Розгортання науково-дослідної діяльності Панфильського болотного опорного пункту за науковими програмами його директора Миколи Ничипоровича Шевченка у 1930-х рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 631.615:001(477.41)

Розгортання науково-дослідної діяльності Панфильського болотного опорного пункту за науковими програмами його директора Миколи Ничипоровича Шевченка у 1930-х рр.

Катерина Чередник

Аналізуються часи становлення (1930-ті рр.) Панфилъсъкого болотного опорного пункту (в подальшому - станції) як повноцінної наукової установи, застосовані методи досліджень, відпрацьовані прийоми якої виявилися настільки життєздатними, що основні положення та рекомендації витримали випробування часом та стали класичними для землеробства на болотних ґрунтах України. А молодий її керманич М.Н. Шевченко своїми науковими працями, багато з яких мали свій початок в цій дослідній установі по праву увійшов до плеяди аграрної еліти України.

Ключові слова: сільськогосподарська дослідна установа, польовий дослід, сільськогос-подарське освоєння болотних ґрунтів, Україна, Микола Ничипорович Шевченко. болотний науковий землеробство ґрунт

Анализируются времена становления (1930-е гг.) Панфильского болотного опорного пункта (в дальнейшем - станции) как полноценного научного учреждения, примененные методы исследований, отработанные приемы которого оказались настолько жизнеспособными, что основные положения и рекомендации выдержали испытание временем и стали классическими для земледелия на болотных почвах Украины. А молодой его руководитель М.Н. Шевченко своими научными трудами, многие из которых имели свое начало в этом исследовательском учреждении, по праву вошел в плеяду аграрной элиты Украины.

Ключевые слова: сельскохозяйственное опытное учреждения, полевой опыт, сельскохозяйственное освоение болотных почв, Украина, Николай Никофорович Шевченко.

Background of becoming Panfyly Experimental Station is observed. Scientists ' works on this subject that initiated and made a significant basis for the deployment of full scientific activity are analyzed. Establishment of the institution has become an important government decisions. Historically decisive role of the third of its director - M.N. Shevchenko is proved. Significant achievements of the institution under the leadership of the scientist, started in 1930 and became a classic for agriculture in the fertile peaty soils, are shown.?

Despite the periods of financial difficulty, technical expenses, technological and methodological problems in agricultural uses of marshy soils, M.N. Shevchenko (on the achievements of predecessors and thanks to his own organizational skills and profound professional knowledge) could overcome major obstacles and organize activities of the institution as a scientific cell, its achievements have become classics for farming in the fertile wetlands. These results have been widely implemented in scientific practice, and copper micronutrient fertilizers are mandatory component of plants power supply of on this type of Ukrainian soils. Subsequently, the study was expanded by other trace elements: zinc, boron, molybdenum. M.N. Shevchenko substantiated norms and doses of these microelements, found their interactions with mineral fertilizers, physiological importance as catalysts that accelerate biochemical and physiological processes.

The analysis ofpatterns of experiments that were developed by Mykola N. Shevchenko in 1930 are observed. As a result of careful observance of techniques during re-consolidation of received data, verified scientific advice were given to agriculture in marsh soils of Ukraine.

Main lines of investigations of the station are the development of scientific and reasonable structure of sown areas, crop rotation, fertilizing systems, means of cultivation and plant protection from weeds, pests, diseases and etc. It should also be noted effective results of working methods and ways of improving the efficiency of open drainage network and various types of drainage.

The correctness of the scientific approaches, worked by Panfyly Marsh Research Station, repeatedly the life confirmed. Valuable results of these investigations are widely implemented in practice, for example in the design of many drainage networks of Forest Steppe of Ukraine, namely in the floodplains - Irpin, Trubizh, Nedra, Karan.

Mykola N. Shevchenko is a leader in agricultural science of mastering and agricultural use of marsh soils with outstanding scientists who worked in research institution in different periods, namely: M. Tyule- nyev (1889-1969), A. Yangol (1903-1983), A. Beskrovny (born in 1919), I. Slyusar (born in 1939).

Keywords: Panfyly Experimental Station, Mykola Nychyporovych Shevchenko, agricultural use of wetlands, history, agricultural science.

У 2015 р. Панфильська дослідна станція ННЦ «Інституту землеробства НААН» відзначатиме 100-річний ювілей, точніше історичний момент заснування її попередниці - Підставської болотної дослідної станції, відкритої в 1915 р. за ініціативи тодішнього Полтавського губернського земства в с. Підставки, яке розташоване в нижній частині заплави р. Супій. Доречно добрим словом згадати і її колишнього директора та наукового керівника Миколу Ничипоровича Шевченка (1909-1995 рр.), який у скрутні 1930-ті рр. не побоявся очолити цей осередок та проаналізувати науково-дослідну роботу під його керівництвом. За час його діяльності в установі, а саме в 1936 р., її було перетворено в Панфило-Яготинський болотний опорний пункт у с. Панфили Переяславського (нині - Яготинського) району Київської області. Можемо по праву стверджувати історичну роль молодого керівника в становленні Панфильської болотної дослідної станції як повноцінної наукової установи з ретельно відпрацьованими науковими прийомами і методикою досліджень.

З конкретними етапами наукових пошуків, розгорнутих на Панфильській дослідній установі у 1930-х рр. можна ознайомитися з написаних М.Н. Шевченком таких робіт «К истории Панфильской опытной станции по освоению болот», «Краткого отчета по научноисследовательской работе Панфильского и Подставского болотных опорных пунктов» (1936 р.), «Отчета о научно-исследовательской работе произведенной Панфильским болотным опорным пунктом Украинского научноисследовательского института гидротехники и мелиорации в 1937 году» (оригінальні рукописи зберігаються в архівному фонді Панфильської дослідної станції ННЦ «Інституту землеробства НААН»). Історико-науковий аналіз цих праць і подальших звітів установи, засвідчує, що запорукою високих урожаїв на ґрунтах діяльності науково-дослідної установи стали не тільки природно-кліматичні умови, а й вірно визначені, розроблені на чолі з М. Н. Шевченком та успішно проведені за науковими методиками схеми польових дослідів, бо як відомо найголовніший метод сільськогосподарської дослідної справи - це польовий дослід.

Так за матеріалами звіту за 1936 р. від-значалися як «колосальні» досягнуті результати в напрямі організації колгоспів з освоєння болотних ґрунтів р. Супрій, а також розгортання науково- дослідної роботи в колгоспних хатах-лабораторіях з урахуванням рекомендацій дослідної установи. На противагу позиції іноземних фахівців про те, що торф'яні ґрунти непридатні для вирощування цукрових буряків, М.Н. Шевченко, йдучи шляхом свого вчителя М.О. Тюленєва [1; 2; 3], у якого навіть докторська дисертація (1940 р.) була присвячена вирощуванню цукрових буряків на осушених торф'яних ґрунтах УРСР [4] наводить практичні здобутки за своїми науковими розробками з агротехніки і розрахунків норм і доз внесення різних елементів живлення рослин. Так було отримано дійсно рекордні врожаї. Наприклад, ланкова колгоспу імені Кірова, Гельмязівського району Лукія Придворна отримала 616 ц цукрового буряку з 1 га на болотних ґрунтах; ланкова колгоспу «Паризька комуна» того ж району Марія Бутекло - 475 ц; Анастасія Романенко - 450 ц. І з інших культур також представлено належні результати: ланкова колгоспу імені Шевченка Золотоніського району Поступак отримала 96 ц махорки з 1 га; бригадир колгоспу імені Ілліча Золотоніського району Скорик і ланкова колгоспу імені Шевченка Чмир отримала по 160 ц соломки італійської коноплі з 1 га. У звіті детально описано науково- дослідну роботу з вивчення польовим методом з фенологічними спостереженнями, вимірами рівня ґрунтових вод і температури культури цукрового буряку, картоплі, конопель, олійних і ефірних рослин. Усі необхідні науково-теоретичні та прикладні засади для досягнення таких результатів узагальнено у розроблених схемах, яких дотримувалися при проведенні дослідних робіт. Їх перелік подано нами відповідно у табл. 1; 2 (складено за даними «Краткого отчета по научно-исследовательской работе Панфильского и Подставского болотных опорных пунктов»).

Як бачимо найвища врожайність досліду за схемою 2, а саме - 695 ц/га, із виходом цукру з цього врожаю - 119 ц/га.

Конкретний опис дослідів за розробленими точними схемами та їх результати відображено у звіті (1936 р.) [5].

Таблиця 1. Перелік схем дослідів на Панфильському опорному пункті послушливого 1936 р.

Таблиця 2. Перелік схем дослідів з іншими культурами на Панфильському опорному пункті послушливого 1936 р.

У звіті, датованому наступним роком [6], (14 глав) опис території та природно-кліматичних умов опорного пункту подано точно та деталізовано. Проаналізуємо широкий спектр науково-дослідних робіт, зокрема:

- з культурою цукрового буряка: вивчення впливу співвідношення компонентів мінеральних та мікродобрив на врожай та якість, впливу способів пошарового внесення добрив, впливу глибини оранки під цукровий буряк, со-ртовипробування культури цукрового буряку, вплив строків посіву на його врожай, вивчення впливу рівня ґрунтових вод також на врожай та якість, вивчення норм осушування для цукрового буряку, вивчення впливу вологості ґрунту на врожай та якість, вивчення комплексу заходів для отримання планового врожаю, вивчення впливу попередників на врожай;

- також з ячменем: вивчення впливу мікро-добрив на врожай;

- з картоплею: сортовипробування;

- попередні випробування різних культур (23 культури); аналіз метеорологічних даних.

Зі звіту видно, що Панфильський болотний пункт дійсно знаходився на території тогочасного Переяславського р-ну (нині Яго- тинський) Київської обл., географічне положення: 50°12'55" північної широти і 1°25'40" східної довготи. До ближньої залізничної станції Яготин 4 км. Болото р. Супій загальною площею 13000 га. За ботанічним складом торф'яні поклади різноманітні. Верхній шар торфу - осоково-глиняний з 50-87% моху і 10-45% осоки. М.Н. Шевченко подає аналіз ботанічного складу торф'яних відкладів, які доходили на той час понад 3 м! Реакція торфу - лужна. Детально описана осушувальна система застосована на болоті, гідротехнічні осушувальні засоби: магістральні дренажні канали і стрілки 1-го порядку, які впадають у них. Вода з берега р. Супій перекрита нагорною канавою. При загальній площі пункту в 140 га детальна осушувальна сітка до весни 1937 р. була на площі біля 10 га. Осушення даної ділянки здійснено фашинним і жердяним дренажем при глибині закладання дрен 1 м і відстані між дренами 20 м. Станом на 1937 р. додатково осушено ще 14 га болота: 0,5 га - відкритими канавами, 1 га - жердяним дренажем, все інше - кротовим дренажем при середній глибині дрен в 1 м і відстані між дренами 20, 30 і 60 м. У 1937 р. при недостатньому фінансуванні не вдалося широко розгорнути всі необхідні осушувальні роботи.

Наукових співробітників на станції на той час налічувалося 10 осіб (табл. 3).

Ґрунт для сільськогосподарських робіт підготовлений з осені на більшості площі плугами на кінній тягловій силі. Оранка на глибину 18-20 см, якість якої оцінювалася не зовсім задовільною. Навесні орали також кінною тягою фрезою «Сіменс-Шуккерт» в 1-2 сліди на глибину 20 см. Частина робіт здійснювалася навесні плугом на кінній тязі з подальшою обробкою культиватором Ганкмо. Добрива вносилися К2О у вигляді 60,6% хлористого калію, Р2О5 у вигляді 17,9% суперфосфату і 34,41% аміачної селітри.

Порівняно з попереднім роком, досліди проводилися з більшим асортиментом різних культур, але цукровий буряк був пріоритетною культурою. Нами складена таблиця назв схем дослідів, проведених у 1937 р. У звіті подано також різносторонній їхній аналіз: опис оранки, культивування, коткування, внесення добрив, способів посіву, дані морфологічного, хімічного аналізу рослин тощо.

Таблиця 3. Науковий потенціал Панфильського болотного опорного пункту, 1937 р.

Таблиця 4. Перелік схем дослідів на Панфильському опорному пункті у 1937 р.

Вміст цукру в буряках визначався поля-риметром Bambergwerc з 400 міліметровою трубкою. У результаті досліджень за першою схемою виявлено найбільшу ефективну дію фосфорних добрив на підвищення врожаю як маси коренів так і вмісту цукру, при чому ефективність добрив при більших дозах внесеного фосфору слабша, ніж при менших. Аналогічний стан і з азотними добривами. Але азотні добрива виявилися слабшими за фосфорні. Внесення одного азоту без фосфору та калію знизило урожай коренів, але деякий приріст цукру зафіксовано порівняно з контрольними ділянками. Найбільш ефективним визначено спосіб невеликих доз азотних добрив по калійно- фосфатному фону. Позитивний вплив калійних добрив спостерігався в кінці вегетаційного періоду. А цукровий буряк, підживлений фосфором, отримав найбільший розвиток у середині вегетаційного періоду. Мають практичну актуальність результати проведених досліджень. Наведемо деякі висновки за виконаними схемами.

За схемою 1: на торфових ґрунтах масиву р. Супій під цукровий буряк необхідно вносити у першу чергу фосфорні добрива: з розрахунку на запланований врожай 450500 ц/га буряку фосфору - 60 кг Р2О5 на 1 га; невелика кількість калійних добрив - до 90 кг; азотних добрив першого року культури - 30 кг На давніх ділянках, де процеси нітрифікації інтенсивніші необхідність внесення азотних добрив не актуальна. Також ділянки далекого болота, на яких процеси розкладу, мінералізації торфу відбувалися поступово під впливом покращеної аерації внесення добрив було не потрібно. Це ділянки, на які тривалий час впливала осушувальна сітка (магістральний канал або старе русло річки, стрілки). Чим довше здійснювалися осушувальні роботи, тим менша потреба у внесенні азотних добрив. На ділянках болота недосушених азотні добрива повинні надавати помітний вплив [6, с. 10].

За схемою 2. Рекомендувалися мідні добрива вносити під цукровий буряк для підвищення врожаю коренів та підвищення вмісту цукру. Можна висівати буряк на удобрені міддю (особливо колчеданний огарок) ділянки у попередні декілька років. Також як найдешевше мідне добриво вносити й під зернові, і в майбутньому використовувати ці ж землі для вирощування цукрового буряку.

За схемою 3. Як бачимо зі схеми 4 дослід не дав помітних результатів (врожайність коренеплодів і вміст цукру низькі).

За схемою 4. У цьому досліді, як і в попе-редньому, негативно вплинули: наявність на ділянці численних скупчень закисного заліза, а також підхід рівня ґрунтових вод із магістрального каналу внаслідок великого пуску води з Яготинського ставка в магістральний канал, що спричинило наповнення магістрального каналу до краю. Досліди 3, 4 потребували повторів у наступних роках.

За схемою 5. Урожай зібрали задовільний для першого року використання ділянки. Найбільший врожай буряку марки № 72 Іва- нівської селекційної станції і № 1611 - Верх- нячської селекційної станції, близько до них № 79 Іванівської селекційної станції. Найбільша цукристість - ВМК-1, № 1609, № 1611 Верхнячської станції. По врожайності цукру перше місце № 1611, близько до нього ВМК-1. У другу групу входять № 1403, № 79, № 1404. Дослід потребував повтору.

За схемою 7. Урожайність як коренів, ботвиння, так і цукру помітно знижується по мірі віддалення від осушувальної системи. Це свідчення впливу різних рівнів ґрунтових вод на ділянках різної вологості ґрунту. При надмірному зволоженні погіршується аерація, процеси нітрифікації, дихання рослин тощо, що відображається на розвитку рослин. Коефіцієнт фільтрації був доволі високим, що свідчило про можливість дотримання значних відстаней між осушувачами. Влаштування густої сітки осушувачів не потрібно. Дослід для закріплення потребував повторів.

За схемою 14. З метою відбору для виро-щування випробовувалися 23 культури: горох, вико-овес, овес чорний, ячмінь, гречка, просо, соняшник, гірчиця, кольза (ярий рапс), рижій, квасоля, буряк напівцукровий, столовий, морква столова, кормова, огірки, кабачки грецькі, редька рожева, кавуни, капуста рання, пізня, помідори, коноплі. Хороший врожай кормового і столового буряку; помірний - редька, капуста; постраждали від приморозків кабачки та помідори, огірки, кавуни; задовільний - олійні; низький - кольза, соняшник; гірчиця - малий врожай (зазвичай гірчиця на болоті дає великий врожай); гарний врожай вівса чорного; помірно - коноплі японські. Несприятливі погодні умови стали причиною погіршення врожайності. Дослід потребував повторів.

Як бачимо для закріплення досягнутих результатів потрібні були повторні досліди, що й здійснювалося у подальшому. Виробництву таким чином пропонувалися тільки чітко вивірені результати і рекомендації.

Маючи такий нелегкий досвід дослідника болотних ґрунтів, вирощування на них високих урожаїв сільськогосподарських культур і усвідомлюючи вірність обраного шляху, в 1938 р. М.Н. Шевченко вступає на стаціонар до аспірантури Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. Після написання роботи та успішного захисту 4 червня 1941 р. рішенням Спеціалізованої ради цього вузу йому присуджено науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю «рослинництво». Перед М.Н. Шевченком відкривався омріяний шлях серйозної науково-дослідної роботи. Але на заваді стала війна. І його за наказом призначають головним агрономом Управління таборами МВС СРСР в далекій Саратовській області. І як же треба любити свою рідну землю, дійсно бути відданим науці до останку, щоб незважаючи на різні перипетії долі, знову і знову повертатися до суто науково-дослідної роботи в галузі землеробства, як і робив усе своє подальше життя М. Н. Шевченко.

Отже, сьогодні справа використання болотних земель залишається складною, адже потребує сучасної спеціалізованої техніки та побудови системи осушення. Можна уявити всю тяжкість тих робіт перших десятиліть радянської влади при повсякчасній матеріальній скруті. Але, не дивлячись на це, були вчені, які не побоялися цій справі присвятити себе без останку. При цьому вони виробили такі прийоми і рекомендації, які актуальні й використовуються донині.

Основними напрямами досліджень станції були розробки науково-обґрунтованої структури посівних площ, сівозмін систем удобрення, засобів обробітку ґрунту, захисту рослин від бур'янів, шкідників, хвороб тощо. Також слід відмітити плідні результати відпрацювання методів і способів підвищення ефективності відкритої осушувальної мережі і різних видів дренажу.

Вірність наукових підходів, відпрацьованих Панфильською болотною дослідною станцією не-одноразово підтверджувало життя. Цінні резуль-тати цих досліджень широко впроваджувалися в практику, наприклад, у проектуванні багатьох осушувальних мереж Лісостепу України, а саме в заплавах річок - Ірпінь, Трубіж, Недра, Карань.

Микола Ничипорович Шевченко стоїть в авангарді землеробської науки про освоєння та сільськогосподарське використання болотних ґрунтів разом із визначними вченими, які в різні роки працювали в дослідній установі, а саме: М.О. Тюленєв (1889-1969 рр.), А.М. Янголь (1903-1983 рр.), А.К. Безкровний (1919 р.н.), І.Т Слюсар (1939 р.н.).

Джерела та література

1. Член-кореспондент АН УРСР Тюленєв Микола Олександрович (1889-1969): біобібліогр. покажч. наук. праць за 1911-1964 роки / УААН, ДНСГБ, Ін-т гідротехніки і меліорації; уклад.

B. А. Вергунов, О.В. Бачкала, А.С. Загайчук, І.І. Калантиренко; наук. ред. В.А. Вергунов. - К., 2004. - 60 с. - (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України»; кн. 9).

2. Тюленев Н. Культура сахарной свеклы на торфяных почвах УССР / Н. Тюленев, C.Паляничко // Свекловичное полеводство. - 1936. - № 6. - С. 65-72.

3. Тюленев Н.А. Возделывания сахарной свеклы на торфяных почвах Украины: отчет по теме за 1938 г. [Рукопись] / Н.А. Тюленев; НКЗС УССР, Укр. НИИ гидротехники и мелиорации. - К., 1938. - 393 с.

4. Тюленев Н.А. Возделывание сахарной свеклы на осушенных торфяных почвах УССР: дис. на соиск. учен. степени д-ра с.-х. наук / Н. А. Тюленев; Московский гидромелиоративный ин-т им. В.Р Вильямса. - М., 1940.

5. Шевченко Н. Н. Краткий отчет по научно-исследовательской работе Панфильского и Подставс- кого болотных опорных пунктов УкрНИИгиМ за 1936 год / Н.Н. Шевченко // Шевченко Микола Ничипорович (1909-1995): біобібліогр. покажч. наук. пр. за 1938-1998 рр. / УААН, ДНСГБ, Ін-т гідротехніки і меліорації УААН; уклад.: В.А. Вергунов, О.В. Бачкала; наук. ред.: В.А. Вергунов. - К., 2005. - С. 44-71; порт. - (Сер. «Біобібліографія вчених-аграріїв України»; кн. 11»).

6. О научно-исследовательской работе, произведенной Панфильским болотным опорным пунктом в 1937 году: науч. отчет [Рукопис] / Панфильское опытное поле; [сост.] М.Н. Шевченко. - [Панфилы, 1937]. - 52 с.

Размещено на Allbest.ru