Смарагдовий острів за океаном: ставлення американців до ірландських мігрантів у ХІХ ст. (на основі американських карикатур)

Not least because it's symptomatic of so many other issues: the world-wide contrast between poverty and wealth, globalization, chaos in the Middle east and the Maghreb, the rise of militant Islam, and climate change, another issue of overriding importance» (Мал. 1) [1]. Карикатура ілюструє доволі статного чоловіка на пляжі під парасолькою у купальних шортах з прапором Євросоюзу, а над ним височіє хвиля, на гребні якої знаходяться мігранти з Ближнього Сходу та країн Магрибу. Ми бачимо, що автор карикатури зумів передати власне ставлення до проблеми мігрантів і воно починається не з усвідомлення цивілізаційних та політичних бар'єрів, не з розпалення ненависті, яка іноді переростає у ксенофобію, а з розуміння «людських» причин такого масового потоку людей. І це, по-перше, великий контраст між багатством і бідністю. По-друге, хаос і військові дії на Сході. По-третє, зростання войовничого ісламського руху. Люди знаходяться у пошуку мирного життя, тому і вимушені перепливати кілометри моря.

Утім, проблема мігрантів не нова. Найбільшою країною, яка відчула на собі шалений потік мігрантів із різних європейських країн стали США. Починаючи зі свого народження, «колиска демократії» манила на свої території все більше вихідців зі Старого світу, і варто сказати, що цей процес став потужнішим у ХІХ ст. це пов'язано, по-перше, з «Золотою лихоманкою» у США. По-друге, з нестабільною ситуацією в Європі на початку ХІХ ст. і хвилею революцій. По-третє, з соціально-економічною ситуацією у Старому світі, бо, на наш погляд, пошук більш кращого життя - один із найбільш вагомих мотивів мігрантів. На сьогодні ірландську складову важко не помітити серед американців, вона очевидна.

Як зазначає Є. О. Калгіна, Ірландія це єдина країна Європи, де населення скорочувалося протягом 100 років, починаючи з ХІХ ст. тільки за рахунок міграції. Серед причин міграції у ХІХ ст. варто назвати, по- перше, відсутність власної державності. По-друге, більш інтенсивною стала міграція через картопляний голод 1845-1849 рр. По-третє, непряме зацікавлення влади у міграції ірландців за океан (міграція дозволяла зайняти землі в Ірландії англійськими лендлордами) [2, с. 73-74].

Співвідношення чоловіків і жінок мігрантів було вражаючим, бо на відміну від інших народів, ірландські жінки становили левову частку мігранток до США. Наприклад, у період з 1891 по 1901 рік мігрантів чоловіків становило 87, 216 чол., а жінок - 126, 073 [3, с. 259-353].

Міграційні шляхи виглядали наступним чином. Найлегшим варіантом для ірландців залишалося переселитися до Великобританії. Цьому сприяв географічний фактор та історична традиція. Мігрантів із Ірландії цікавили передусім промислові міста на кшталт Ліверпуля, Кардіффа чи Ньюпорта. Ще однією територією, куди був направлений потік ірландців, стала Британська Північна Америка (Канада), до того ж британські урядові кола були зацікавлені у дешевій робочій силі, яка необхідна була для розвитку Канади. Та найбільш потужним напрямком міграції ірландців з середини ХІХ ст. стає Америка [4, с. 37], наприклад у 1860 році ірландці склали 40% всіх мігрантів США [5, р. 10-11]. Це пов'язано передусім із економічним зростанням в Америці. А також зі світовим іміджем Америки «країни великих можливостей».

Перш ніж говорити про ставлення американської суспільної думки до ірландців у сатиричних виданнях, варто сказати про ті образи, які закріпилися в карикатурі за останніми.

Починає формуватися типовий, концентрований, збірний персонаж, що включає в себе риси характеру народу. Ірландець Педді ^ddy) (скорочення від Патрік, найпоширенішого імені в країні) це пересічний житель Ірландії, безталанний п'яниця, ледар, бідняк із бунтарським характером [6, с. 162]. Важливим аспектом образу ірландців в американській масовій культурі став той факт, що образ перейшов в абсолютній точності з англійського культурного простору. А в очах англійців типовий ірландець - це набожний провінціал, неосвічений селянин [7, р. 12, 315].

Жіночий аналог Педді - це образ Бідді (Biddy), похідне від популярного ірландського жіночого імені Бріджет чи Бревер - неповажне звертання до немолодої ірландської жінки, що працює обслуговуючим персоналом [8, р. 21], інше значення це звернення до молодої ірландської дівчини. Для образу характерні таки риси як: скарги на життя, метушня у всьому [9, р. 51]. Цей образ, як і аналогічний чоловічий, швидко перетнув океан і залишився у суспільній свідомості американців.

Протиставлявся Педді і Бріджит усім відомий персоніфікований символ Америки - Дядько Сем. Традиційний образ був вигаданий відомим американським карикатуристом Томасом Настом. Це підстаркуватий чоловік з тонкими рисами обличчя, в циліндрі, синьому жакеті та штанах із принтом кольорів американського прапора.

Варто зазначити, що в припливі мігрантів США були зацікавлені, бо необхідна була дешева робоча сила. Найбільш поширеним способом міграції була служба в обмін на утримання. До того ж склалася традиція вербовки населення на певний період часу (від трьох до семи років зазвичай) [10, с.114]. Втім, головною проблемою для США став неконтрольований потік мігрантів з усієї Європи.

З Ірландії їхали переважно збіднілі селяни і для того щоб пристосуватися, їм треба було урбанізуватися [11, с. 381]. І станом на 1900 рік серед ірландських мігрантів у професійному плані можна виділити такі категорії: в промисловості, у транспортній галузі були влаштовані 65 %, 15% - залишилися в сільському господарстві, 15% - залишалися в статусі некваліфікованих робітників [12, р. 185]. Також уже на 1901 рік близько 23% ірландців були кваліфікованими робітниками [13, р. 229].

В ірландській міграції в США, як було вже зазначено, левова доля була жінок. Вони переважно працювали в легкій промисловості, наприклад, в Бостоні вони складали більшість жінок швачок, та масово жінки працювали домашньою прислугою. Для ілюстрації варто назвати крилатий вираз, що тоді народився «Педді риє канали, а Бріджит у прислугах» [14, р. 48,50]. А станом на початок ХХ ст. ірландки стали займати посади секретарок, медсестер, шкільних вчительок, стенографісток [13, р. 32].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стосовно причин міграції ірландців, в американській свідомості, і в карикатурах, побутувала думка про бажання ірландців працювати на когось іншого замість того, щоб будувати власну державу. Цю тезу яскраво ілюструє карикатура «American gold» (Мал. 2) з журналу «Puck» (Американське золото) [15, с. 194], на якій зображена ірландська родина, яка чекає корабля до Нового світу, не розуміючи той факт, що там доведеться важко працювати. Також часто Америку порівнювали з новим Єрусалимом, а масову міграції з ісходом євреїв. Карикатура в журналі «Judge» «The new Jerusalem» (Мал. 3) [16, р. 135] яскраво нам демонструє причини міграції на захід і це, в першу чергу, нестабільна ситуація в Старому світі, через політичну ситуацію в Росії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Карикатура побудована на протиставленні старого і омріяного. В ХХ ст. це протиставлення назвуть «Американська мрія».

Размещено на http://www.allbest.ru/

Без грошей ірландці вимушені були часто залишатися в портах і братися за будь-яку роботу. Таку тяжку працю іронічно змальовує карикатура з журналу «Puck» «The anti-Chinese wall» (Мал. 4), (Анти-китайська стіна) [17], де зображені мігранти, які будують стіну. Варто зазначити, що ірландець серед усіх мігрантів виділяється найбільше, бо саме він перший кладе цеглину на недобудовану стіну.

Також доволі часто ірландці були вимушені працювати на плантаціях і таким чином, нічим не відрізнялись від африканського населення Америки. В якості прикладу можна привести одне зауваження мандрівника-журналіста Ф.Л. Олмстеда, який писав: «негри дуже багато коштують, щоб ними ризикувати, тоді якщо Педді вилетить за борт чи зламає собі спину, то ніхто нічого не втратить» [18, р. 215].

Таке порівняння нерідко виходило за рамки спостережень журналістів і ставало сюжетом карикатур.

Одна з найяскравіших карикатур прикрасила першу сторінку журналу «Harper's weekly», де зображено терези на одній чаші знаходиться афроамериканець, а на інших - ірландець і головне, що чаші терезів урівноважені, а карикатура носить назву «The ignorant vote - honors are easy» (Мал. 5) (Голоси невігласів - легкі) [19, р. 1]. Ще однією карикатурою принизливого характеру була карикатура «The Greatest of Americans Intimidators North and South» (Мал. 6) [20, р. 725] опублікована в журналі «Puck» (Велике американське протистояння Півночі і Півдня).

На карикатурі зображений мігрант з Ірландії, а з іншого боку виходець і з Африки, і, як стверджує карикатура, єдине, що їм необхідно - це оковита, це єдиний спосіб їх підкупити, що і робить американський чиновник.

ірландський мігрант америка жіноцтво

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мал. 7 «The kind of canal business Grant is going into»

Також ірландці були задіяні у будівництві каналів, залізниць, доріг. Тоді в Америці і з'явився актуальний вираз «під кожною шпалою похований ірландець» [21, 131, 135].

Дуже багато політичних ілюстрацій присвячених моменту Мал. 6 « The Greatest of Americans перетворення мігрантів в американців. Ця мімікрія відображена в Intimidators Noth and South» таких карикатурах як: «Looking backward» (Мал. 8) [23, p. 235] із уже згадуваного журналу «Puck», де вже забагатілі американці, забороняючи в'їхати мігранту, забувають про власне походження від останнього.

Головною проблемою для Америки стало надання права голосу мігрантам у другому поколінні, бо за конституцією США нащадки мігрантів вже вважалися громадянами Америки. В політичній ілюстрації «The hyphenated American» (Американець через дефіс) (Мал. 9) [24] відображені виборці, які кидають виборчий бюлетень до боксу, але при цьому будучи американцями тільки на половину.

Крім вище сказаного, Америка й американці в карикатурах зображувалися як народ, що має мету цивілізувати мігрантів. Постійне протиставлення цивілізованої Америки та нецивілізованих мігрантів стало ще одним сюжетом для карикатур. Тут важливо зазначити, що інтелектуальні кола Америки мали надію на той факт що всі національності перемішаються і створять єдину американську націю. Про це говорить карикатура «The mortal of Assimilation - and the one element won't mix» (Горнило асиміляції й один елемент не бажає змішуватися) (Мал. 10) [25]. Вся іронічність цієї карикатури полягає у тому факті, що ірландці на

Мал. 8 «Looking backward»

Мал. 9 «The hyphenated American»

Не дивлячись на те, що ірландці не мали мовних проблем (на відміну від інших мігрантів), швидко пристосовувалися до умов існування та виконували найскладнішу роботу у суспільній свідомості США, вони стали об'єктом невдоволення. В чому ж причини неприйняття ірландців у США?

На нашу думку, причини полягають, по-перше, в історичному контексті, річ у тім, що американський істеблішмент традиційно і культурно був пов'язаний із Великобританією, подруге, громадян насторожував той факт, що ірландці католики, бо як відомо, на той час серед суспільства була сильна протестантська традиція, по-третє, сприйняття ірландців американцями було зверхнім, до них зверталися з презирством саме через побутові речі і страх перед хворобами.

Отже, ірландці стали одним із елементів формування американської нації, а через відсутність мовного та культурного бар'єру змогли швидко пристосуватися до нових умов існування, та не асимілюватися повністю.

Ірландська діаспора трималася досить згуртовано і довгий час зберігала культурну ідентичність, крім того, більшість ірландців намагалися через сприяння Америки вирішити питання здобуття незалежності Ірландії. До цього додавалася стара англійська традиція американської еліти.

Мал. 10 «The mortal of Assimilation and the one element won't mix»

Джерела та література

1. Калгина Е.А. Создание «второй» Ирландии за океаном в 40-х-начале 50-х гг. ХІХ века / Е.А. Калгина // Вестник Воронежского гуманитарного университета. - Серия История. Политология. Социология. - 2009. - № 2. - С. 73-78.

2. Vaughan W.E. Irish Historical Statistics / Vaughan W.E., A.J. Fitzpatrick. - Dublin. - Royal Dublin Academy, 1978. - 372 p.

3. Павленко А. П. Ирландская миграция в Британию / А. П. Павленко. - М.: Российская академия наук, Ин-т этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая, 1992. - 115 c.

4. Emigrant Commission. Twelfth report of the colonial land and emigration commission. - London. - George E. Eyre Ltd., 1951. 260 p.

5. Білоножко С.В. Педді проти Джона Буля: стереотипи сприйняття ірландців в Великобританії ХІХ - ХХ ст. / С.В. Білоножко, К.О. Ємельянова // Наук. пр. іст. ф-ту Запоріз. нац. ун-ту. - 2016. - Вип. 45. - Том 2. - С.162-165

6. De Nie, M. The Eternal Paddy: Irish Identity and the British Press / M. De Nie. Wisconsin Press. - Wisconsin university Press, 2004. -342 р.

7. Dolan T. P. A Dictionary of Hiberno-English: The Irish Use of English / T. P Dolan. - Dublin: Gill & Macmillan Ltd., 2006. - 277 p.

8. Dalzell T. The Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional English / T. Dalzell. - London: Routledge, 2008. -720 р.

9. Краснощока А. Причини та процес формування ірландської діаспори в США / А. Краснощока // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. - 2013. - Вип. 33. - С. 114-120.

10. Annual Register or a view of the history of the year 1848. / edt. E. Burke. - London. - F&J Rivington, 1950. - 485 p.

11. Kenny K. The American Irish: a history / K. Kenny. - Harlow: Longman Publishing Group, 2000. - 328 p.

12. Bayor R. H. The New York Irish / R. H.Bayor, T. Meagher. - N. Y.- Johns Hopkins University Press, 1997. - 768 p.

13. Богина Ш. А. Иммиграция в США накануне и в период гражданской войны (1850--1865) / Ш. А. Богина. - М.: Наука, 1965. - 250 c.

14. American Gold // Puck. - 1882. - Vol. 11. - May 24. - P. 194.

15. Olmsted F. L. The Сойоп Kingdom of America / F. L. Olmsted. - N. Y. - Mason Brothers, 1965. - 380 p.

16. The ignorant vote - honors are easy // Harper's weekly. - N. Y. - 1876. - Desember. - Vol. 9. - P. 1

17. The Greatest of Amerikans Intimidators Noth and South // Harper's Weekly. - 1885. - November. - Vol. 7. - P. 725.

18. Wittke C. We, who built America / C. Wittke. - N. Y. - New York university press, 1945. - 345 p.

19. The kind of canal business Grant is going into // Puck. - 1879. - September. - 17. - Vol. 6. - P. 440.

20. Looking backward // Puck. - 1938. - Vol. 44. - Р. 235.

Размещено на Allbest.ur