Здійснення поштових операцій при волосних правліннях Таврійської та Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Здійснення поштових операцій при волосних правліннях Таврійської та Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Олег Федорченко

Анотація

У статті на основі різноманітних джерел показано процес здійснення поштових операцій при волосних правліннях Таврійської та Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Проаналізовано нормативно-правову базу здійснення поштових операцій при волосних управах. У результаті утворилося два підвиди, щодо надання поштових послуг, волосних правлінь - з обмеженим переліком і більш повним списком поштових операцій (поштові пункти).

Ключові слова: волосні правління, пошта, Таврійська і Херсонська губернії, поштові операції.

Fedorchenko O. Post operations in district administrations of the Taurian and Kherson provinces in the late nineteenth and early twentieth centuries.

The article on the basis of various sources shows the process of postal operations in district administrations of the Taurian and Kherson provinces at the end of the nineteenth and early twentieth centuries. There are listed researchers who were involved in the issue of administrations in the development of mail. It is noted that the problem of the implementation of postal operations in administrations is poorly investigated. Taking into account the growing needs of the rural population in the means of communication, the Government of the Russian Empire tried to organize a postal affair in the province. Land post office, which used the district councils as county post centers, could not fully cover the rural areas with the postal network. In 1894, the government allowed some postal operations to be carried out in district administrations, thus creating a new subspecies of state mail in rural areas.

The regulatory and legal framework for postal operations in district administrations is analyzed. The main document regulating postal operations at district administrations was the Law of January 24, 1900, «On the organization of postal operations at railway stations and in the district administrations». Postal operations at district administrations were carried out only after the permission of the Minister of Internal Affairs on the submission of governors. The control over the activity of the district administration in the field of postal communication was relied on land chiefs and chief of the postal and telegraph district.

The rural population of the Taurian and Kherson provinces positively perceived an increase of the number of postal items. However, the Government of the Russian Empire cautiously treated to increase the number of institutions that carried out postal operations. Bureaucratic obstacles became a common occurrence in the organization of postal operations at district administrations. The main reason was the increase in expenditures from the state budget.

Over time, two subspecies of district administrates were formed -- with a limited list and a more completed list of postal operations. However, they could not cover the necessary network of postal institutions in the rural areas, since they were actually carried out in the district centers, ignoring the periphery.

Post offices of district administrations in the Taurian and Kherson provinces began to be organized only in 1909. In Ta uria, the number of post offices in district administrations and their percentage to the imperial index constantly decreased. In Kherson province, the number of district administrations, which carried out postal operations were growing, but the percentage to the imperial index decreased. This was due to the fact that in the two provinces the number of high-grade postal offices of the Main Department of Posts and Telegraphs increased significantly.

Keywords: district administrations, post office, Taurian and Kherson province, postal operations.

Федорченко О. Осуществление почтовых операции при волостных правлениях Таврической и Херсонской губерний в конце XIX - начале ХХ в.

В статье на основе различных источников показан процесс осуществления почтовых операций при волостных правлениях Таврической и Херсонской губерний в конце XIX - на чал е ХХ в.

Проанализирована нормативно-правовая база осуществления почтовых операций при волостных управах. В результате образовалось два подвида волостных правлений - с ограниченным перечнем и более полным списком почтовых операций (почтовые пункты).

Ключевые слова: волостные правления, почта, Таврическая и Херсонская губернии, почтовые операции.

Розвиток засобів комунікацій є показником розвитку суспільства, держави. На межі ХІХ і ХХ ст. якість і доступність засобів зв'язку характеризувала процес становлення індустріального суспільства. Російська імперія не могла похизуватися гарним станом комунікаційних магістралей. Більше всього потерпали сільські жителі, які становили 6/7 усіх мешканців імперії [22, с. 101]. З огляду на таку ситуацію, уряд російської держави намагався вирішити цю проблему різними методами та способами. Однак, нерідко проекти залишалися нереалізованими або були нежиттєздатні в силу різних причин.

Особливо відчутними зміни у поштовій справі сталися після реформ 60-х років ХІХ ст., коли організацію поштового зв'язку в провінції взяли на себе земства. Утім, заходи органів місцевого самоврядування через перешкоди не змогли задовольнити зростаючі потреби населення у засобах комунікацій. Це змусило керівництво Росії замислитися над упровадженням додаткових, а в деяких місцевостях головних видів поштового зв'язку в сільській місцевості. Наприкінці ХІХ ст. уряд покладав надії у сфері розвитку поштового зв'язку в сільській місцевості на волосні управи.

Дослідженням діяльності волосних управ у галузі поштового сполучення почали займатися ще у царський період. Роботи, у першу чергу, належать перу зв'язківців та управлінців (К. Лішин [13], М. Соколов [28; 27], М. Яворський [36; 37; 38] та інші). У своїх працях вони подавали статистичний матеріал, пропозиції щодо удосконалення поштової справи при волосних управах.

У радянську добу більшість праць підготовлена знову ж таки зв'язківцями та філателістами (М. Анчарова [1], Є. Карлова [10], Л. Колосов [11], В. Лєбєдєв [12], В. Скропишева [26] та інші). Їхні дослідження тяжіють до публіцистики або заідеологізовані. У пострадянський період інтерес до історії пошти значно зріс, проте, значна кількість праць написана краєзнавцями, зв'язківцями (В. Бізіна [2], В. Мухін [3], В. Заремський [7], Є. Матвєєв [14], С. Татарчук [9], В. Пивоварович [19] та інші). Варто відмітити дослідження істориків С. Орєхової [17], І. Міронової [15], у яких розкривається участь волосних управ у розвитку земської пошти Донецького регіону й України.

Утім, питання здійснення поштових операцій при волосних правліннях опинилося на узбіччі історичних розвідок. Виходячи з такої історіографічної ситуації, поставимо собі за мету дослідити розвиток поштової справи при волосних правліннях Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Для того, щоб досягнути мети необхідно вирішити наступні завдання: проаналізувати нормативно-правову базу, на якій здійснювалися поштові операції при волосних управах; за допомогою статистичних даних показати роль волосних управ двох губерній у налагодженні поштового сполучення у сільській місцевості.

Для того, щоб позбавитися плутанини, окреслимо предмет розвідки. З часу, коли земства взялися за розвиток пошти у сільській місцевості, розпочинається відлік активної участі волосних управ у поштовій справі. Волосні управи були повітовими поштовими пунктами земської пошти, до того ж іноді пошта перевозилася розсильними волосних правлінь [15, с. 188]. Одночасно, волосні управи потрапили в поле зору й уряду. З метою налагодити державний поштовий зв'язок у сільській місцевості влада використовувала волосні управи. Отже, предметом дослідження є процес здійснення поштових операцій при волосних правліннях, як поштових пунктах організованих державою.

Отож звернімося до нормативно-правової бази діяльності волосних правлінь у сфері поштового зв'язку. Організація поштових операцій при волосних правліннях бере свій початок від затвердження міністром МВС О. Дурново 29 червня 1894 р. «Временных правил о производстве при Волостных Правлениях почтовых операций» [13, с. 5]. Згідно з ними при волосних правліннях здійснювалася видача і прийом простої приватної кореспонденції [2, с. 32]. Обмежений перелік поштових операцій був незручним ні для діяльності адміністративних органів, ні для місцевого населення. Тому цілком закономірним виглядає циркуляр начальника Головного управління пошт і телеграфів М. Петрова від 21 лютого 1896 р. за №11, який дозволяв приймати і видавати казенні листи при волосних правліннях [32, с. 113-114].

Усе-таки і це не задовольнило селян, вони потребували більшого. Особливо гостро стояло питання про розширення поштових послуг. У першу чергу - можливість пересилати грошові перекази, страхову кореспонденцію (посилки, бандеролі). Проте, придбати поштові марки було цілою проблемою. Або долати значну відстань до поштового відділення, де кореспонденцію можна було й так відправити, або переплачувати за кожну марку місцевим спекулянтам [13, с. 4].

Зважаючи на таку ситуацію, 24 січня 1900 р. імператор затвердив правила «Об организации почтовых операций на станциях железных дорог и в Волостных правлениях» [16]. Проаналізуємо їх детальніше. Одразу впадають у вічі позитивні зрушення - розширено перелік поштових послуг. Варто їх перерахувати: продаж знаків поштової оплати; видача і прийом простої та рекомендованої кореспонденції (у тому числі й міжнародної); прийом і видача грошових пакунків (до 200 руб) і посилок, за виключенням міжнародних. Більше того, у примітці зазначалося, що міністр внутрішніх справ при потребі і за можливості міг розширювати перелік зазначених операцій.

З'ясуємо механізм організації здійснення поштових операцій у волосних правліннях. За поданням губернатора міністр внутрішніх справ (у деяких випадках разом з військовим міністром) затверджував здійснення поштових операцій у конкретному волосному управлінні. Справочинство у поштовій сфері покладалося на волосного старшину або писаря. Ресурси на здійснення поштових операцій виділялися з бюджету Головного управління пошт і телеграфів (далі ГУПіТ). Річна сума складалася з: винагороди у розмірі 100 руб. (120 руб. у Сибірських губерніях) особам, які відповідали за поштову справу і 40 руб. канцелярських витрат. Для порівняння, заробітна плата поштово-телеграфного чиновника найнижчого VI- го розряду складала 360 руб на рік [4]. Графік доставки кореспонденції з волосних правлінь в установи ГУПіТ затверджував начальних поштово-телеграфного округу за згодою з місцевим губернатором.

Вельми цікавим виглядає процес контролю за діяльністю волосних правлінь. Нагляд за здійсненням поштових операцій при волосних правліннях було покладено на земських начальників. Одночасно контроль здійснював начальник поштово-телеграфного округу, але про всі зауваження повідомляв земському начальнику. Тобто гроші, не надто багато, надавала держава, організаційними й господарськими питаннями займалося земство. Як на перший погляд, права земств занадто широкі. Чому ж уряд надав такі можливості органам самоврядування? Тим самим земствам, які налагодили земську пошту. Остання була, як кістка в горлі, оскільки почала, на думку вищого керівництва країни, зазіхати на державну поштову монополію. Відповідь проста. Земства мали досвід у розвитку поштової справи, до того ж могли взяти на себе частину витрат. А право організовувати поштові операції при волосних правліннях, як зазначалося, залишилося у руках МВС. Тому не дивно, що МВС досить довго і ретельно зважувало всі за і проти, коли планувало відкрити здійснення поштових операцій при волосних управліннях [13, с. 16].

Необхідно зауважити, що вищеперераховані нормативно-правові акти породили два підвиди волосних правлінь. Перший підвид - у волосних правліннях здійснювалася лише видача і прийом простої кореспонденції. Другий - мав значно ширшу сферу послуг, і за функціональністю наближався до поштових відділень ГУПіТ і до того ж отримував доплату від уряду. Останні стали такими собі поштовими пунктами при волосних правліннях [36, с. 466]. волосний поштовий послуга херсонський таврійський

Перейдемо до реконструкції процесу здійснення поштових операцій при волосних правліннях Таврійської і Херсонської губерній. Організація розширеного пакету поштових операцій при волосних правліннях наштовхнулася на дефіцит ресурсів державного бюджету. Начальник Одеського поштово-телеграфного округу за допомогою адміністративних та земських органів ретельно вивчав відомості про місцевість, у якій планувалися поштові пункти при волосних правліннях. Головний інтерес становили статистичні дані, відстань до найближчих залізничних станцій, наявність вільного приміщення тощо [23, 1 липня, с. 3; 31, 11 січня, с. 4; 34, 15 січня, с. 3; 35, 11 січня, с. 4].

Одночасно організація поштових операцій при волосних правліннях зустріла широку підтримку місцевого населення. Останні через волосні сходи клопотали про початок здійснення поштових операцій при волосних правліннях. Більше того, випереджаючи події, селяни бажали розширення сфери послуг. Так, у 1894 р. Новгородовський волосний схід Олександрійського повіту Херсонської губернії прохав дозволу продавати знаки поштової оплати при волосній управі та встановити за власний рахунок поштову скриньку. Більше того, дії сільських громад, які економили ресурси скарбниці, навіть заохочувалися владою [5, арк. 1-3].

Видача і прийом кореспонденції у волосній управі були платними. Як правило, за один приватний лист брали 3 коп., за казенну пошту - 1 коп., за бандероль з періодикою - 5 коп. [5, арк. 1]. Ціна за бандероль була дещо завищена, у державних поштових установах за 4 лоти (1 лот - 12,8 грама) доводилося сплатити 2 коп. [33, с. 668-669; 18, с. 319-322; 20, с. 4-100; 29, с. 15121]. Клієнтів обслуговували з 8 до 14 години щодня, крім п'яти святкових днів, коли не працювали поштові установи ГУПіТ [8, с. 2-5; 16, с. 45].

Простежимо розвиток поштових операцій при волосних правліннях, за допомогою статистичних матеріалів (див. табл. 1) [Складено автором за: 21, с. 8-9; 25, с. 261; 38, с. 465; 37, с. 857; 36, с. 48-49]. Аналіз матеріалів таблиці показує, що кількість волосних правлінь з простими поштовими операціями переважала поштові пункти при волосних правліннях. А втім, питома вага поштових пунктів поступово зростала і на 1913 р. вони становили більшість. У 1902 р. співвідношення між ними та волосними правліннями з простими поштовими операціями становило 4,5% до 95,5%, а у 1913 р. відповідно 54% і 46%. Однозначно, географія поштових пунктів при волосних правліннях розширювалася.

Таблиця 1

Поштові операції при волосних правліннях

Матеріали таблиці показують, що Таврійська і Херсонська губернії у справі організації поштових пунктів при волосних правліннях займали останні місця. Почали їх організовувати лише з 1909 р. Але це ще не все. У Таврійській губернії кількість і відсоток поштових пунктів постійно зменшувалися. У Херсонській губернії ситуація була дещо краща. Кількість поштових пунктів зростала, але відсоток до загальної цифри постійно зменшувався.

Чому ж так сталося? Таврійська і Херсонська губернії мали кращий кількісний і якісний склад поштових установ ГУПіТ у порівняні до імперських показників. Земська пошта обох губерній теж була прикладом для наслідування [30, с. 40-41, 108]. Отож, поштові пункти при волосних правліннях активно утворювалися у губерніях, де державна і земська пошти пасли задніх.

Аналіз даних таблиці також свідчить про те, що державні витрати на один поштовий пункт становили від 164 до 183 руб. У той же час по Таврійській губернії витрати за 1912 і 1913 рр. складали відповідно 173,9 руб і 178,8 руб, що практично дублює загальні цифри. Втім, по Херсонській губернії показники були на 18-20% нижчі: у 1912-1913 рр. вони становили по 143 руб. [37, с. 857].

В умовах надзвичайної ситуації Першої світової війни волосна пошта була неспроможна налагодити необхідний рівень поштового зв'язку. У цей час висувався інший критерій - чітка, злагоджена робота. Більше того, значення волосних управ, як елементу поштових комунікацій, падає після того, як прийняли Закон від 23 жовтня 1915 р. «Об открытии почтовых заведений». Згідно з ним передбачалося відкрити 4971 поштове відділення. З усієї маси відділень 3119 (62,74%) планувалося відкрити при волосних правліннях й одночасно припинити поштові операції при 2679 волосних правліннях [5, с. 53, 58].

Останню спробу використати волосні правління у сфері розвитку поштової мережі у провінції здійснив Тимчасовий уряд. Циркуляр міністра пошт і телеграфів О. Нікітіна від 11 вересня 1917 р. пропонував організувати продаж знаків поштової оплати і встановити поштові скриньки у всіх волосних правліннях [6, арк. 330]. Та цьому не судилося здійснитися.

Отже, враховуючи потреби сільського населення у засобах комунікації, уряд Російської імперії намагався організувати здійснення поштових операцій при волосних правліннях. З часом, утворилося два підвиди волосних правлінь - з обмеженим переліком і більш повним списком поштових операцій. Здійснення поштових операцій при волосних правліннях Таврійської та Херсонської губерній було на помірному рівні. Це стало результатом того, що державна і земська пошта в губерніях активно розвивалася.

Список використаних джерел та літератури

1. Анчарова М.С. От ямщика до самолета / М.С. Анчарова. - М.: Из-во тип-фия Связь издательство, 1949. - 60 с.

2. Бизина В.Г. Из истории украинской почты / В.Г. Бизина. - Київ: б/и., 2000. - 92 с.

3. Від гінця до Інтернету: нариси з історії української пошти / [В.Г. Мухін, В.М. Мороз, П.А. Дюков, та ін.]; під ред. В.Г. Мухіна. - К.: Аспект, 2002. - 328 с.

4. Временное расписание классных должностей в местных почтово-телеграфных учреждениях // ПСЗРИ. Собрание третье. Т.V. 1885: (Приложение к V тому: Штаты и табели). - СПб.: Гос. Тип-фия, 1887. - С. 112-113.

5. Державний архів Миколаївської області. - Ф. 87. - Оп. 1. - Спр. 80. - 29 арк.

6. Державний архів Херсонської області. - Ф. Р-580. - Оп. 1. - Спр. 1. - 454 арк.

7. Заремский В.К. Формы организации почтовой связи в белорусских губерниях в XIX веке / В.К. Заремский / / Романовские чтения - 4: сб. трудов Международной научн. Конференции / Под ред. Я.Г. Риера. - Могилёв: МГУ им. Кулешова, 2008. - С. 23-24.

8. Извлечение из правил почтових сношений, почтово-телеграфные округа, отделы перевозок почт, почтово-телеграфные и почтовые учреждения, волостные правления и железнодорожные станции, производящие почтовые операции, и почтовые вагоны / Сост. под. ред. И.И. Рклицкаго. - СПб.: Тип-фия Министерства путей сообщения, 1909. - 1039, [210], [169] с.

9. История развития средств связи на Харьковщине в 2-х т. / [С.И. Татарчук, В.Г. Гулян, В.И. Семенко и др.]; под ред. С.И. Татарчука, А.М. Кадурина. - Харьков: Золотые страницы. - 2003. - Т.2.: Почта - 2003. - 412 с.

10. Карлова Е.Л. К Вашим услугам - почта / Е.Л. Карлова, В.Г. Скропишева. - Л.: Лениздат, 1985. - 94 с.

11. Колосов Л. Почта при волостных правлениях / Л. Колосов // Филателия СССР. - 1974. - №11 (100). - С. 40-41.

12. Лебедев В.И. Участие работников связи в революционном движении России / В.И. Лебедев. - М.: Профиздат, 1974. - 155 с.

13. Лишин К.А. Записка о необходимости почтово-телеграфной реформы в России и заметки о почтовых нуждах в провинции. 1894-98 гг. / К.А. Лишин. - СПб., 1901. - 34 с.

14. Матвеев Е.Т. Земская почта на территории Украины / Е.Т. Матвеев. - Луганск: Книжковий світ, 2001. - 100 с.

15. Міронова І.С. Поштові і поштово-телеграфні установи на півдні України в системі зв'язку російської держави (друга половина XVII - початок XX ст.) / І.С. Міронова. - М.: Видавництво ЧДУ імені Петра Могили 2012. - 564 с.

16. Об организации почтовых операций на станциях железных дорог и в Волостных правлениях / ПСЗРИ. - Собрание третье. - Т. XX. - 1900. - СПб.: Г ос. Тип-фия, 1902. - С. 44-46.

17. Орєхова С.Є. Історія розвитку поштового зв'язку Донецької області XІX-XXІ ст.: дис... кандидата істор. наук: 07.00.01 / С.Є. Орєхова. Д., 2006. - 503 с.

18. Памятная книжка Xерсонской губернии на 1901 / [сост. Xерсонским Губернским правлением]. - Xерсон: Типография Xерсонского губернского правления, 1901. - 352 с.

19. Пивоварович В.Б. Земская почта Xерсонского уезда / В.Б. Пивоварович // Летопись Причерноморья. - 2000. - №4. - С. 127-138.

20. Почтовая справочная книжка для корреспондентов / [сост. П. Полидоров]. - СПб.: Тип-я М. Эттингера, 1880. - 341 с.

21. Почтово-телеграфная статистика за 1909 год с кратким обзором деятельности почтово-телеграфного ведомства за тот же год. Издание ГУПиТ. - СПб.: Типография МВД, 1911. - XXVI, [57] с.

22. Рашин А.Г. Население России за 100 лет (1811-1913 гг.). Статистические очерки / под ред. С.Г. Струмилина. М.: Гос. стат. издательство, 1956. - 352 с.

23. Родной край. - Херсон. - 1907.

24. Рудников Ю. Земская почта в Херсонском уезде / Ю. Рудников // Филателия - 1993. - №4. - С. 49-51.

25. Русский календарь на 1916 г. / [состав. А. Суворин]. - СПб.: Тип- фия т-ва А.С. Суворина, 1916. - 512 с.

26. Скропышева В.Г. К вашим услугам - почта. Справ. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. / В.Г. Скопышева, Е.П. Карлова. - М.: Радио и связь, 1990. - 192 с.

27. Соколов Н.И. Об учреждении в России сельской почты / Н.И. Соколов // Почтово-телеграфный журнал (отдел неофициальный). - 1897. - февраль. - С. 254-266.

28. Соколов Н.И. Почта и телеграф в XIX столетии / Н.И. Соколов // Министерство внутренних дел. Исторический очерк. 1802-1902. - [Приложение второе]. - СПб.: Типография министерства внутренних дел, 1902. - С. 1-123, [V] с.

29. Справочная книга почтовых правил для удобства корреспондентов / [сост. К.Г. Радченко]. - [Второе допол. издание]. - М.: Типолитография Н. Каманина, 1897. - 182 с.

30. Федорченко О.В. Розвиток поштового зв'язку в Таврійській і Херсонській губерніях наприкінці ХІХ - на початку XX ст.: дис. ... кандидата іст. наук: 07.00.01 / О.В. Федорченко. - Херсон, 2011. - 387 с.

31. Херсонские новости. - Херсон. - 1909.

32. Циркуляр начальника ГУПиТ о производстве волостными правлениями приема и выдачи казенных писем // Почтово-телеграфный журнал (отдел официальный). - 1896. - №3. - С. 113-114.

33. Циркуляр начальника ГУПиТ об изменении единицы веса для писем // Почтово-телеграфный журнал (отдел официальный). - 1913. - №42. - С. 668-669.

34. Юг: Ежедневная газета. - Херсон. - 1906.

35. Южное утро: Ежедневная газета. - Херсон. - 1909.

36. Яворский Н.Д. Почтовые операции при волосных правлениях и на станциях железных дорог за последние десятилетие 1902-1912 гг. / Н.Д. Яворский // Почтово-телеграфный журнал (отдел неофициальный). - 1913. - июнь. - С. 460-470.

37. Яворский Н.Д. Почтовые операции при волостных правлениях на станциях железных дорог в 1913 г. / Н.Д. Яворский // Почтово-телеграфный журнал (отдел неофициальный). - 1913. - декабрь. - С. 857-861.

38. Яворский Н.Д. Развитие сети почтово-телеграфных учреждений в 1916 г./ Н.Д. Яворский // Почтово-телеграфный журнал (отдел неофициальный). - 1917. - Январь-февраль. - С. 44-64.

Размещено на allbest.ru