Грецька династія Захаріаді: від величі до депортації

Розкривається історія грецької династії Захаріаді, представники якої мешкали на території Південної Бессарабії наприкінці XIX - середині XX століття. Аналізується місце та роль грецьких купців у громадському та культурному житті придунайських міст.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2020
Размер файла 29,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Грецька династія Захаріаді: від величі до депортації

Альона Акчебаш

На основі матеріалів архівів, історичної літератури та спогадів очевидців розкривається історія грецької династії Захаріаді, представники якої мешкали на території Південної Бессарабії наприкінці XIX - середині XX ст. Аналізується місце та роль грецьких купців у громадському та культурному житті придунайських міст. При написанні роботи вперше були використані спогади Олександри Захаріаді, що містять унікальні дані про сім'ю, розкриті тяжкі та трагічні для родини події 40-ві рр. XX ст. Зроблено висновок про місце і роль підприємницької і благодійної діяльності грецької династії Захаріаді в розвитку земель Південної Бессарабії у досліджуваний період.

Ключові слова: династія, підприємці, промисловість, благодійність, репресії, Захаріаді, Південна Бессарабія.

Постановка проблеми. На сьогоднішній день в історичній науці значно підвищився інтерес до життя грецької діаспори на території нинішньої України. Одним із важливих аспектів багатьох досліджень є вивчення діяльності та окремих сторінок біографії представників цієї етнічної групи.

Актуальним є питання виявлення причин та умов, які призвели до формування стійких груп населення - носіїв грецьких традицій, які не лише адаптовувалися в інших країнах, а й ставали видатними діячами на території нової батьківщини.

Дослідження діяльності грецької династії Захаріаді наприкінці XIX - середини XXст. дозволяє на прикладі окремої родини виявити важливі фактори існування, риси світогляду та духовності грецької діаспори, як окремого та самобутнього народу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні є чимало наукових та науково-популярних праць з історії греків, що мешкали на території сучасної України. З наукових розробок, в яких тією чи іншою мірою було висвітлено історію різних етнічних груп Російської імперії, слід виділити роботи Л.С. Берга та П.А. Крушевана .

Вагомий внесок у дослідженні грецької тематики здійснив Г.Л. Арш . Завдяки йому вперше до наукового обігу було введено значний обсяг документальних джерел, які підтверджували роль та місце грецьких підприємців у регіональній економіці, створенні грецьких військових формувань, участі греків-емігрантів у суспільно-політичному житті, зокрема, діяльності таємного грецького товариства «Філікі Етерія».

Протягом 90-х рр. XX ст. почали з'являтися нові дослідження зі сторії греків. Яскравим прикладом є праця Н.А. Терентієвой, присвячена культурно-просвітницькій діяльності, національним традиціям, та способу життя греків у XVП-XX ст. У 2005 р. вийшла робота І. Голобородько. Книга розкриває етапи депортації представників грецької громади Одеси та Одеської області в період з 1920 по 1958 рр. Економічні та соціально- політичні аспекти життя грецьких аристократів у південноукраїнських землях Російської імперії в ХІХ - на початку ХХ ст. розкриває робота Л.Ф. Циганенко.

В якості джерельної бази для нашої статті були використані відомості про діяльність представників грецької династії Захаріаді, що містяться у фондах Комунальної установи «Ізмаїльський архів». Окрім цього, вперше до наукового обігу вводяться спогади Олександри Захаріаді (онучки І. О. Захаріаді) - останньої представниці славетного роду. Її книга «Затоплений собор. Винайдений собор»1 охоплює події, які відбувалися впродовж усього життя авторки: це розповіді про родину, дитинство, тяжкі випробування, через які прийшлось пройти у 40-х рр. XX ст.

Мета статті полягає у реконструкції цілісної картини появи, особливостей життя, принципів та напрямків діяльності грецької династії Захаріаді на території Південної Бессарабії.

Наукові завдання статті. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: грецька династія захаріаді

- проаналізувати стан наукових досліджень проблеми та її джерельну базу;

- простежити генеалогічні зв'язки між членами родини Захаріаді, що мешкали на території Південної Бессарабії;

- визначити внесок династії Захаріаді у економічний розвиток регіону;

- дослідити основні форми та напрямки добродійної діяльності членів сім'ї Захаріаді;

- висвітлити долю родини після 40-х рр. XX ст.

Виклад основного матеріалу. На землях Південної Бессарабії греки мешкали з давніх часів. У творах Геродота знаходимо інформацію про те, що поблизу річки Тірас (Дністер) мешкають елліни, яких називають «тірітами» . З другої половини XV ст. активізується діяльність грецьких купців в містах і фортецях регіону, бо торгівля займала важливе місце в житті греків . Починаючи з другої половини XVIII ст. значна кількість купців грецького походження заполонила великі міста південного регіону: Одесу, Ізмаїл, Аккерман, Рені. На початку XIX ст. в Російській імперії діяло 800 грецьких фірм. Значно збільшилась кількість грецького населення на території Північно-Західного Причерномор'я після підписання Бухарестського мирного договору у 1812 р. та приєднання Бессарабії до Російської імперії. Найбільш чисельною була грецька община Ізмаїлу, яка в 1820 р. налічувала 369 осіб .

Колоністи-іноземці, в тому числі й греки, залишили помітний слід у господарчому розвитку краю. Так, у 1838 р. з 489 підприємств південного регіону, що спеціалізувалися на зовнішній торгівлі 352 (12 %) належали іноземцям, серед яких більшість становили греки .

В середині XIX- на початку ХХ ст. місто Ізмаїл було одним з найбільшим осередків концентрації грецьких купців та комерсантів на територій Південної Бессарабії. Досягнувши економічного процвітання греки не шкодували власних коштів на благоустрій міста, вели культурно-просвітню та благодійну діяльність.

11 листопада 1865 р. сімнадцять ізмаїльських купців-негоціантів, 11 з яких були грецького походження, підписали дарчий акт місту: «Единодушно и добровольно дарим Измаильскому Коммерческому Училищу, согласно с существующими общини узаконениями относительно даров, собственные капиталы, которые за, исключением процентов, составляют 44 тысячи рублей серебром...навсегда отчуждаясь от права владения этим имением...Также дарим тому же Училищу и целый квартал со всеми постройками.»13. Безперечно найвідомішими серед усіх громадських діячів грецького походженняміста Ізмаїл середини ХІХ ст. були представники династії Захаріаді.

Першим на території нашого краю з'являється Захарій Захаріаді (1777-1852 рр.), священник, народився у поселенні Анхіолос, його предки були вихідцями з міста Піргос. Відомо, що у нього було двоє синів: Георгій та Олександр.

Георгій Папазахарієв Захаріаді займався продажом пшениці.

Його дружиною була донька Ізмаїльського мещаніна Антона Хаджіогло - Софія .Олександр Папазахарієв Захаріаді був одружений на дочці Ізмаїльського мещаніна Єнакія Федоріді Ганні.

З архівних документів дізнаємося, що у 1851 р. Олександр займав пост ратмана Ізмаїльського міського магістрату15.

Наприкінці XIX - на початку XX ст., як державні, дипломатичні, військові та релігійні діячі заявили про себе сини Олександра - Захарій, Іван, Павло, Костянтин та Олександр16. Нажаль, нічого не відомо про доньок: Амалію, Марію та двох Єлизавет.

Захарій Олександрович довгий час керував роботою земської управи Ізмаїльського повіту17. Був головою неодмінної земської ради, землевпоряджувальної комісії, а також головував у опікунській раді жіночої гімназії Ізмаїла18.

Троє братів - Олександр, Павло та Костянтин володіли великими статками, маєтками в селах Чумай і Томешті Кагульского повіту. На цих землях їм вдалось організувати гарно розвинуте сільськогосподарське підприємство, яке мало молочно-скотарський напрямок. Молоко та молочні продукти збували як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Особливим попитом користувалися французькі, голландські та швейцарські сорти сирів19. Розводили в маєтку також овець. Масло та бринзу відправляли до Одеси та частково на експорт - до Греції й навіть до Єгипту.

Детальну інформацію та характеристику господарства ми знайши на сторінках праці дослідника В.О. Бертенсона. У 90-х рр. XIX ст.саме у маєтку Захаріаді в Чумаї була вперше на території Південної Бессарабії, застосована перелогова система землеробства, сівозміни з чергуванням посівів. Така система господарювання була можлива лише при значній кількості родючих земель та порівняно рідкісному землеробстві20. Наприкінці XIX ст. на території маєтку було закладено перші виноградники площею 22 десятин з європейських сортів винограду.

Головним виноробом краю став Олександр Олександрович Захаріаді. В 1905 р. за ініціативи поміщиків Ковалетті, Вайсман та братів Захаріаді було відкрито виноробне підприємство, яке на початку 40-х рр. XX ст. було відібрано у власників та реорганізовано в завод з виробництва вина марок «Чумай» типу «Кагору», «Перлини Чумая» та «Чумайського каберне».

Відрізнявся Олександр Захаріаді й участтю в чисельних благодійних акціях. Так, підчас Першої світової війни Олександр зробив одне з найбільших пожертвувань для облаштування плавучої баржі-шпиталю «Сестриця».

Він безпосередньо зустрічався з членами експедиції особого призначення та її командиром адміралом М. Весьолкіним .

У Олександра Олександровича було двоє синів Костянтин та Захарій. Обидва отримали вищу освіту в Європі. До слова, Костянтин, закінчив університет Монпельє, вивчав ботаніку та виноградарство. Завдяки його старанням і налагодженим зв'язкам із закордонними колегами на території Чумайського маєтку з'явилася лабораторія виноробної промисловості. У науковому доробку дослідника величезний гербарій і докладний опто флори нашого краю. Костянтин Захаріаді у своїх роботах багато уваги приділяв рідкісним рослинам Карпат.

Щороку восени він збирався у гори для дослідження лікарських трав . Другий син, Захарій був доктором права у Парижі, здійснював дипломатичну місію в Бухаресті. Нажаль, у 1945 р. він покінчив життя самогубством.

Уславилася своїми благодійними справами й родина Костянтина Олександровича Захаріаді. Наприкінці XIX ст. у Ізмаїлі була споруджена Благовіщенська грецька церква, яку освятили в 1882 р. При церкві діяв хор, керівником якого була мадам Аспазія Захаріаді, дружина Костянтина Олександровича, яка займалася активною благодійною діяльністтю, спрямованою на розвиток духовної культури. Під її патронатом були організовані різноманітні благодійні концерти, вечори та бали, прибуток від яких йшов на потреби нужденних.

Син Аспазії та Костянтина Олександр був людиною особливою, наділеною мистецьким та науковим талантами.У 1934-1938 рр. Олександр Захаріаді працював помічником директора банку, з 1938-1940 рр. - помічником міського голови. Відомо, що він був палким прихильником прогресу, підтвердженням чого стало відкриття ним в Ізмаїлі спеціалізованого магазину радіоапаратури «Теїе/ипкеп»22.

Ще один з братів Захаріаді - Іван, певний час обіймав посаду міського голови. Очоливши місто Іван Олександрович спрямував свою енергію на здійснення низки інфраструктурних і благодійних проектів: був керівником міського товариства, попечителем Ізмаїльської чоловічої прогімназії тощо . З його ім'ям пов'язані не лише поява першої народної бібліотеки та будівництво громадських приміщень, а й благоустрій центральної частини міста. Як і багато інших грецьких купців, він виділяв значні суми власних коштів на допомогу бідним, хворим, сирітам Ізмаїла.

Про дім Івана Олександровича в свої книзі «Затоплений собор. Винайдений собор» писала його онучка Олександра Захаріаді: «Для мене будинок дідуся та бабусі був схожий на храм. Там були високі вікна та двері, великі кімнати з різьбленими дерев'яними меблями. Вишуканими були столики-підставки у східному стилі, прикрашені слоновою кісткою та кулонами. На стінах було безліч мальованих картин та золотих ікон. Доповнювали інтер'єр бронзові статуї та екзотичні рослини. Я дуже любила кімнату, де був розташований стереоскоп, за допомогою якого можна було побачити тривимірно розкішні зображення з усіх куточків світу. Я захоплювалася монастирями Метеори, Парфеноном, Воротами Лева з Мікен, Олімпією, індійськими палацами» .

Активними громадськими діячами були діти Івана Олександровича: Ганна, Марія, Олена, Олександр та Іван.

Ганна вийшла заміж за сина Федіра Павловича Тульчіанова, Дмитра, якого у березні 1911 р. обрали головою міста Ізмаїл.

Доньки Олена та Марія закінчили Берлінський університет, факультет музики та філології. Обидві любили слухати класичну музику та грати на фортепіано. Свою любов до музики Марія передавала своїм учням у місті Бузеу. Деякий час вона жила у Бухаресті, однак в період 1919-1930 рр. мешкала в Ізмаїлі, де викладала музику та німецьку і французьку мови.

Олена Іванівна в 1912 р. вийшла заміж за свого кузена, Олександра Костянтиновича Захаріаді .

Після смерті в 1908 р. Івана Олександровича Захаріаді його син Олександр, перериває курс навчання в сільськогосподарському інституті та бере на себе управління великим господарством.

Воєнні дії 1914 р., змусили Олександра Івановича направити свою діяльність на допомогу державі. Він організував у Києві велике підприємство, на якому працювало майже 1000 осіб, по виготовленню обмундирування для армії.

Найближчим другом Олександра був рідний брат, Іван Іванович Захаріаді. Його будинок знаходився по сусідству з маєтком брата. Отримавши гарну освіту, жив життям поміщика, як і його брат дуже любив Чумай11. Іван був одружений на Ніні Мумжієвій, яка мала титул «Місс Бессарабія».

Навіть в умовах воєнного часу в 1915-1916 рр. маєток у Чумаї продовжує розвиток й навіть розширюється за рахунок посадки 100 га виноградника кращих сортів: рислінг, каберне, піно-грі і шасла. На жаль, у 1916 р. на виноградники значно поширились хвороби. Постраждав і виноградник братів Захаріаді.

Новий етап у житті родини почався після 1911 р. Цей період яскраво описує у своїх спогадах друг і соратник Олександра Івановича В. Запорожченко:«У 1917 р. були знищені плоди культурної праці двох господарств, від колосального, рясного інвентарю, будівель і величезного добре налагодженого господарства, палаців Захаріаді не залишилося і сліду»18.

Однак це не змусило Захаріаді емігрувати - він залишався вірним своєму рідному краю. Поступово відновивши господарство, налагодивши побут родина Захаріаді продовжувала здійснювати важливу громадську міссію в житті регіону. У 1938 р. Олександр Іванович Захаріаді помирає в результаті ураження анафілактичним шоком, після введення великої кількості сироватки. В нього залишається 12-річна донька Олександра та дружина Еліза.

Найсерйознішим випробуванням для родини Захаріаді стали 40-ві роки ХХст., коли Південна Бессарабія увійшла до складу СРСР. Різка зміна суспільно-політичної ситуації та сталого соціально-економічного укладу, руйнація традиційних форм повсякденного життя призвели до драматичних події, численних людських жертв, масових арештів та депортацій «класово-ворожих» елементів, у тому числі й місцевої аристократії, підприємців, інтелігенції. Всі вони потрапили відразу до категорії «ворог народу» й підлягали або примусовій депортації, або арешту.

Розуміючи, що радянська влада не буде «особливо лояльною» до представників родини Захаріаді, Іван Іванович разом із дружиною переїхав до Румунії. Згодом вони з Ніною розлучаються й це стало для нього справжнім ударом. Після важкої хвороби він помирає в одному з будинків для людей похилого віку в Румунії.

Не всі з родини Захаріаді змогли емігрувати з радянської Бессарабії. В краї залишилися сестри - Марія та Олена. А дарма... Не минуло й місяця з дня встановлення радянської влади в регіоні, як Марія та Олена Захаріаді були заарештовані Ізмаїльським відділом НКВС за звинуваченям у контрреволюційній діяльності. Ця трагічна подія відбулася 20 липня 1940 р. і понад місяць сестри змушені були провести в більшовицькій буцегарні. Однак, через відсутність доказів щодо їх «контрреволюційної діяльності» 30 серпня 1940 р. сестер відпустили .

Одна з сестер Захаріаді - Ганна, разом з чоловіком Дмитром Федоровичем Тульчіановим і сином Іоном у 1941 р.була змушена емігрувати до Румунії. Відомо, що у Бухаресті Дмитро Федорович став депутатом Парламенту Румунії. Після смерті всі представники цієї гілки родини Захаріаді - Тульчианових були поховані на кладовищі Беллу в Бухаресті (Румунія).

Доля родини Олександра Івановича Захаріаді, на наш погляд, склалася найбільш трагічно. Через 80 років події 40-х рр. XX ст. знайшли своє відображення на сторінках книги Олександри Захаріаді: «Дуже тяжкі дні настали для нашого народу.Люди були змушені втікати на чужину. У Бессарабському степу схрестилися дороги, які якщо дивитися зверху, виглядали, як живі, звивисті струмки. Всі вони рухалися в одному напрямку: вантажні автомобілі, худоба, солдатські батальйони, танки, вагони, кавалерія і люди, люди, люди...»

Найтепліші спогади Олександри про дитинство пов'язані з матір'ю та батьком: «Батько був дуже стриманим, але люблячим і чуйним. Він з повагою відносився до усіх оточуючих, бував навіть суворим, якщо потрібно було. Від нього я навчилася любити свій рідний край, свою рідну землю. Берегинею нашої родини була мати. Її посмішку, добрі і ласкаві руки я ніколи не зможу забути» .

На початку Другої світової війни Олександра Захаріаді разом з матір'ю переїжджають до Бухаресту, потім до тітки (місто Бузеу), де їм вдалося облаштувати невелике господарство. Як згадує Олександра Захаріаді, після вступу радянської армії на територію Румунії мадам Еліза Захаріаді звертається до радянського командування з проханням надати їй охорону для захисту себе та доньки від розбійників. Охороняти дім доручили молодому солдату Івану. Однак у жовтні 1944 р. на будинок нападає банда грабіжників, ватажком якої був радянський офіцер. Першою кулею в груди було вбито охоронця Івана. Наступним пострілом, на очах у Олександри, була вбита мати -Еліза Захаріаді.

Після смерті матері, Олександра Захаріаді переїхала до Бухаресту. В 1946-1951 рр. вона навчається у медичному університеті, а в середині 50-х рр.ХХ ст. разом з чоловіком і сином переїхала до міста Сибій, де протягом 40-ка років працювала лікарем-педіатром.У січні 2019 р. Олександри Захаріаді не стало, вона померла в гуртожитку для літніх людей «Доктор Карл Вольфф». Так закінчилося життя однієї з останніх представниць грецької династії Захаріаді.

Вже в наш час, на початку 90-х рр. минулого століття до Ізмаїла приїжджала донька Ганни Захаріаді, Олена Чуря. Вона подарувала Історико-краєзнавчому музею Придунав'я фотографії членів сім'ї Тульчіанових, які нині є окрасою музейної колекції. Окрім фото, музей є власником унікальної колекції посуду та комплекту меблів, який складається з чоловічих та жіночих крісел. Ці предмети були знайдені в одному з будинків міста, який скоріше за все, належав Олександру Захаріаді. Справжніми витворами мистецтва є скляна ваза та графін. Доповнюють колекцію музейних предметів дзеркало, статуетка, тарілка та металевий підсвічник. Про важливі сторінки історії славетної грецької династії Захаріаді розповідає постійно діюча експозиція «Внесок купецької династії Тульчианових у розвиток Ізмаїлу». 24 березня 2014 р. у музеї була представлена виставка «Грецька діаспора Ізмаїльщини», співорганізаторами якої була Ізмаїльська грецька громадська організація «Еллада».

Висновки

В історії Південної Бессарабії є чимало видатних особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток нашого краю. Яскравим прикладом є грецька династія Захаріаді - талановиті, вольові, непересічні особистості, які вдало поєднали в собі різні галузі людської діяльності. Будучи успішнними підприємцями, активними громадськими діячами та меценатами вони відчували себе невід'ємною частиною народу. Піднявшись до вершин своєї могутності, впливовості та слави в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., під тиском об'єктивних та суб'єктивних обставин першої половини ХХ ст. представники цієї родини вимушені були тікати з рідних домівок і оселятися на чужині. Багато з них не витримали цих випробувань й більшість з них вже ніколи не повернулись до своєї рідної батьківщини.

Література

1. Арш Г.Л. (1970). Этеристское движение в России. Освободительная борьба греческого народа и русско-греческие связи. М. 371 с.

2. Арш Г.Л.(1965). Тайное общество «Филики Этерия». Москва. 60 с.

3. Берг Л.С. (1923). Население Бессарабии. Этнографический состав и численность. Петроград. 198 с.

4. Бертенсон В. (1902). По хозяйствам юга России (Бессарабская губ.). Записки Императорского общества сельского хозяйства южной России. С. 12-27.

5. Бессарабия: Географический, исторический, статистический, этнографический, литературный справочный сборник. (1903). Под ред. П. А. Крушевана. Москва: Газ. «Бессарабец». 520 с.

6. Бессарабский адрес-календарь на 1909 г. (1908). Из ред. «Бессарабских Областных (Губернских) Ведомостей. 403 с.

7. Білецький А.О. (1993). Геродот. Історія в дев'яти книгах. Переклад, передуммова та примітки, К. : Наукова думка. C. 192.

8. Географический, исторический, статистический, этнографический, литературный справочный сборник. (1903). Под ред. Павла Александровича Крушевана. Москва: Газ. «Бессарабец». С. 119.

9. Голоборотько І. (2005). Национальность: Грек. Виновен! Одесса: Студіа «Негоціант». 528 с.

10. Державний архів Одеської області. Ф. 42. Оп. 35. Спр. 2151. Арк. 141.

11. Захариади: кто они и что сделали для Измаила. Бессарабия LIVE. URL: http://bessarabiainform.com/2013/04/zaxariadi/

12. Комунальна установа «Ізмаїльський архів» (далі - КУІА). Ф. 514. Оп. 1. Спр. 301-а. Арк. 1040.

References

1. Arsh H.L (1965). Tainoe Obshchestvo «Fylyky Yeteryia» [Secret Society «Filiki Eteriya»].M. 60 p.[ in Russian]

2. Arsh H.L (1970). Eterystskoe dvyzhenye vRossyy. Osvobodytelnaia borba hrecheskoho naroda i russko-hrecheskiesviazy [Etirist movement in Russia. The liberation struggle of the Greek people and the Russian-Greek connection] M. 371 p.[ in Russian]

3. Berh L.S. (1923). Naselenye Bessarabyy. Etnohmfycheskyi sostav i chyslennost. [The population of Bessarabia.Ethnographic composition and number].P. 198 p.[ in Russian]

4. Bertenson V. (1902). Pokhoziaistvam Yuha Rossyy (Bessarabskaiahub.). [On the farms of southern Russia (Bessarabian province]. Zapiski imperatorskogo obshchestva sel'skogokhoziaistva Yuzhnoy Rossyy [Note sof the Imperial Society of Agriculture of Southern Russia], V, VI. P. 12-27, 34-41.[in Russian]

5. Bessarabiya: Geograficheskiy, istoricheskiy, statisticheskiy, etnograficheskiy, literaturnyy spravochnyysbornik. (1903). [Bessarabia: Geographical, historical, statistical, ethnographic, literary reference book.]. Pavel Aleksandrovich Krushevan [Pavel Alexandrovich Krushevan]. M.: Gaz. «Bessarabets» [Gas. «Bessarabetz»], 520 p.[in Russian]

6. Bessarabskyi Adres-Kalendar na 1909 g. (1908) [Bessarabsky Address-Calendar in 1909].«Bessarabskykh Oblastnykh (Hubernskykh) Vedomostei [Bessarabian Provincial (Provincial) Statements]. 403 p. [in Russian]

7. Derzhavnyi Arkhiv Odeskoi Oblasti [State Archives of Odessa Oblast]. F.42 KantseliariiaPopechyteliaOdeskohoNavchalnohoOkruhu (1834-1920), op. 35, spr. 2151

8. Herodot (1993). Istoriia v deviatyknyhakh. Pereklad peredummova ta prymitky A.O. Biletskoho. [Herodot History in nine books. Translation preface and notes A.O. Biletskoho].K.: NaukovaDumka. 579 p. [in Ucrainian]

9. HoloborotkoI. (2005) Natsyonalnost: Hrek. Vynoven/[Nationality: Greek. Guilty!].O.: Studia «Nehotsiant». 528 p.[in Ucrainian]

10. KomunalnaUstanova «IzmailskyiArkhiv» [Communal Institution «Izmail Archive»]. F.514Izmaylskaia horodskaia polytsyia (1810-1911), op.1, spr. 301-a Spysky mishchan mista iz zaznachenniam mainovohopolozhennia za 1854. - 1070 l.

11. Komunalna Ustanova «Izmailskyi Arkhiv» [Communal Institution «Izmail Archive»]. F.514 Izmaylskaia horodskaia polytsyia (1810-1911), op.1, spr. 301 Spysky mishchan mista iz zaznachenniam mainovoho polozhennia za 1854. - 10711.

12. Komunalna Ustanova «Izmailskyi Arkhiv» [Communal Institution «Izmail Archive»]. F.2 Izmaylskaia horodskaia uprava op.1, spr. 239 Sprava pro obrannia popechytelem Izmailskoi Cholovichoi Prohimnazii Zakhariadi I.A. - 10 l.

Akchebash A. Zakhariadi, the Greek Dynasty, from Magnificence to Deportation

The presented work reveals a history of Zakhariadi, the ethnic Greek dynasty, referring to archive materials, historical publications and witnesses' reminiscences. Representatives of this dynasty lived at Southern Bessarabian Region throughout the end of the XIX Century to the middle of the XX Century. The work also reviews place occupied and part played by ethnic Greek merchants in social and cultural life of towns and cities of the Danube region.

The work represents information regarding business activities of Zakhariadi brothers - Alexandr, Pavel and Constantine in Chumai and Tomesht Settlements belonging to the Kahoul District. The work reviews activities of Ivan A. Zakhariadi as a mayor, his contribution into education and culture development within the municipal scale. Genealogical links between the members and relatives of the Zakhariadi family within the Southern Bessarabia are partially explored.

The author pays special attention to the family history which to date construes an important source of the past of our region. A history of a particular family enables to follow the history of entire region, to study routine events, to imagine emotional environment, spirit of past times with Zakhariadi family as witnesses and participants of the past ages.

Memories of Alexandra Zakhariadi, the grand-daughter of I. A. Zakhariadi, the last representative of the glorious clan, were used in the work for the first time. They include unique information about this family and reveal severe and sometimes tragic times of the 1940s.

Contents of the book titled «Drowned Cathedral. Recovered Cathedral» enable to find out more about the history of a family which gave a real galaxy of outstanding personalities.

The conclusion reflects a part played by ethnic Greek Zakhariadi dynasty in business and charity activity and their weighty contribution into development of spirituality, arts and education in the Southern Bessarabian region during the relevant period.

Paying the homage to this family, it may be stated without exaggeration that they composed a strong, sane and stable economic force and implemented the best features of industrial and commercial class layer.

Key words: dynasty, entrepreneurs, industry, charity, repressions, Zakhariadi, the Southern Bessarabia.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Корінні зміни в організації життя грецької спільноти Криму в 1917-1920 роки. Умови існування та напрямки діяльності релігійних громад греків радянського Криму в 20-ті роки XX ст. Закриття церков і знищення грецьких етноконфесійних громад в Криму.

    курсовая работа [59,0 K], добавлен 27.03.2011

  • Особливості процесу заснування колоній та їх типи. Причини та основні напрямки великої грецької античної колонізації Північного Причорномор’я. Характеристика етапів розвитку античних міст території. Встановлення історичного значення даного процесу.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 01.03.2014

  • Загальна характеристика причин грецької колонізації в країнах Середземномор'я. Відмінність ранніх грецьких колоній від фінікійських. Особливості напрямків колонізації та класової боротьби в цих поселеннях. Грецькі колонії Північного Причорномор’я.

    реферат [36,7 K], добавлен 01.12.2010

  • Теоретичні аспекти дослідження традиційної весільної обрядовості Південної Бессарабії. Традиції та ритуали молдавського весільного обряду. Специфіка весільних обрядів і традицій укладання шлюбу на території Буджаку. Болгарське весілля як традиція народу.

    курсовая работа [118,1 K], добавлен 18.02.2023

  • Історія античної цивілізації у Північному Причорномор'ї. Основні причини колонізації. Західний, північно-східний та південно-східний напрямки грецької колонізації. Вплив грецької колонізації на цивілізації. Негативні та позитивні наслідки колонізації.

    презентация [2,0 M], добавлен 29.12.2015

  • Звільненна Англії від вікінгів та звнішня політика перших британських королів на початку XI ст. Державний устрій та зміцнення могутності країни. Генріх II - засновник династії Плантагенетів. Соціально-економічний розвиток Англії. Династія Тюдорів-Йорків.

    реферат [25,4 K], добавлен 27.07.2008

  • Становище Росії до приходу Романових на престол: економічний занепад, внутрішні розбрати, військові невдачі, криза влади, "семибоярщина". Походження династії, перші представники у владі, кінець Смутного часу. Політика та історична заслуга бояр Романових.

    реферат [35,8 K], добавлен 02.02.2011

  • Міфи про маловідомий Північнопричорноморський край, аналіз свідчень давніх авторів та аналіз праць сучасних науковців. Причини грецької колонізації. Перші грецькі поселення на території України. Значення колонізації греками Північного Причорномор’я.

    курсовая работа [51,3 K], добавлен 07.01.2014

  • Внутрішня і зовнішня політика Ягелонів в Польщі. Роки правління останніх представників династії Ягелонів Сигізмунда І та Сигізмунда ІІ Августа. Становище королівської влади в Угорщині та Чехії за часів правління Владислава ІІІ і Лайоша ІІ Ягелонів.

    курсовая работа [58,0 K], добавлен 25.09.2010

  • Запрошення новгородцями варягів на князювання. Характер державної влади в Київській Русі в середині Х століття. Причини хрещення Русі. Правління Володимира Мономаха. Події світової історії, епоха Великого переселення народів, зміни в житті слов'ян.

    шпаргалка [57,5 K], добавлен 26.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.