Просвітньо-організаційна діяльність "Товариства ім. М. Качковського" в Східній Галичині у міжвоєнний період

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Досліджувана тема є актуальною, оскільки дає змогу проаналізувати просвітньо-організаційну діяльність москвофілів у Східній Галичині крізь призму діяльності “Товариства ім. М. Качковського”. У публікації відображено питання заснування філій, читалень товариства і організація їх діяльності й функціонування.

Мета статті - дослідити просвітньо-організаційну діяльність “Товариства ім. М. Качковського”.

Аналіз вивчення проблеми показав, що для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: проаналізувати передумови відновлення просвітньо-організаційної діяльності “Товариства ім. М. Качковсього” у Східній Галичині; дослідити структурні складові інституалізації організації просвітницької справи товариства і охарактеризувати основні етапи його діяльності в Східній Галичині у міжвоєнний період; простежити загальні тенденції й особливості розвитку сфери просвітньо-організаційної діяльності “Товариства ім. М. Качковського” та його вплив на культурне життя Східної Галичини.

Об'єктом дослідження є культурно-просвітні процеси міжвоєнного періоду в контексті діяльності галицького москвофільства.

Предмет дослідження - основні тенденції просвітньо-організаційної діяльності “Товариства ім. М. Качковського” в культурному житті Східної Галичини в міжвоєнний період.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1919 р., коли було фактично відновлено “Товариство ім. М. Качковського” - до початку Другої світової війни (1939 р.). Такий цілісний хронологічний підхід дозволяє виявити основні аспекти просвітньо-організаційної діяльності товариства в культурному житті Східної Галичини досліджуваного періоду.

Зрозуміло, що обмежений обсяг цієї статті не вичерпує усієї просвітньо-організаційної справи “Товариства ім. М. Качковського”. Однак її автор вважав за необхідне зосередити основну увагу саме на зазначеній проблематиці.

За період вивчення історії просвітньо-організаційної діяльності товариства у Східній Галичині в міжвоєнний період опубліковано незначну кількість праць, в основному науково-популярних, що тим чи іншим чином дотичні до різних аспектів досліджуваної проблеми. Однак ця література не є систематично структурованою й цілісною.

Певні аспекти досліджуваної проблеми проаналізовано науковцями. Зокрема, А. Камінський [1] порівняв просвітньо-організаційну діяльність москвофільських та народовських організацій упродовж 1920-х рр.

Москвофільську течію у суспільно-політичному житті Східної Галичини в цілому і, зокрема, окремі аспекти просвітньо-організаційної діяльності “Товариства ім. М. Качковського” досліджував В. Ваврик [2, с. 7-16].

Тенденції москвофільської течії у серед галицьких українців у міжвоєнний період аналізував М. Андрусяк [3].

Безпосередньою джерельною базою роботи є сукупність документів і матеріалів державних архівів України. Основна маса архівних матеріалів та документів про просвітньо-організаційну діяльність “Товариства ім. М. Качковського” в Східній Галичині у міжвоєнний період знаходиться у фондах Центрального державного історичного архіву України в м. Львові - Фонд 182 “Товариство ім. М. Качковського, м. Львів. 1876-1939 рр.”.

Значну цінність представляють власне самі звіти про діяльність “Товариства ім. М. Качковського” [4-6], а також матеріали наукової бібліотеки Львівського державного університету ім. І. Франка, бібліотеки Інституту Українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України у м. Львові, Тернопільської обласної наукової універсальної бібліотеки.

Певна частина інформації, що стосується досліджуваної проблеми, подана в таких українських періодичних виданнях, як: “Вісник Львівського університету” [7], “Воля Народа” [8], “Русский голос” [9], “Діло” [10], “Свобода” [11], “Нова Зоря” [12], “Громадський Голос” [13].

Діяльність “Товариства ім. М. Качковського” спиралася на організаційну структуру, яка постійно видозмінювалася. Після закінчення Першої світової війни у Східній Галичині склалися сприятливі передумови для відновлення довоєнних інституційних структур москвофільського табору. москвофільський інституційний товариство довоєнний

Можливість для відновлення інституалізації “Товариства ім. М. Качковського”, з'явилася після рескрипту польського намісництва від 6 квітня 1919 р. У відповідності з документом, виділи філій та читалень інституції повинні були повідомити місцеве староство про дату і місце проведення загальних зборів своїх членів. Там вони мали обрати новий виділ. За умови виконання зазначених вимог, староство видавало підтвердження про законність обрання нового правління філій і читалень.

Упродовж 1919-1923 рр. спираючись на законодавство Польщі, місцеві осередки “Товариства ім. М. Качковського” поступово відновлюють свою просвітньо-організаційну діяльність в Східній Галичині. Юридичне відновлення роботи правління організації відбулося лише у 1924 р. [1, с. 8].

У середині 20-х рр. ХХ ст. у зв'язку з хаотичністю відновлення осередків “Товариства ім. М. Качковського”, Центральний виділ інституції запропонував максимально взяти контроль за відновленням філій і читалень на підставі розробки й прийняття нового статуту товариства. Для читалень та філій інституції це означало спрощення процедури реєстрації на місцях. Досить було лише заяви до місцевого виконавчого органу Польщі з проханням відкрити осередок “Товариства ім. М. Качковського”. Відкриття філії ставало можливим за наявності не менше 20 дійсних членів або п'яти місцевих читалень [2, с. 15].

Зміни в статутах товариства сприяли пожвавленню його просвітньо-організаційної діяльності в Східній Галичині. 1 листопада 1927 р. на загальних зборах членів інституції було констатовано зростання як кількості членів товариства, так і нововідкритих читалень. Організаційна структура “Товариства ім. М. Качковського” поповнилася тридцятьма новими читальнями. Загальна ж кількість читалень організації в Східній Галичині складала 400, але лише 150 активно проводили просвітньо-організаційну роботу.

Як приклад успішної просвітньо-організаційної роботи товариства можна відзначити роботу його читальні в м. Галичі Станіславівського повіту, яка відновила свою діяльність у 1927 р. Її члени активно включилися в роботу: проводили святкування “Дня руської культури”, загальних зборів членів організації. У 1938 р. було урочисто відсвятковано 950-ліття хрещення Русі [4, арк. 16]. У 1933 р., після певних дебатів, читальня прийняла новий власний статут та почала функціонувати як окремий відділ “Товариства ім. М. Качковського”. Упродовж 1936-1937 рр. тут відбувалися лекції з історії Русі, діяв гурток духового оркестру.

У низці повітів Східної Галичини, за умови відсутності можливості заснувати читальні товариства, місцеві жителі стали організовувати “Пожежні дружини ім. М. Качковского”. Вони мали статут, визначену мету та засоби її реалізації, а також: матеріальні фонди, органи управління. Пожежні дружини надавали населенню допомогу при стихійних лихах та пожежах, здійснювали фізичну підготовку своїх членів. У с. Борщеві Перемишлянського повіту така дружина діяла упродовж 1925-1938 рр. Пізніше її діяльність заборонили, оскільки вона суперечила чинному польському законодавству.

Значну просвітньо-організаційну роботу в повітах Східної Галичини проводили інструктори товариства. У середньому впродовж року вони здійснювали 45-50 виїздів по населених пунктах.

Загальні збори членів “Товариства ім. М. Качковського” відігравали помітну роль у його просвітньо-організаційній діяльності. Так, на зборах інституції в м. Сянок (31 жовтня - 1 листопада 1937 р.) було проведено значну культурно-просвітницьку роботу. У перший день театральний гурток місцевої читальні представив на сцені драму “Зрадник”. У перервах між актами виступали “малі декламатори і декляматорки”, які виголошували патріотичні вірші. Серед останніх слід відзначити А. Олексяк і Р. Тупака, які прочитали вірші “Русска мово, рідне слово” та “Русин же я, русин” [3, с. 8].

На загальних зборах інституції особливо відзначилися співом аматорські хори з таких місцевостей, як: с. Яблуниці Польські (Березівський повіт); с. Ванівки (Кросновський повіт); Костаровець (Сяноцький повіт). Диригентами хорів були знані москвофіли: О. Гус, Л. Начас та І. Соболевський [11, с. 11].

Наприкінці 30-х рр. ХХ ст. просвітньо-організаційна діяльність товариства поступово занепадає. Основна втрати популярності організації серед широкого загалу Східної Галичини полягала у загальній кризі москвофільської течії.

Отже, просвітньо-організаційна робота “Товариства ім. М. Качковського” справила значний вплив на культурне життя Східної Галичини міжвоєнного періоду. Інституція сприяла підвищенню естетичного почуття й наукового знання широкого загалу.

Література

1. Камінський А. Народники и общеруссы / А. Камінський. - Львів : Слово, 1930. - 31с.

2. Ваврикъ В. Справка о русскомъ движении въ Галичинъ съ библіографией за 1929 годъ / В. Ваврикъ. - Львовъ : Тип. Ставропиг. Ин-та, 1930.

3. Андрусяк М. Генеза та характер галицького москвофільства / М. Андрусяк. - Прага, 1941. - 19с.

4. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. - Ф.182. (Товариство ім. М. Качковського). - Оп. 1. - Спр. 259. (Звіти, протоколи, відомості та ін. матеріали про діяльність центрального правління товариства та його зв'язки з москвофільськими організаціями в Західній Україні та Польщі, 1919-1934 рр.). - 79 арк.

5. Там само. - Спр. 295. (Рапорти, повідомлення та ін. матеріали про підготовку та проведення загальних зборів товариства, 1925-1937 рр.). - 98 арк.

6. Державний архів Тернопільської області. - Ф.231. (Тернопільське повітове староство). - Оп. 1. - Спр. 62. (Звіт про діяльність Тернопільської філії “Общества им. М. Качковского”, 1929-1934 рр.). - 57 арк.

7. Васюта І. Перегрупування в західноукраїнському національному русі в перші роки по анексії Східної Галичини (1923-1926) / І. Васюта // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Львів, 1999. - Вип.34. - С.341-354.

8. Наше становище в національнім питаню // Воля Народа. - 18 липня 1926. - С.2-5.

9. Каренин В. Талергофская жертва / В. Каренин // Русский Голос. - 18 мая 1934. - С.4-8.

10. Андрусяк М. Галицьке москвофільство / М. Андрусяк // Діло. - 3 серпня 1933. - С.4-9.

11. З московського табору // Свобода. - 30 грудня 1933. - С. 3-7.

12. Лемківський Б. Причини лемківської схизми / Б. Лемківський // Нова Зоря. - 1 березня 1934. - С. 2-6.

13. Бережанський В. Нові розбивацькі спроби москвофілів / В. Бережанський // Громадський Голос. - 26 травня 1934. - С. 3-7.

Размещено на Allbest.ru