Виробничі комплекси X-XIII ст. в планувальній структурі подолу Києва
Археологічно зафіксовані виробничі комплекси давньоруського Подолу Києва. Аналіз розміщення майстерень в планувальній структурі району. Дослідження локальних зон концентрації виробничих комплексів. Знахідки намистин і скла на території розкопок.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 194,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http: //www. allbest. ru/
Виробничі комплекси X-XIII ст. в планувальній структурі подолу Києва
С.П. Тараненко
Анотація
давньоруський виробничий майстерня археологічний
У статті вперше розглядаються всі відомі на сьогодні археологічно зафіксовані виробничі комплекси давньоруського Подолу Києва. Проведений аналіз розміщення майстерень в планувальній структурі району дозволив виділити кілька локальних зон їх концентрації.
Ключові слова: Давня Русь, Поділ Києва, майстерня, планувальна структура
Аннотация
Тараненко С.П. Производственные комплексы Х-ХШ вв. в планировочной структуре Подола Киева
В статье впервые рассматриваются все известные на сегодняшний день археологически зафиксированные производственные комплексы древнерусского Подола Киева. Проведённый анализ размещения мастерских в планировочной структуре района позволил выделить несколько локальных зон их концентрации.
Ключевые слова: Древняя Русь, Подол Киева, археология, мастерская, планировочная структура.
Annotatіon
Taranenko S.P. Craft complexes of the X-XIII century in the planning structure of Kyiv Podil
This paper presents the first analysis of all craft complexes in Kyiv Podil that were archaeologically investigated. Study of the location of craft workshops led to identification of specific areas where the crafts were concentrated.
Key words: Ancient Rus, Podil of Kiev, archaeology, craft workshop, plan structure.
В писемних джерелах та наукових дослідженнях [44, 45; 18; 19] Поділ Києва згадується та позиціонується як ремісничий посад столиці Київської держави. В монографіях та статтях, присвячених археологічному вивченню давньоруського Подолу, в підтвердження цієї тези наводяться приклади археологічного виявлення майстерень кількох спеціалізацій [2; 5; 6; 7; 8; 9; 20; 21; 25; 34; 35; 36; 40; 43; 46], але комплексного вивчення ремісничих об'єктів в контексті їхнього розміщення в міській структурі до цього часу не існувало.
Склоробні майстерні
У різних частинах Подолу у шарі ХII-ХIII ст. виявлено ознаки виробничої діяльності та значне скупчення виробів зі скла, зважаючи на асортимент яких можна вважати, що це були склоробні майстерні з виготовлення прикрас. На деяких об'єктах конкретних слідів виробництва не виявлено, отже дослідники припустили, що ці споруди мали складське та торговельне призначення.
|
Місце розкопу, рік |
Ознаки виробничого комплексу |
Особливості |
Дата |
|
|
1. Вул. Волоська, 16, 1950 р. |
Ассортимент виробів |
Свинцева болванка (50 кг), свинцевий лист (16 кг) |
Кінець ХІ- поч. ХІІ ст. |
|
|
2.Вул. Констянтинівська, 6, 1974 р. |
Ассортимент виробів |
Склад готової продукції |
XII ст. |
|
|
З.Вул. Набережно-Хрещатицька, 1985 р. |
Намистини (85 екз.), відходи виробництва |
Обплавлені шматки скла |
Друга половина ХІІ - початок ХІІІ ст. |
|
|
4.Вул. Нижній Вал, 41, 1987 р. |
Два горни, шлаки, брилки скляної маси |
Товарна скляна маса, що підлягала подальшій переробці |
Друга половина ХІІ ст. |
|
|
5.Вул. Нижній Вал, 43, 1989 р. |
Горнова колба, ассортимент виробів, брак, тиглі, шлаки |
Три об'єкти, можливо працювали синхронно з майстернею на вул. Нижній Вал, 41 |
Друга половина ХІІ ст. |
|
|
6.Вул. Оболонська, 1, 1989 р. |
Асортимент виробів, брак, тиглі, шлаки |
Намистини - 335 екз. |
XII-XIII ст. |
|
|
7.Вул. Межигірська, 43, 19891990 |
Асортимент виробів, брак, тиглі, шлаки, свинець |
Тиглі - 412 екз. |
XII-XIII ст. |
|
|
8.Вул. Оболонська, 12, 1993 р. |
Асортимент виробів, тиглі |
В тиглях залишки скляної маси жовтого та зеленого кольорів |
Перша половина ХІІІ ст. |
|
|
9.Вул. Набережно- Хрещатицька, 21, 2007 р. |
Ассортимент виробів, відходи з скла |
Намистини зонної форми |
ХІІ - початок ХІІІ ст. |
|
|
10.Вул. Набережно- Хрещатицька, 9, 2008 р. |
Ассортимент виробів, відходи з скла |
Клад у горщику: намистини - 1183 екз; браслети - 481 екз; смальта, посуд, вставки в персні |
ХІІ ст. |
Численні знахідки намистин і скляної сировини (при невеликій кількості інших скляних виробів) свідчать про те, що відкриті на території Київського Подолу виробничі комплекси були спеціалізовані на виробництві саме прикрас, серед яких переважало намисто. Виробам була притаманна серійність виробництва, погана якість і недбалість обробки, що є ознаками продукції масового попиту.
Розміщення склоробних майстерень (Рис. 1) показує, що в основному вони концентрувалися у Північно-Західній зоні, яка у різні періоди була периферією району [10; 15], та у найближчих місцях до русла Почайни. Розташування майстерень в Центральній зоні розселення можна пов'язати з безпосередньою близькістю до водних артерій (ручаїв), природа яких ще до кінця не вивчена [41]. Такий принцип розміщення здається логічним, враховуючи пожежну небезпечність виробництва [40]. Майстерні містилися безпосередньо на території садиб та були частиною житлово-господарських комплексів.
|
Місце розкопу, рік |
Ознаки виробничого комплексу |
Особливості |
Дата |
|
|
1. Вул. Волоська, 16, 1950, 1983, 1987, 1988 рр. |
Асортимент речей з рогу |
Епізодична діяльність косторізів на зазначених садибах |
XI-XIII ст. |
|
|
2. На розі вул. Героїв Трипілля та Хорива, 70-ті р. XX ст. |
У господарській споруді склад розпиляних кісток |
Являлися заготовками для невизначених виробів |
XI-XIII ст. |
|
|
3. Вул. Межигірська, 43, 1989 р. |
Чотири заготовки для накладок на однобічні набірні гребінки |
Виробництво набірних гребінок пов'язується з майстрами- професіоналами |
Кінець XI ст. |
|
|
4. Вул. Оболонська, 12, 1993 р. |
Заготовки для кістяних вістер стріл, їх напівфабрикати |
На цій самій садибі також виявлено відходи виробництва: відпиляні епіфізи кісток ніг корови й коня та окремі шматки рогу. |
Кінець XII - перша половина XIII ст. |
|
|
5. Вул. Іллінська, 8, 2005 р. |
Фрагменти розпиляного рогу лося, а також одна заготовка з рогу |
Заготовка у вигляді шайби з заглибленнями висвердленими по центру з обох боків |
Кінець XII - перша половина XIII ст. |
|
|
6. Вул. Щекавицька, 29, 2006 р. |
Браковані заготовки для кістяних пластин; асортимент виробів |
Матеріали виробництва напівсферичних ґудзиків (180 екз.). Виріб з рогу у вигляді яйця. |
Друга половина XII ст. |
|
|
7. Вул. Набережно- Хрещатицька, 21, 2007 р. |
Роги косулі та оленя зі слідами обробки |
Ковзан, деталь складного руків'я ножа, втульчасте конічне вістря стріли і гребінець |
ХІІ-ХІП ст. |
|
|
8. Вул. Спаська, 35, 2008 р. |
Вироби з кістки, фрагменти кісток і рогів зі слідами обробки |
Три фрагменти черепів моржів. Гральні реквізити, найбільш характерні для Півночі Європи |
Перша половина - середина ХІІ ст. |
|
|
9. Вул. Ярославська, 58, 2012 р. |
Заготовки, напівфабрикати та готові вироби з кістки |
Споруда була частиною виробничого комплексу майстра з обробки рогу, та містом скупки та виготовлення сировини-заготовок |
Друга половина XII - перша половина XIII ст. |
Косторізне виробництво
Проблема локалізації та розміщення виробничих комплексів з обробки кістки на території Подолу Києва розглядалася у монографії М. Сергєєвої «Косторізна справа у стародавньому Києві» [36]. Дослідниця виділила два типи виробництв. Перший - комплекси, які можна пов'язувати з короткочасною, спорадичною працею, зазвичай домашнього характеру, викликаною певними обставинами [11; 36, 16]. Другий - комплекси, які безпосередньо пов'язані з професійним косторізним ремеслом [36, 24].
|
Місце розкопу, рік |
Ознаки виробничого комплексу |
Особливості |
Дата |
|
|
1. Вул. Верхній Вал, 1975 р. |
Заготовки, брак, відходи |
Більше 30 заготовок пряселець |
ХІІ ст. |
|
|
2. Вул. Юрківська, 3, 2003 р. |
Брак різних стадій виробництва |
Більше 20 пряселець, близько 40 бракованих або решток виробництва |
ХІ - середина ХІІ ст. |
|
|
3. Вул. Сагайдачного, 16/18, 2004 р. |
Три підквадратні заготовки для виготовлення пряселець |
Не викликає сумнівів, що зафіксовані артефакти належать до професійного виробництва |
XII ст. |
На даному етапі виділити зони розміщення косторізних майстерень досить важко через недостатню джерельну базу. Спираючись на чотири відомі нам на сьогодні майстерні, можна виділити їх локалізацію в Північно-Західний зоні розселення Подолу [31](Рис. 1). Приклади фіксації спорадичної обробки кістки зустрічаються як у Центральній [28; 29], так і Південно-Східній зонах [30], тобто, практично на всій території Подолу.
Це не дивно, оскільки виробничі комплекси з обробки кістки не вимагають особливих умов. Комплекси з обробки пірофілітового сланцю Виробничих комплексів з обробки каменю для будівельних цілей на території Подолу не зафіксовано. Досліджено декілька об'єктів, пов'язаних з обробкою пірофілітового сланцю для виготовлення пряселець.
Зафіксовані майстерні підтверджують існування київського виробництва шиферних пряселець [5, 214]. Необхідно відмітити їхню чисельність не тільки на Подолі, а й у Києві у цілому. Невелика кількість майстерень не дає можливості виявити закономірності у їхньому розміщенні. Вони роташовувалися в Північно- Західній, Центральній та Південно-Східній зонах [42, 130] давньоруського Подолу Києва (Рис. 1). Комплекси з обробки бурштину Характеризуючи майстерні з обробки й виготовлення органічних матеріалів (бурштину), треба враховувати об'єм продукції, ступінь обробки й асортимент, а також наявність інструментів [22, 200; 4, 116; 38].
|
Місце розкопу, рік |
Ознаки виробничого комплексу |
Особливості |
Дата |
|
|
1. Вул. Ярославська, 61, 1969 р. |
Асортимент виробів |
Велика кількість шматків червонуватого бурштину (понад 80 екз.) |
ХІІ-ХІП ст. |
|
|
2. Садиба Покровської церкви, 1975 р. |
Напівоброблені заготовки (18 екз.) |
Бурштин червонуватого відтінку |
ХІІІ ст. |
|
|
3. Вул. Щекавицька, 25/27, 1981-1982 рр. |
Заготовки ромбоподібної форми, уламки хрестика, вставок до перснів, намистин |
Кількість необробленого бурштину вагою 545 г. Спектральний аналіз визначив прибалтійське походження бурштину |
Кінець ХІІ ст. |
|
|
4. Вул. Покровська, 7, 1985 р. |
Асортимент виробів, заготовки, брак |
Аналіз вказав на придніпровське походження бурштину |
ХІІ - початок ХІІІ ст. |
|
|
5. Вул. Нижній Вал, 43, 1989 р. |
Асортимент виробів, заготовки, брак |
Велика кількість необроблених шматків (359 екз.) жовтого, червоного, рудого, червоно- коричневого кольорів |
ХІІ ст. |
|
|
6. Вул. Межигірська, 43,1989-1990 рр. |
Асортимент виробів, заготовки, брак |
Червоний дніпровський бурштин |
ХІІ - перша половина ХІІІ ст. |
|
|
7. Вул. Хорива, 37, 2002-2003 рр. |
Зібрано 987 шматочків не- обробленого бурштину |
Можна припустити, що тут розташовувався склад |
ХІІ - перша половина ХІІІ ст. |
|
|
8. Вул. Волоська, 16, 1988 р. |
Бронзоливарна піч |
Велика кількість шматків бронзи, фрагментів тиглів |
XII ст. |
|
|
9. Вул. Нижній Вал, 43, 1989 р. |
Заповнення споруди інтенсивно насичене залізистим шлаком |
Наявність виробництва в безпосередній близькості, можливо, на самій садибі |
XI ст. |
|
|
10. Вул. Межигірська, 43, 1989 р. |
На ділянках 4 та 7 відмічаються залишки мідіплавильного виробництва |
Ділянка 4 - 56 фрагментів мідіплавильних тиглів; ділянка 7-80 фрагментів. |
XII-XIII ст. |
|
|
11. Вул. Волоська, 16, 1990 р. |
Горн був забитий залізним шлаком |
До комплексу металургійного виробництва входили ями № 2, 3, заповнення яких складалося з металургійного шлаку |
XII ст. |
|
|
12. Вул. Ратманського, 3а, 1990 р. |
Залишки ливарного горну |
Шматки залізистого шлаку та древесного вугілля. |
ХІІ ст. |
|
|
13. Оболонська, 12, 1993 р. |
П'ять невеликих ливарних горнів |
Горни збереглися в вигляді розвалів обпаленої глини червоно-коричневого кольору |
XII-XIII ст. |
|
|
14. Вул. Щекавицька, 27-29, 2002 р. |
Фрагменти виробів з бронзи та велика кількість виплесків металу |
В споруді знаходився фрагмент горну з дворівневим черенем |
XII ст. |
|
|
15. Вул. Почайнинська, 27-44, 2003 р. |
Чисельні кам'яні формочки (більше 15 екз.) |
По центру споруди, у підкліті, знаходилася піч, у черінь якої запазована підкова |
XII ст. |
|
|
16. Вул. Щекавицька, 30-39, 2004 р. |
Велика кількість мідіплавильних тиглів |
Є цілі форми |
XI-XII ст. |
|
|
17. Вул. Щекавицька, 29, 2006 р. |
Фрагменти мідеплавильного горну |
Велика кількість фрагментів та цілих виробів з міді та бронзи |
XIII ст. |
Частина комплексів вирізнялася виключно обробкою бурштина [14], але більше половини відкритих майстерень розташовані в Північно-Західній зоні розселення Подолу. Поєднання обробки бурштину з іншими галузями ремісничого виробництва (вул. Межигірська, 43; вул. Щекавицька, 25/27; вул. Нижній Вал, 43) може свідчити про відсутність спеціалізації з обробки бурштину і про поєднання цього ремесла із суміжними (металообробне чи склоробне) [13, 100-102; 1, 97-107; 4, 123].
Виробничі комплекси з виготовлення та обробки металів
Спроба виділити майстерні з виготовлення металів на карті Києва була зроблена С.В. Паньковим [21]. Дуже важливим кроком є ідентифікація об'єктів, які ми могли вважати виробничими комплексами. Необхідно знати послідовність окремих технологічних циклів та операцій, які завершувалися отриманням залізного виробу. Здійснення такої послідовності у стародавньому металургійному виробництві має залишати характерні матеріальні свідчення. Принципового значення набуває під час польових археологічних, а згодом камеральних досліджень здатність відрізнити металургійні «високозалізисті» шлаки від «ковальських» силікатних шлаків, губчатого заліза (залізної губки) та самих залізних криць [21, 40].Виробничі комплекси виготовлення та обробки металів розміщаються в трьох локальних групах (Рис. 1). Перша, найбільша, як багато інших майстерень з іншою спеціалізацією, знаходиться в Північно-Західній зоні розселення Подолу; друга знаходиться в районі сучасної синагоги на вул. Щекавицькій 25-31 [37, 39]; третя група знаходиться в кварталі навколо розкопів на вул. Волоській, 16, де, крім металургійного виробництва, зафіксовано склоробне й косторізне [32; 33].
Аналіз розташування виробничих комплексів свідчить про основне їхнє розміщення у межах північно-західної околиці Київського Подолу, яка в ХІ - на початку ХІІІ ст. входила до великого торгово- ремісничого району стародавнього Києва. Сліди ремісничої діяльності (бронзоливарне, склоробне, бурштинообробне, каменерізне виробництва) були виявлені практично на всіх досліджених садибах, розташованих у вказаній частині Подолу. Концентрація майстерень знаходиться в межах сучасного кварталу, обмеженому, вулицями Введенська, Оболонська, Межигірська та Костянтинівська [17; 23].
|
Місце розкопу, рік |
Ознаки виробничого комплексу |
Особливості |
Дата |
|
|
1. Вул. Волоська, 16, 1950 р. |
Велика кількість шматків залізного шлаку, вугілля, трісок |
Майстерня знаходилася під навісом або в сараї |
X ст. |
|
|
2. Вул. Межигірська, 42, 50-ті р. XX ст. |
Скупчення залізних шлаків |
Можливо кузня, у заповнені якої знаходилися залізні шлаки, кородовані залізні вироби |
X-XI ст. |
|
|
3. Вул. Волоська, 20, 1956 р. |
Піч, у якій траплялися шматки оксидованої міді, шлаки, оплавлена смальта та емаль |
Піч призначалася для виплавки мідних речей |
XIII ст. |
|
|
4. Вул. Волоська, 1719, 1975 р. |
В заповнені споруди знаходилося багато залізного шлаку і «криці» |
«Криці» - коржоподібні шматки залізного шлаку |
XIII ст. |
|
|
5. На розі вулиці Нижній Вал та котловану Метробуду, 1976 р. |
Розвали залізовидобувних горен |
Ошлаковані глинобитні стінки шахти та значна кількість залізних шлаків |
XII-XIII ст. |
|
|
6. Вул. Щекавицька, 25/27, 1981 р. |
Залізні шлаки, розвали горен |
Уламки тиглів і ллячок |
XII-XIII ст. |
|
|
7. Вул. Нижній Вал, 41, 1987 р. |
Два ливарницькі горни |
Зварена купа залізних шлаків вагою 22 кг |
XI-XII ст. |
Необхідно відмітити ще три локальні групи виробничих комплексів, які, в кількості майстерень, можуть поступитися попередньому кварталу, але так само являють різногалузеві виробництва, сконцентровані на невеликій площі, можливо,в одному кварталі: 1) сучасний квартал обмежений вулицями Волоська, Спаська, Гр. Сковороди, Почай- ниниська; 2) сучасний квартал обмежений вулицями Нижній Вал, Почайнинська, Волоська, Ярославська [12]; 3) сучасний квартал обмежений вулицями Волоська, Щекавицька, Межигірська та Введенська [3].
Поодинокі приклади розміщення виробництв з обробки бурштину та кістки в інших кварталах Подолу пояснюється невибагливістю умов для цих комплексів та можливим спорадичним характером виробництва.
Можна виділити певні закономірності розташування майстерень на території Подолу:
1) розміщення пожежонебезпечних виробництв можливе в безпосередній близькості до водних артерій;
2) традиційність розташування майстерень на одних і тих самих садибах протягом декількох поколінь;
3) комплексне розташування багатопрофільних виробничих осередків на території одного кварталу і навіть однієї садиби;
4) тяжіння розміщення виробничих комплексів на периферійних точках.
Рис. 1 Виробничі комплекси X-XIII ст. на археологічній карті Подолу Києва
Посилання
1. Бобровский Т.А., Зоценко В.Н., Трухан А.П. Отчёт об археологических исследованиях Почайнинского отряда Подольской постоянно действующей экспедиции ИА АН УССР за 1989 г по улице Нижний Вал, 43. - НА ІА НАНУ - Ф. Е . 1990/03.
2. Богусевич В.А. Мастерские по изготовлению стекла и смальты в Киеве // КСИА АН УССР. - 1954а. - Вып. 3. - С. 14-20.
3. Богусевич В.А. Археологічні розкопки в Києві на Подолі (розкоп на розі вулиць Героїв Трипілля і Волоської) // Археологія. - К., 1954. - Т. ІХ. - С. 42-53.
4. Готун І.А., Сухонос А.М., Казимір О.М. Майстерня з обробки бурштину на давньоруському селищі Ходосівка- Рославське // Археологія. - 2010. - № 1. - С. 112-126.
5. Гупало К.Н., Ивакин ГЮ. О ремесленном производстве на Киевском Подоле // СА - 1980. - № 2. - С. 203-219.
6. Гупало К.М., Івакін ГЮ., Сагайдак М.А. Дослідження Київського Подолу (1974-1975 рр.) // Археологія Києва (дослідження і матеріали): Зб. наук. праць. - К., 1979. - С. 38-62.
7. Гупало К.Н. Обработка дерева, кости и камня // Новое в археологии Киева. - К.: Наукова Думка, 1981. - С. 319-334.
8. Журухіна О.Ю. Бурштин з розкопок Київського Подолу // Бурштиновий шлях - історія і сучасність: Зб. тез матеріалів ІІІ Міжнародної наук.-прак. конф. «Український бурштиновий світ» 19 - 20 жовтня 2011 р., м. Рівне. - Рівне, 2011. - С. 36.
9. Журухина Е.Ю., Храмченкова Р.Х. Стеклоделательныемастерские Киевского подола // Филология и культура. - Казань, 2012. - № 3 (29). - С. 226-234.
10. Занкин А.Б., Полин С.В., Калюк А.П. Отчёт о полевых исследованиях Подольской экспедиции НПК «Археолог» на Киевском Подоле по ул.Межигорская, 43 в 1989 г. Том 1. - НА ІА НАНУ Ф. е. № 23483.
11. Зоценко В.М., Івакін В.Г. Звіт Про археологічні дослідження Подільскої постійно діючої експедиции в 20052006 рр. за адресою вул. Іллінська, 8 (територія колишньої фабрики «Ластівка»). За польовими матеріалами.
12. Зоценко В.М., Брайчевька О.А. Ремісничий осередок XI- XII ст. на Київському Подолі / В.М. Зоценко, О.А. Брайчевська // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984-1989 рр. - К., Наукова думка, 1993. - С. 43-103.
13. Ивакин ГЮ., Степаненко Л.Я. Раскопки в северозападной части Подола // Археологические исследования Киева в 1978-1983 гг - К., 1985. - С. 77-105.
14. Ивакин Г.Ю., Козубовский Г.А. Отчёт о раскопках Подольской экспедиции ИА АН УССР в 1985 г. на ул. Зелинского (Покровская церковь) и ул. Оболонская. - НАІА НАНУ - 1985 / 8а.
15. Івакін В.Г., Тараненко С.П. Давньоруські могильники Подолу в планувальній структурі // Болховітіновський щорічник 2009. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. - К., 2010. - С. 251-259.
16. Калюк А.П. Охранные исследования НПК «Археолог» в Киеве в 1989 году // Проблеми вивчення та охорони пам'яток археології Київщини: Тези доповідей І науково- практичної конференції. Білогородка. Жовтень 1991 рік. - К., 1991. - С. 43-45.
17. Калюк А.П., Фридман М.И. Отчёт НПК «Археолог» об охранных археологических исследованиях в 1990 году. - НА ІА НАНУ - 1990/68.
18. Каргер М.К. Древний Киев, Т 1. - М.-Л., 1958, - 480 с.
19. Каргер М.К. Древний Киев. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1959. - 530 с.
20. Новое в археологии Києва / [Толочко П.П., Боровский Я.Е., Вознесенская ГА. и др.]. - К.: Наукова думка, 1981. - 456 с.
21. Паньков С.В. Залізодобувне і ковальське виробництво давньоруського Києва та його околиць. Дослід історико- технічної реконструкції і порівняльної характеристики. - М-К.: ІА НАН України, 2012. - 240 с.
22. Розенфельдт РЛ. Янтарь на Руси (Х-ХІІІ вв.) // Проблемы советской археологи: Сб. статей. - М., 1978. - С. 197-208.
23. Сагайдак М.А., Сергеева М.С., Тимощук В.Н. Отчёт об исследованиях северо-западной части Подола в 1989 году. - НА ІА НАНУ - 1989/265.
24. Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ / М.А. Сагайдак.К.: Наук. думка, 1991. - 164 с.
25. Сагайдак М.А., Сергеева М.С., Михайлов П.С. Новые находки древнерусского ремесла в Киеве // Древности - 1996: Харьковский историко-археологический ежегодник. - Харьков, 1997. - С. 31-37.
26. Сагайдак М.А., Сєргеєва М.С., Пєфтіц Д.М. Звіт Подільської постійно діючої експедиції про археологічні дослідження на вул. Набережно-Хрещатицька, 21, 2007 р. За польовими матеріалами.
27. Сагайдак М.А., Сергєєва М.С., Пєфтіць Д.М., Гречко Д.В. Звіт Центру археології Києва ІА НАНУ про археологічні дослідження у Києві по вул. Набережно-Хрещатицька, 9 у 2008 р. Т.1. - К., 2009. За польовими матеріалами.
28. Сагайдак М.А., Хамайко Н.В., Вергун О.И. Новые находки древнерусских игральных фигурок из Киева // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. Збірка наукових праць. - Т 2. - Коростень, 2008. - С. 137-145.
29. Сагайдак М.А., Тараненко С.П., Пєфтіц Д.М., Міліцин Д.М., Івакін В.Г Звіт про рятівні археологічні дослідження Центру археології Києва ІА НАН України за адресою вул. Ярославська, 58 у Подільському районі м. Києва у 2012 р. НА ІА НАН України. 2012. За польовими матеріалами
30. Сагайдак М.А., Башкатов Ю.Ю. Исследования Подольской экспедиции по улице Сгайдачного, 16-18 в 2004 году. За польовими матеріалами.
31. Сагайдак М.А., Сергєєва М.С. Звіт Подільської постійнодіючої експедиції ІА НАНУ про архітектурно- археологічні дослідження у Києві на вул. Юрківська, 3 в 2003 р. // НА ІА НАНУ- №2003/126.
32. Сагайдак М.А., Тимощук В.Н., Сергеева М.С. Отчёт Подольской постоянно-действующей экспедиции о полевых исследованиях по ул.Волошская, 16 в 1987-1988 гг. - НА ІА НАН України, Ф.е. №1999/05.
33. Сагайдак М.А, Сергеева М.С. Отчет об археологических исследованиях Киевского Подола в 1990 г. (ул. Волошская, 16).НА ІА НАН України - №1990/34.
34. Сергеева М.С. Стекольная мастерская на северозападной окраине Подола // Проблеми вивчення та охорони пам'яток археології Київщини: Тези доповідей І науково- практичної конференції. Білогородка. Жовтень 1991 рік. - К., 1991. - С. 76-78.
35. Сергеева М.С., Тараненко С.П., Шевченко Д.А. Древнерусское ювелирное ремесло на киевском Подоле: новые находки // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников шестнадцатого коллоквиума (15-20 октября 2007). - СПб.: Издательство Государственного Эрмитажа, 2007. - С. 129-130.
36. Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві / М.С. Сергєєва - К.: КНТ, 2011. - 256 с.
37. Сергєєва М.С., Шевченко Д.О. Дослідження 2006 р. на Київському Подолі (вул. Щекавицька, 29) // АДУ 2005-2007 р.Вип. 9. - К.-Запоріжжя, 2007. - С. 335-339.
38. Сребродольский Б.И. Янтарь. - М.: Наука, 1984.112 с.
39. Тараненко С.П. Давньоруська криниця на Подолі Києва / С.П.Тараненко // Проблеми археології Середнього Подніпров'я. - Фастів, 2005. - С 319-328.
40. Тараненко С.П., Журухіна О.Ю. Склоробні майстерні XI-XIII ст. Подолу Києва на археологічні карті / С.П. Тараненко, О.Ю. Журухіна // Старожитності Вишгородщини: збірка тез, доповідей і повідомлень 18-ої наук.-практ. конференції 31 травня-1 червня 2012 р. Вишгородський іст.-культ, заповідник.Вишгород, 2012. - С. 162-171.
41. Тараненко С.П. Гідрологія давньоруського Подолу Києва за археологічними даними // Проблемы истории и археологии Украины: Материалы VUI Международной научной конференции (Харьков, 9-10 ноября 2012 г). - Харьков: ООО «НТМТ», 2012. - С. 73.
42. Тараненко С.П. Електронна археологічна карта Києва-Подолу як джерело вивчення планувальної структури давньоруського посаду // Сіверщина в історії України. Вип. 5 / Нац. заповідник «Глухів». - Київ-Глухів.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012.- С. 129-132.
43. Тараненко С.П., Міліцин Д.М. Виробничі комплекси з обробки каменю та кістки давньоруського Подолу Києва на археологічній мапі // Могилянськи читання 2013. - К., 2014. У видавництві.
44. Тихомиров М.Н. Древнерусские города. - М., 1956.С. 45.
45. Толочко П.П., Гупало К.М. Розкопки Києва у 19601969 рр. / П.П. Толочко, К.М. Гупало // Стародавній Київ. - К., 1975. - С. 5-27.
46. Хамайко Н.В., Колтовой М.О., Журухіна О.Ю. Бурштин з археологічних розкопок Київського Подолу 2008 р. // Від смоли хвойних до бурштину. Ідентифікація викопних смол: Зб. матеріалів наукового семінару 17 травня 2012 р., м. Київ. - К., 2012. - С. 58-62.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Головнокомандуючий обороною міста Кирпонос Михайло Петрович, Герой Радянського Союзу. Довготривалі вогневі точки в героїчній обороні Києва. Пояс Бойової Слави, що закарбовує подвиг захисників та визволителів Києва 1941-1943 р. Загін "Перемога або смерть".
презентация [3,8 M], добавлен 11.02.2014Огляд зброї дальнього бою з території Буковини. Особливості військового озброєння ближнього бою та обладунок давньоруського воїна з території Сіретсько–Дністровського межиріччя. Характеристика спорядження вершника та верхового коня з території Буковини.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 01.03.2014Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.
реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть.
реферат [364,6 K], добавлен 19.11.2005Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Дослідження питань організації утримання і працевикористання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у різні періоди війни та у повоєнний період. Регіонально-галузеві особливості розміщення й розподілу зазначених контингентів.
автореферат [56,3 K], добавлен 09.04.2009Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012Проблеми, що гальмували розвиток Бердянського порту, основні заходи з їх ліквідації. Аналіз динаміки змін в етносоціальній структурі міста другої половини ХІХ ст. Розширення зовнішньо-економічних зв’язків та підвищення потужностей вантажообігу порту.
статья [24,5 K], добавлен 17.08.2017
