Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ – поч. ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут української археографії та джерелознавства

ім. М. С. Грушевського

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.

07.00.06 - історіографія, джерелознавство

та спеціальні історичні дисципліни

кандидата історичних наук

Біла Оксана Миколаївна

Київ - 2017

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор ЯРМОШИК Іван Іванович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, кафедра спеціальних історичних дисциплін та правознавства, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, старший науковий співробітник ГИРИЧ Ігор Борисович, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, відділ джерелознавства нової історії України, завідувач;

кандидат історичних наук ЗАГОРУЛЬКО Ростислав Олександрович, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ), відділ довідкового апарату документів, провідний науковий співробітник.

Захист відбудеться 28 вересня 2017 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України (01001, м. Київ, вул. Трьохcвятительська, 4).

Автореферат розісланий 22 серпня 2017 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О. О. Песчаний

краєзнавчий публікація ідеологічний історичний

Анотація

Біла О. М. Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Київ, 2017.

У дисертації досліджено історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. Охарактеризовано етапи їхнього розвитку. Розроблено схему їхньої класифікації за тематичною ознакою. Проведено комплексний історіографічний аналіз кожної з виділених груп публікацій, який передбачав: з'ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства. Встановлено значення історико-краєзнавчих публікацій для сучасного розвитку краєзнавчого руху, їхній джерельний потенціал для вивчення історії Волині.

Підтверджено існування газети «Lucker Nachrichten» («Луцкие новости»), відомості про яку раніше були непевними.

Ключові слова: історико-краєзнавчі публікації, волинська періодика, періодичне видання, Волинська губернія, Російська імперія.

Аннотация

Била О. Н. Историко-краеведческие публикации на страницах волынской периодики XIX - нач. ХХ вв. - Квалификационный научный труд на правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского, Киев, 2017.

В диссертации исследованы историко-краеведческие публикации, представленные на страницах волынской периодики XIX - нач. ХХ вв. Охарактеризованы этапы их развития. Разработана схема их классификации по тематическому признаку. Проведен комплексный историографический анализ каждой из выделенных групп публикаций, который предусматривал: выяснение их оригинальности, идеологической направленности, условий создания, авторства. Установлено значение историко-краеведческих публикаций для современного развития краеведческого движения, их исходный потенциал для изучения истории Волыни.

Подтверждено существование газеты «Lucker Nachrichten» («Луцкие новости»), сведения о которой ранее были неопределенными.

Ключевые слова: историко-краеведческие публикации, волынская периодика, периодическое издание, Волынская губерния, Российская империя.

Annotation

Bila O. M. Local historical publications on the pages of Volyn periodical press in XIX - beginning of XX centuries. - Qualification's science thesis manuscript.

This thesis to obtain the academic degree of Candidate of Historical Sciences 07.00.06 - historiography, source studies and special historical studies. - Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies, Kyiv, Ukraine, 2017.

In this thesis it was researched local historical publications, put on the pages of Volyn periodical press XIX - beginning of XX centuries.

Characterized stages of their development (from 1838 to the end of 1917): 1) 1838-1850 - stage of becoming; 2) Second half of XIX century - stage of claiming; 3) beginning of XX century - stage of new trends of development of new press issues.

Developed schema of their classification by topic's sign (economic, military, educational, cultural and religious).

Conducted complex historiographical analysis of each item in highlighted group of publications, which let to figure out the next: - majority of local historical publications are the result of painstaking investigative work of their authors; - local historical publications, having notable ideological implication, were important mean of political influence, served as peculiar informational bridge between the Government of Russian Empire, management structure of Volyn Governorate and its population; - lands of Right-bank Ukraine, the part of which Volyn had been, in the research scope period were in the compound of Russian Empire, which put some step on both: conditions of functioning of local press and on the preparation and publishing on their pages local historical publications; - in the preparation and publishing of local historical researches there were involved a lot of people: state and local servants, representors of clergy, teachers, doctors, etc.

Defined value of local historical publications for modern development of local historical development, its source capability for learning: economic, military, educational, cultural, religious development of Volyn. It includes a big amount of statistic and fact materials. Being quite informative, some singles, by the way, publications contain mistakes in dates, family names, names of settlement, etc.

Quite notable is also conscious distortions by their authors some separate phenomenon and events. Taking this in account, using local historical publications as a historical source, let it be maximum critical and careful.

Confirmed an existence of the newspaper «Lucker Nachrichten», the data about have been uncertain yet.

Key words: local historical publications, Volyn periodical press, periodical press issue, Volyn Governorate, Russian Empire.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Важливою рисою розвитку вітчизняної історичної науки є інтерес до історико-краєзнавчих публікацій у періодичних виданнях минулого (газетах, журналах, бюлетенях), які виходили на теренах України. Зважаючи на висвітлення їхніми авторами різноманітних проблем суспільного, господарського, культурного, релігійного життя, такі публікації є важливим історичним джерелом. Тож поступове введення їх до наукового обігу збагачує історичну науку, відкриває нові перспективи вивчення української історії.

Відмітимо, що періодика України, з одного боку, віддзеркалювала події загальноукраїнського значення, з іншого - мала свій регіональний образ, зумовлений особливостями політичного, господарського, культурного розвитку українських земель, котрі входили до складу різних держав. Це вплинуло на її становлення та функціонування, тематичну та ідеологічну спрямованість. Цим же визначається актуальність вивчення періодики України у регіональному розрізі.

Самобутнім явищем постає періодична преса Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст. Особливу важливість для істориків становлять історико-краєзнавчі публікації, вміщені на її сторінках. Дореволюційна волинська періодика неодноразово була об'єктом вивчення краєзнавців, істориків, пресознавців, представників інших наук. Вони з'ясовували аспекти її становлення, розвитку, місце в суспільному житті. Проте на сьогоднішній день бракує комплексного історіографічного дослідження, присвяченого її історико-краєзнавчим публікаціям як таким, що відображають ідеологічні, ментальні явища в житті губернії. Воно дасть змогу простежити тенденції розвитку української історичної думки, полегшить використання регіональної періодики як історичного джерела.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконувалася в межах комплексної науково-дослідницької теми кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка № ОІІІV008523 «Правобережна Україна, Волинь-Житомирщина в кін. ХVІІІ - поч. ХХІ ст.: соціально-економічні, культурно-освітні, націо- і державотворчі процеси».

Мета роботи полягає у проведенні системного вивчення становлення, розвитку, тематичного спрямування та змістовного наповнення історико-краєзнавчих публікацій волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст., здійсненні аналізу їхнього характеру та ідейної спрямованості, оцінці їхнього значення для сучасного розвитку краєзнавчого руху.

Для досягнення мети визначені наступні дослідницькі завдання:

· проаналізувати наукову літературу з досліджуваної проблематики, визначити ступінь вивченості теми у працях дослідників;

· з'ясувати наявність і повноту джерельної бази;

· охарактеризувати етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках періодики Волині;

· розробити схему класифікації історико-краєзнавчих публікацій за тематикою;

· провести комплексний аналіз тематичних груп досліджуваних публікацій, який передбачає з'ясування їхньої оригінальності, ідеологічної спрямованості, умов створення, авторства;

· встановити значення історико-краєзнавчих публікацій для збагачення знань про минуле Волині, виходячи із сучасних тенденцій розвитку історичної науки.

Об'єктом дослідження є розвиток періодичних видань Волинської губернії від появи першої газети у 1838 р. до початку революційних подій 1917 р.

Предметом дослідження виступають історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики зазначеного періоду.

Методи дослідження. Під час роботи ми керувалися методологією історіографічних та пресознавчих досліджень, яка включає в себе комплекс принципів та методів. За основу ми взяли теоретико-методологічні засади історіографічного дослідження.

Їхнє застосування передбачало дотримання наступних принципів:

- історизму в поєднанні з конкретно-історичним підходом - врахування історичних умов функціонування волинських періодичних видань ХІХ - поч. ХХ ст., життя та творчої діяльності авторів історико-краєзнавчих публікацій, вміщуваних на їхніх сторінках;

- системності - виявлення закономірностей появи та функціонування історичної думки на шпальтах преси залежно від нагромадження наукових знань;

- об'єктивності - оцінка історико-краєзнавчих публікацій проводилася з позицій неупередженості щодо суспільної позиції їх авторів і разом з тим толерантності до їх поглядів;

- всебічності - урахування впливу на поширення історико-краєзнавчих публікацій на сторінках преси не лише внутрішніх (журналістсько-фахових), а й зовнішніх (державно-правових, культурних) чинників;

- наступності наукового знання - прослідковування логіки розвитку історичної думки, процесу накопичення знань, появи нових ідей на сторінках періодики.

Хронологічні межі охоплюють 1838-1917 рр. Нижня межа визначена заснуванням в губернії першого періодичного видання - газети «Волынские губернские ведомости». Верхня - початком революційних подій у Російській імперії, які серед іншого зумовили появу часописів, на сторінках яких історико-краєзнавчі публікації мали другий характер, визначений новими політичними, соціально-економічними та історико-культурними реаліями.

Географічні межі охоплюють колишню Волинську губернію, яка в ХІХ - на поч. ХХ ст. була однією з адміністративно-територіальних одиниць Російської імперії. Волинська губернія займала територію сучасної Рівненської, Волинської, частини Житомирської, північних районів Тернопільської і Хмельницької областей України. Ми дослідили періодичні видання, які виходили у волинських містах: Володимирі-Волинському, Дубно, Житомирі, Ковелі, Кременці, Луцьку, Почаєві, Рівному.

Наукова новизна роботи визначається постановкою та розробкою актуальної проблеми, яка досі не була об'єктом спеціального історіографічного дослідження.

Вперше:

– охарактеризовано етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на шпальтах волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.;

– розроблено схему класифікації історико-краєзнавчих публікацій, в основу якої покладено тематичну ознаку;

– здійснено історіографічний аналіз історико-краєзнавчих публікацій волинської періодики 1838-1917 рр.;

– підтверджено існування газети «Lucker Nachrichten» (1915-1916 рр.), відомості про яку раніше були непевними.

Отримало подальший розвиток опрацювання періодики Волинської губернії як історичного джерела, показано її важливість для вивчення історії економічного, військового, освітнього, культурного, релігійного розвитку Волині та решти етнічних українських земель.

Уточнено кількість волинських періодичних видань, які виходили упродовж ХІХ - поч. ХХ ст.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в дослідженні здійснено всебічний аналіз історико-краєзнавчих публікацій на шпальтах дореволюційної волинської періодики, узагальнено матеріал, який в подальшому може бути важливим для науковців, котрі вивчають історію України. Його використання допоможе краще зорієнтуватися у масиві історичних матеріалів публіцистичного характеру. Теоретичний матеріал дисертації може бути використаний у подальших дослідженнях періодики Волинської губернії, а узагальнення - включені в навчальний процес ВНЗ як складова спецкурсів з історіографії, журналістики, краєзнавства, історії України.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані на одинадцятьох конференціях: шістьох міжнародних - XXIII та XXIV Міжнародна науково-практична конференція «Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні» (25-26 березня 2014 р., 19-20 березня 2015 р., м. Київ), Міжнародний славістичний колоквіум, Другі міжнародні славістичні читання та Третій міжнародний славістичний колоквіум присвячені пам'яті члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Павла Соханя (18 листопада 2014 р., 2015 р. та 2016 р. м. Київ), Міжнародна наукова конференція «Волинські Атени: трансформації між історією і сучасністю» з нагоди відзначення 210-ліття заснування у м. Кременець Волинської гімназії, 16-17 жовтня 2015 р., (м. Кременець); чотирьох всеукраїнських - «П'яті Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків» (13 березня 2013 р., м. Київ), Всеукраїнська науково-практична конференція «І Міждисциплінарні гуманітарні читання» (3 жовтня 2013 р., м. Київ), IV та VII Волинська всеукраїнська історико-краєзнавча конференція (15-16 листопада 2013 р. та 7-8 листопада 2014 р., м. Житомир); одній обласній - Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам'яті Г. Гуртового (26 грудня 2014 р., смт. Торчин Волинської обл.).

Публікації. Положення та висновки дисертації знайшли відображення у п'ятнадцятьох публікаціях: шістьох у фахових наукових виданнях (три у виданнях, що включені до міжнародної наукометричної бази даних РІНЦ, одна з них також включена до Ulrich's Periodicals Directory, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), EBSCO, Philosophy Documentation Center, Index Copernicus (Польща), WorldCat), шістьох у збірниках конференцій, колоквіумів та читань, трьох тезових. Також розроблено бібліографічний покажчик історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст.

Відповідно до мети і завдань дослідження визначено його структуру. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які включають одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (775 позицій), додатку. Повний обсяг дисертаційного дослідження складає 263 сторінок, основного тексту - 176 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, окреслено завдання, об'єкт і предмет дослідження, його хронологічні та географічні межі, з'ясовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні засади дослідження» проаналізовано рівень наукового вивчення теми дисертації, окреслено її джерельну базу, зазначено використані принципи та методи. В підрозділі 1.1. «Історіографія проблеми» розглянуто наукові праці за темою дослідження. Залежно від змісту їх розподілено на три групи.

До першої з них увійшли роботи, об'єктом вивченням яких була преса Російської імперії ХІХ - поч. ХХ ст. Доцільність її виокремлення зумовлена впливом імперської політики на усі сфери життя Волині, зокрема на функціонування місцевої періодики.

Другу групу праць, дотичних до проблематики дослідження, становлять студії з історії преси України ХІХ - поч. ХХ ст. Ознайомлення з ними є обов'язковою умовою вивчення регіональної періодики. Ця група представлена дослідженнями А. Гуза, Л. Дениско, А. Животка, В. Ігнатієнка, Ю. Лащука, Ф. Максименка, А. Москаленка, О. Ошуркевича, П. Федченка та ін.

До третьої групи віднесено праці, присвячені пресі Волинської губернії. Важливе місце з-поміж них займають бібліографічні покажчики, які дають змогу зорієнтуватися в масиві періодичних видань України загалом і періодики Волині зокрема Див. напр.: Бойко М. Бібліографія періодики Волині / М. Бойко. - Блументон. Індіана: Волин. вид. фонд, 1982. - 156 с.; Тиховский Ю. И. Указатель содержания неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостей» за первые двадцать лет их существования (сентябрь 1867 - сентябрь 1887) / Ю. И. Тиховский. - Почаев, 1888. - 258 с.; Тиховский Ю. И. Указатель содержания неофициальной части «Волынских епархиальных ведомостей» за первые двадцать лет их существования (сентябрь 1887 - по декабрь 1907 гг. включительно) / Ю. И. Тиховский. - Почаев, 1909. - 207 с.. Слід згадати й історико-бібліографічне дослідження І. Мілясевич «Періодичні видання Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст.» Мілясевич І. В. Періодичні видання Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст.: іст.-бібліограф. дос. / І. В. Мілясевич; наук. ред. М. М. Романюк. - Львів, 2004. - 376 с., яке містить покажчик періодичних видань Волинської губернії. До цієї групи нами віднесено також праці Л. Баженова, А. Силюка, І. Ярмошика, які містять огляди життєвого шляху та аналіз напрацювань краєзнавців: С. Барановського, К. Левицького, М. Петрова, А. Сендульського, М. Теодоровича, Ф. Четиркіна та ін. Дослідження історії розвитку окремих волинських періодичних видань здійснено у наукових статтях В. Виткалова, М. Костюка, М. Косьміни, Т. Пономарьової, Н. Сарапин, Н. Сидоренка. Науковці Л. Іванніков, М. Левчук, В. Мороз, П. Опанащук та ін. вивчали висвітлення у пресових виданнях певних історичних подій, явищ, життєвого шляху діячів, історії розвитку якоїсь зі сфер життя Волині.

Аналіз стану вивчення волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. дає підстави стверджувати, що історико-краєзнавчі публікації, вміщені на її сторінках, їхня тематика та ідеологічне спрямування до сьогодні не були об'єктом спеціального історіографічного дослідження.

У підрозділі 1.2. «Джерельна база дослідження» проаналізовано комплекс джерел дисертації, який поділено на три групи: 1) періодичні видання Волинської губернії, які містять історико-краєзнавчі публікації; 2) архівні документи, які включають інформацію про розвиток волинської періодичної преси; 3) збірники документів.

Опрацювання комплексу періодики дозволило виявити біля 5000 історико-краєзнавчих публікацій на сторінках 25 газет, 8 журналів, 5 бюлетенів. Історіографічному аналізу піддано як найбільш показові та оригінальні, так і малоінформативні публікації, передруки.

Другу групу джерел становлять архівні документи, які повідомляють про різні аспекти становлення та функціонування волинської періодики упродовж ХІХ - поч. ХХ ст. Це близько 70 справ, що зберігаються у фондах ЦДІАК України (ф. 128, ф. 275, ф. 295, ф. 317, ф. 442, ф. 1335, ф. 1599), Держархіву Житомирської обл. (ф. 1, ф. 70) та ін.

Третю групу склали збірники документів: «Материалы, собранные особою комиссией, высочайше утвержденною 2 ноября 1869 г., для пересмотра действующих постановлений о цензуре и печати», «Полное собрание законов Российской империи», «Свод законов Российской империи», «Справочная книга о печати всей России». Вони дозволили прослідкувати цензурну політику, яка визначала умови функціонування преси Російської імперії загалом і Волинської губернії зокрема.

Джерельна база дисертаційної роботи є достатньою для об'єктивного, неупередженого та всебічного висвітлення теми дослідження.

У підрозділі 1.3. «Методологічні засади та понятійний апарат дослідження» зазначено використані принципи та методи, обґрунтовано логіку викладення матеріалу, визначено ключові поняття. У роботі задіяно сучасні теоретико-методологічні розробки з історіографії (Л. Зашкільняка Зашкільняк Л. О. Сучасна світова історіографія. Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів / Л. О. Зашкільняк. - Львів: ПАЇС. 2007. - С. 15-16., Я. Калакури Калакура Я. С. Методика опрацювання джерел і літератури в українознавчому дослідженні [текст] / Я. С. Калакура // Українознавство: науковий громадсько-політичний культурно-мистецький релігійно-філософський педагогічний журнал. - 2012. - № 2. - С. 54-63.; Калакура Я. С. Періодична преса як історичне джерело // Історичне джерелознавство: підруч. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. / Я. С. Калакура (кер. авт. кол.) та ін., голов. ред. С. В. Головко. - К.: Либідь, 2002. - С. 403-413.; Калакура Я. С. Українська історіографія: курс лекцій / Я. С. Калакура. - Київ: Ґенеза, 2004. - С. 23-48., І. Колесник Колесник І. В. Українська історіографія ХVIII - початок ХХ століття / І. В. Колесник. - Київ: Ґенеза, 2000. - С. 31-43.) та пресознавства (М. Нечиталюка Нечиталюк М. Ф. «Білі плями» у вивченні історії дожовтневої української журналістики (деякі питання методології і критики наукових джерел) / М. Ф. Нечиталюк // Українська журналістика і національне відродження: Зб. наук. праць. - К.: НМК ВО, 1992. - С. 33-38.; Нечиталюк М. Ф. Проблеми вивчення історії української журналістики (Деякі підсумки на перспективу) / М. Ф. Нечиталюк // Вісн. Львів. ун_ту. Сер. Журналістики. - 2001. - Вип. 21. - С. 363-370., М. Романюка Романюк М. М. Українське пресознавство на порозі XXI століття / М. М. Романюк. - Л., 2000. - 110 с.). Їхнє використання забезпечило комплексний підхід до висвітлення теми дисертації. Керуючись аналітичним та проблемно-тематичним підходами, розроблено класифікацію історико-краєзнавчих публікацій як історичного джерела.

Понятійний апарат окреслено основними термінами, які вживаються у тексті роботи, - «періодичне видання» та «історико-краєзнавча публікація».

Використання методологічних засад історіографічних та пресознавчих досліджень дало можливість проаналізувати значний масив історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на сторінках періодики Волинської губернії.

У другому розділі «Розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики (ХІХ ? поч. ХХ ст.)» охарактеризовано етапи розвитку історико-краєзнавчих публікацій на шпальтах волинської періодики, починаючи від її зародження у 1838 р. і закінчуючи 1917 р.

У підрозділі 2.1. «Становлення історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики у 1838-1850 рр.» висвітлено чинники, які вплинули на створення та оприлюднення дослідницьких матеріалів на сторінках перших часописів Волинської губернії. Проаналізовано законодавчі документи, що визначили цензурну політику уряду, створили умови для зародження волинської періодики. Першим періодичним виданням Волинської губернії стали «Волынские губернские ведомости» (видавалися з січня 1838 р.). Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики цього періоду, засвідчують поширення на Волині історичної думки, репрезентують перші результати краєзнавчих пошуків місцевих дослідників.

У підрозділі 2.2. «Утвердження історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики у другій половині ХІХ ст.» висвітлено зміни в суспільному житті українських земель, цензурній політиці, які внесли свої корективи у характер історико-краєзнавчих публікацій, вміщуваних на сторінках волинської періодики. ІІ пол. ХІХ ст. стала часом науково-організаційного становлення історичного краєзнавства. Значною мірою цьому сприяли засновані у цей період часописи: «Волынские епархиальные ведомости», «Почаевский листок», «Волынь», «Житомирский листок».

Наступний етап розвитку історико-краєзнавчої складової волинської періодики висвітлено в підрозділі 2.3. «Нові тенденції розвитку історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики на поч. ХХ ст.». Зазначений період характеризується пожвавленням краєзнавчої активності дослідників, урізноманітненням тематичного спрямування публікацій. З огляду на активний розвиток системи періодичних видань Волинської губернії (з'явилося понад 60 нових видань), автори історико-краєзнавчих розвідок отримали змогу друкувати їх на сторінках часописів різного тематичного (фінансово-економічні, сільськогосподарські й ін.) та ідеологічного (консервативні, ліберальні й ін.) спрямування. Нового забарвлення набули публікації релігійного характеру. Гострішою стала публіцистична боротьба за утвердження національних прав «інородців», які зазнавали утисків із боку російської влади.

У третьому розділі дисертації «Економічні та військові проблеми на сторінках волинської періодики» розглянуто публікації, які висвітлюють економічне життя і військову історію Волині та решти етнічних українських земель. У підрозділі 3.1. «Економічне життя губернії у висвітленні періодичних видань» проаналізовано статті з питань економіки, сільського господарства, промисловості, торгівлі, фінансової справи, транспорту, підготовлені такими авторами як А. Александров, Ф. Анишкевич, О. Братчиков, І. Засухін, Г. Оссовський, Я. Перлштейн та ін. Будучи насиченими статистичними даними, порівняльними таблицями, картограмами, вони, однак, зазвичай не мали наукового характеру, були описовими, адресувалися широкому колу читачів. Економічне становище Волинської губернії розглядалося в них або ж поряд з економічним становищем сусідніх губерній (Київської, Подільської), або ж у контексті економічного розвитку Російської імперії. У публікаціях проводиться думка: Волинська губернія є перспективним краєм для розвитку економіки, але для цього необхідна державна підтримка та реформи. Окремі з них не були позбавлені ідеологічного підтексту, виступали засобом поширення «потрібних» думок.

У підрозділі 3.2. «Сторінки військової історії на шпальтах волинської періодики» охарактеризовано публікації з військової проблематики. Їх можна поділити на дві підгрупи: 1) ті, які стосувалися військової історії Волині; 2) ті, які висвітлювали життя Волинської губернії в контексті поточних воєнних дії за участю Російської імперії. Їхня поява на сторінках часописів була результатом, з одного боку, бажання російської влади зміцнити своє панування на підвладних територіях, з іншого - її прагнення поширити свій вплив на сусідні країни, загарбати нові території.

Публікації першої підгрупи присвячені переважно історії козацтва. Загалом для них характерна героїзація козаків, їхньої боротьби з Річчю Посполитою, Османською імперією, Кримським ханством, захисту ними православної віри. Насичені фактажем, відповідним розвитку тогочасної історичної науки, вони засвідчують інтерес волинських читачів до свого минулого.

Публікації другої підгрупи просякнуті ідеологічними підтекстами, супроводжуються патріотичним імперським пафосом, часом мають шовіністичне забарвлення. Не будучи фахово-науковими, вони, однак, важливі для вивчення та розуміння тодішньої політики Російської імперії щодо України та сусідніх держав.

У четвертому розділі «Публікації про освіту, культуру та релігійне життя» здійснено аналіз публікацій з питань освіти, культури та релігійного життя Волині.

У підрозділі 4.1. «Розвиток освіти Волині у висвітленні періодичних видань губернії» розглянуто статті В. Пероговського, А. Сендульського, А. Чужбинського та ін., присвячені історії навчальних закладів, організації навчального процесу, проблемам освіти жінок та національних меншин, розвитку освіти за кордоном. Найчисельнішою групою публікацій є матеріали про історію навчальних закладів. Вони зберегли цінну інформацію про Волинську духовну семінарію, Волинське єпархіальне жіноче училище, Кременецький ліцей. У них розглядалися проблеми недосконалості шкільної програми, мови викладання, низької відвідуваності шкіл, розширення шкільної мережі, недостатності фінансування, здобуття освіти жінками та «інородцями». Їхні автори не лише констатували проблеми, але й давали рекомендації, пропонували плани їхнього вирішення.

У підрозділі 4.2. «Питання розвитку культури на шпальтах періодики Волині» аналізуються публікації про стан культури. Чільне місце з-поміж них займають статті з історії літератури, друкарства, бібліотечної справи, музеїв, театрального й музичного мистецтва. В них знаходимо інформацію про діячів української літератури: П. Куліша, Г. Квітку-Основ'яненка, І. Франка, Т. Шевченка, поширення їхніх творів серед волинян. Висвітлено у них й історію заснування і функціонування на Волині друкарень, бібліотек, музеїв, театрів. Такі публікації є цінним джерелом вивчення історії Волині загалом та культурного життя краю зокрема.

У підрозділі 4.3. «Релігійне життя губернії у публікаціях волинської періодики» проаналізовано статті, об'єктом вивчення яких стало релігійне життя краю. З входженням Правобережної України до складу Російської імперії православна віра зміцнила тут свої позиції. Серед іншого такі публікації висвітлюють історію церков та монастирів Волинської єпархії, місцевих церковно-приходських братств, життєвий шлях святих та духовних осіб, поточні події, ідеологічну конфронтацію православних із послідовниками інших віросповідань.

Висновки

містять виклад результатів дослідження, які виносяться на захист.

1. Встановлено, що історіографія дисертації представлена трьома групами вітчизняних і зарубіжних наукових праць: 1) студії, об'єктом вивченням яких є історія розвитку преси Російської імперії; 2) праці, які висвітлюють історію розвитку преси України; 3) дослідження, присвячені пресі Волинської губернії. Кожна з цих груп пройшла періоди свого формування та накопичення фактичних даних (кін. ХІХ - поч. ХХ ст.), становлення (20-30-ті рр. ХХ ст.) та розвитку (40-80_ті рр. ХХ ст.), систематизації та наукових узагальнень (90_ті рр. ХХ-ХХІ ст.), що заклало фундамент для подальших досліджень як періодичних видань України загалом, так і волинської періодики зокрема.

З'ясовано, що за попередні століття було підготовлено численний масив досліджень з історії як центральної, так і регіональної періодики Російської імперії, України, певну кількість робіт про пресу Волині. Однак, на сьогоднішній день відчувається потреба у написанні комплексної історіографічної праці, у якій були б розглянуті історико-краєзнавчі публікації, вміщені на шпальтах дореволюційної волинської періодики, адже будучи важливим історичним джерелом, вони не були об'єктом спеціального наукового дослідження.

2. Визначено, що наявна джерельна база є достатньою для виконання поставлених у дисертаційній праці завдань. Її основу становить комплекс джерел, виявлених у фондах бібліотек (НБУВ, ВОУНБ, ЖОУНБ, НДБ ЦДАК України, НІБУ, ЛННБУ), архівів (Держархів Житомирської обл., Держархів Волинської обл., Держархів Рівненської обл., ЦДІАК України), музеїв (ВКМ, РОКМ) України. Опрацьований джерельний корпус поділено на три групи: 1) власне періодичні видання Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст.; 2) архівні документи, які розповідають про функціонування пресових видань; 3) опубліковані документи. Основним джерелом дослідження були періодичні видання. Проаналізовані в дисертації історико-краєзнавчі публікації вводяться до наукового обігу переважно вперше.

На основі загального огляду збереженого комплексу періодики Волинської губернії ХІХ - поч. ХХ ст., а саме наявних номерів 25 газет, 8 журналів, 5 бюлетенів, укладено та видруковано окремою книгою бібліографічний покажчик біля 5000 історико-краєзнавчих публікацій, вміщених на її сторінках.

3. З'ясовано, що історико-краєзнавчі публікації, які з'являлися на шпальтах волинської періодики, починаючи з 1838 р. і закінчуючи 1917 р., у своєму розвитку пройшли такі історичні етапи: 1) 1838-1850 рр. - етап становлення, коли почала виходити перша офіційна газета «Волынские губернские ведомости» та було закладено традиції історико-краєзнавчих досліджень, публікованих на сторінках періодичних видань; 2) ІІ пол. ХІХ ст. - етап утвердження, який позначився подальшим науково-організаційним розвитком історичного краєзнавства, що відбувався паралельно зі становленням наукових засад української історичної науки, появою та виходом нових періодичних видань; 3) поч. ХХ ст. - етап нових тенденцій розвитку пресових видань, спричинених змінами суспільно-політичної ситуації всередині Російської імперії, технічним прогресом, а також наростанням кризових явищ в економіці та політиці держави. Характерними особливостями цього етапу стали розширення системи періодичних видань Волинської губернії, урізноманітнення тематики та збільшення кількості історико-краєзнавчих публікацій, які з'являються на їхніх сторінках. Останні займали другорядне місце порівняно з фаховими дослідженнями, які друкувалися у історичних часописах та збірниках, монографіями відомих істориків. Проте, вони все ж мали важливе значення для вивчення місцевої історії, пропаганди славного минулого Волині, сприяли піднесенню культурно-освітнього рівня українського населення, пробудженню його національної свідомості, протистояли імперській русифікаторській політиці.

4. Встановлено, що історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст., за своєю тематикою, поділяються на економічні, військові, освітні, культурні та релігійні. Їхні автори розповідали про минуле волинського регіону, своєрідність його культурно-освітнього розвитку, внесок у захист православної віри як основи менталітету населення, обґрунтовували перспективність його господарського розвитку в майбутньому.

5. Комплексний історіографічний аналіз кожної тематичної групи досліджуваних публікацій дозволив з'ясувати наступне:

- Більшість історико-краєзнавчих публікацій є результатом кропіткої дослідницької роботи їхніх авторів. Часом, відчуваючи брак інформації, редакційні колективи волинських часописів вдавалися до передруку матеріалів із періодичних видань, які виходили в інших регіонах Російської імперії, інколи навіть без зазначення факту такого передруку. Іноді такі запозичення слугували ілюстраціями хибності думок, висловлених столичними та провінційними авторами.

- Історико-краєзнавчі публікації, маючи помітний ідеологічний підтекст, були важливим засобом політичного впливу, слугували своєрідною сполучною інформативною ланкою між урядом Російської імперії, керівними структурами Волинської губернії та її населенням. Їхнє змістовне наповнення, вибудуване під контролем цензури, сприяло поширенню офіційної державної ідеології Російської імперії, яка базувалася на тріаді «самодержавство, православ'я, народність». Крім того, воно слугувало закріпленню російської влади на українських землях, забезпеченню тут стабільності та обґрунтуванню тези про споконвічну приналежність Волині до Російської імперії. Економічні, політичні та духовно-культурні процеси розглядалися здебільшого під політичним кутом зору. Особливо характерно це для публікацій, вміщених у консервативній періодиці («Волынская жизнь», «Почаевские известия», «Жизнь Волыни», «Волынская земля» та ін.). Публікаціям на сторінках ліберальних («Волынь», «Вестник Волыни», «Волынские отклики», «Волынская мысль», «Волынский курьер», «Юго-Западный край» та ін.) періодичних видань це притаманно меншою мірою. Натомість серед них трапляються й ті, у яких обстоюються національні права українського народу, його мова, об'єктивно висвітлюється культура.

- Землі Правобережної України, частиною яких була Волинь, в досліджуваний період входили до складу Російської імперії, це наклало відбиток як на умови функціонування місцевої періодики, так і на підготовку та оприлюднення на їхніх сторінках історико-краєзнавчих публікацій. На кількість, якість, тематику та зміст останніх впливав ряд чинників: політика влади щодо періодичної преси, рівень розвитку української історичної думки, особливості функціонування кожного часопису в якому вони друкувалися. Історико-краєзнавчі публікації готувалися та оприлюднювалися в умовах суворого цензурного контролю. Члени редакцій залучалися до ідеологічної пропаганди, потенційні редактори та видавці часописів перевірялися на благонадійність, до них могли застосовуватися штрафні санкції та арешти та ін.

- У підготовці та опублікуванні історико-краєзнавчих досліджень була задіяна значна кількість осіб: державних та земських службовців, представників духовенства, вчителів, інженерів, лікарів, агрономів. Активну роль відігравали також органи державного управлінь губернії, земства, громадські, наукові, фахові товариства, релігійні установи. Часто встановити авторство публікації досить важко, тому що багато статей надруковано без зазначення автора, або ж підписано псевдонімами чи скороченими ініціалами, першими літерами імені та прізвища.

6. Встановлено, що історико-краєзнавчі публікації, вміщені на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. є важливим джерелом для вивчення минулого Волині. Вони включають велику кількість статистичного та фактичного матеріалу, представленого порівняльними таблицями, графіками, фото, замальовками тощо. Як правило, його подання супроводжувалося авторськими коментарями, які зазвичай мали не науковий, а популяризаторський характер, оскільки адресувалися широкому загалу, а не вузькоспеціалізованому колу читачів. Будучи досить інформативними, поодинокі публікації разом із тим містять помилки в датах, прізвищах, назвах населених пунктів і т. ін. Помітним є також свідоме викривлення їхніми авторами окремих явищ та подій. Зважаючи на це, використовуючи історико-краєзнавчі публікації як історичне джерело, слід бути максимально критичним та обережним.

Варто наголосити, що ми погоджуємося далеко не з усіма положеннями та оцінками історико-краєзнавчих публікацій, вміщених у волинській періодиці. Та обираючи об'єктом свого вивчення періодику, ми на це й не розраховували. Натомість ми хотіли донести до людей різнопланову інформацію, ознайомити їх з розмаїттям поглядів, ідеологічних концепцій.

Історіографічний аналіз дозволив іще раз переконатися, що будь-яка проблема має своє коріння у далекому минулому, а її наслідки не скоро забудуться у майбутньому. В умовах сучасного державно-політичного, господарського, культурного розвитку України та глобалізації, вивчення потенціалу України, її регіонів об'єктивно зміцнює позиції нашої держави на світовій арені, зокрема у процесах європейської інтеграції. Розбудовуючи нову Україну, ми повинні знати про досягнення і помилки минулих часів. Важливим вбачається врахування усього розмаїття думок, пропозицій, тлумачень, які трапляються у всіх видах періодичних видань. Їхній критичний аналіз сприятиме глибшому розумінню українською громадськістю подій свого минулого.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Біла О. М. Публікації газети «Волынь» як джерело для вивчення історії Волинської губернії (ХІХ - початок ХХ століття) / О. М. Біла // Гуржіївські історичні читання: Збірник наукових праць. - Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А. - 2013. - Вип. 6. - С. 73-76.

2. Біла О. М. Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - початку ХХ століття (на прикладі газети «Волынские губернские ведомости») / О. М. Біла // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: Зб. наук. праць. Серія: Історія / за заг. ред. проф. О. А. Мельничука. - Вінниця, 2014. - Вип. 22. - С. 221-226.

3. Біла О. М. Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького на сторінках волинської преси ХІХ - початку ХХ ст. / О. М. Біла // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя: ЗНУ, 2014. - Вип. ХХХІХ. - С. 44-49 (РІНЦ).

4. Біла О. М. Публікації про українську народність у волинській періодиці на зламі ХІХ-ХХ століть / О. М. Біла // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Cерія: Історія / за заг. ред. проф. І. С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2014. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 194-200 (РІНЦ).

5. Біла О. М. Українсько-польсько-російські відносини у висвітленні волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Схід: аналітично-інформаційний журнал. - Донецьк, 2014. - № 5 (131) вересень - жовтень. - С. 62-68 (РІНЦ, Ulrich's Periodicals Directory, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), EBSCO, Philosophy Documentation Center, Index Copernicus (Польща), WorldCat).

6. Біла О. М. Освіта Волинської губернії у висвітленні регіональної періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. - К., 2015. - Серія 6. Історичні науки: зб. наукових праць. - Випуск 13. - С. 175-180.

Опубліковані праці апробаційного характеру

1. Біла О. М. Історичні публікації на сторінках газети «Волынь» у кінці ХІХ-го - на початку ХХ століть / О. М. Біла // Драгоманівські історичні студії: зб. наук. праць молодих істориків [Текст] / відп. ред. і упор. О. В. Потильчак, І. Г. Вєтров, О. О. Сушко. - К.: національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова, 2013. - С. 106-115.

2. Біла О. М. Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках волинської періодики ХІХ - початок ХХ століття / О. М. Біла // І Міждисциплінарні гуманітарні читання: програма та тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. 3 жовтня 2013 року, м. Київ. - К., 2013. - С. 39-40.

3. Біла О. М.Започаткування та розвиток історико-краєзнавчих публікацій на сторінках «Волынских губернских ведомостей» (1837-1917 рр.) / О. М. Біла // Матеріали VI Волинської всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції (м. Житомир, 15-16 листопада 2013 р.): Зб. наук. праць. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - С. 213-216.

4. Біла О. М. Проблеми господарського розвитку регіону на сторінках волинської преси ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Матеріали VІІ Волинської Всеукраїнської історико-краєзнавчої конференції (до 95-річчя заснування Житомирського державного університету імені Івана Франка) (м. Житомир, 7_8 листопада 2014 р.): Збірник наукових праць. - Житомир: Полісся, 2014. - С. 151-154.

5. Біла О. М. Історія козацтва на сторінках волинської періодики ХІХ - початку ХХ століття / О. М. Біла // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. праць / Титова О. М. (відпов. ред.), Біляєва С. О., Виногродська Л. І. [та ін.]; Наук.-досл. Центр «Часи козацькі», Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Істор.-культ. ас-ція «Україна-Туреччина», Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2014. - Вип. 23. - С. 266-276.

6. Біла О. М. Образ України на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.) / О. М. Біла // І Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам'яті Григорія Гуртового: науковий збірник. Упоряд. А. Силюк. - Луцьк, 2014. - С. 198-204.

7. Біла О. М. Постаті українських гетьманів на сторінках волинської періодики ХІХ - поч. ХХ ст. / О. М. Біла // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. праць / Титова О. М. (відпов. ред.), Біляєва С. О., Виногродська Л. І. [та ін.]; Наук.-досл. Центр «Часи козацькі», Укр. т-во охорони пам'яток історії та культури, Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, Істор.-культ. ас-ція «Україна-Туреччина», Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2015. - Вип. 24. - С. 248-256.

8. Біла О. М. Система освіти XVIII - поч. ХІХ ст. на сторінках періодики волинської губернії (ХІХ - поч. ХХ ст.). «Волинські Афіни» - між історією і сучасністю. / під ред. А. Шмита, Г. Стронського. - Olsztyn - Кременець, 2015. - С. 309-314.

9. Біла О. М. Публікації із етнографії слов'янських народів на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.) / О. М. Біла // Славістична збірка. К., 2015. Вип. 2: Збірка статей за матеріалами Других Міжнародних наукових Соханівських читань (м. Київ, 18 листопада 2015 р.) / за редакцією Д. Гордієнка та В. Корнієнка. - К., 2016. - С. 184-196.

Праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

1. Біла О. М. Історико-краєзнавчі публікації на сторінках волинської періодики (ХІХ - поч. ХХ ст.): бібліографічний покажчик / О. М. Біла. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. - 572 с.

Размещено на Allbest.ru