Медичні часописи Полтавської губернії (1892-1917 рр.)

У статті викладено історію становлення та розвитку медичної преси Полтавської губернії дореволюційного періоду. Зокрема таких видань, як «Земский врач», «Життє і знаннє», «Медико-санитрный обзор Полтавской губернии», «Больничная касса» і т. ін. Розкрито контент цих видань. Про-аналізовано авторський склад означених часописів.

Ключові слова: медична преса, Полтавська губернія, контент.

B статье изложено историю становления и развития медицинской прес-сы Полтавской губернии дореволюционного периода. B том числе, таких из-даний как «Земский врач», «Життє і знание», «Медико-санитрный обзор Полтавской губернии», «Больничная касса» и т.д. Раскрыт контент этих изданий. Проанализирован авторский состав.

Ключевые слова: медицинская пресса, Полтавская губерния, контент. медичний преса часопис

In this article the author tells about the history of becoming and development of Poltava region medical press before the revolution. Foremost such newspapers and magazines like «Земский врач», «Життє і знаннє», «Медико-санитрный обзор Полтавской губернии», «Больничная касса», etc. Shown the content of this is-sues. Analyzed the range of authors.

Key words: medical press, Poltava region, content.

Фахова преса завади була невід'ємним елементом системи пе-ріодичних видань України. Такі видання відігравали важливу роль і у становленні журналістики Полтавської губернії, оскільки довгий час у місті не було суспільно-політичних видань. Тож саме фахові ча-сописи стали платформою для творчої реалізації багатьох місцевих публіцистів. Зокрема, це стосується медичної преси. Так, за нашими підрахунками, в період з 1892 по 1917 рр. на Полтавщині виходило 7 видань. Однак, жодне з них не було ґрунтовно досліджене, тому вивчення медичної періодики є актуальним. Окремі відомості про медичні газети та журнали Полтавщини знаходимо у дослідженнях Н. Сидоренко, О. Сидоренко, О. Школьної, В. Коротенка, С. Не- толіної.

Мета статті -- дослідити історію становлення та розвитку доре-волюційної медичної періодики на Полтавщині та визначити контент цих видань. Для цього потрібно розв'язати наступні завдання:

— окреслити історію виникнення та розвитку медичних видань Полтавщини;

— визначити коло співробітників цих часописів;

— проаналізувати контент цих видань і визначити їх основні тема-тичні вектори.

Медичні питання активно висвітлювалися на сторінках пол-тавської преси, починаючи від появи у місті першого періодичного видання -- «Полтавские губернские ведомости» у 1838 р. Спершу це був передрук з медичних книг та інших часописів, значно рідше зустрічаємо оригінальні статті. Ці публікації здебільшого мали вигляд практичних порад при різних захворювань. Поміж науковими стат-тями друкували молитви та «заговори» від переляку, зурочення і т. д. Значно пізніше часопис почав розглядати медичні питання у соціаль-ному розрізі -- зокрема, піднімати питання про якість медичної осві-ти, нестачу лікарів та шпиталів, медичні товариства і з'їзди, проблеми соціального захисту лікарів, тощо.

Щодо фахових часописів, то до 1917 р. у Полтавській губернії виходило 7 медичних видань. Двоє з них -- були органами медико- санітарного бюро полтавського губернського земства, два -- органа-ми фахових товариств, три -- приватних.

Перше суто медичне видання з'явилося на Полтавщині у 1892 році. Це журнал «Земский врач» -- «видання з питань земської меди-цини». Його засновником та видавцем був відомий лікар Євген Во-лодимирович Святловський. Перші випуски видання побачили світ у Чернігові у 1888 р. Однак, згодом Святловському довелося переїхати до Полтави, а разом з ним і його дітищу. У Полтаві часопис почав ви-ходити з № 26--27 за 1892 р. Спершу у Полтаві лікар разом з однодум-цями спробував отримати дозвіл на видання громадсько-політичної газети «Полтавский вестник». Однак, отримав відмову. Тож свою увагу йому, передусім, довелося зосередити на медичному часопису. «Земський врач» виходив раз на тиждень російською мовою. Про-грама видання виглядала так: «1). Керуючі статті з питань загальної медицини, статті з медичної статистики та медико-топографічні на-риси. Фабрична медицина; 2). Оригінальні та перекладені статті з гігієни та профілактики. Казуїстика; 3). Популярні статті (у вигляді додатків); 4). Реферати, хроніка, суміш; 5). Кореспонденції, звіти по лікарські з'їзди; 6). Оголошення» (1892. -- № 2). Контент видання становили передусім аналітичні статті з гігієни, фармакології, ліку-вальної справи, розробки теоретичних питань [3, 2--3]. Великий від-соток публікацій було присвячено проблемам земської медицини, діяльності фахових товариств. Нерідко зустрічаємо бібліографічні відомості, передусім, повідомлення про вихід наукових праць з різ-них галузей медицини. Вартість передплати на місяць (з доставкою) становила 6 крб, на півроку -- 3 крб. Для лікарів, фельдшерів та аку-шерок діяла знижка: 4 крб за рік та 2 крб за півроку. Вихід часопису припинився у 1894 р. через брак коштів.

Друге видання медичної тематики також «переїхало» на Пол-тавщині з сусідньої губернії. У 1909 р. «Вестник гомеопатической медицины» почав видаватися у 1900 р. у Харкові, де мешкав на той час його засновник Євграф Якович Дюков. У 1903 р. часопис переїхав до Одеси і лише у 1909 р. почав видаватися у Хоролі. На той час ви-дання було уже відомим і мало свою сформовану читацьку аудиторію. Часопис позиціонував себе як «Щомісячний науково-спеціальний та побутовий журнал» і виходив російською мовою. Сучасні лікарі- гомеопати згадують про Євграфа Дюкова як про одного з перших пропагандистів гомеопатії та людину, яка створила трибуну для на-укових дискусій з питань цієї галузі медицини. Журнал видавався під гаслом «Природа лікує, лікар служить природі». Щодо жанрового на-повнення, то на сторінках «Вестника^» виходили замітки, аналітич-ні статті, новини, бібліографія. Серед них -- як передруки з інших видань, так і оригінальні матеріали. Під рубрикою «Статті керуючі і загального характеру» друкували матеріали про медичні законопро-екти, питання медичної освіти, теоретичні питання загальної ме-дицини та аналітичні статті щодо гомеопатії як галузі медичної на-уки, її перспектив, тощо. Зокрема це статті «Вплив сонця та місяця на здоров'я людини» М. Ржаніцина (1909. -- № 10), «Ще з приводу Петербурзької холери» (1909. -- № 3), «З приводу законопроекту про обов'язкову вакцинацію від віспи» (1909. -- № 4), «Великий медич-ний турнір» (1911. -- № 4), «155 річниця з дня народження Ганемана» (1911. -- № 1), «Медицина в 1910 р.» (1911. -- № 2), «8-й міжнародний з'їзд гомеопатів у Лондоні» (1911. -- № 11).

Друга рубрика журналу -- «Фармакодинаміка». У 1909 р. тут на-друкували «Нариси клінічної фармакології» (з книги американського лікаря Е. Неша). Усі матеріали цієї рубрики були присвячені лікар-ським засобам, речовинам, рослинам та їх фармакологічним влас-тивостям -- «Опіум. Нукс мосхата» (1909. -- № 10), «Подофилюм», «Магнезія» (1909. -- № 9). У 1910--1911 р. під цією рубрикою друкува-ли «Практична фармакологія» професора Ковпертвейта.

Третя рубрика мала назву «Терапевтика» і містила статті, при-свячені практичній медицині. В 1909 р. тут друкували «Довідник гомеопата» доктора Кларка. Зокрема, статті про лікування пухлин, віспи, обморожень (1909. -- № 3), отруєнь (1909. -- № 4), порушен-ня пам'яті, переломів, проблем з харчовою системою (1909. -- № 5), раку, розтягів, хвороб нирок (1909. -- № 9) і т. д. У 1911 році під цією рубрикою друкували книгу доктора Девея «Керівництво до лікування хвороб», паралельно -- публікували матеріали з різних галузей меди-цини. Зокрема, за цей рік у рубриці «Терапевтика» вийшли такі статті: «Лікування лупи», «Чума та її лікування» (1911. -- № 1), «Лікування екземи» (1911. -- № 3), «Лікування сифілісу без ліків», «Вакцини про-ти застуди» (1911. -- № 4) і т. д.

Четверта рубрика, яка постійно функціонувала на шпальтах ви-дання -- «Хроніка. Суміш». Вона містила здебільшого новини, зо-крема, повідомлення про гомеопатичні товариства, з'їзди, тощо. З 1910 р. під цією рубрикою почали друкувати і некрологи.

Також часопис мав рубрики «Бібліографія», яка знайомила чита-чів з новими фаховими виданнями та «Лист до редакції». Остання ру-брика, якою традиційно закінчувались випуски, мала назву «Малюн-ки». Тут друкували портрети видатних лікарів, передусім, гомеопатів.

Одним з найактивніших авторів часопису був його засновник Євграф Дюков. Зокрема, тут були надруковані його статті «Проект знищення гомеопатії в Росії», «Про необхідність зміни прийнятої системи виховання та освіти медиків» (1910. -- № 1), «Ще з приводу знищення гомеопатії в Росії» (1910. -- № 2), «Міністерство народно-го здоров'я» (1910. -- № 11), «Духовенство та гомеопатія: Духовен-ство та народна медицина» (1911. -- № 7), «Гомеопатія та масонство» (1911. -- № 8--9), «Постійність гомеопатії» (1912. -- № 1).

Здебільшого авторами часопису були лікарі -- М. Луковський, А. Телятніков, К. Боянус, І. Луценко, А. Зеленков, М. Ржаніцин, Г. Сидоренко, Е. Гіпаріс. Друкували часопис у друкарні Л. Зату- ренського, яка знаходилась на вул. Мало-Кременчуцькій у Хоролі. «Вестник гомеопатической медицины» припинив існування у 1913 р.

У 1913 р. видатний письменник, публіцист та художник Г. Кова-ленко заснував у Полтаві журнал «Життє і знание». Своє видання від охарактеризував як «Вісник гігієни санітарії, медицини та природо-знавства». Перший випуск журналу вийшов 15 червня 1913 р. Часо-пис виходив двічі на місяць.

Журнал був першим народним медичним виданням, яке друкува-лося українською мовою. Часопис передусім призначався фахівцям- медикам і засновувався «щоб служити для просвіти, оздоровлення від-родження нашого народу», а ще засновники обіцяли, що «журнал наш вияснятиме і боронитиме, дбаючи про добру згоду і добру організацію того персоналу» (1914. -- № 1). Зазначалося, що «Життє і Знание» по-дає всі роботи доброю, простою, усім зрозумілою мовою. Хто не зможе для «Життє і Знание» такою мовою писати, тих просимо подавати свої праці до редакції, а вона перекладе або виправить». Також редколегія закликала до співпраці авторів з сіл та маленьких містечок.

Програма видання включала в себе «праці і звістки з медицини, санітарії, гігієни, про природу і її сили; про впорядкування і добрий лад громадської медицини, про потреби життя і діяльність медичного персоналу, про товариства, спілки і з'їзди; про стародавню народну медицину, знахарство, ворожбу; про закони та постанови громад-ських (земських) та інших урядів; даватиме ще поради, відповіді на запитання; огляди нових книжок». Також зазначалося, що до друку приймаються і праці «в белетристичній формі», тобто нариси, опо-відання, спогади, тощо [5, 234--235].

Звіти лікарських та фельдшерських з'їздів та огляди діяльності фельдшерсько-акушерських товариств, нові законопроекти. Також на сторінках журналу подавали художні твори -- повість «Нові хрести» І. Липи, «Ворожка» Г. Коваленка, «Зарані» І. Бараша, вірш Т. Шев-ченка «Чума»; літературознавчі та філософські праці -- «Закон жит-тя. Думки І. Мечникова про науку Льва Толстого», «Страшна поместь в поезії Т. Шевченка», «Хворі душі в “Кобзарі” Т. Шевченка» Івана Липи. А також -- біографічні замітки про лікарів та вчених, чиї праці були суміжними з медициною проблематикою, некрологи -- «Ушано- ваніе лікаря А. Богаєвського», «Л. Пастер. Життєписна замітка», «Ми-хайло Комаров. Посмертна згадка», «На рідній ниві. Про лікаря Івана Липу». Постійно функціонували рубрики «Бібліографія», «Поради», «Хроніка і дрібні звістки», «Переписка редакції». Поряд з науковими працями друкувалися статті про народні забобони, повір'я, звичаї та методи лікування («Як лічать водою», «Трохи про нечисту силу»).

Велика увага приділялася таким захворюванням як чума («Чума в Астраханській губернії та на Дону», «Коти і чума», «Чума. Як бо-ролися з чумою в Одесі 1910 року») та туберкульоз («Як оборонятися од туберкульозної отрути», «Боротьба з туберкульозом в Фінляндії»).

Також на сторінках видання постійно обговорювалось питання боротьби з алкоголізмом («Чому не випити?», «Боротьба за тверезость фінляндської молодіжи», «Вино і горілка», «Якою стежкою йти?»), проблеми педіатрії («Як захистити мале дитя від недругів» М. Пись-менного) та статті про здорове харчування і вплив окремих продуктів на здоров'я людини («Кефір», «Можна їсти під час пошести холери сирі яблука, груші, кавуни», «Чай» та «Какао» К. Вільного). Окрім медичних питань тут друкували статті з географії («Тепла течія океа-ну і доля Європи»), природознавства («Вода в природі» К. Вільного, «Вільна природа», «Живе і мертве в природі» Ю. Сірого) та астрономії («Зоряна ніч», «Вечірня зоря» та «Місяць»).

Авторами журналу біли здебільшого лікарі -- Г. Добренький, І. Липа, І. Луценко, М. Полонський, М. Левицький та фельдшери -- П. Ада-менко, І. Бараш, Н. Левченко, Г. Коваленко, Г. Несвячений. А також О. Лячецький, С. Никитченко, Ю. Сірий, П. Суханов, І. Кулик та ін.

Передплата на рік коштувала 2 крб. Редакція знаходилася на Афана- сієвському провулку у будинку редактор Г. Коваленка. Друкували жур-нал у друкарні «І. Ш. Гуревич», власником якої був О. Брауде (згодом -- друкарня О. Л. Брауде). Знаходилась вона на вул. Петровській. З 1914 р. часопис було перейменовано на «Вісник життя і знання». Також видан-ня змінило пері одність та почало виходити раз на місяць. Усього у 1914 р. вийшло 7 випусків, після чого журнал припинив існування.

У 1916 р. у Кременчуці з'являється газета «Больничная касса». Ви-дання виходило раз на тиждень російською мовою. Редактором та видавцем часопису був Абрам Квєтний. Перший номер побачив світ 27 лютого і розпочинався програмною редакційною статтею «Наші завдання», у якій розповідалося про призначення та діяльність лікар-няних кас. Фактично, видання було спрямоване на популяризацію медичного страхування, передусім серед робітників, тому контент видання практично повністю складався зі звітів про діяльність лікар-няних кас губернії, повідомлення про появу нових таких організа-цій («Лікарняна каса металістів», «Лікарняна каса при трамвайному товаристві», «Лікарняна каса при фабриці Лорнштейна та Кіосіна», «У типографській касі»). Усього вийшло 6 випусків газети, востаннє «Больничная касса» вийшла 2 квітня.

Ще один медичний часопис -- «Врачебно-санитарный обзор» раз на місяць видавало медико-санітарне бюро полтавського губернсько-го земства. Перший випуск вийшов 1 січня 1917 р. Усього світ поба-чило п'ять номерів часопису.

Журнал висвітлював різноманітні медичні питання: подавав про-екти нових законів, земські постанови та укази, статистичну інфор-мацію та звіти щодо діяльності медико-санітарного бюро губерн-ського земства, відомості про роботу місцевих лікувальних закладів, аналітичні статті.

Перший випуск «Врачебно-санитарного обзора» починався з редакційної статті «Від медико-санітарного бюро». У ній зазнача-лося: «Протягом 50 років історії земства йшла глуха боротьба між земськими медичними працівниками та офіційним земським пред-ставництвом -- за право колективно обговорювати, що стосуються влаштування земської медицини та а право проводити заходи щодо оздоровлення населення, намічені голосом фахівців та безпосеред-ніх працівників». Далі було розміщено статтю Н. Малигіна «З історії земської медицини в Полтавській губернії». Також у цьому випуску було надруковано «План діяльності санітарного бюро та санітарних лікарів у 1917 р.» та «Постанови 52 Полтавських губернських зборів для участі губернського земства у боротьбі з епідеміями». Також на сторінках видання постійно друкували звіти з нарад санітарних ліка-рів, засідань санітарно-технічної комісії, повітових санітарних рад. Частими були також статистичні звіти про епідеміологічну ситуацію в губернії, проекти щодо покращення стану земської медицини в ре-гіоні («До питання про введення у Полтавській губернії одноманітної реєстрації амбулаторних хворих в земських лікарнях» Н. Малигіна). Під рубрикою «Різні повідомлення та звістки» подавали новини.

Функціонувала також рубрика «Огляд преси», у якій переказувалися чи передруковувалися статті медичної тематики з інших видань.

Нерідко зустрічаємо на сторінках часопису статті присвячені про-блемам військової медицини («Питання військово-санітарної органі-зації на надзвичайному Пироговському з'їзді» В. Фединського, «Про організацію допомоги військовополоненим» М. Тарасова).

Передусім, на сторінках видання друкувалися фахівці -- санітарні лікарі губернії та працівники медичного профілю. Серед авторів най-частіше зустрічаємо імена М. Горохова, І. Робсмана, Н. Малигіна.

Насамкінець, останнє медичне видання, яке побачилося світ на Полтавщині у дореволюційний період був «Еженедельный бюллетень о движении эпидемических болезней в Полтавской губернии». Цей часо-пис був органом медико-санітарного бюро Полтавського губернського земства. Перший номер часопису вийшов 22 травня 1917 р. Усього ви-йшло 22 випуски, останній -- 23 жовтня цього ж року. Нині усі 22 при-мірника видання зберігаються у Російській національній бібліотеці.

Таким чином, можемо зробити висновок, що медична преса мала важливе значення в системі періодичних видань Полтавської губер-нії. Варто відзначити високу якість тематичного наповнення цих га-зет та журналів. Контент цих видань відображає тогочасний стан різ-них галузей медичних наук, проблеми організації медичної допомоги та лікарської освіти визначеного періоду. Також ці часописи можуть служити джерелом фактичного матеріалу з історії медицини та гомео-патії, краєзнавства, тощо. Медичні часописи згуртували навколо себе не лише лікарів, а й відомих громадських діячів, науковців та публі-цистів Полтавщини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вестник гомеопатической медицины. -- Хорол, 1909. -- № 1-5.

2. Вісник життя і знання. -- Полтава, 1914. -- № 1-2.

3. Земский врач. -- Полтава, 1892. -- № 1.

4. Періодичні видання Полтави та Полтавської губернії (1838- 1917) : спи-сок / уклад. Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко, О. Д. Школьна. -- К., 1996. -- 128 с.

5. Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. -- К. : УЕ, 1992. -- 1023 с.

Размещено на Allbest.ru