Бюджет Чернігівського магістрату (друга половина XVIII століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ISSN 2218-4805

УДК336.1:352.07:94(477.51-25) «175»

БЮДЖЕТ ЧЕРНІГІВСЬКОГО МАГІСТРАТУ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVIII СТ.)

Г.С. Доманова

Стаття присвячена фінансовому положенню Чернігівського магістрату другої половини XVIII ст., особливостям прибуткової та витратної частини міського бюджету.

Ключові слова: Чернігівський магістрат, бюджет, прибутки та витрати міського уряду.

Доманова А.С. Бюджет Черниговского магистрата (вторая половина XVIII в.)

Статья посвящена финансовому положению Черниговского магистрата второй половины XVIII в., особенностям доходной и расходной частей бюджета.

Ключевые слова: Черниговский магистрат, бюджет, доход и расход городского правительства.

Domanova H.S. Budget of Chernihiv Magistrate (the second half of the XVIII cent.)

The article deals with the financial position of Chernihiv Magistratein in the second half of the XVШ century, features of profitable and expense part of municipal budget.

Key words: the Chernihiv Magistrate, budget, incomes and charges of municipal self-government.

Чернігів - одне з небагатьох міст Лівобережної України, яке протягом другої половини XVII-XVIII ст. зберігало самоврядну традицію, гарантовану ще привілеєм польського короля Сигізмунда III від 27 березня 1623 р. на маґдебурзьке право. Чернігівський магістрат передусім опікувався інтересами міщанської спільноти і, зокрема, наповненням міського бюджету.

Одним із перших проблему міського самоврядування за привілеями на маґдебурзьке право на терені Лівобережної України у XVI-XVIII ст. плідно студіював Д. Баталій [1]. Стисло історію Чернігівського міського самоврядування було висвітлено на сторінках збірника «Тридцатилетие деятельности Черниговского городского общественного управления 1870-1901 гг.» [2]. До 90-х рр. XX ст. діяльність Чернігівського магістрату розглядалася майже виключно в контексті вивчення маґдебургій Лівобережної України. Наразі питання, пов'язані з формуванням бюджету міського уряду, не були предметом спеціального дослідження.

Надаючи Чернігову конфірмації на маґдебурзьке право, царський уряд залишив за магістратом право збирання податків, які до міської скарбниці сплачували ремісники, купці та шинкарі. Під час проведення ярмарків або торгів у місті магістрат збирав гроші з торговельних крамниць. Приїжджі купці зобов'язані були сплачувати торгове мито від вартості привезених товарів - коней, худоби, збіжжя, риби, а також вагове, помірне та «мостове» - за місце на торжищі [1, 395]. Платня стягувалася також за перевіз на р. Десні, користування міськими озерами, луками та млинами. Протягом XVIII ст. магістрат постійно здавав в орендну міські озера.

На жаль, пожежа 1750 р. знищила документацію магістрату другої половини XVII - першої половини XVIII ст., що унеможливлює реконструкцію прибуткової частини міського бюджету тієї доби у нашому розпорядженні є тільки фрагментарні відомості з цього приводу. Так, 1728 р. магістрат узяв позику в розмірі 200 руб. у Чернігівської єпископської кафедри під заставу магістратських озер, а починаючи з 1735 р. почав постійно віддавати їх на відкуп [3, арк. 24-28; 4, 98-100]. У 1752 р. магістрат брав позики у кравецького та шевського цехів на загальну суму 90 руб., а також у бурмистра М. Єнька - понад 200 руб. [5, арк. 1-5].

Таблиця 1 - Прибуткова частина бюджету магістрату 1766 р.

1753 р. прибуткова частина бюджету магістрату становила 494 руб., однак зазначалося, що «на все магистрат имеет записные книги, за которыми по магистрату следует, что расходами ... таковый магистратовый доход всякого года издержуется, и тем магистрат в крайнем оскудении находится». Коштів не вистачало на покриття усіх витрат. Крім того, магістрат мав великий борг, що сягав 700 руб. [6, арк. 2-3].

Того ж таки 1753 р. до Чернігова був призначений лікар Я. Узнанський [7, арк. 1-5], якому магістрат мав виділити квартиру та надати щорічне жалування у розмірі 144 руб. [8; 9 арк. 14, 17]. Неспроможний виплачувати зазначену платню, магістрат відразу повідомив Генеральну військову канцелярію про звільнення «от службы лекаря Якима Узнанского». Між іншим, у рапорті зазначалося, що раніше лікарів на утриманні Чернігівського магістрату та «обывательском» ніколи не було, «и теперь магистрату содержать глядя на скудость магистратовую не на чем» [9, арк. 11-12].

Тільки починаючи з 60-х рр. XVIII ст. у магістратському архіві збереглися документи, що досить докладно ілюструють фінансовий стан міського уряду. Так, у січні 1764 р. була складена окрема відомість «сколько на лице при магистрате денежных сумм есть, да и с тех магистратских доходов в год по сколько на расходы денег и прочего и на что именно, да и по указам ли или определениям издержано» [10, арк. 99, 101-101 зв.]. Зазначено, що у 1763 р. за магістратські озера та сіножать, які перебували у відкупі, магістрат отримав 350 руб. Борг магістрату на початок 1763 р. становив 332 руб., наприкінці року він зріс ще на 160 руб. [10, арк. 101 зв.]. Гроші були витрачені на ремонт і облаштування будинку магістрату, млина, порому, мостів та гребель, придбання паперу, сургучу, дров, свічок, виплату грошового жалування магістратським службовцям, міському лікарю, сторожі тощо.

Збереглися рахунки, які засвідчують прибутки та витрати магістрату за 1766 р. - «книги доходов и расходов заполняли райца Фома Железняк, Иван Санковский, Демьян Гриб, вместо райцы Данилы Станиславского было поруче норайцу Павлу Калужинцу» [11, арк. 25-26 зв.]. Відтак, 1766 р. «в приходе» магістратському було 801 руб. 691/4 коп. (Див. Табл.1.).

Таблиця 2

Таблиця 3 - Натуральний прибуток магістрату за 1766 р.

Відомість про витрати магістрату за 1766 р. розписана на 16 сторінках. Вона засвідчила, на що саме райцею Ф. Желєзняком протягом року видавалися й витрачалися гроші [11, арк.26 зв.- 33 зв.]. Відтак, частина коштів пішла на купівлю канцелярських товарів, будівельних матеріалів, платню ремісникам, яких наймав магістрат, канцелярським службовцям, міському лікарю та на інші потреби. Витрати магістрату склали 758 руб. 11/4 коп. Решта - 43 руб. 68 коп. переходила на наступний рік.

Крім того зазначалося, що розрахункові відомості мали ще подати «рочні» райці Іван Санковський, Павло Калужинець та Дем'ян Гриб. Разом до магістратської скриньки вони мали повернути 43 руб. 22 коп. «остаточных денег». Зокрема, відомість райці І. Санковського, «сколько в приходе с парома магистратского, також и з шинка при оном горелки состоит денег чрез прошлый 1766 год» засвідчила, що з магістратського порому «с переезжавших чрез оной людей» було зібрано 103 руб. 202/4 коп., з шинка при поромі - 14 руб. Отже, «в приходе» у І. Санковського 1766 р. усього було 117 руб. 202/4коп. З цієї суми 91 руб. 98 коп. було передано до магістрату, частина суми пішла на ремонт порому, придбання будівельних матеріалів та платню перевізнику. Витрати становили 103 руб. 2 коп. [11, арк. 4242 зв.]. Решту суми - 14 руб. 182/4 коп. належало повернути магістрату. Райця П. Калуженець, який замість райці Д. Станіславенка відав зборами з магістратської важниці, мав повернути за 1766 р. 1 руб. 62 коп. Райця Д. Гриб надав відомість щодо прибутків з магістратського млина Погорілого [11, арк. 17] (Див. Табл. 2.).

Таблиця 4 - Бюджет Чернігівського магістрату 1781 р.

Частина «хлібу» була витрачена на оклади «по определениям и повелениям магистратским», решта продана на суму 106 руб. 50 коп. З цієї суми було витрачено 79 руб. 442/4 коп., з яких 58 руб. 22 коп. було сплачено до магістрату, частина грошей пішла на купівлю заліза, деревини, ремонт млина. Решту суми - 27 руб. 52/4 коп. - належало повернути магістрату [11, арк. 18-18 зв.]. Таким чином, на початку 1767 р. у магістратській скарбниці нараховувалось 86 руб. 90 коп. Саме ця сума і переходила у розпорядження райці А. Широгродського. Магістрат мав борг, хоча про нього і не згадувалося, і тому не міг виділити необхідної суми на зведення нових крамниць. З цього приводу у березні 1767 р. магістрат сповіщав Генеральну скарбову канцелярію про те, що найчастіше сумма, «которая в приходе получается в расходе без остатка идет, магистрат и в долгах бывает» [11, арк. 68-69].

Схоже на те, що тільки на рубежі 7080-х рр. ХУІІІ ст. прибуткова частина бюджету магістрату почала перевищувати видатки. Про це свідчить, зокрема, «Ведомость о приходе и расходе денежной казны» за 1781 р. [12, арк. 1-71] (Див. Табл. 5).

Таблиця 5

Надходження до бюджету магістрату та його витрати у 1781 р. розписані по днях. Місячні відомості засвідчені підписами війта Н. Шарого та бурмистрів В. Малахова, М. Мартиненка і І. Єнька. Гроші надходили з крамниць під час ярмарків, магістратських озер, міського порому, млина Погорілого, за проданий хліб, гречку та сіно.

Відтак, з магістратських крамниць під час Хрещенського ярмарку у січні було зібрано 49 руб. 30 коп., під час ярмарку у червні - 26 руб. 15 коп., у липні - 32 руб. 35 коп., під час Євстафіївського ярмарку, який відбувався у вересні, 31 руб. 40 коп. З магістратського порому навесні зібрали 53 руб. 85 коп., влітку - 73 руб. 71 коп., восени - 26 руб. 56 коп. У березні було прийнято від різницького цеху за минулий 1780 р. «за содержание оным цехом магистратские резницкие и рыбные лавки» 11 руб. Найбільші суми надійшли від магістратських «статей»: за риболовлю - 210 руб., за луки за р. Десною, що перебували у трирічному відкупі у Чернігівського полку, 267 руб. Щодо витрат, то кошти витрачались переважно на придбання будівельних матеріалів для магістрату, порому та млина, канцелярських товарів та зарплатню магістратським службовцям і ремісникам по найму. У липні магістрат сплатив650 руб. до Генеральної скарбової канцелярії «для казенных новоучрежденных в уездных городах строений» [12, 29 зв.-30]. У жовтні чимало коштів пішло на ремонтні роботи в місті, пов'язані з урочистою зустріччю великого князя Павла Петровича та княгині Марії Федорівни. Того ж таки 1781 р. магістрат сплатив нарешті борги за 17521753 рр. Відтак, 211 руб. 80 коп. магістрат повернув бурмистру І. Єньку, «приговоренные по решению магистратовому деньги должные сим магистратом з 752 и 753 годов умершему оного Енки отцу бурмистру черниговскому Михаиле Енке за вывезенного ... на магистрат по заказу сего магистрата двуглавого орла медного, позолоченного, и за прочие сборы в магистрат на разные магистратские городские нужды денег» [12, арк. 61 зв.-70 зв.], 40 руб. було повернуто цехмістру та підскарбію кравецького цеху («сим магистратом в цех кравецкий з 1752 году 22 мая по облеку . взятые было з оного их цеху на нужды магистратские употребленные при покупке каменного магистрата и на прочие надобности») та 50 руб. - шевському цеху [12, арк. 71]. Із скарбниці було виділено 450 руб. на завершення будівництва парадної брами при в'їзді до міста, «по недостатку собранных было с граждан черниговских по расположениям магистратским до 800 руб. денег». Значна частина коштів пішла на транспортні витрати та жалування службовцям магістрату.

Таким чином, джерела надходжень до бюджету були досить чітко визначені у законодавчих актах, втім, аж до кінця ХУІІІ ст. він залишався незбалансованим, що породжувало численні проблеми у діяльності міського уряду. Застійні явища в економіці міста спричинили брак обігових коштів у магістратській скарбниці, спонукали до передачі частини нерухомості в заставу. Крім того, всупереч приписам маґдебурзького права гетьманський уряд в особі Генеральної скарбової канцелярії намагався контролювати витратну частину міського бюджету.

чернігівський магістрат міський бюджет

Посилання

1. Багалій Д. Магдебурзьке право на Лівобічній Україні / Д. Багалій // Розвідки про міста і міщанство на Україні-Руси в ХУ-ХУШ в. - Львів: Друкарня Наукового Товариства імені Шевченка, 1904. - Ч. 2. - С. 386-442.

2. Тридцатилетие деятельности Черниговского городского общественного управления 1870-1901 гг. с очерком истории города Чернигова. - Чернигов: Типография губернского земства, 1901. - СХІУ+336 с.

3. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського НАН України, ф.УІІІ, оп. 1, спр. 2370-2394, арк. 24-28.

4. Рукописи Черниговской городской думы // Труды Черниговского предварительного комитета по устройству Х1У-го Археологического съезда в Чернигове. - Чернигов, 1908. - С. 98-100.

5. Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі - ТТДТАК України), ф. 763, оп. 1, спр. 104, арк. 1-5.

6. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 1, спр. 1141, арк. 2-3.

7. ЦДІАК України, ф. 269, оп. 1, спр. 1346, арк. 1-5.

8. ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 14720, 4 арк.

9. ЦДІАК України, ф. 1673, оп. 2, спр. 27, 160 арк.

10. ЦДІАК України, ф. 270, оп. 2, спр.57, арк. 99, 101101 зв.

11. ЦДІАК України, ф. 1673, оп. 1, спр.119, 197 арк.

12. ЦДІАК України, ф. 1673, оп. 1, спр. 206, 71 арк. 14.03.2014 р.

Размещено на Allbest.ru