Перші повоєнні випуски історичного факультету Дніпропетровського держуніверситету (1945-1946 рр.)

Визначення національного складу перших повоєнних випусків Дніпропетровського державного університету, аналіз наукової та навчальної роботи у вузі. Особливості захисту дипломних робіт та розподілу випускників Дніпропетровського університету 1945-1946 рр.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2020
Размер файла 44,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені ОлесяГончара Університет імені Альфреда Нобеля

ПЕРШІ ПОВОЄННІ ВИПУСКИ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖУНІВЕРСИТЕТУ (1945-1946 РР.)

В.Д. Мирончук, В.Ю. Медяник

Анотація

дніпропетровський університет повоєнний випуск

У статті розглянуто перші повоєнні випуски істориків, визначено їх національний склад, проаналізовано навчальну і наукову роботу - державні іспити, захист дипломних робіт та розподіл випускників 1945-1946 pp.

Ключові слова: студент, історичний факультет, Д. Ф. Красицький, іспит, дипломна робота, рецензія.

Аннотация

В статье рассмотрены первые послевоенные выпуски историков, определен их национальный состав, проанализирована учебная и научная работа - государственные экзамены, защита дипломных работ и распределение выпускников 1945-1946 гг.

Ключевые слова: студент, исторический факультет, Д.Ф. Красицкий, экзамен, дипломная работа, рецензия.

Annotation

The article considers the first post-war issues of historians, determines their national structure, and analyzes academic and scientific work - the state examinations, defense of diploma works and distribution of 1945-1946 graduates.

Keywords: student, historical faculty, D.F. Krasitskiy, exam, diploma work, review.

Виклад основного матеріалу

У жовтні 2018 p. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара відзначив знаменну дату - 100-річчя від часу свого заснування й поступового перетворення на один із провідних вузів сучасної України. Ця пам'ятна подія стала своєрідним поштовхом для написання даної розвідки, яка присвячена одному з маловивчених сюжетів - першим випускам істориків 1945-1946 pp., крізь призму яких віддзеркалюється діяльність факультету у повоєнний час.

Джерельну базу дослідження склали переважно документи Архіву й Музею історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара та відділу рідкісної книги Наукової бібліотеки університету, які вперше вводяться до наукового обігу. Це, передусім, особиста справа доцента Дмитра Филимоновича Красицького, протоколи засідань Державної екзаменаційної комісії 1944/1945 та 1945/1946 н. рр., дипломні роботи студентів, відгуки наукових керівників, рецензії та характеристики викладачів історичного факультету.

Після визволення Дніпропетровська від нацистської окупації в листопаді 1943 р. відновлюються заняття па історичному факультеті Дніпропетровського державного університету. 6 листопада 1943 р. була прочитана перша післявоєнна університетська лекція на геолого- географічному факультеті, на якій було присутнє керівництво вузу, декани факультетів, представники громадськості та військових підрозділів, які звільнили м. Дніпропетровськ. Заняття на інших факультетах розпочалися 20 листопада 1943 р. Вони проводилися нерегулярно, не було стабільного розкладу занять, факультети ще не повністю були укомплектовані науково-педагогічними кадрами [11, с. 123].

У той час історичний факультет був розташований у колишньому дохідному будинку Д.Т. Мізка по вулиці Шевченківській. Історики розміщувалися на другому поверсі [13, с. 54-55]. Посаду декана займала завідувачка кафедри загальної історії Надія Леонтіївна Лади- женська (1939-1941 рр.) і завідувач кафедри історії народів СРСР Дмитро Филимонович Красицький (1943-1946 рр.), який одночасно працював проректором ДДУ з навчально-наукової роботи (19431944 рр.) [35, арк. 2].

Перша згадка про Д.Ф. Красицького була знайдена авторами у відділі рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара, де зберігається 6 дипломних робіт випускників історичного факультету 1945 р., відгуки наукових керівників та рецензії викладачів. Серед них - 2 рецензії завідувача кафедри історії народів СРСР Д.Ф. Красицького, який нерідко підписував документацію як «завідувач кафедри історії народів СРСР та України» [2; 21]. Згодом у Музеї історії ДНУ імені Олеся Гончара була виявлена особиста справа кандидата історичних наук, доцента Дмитра Филимоновича Красицького, де міститься не відома раніше інформація щодо його науково-педагогічної діяльності в ДДУ та історичному музеї імені Д.І. Яворницького.

Д.Ф. Красицький народився в 1901 р. у родині селян-бідняків в с. Зелена Діброва па Черкащині. У 1924 р. закінчив Київський інститут народної освіти. У 1925-1927 рр. заочно навчався в Комуністичному університеті імені Я.М. Свердлова. У роки радянсько-німецької війни (1941 - листопад 1943 рр.) пербував у лавах Червоної армії, де отримав звання майора, за проявлену мужність та героїзм Дмитро Филимонович був нагороджений орденом «Червоної Зірки» [37, арк. 1].

У харакеристиці від 20.11.1946 р., яку підписав ректор держуніверситету Л.І. Сафронов, йде мова про те, що з 1 листопада 1943 р. по 1 березня 1946 р. Дмитро Филимонович працював у ДДУ доцентом і завідувачем кафедри історії народів СРСР. Зазначалось, що він викладав лекції «хорошим, популярным языком на высоком теоретическом уровне», користувався авторитетом серед колег і студентів університету, часто виступав з лекціями перед трудящими міста та області [37, арк. 1].У цей же період Дмитро Филимонович працював директором Дніпропетровського історичного музею імені Д.І. Яворницького. У 1944 р. він організував і очолив етнографічну експедицію по Дніпру, до якої увійшли наукові співробітники музею і п'ять студентів ДДУ. У звіті про цю експедицію Д.Ф. Красицький підкреслює, що за п'ятнадцять днів під час пішої подорожі від Дніпропетровська до Запоріжжя було виявлено 700 знахідок, з них - 500 унікальних. Вони стали підґрунтям для запланованих трьох публікацій: 1) «Понад Дніпром» (Д. Красицький); 2) «Кромлехи середньої течії Дніпра» (М. Карлов); 3) «Слов'янські кладовища на березі середньої течії Дніпра» (Д. Красицький, С. Нокельський) [8, арк. 4]. На жаль, особиста справа Д.Ф. Красицького не дає інформації про його подальший життєвий шлях. Є лише довідка від 19 вересня 1947 р. про його роботу в ДДУ з 01.11.1943 р. по 01.03.1946 р., яка завірена печаткою й особистим підписом секретаря заповідника «Києво-Печерська Лавра» Левченком [36, арк. 3).

Як надалі склалася доля Д.Ф. Красицького? У 1946 р. він оселився в Києві. Працював директором, а згодом - заступником директора з наукової роботи будинку-музею Т.Г. Шевченка. 23 роки був членом редколегії журналу «Людина і світ», членом методичної ради товариства «Знання», надрукував більше 500 статей і нарисів з літературознавства та шевченкознавства. Помер у 1989 р. Похований у Києві [7, с. 3-4].

Як свідчать документи Архіву ДНУ імені Олеся Гончара, у 1944/1945 н. р. кількість студентів-випускників історичного факультету складала 16 чоловік, з яких 15 - жіночої та 1 - чоловічої статі. За віковою ознакою то були люди від 23 до 26 років, які народилися в період з 1919 по 1923 рр. [34, арк. 1].

За національним складом студенти розподілялися наступним чином - 6 українців (Блох Євген Романович, Вербова Ганна Гнатівна, Галаур Гана Никонорівна, Мінаєва Валентина Михайлівна, Передерій Зінаїда Михайлівна); 7 євреїв (Аркіна Маріанна Аронівна, Бляхер Берта Яківна, Винокурова Софія Борисівна, Г лобус Сара Нафтулівна, Лі- лієнталь Сара Захарівна, Мазіна Роза ІІІевельовна, Столяр Фаня Ши- мовна); 2 росіян (Авілова Клавдія Федотівна, Кузнецова Лідія Гаврилівна); 1 полька (Барбурська Софія Іполитівна) [34, арк, 1-2].

На той час серед випускників було 4 члени та 1 кандидат у члени ВЛКСМ. П'ятеро дівчат були одруженими, проте їхні чоловіки в той час перебували па фронтах війни [34, арк. 1].

Відповідно до нормативних вимог того часу, перед диплому- ванням студенти повинні були обов'язково складати державні іспити. Серйозним випробуванням для 16 випускників історичного факультету 1944/1945 н. р. став державний іспит з дисципліни «Історія СРСР», який відбувся 12 липня 1945 р. Головою ДКК був доцент І. Кропотва, екзаменатором - завідувач кафедри історії народів СРСР, кандидат історичних наук, доцент Д.Ф. Красицький [24, арк. 4|.

Протоколи засідань ДЕК свідчать, що всі без винятку питання в білетах були сформульовані українською мовою, проте переважна більшість студентів давали відповіді російською. Екзаменаційний білет складався з трьох питань і хронологічно охоплював період від найдавніших часів до 1945 р. За результатами іспиту з 16 студентів оцінку «відмінно» отримали 7 осіб, «добре» - 5, а «задовільно» - 4 особи, що стало свідченням, в цілому, успішного рівня підготовки студентів [24, арк. 4-6|.

За кілька днів на історичному факультеті відбувся захист студентських дипломних робіт, який тривав з 15 по 16 липня 1945 р. Ці роботи проливають світло на проблематику історичних досліджень того часу. Переважна більшість студентських наукових досліджень були присвячені актуальним питанням історії СРСР [25, арк. 7].

У відділі рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара збереглися дипломні роботи випускників 1945 p., керівниками й рецензентами яких були викладачі кафедри історії народів СРСР. Це, зокрема, дипломні роботи К. Авілової «Реформы Петра І» (відгук - старш. викл. М. Облапенко, рецензія - доц. Д.Ф. Красицький) [1; 18; 33], Л.І, Вербової «Иван Грозный» (відгук - старш. викл. М. Облапенко, рецензія - старш. викл. М.Т. Байсара) [2; 20; 31], Н.С. Єфимової «Оборона Севастополя» (відгук - к. і. н. О. Михайлов, відгук-рецензія доц. Д.Ф. Красицький) [3; 16; 22], Л.Г. Кузнєцової «Дипломатия Российской империи в XVIII в.» (відгук - доц. M.I. Пухман, рецензія - старш. викл. І.І. Чупрун) [4; 19; 32], С.З. Лілієнталь «Внутреннее положение России накануне реформы 1861 г.» (відгук - к. і. н. О. Михайлов) [5; 17], З.М. Передерій «Отношения между Польшей и Россией с конца XVI до второй половины XVII вв.» (відгук - старш. викл. І.І. Чупрун, рецензія - к. і. н. О. Михайлов) [6; 21; 23] та ін.

Зазначимо, що свої зауваження рецензенти нерідко висловлювали у вигляді своєрідних побажань, що надавало студентам можливість справжнього захисту, демонстрації своїх фахових знань і навичок.

Крім оцінок «отлично», «хорошо», «посредственно» зустрічається одна оцінка «плохо», яку отримала студентка Бляхер Б.Я. за роботу «Крестьянские войны XVII-XVIII вв.», що не дало їй можливості вчасно отримати диплом про закінчення історичного факультету ДДУ [25, арк. 7зв.].

Перший повоєнний випуск історичного факультету відбувся в липні 1945 р. Дипломи про закінчення Дніпропетровського державного університету отримали 16 осіб. Серед них - три дипломи з відзнакою (В.М. Мінаєва, З.М. Псредерій, Р.Ш. Мазіна). Семи випускникам була присвоєна кваліфікація «учитель средней школы, преподаватель вуза, научный сотрудник», семи - «учитель средней школы, преподаватель вуза», а двом - «учитель средней школы» [34, арк. 2].

24 липня 1945 р. відбувся розподіл випускників історичного факультету. Для роботи в середніх навчальних закладах Дніпропетровської та Сталінської областей було направлено по 3 особи, до Вороши- ловградської області - 1, для науково-педагогічної роботи в Дніпропетровському державному університеті та Дніпропетровському обласному державному архіві - по 2 особи. Рекомендацію до Дніпропетровського індустріального технікуму та Історичного музею ім. Д.І. Яворницького отримали 2 особи. Трьом випускникам довелося залишити рідне місто й відповідно до розподілу працювати в Західній Україні та Молдавській РСР [30, арк. 2-3]. Другий повоєнний випуск істориків 1946 р. нараховував уже 45 чоловік, з яких було 35 дівчат та 10 хлопців. Збільшення кількості останніх пояснювалося демобілізацією з лав Червоної Армії у зв'язку із закінченням війни. Кваліфікацію «учитель средней школы, преподаватель высшей школы» отримало 16 осіб, а «учитель средней школы» - 29 осіб [28, арк. 22-24].

Навчання й наукова робота студентів-істориків у повоєнні роки поєднувалися з дозвіллям. Можливостей для самореалізації та розкриття творчих здібностей для молоді тих часів було достатньо. Починаючи з 1945 р., в ДДУ постійно зростала кількість колективів художньої самодіяльності, діяли драматичний та хоровий гуртки, гурток художнього читання, духовий оркестр [11, с. 130).

По-різному склалося життя випускників історичного факультету тих непростих, буремних років. Війна позначилася на долі кожного з них. Переважна більшість випускників назавжди втратили близьку людину - вірного супутника життя, члена родини або друга. Та незважаючи на те, що доля немилосердно порозкидала їх по різних куточках багатонаціональної країни, в непростих умовах післявоєнної відбудови народного господарства вони мужньо й стійко продовжували працювати на педагогічній ниві, сіяли мудре й вічне в душах підростаючого покоління.

Бібліографічні посилання

1. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ К. Авиловой «Реформы Петра І» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 1, арк. 1-2.

2. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ Л.И. Вербовой «Иван Грозный» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 3, арк. 1-2.

3. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ Н.С. Ефимовой «Оборона Севастополя 1854-1855 гг.» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 4, арк. 1-2.

4. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ Д.Г. Кузнецовой «Дипломатия Российской империи в XVIII в.» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, oп. і, спр. 6, арк. 1-2.

5. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ С.З. Лилиенталь «Внутреннее положение России накануне реформы 1861 года» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ Імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 7, арк. 1-2.

6. Дипломная работа студ. IV курса исторического факультета ДГУ З.М. Передерий «Отношения между Польшей и Россией с конца XVI до второй половины XVII вв.» (1945 г.) // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 9, арк. 1-2.

7. Дмитро Филимонович Красицький // Літературно мистецький вернісаж Черкащини: метод.бібліогр. матер. Вип. 9. Черкаси, 2011. С. 3-5.

8. Днепропетровскому государственному университету - 70 лет / под ред. В.Ф. Приснякова. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1988. 88 с.

9. Звіт експедиції по Дніпру під керівництвом Д.Ф. Красицького 1944 р. // Музей історії ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 10, арк 4.

10. Історія Дніпропетровського національного університету / ред. кол.: М.В. Поляков (гол.) та ін. 3-тє вид., переробл. і доповн. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2003. 232 с.

11. Історія Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара / ред. кол.: М.В. Поляков (гол.) та ін. 4-те вид., переробл. і доповн. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2008. 308 с.

12. Історія Дніпропетровського університету / відп. ред. В.Ф. Прісня- ков. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1993. 240 с.

13. Ковалева И. Жизнь проведенная в могиле: Исповедь археолога / И. Ковальова. Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2008. 192 с.

14. Мирончук В.Д. Добре слово про найстарішу кафедру ДНУ / В.Д. Мирончук // Бористен. 2011. № 10. С. 28-29.

15. 15 Мирончук В.Д. Праонук Кобзаря Дмитро Красицький на історичному факультеті ДДУ / В.Д. Мирончук, В.Ю. Медяник // Бористен. 2012. № 2. С. 12-13.

16. Отзыв на дипломную работу студентки IV курса исторического факультета Н.С. Ефимовой «Оборона Севастополя 1854-1855 гг.» к. и. н. А. Михайлова от 29.06.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 4, арк. 1.

17. Отзыв на дипломную работу студентки IV курса исторического факультета С.З. Лилиенталь «Внутреннее положение России накануне реформы 1861 года» к. и. н. А. Михайлова от 15.07.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 7, арк. 1.

18. Отзыв о дипломной работе К. Авиловой «Реформы Петра I» старш. преп. М. Облапенко от 27.07.1945 г. от 30.06.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Г ончара, ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1.

19. Отзыв о дипломной работе Л.Г. Кузнецовой «Дипломатия Российской империи в XVIII в.» доц. М.И. Шухмана от 30.06.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1.

20. Отзыв о дипломной работе А.Г. Вербовой «Иван Грозный» старш. преп. М. Облапенко от 30.06.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1.

21. Отзыв о дипломной работе З.М. Передерий «Отношения между Польшей и Россией с конца XVI до второй половины XVII вв.» старш. преп. И.И. Чупрун от 15.07.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1.

22. Отзыв-рецензия о работе ст-ки IV курса истор. ф-та ДГУ Нины Сергеевны Ефимовой на тему «Оборона Севастополя 1854-1855 гг.» зав. каф. истории народов СССР, доц. Д. Красицкого от 07.07.1945 г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 4, арк. 1.

23. Отзыв-рецензия на дипломную работу студентки IV курса исторического факультета З.М. Передерий «Отношения между Польшей и Россией с конца XVI до второй половины XVII вв.» к. и. н. А. Михайлова от г. // Відділ рідкісної книги Наукової бібліотеки ДНУ імені Олеся Гончара. Ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1-2.


Подобные документы

  • Історія Харківського національного університету є невід`ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. Створення університету за iнiцiативи видатного просвiтителя та вченого В. Н. Каразiна та подальший розвиток закладу.

    реферат [25,7 K], добавлен 16.03.2008

  • Проблема розвитку промислового комплексу Донбасу у перші повоєнні роки. На основі опублікованої літератури і архівних джерел проаналізовані процеси, які відбувалися у металургійній галузі.

    статья [14,5 K], добавлен 15.07.2007

  • Пагубное влияние войны 1941-1945 годов на движение населения СССР. Людские потери от голода и вызванных им заболеваний. Демографический спад в 1946-1947 годах. Распространение эпидемий тифа во время голода. Миграция населения в 1946-1947 годах.

    реферат [45,9 K], добавлен 09.08.2009

  • Політичні репресії комуністичного режиму проти української інтелігенції сталінського періоду. Життєвий шлях і діяльність репресованих ректорів Київського державного університету. Дослідження подробиць арешту і знищення ректорів, обставин їх реабілітації.

    статья [24,6 K], добавлен 31.08.2017

  • Відкриття, історія розвитку та етапи становлення Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Особливості створення матеріальної бази закладу, національний і соціальний склад першого набору, процес вступу до університету.

    курсовая работа [58,4 K], добавлен 21.06.2011

  • Історичний розвиток Болонського університету, який став ініціатором Болонського процесу, його зв'язок з Україною в минулому. Найвідоміші з творів Юрія Дрогобича. Праця на посаді ректору Болонського університету. Зв’язок України з Європою в системі освіти.

    реферат [18,6 K], добавлен 27.12.2012

  • Искусственный голод в Украине 1946-1947 гг., вызванный экономической и сельскохозяйственной политикой ВКП(б). Причины и последствия голодомора 1946-1947 гг. как одной из трагических страниц истории Украины. Общественная атмосфера и поведение людей.

    реферат [36,9 K], добавлен 23.01.2014

  • Село Великі Борки в умовах радянської окупації краю (1939–1941 рр.). Перші совіти. Нацистська окупація (1941–1945 рр.). Роботи по облаштуванню оборонних позицій. "Літопис Української Повстанської Армії". Жорстока боротьба проти підпілля ОУН та УПА.

    реферат [1,1 M], добавлен 08.11.2014

  • Причини голоду 1946-1947 р. Сталінська політика хлібозаготівель. Суспільна атмосфера й поведінка людей в період голоду. Економічна й сільськогосподарська політика ВКП(б) в післявоєнний період. Наслідки голодомору 1946-1947 р., демографічне становище.

    реферат [32,2 K], добавлен 23.11.2009

  • Основні причини голодомору на Поділлі в 1946–47 р. Особливості тоталітарно-мілітариської політики Сталіна. Встановлення причин людомору і приблизної кількості жертв. Доведення людей до голоду й смерті в умовах тоталітаризму. Наслідки голодомору України.

    курсовая работа [334,0 K], добавлен 30.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.