· творення нової генерації ІТП здійснювалося шляхом навчання в інститутах, технікумах і закладах позашкільної освіти вихідців з родин робітників та селян. Акцент робився на підготовці якомога більшої кількості спеціалістів. Лише з середини 1930-х років увага стала приділятися підвищенню якості освіти;

· спеціалісти, оголошені другорядною соціальною групою, посіли найнижчі сходинки в ієрархії розподілення матеріальних благ. За роки індустріалізації рівень життя ІТП суттєво знизився. Через брак кваліфікованих кадрів та постійні виробничі прориви спеціалісти працювали без вихідних та відпусток по 14-16 годин на добу;

· незважаючи на огидні умови життя, ІТП взяли активну участь в індустріалізації. Багато з них стали організаторами та учасниками руху ударників, раціоналізаторів, стахановців. Завдяки зусиллям технічної інтелігенції було проведено докорінну модернізацію підприємств, підвищено техніко-економічний рівень виробництва, створено кадри кваліфікованих робітників;

· технічна інтелігенція стала одним з головних об'єктів політичних репресій. Саме на неї перекладалася відповідальність за всі соціально-економічні прорахунки. У командно-адміністративній системі репресії використовувалися не тільки як інструмент залякування, але і як засіб управління;

· зазначені вище фактори життя та діяльності технічної інтелігенції сформували доволі суперечливий соціально-психологічний портрет пересічного спеціаліста. У повсякденному житті непідробний ентузіазм співіснував з формалізмом та соціальною апатією, активна життєва позиція - з конформізмом та пристосуванством. Поширеним явищем стала подвійна мораль, забуттю було піддано багато елементів експресивного порядку дореволюційного покоління ІТП;

· особливості формування, умов життя та діяльності технічної інтелігенції Донбасу в 1920-1930-і роки пов'язані, з одного боку, зі статусом регіону як старого промислового району. Це зумовило переважання наприкінці 1920-х років у складі ІТП дореволюційного покоління спеціалістів. З іншого боку, Донбас залишався основною паливно-металургійною базою СРСР. Підвищена увага державно-партійного керівництва до інтенсивного нарощування виробничих потужностей Донбасу сприяла тому, що кадри ІТП зростали тут прискореними темпами, а рівень їхнього життя був вище, ніж в інших регіонах країни. Технічні спеціалісти виступили ініціаторами багатьох трудових починів.

Проведене автором дослідження дає можливість сформулювати практичні рекомендації:

- для нормального відтворення інженерно-технічних кадрів необхідне значне збільшення асигнувань на вищу школу, крім того, Міністерство освіти і науки разом з комітетами та відомствами, які координують розвиток окремих галузей промисловості, мають розробляти та втілювати довгострокові програми підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з метою ознайомлення останніх з передовими досягненнями сучасної науки і техніки;

- основні суб'єкти соціальної політики в особі держави, профспілок та власників підприємств повинні знайти баланс між матеріальним та моральним стимулюванням праці спеціалістів. Першочерговим кроком в цьому має бути підвищення престижу професії ІТП;

- необхідний комплекс заходів, який передбачає залучення техперсоналу до різноманітних видів та форм виробничої активності, зокрема, до відродженого на промислових підприємствах трудового змагання та системи прискореної підготовки кваліфікованих робітників. Так, в положеннях про трудове змагання в господарських об'єднаннях слід чітко визначити роль ІТП як організаторів змагання, забезпечити гласність його результатів та підсумків, активно пропагувати здобутки не тільки виробничих колективів, але й окремих спеціалістів.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Інженерно-технічні кадри Донбасу в роки довоєнних п'ятирічок: історіографія проблеми // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. статей. - Кн.11 / Гол. ред. З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С.193-207.

2. Проблема плинності кадрів інженерно-технічних працівників у важкій промисловості Донбасу наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. статей. - Кн.12 / Гол. ред. З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - С.68-82.

3. Матеріальне становище інженерно-технічних працівників вугільної промисловості Донбасу в роки першої п'ятирічки//Істор. і політологіч. Дослідж.: Наук. журнал / Гол. ред. П.В. Добров. - 2006. - №1/2- С.102-114.

4. Умови праці інженерно-технічних спеціалістів промисловості Донбасу в добу радянської модернізації (1928-1940 роки) // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. статей. - Кн.13/14 / Заст. гол. ред. О.В. Стяжкіна. - Донецьк: ДонНУ, 2007. - С.260-274.

5. Підготовка інженерно-технічних працівників Донбасу через мережу спеціальних навч. закладів в 1928-1940 роках //Істор. і політологіч. Дослідж.: Науковий журнал / Гол. ред. П.В. Добров. - 2007. - №1/2 - С.325-329.

6. Система позашкільного навчання та підвищення кваліфікації інженерно-технічних спеціалістів Донбасу (1928-1940 роки) // Історичні і політологічні дослідження: Науковий журнал / Гол. ред. П.В. Добров. - 2007. - №3/4 (33/34). - С.297-302.

7. Роль інженерно-технічних спеціалістів в індустріальному розвитку Донбасу (кінець 1920-х - середина 1930-х років) // Нові сторінки історії Донбасу: Зб. статей. - Кн.15/16 / Гол. ред. та упоряд. З.Г. Лихолобова. - Донецьк: ДонНУ, 2008. - С.123-138.

8. Інженерно-технічна інтелігенція Донбасу та стахановський рух у другій половині 1930-х років // Інтелігенція і влада. Серія «Історія». - Вип.14. - Одеса, 2008. - С.98-107.

9. Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса и голодомор 1932-1933 годов // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку-2006»; Дніпропетровськ, 22-31 травня 2006 р. - Т.3. Історія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.36-38.

10. Матеріальне становище інженерно-технічної інтелігенції Донбасу в роки довоєнних п'ятирічок (1928-1940 роки) // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Передові наукові розробки-2006»; 1-15 верес. 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.12-16.

11. Умови праці та побуту технічної інтелігенції Донбасу в 1928-1940 роках // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції «Науковий потенціал світу-2006»; Дніпропетровськ, 18-29 верес. 2006 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С.36-39.

12. Інженерно-технічні кадри Донецького басейну на початковому етапі індустріалізації: кількісний та якісний склад // Шевченківська весна: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. студ., аспір. та молодих учених. - Вип.V: У 3-х част. - Ч.3. Історія / ред. проф. В.Ф. Колесника. - К., 2007. - С.199-202.

13. Плинність кадрів технічних спеціалістів важкої промисловості Донбасу умовах становлення адміністративно-командної системи управління (1928-1940 роки) // Сучасні проблеми управління: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції (29-30 лист. 2007 р., Київ) / Відпов. ред.: Б.В. Новиков, І.І. Федорова. - К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2007. - С.196-197.

14. Масові політичні репресії проти технічної інтелігенції Донбасу в 1937-1938 роках // Шевченківська весна. Історія: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - Вип.VI: У 2-х част. / Редкол.: проф. В.Ф. Колесник (голова), к.і.н. Ю.Латиш (відп.ред.) та ін. - Ч.1. Праці вчених. - К.: СПД Цимбаленко Є.С., 2008. - С.83-85.

АНОТАЦІЇ

Струченков О.В. Інженерно-технічна інтелігенція Донбасу (1920-1930-і роки): формування, умови життя, діяльність. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.01 - історія України. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена аналізу формування, умов життя та діяльності інженерно-технічної інтелігенції Донбасу наприкінці 1920-х - в 1930-і роки. У ході дослідження визначено стан наукової розробки теми, до обігу введено значний масив невикористаних до цього архівних першоджерел. Висвітлено основні форми та методи підготовки молодих спеціалістів, проаналізовано кількісний та якісний склад технічної інтелігенції у 1928-1940 роках. Наголошується на цілеспрямованій політиці Комуністичної партії щодо творення принципово нової генерації технічної інтелігенції. На підставі вивчення матеріального становища, умов праці та побуту визначено рівень та якість життя техперсоналу. Проаналізовано основні форми і види виробничої та громадської діяльності спеціалістів. Зауважується, що інженери та техніки зробили значний внесок у здійснення індустріалізації. У дисертації визначені причини, хід та наслідки політичних репресій проти інтелігенції. Усі зазначені вище аспекти досліджуються крізь призму виявлення регіональної специфіки та формування у технічної інтелігенції нових соціально-психологічних рис.

Ключові слова: Донбас, індустріалізація, інженерно-технічна інтелігенція, раціоналізаторська діяльність, репресії, рівень та якість життя, спеціалісти, технічна освіта.

АННОТАЦИЯ

Струченков А.В. Инженерно-техническая интеллигенция Донбасса (1920-1930-е годы): формирование, условия жизни, деятельность. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2008.

Тема диссертационной работы актуальна, поскольку как в индустриальном, так и в постиндустриальном обществе инженерно-технические работники (ИТР) занимают одно из ведущих мест в системе социальной стратификации. В первом разделе анализируется отечественная и зарубежная научная литература, источниковая база и теоретико-методологические основы изучения истории технической интеллигенции Донбасса в годы советской модернизации. Автор приходит к выводу, что, несмотря на определенные достижения, уровень научной разработанности данной проблемы не высок, поэтому она требует всестороннего целостного комплексного изучения. Во втором разделе доказывается, что количественный и качественный состав технической интеллигенции Донбасса на начальном этапе индустриализации не соответствовал сложившейся в стране социально-экономической и политической ситуации. Курс на создание новой, рабоче-крестьянской, интеллигенции осуществлялся через ускоренную подготовку студентов в вузах и техникумах, а также в учреждениях внешкольного образования. В 1920-1930-е годы сформировалась система подготовки хозяйственных работников и сеть институтов повышения квалификации специалистов. Сравнительный анализ социально-демографического состава ИТР региона в 1928-1929 и в 1939-1940 годах позволяет говорить о формировании качественно нового поколения интеллигенции, известного как советская интеллигенция.

Третий раздел посвящен таким малоизученным аспектам повседневной жизни ИТР, как материальное положение, условия труда и быта, степень удовлетворения духовных потребностей. В период индустриализации уровень и качество жизни технической интеллигенции значительно ухудшился: реальная зарплата сократилась втрое, рабочий день достигал 14-16 часов, обострилась жилищная проблема. Таким образом, тезис о растущем благосостоянии советской интеллигенции в условиях строительства социализма был откровенной ложью, одним из многочисленных мифов сталинской эпохи. В четвертом разделе анализируются отношения между властью и интеллигенцией в условиях осуществления реконструкции промышленности и формирования тоталитарного режима. Государственно-партийное руководство навязывало специалистам политически ангажированные формы производственной и общественной деятельности. Тем не менее, техническая интеллигенция внесла весомый вклад в дело индустриализации, занимаясь рационализаторской деятельностью и подготовкой кадров квалифицированных рабочих. Несмотря на это, она была одним из основных объектов репрессий. С помощью репрессий Сталин и его окружение стремились переложить на ИТР ответственность за собственные экономические просчеты, а также сломить и уничтожить оппозиционную часть интеллигенции.

В заключительной части диссертационной работы подведены итоги исследования и сформулированы практические рекомендации. Подчеркивается, что формирование, условия жизни и деятельность интеллигенции Донбасса в конце 1920-х - в 1930-е годы по своей сути были противоречивыми, что связано с переломным характером той эпохи.

Ключевые слова: Донбасс, индустриализация, инженерно-техническая интеллигенция, рационализаторская деятельность, репрессии, уровень и качество жизни, специалисты, техническое образование.

ANNOTATION

Struchenkov O.V. The engineering-technical intelligentsia of Donbass (the 1920s - 1930s): the forming, life conditions, activities. - Manuscript.

Dissertation for obtaining scientific degree of historical sciences candidate with qualification 07.00.01 - the History of Ukraine. - Donetsk National University. - Donetsk, 2008.

The dissertation deals with analysis of forming, life conditions and activities of the engineering-technical intelligentsia in Donbass at the end of the 1920s-1930s. In the course of research the state of elaboration of the theme is defined, a number of archive primary sources are employed. The main forms and methods of the preparation of young specialists are covered, the quantative and qualitative composition of the technical intelligentsia in 1928-1940 is analyzed. The purposeful character of the Communist Party's policy aimed at creation of a new generation of the technical intelligentsia is emphasized. At the base of study of the material state, the labour conditions and the conditions of life, the life level of the technical staff are defined. The main forms and kinds of production and social activities of specialists undergo are analyzed. It is noted that engineers and technical workers contributed much to the industrialization of the country. The dissertation points out the reasons, the course and the after-effects of repressions aimed against the intelligentsia. All these points mentioned above are analyzed in the light of the exposing the regional specific character and forming new socio-psychological features which the technical intelligentsia were supposed to have.

The key words: Donbass, industrialization, engineering-technical intelligentsia, rationalization activity, repressions, level and quality of life, specialists, technical education.

Размещено на Allbest.ru