Діяльність імператорського людинолюбного товариства у Подільській губернії наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Основні віхи становлення соціальної діяльності в Україні. Основні форми і методи діяльності Комісії Імператорського людинолюбного товариства у Подільській губернії з організації опіки та надання соціальної підтримки різним категоріям населення губернії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.05.2018
Размер файла 25,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДІЯЛЬНІСТЬ ІМПЕРАТОРСЬКОГО ЛЮДИНОЛЮБНОГО ТОВАРИСТВА У ПОДІЛЬСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ НАПРИКІНЦІ ХІХ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Ю.В. Сербалюк

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються основні форми і методи діяльності Комісії Імператорського людинолюбного товариства у Подільській губернії з організації опіки та надання соціальної підтримки різним категоріям населення губернії.

Ключові слова: Імператорське людинолюбне товариство, Подільська губернія, опіка, благодійність, проблема бідності.

РЕЗЮМЕ

соціальний підтримка опіка населення

В статье рассмотрены основные формы и методы деятельности Комиссии Императорского человеколюбивого общества в Подольской губернии по организации опеки и оказания социальной поддержки разным категориям населения губернии.

Ключевые слова: Императорское человеколюбивое общество, Подольская губерния, опека, благодеятельность, проблема бедности.

Становлення соціальної роботи в Україні потребує не лише поширення передового сучасного світового досвіду в цій сфері, а й дослідження багатої спадщини підтримки немічних і нужденних, благодійності з власної історії. В Україні розробка історії соціальної роботи представлена дослідженнями А.Т. Горілого, Ю. І. Гузенко, О.М. Донік, С.І. Поляруш, Г.М. Попович, Ф.Я. Ступака, В.А.Поліщук, О.І. Янкович. Виокремлено основні віхи становлення державної, громадської, церковної, монастирської, парафіяльної, приватної доброчинної діяльності, яку ми сьогодні класифікували б як соціальну роботу. Зокрема, окремі аспекти благодійної діяльності в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття, зокрема приватна благодійність українських меценатів, досліджувалась О.М. Доніком Донік О.М. Родина Терещенків в історії доброчинності / НАН України, Інститут історії України. - К. : [б.в.], 2004. - 314 с., О.В. Ткаченко Ткаченко О.В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків в Україні (1861-1917 рр.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 1998. - 21 с., Ю.М. Хорунжим Хорунжий Ю.М.Українські меценати: доброчинність - наша риса / Ю.М.Хо- рунжий. - К.: Вид. Дім “ КМ Академія ”, 2001. - 137 с.. Регіональні особливості благодійної діяльності знайшли своє відображення у наукових доробках Т.М. Курінної Курінна Т.М. Розвиток благодійності на Середньому Подніпров'ї (кінець XVIII - початок ХХ ст.): автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2004. - 18 с., Г.Л. Махоріна Махорін Г. Л. Благодійна діяльність на Волині (1793-1917): історичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 “Історія України” / Східноукраїнський національний ун-т ім. Володимира Даля. - Луганськ, 2007. - 19 с., Ю. І. Гузенко Гузенко Ю. І. Становлення і діяльність громадських благодійних об'єднань на Півдні України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. (на матеріалах Херсонської губернії): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Черкаський національний ун- т ім. Богдана Хмельницького. - Черкаси, 2004. - 18 с., О.В. Хаустової Хаустова О. В. Розвиток благодійництва у Харкові у другій половині ХІХ - на початку ХХ століть: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Ка- разіна. - Харків, 2006. - 19 с..

Однак, сьогодні у дослідженнях недостатньо висвітлені питання соціальної підтримки населення у Подільській губернії. Частково ці питання через призму діяльності Червоного Хреста в Україні Кармалюк С.П. Діяльність організацій Червоного Хреста в Україні в 18671920 рр. : Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці, 1998. - 16 с. розглядались у дисертаційному дослідженні С.П. Кармалюка. Цього питання торкнулась С.Е. Баженова Іскра С. І. Соціокультурна діяльність Римо-католицької Церкви у контексті духовної культури Поділля : автореф. дис. ... канд. мистецтвознав. : 26.00.01 / Львів. нац. муз. акад. ім. М. В. Лисенка. - Л., 2010. - 19 с. у дисертації, присвяченій життю та діяльності відомого філантропа, громадського діяча, історика Поділля Й. Роллє Баженова С.Е. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість (наукове видання, 2-е доп., перероб.)/ С.Е.Баженова. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець- Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 2002. - 180 с..

Окремі питання налагодження медичної допомоги в Кам'янці- Подільському та Подільській губернії висвітлені у наукових розвідках О.Ф. Головка Головко О.Ф. Медицина Поділля. Кінець ХУІІІ - початок ХХ ст. / О.Ф.Голов- ко. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. - 236 с., Є.В. Мазурика Мазурик Є.В. Нариси про минуле і сьогодення медицини Кам'янця-По- дільського і Хмельниччини/ Є.В.Мазурик. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 1999. - 284 с..

Метою статті є дослідження діяльності Імператорського людинолюбного товариства в Подільській губернії з організації опіки та соціальної підтримки різних верств населення наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

На території Подільської губернії, як і на територіях інших губерній Російської імперії наприкінці ХІХ - початку ХХ століття діяли відповідні державні установи, представництва напівдержавних організацій, таких як Відомство установ імператриці Марії, Імператорське людинолюбне товариство, громадські благодійні товариства, існувала конфесійна, приватна доброчинність. Вивчення форм роботи установ і організацій, які забезпечували значною мірою соціальну допомогу і підтримку бідним, хворим, сиротам, калікам, бездомним, безробітним, біженцям та іншим категоріям знедолених, виявлення джерел їх фінансування має розкрити багатий історичний досвід поєднання можливостей держави, громади і приватної ініціативи у вирішенні соціальних питань.

Імператорське людинолюбне товариство було засноване у 1802 році Олександром І (з 1802 по 1814 мало назву “Благодійне товариство”) з метою надання допомоги бідним незалежно від віку, статі, віросповідання. Це була акушерська і медична допомога, піклування в спеціальних притулках для немовлят. Для дітей, позбавлених з різних причин батьківського піклування, це вже була опіка, турбота про їх виховання та освіту. Для дорослих, які нездатні самі прохарчуватися з власної праці по старості або у зв'язку з хворобою, організовувалось піклування у спеціальних притулках. Товариство опікувалось бездомними і голодними, надаючи їм житло та їжу, безробітними, підшуковуючи їм роботу, створюючи умови для самозабезпечення. Допомагали навіть працюючим - сприяли їм у збуті своїх товарів і хоч якось допомагали цим вилізти із злиднів.

За даними на 1905 рік у Російській імперії допомогу по лінії Імператорського людинолюбного товариства отримувало більш як 175 тис. осіб, витрачалось щороку на благодійну діяльність 1,5 млн крб. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1905 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1906. - 98 с. - С. 3 До 1917 року в цій організації нараховувалось 280 благодійних установи у Москві та Санкт-Петербурзі і 40 у губерніях Императорское Человеколюбивое общество [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http://www.encspb.ru/article.php?kod=280400934.

У Кам'янці-Подільському, адміністративному центрі Подільської губернії, комісія Імператорського людинолюбного товариства розпочала свою діяльність у 1884 році. Згодом вона була перейменована в піклу- вальний комітет Імператорського людинолюбного товариства.

Ним проводилася досить активна організаційна діяльність, турбуючись і про зростання кількості членів організації, і про постійну їх благочинну діяльність. Так, в одному із звітів про діяльність Комітету зазначалось, що внесок в 5 крб. доступний значній кількості населення Подільської губернії і тому він прагне бачити серед своїх членів всіх поміщиків, землевласників, чиновників, священнослужителів, торговців, підприємців - тих осіб, для яких 5 крб. не порушать їх бюджет Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 10..

Основна увага Комітету спрямовувалася на ту частину населення Подільської губернії, яка перебувала у скрутному матеріальному становищі і потребувала фінансової допомоги. Імператорське людинолюбне товариство надавало допомогу “від народження до поховання, незалежно від роду, статі і віросповідання; при всіх проявах нужди всім тим, хто не міг обійтись без сторонньої допомоги” Иванова Н. П. Историко-педагогические предпосылки развития социальной работы в России, вторая половина ХІХ - начало XX века : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.06. - Москва, 1999. - 163 с.. Товариство надавало допомогу при народженні - акушерську, лікарську, речову, здійснювало опіку дорослих, які у зв'язку з похилим віком або невиліковними хворобами не могли себе утримувати, надавало безкоштовні або дешеві квартири та їжу особливо нужденним категоріям населення, підшу- ковувало роботу працездатним безробітним, забезпечувало лікування хворих, особливо у випадку інфекційних хвороб, здійснювало опіку над каліками, глухонімими, надавало грошову допомогу тим, хто не міг обійтись без сторонньої допомоги Костина Е.Ю. История социальной работы: Учебное пособие / Е.Ю.Костина. - Владивосток: ТИДОТ ДВГУ, 2003. - 110 с..

Однак суттєвої матеріальної підтримки Кам'янець-Подільський Комітет Імператорського людинолюбного товариства надати кожній нужденній сім'ї чи окремій людині був не в змозі, а дрібні виплати змінити кардинально ситуацію не могли. Та, незважаючи на обмеженість коштів на цей вид благодійницької діяльності, за перші 10 років за цією статтею було виплачено 10 924 крб. 88 коп. Близько 700 жителів краю отримали або одноразову допомогу (до 200 крб.), або щомісячні виплати по 2-5 крб. При цьому помітно зростала і щорічна кількість осіб, що отримувала грошову допомогу і самі суми виплат Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1893 год. - Каменец-Подольск: Типография Подольского губернского правления, 1894. - 111 с. - С. 12.

За 10 років діяльності Кам'янець-Подільського комітету Імператорського людинолюбного товариства (з 1884 по 1893 роки) загальний обсяг грошових допомог зріс у 174 рази, хоча сума виплат в середньому на одну людину залишалась майже незмінною. Це не враховуючи те, що значна частина населення Подільської губернії отримувала допомогу в натуральному вигляді (їжа, одяг), що зазвичай не реєструвалося.

Матеріальна допомога надавалась і в екстрених випадках, коли вона дійсно була необхідна. Так, у 1905 році, наприклад, видано 150 крб. гімназисту для поїздки в Одесу і Петербург для лікування ноги, 20 крб. чиновнику, щоб переїхати на місце нової служби, 60 крб. прибулим з острова Сахалін, які були звільнені з каторжних робіт тощо Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1905 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1906. - 98 с. - С. 21. Траплялись і випадки, коли гроші виділялись для придбання інструментів та засобів виробництва, що давало можливість людям своєю працею заробляти на прожиття. Цими кроками Комітет прагнув не допустити формування утриманських настроїв, а, навпаки, дати можливість людям самим вибратись із соціального дна. Згідно звітів діяльності Комітету за 10 років найчастіше кошти виділялись для придбання швейних машин. У деяких випадках видавались пільгові (зі знижкою до 75%) або безкоштовні квитки для проїзду залізницею. Це були переважно випадки, коли потерпілі від укусів тварин, хворих на сказ, їхали на Одеську бактеріологічну станцію Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1893 год. - Каменец-Подольск: Типография Подольского губернского правления, 1894. - 111 с. - С. 13-14..

Грошові виплати йшли також сім'ям померлих чиновників, священнослужителів, військових, в основному тим, хто прислужився в тій чи іншій мірі державі.

Мешканці Подільської губернії, могли відчути на собі допомогу Кам'янець-Подільського комітету Імператорського людинолюбного товариства в голодні роки. Головним чином організовувались пункти харчування, роздавались продукти. Так, з грудня 1892 по березень 1893 року, наприклад, функціонувала безкоштовна чайна, на кошти Комітету при Балтському відділені лікарні. За цей час було видано 39 980 порцій чаю з цукром (в середньому це 445 порцій в день). Подібна чайна була створена в Шаргороді. Вона, щоправда, не була, як Балтська, безкоштовною, але ціни в ній були символічними - 1 копійка за чайну порцію, куди входили 1/2 фунти хліба, 3 грудки цукру і чай з кип'ятком без обмежень. Та і за це не завжди бралась плата. Функціонувала ця чайна 4 місяці у 1893 і більш як 3 місяці у 1894 році. Цей вид благочинної діяльності Комітету продовжувався і в наступні роки. Так, коли, наприклад, у Балтському повіті 1901 рік виявився неврожайним, то було виділено 200 крб. для придбання харчів голодуючим Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 20..

Починаючи з 1888 р., Кам'янець-Подільський Комітет Імператорського людинолюбного товариства опікувався сім'ями засуджених та особами, що повернулись з місць позбавлення волі. Таким особам видавались одноразові грошові допомоги, а дітей засуджених, які потребували догляду, брали на повну опіку, прилаштовуючи їх в притулки, в інші сім'ї, або у навчальні заклади при монастирях Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1893 год. - Каменец-Подольск: Типография Подольского губернского правления, 1894. - 111 с. - С. 16..

За перші десять років (1184-1893) діяльності Комітету сума витрат на всі види благочинної діяльності становила 136 681 крб. 90 коп. Кошти, що використовував у своїй благочинній діяльності Кам'янець-Подільський комітет Імператорського людинолюбного товариства надходили від членських внесків, разових пожертвувань, зборів за підписними листками, карнавочних (“кружечных” ) зборів, виручки від свят, вистав, вечорів, розваг, лотареї-алегрі, від відсотків з капіталу, субсидій міської Думи, прибутку з продажу карт. Що стосується останнього джерела надходження коштів, то в 1903 році правління Комітету звернулося з проханням до всіх клубів, де основним заняттям була картярська гра, виписувати карти безпосередньо з Комітету, який вже давно був офіційним агентом в Подільській губернії з продажу карт. Було також оприлюднено прохання до всіх клубів “Громадських зібрань” про те, щоб з кожної гри в карти відраховувати незначну суму на користь Комітету. Лише в 1903 році дохід від продажу карт становив 580 крб. 92 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 13. Кошти з картярських надходжень направлялись виключно на оплату навчання учнів в навчальних закладах губернії.

Надходження від проведення розважальних заходів були незначними. Так, у 1899 році в м. Балта від вистави, яку дав цирк Безкоровайного, до Комітету надійшло 110 крб. 50 коп.; від вистави, яку дала трупа Компанійця - 11 крб. 15 коп.; від новорічної ялинки в Балтському міському клубі 3 січня - 1 крб. 10 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1905 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1906. - 98 с. - С. 24. Доходи від масових розважальних заходів у губернському місті були, звичайно, більшими, але вагомого значення ці надходження не мали.

Найбільше надходжень на потреби Комітету було від продажу детриту - вакцини проти віспи, яку виготовляли в Інституті щеплення віспи, заснованим Імператорським людинолюбним товариством у 1876 році в Кам'янці-Подільському. Його продукція отримала найвищі нагороди на Слов'янській природничо-медичній виставці у 1888 році у Львові (Австро-Угорщина) і на Першій Всеросійській виставці в Санкт- Петербурзі в 1893 році. На 1 січня 1904 року Інститутом було виготовлено вакцини, якої було достатньо, щоб зробити щеплення 5 млн 200 тис. пацієнтів. Кам'янець-Подільська вакцина мала попит не лише в Подільський губернії, але й у Сибіру та на Кавказі. В Подільській губернії Комітет забезпечував безплатне щеплення всім бажаючим Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 18..

Значні суми йшли на допомогу учням гімназій, семінарій, духовних і міських училищ, студентам, що навчалися в університетах в інших губерніях. Ця допомога полягала в оплаті за навчання, в забезпеченні одягом, взуттям, навчальними посібниками, навчальним приладдям. Інколи студенти університетів, учні гімназій та інших навчальних закладів отримували від Комітету гроші, які йшли на оплату квартир та харчування. Це, звичайно, стосувалось найбідніших, які не могли б навчатися без такої підтримки. Так, за 1899 рік 950 крб. було виділено на оплату за навчання для 47 чоловік Кам'янець-Подільської гімназії, 1 475 крб. - для 71 учениці жіночої гімназії, 40 крб. - для 2 учнів Подільської духовної семінарії, 6 крб. - для 2 учнів міського училища і 12 крб. - для 4 учениць цього училища, 15 крб. для 1 учня Білокриницької сільськогосподарської школи Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1899 год. - Каменец-Подольск: Типография наследников Д. Край- за. - 75 с. - С. 26..

На цей вид допомоги Кам'янець-Подільський комітет Імператорського людинолюбного товариства витратив за 10 років (з 1884 по 1893 роки) 14 074 крб. 34 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 10. При цьому об'єм таких допомог постійно зростав. Так, якщо в 1899 році на підтримку учнів було виділено 2 498 крб., то в 1905 році ця сума вже становила 3 949 крб. Якщо в 1899 році допомогу отримало 125 учнів, то у 1905 році їх кількість вже становила 174. В цілому, за перші 20 років своєї діяльності (з 1884 по 1903 роки) Комітет витратив 41 259 крб. 55 коп. на підтримку учнівської молоді Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1899 год. - Каменец-Подольск: Типография наследников Д. Край- за. - 75 с. - С. 3, 4, 19, 20, 26..

Дещо меншими були витрати Кам'янець-Подільського комітету Імператорського людинолюбного товариства на утримання медичних установ і видачу безплатних ліків за рецептами, хоча значення такої благочинної діяльності важко переоцінити. Так, 1884 році було відкрито Кам'янець- Подільську безплатну лікарню. Її фундатором вважається Ю. А. Роллє. Перебуваючи на посаді постійного скарбника і дійсного члена Кам'янець- Подільського комітету Імператорського людинолюбного товариства і очолюючи лікарню, він чимало зробив для залучення коштів цього філантропічного осередку для надання матеріальної допомоги в справі поліпшення умов життя та організації належного медичного огляду дітям бідняків і сиротам, а також для підтримки інших малозабезпечених хворих Баженова С.Е. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість (наукове видання, 2-е доп., перероб.) / С.Е.Баженова. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно- видавничий відділ, 2002. - 180. - С 91.

При Кам'янець-Подільській лікарні Імператорського людинолюбного товариства консультували 20 місцевих лікарів, працювали окремий фельдшер і акушерка, функціонувала аптека, у якій ліки видавались безкоштовно не лише за рецептами лікарні, а й для місцевих притулків: ремісничого, дитячого, притулку Товариства допомоги бідним. За перші 10 років своєї діяльності губернським Комітетом Імператорського людинолюбного товариства на утримання лікарні та аптеки, було видано 20 525 крб. 12 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 5. За 20 років лікарня Імператорського людинолюбного товариства прийняла 128 731 хворого Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 16..

Аналогічна лікарня була заснована в Балті у 1888 році. Станом на 1 січня 1906 року в ній отримало безкоштовно допомогу 105 044 хворих Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1905 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1906. - 98 с. - С. 22.. Що стосується безкоштовних ліків з аптеки, то станом на 1 січня 1904 року їх було видано по 95 885 рецептах. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 16.

У 1891 році Імператорське людинолюбне товариство відкрило лікарню у Проскурові, а у 1901 у містечку Немирів Брацлавського повіту на кошти княгині Щербатової. Щоденно ці лікарні відвідувало від 15 до 20 хворих Обзор Подольской губернии за 1901 год (Приложение ко всеподданейшему отчету Подольского губернатора). - Каменец-Подольск: типография Губернского правления, 1902. - 215 с. - С. 139..

Витрати на утримання таких лікарень зростали. Так, у 1899 році на утримання Кам'янець-Подільської безкоштовної лікарні було затрачено 1 434 крб. 96 коп., Балтської - 1 266 крб. 60 коп., то у 1905 році ці суми становили вже відповідно 3 076 крб. 25 коп. і 1676 крб. 25 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1899 год. - Каменец-Подольск: Типография наследников Д. Край- за. - 75 с. - С. 4, 20, 26.

На початку ХХ ст. діяльність Ради імператорського людинолюбного товариства набула статусу державної служби. 14 грудня 1900 року нею були прийняті правила про членів-благодійників і членів-змагальників Товариства. Ці особи забезпечували функціонування на місцях комітетів зазначеного Товариства. Різниця між званням члена-благодійника і члена- змагальника полягала в тому, що перші брали участь в діяльності Товариства через грошові пожертвування, а другі - безкорисливою працею по обстеженню становища бідних, участю в зборах коштів, організації благодійних заходів, залученню жертводавців і т.д. Ці члени товариства мали право на присвоєння їм права носіння мундира VIII розряду, що можна вважати початком зародження державної соціальної служби.

Члени Товариства отримували і високі державні нагороди. Так, у 1903 році були нагороджені член Кам'янець-Подільського комітету В.І. Калишевич орденом св. Анни 2 ступеня, а консультант Балтської лікарні К. І. Миронович - орденом св. Станіслава 2 ступеня Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1903 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1904. - 90 с. - С. 11..

Підсумовуючи діяльність Кам'янець-Подільської комітету Імператорського людинолюбного товариства на рубежі ХІХ - ХХ ст., слід відзначити, що напрямків його благочинної діяльності було декілька. В основному, це опіка учнівської молоді, допомога хворим, голодуючим, найбіднішим верствам в спробі вирватись зі злиднів власною працею, особам, що повертались з місць позбавлення та їх сім'ям тощо. Це була своєрідна спроба поєднати можливості державного ресурсу і приватної благодійності. Значну роль в організації діяльності Кам'янець-Подільського Комітету Імператорського людинолюбного товариства відігравали вищі посадові особи губернії, державні службовці, заможні громадяни, інтелігенція, духовенство губернського міста і повітових містечок. Вони ж і вносили значну частину коштів, яка йшла на потреби

Товариства. Цей приклад наслідували інші верстви населення губернії, що давало можливість зібрати значні кошти.

Кам'янець-Подільський Комітет Імператорського людинолюбного товариства здійснював і широку популяризацію ідеї підтримки бідного населення, дітей-сиріт, хворих і немічних, вбачаючи в цьому і громадянський, і християнський обов'язок. Організовані масові акції уможливлювали не лише збір коштів, але й формували серед населення розуміння необхідності підтримки вказаних категорій співгромадян. Приватні особи долучались до роботи Комітету не лише через пожертвування, а й через безпосередню участь в наданні посильної допомоги по догляду за хворими, немічними, в організації та проведенні благочинних акцій, збір пожертвувань, матеріальних цінностей, їх впорядкування і поширення серед нужденних.

За 22 роки діяльності (з 1884 по 1905 рік) Кам'янець-Подільський Комітет Імператорського людинолюбного товариства витратив на благочинну діяльність 314 566 крб. 60 коп., прибутків надійшло в цей час на суму 321 918 крб. 12 коп. Отчет Каменец-Подольской Комиссии Императорского человеколюбивого общества за 1905 год. - Каменец-Подольск: Типография Л.Ландвигера, 1906. - 98 с. - С. 26.

Діяльність Кам'янець-Подільського піклувального комітету (колишньої Комісії) Імператорського людинолюбного товариства по відношенню бідних сьогодні заслуговує на увагу і вивчення у плані використання безцінного досвіду організації допомоги малозабезпеченим верствам населення, учнівській і студентській молоді, немічним, людям похилого віку, безробітним та іншим категоріям населення.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.