Мао Цзедун

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

АНАЛІТИЧНА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ:

«МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА»

НА ТЕМУ: «МАО ЦЗЕДУН»

Виконав

студент ІV курсу, 1 групи

відділення МЕВ

Шовковський В.О.

Київ - 2016 р.

1. Біографія

До створення Комуністичної Партії Китаю

Мао Цзедун народився 26 грудня 1893 року в сім'ї фермера в місті Шаошань провінції Хунань.

У 1911 Мао поступив до середньої школи у місті Чанша. На той момент місто славилося своїми революційними настроями та невдоволеннями до маньчжурській династії. Саме тоді сталася Сіньхайська революція, яка заклала фундамент націоналістичних поглядів ще тоді молодого Мао. Під час цієї революції Мао Цзедун вступив до армії повстанців.

За все своє життя Мао навчався в поліцейській академії, юридичній школі, економічній школі, Першій середній школі та Четвертій середній школі.

Проте він більшу частину часу займався самоосвітою, проводячи багато часу в бібліотеках, де читав роботи визнаних та відомих економістів, політичних діячів та філософів. І завдяки цьому Мао прийшов до однієї с найважливіших ідей у своєму життю, яка допомогла йому стати лідером - «сильні особистості не повинні бути сковані моральними кодексами, і ціль завжди виправдовує засоби».

Наступним етапом життя Мао став переїзд до Пекіну разом із своїм вчителем Яном Чандзи. За рекомендацією свого наставника Мао став помічником в університеті в Пекіні.

Тут, у Пекіні, Мао спілкувався з Чень Дусю та Лі Дачжао - першими китайськими комуністами.

На весні 1919 Мао із своїми товаришами поїхав до Шанхаю, де їх готували до від'їзду до Франції на навчання.

Після Версальської мирної конференції Китай був зобов'язаний виконати «Двадцять одну вимогу» Японії, що і зробив тодішній правитель Дуань Цижуя - це призвело до «Руху 4 травня» - протести народу Китаю проти влади.

У цей час Мао був на стажуванні в одній із шкіл у місті Чанша. Тут він організував протести проти губернатора Хунани Чжана Цзинхуея.

Також пізніше Мао Цзедун разом зі своїми єдинодумцями організував студентську асоціацію, а після - провів студентський страйк. Згодом він почав випускати свій щотижневик «Сянхе ревью», у якому виступав за ненасильницьку революцію.

Після певного періоду функціонування асоціації та щотижневика, вони були заборонені та закриті. Проте Мао став редактором іншого журналу, де продовжив висвітлювати події у середині держави та його власні ідеї щодо цього.

У грудні 1919 був організований новий всеохоплюючий бунт у провізії Хунань, який мав більш вагомі наслідки, ніж попередній.

У березні 1920 року Мао Цзедун одружується на донці свого наставника Яна Чандзи - Ян Кайхуей. Від цього браку у нього було 3 сини.

У цей самий період Мао дізнається, що його статті стають все популярнішими серед революційного руху в країні. І тоді він вирішує заручитися підтримкою у поваленні режиму Чжан Цзинхуея.

У 1920 після низки переїздів і знайомств Мао зустрічається з генералом Тань Янькаєм, який на той час командував військами на кордоні провінцій гуандун та Хунань. Мао пообіцяв допомогти генералу звергнути Чжана в Хунані шляхом організації студентського руху.

У червні 1920 року Чжан тікає, що означає перемогу Мао. Після реорганізації влади, мао стає главою секції молодших класів у Першій начальній школі.

Створення КПК та Громадянська війна.

У липні 1921 у Шанхаї проходить І з'їзд Комуністичної партії Китаю, на якій одним із 12 делегатів був саме Мао.

Мао створив Хунанське відділення партії, а також соціалістичний союх молоді.

Згодом Мао Цзедун стає секретарем хунанського відділення партії.

Уже на посту секретаря він засновую університет та філіал масового руху по боротьбі з безграмотністю, де Мао використовує революційні посібники та підручники для пропаганди марксизму серед мас студентів.

Паралельно із цим Мао продовжує організацію бунтів та страйків у провінції.

На ІІІ з'їзді КПК у червні 1923 року, Мао Цзедун був обраний одним з дев'яти членів Центрального виборчого комітету партії та секретарем ЦВК, а також одним з п'яти членів Центрального бюро.

На І національному конгресі Гоміньдана (на той вже час КПК та партія Гоміньдана об'єдналися) Мао Цзедун висунув 4 резолюції по децентралізації влади у міських та сільських бюро.

У січні 1925 року Мао зняли з усіх постав та звільнили із складу ЦВК.

Після зазначених вище подій Мао Цзедун створює Учбовий інститут селянського руху в Шаошані, де він організував революційно налаштованих селян та підготував їх до військових дій.

Пізніше у тому самому році Мао підтримав ідею нового голови партії Чан Кайші, и у 1926 році почався Північний похід Національно-революційної армії. Разом із походом, почали все частіше виникати бунти селян, з вбивствами землевласників, що призвело до розколу у революційному русі.

Під час Наньчанського повстання, Мао Цзедун був командуючим Хунанськими військами. Він планував взяти місто Чанша, проте його наступ провалився через зраду одного із його полків. 15 вересня 1927 року Мао змирився з поразкою та з залишками своєї армії відправився до провінції Цзянси.

У місці Цзинганшань Мао створює революційну армію. До армії він наймав усіх, що дозволило його довести загальну кількість військ до 1800. В армії були жорсткі правила, що до дозволило їй стати ефективною та дисциплінованою.

У 1928 році Мао із союзниками здебільшого воював із військами Гоміньдана за місто Цзинганшань. Урешті решт Мао Цзедун переміг.

У січні 1929 Мао із Чжу Де та Пен Дехуаем об'єднали війська та пішли на південь, де встановили нову базу в провінції Цзянси.

У лютому 1930 Мао Цзедун утворює радянський район під своїм контролем.

7 листопада 1931року була проголошена Китайська Радянська Республіка.

Великий похід

14 жовтня 1934 армія Цзедуна прорвала оборонну стіну Гоміньдана та почала Великий похід.

У січні 1935 року війська захопили місто Цзуньі. У цьому КПК провело засідання, на якому було прийнято рішення, що Мао Цзедун стає головою Політбюро, лідером партії та армії.

Після чого призначення, Мао вирішує боротись проти японців, сподіваючись, що через це народ перейде на сторону компартії.

У листопаді 1935, після вдалого походу через прохід Лоушань, Мао Цзедуна назначають головою Воєнної комісії.

Громадянська війна фактично закінчилася к кінцю 1949 року, коли більша частина Китаю була під контролем Комуністичної партії.

Створення Китайської Народної Республіки

1 жовтня 1949 року в Пекіне Мао Цзедун проголошує створення Китайської народної республіки. Мао стає головою держави.

У перші роки правління основним завданням влади було відновлення держави після громадянської війни. Допомагав їм у цьому Радянський Союз, а Мао в свою чергу відправив частину військ на допомогу Північній Кореї.

Після відновлення економіки та промисловості Мао здобув надзвичайну прихильність народу та членів партії, що дозволило йому встановити режим особистої диктатури.

У певний момент Мао виступив, якщо не проти, то як мінімум з недовірою до режиму Радянського Союзу. Пізніше він взагалі заявив, що радянські комуністи не є «правильними» та відійшли від основ, які були основою цих двох держав.

2. Аналіз діяльності: ідеї, проблеми, особливості та спадок Мао Цзедуна

Мао Цзедун був винятковим оратором. Ще до створення КНР, він мав неабияку славу та популярність серед населення. Аналізуючи його діяльність, я зробив висновок, що для досягнення цілей він використовував прихильність народу.

Фактично, китайцы пробачали йому все: жертви від громадянської війни, голод, диктатуру, екологічну катастрофу. Навіть після розколу КПК, люди стали на захист Мао.

Мао Цзедуна можна назвати генієм у сфері Public Relations, проте цього не можна сказати щодо його рішень в економічній, сільськогосподарській та інших галузях.

Навіть згадане вище рішення піти проти СРСР, який допоміг йому відбудувати країну, лише тільки закріпило його позицію в очах населення, а також його ідеї щодо комунізму. І це незважаючи на те, що СРСР був центром комуністично-соціалістичних ідей, особливо після Другої Світової Війни.

Перші роки та «Сто квітів»

У період після створення КНР головною метою було вирішення соціально-економічних проблем. Мао вирішив зробити акцент на аграрних реформах та індустріалізації.

Цікавою подією стала участь у Корейській війні. Офіційною метою такої війни з боку Китаю була «підтримка корейського народу». Але я вважаю, що таким чином Мао шукав союзників.

І тут повністю підходить вислів, про який я зазначав на початку роботи - «сильні особистості не повинні бути сковані моральними принципами, ціль завжди виправдовує засоби». Воно й видно - за 3 роки близько 1 мільйона китайців загинуло, включаючи й сина Мао Цзедуна.

Також у цей період мала місце перша соціальна компанія Мао - «Сто квітів».

Головна ідея - демократизація суспільства та розширення свобод населення. Ідею не підтримали члени КПК, проте підтримала інтелігенція Китаю. Для останніх це обернулося репресіями та стратами.

І навіть тут красивій хід від Мао. Спочатку ризикувати висловлювати свої ідеї ніхто не наважувався, проте Цзедун зробив заяву із закликом до «відкритості та вільного висловлювання».

Народ це сприйняв аж занадто буквально: газети критикують владу, мітинги, збори, загальне невдоволення владою та висловлення цього.

Мао вирішив закрити цю компанію, про що заявив у липні 1957 року. Наступним кроком він знайшов «крайніх» у бунтах та напруженій соціальній обстановці: інтелігенція була звинувачена у контрреволюційній діяльності та опозиції владі. Результат: катування, тортури, трудове перевиховання.

«Великий стрибок»

Ця програма виникнула через низьку продуктивність економіки та, як вважав Мао, «мінімальний рівень революційного духу».

Головною ідеєю було створення комун, завданням яких було забезпечити провізією себе та найближчі райони та виплавку сталі.

Проблемою стала низька кваліфікованість робітників: сталь виплавляли не якістю робітників, а їх кількістю. Це призвело до нестачі робочих рук на полях, що в свою чергу стало причиною голоду, жертвами якого були близько 30 мільйонів чоловік.

Були люди в оточенні Мао (таких була меншість), які казали, що план провалився. У кращому випадку їх просто звільняли.

Після провалу «Великого стрибка» позиції Мао похитнулися. В середині партії почався розкол. Дехто відкрито перестав підтримувати, а дехто тільки пошепки.

Тим не менш, саме в цей період відбувається розрив політичних відносин із СРСР. Мао Цзедун критикує наміри Хрущова щодо ідеї «мирного співіснування двох систем».

Для народу голова КПК каже що, Радянський союз повертається до імперіалізму. І народ знову вважає, що Мао правий.

«Культурна революція»

Причиною цього процесу стало бажання Мао закріпити ідеологію комунізму та правильності його політики у головах свого народу.

Пам'ятаючи про свою молодість, активність та розуміючи, що є головною рушійною силою в суспільстві, Мао визначив цільову аудиторію - студенти.

Саме вони мали стати його союзниками та підтримкою в середині держави.

«Культурна революція» - це яскравий приклад ідеально спланованого впливу на свідомість населення країни, їх світогляд, соціальні цінності та любов до комунізму та самого Мао Цзедуна.

Почалося все із простого, але ефективного запливу по річці Янцзи у липні 1966 року. Люди побачили та повірили, що у головно командуючого все ще є запал в очах та життєва енергія, аби продовжувати відстоювати ідеї комунізму.

Слідом, Центральний комітет приймає програму «Шістнадцяти пунктів», що стало основою «Культурної революції».

Вплив на студентів приніс свою користь: студенти об'єднуються у боротьбі проти «корумпованої» інтелігенції.

Створюються загони «хунвейбінів» - «червоних охоронців», які переслідували культурних діячів, професорів, політиків та філософів, які, на думку мас, заважали політиці Мао Цзедуна. Більшість с репресованих скоїли самогубства - так Мао позбавився більшості ворогів.

5 серпня Цзедун публікує газету під назвою «Вогонь по штабу». У цій газеті звинувачуються у «буржуазії» чиновники в усіх калібрів. Це призводить до розгромів центральних та місцевих органів влади.

«Червоні охоронці» проводили самосуд над будь-ким, хто на їх розсуд, був «зрадником». Це рух «хунвейбінів» став глобального характеру після того, як Мао Цзедун у серпні того ж року висловив свою повно підтримку діяльності цих загонів.

Усю брудну роботу за Мао виконали студенти, що дозволило йому мати абсолютну владу у країні.

Проте, такий настрій і запал молоді треба було підтримувати.

Для цього «великий керманич» впроваджує створення його портретів. На більшості з них він ототожнюється із «сонцем, яке освітлює Китай».

Червоний колір приймається як колір держави. Випускаються значки та медалі з портретом Мао. І щоб отримати такі значки люди вбивали один одного.

Зі слів деяких художників та митців було сказано, що їм дозволялося творити тільки задля висвітлення Мао у найкращих якостях. Культурна діяльність, яка не була направлена на його прославляння, була заборонена.

Наслідки «революції»

Як відомо, коли народ отримує повно волю дій, важко контролювати процеси, які відбуваються. А ще важче - усе це припинити.

Так сталося і цього разу.

Від впливом натхнення створюється іще один загін «цзаофані» (у перекладі - «бунтарі». Вони починають ділитися на ще менші групи, які воюють як між собою, так і з «червоними охоронцями». Ситуація знаходиться на межі нової громадянської війни.

У той же час на ІХ з'їзді КПК у Пекіні в період між 1 по 24 квітня 1969 року, були вислухані доповіді щодо «культурної революції». Усі задоволені. Ідеї Мао Цзедуна та загальні ідеї комунізму підтримуються населенням.

Також слід зазначити, що у під час «культурної революції» особливої підтримки населення отримав Лінь Бяо, який вважався наступником Мао Цзедуна.

Взаємовідносини двох лідерів погіршуються, коли несподівано для всіх Мао різко змінює напрям зовнішньої політики у сторону зближення зі Сполученими Штами Америки. Але ще більшою несподіванкою стала критика Бяо щодо цього.

Тоді Мао вирішує прибрати нового ворога. Намагаючись втекти із Китаю, Лінь Бяо загинув.

Останні роки, смерть та спадок

На 78 році життя Мао тяжко захворює та перестає виходити до людей.

У цей же час в середині КПК відбувається протистояння 2 гілок влади. Через загибель Лінь Бяо у комуністів не біло лідера, тому розпочинається боротьба за владу.

Для хоч якої-небудь стабільності Мао намагається підтримувати обидві фракції, ідучи на компроміси і поступки, тим самим втрачаючи свою владу.

Заявляється новий наступник - Хуа Гофен.

9 вересня 1976 року Мао Цзедун у результаті важкої хвороби помер.

Цей день був жахливим для населення, яке як нікого іншого любило та поважало «великого спасителя та ката китайського народу».

мао цзедун армія політичний

Висновки

Виходячи із вище викладено я можу сказати, що Мао Цзедун ще у студентські роки проявив себе, як цілеспрямований лідер.

Його вміння організовувати повстання та бунти говорить проте те, що він був видатним оратором, який вселяв надію в армію або населення навіть у безвихідній ситуації.

Також можу зазначити, що для «великого керманича» людські життя були лише цифрами. Досягнення цілі єдине, що його цікавило.

Як економіст, я вважаю, він не найкращий. Жодна з його ідей і реформ націлених на покращення економічного стану не спрацювала.

Як політик - неоднозначний. Є суперечливі ідеї та рішення. В останні роки він став не послідовним. Зміна курсу на при кінці його правління, можливо, було зумовлена пошуком нових союзників, які б дозволили його довше залишатися при владі. Мао робив усе, щоб залишатися при владі, навіть, якщо це йшло усупереч інтересам ідеології, держави та населення.

Проте Мао Цзедун є одним із найкращих прикладів людини з бездоганними маніпулятивними здібностями у світі. Отримати повну підтримку населення під час репресій, вбивств та рівню життя на мінімальних умовах, могла тільки обдарована людина. Навіть після його смерті народ Китаю вважає його своїм «сонцем, яке осяювало та гріло Весь Китай».

Список викорстаних джерел

1. «Мао Цзэдун» - Анастасия Жаркова, 2009

2. «Мао Цзэдун» - Мясников Владимир, 1990

3. “Mao: The Unknown Story” - Jung Chang, 2002

4. “Mao Zedong: A Life” - Jonathan D. Spence, 1999

5. «Мао Цзедун» - Джонатан Клементс, 2006

6. “Mao Zedong: A Political and Intellectual Portrait” - Maurice J. Meisner, 2006

7. Фильм «Осторожно! Маоизм!» - автор А. Медведкин

8. Фильм «Мао Цзэдун. Великий кормчий» - Режиссёр Ферруччио Валерио

Размещено на Allbest.ru