Науково-педагогічна діяльність Юліана Схрамма в Кракові за часів Австро-Угорської монархії

Короткі відомості про життєвий шлях Юліана Схрамма. Проаналізовано наукову і педагогічну діяльність Ю. Схрамма в Кракові за часів Австро-Угорської монархії. Розкривається роль та значення українського вченого у розвитку світової та польської хімії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.08.2017
Размер файла 18,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-педагогічна діяльність Юліана Схрамма в Кракові за часів Австро-Угорської монархії

Ю.Й. Новіцька

У статті проаналізовано наукову і педагогічну діяльність Ю. Схрамма в Кракові за часів Австро-Угорської монархії. Розкривається роль українського вченого у світовій та польській хімії.

Ключові слова: Краків, Яґеллонський університет, хімія, Австро-Угорська монархія

Актуальність теми полягає в тому, що питання стосовно наукової і педагогічної діяльності Ю. Схрамма в Кракові за часів Австро-Угорської монархії залишається не досліджене сучасними істориками. Його ім'я широко відоме в Польщі та у світі, але не в Україні. В ХІХ ст. Україна була у складі двох імперій - Австро-Угорській та Російській. Українці, які були в Австро- Угорській імперії, жили і працювали по різних містах. Яґеллонський університет у Кракові в другій половині ХІХ ст. був одним із науково-педагогічних центрів імперії. Поряд з поляками, євреями та німцями, в університеті працювали також українці. Серед них був і Ю. Схрамм.

В українській історіографії відсутні статті та праці про Ю. Схрамма. На відміну від української, в польській історіографії є чимало праць, присвячених його постаті. Зокрема стаття про нього була надрукована в «Польському біографічному словнику» [1] та в «Золотій книзі медичного факультету Яґеллонського університету» [2]. Відтак, метою цієї статті є аналіз науково-педагогічної діяльності Ю. Схрамма у Кракові за часів Авст- ро-Угорської монархії.

Ю. Схрамм народився 5 січня 1852 р. у Любачові. Його батько Франц був фармацевтом та власником аптеки, а мати Пракседа Краус - греко-католичкою [1, 626]. Після раптової смерті батька, Юліан, починаючи з 16 років, забезпечував себе за рахунок репетиторства, оскільки не хотів брати гроші у матері. Після закінчення гімназії в Перемишлі, навчався впродовж 1870-1876 рр. у Львівському університеті. Спочатку вивчав теологію, потім математично-природничі науки, під керівництвом хіміка Б. Радзішевського [1, 626]. У 1876-1884 рр. був учителем математично-природничих предметів та німецької мови в приватній німецькій гімназії, а потім у вищій реальній школі та ІІІ гімназії ім. Франца-Йосипа у Львові. В 1882 р. захистив кандидатську дисертацію з хімії і отримавступінь доктора філософії [2, 170], а 1884 р. - докторську дисертацію у Львівському університеті, на підставі (за рахунок) «Рогїт^тка апаї^у chemicznej jakoscюwej» («Підручника аналізу хімічної якості»), який використовувався в навчанні до 1939 р. У 1882-1884 рр. працював у Львівському університеті асистентом хімії у професора Б. Радзішевського, а в 1884-1891 рр. як доцент кафедри органічної хімії [1, 626].

У 1891 р. Ю. Схрамма запросили на посаду надзвичайного професора на новостворену кафедру органічної хімії Яґеллонського університету, яку від початку організовував. У 1894 р. став професором звичайним. Протягом 1903/04 навч. р. був деканом філософського факультету Яґеллонського університету [1, 626]. До обов'язків професора Ю. Схрамма входило викладання лекцій з органічної і фармацевтичної хімії для студентів філософського факультету Яґеллонського університету та для лікарів і фармацевтів. Також він проводив практичні заняття з органічної хімії для природознавців і фармацевтів. Першим в університеті викладав елементи фізичної хімії. На підставі лекцій Ю. Схрамма 1893/ 94 навч. р., студенти в 1906 р. видали підручник «№етіа о^ап^па» («Органічна хімія»). Значну увагу вчений приділяв розвитку сільського господарства країни і тому акцентував на гарній освіті майбутніх господарів землі. Був одним із засновників сільськогосподарського факультету, а згодом і його викладачем [2, 171].

Після того, як вчений очолив кафедру органічної хімії, в його розпорядженні були приміщення, що були не зручні і не пристосовані до практичних занять з органічної хімії. Лекції він проводив в аудиторії кафедри неорганічної хімії. Для покращення умов праці він активно діяв, прагнучи розширити приміщення кафедри хімії за рахунок промислової школи, але не дочекався реалізації цих планів [2, 171]. Натомість він знайшов для свого асистента Л. Брунера лекційну аудиторію і кілька лабораторій у будинку на вул. Гродській, 53, на третьому поверсі старого корпусу юридичного факультету [3, 577].

Найбільшої популярності вчений здобув як автор підручника з неорганічного аналізу якостей. Цей підручник - «Рогїт^пік апаї^у chemicznej jakoscюwej» («Підручник аналізу хімічної якості») - вперше виданий 1885 р. у Львові, витримав 5 перевидань (останнє 1922 р. у Познані). Посібник користувався популярністю серед студентів аж до початку Другої світової війни. Він був написаний простою і доступною мовою. Студенти могли самі, користуючись порадами, поданими в підручнику, зробити досліди. Ю. Схрамм поділив елементи на чотири групи: І - метали, які утворюють сульфіди в кислих розчинах, ІІ - метали сульфід амонію, які випадають у вигляді сульфідів і гідроксидів під час опадів, ІІІ - магній і кальцій, IV - калій. Такий поділ матеріалу був відмінним і набагато кращим від того, який на той час застосовувався. Підтвердженням популярності підручника було те, що його застостовували більше 50 років [2, 171].

Учений поєднував чітке та стисле мислення з даром ясного і чудового викладання та педагогічними здібностями. Він працював в період великого розвитку органічної хімії і присвятив їй свої сили, хоча і в інших галузях був здібним. Ще під час свого перебування у Львові, при дослідженні води Івоніча, наштовхнувся на радій, але дослідження не продовжив, з огляду на позицію свого керівника Б. Радзішевського. Виступив тоді ж з оригінальними гіпотезами, між іншим про неорганічне походження сирої нафти і з концепцією просторової періодичної системи елементів (замість загальноприйнятої табличної) [1, 626].

В науковому доробку вченого залишилися 34 праці. До загальної хімії потрібно зарахувати його докторську дисертацію, до неорганічної - працю «O stanowisku talu w systematyce chemicznej i jego obecnosci w sylwinie i karnalicie kaluskim» (1881) («Положення талію в хімічній системі і його присутність в сильвіні і карналіті калуському») та аналіз лікувальних вод Івоніча, Щавніци і Калуша. До органічної хімії належать дослідження похідних галогенних ароматичних вуглеводів, фотохімічних процесів отримання цих сполук, підручник «Chemia organiczna» («Органічна хімія») (Краків 1893, 1906), праці про реакцію хлорування та бромування ароматичних сполук: „O dzialaniu bromu na w^glowodory aromatyczne o jednym lancuchu bocznym nasyconym» («Про діяльність брому на ароматичний вуглеводень і насичення ним бічного ланцюга») (1882) [4], «O dzialaniu bromu na parabromotoluol» («Про діяльність брому на парабромотолуол») (1886), «O pol^czeniu styrolu z kwasem solnym i bromowodorowym» («Поєднання стиролу з соляною кислотою і бромовод- нем») (1893), «O wplywie swiatla na chemiczne podstawianie» («Про вплив світла на хімічну заміну») (1887, 1892) [1, 626].

Крім цього, аналізуючи фотохімічні реакції, Ю. Схрамм глибоко вникав у їхню суть. Визнавав лише світло, поглинене бромом, за хімічний чинник в процесі бромування вуглеводів. У праці «Spectral-unter- suchungen ьber die Energie der Einwirkung vom Brom auf aromatische Kohlenwasserstoffe» («Спектральні дослідження енергії реакції брому з ароматичними вуглеводами») (1887) дійшов висновку, що перша хімічна реакція полягає на збудженні часток брому, що було прийнято в науці після 1910 р., коли в фотохімії перемогла квантова теорія М. Планка. У зв'язку з цими дослідженнями, він сконструював 1887 р. апарат до бромування і хлорування в сонці, який потім виробляла фірма М. Каехлера і О. Мартіні [1, 627; 2, 171].

Досліджував також дію хлористого алюмінію на ароматичні сполуки, уточнюючи так звані реакції Фрідель-Крафтса, про що писав, між іншим, у таких працях, як «O przestawieniach atomow w drobinach przy syntezach w^glowodorow aromatycznych za pomoc^ chlorku glinowego» («Виступи частинок атомів у синтезі ароматичних вуглеводів за допомогою хлориду алюмінію») (1888) та «O dzialaniu chlorku glinowego na chlorki i bromki rodnikow aromatycznych» («Дія хлориду алюмінію на хлориди і броміди ароматичних радикалів») (1893) [1, 627].

Ю. Схрамм чимало розвідок публікував у закордонних журналах, зокрема таких, як «Berichte der Deutschen Chemischen Gesellschaft» («Журнал Американського хімічного товариства») в Берліні, «Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften» («Праці Імператорської Академії Наук») у Відні, «Liebigs Annalen der Chemie» («Лебігійські анали з хімії») в Ліпську [2, 171]. В 1900-1910 рр. Ю. Схрамм був членом Комісії історії та бібліографії математичних та природничих наук Академії творчості, співпрацював з «Katalogiem literatury naukowej polskiej» («Каталогом наукової польської літератури»), який видавала комісія [1, 627].

У Кракові він створив власну наукову хімічну школу, з якої вийшли чимало професорів польських університетів та політехнічних ВНЗ. Серед них - Ігнацій Закшевський, Юзеф Завадський, Станіслав Толочко, Віктор Якуб, Антоній Г алецький, Антоній Корчинсь- кий, Едвард Бекєр, Станіслав Нємчицький. Значний внесок у нафтову промисловість зробили Зигмунт Ла- хоціньський і Зигмунт Банкєвіч, у сільське господарство і бальнеологію - Корнелій Раджєвановський [1, 627]. До найвідоміших його учнів можна віднести також Людвіка Брунера, який пізніше став професором фізичної хімії Яґеллонського університету і Станіслава Глікселлі - професора загальної хімії Познанського університету. Кандидатську дисертацію під керівництвом Юліана Схрамма виконав Тадеуш Естреіхер, який пізніше теж став професором кафедри хімії Яґел- лонського університету [2, 171].

У 1910 р. Ю. Схрамм, у зв'язку зі станом здоров'я, раніше пішов на пенсію й оселився в маєтку Оль- хова Леського повіту біля Львова, який був посагом його дружини [1, 627]. Крім управління маєтком, брав участь у праці повітового кола Центрального комітету Господарського товариства у Львові. Також був головою повітового рибацького кола. Будучи любителем природи, зібрав також велику ентомологічну колекцію, а крім того, був ще й талановитим піаністом і співаком. У шлюбі з Юзефою з Бугєль Юліан Схрамм мав дві дочки - Олену - художницю, Романію (за чоловіком Клодзінська) - дружину прокуратора та сина Віктора - фермера-економіста [2, 171]. Помер учений в Ольхові 30 березня 1926 р., похований, за власним бажанням, біля придорожньої каплиці у власному маєтку. Згодом його прах перенесли на, закладений сином Віктором, католицький цвинтар у Тарнаві Гірній Леського повіту [1, 627].

Отже, Ю. Схрамм як вчений у галузі хімії зробив вагомий внесок не лише в польську, але й у світову хімію. Його наукова спадщина складає 34 роботи з органічної та неорганічної хімії. Наукову працю поєднував з викладацькою. Його підручником користувалися півстоліття студенти польських ВНЗ. Був одним з найвідоміших професорів хімії філософського факультету Яґеллонського університету. Незважаючи на те, що українці розсіяні по всьому світі, ми повинні знати і шанувати їхні імена та використовувати доробок та досягнення у розбудові незалежної України.

схрамм вчений український польський

Література

1. Brzozowski S. Marian Julian Schramm (1852--1926) // Polski SlownikBiograficzny: w 481. /Red. E. Rostworowski. -- T. XXXV: Sapieha Jan -- Schroeder Eliasz. -- Warszawa; Krakow, 1994.

2. Eopata K. Julian Schramm (1852--1926) // Uniwersytet Jagiellonski. Zlota ksi^ga wydzialu chemii. -- Krakow, 2000.

3. Kluz Z., Eopata K. Z dziejow chemii na Uniwersytecie Jagie- llonskim //Kwartalnik Historii i Techniki. -- 1984. -- № 29.

4. Schramm J. O dzialaniu bromu na w^glowodory aromatyczne o jednym lancuchu bocznym nasyconym. -- Krakow, 1882.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Утворення Австро–Угорської монархії. Причини утворення дуалістичної держави. Територіальний устрій. Остаточне відокремлення суду від адміністрації. Основи правового устрою. Йосифіанська книга законів. Законодавча рівноправність усіх народів імперії.

    реферат [21,0 K], добавлен 24.02.2009

  • Наслідки розпаду Австро-Угорської імперії. Хід подій розпаду імперії, розподіл кордонов и влади. Соціалістична революція 1919 р. Основни причини виникнення Угорської Радянської Республіки, вплив угорської комунистичної партії. Режим Миклоша Хорти.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.02.2011

  • Передумови створення Західноукраїнської Народної Республіки. Події Першої світової війни, жовтнева революція, розпад Австро-Угорської імперії. Українсько-польський територіальний конфлікт. Діяльність місцевих комуністів та емісарів з радянської Росії.

    реферат [18,6 K], добавлен 09.06.2011

  • Епоха Людовіка XIV як найвищий етап розвитку французької монархії. Аналіз діяльності Жана-Батіста Кольбера для розуміння внутрішньої політики абсолютистської монархії за доби Людовіка XIV. Шлях до влади, реформаторські погляди та діяльність, кольбертизм.

    реферат [40,1 K], добавлен 03.06.2014

  • Роль М.В. Ломоносова в сфері освіти і його педагогічна діяльність. Принцип народності у вихованні. Основні ступені системи освіти. Лікарська діяльність видатного вченого, його роботи, присвячені медицині. Значення фізичних та хімічних знань для лікарів.

    реферат [23,6 K], добавлен 12.05.2010

  • Біографічні відомості про Вільгельма Габсбурга - активного борця за права українського народу у складі Австро-Угорської імперії. Дитинство та юність ерцгерцога, виховання в батьківському домі. Становлення політичної та військової кар’єри Габсбурга.

    реферат [24,9 K], добавлен 19.10.2014

  • Життя та діяльність українського освітнього і церковного діяча, вченого-філолога Івана Могильницького. Дослідження української мови та церковної історії, їх зв'язок з долею українського народу. Домагання поширення мережі українських народних шкіл.

    реферат [12,0 K], добавлен 19.01.2011

  • Суспільно-політичні рухи в першій половині XIX століття. Кирило-Мефодіївське братство. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Розвиток українського національного та революційного руху. Українські землі в роки Першої світової війни.

    презентация [5,6 M], добавлен 06.01.2014

  • Уряд і двопалатний парламент Австро-Угорщини. Спільне фінансове міністерство, розподіл державних видатків. Професійний склад депутатів парламенту. Боротьба навколо виборчого права у Галичині. Намісник у Галичині, підпорядкування йому повітових старост.

    реферат [45,9 K], добавлен 04.05.2011

  • Формування організаційних засад і корпоративних, усвідомлених інтересів пролетарського руху в Україні. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій. Створення центрів страйкової боротьби.

    контрольная работа [36,1 K], добавлен 24.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.