Роль О.М. Поля у розвитку середньої освіти Катеринославщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль О.М. Поля у розвитку середньої освіти Катеринославщини

Проаналізовано роль Олександра Поля у розвитку середньої освіти Катеринославської губернії в другій половині ХІХ ст. Висвітлено його діяльність як гласного губернського земства і члена губернської училищної ради у 1866-1872 рр. Охарактеризовані повноваження опікунських рад жіночих гімназій згідно «Положенню про жіночі гімназії і прогімназії відомства Міністерства народної освіти» від 24 травня 1870 р. і показано внесок О. М. Поля як члена опікунської ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії (1871-1890 рр.) у розвиток навчального закладу і середньої жіночої освіти губернського центру в цілому. Зокрема, окреслено його роль у розвитку матеріальної бази гімназії, що дало змогу протягом 1871-1881 рр. майже в 1,5 рази (з 325 до 486) збільшити чисельність вихованок гімназії і дало поштовх створенню у 1883 р. в Катеринославі Першої міської жіночої гімназії.

З'ясовано коло повноважень почесного попечителя реального училища за «Статутом реальних училищ» від 15 травня 1872 р. і розкрита діяльність О. М. Поля в якості почесного попечителя Катеринославського реального училища, на посаду якого він тричі (у 1882, 1885 і 1888 рр.) обирався на спільних засіданнях губернських земських зборів та Катеринославської міської думи. Показана також діяльність О. М. Поля на посаді голови попечительства Катеринославського реального училища, яку він обіймав до 1888 р. Підсумком стало збільшення кількості учнів в училищі зі 128 у 1880-1881 навчальному році до 215 у 1889-1890 навчальному році.

Наведено оцінки діяльності О. М. Поля і його внеску у розвиток Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії та Катеринославського реального училища авторами нарисів цих навчальних закладів О. Я. Риндовською (Черновою) та С. Ф. Тимощенком, з якими він тривалий час співпрацював.

Поль О. М. (1832-1890) - український громадський і культурний діяч, підприємець і краєзнавець, відомий своїм внеском в економічний та культурний розвиток Катеринославщини, в тому числі і в розвиток освіти.

Аналіз досліджень та публікацій.

Діяльності О. М. Поля присвячено досить широке коло публікацій як дореволюційних (І. Ф. Вертоградов [1], А. С. Синявський [15]), так і сучасних (О. М. Донік [4], І. О. Кочергін [6], В. П. Платонов [11]) дослідників. Всі вони, характеризуючи громадську діяльність О. М. Поля, відзначають, що помітне місце в ній посідали турботи про розвиток освіти нашого краю. Про це писали і автори нарисів навчальних закладів міста (О. Я. Чернова [18], С. Ф. Тимощенко [17]), з якими тривалий час співпрацював О. М. Поль. Проте комплексно роль О. М. Поля у розвитку середньої освіти краю в історіографії не розглядалася.

Метою дослідження є комплексний аналіз внеску О. М. Поля у розвиток середньої освіти Катеринославщини, висвітлення його діяльності в якості гласного губернського земства, члена опікунської ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії, почесного попечителя і голови попечительства Катеринославського реального училища.

Виклад основного матеріалу.

Олександр Поль відіграв значну роль у розвитку освіти на Катеринославщині. У 1866 р. після створення земств у Катеринославській губернії він як губернський гласний був обраний до першого складу губернської училищної ради і у 1869 р. переобраний на наступний трирічний термін. Губернські училищні ради - органи керівництва початковою школою, створювалися відповідно до «Положення про початкові народні училища» від 14 липня 1864 р. у складі єпархіального архієрея, губернатора, директора училищ губернії і двох представників від губернських земських зборів. До їх функцій належали: вище опікування народними училищами губернії, розгляд звітів повітових училищних рад і подання їх зі своїми зауваженнями попечителю навчального округу, розгляд різноманітних подань повітових рад, призначення допомоги вчителям і школам, розгляд скарг на рішення повітових рад та їх голів, затвердження на посадах обраних голів повітових рад, призначення членів повітових рад зі складу попечителів початкових народних училищ тощо [2, с.617].

Перебуваючи у 1866-1872 рр. членом училищної ради, О. М. Поль фактично ініціював становлення політики губернського земства щодо розвитку народної освіти. Вже на першій, організаційній, сесії губернських земських зборів у вересні 1866 р. він заявив про необхідність визначення основних напрямів діяльності земства в сфері народної освіти, потребу, його словами, «поставити загальне питання про народну освіту» на найближчій сесії земських зборів.

Водночас у 1871 р. О. М. Поль був обраний членом опікунської ради Катеринославської Марийської жіночої гімназії і залишався на цій посаді до смерті у 1890 р. Згідно «Положення про жіночі гімназії і про гімназії відомства Міністерства народної освіти» від 24 травня 1870 р. на опікунську раду покладалися досить широкі повноваження: обрання попечительки і начальниці гімназії; відшукання коштів для матеріального поліпшення навчального закладу; складання щорічного кошторису витрат гімназії; визначення жалування начальниці та іншим посадовим особам; нагляд за правильним використанням училищних сум; визначення розміру плати за навчання; звільнення від плати за навчання недостатніх учениць; заступництво і допомога найбіднішим ученицям, які відзначаються старанністю і доброзвичайністю; опікування взагалі установленням і постійним збереженням в гімназії належного порядку і благоустрою [3, c. 702].

Опікунська рада гімназії повною мірою виконувала ці завдання, зокрема, вона багато зробила для розвитку матеріальної бази навчального закладу, включаючи ремонт і пристосування у 1865 р. будинку А. С. Понятовського для відкриття гімназії. До 1871 р. в гімназії поступово були відкриті всі класи, в тому числі і VIII педагогічний клас. Кількість учениць суттєво зросла і постала проблема приміщень, оскільки гімназія не могла прийняти всіх бажаючих навчатися, багатьом доводилось відмовляти у прийомі на навчання, що викликало незадоволення батьків. Вихід вбачався у розширенні приміщення гімназії з тим, щоб можна було відкрити паралельні класи. У 1874 р. опікунська рада приступила до будівництва прибудови за рахунок власних коштів, пожертвувань попечительки гімназії М. С. Кох та допомоги міської думи. Але цих коштів (8 тис. крб.) не вистачало для завершення будівництва і в 1876 р. О. М. Поль, як гласний губернського земства, ініціював від імені опікунської ради виділення земськими зборами на завершення будівництва безвідсоткової позики на 10 років у сумі 8 тис. крб. У 1878 р., як зазначала багатолітня начальниця гімназії О. Я. Риндовська (Чернова), «завдяки енергійному і гарячому клопотанню члена опікунської ради О. М. Поля» губернські збори взагалі скасували цей борг [18, с. 8-9, 12].

Завершення у 1877 р. будівництва дало змогу відкрити у 1877-1879 рр. паралельні відділення у І-rV класах. У підсумку чисельність вихованок у гімназії зросла з 325 у 1871 р. до 486 у 1881 р. Проте брак вільних приміщень не давав можливості відкривати паралелі у старших класах. У зв'язку з цим у квітні 1881 р. опікунська рада гімназії звернулася до Катеринославської міської думи з пропозицією відкрити в місті, замість існуючих паралельних відділень Маріїнської гімназії, жіночу прогімназію. Педагогічна рада мотивувала цю пропозицію тим, що в 1880-1881 навчальному році у V-й клас гімназії було прийнято 71 ученицю (при нормативі 40 учениць у класі), при цьому значній частині бажаючих, випускницям Мелітопольської, Новомосковської і Павлоградської прогімназій, було відмовлено. Після тривалого обговорення міська дума у 1882 р. прийняла рішення про відкриття у 1883 р. міської жіночої прогімназії. Таким чином, опікунська рада виступила фактично ініціатором створення цього навчального закладу, який з часом став називатися Першою міською жіночою гімназією [5, с. 1-2, 6; 16, с. 988; 18, с. 8, 78].

Ураховуючи внесок О. Я. Риндовської (Чернової) у розвиток жіночої освіти, губернські земські збори у грудні 1889 р. за пропозицією О. М. Поля прийняли рішення заснувати стипендію її імені на ознаменування 25-річного ювілею керівництва навчальним закладом.

Оскільки, згідно височайшому повелінню від 5 грудня 1881 р., міністр народної освіти міг надавати дозвіл на заснування іменних стипендій лише в тому випадку, якщо «ці особи не знаходяться у начальницьких відносинах до навчальних закладів, в яких засновується стипендія», то питання було винесено на розгляд царя і 24 лютого 1890 р. отримано його схвалення про заснування стипендії імені О. Я. Чернової за рахунок відсотків із капіталу в 1 900 крб. 2 березня 1890 р. міністром було затверджено і «Положення про стипендію імені начальниці Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії Олександри Якимівни Чернової при означеній гімназії». [7; 12; 16, с. 1013].

У 1875 р. у Катеринославі було відкрите реальне училище, яке утримувалося за рахунок коштів казни, катеринославських губернського і повітового земств та міської думи. Згідно «Статуту реальних училищ» від 15 травня 1872 р., Катеринославське губернське земство та міська дума мали обирати почесного попечителя училища як загального представника. У грудні 1882 р. на спільному засіданні губернських земських зборів та міської думи О. М. Поль був обраний почесним попечителем Катеринославського реального училища. У 1885 та 1888 рр. він переобирався почесним попечителем на наступні трирічні терміни. Статут 1872 р. визначав, що почесний попечитель мав стежити за ходом управління і станом реального училища, але не мав робити ніяких розпоряджень, а тільки повідомляти про помічені недоліки безпосереднє керівництво закладу, або ж доводити їх до відома педагогічної ради чи господарського комітету або попечителя навчального округу. Почесному попечителю надавалося право контролю за дійсним і правильним використанням сум, які йдуть від земств, станів, товариств або приватних осіб, на утримання або в допомогу реальному училищу, він брав участь у складанні кошторису і міг у будь-який час перевіряти витрати, здійснені за рахунок пожертвуваних сум. Почесний попечитель міг брати участь у засіданнях педагогічної ради чи господарського комітету училища [16, c. 1005-1007; 19, c. 634].

Певна двоїстість прав і обов'язків почесного попечителя спонукала О. М. Поля, разом із рядом інших гласних, у тому числі першим почесним попечителем реального училища П. М. Міклашевським, поставити на сесії губернських земських зборів питання про клопотання перед урядом щодо розширення прав почесних попечителів, зокрема про надання почесному попечителю права вирішального голосу у педагогічній раді. Проте комітет міністрів це клопотання губернських земських зборів відхилив [16, с. 962].

О. М. Поль головував також до 1888 р. у попечительстві реального училища, яке за Статутом 1872 р. мало турбуватися: про складання при училищі колекції місцевих матеріалів і продуктів; про надання учням можливості відвідувати навколишні фабрики, заводи і ферми і взагалі про влаштування екскурсій; про допомоги відмінним учням до продовження навчання в одному з вищих спеціальних навчальних закладів; про влаштування випускників на посади, які відповідають їхній підготовці; про обрання тих нових іноземних мов, які мають викладатися в реальному училищі; про відшукання коштів на облаштування приміщення і для поліпшення викладання [19, с. 634].

Керуючись визначеними у Статуті завданнями, почесні попечителі і попечительство училища вирішували складні питання становлення та розвитку навчального закладу. Катеринославське реальне училище було відкрите спочатку у складі чотирьох класів (III-VI), з 1880-1881 навчального року відкрився VII-й додатковий клас. У 1882 р. попечительство училища визнало за необхідне відкрити також І і ІІ класи з метою поліпшення рівня підготовки учнів ІІІ-го класу. З дозволу Державної ради вони були відкриті у 1884 р. На їх облаштування губернські земські збори у грудні 1883 р. за клопотанням О. М. Поля виділили 300 крб. У 1889 р. було відкрите підготовче відділення, на утримання якого губернські земські збори асигнували щорічно по 300 крб. [16, с. 998; 17, с. 26-29].

Відкриття цих класів, побудова у 1891 р. нового, власного приміщення училища (нині корп. 2 ДНУ) дали змогу значно розширити можливості для надання реальної освіти в нашому краї. Якщо в рік відкриття, у 1875-1876 навчальному році, в училищі навчався 31 учень, то у 1880-1881 навчальному році кількість учнів зросла до 128, в 1885-1886 навчальному році - до 157, у 1889-1890 навчальному році - до 215 учнів, у 1894-1895 році - до 235, а в 1899-1900 навчальному році - до 325. Тобто за перші 25 років існування училища чисельність учнів зросла у 15 разів [17, с. 118].

Що стосується станової належності учнів, то серед них переважали діти дворян і чиновників, які складали 60%, другою групою були міські жителі - біля 40%. Причому в реальному училищі навчалися діти не тільки з губернського центру, але й з інших міст та сіл губернії. Так, у 1880-1881 навчальному році 68 учнів були з Катеринослава, 44 з Катеринославської губернії і 21 з інших губерній, у 1882-1883 навчальному році відповідно 64, 36 і 16, у 1886-1887 навчальному році - 101, 26 та 10 [8, с. 30-31; 9, с. 28; 10, с. 30].

Для обладнання кабінету природничих наук М. Поль спеціально підібрав і подарував училищу багату колекцію криворізьких руд, яка стала прикрасою кабінету. В училищі з 1885 р. існувала обладнана відповідно до інструкції Головної фізичної обсерваторії метеорологічна станція ІІ розряду, якою тривалий час керував відомий учений

Я. Акінфієв. Поступово обладнання її приладами все збільшувалося, і з часом, як за своїм обладнанням, так і за веденням спостережень, вона перетворилася на одну з великих метеорологічних станцій. Існувала станція на кошти Катеринославського губернського земства, яке у 1880-х - на початку 1890-х рр. видавало станції щорічні субсидії - по 300 крб. [17, с. 41, 46].

Оцінюючи діяльність О. М. Поля на посаді почесного попечителя, історик Катеринославського реального училища С. Ф. Тимощенко відзначав: «Олександр Миколайович, як почесний попечитель, завжди з особливою увагою ставився до інтересів і потреб училища і в необхідних випадках надавав значне сприяння своїм впливом на місцеве товариство. Повага, якою користувався Олександр Миколайович у середовищі місцевих товариств, і енергійність його натури при повному співчутті навчальному закладу, якого він був почесним попечителем, у багатьох відношеннях принесли немало користі Катеринославському реальному училищу» [17, с. 63].

Заслуги О. М. Поля були оцінені ще за його життя: м. Катеринослав обрало його почесним громадянином, губернське дворянство постановило встановити його портрет у залі Потьомкінського палацу і заснувати стипендію його імені в С.-Петербурзькому гірничому інституті. У 1889 р. дворянство Верхньодніпровського повіту в пам'ять заслуг свого земляка на відсотки з 7 000 крб. заснували в Катеринославському реальному училищі стипендію імені О. М. Поля. О. М. Поль, розуміючи необхідність підготовки фахівців гірничої справи для Криворізького басейну, в 1890 р. розробив проект створення гірничого і гірничозаводського училища, але передчасна смерть стала на заваді реалізації цього задуму. У 1897 р. Верхньодніпровські повітові земські збори розглянули цей проект і постановили виділити кошти на відкриття училища ім. О. М. Поля в Кривому Розі та видали його програму. Ідею підтримав ХХІІ з'їзд гірничопромисловців Півдня Росії (1897), пожертвувавши на облаштування училища 100 тис. крб [14, с 49; 15, с. ХХІХ; 17, с. 59].

На завершення хотілося б навести ще одну оцінку особистості О. М. Поля - одного з перших дослідників його діяльності А. С. Синявського. Він писав, що, без сумніву, Олександр Миколайович «був силою величезного громадського суспільного значення, людиною хороших ідей і неухильного їм служіння». І це добре помітно на тому внеску, який він зробив у розвиток освіти нашого краю.

політика губернський освіта

Бібліографічні посилання

політика губернський освіта

1.Вертоградов И. Ф. Памяти А. Н. Поля (По поводу 20-ти летия со дня его смерти) / И. Ф. Вертоградов. - Екатеринос- лав, 1910. - 27 с.

2.Высочайше утвержденное Положение о начальных народных училищах: именной указ, данный Правительствующему Сенату 14 июля 1864 года // Полное собрание законов Российской империи (далее - ПСЗРИ). - Собр. 2. - СПб, 1867. - Т.ХХХІХ. - Отд. 1. - С. 613-618.

3.Высочайше утвержденное Положение о женских гимназиях и прогимназиях ведомства Министерства народного просвещения 24 мая 1870 г. // ПСЗРИ. - Собр. 2. - СПб, 1874. - Т ХLV. - Отд. 1. - С. 701-705.

4.Донік О. М. Поль Олександр Миколайович / О. М. Донік // Енциклопедія історії України: [у 10 т.]. - Київ: Наук. думка, 2011. - Т. 8: Па - Прик. - С. 378.

5.Донцов Г. В. Десятилетие Екатеринославской городской женской гимназии 1883-1893 / Г. В. Донцов. - Екатеринос- лав, 1894. - 47 с.

6.Кочергін І. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина / І. Кочергін. - Дніпропетровськ: НГАУ, 2002. - 222 с.

7.Об учреждении при Екатеринославской Мариинской женской гимназии стипендии имени начальницы сей гимназии А. А. Черновой: высочайшее повеление от 24 февраля 1890 г // Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. - СПб, 1895. - Т. 11. 1889-90 гг. - с. 1106.

Размещено на Allbest.ru