Діяльність Й.К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ - перша половина ХХ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реконструкція наукового життя в Україні кінця ХІХ - першої половини ХХ століть була б неповною без окреслення ролі, надбань та внеску таких його представників, як Йосиф Конрадович Пачоський (1864-1942) - відомий український та польський вчений-натураліст. Його наукова спадщина і громадська діяльність на благо України належним чином не оцінені.

Актуальність дослідження зумовлена, насамперед, значним науковим внеском Й. К. Пачоського в біологічну науку кінця ХІХ - першої половини ХХ століть, відсутністю в історії вітчизняного природознавства спеціального системного дослідження його громадського життя, наукової, науково-організаційної та педагогічної спадщини, необхідністю створення максимально об'єктивної і повної наукової біографії вченого, всебічного аналізу його творчого доробку, а також важливістю введення до широкого наукового обігу масиву нових джерел, що стосуються життя та діяльності Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки означеного періоду. Власне це і зумовило обрання теми дисертаційного дослідження “Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ - перша половина ХХ століть)”.

Крім того, актуальною була і залишається реконструкція особистості вченого у контексті епохи, в якій він творив. Нині біографістика як напрям досліджень історіописання переживає своє відродження в українській історичній науці. Замість усталеної фіксації дат і подій, як це спостерігалося раніше, у сучасних біоісторіографічних дослідженнях відтворюється не тільки індивідуальний образ конкретної особистості, а й історичні ситуації, умови життя людини, історичне тло, що безпосередньо мали відношення до особи.

Склалося так, що життя та науковий доробок Й. К. Пачоського не стали предметом спеціальних досліджень серед вітчизняних науковців. Напрацьовано лише розрізнені відомості, оскільки дослідники не ставили перед собою завдання цілісного відтворення життєвого шляху вченого та всебічного аналізу його наукового доробку. Таким чином, актуальною видається й реконструкція біографії Й. К. Пачоського, адже його ім'я можна віднести до маловідомих постатей вітчизняної науки. У той же час праці вченого і сьогодні не втрачають своєї актуальності та наукової цінності. Вони набули особливої ваги саме зараз, коли науковці спільними зусиллями намагаються створити повну історію розвитку біологічної науки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження здійснювалось у рамках науково-дослідницької проблематики, закріпленої за Центром досліджень з історії науки і техніки ім. О. П. Бородіна Державного економіко-технологічного університету транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України “Історія науки і техніки в Україні в напрямках, школах, іменах” (№ державної реєстрації 0107U002218).

Мета і завдання дослідження. Комплексне висвітлення життєвого шляху, наукової, просвітницько-педагогічної та організаційної діяльності Й. К. Пачоського, його внеску в розвиток біологічної науки.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

· проаналізувати історіографію, дослідити джерельну базу та окреслити методологічну основу дослідження;

· реконструювати життєвий шлях та наукову спадщину Й. К. Пачоського, здійснити періодизацію його життєдіяльності;

· розкрити умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості;

· проаналізувати основні напрямки наукових досліджень ученого;

· з'ясувати значення наукової діяльності Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ - перша половина ХХ століть). Об'єктом дослідження є розвиток біологічної науки кінця ХІХ - першої половини ХХ століть.

Предметом дослідження є діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки кінця ХІХ - першої половини ХХ століть.

Хронологічні межі дослідження визначаються роками життєдіяльності Й. К. Пачоського (1864 - 1942). Особлива увага приділена періоду від 1882 до 1942 рр. - нижня межа є часом становлення вченого як особистості і науковця, а верхня - датою смерті. Проте, для з'ясування окремих подій та розуміння їх наслідків, інколи доводиться відходити від означених хронологічних меж.

Методологічною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності, історизму, наступності, пріоритету фактів, конкретної істини і загальнолюдських цінностей, які передбачають об'єктивний опис і аналіз подій та явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. При написанні дисертації використовувалися загальнонаукові (типологізація, класифікація), міждисциплінарні (структурно-системний та біографічний методи), власне історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, описовий) методи дослідження, а також методи джерелознавчого та історіографічного аналізу та синтезу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження:

- уперше комплексно досліджені життєвий шлях і наукова діяльність Й. К. Пачоського;

- систематизовано джерельний матеріал, який дозволяє відтворити умови формування Й. К. Пачоського як біолога з багатогранними науковими інтересами;

- визначено періодизацію життєвого шляху та наукової діяльності вченого;

- комплексно висвітлено науковий доробок ученого, з позицій сьогодення розглянуто окремі праці Й. К. Пачоського;

- запроваджено до наукового обігу маловідомі архівні матеріали та літературні джерела;

- доповнено новими фактами бібліографію вченого.

Дисертаційним дослідженням підтверджено й уточнено відомі в історіографії проблеми, пов'язані з внеском Й. К. Пачоського у розвиток окремих напрямків біологічної науки.

Практичне значення одержаних результатів.

Матеріали дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії біології та її окремих напрямів (ботаніка, зоологія, охорона природи), укладання бібліографічного довідника, присвяченого Й. К. Пачоському, при створенні історіографічних праць, під час лекційної роботи з курсів історії науки і техніки, історії природознавства, у процесі укладання навчальних і методичних посібників, вивчення внеску представників польського народу в культурний розвиток України останньої чверті ХІХ - початку ХХ століття.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на міжнародних і всеукраїнських конференціях: 5-й Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання історії науки і техніки” (Київ, 2006 р.), “Проблеми світового розвитку в історичному контексті” (Луганськ, 2006 р.), ХІІ-й всеукраїнській конференції молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів (Київ, 2007 р.), Херсонських краєзнавчих читаннях (Херсон, 2007 р.), ХІІІ-й конференції молодих істориків освіти, науки і техніки (Київ, 2008 р.), міжнародному симпозіумі “Досвід та нові можливості в розширенні науково-технологічної співпраці учених в рамках ОЧЕС і ЄС: історико-соціологічні аспекти” (Київ, 2008 р.), 7-й Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні питання історії науки і техніки” (Київ, 2008 р.), VII-й Міжнародній науково-практичній конференції присвяченій 90-річчю Національної академії наук України “Історія розвитку науки, техніки та освіти” (Київ, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 11 одноосібних публікаціях, з них - шість у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації визначається її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури, що містить 258 найменувань, з них 10 іноземних. Обсяг основного тексту дисертації складає 187 сторінок, загальний - 213 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт і предмет наукового пошуку, хронологічні межі, сформульовано мету та основні дослідницькі завдання, зазначено наукову новизну та практичне значення дисертаційного дослідження, його зв'язок із науковими програмами, подано відомості про апробацію одержаних результатів.

У першому розділі “Історіографія, джерельна база та методологія дослідження” розглянуто етапи наукової розробки теми, джерельна база та методологія дослідження.

У першому підрозділі “Історіографія проблеми” проаналізовано історіографічний масив за темою дослідження. При аналізі наукової літератури використано хронологічний підхід. Під час дослідження історіографії з даної теми в загальному історичному процесі виділено три періоди: дореволюційний, радянський і сучасний.

Праці сучасників Й. К. Пачоського виступають важливим джерелом для реконструкції життєвого шляху вченого, особливо, коли йдеться про його особисті людські якості, стосунки з людьми. Найбільш ґрунтовними є свідчення А. Водзічко. У них детально висвітлено період його наукової біографії, пов'язаний із роботою в Познанському університеті. Серед розвідок про Й. К. Пачоського велике значення мали відгуки та рецензії щодо його наукової діяльності І. Мамонтова, Г. Поплавської та інших. При цьому праці сучасників здебільшого торкались аналізу наукових поглядів і робіт ученого. Перший біографічний нарис з'явився у книзі В. Липського “Імператорський С.-Петербурзький ботанічний сад за останнє його 25-річчя (1873-1898).”. Серед джерел слід зазначити і некрологи. Смерть Й. К. Пачоського викликала відгук у серцях багатьох, хто знав ученого. Друзі та колеги Й.К. Пачоського з України та Польщі публікували в наукових журналах і газетах некрологи та спогади. Використання подібних літературних джерел дало можливість уточнити суперечливі питання пов'язані з біографією Й.К. Пачоського, зробити більш об'єктивним висвітлення його життєдіяльності. Нарешті, важливим джерелом є інформація, автором якої виступає сам учений. У працях “Огляд ворогів сільського господарства Херсонської губернії і звіті по природничоісторичному музею” (1899-1916) він наводить відомості про свою наукову, просвітницьку та педагогічну діяльність.

Ще за життя Й. К. Пачоського його ім'я було відоме, у першу чергу як активного члена наукових інституцій - Київського товариства природознавців Новоросійського товариства природознавців, Бессарабського товариства природознавців і любителів природи, Варшавського товариства природознавців, Російського ентомологічного товариства. У наукових студіях цих товариств він публікував не тільки свої наукові дослідження, але й численні огляди і рецензії на новинки наукової літератури, звіти про наукову діяльність. Ім'я Й. К. Пачоського постійно фігурує також на сторінках інших відомих періодичних видань - “Вісник природознавства”, “Вісник АН України”, у журналах країн Європи, наприклад Wszechswiat (Польща).

Еволюція біологічної науки, діяльність видатних учених-біологів детально висвітлені у виданнях з історії біології. У цих студіях знаходимо важливу інформацію про життєвий шлях та наукову діяльність Й. К. Пачоського.

Наступний етап дослідження постаті Й. К. Пачоського починається з середини 60-х рр. ХХ ст. Цей етап творення образу вченого може бути схарактеризований як ювілейний. У 1965 році була видана праця І. І. Пузанова та Т. М. Гольд “Видатний натураліст Й. К. Пачоський”. У ній наводиться значний фактичний матеріал щодо життєдіяльності та наукової спадщини вченого. Однак поза увагою дослідників залишилась значна кількість праць Й. К. Пачоського, серед яких питому вагу складають його неопубліковані роботи.

Упродовж 70-80-х рр. ХХ ст. науковий доробок Й. К. Пачоського неодноразово привертав увагу спеціалістів з геоботаніки. Так, Г. І. Дохман та Х. Х. Трасс високо оцінили внесок науковця у становлення та розвиток фітоценології, запровадження нових фітоценологічних термінів. У їх працях присутня критика “соціологізму Пачоського”.

За останні двадцять років відбулися певні зрушення у справі дослідження наукової спадщини Й. К. Пачоського. Це проявилося в публікаціях В. Е. Борейка, М. Ф. Бойко, Г. О. Гребінник, А. М. Дерюжиної.

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що на сьогодні у вітчизняній науковій літературі відсутня практика публікацій праць ученого, немає жодної аналітичної роботи присвяченої неопублікованим доробкам Й. К. Пачоського, зовсім не висвітлена епістолярна спадщина науковця. Відсутність у вітчизняній історіографії спеціального комплексного студіювання життєдіяльності та наукової спадщини Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки обумовило обрання теми дисертаційного дослідження.

У другому підрозділі “Джерельна база” показано сукупність архівних документів, друкованих та рукописних матеріалів, які містять відомості про життєдіяльність Й. К. Пачоського, його наукові праці. У дисертаційному дослідженні використані документи Державного архіву Херсонської області, Рівненського обласного державного архіву, Архіву державного заповідника “Асканія-Нова”, Інституту рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського. Особливу наукову цінність складають праці, що знаходяться в архіві Херсонського краєзнавчого музею. Важливим джерелом для дослідження теми виступив архів Й. К. Пачоського. Наявність вищезгаданих архівних матеріалів з розвитку біологічної науки останньої чверті ХІХ - першої половини ХХ ст. дає підставу вважати, що висвітлення та аналіз доробку Й. К. Пачоського має важливе наукове значення.

Реалізація поставлених у дисертації завдань здійснюється на основі залучення широкого кола джерел, серед яких найбільш важливими є: а) особисті (біографічні); б) архівні матеріали установ, у яких навчався та працював учений; в) періодичні видання; г) опубліковані та неопубліковані праці Й. К. Пачоського.

У підрозділі “Методологія дослідження” показано, що методологічною основою дослідження є загальні принципи об'єктивності, історизму, пріоритету фактів, конкретної істини і загальнолюдських цінностей, які передбачають об'єктивний опис і аналіз подій та явищ на основі науково-критичного використання різноманітних джерел. Дисертаційне дослідження базується на системній методології, коли об'єкт дослідження вивчається як певна система, а її компоненти взаємодіють один з одним, складаючи якісно нову сукупність наукових знань, пов'язаних із творчістю вченого-натураліста Й.К. Пачоського, усебічним висвітленням його життєдіяльності, еволюції поглядів і функціонування створених або очолюваних ним наукових установ.

Другий розділ “Життєвий і творчий шлях Й. К. Пачоського” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі першому “Формування наукового світогляду” представлено дослідження основних етапів формування наукового світогляду Й. К. Пачоського.

Юзеф Конрад Пачоський (Йосиф Конрадович Пачоський) народився 10 грудня (26 листопада за старим стилем) 1864 року в родині польських дворян у м. Білогородка Заславського повіту Волинської губернії (нині Дубковського району Рівненської області). З дитинства Й. К. Пачоський відрізнявся незалежністю характеру. Це призвело до того, що він не закінчив навіть гімназії і освіту здобував самотужки.

Основними чинниками становлення Й. К. Пачоського як науковця-природодослідника стали роки навчання у Рівненському реальному училищі (1876-1879) та Уманському училищі землеробства і садівництва (1879-1882). Особливо великий вплив на формування наукових поглядів Й.К. Пачоського мали праці В. Г. Бессера (1784-1842) та А. Л. Анджейовського (1785-1868) присвячені дослідженням флори південно-західної Росії. З'ясовано, що формування наукового світогляду Й. К. Пачоського відбувалося під впливом В. Скоробишевського.

Установлено, що початок наукової діяльності Й. К. Пачоського бере відлік від 1882 року. Саме у цьому році молодий учений здійснює свою першу експедицію по Уманщині.

Далі думки біографів розходяться: одні вважають, що Йосиф Конрадович закінчив Київський університет (1894). Інші впевнені, що він там працював. Об'єктивним фактом виступає лише переїзд Й. К. Пачоського до Києва (1887). Оскільки в нього не було атестата про середню освіту, Йосифа Конрадовича не прийняли до університету. Молодий Й. К. Пачоський не здався долі. Він однаково глибоко володів знаннями і вміннями як у галузі флористики та систематики рослин, так і зоології. Київське товариство дослідників природи оцінило здібності молодого вченого і Й. К. Пачоського обрано дійсним членом товариства (1887), де він часто виступав із промовами й доповідями, розкриваючи питання наукового і прикладного значення.

Упродовж 1888 - 1894 рр. Й. К. Пачоський працював садівником-лаборантом на кафедрі ботаніки університету Святого Володимира під керівництвом видатного ботаніка І. Ф. Шмальгаузена.

Слід зазначити, що серед осіб які мали вплив на формування особистості Й. К. Пачоського Іван Федорович Шмальгаузен займає чільне місце. Про це свідчать рецензії та реферати Й. Пачоського на статті І. Ф. Шмальгаузена. Вплив Івана Федоровича Шмальгаузена відчувався й у виступах Й. К. Пачоського на засіданнях Київського товариства дослідників природи, на з'їздах природознавців і лікарів, в усій його науковій та викладацькій діяльності.

Вплив на формування наукового світогляду мав ще один професор Київського університету - М. В. Бобрецький. Учений заклав засади для формування наукових інтересів Й. К. Пачоського в галузі зоології.

Період перебування Й. К. Пачоського в Києві (1887-1894) характеризується інтенсивною експедиційною природодослідницькою діяльністю. Він досліджує флору і фауну Уманщини, Черкащини, Миколаївщини, Київщини, околиць Володимира-Волинського, Переяслава, степового Криму, Херсонської, Подільської, Мінської, Могилівської, Астраханської губерній, Кавказу тощо. Матеріали експедицій і зібрані колекції лягли в основу його наукових праць. У 1891 р. вчений обґрунтував існування самостійної науки про рослинні формації - флорографії.

Згодом на запрошення директора Петербурзького ботанічного саду О. Ф. Баталіна Й. К. Пачоський переїхав до Петербурга. Упродовж 1894 - 1895 рр. перебував на посаді садівника цього саду та виконував обов'язки помічника хранителя Ботанічного музею.

Наступний етап у біографії Й. К. Пачоського пов'язаний з викладацькою діяльністю. Його обирають за конкурсом на посаду асистента кафедри ботаніки сільськогосподарського інституту (вищої школи) в Дублянах (1895). Під час перебування в Дублянах Й.К. Пачоський за дорученням Краківської академії наук займався флористичними дослідженнями східної Галичини, Буковини, частини Угорщини, західної частини Подільської, Волинської губерній і північної частини Бессарабії.

Характеризуючи перший етап життєдіяльності Й. К. Пачоського, можемо констатувати, що, незважаючи на відсутність будь-яких документів про освіту, він не відмовляється від мрії стати вченим-дослідником. В юнацькі роки в духовній організації майбутнього вченого сформувалися ті якості, які в подальшому ще більше розвинулися - це схильність до постійної діяльності, спрага до знань, устремління до самовдосконалення. Молодому Пачоському було притаманне широке бачення світу природи й велике бажання принести користь суспільству.

Другий підрозділ “Херсонський період (1897-1923)”. Початком цього періоду біографії Й. К. Пачоського стало запрошення його в Херсон на посаду губернського ентомолога (1897). Це був час, коли багатогранна наукова діяльність Й. К. Пачоського дала йому можливість зайняти одне з чільних місць серед учених-ботаніків та ентомологів того часу. У Херсоні учений прожив більше 20 років. За цей час ним написано та опубліковано близько 200 наукових праць. Більшість із них не втратили своєї актуальності й сьогодні. Про важливість наукового доробку вченого свідчить те, що Російська академія наук присудила Й. К. Пачоському за працю “Основні ознаки розвитку флори південно-західної Росії” премію ім. Ахматова (1911), Московське товариство дослідників природи - премію ім. Фішера фон-Вільдгейма за “Опис рослинності Херсонської губернії. ІІІ. Степи” (1917).

Як організатор він виступав фундатором експедицій до Бессарабії, Кавказу та з вивчення флори і фауни Херсонської губернії, рослинності Асканії-Нова. Науково-організаційна діяльність створила йому ім'я як видатного дослідника природи півдня Російської імперії. У результаті, за порівняно короткий термін, було зібрано значний гербарний матеріал, а ентомологічний кабінет Херсонського губернського земства перетворено в музей (1899).

Вивчення джерельної бази дозволяє виділити наступні складові науково-організаційної діяльності Йосифа Конрадовича Пачоського: заснування та устаткування ентомологічного кабінету; реформування ентомологічного кабінету в природничо-історичний музей; вирішення побутових і фінансових проблем музею (побудова для музею окремої споруди, виділення коштів на проведення ботанічних та ентомологічних екскурсій і досліджень); гербаризація рослин, збагачення орнітологічних, ентомологічних, геологічних колекцій тощо; формування та поповнення бібліотечного фонду; проведення екскурсій в музеї для різних верств населення; укладання шкільних колекцій; щорічний докладний звіт про роботу губернського ентомолога та діяльність природничо-історичного музею; обмін дублетними матеріалами та співпраця з російськими і закордонними вченими, відомими науковими закладами Східної Європи.

Одним із видів діяльності вченого була викладацька. За дорученням Херсонської земської управи Й. К. Пачоський проводив упродовж 1905 - 1917 рр. практичні заняття з ентомології з учнями 2-го класу Херсонського земського сільськогосподарського училища. Від 1918 по 1922 рр. учений - професор Херсонського політехнічного інституту. У цей же час він за сумісництвом працював у Херсонському сільськогосподарському технікумі, Юр'ївському учительському інституті. Й. К. Пачоський розробив навчальні курси та викладав фітосоціологію, морфологію рослин та проводив практичні заняття з ентомології для майбутніх спеціалістів сільського господарства та ботаніків. Крім цього вчений займався просвітницькою діяльністю, читав лекції для широких верств населення, представників міського самоврядування. Й. К. Пачоським було укладено декілька підручників і навчальних посібників для закладів освіти: “Морфологія рослин” вип. 1 та 2 (1919-1920), “Основи фітосоціології” (1921), “Лекції про бур'яново-польову рослинність” (1922). Видані ним книги і досі є бібліографічною рідкістю.

Учений плідно займався громадською діяльністю. Й. К. Пачоський брав участь у Х з'їзді природознавців і лікарів для обміну досвідом зі спеціалістами прикладної ентомології (Київ, 1898), агрономічній нараді (Одеса, 1905), засіданні наради щодо розгляду правил рибальства у водах північно-західної частини чорноморського басейну (Одеса, 1909), ХІІ з'їзді російських природознавців (Москва, 1910), нараді із сільської дослідної справи (Одеса, 1910), І та ІІ Всеросійських з'їздах практичної ентомології (Київ, 1910 і 1914), засіданні Департаменту землеробства (Петроград, 1914), ґрунтово-ботанічній нараді (Кам'янець-Подільський, 1914), засіданні з природничо-історичного дослідження Воронезької губернії (1915), засіданнях Херсонського повітового комітету виноградарства і виноробства. Ці факти свідчать про широту і різнобічність наукових інтересів і досліджень Й. К. Пачоського.

Організаторські та управлінські здібності вченого проявилися на посаді першого директора Херсонського природничо-історичного музею (1899-1922), завідувача Аджаманської сільськогосподарської дослідної станції (1915-1917), Комісара Тимчасового уряду з охорони зоопарку в помісті Асканія-Нова (1917), завідувача ботанічним садом науково-степової станції державного заповідника “Чаплі” (Асканія-Нова) (1922-1923). Українська Академія наук запропонувала Й. К. Пачоському місце старшого ботаніка в новому ботанічному саду м. Києва (1919). Однак він відмовився від цієї пропозиції з огляду на те, що його роботи з вивчення місцевої рослинності Херсонщини ще не завершилися.

Аналіз подій херсонського періоду життя Й. К. Пачоського дає можливість говорити про нього як про талановитого вченого, здібного організатора науки, просвітителя і педагога.

У третьому підрозділі “Польський період (1923 - 1942)” аналізується наступний період в біографії вченого. Він почався після від'їзду з України і відзначений науковими працями у сфері фітосоціології і лісової типології - “Рослинність Пущі Біловезької” (1928), “Ліси Біловезькі” (1930). За монографію “Ліси Біловезькі” він отримав нагороду Інституту підтримки наук ім. Ю. Міяновського.

Саме в цей період життя у Й. К. Пачоського виникла ідея застосування біометричного методу в дослідженні лісонасаджень. Учений багато подорожує Польщею, Балканським півостровом. Й. К. Пачоський переймається ідеєю створення національних заповідників. Він створює проект діяльності Біловезького національного парку, а згодом обіймає посаду його директора. Ця діяльність мала велике значення для становлення та розвитку природоохоронної справи в Польщі. Науково-організаторський талант дослідника проявився також у заснуванні природничого музею у Біловезькій пущі.

Установлено, що за часів польського періоду Йосиф Конрадович обіймав посаду завідувача кафедри систематики та географії рослин і був професором систематики і соціології рослин в Познанському університеті на математично-природничому факультеті (1925 - 1931). Ці факти свідчать про те, що Й.К. Пачоський продовжує плідно займатись викладацькою діяльністю. За видатні наукові досягнення отримав ступінь доктора філософії (1926).

Як громадський діяч учений співпрацював з Познанським науковим товариством (1928). Й. К. Пачоський був віце головою Познанського відділу польського соціологічного товариства (від 1931). Польська Академія Мистецтв обрала професора Йосифа Пачоського своїм членом-кореспондентом (1932).

Останні роки свого життя Й. К. Пачоський прожив разом із сім'єю свого старшого сина Конрада Йосифовича у Сірославі, де здійснював дослідження з екології та морозостійкості фруктових дерев. Йосиф Конрадович Пачоський помер 14 лютого 1942 року на 78-му році життя від паралічу серця.

Аналіз біографічного матеріалу та прикладів науково-організаційної діяльності за часів польського періоду дають можливість стверджувати про те, що Й. К. Пачоський відбувся як науковець, освітянин і громадський діяч.

У третьому розділі “Аналіз результатів наукової діяльності Й. К. Пачоського” представлено багатогранність наукових інтересів ученого. Вивчення наукового доробку Й. К. Пачоського дозволило встановити п'ять основних напрямів наукових розвідок ученого: ботаніка, зоологія, мисливство, охорона природи, філософія.

У науковій діяльності професора, доктора Й. К. Пачоського в галузі ботаніки можна виділити наступні періоди: перший - період інтенсивних флористико-географічних досліджень (1882 - 1896); другий - обґрунтування засад фітосоціології (від 1896); третій - дослідницька робота в Біловежжі та Познанському університеті (1923 - 1928) спрямована на вивчення лісів; четвертий розвиток загальнонаукових концепцій (1928 - 1942). Аналіз наукових студій Й. К. Пачоського в галузі ботаніки є дуже важливим. Вони віддзеркалюють основні напрями, в яких розвивалась ця галузь науки наприкінці ХІХ - першій половині ХХ століть.

Й. К. Пачоський по праву вважається одним із фундаторів української школи систематиків і флористів. Його науковий доробок уважається одним із найбільш значущих явищ у ботаніці. Й. К. Пачоський - один із неперевершених дослідників флори і рослинності, що охопив своїми розвідками територію Балкан, Карпат, Полісся, лісостепу і степу України, Причорномор'я, Прикаспію та інших регіонів.

Учений першим увів термін “біоекологічний потенціал виду”. Він окреслив новий підхід щодо вивчення флори, який був пов'язаний із уведенням у ботаніку поняття “рослинного співтовариства”, розробив порівняльний метод аналізу флори.

Аналіз наукового доробку Й. К. Пачоського в галузі ботаніки засвідчує, що він зробив значний внесок в інвентаризацію флори України, Польщі, Молдавії та деяких регіонів Росії, Болгарії і колишньої Югославії. Праці, що були надруковані за результатами його досліджень, стали основоположними для подальшого вивчення флори згаданих регіонів. Усі вони увійшли до світової скарбниці флористики. Ученим було зібрано великі гербарні колекції, визначено видовий склад та описано нові для різних територій та науки види, вивчено їх морфологію, вказано фенологію, регіональне та загальне поширення.

Й. К. Пачоський є одним із загальновизнаних фундаторів нового напряму ботанічної науки - фітосоціології (зараз фітоценологія) - науки про рослинні співтовариства. Учений надав їй загальновживаної назви вже у 1896 р., а ще раніше (1891) виокремив серед інших ботанічних дисциплін і чітко окреслив завдання фітосоціології на майбутнє. Й. К. Пачоський не тільки першим у світі викладав фітосоціологію (1918), але й створив змістовний підручник “Основи фітосоціології” (1921). Про нього як про творця фітосоціології було сказано на ботанічному конгресі у Кембриджі (1930). Праця Й. К. Пачоського “Фітосоціологічні нариси” (Варшава, 1925). була зарахована бібліографічною комісією Ліги Націй до 20 найкращих творів польського письменства за 1925 рік.

Одночасно з терміном “фітосоціологія” Й. К. Пачоський увів у науку про рослинні співтовариства багато соціологічних термінів і проводив аналогізацію людського суспільства і рослинних співтовариств. Професор уперше застосував термін “фітоценоз” (1915); розробив свою оригінальну схему біологічних типів рослин, опубліковану в статті “Біологічні особливості осоту” (1916), і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин; відкрив основний “фітосоціологічний закон”.

Працюючи в “первісному” лісі Біловежжя професор навчився пізнавати взаємозв'язок серед усіх елементів натурального (природного) лісу - рослинністю, ґрунтом, кліматом і лісовою фауною. Й. К. Пачоський першим розробив класифікацію типів лісів (“Ліси Біловежжя”, 1930). Учений першим зауважив, що, коли лісова асоціація і її фауна знаходяться у досконалій гармонії з природним середовищем, в її біоценозах спостерігається стан рівноваги. Збереження цієї рівноваги за Й. К. Пачоським досить важливе - це єдиний шлях уникнути “вимирання" лісу. Адже відродження лісової асоціації триває десятками, а то і сотнями років. На думку вченого лісом слід керувати не з економічної, а з біологічної точки зору. Й. К. Пачоським було підготовлено ряд праць, що стосувалися фенології акліматизованих дерев і їх морозостійкості, які дали підстави для узагальнення методів динамічного усунення ознак перемерзання фруктових і акліматизованих дерев, а також для створення шкали перемерзання, якою крім Познанського наукового товариства починають користуватися більшість ботанічних садів Польщі.

Й. К. Пачоський зробив свій науковий внесок у розвиток зоології.

Перебуваючи на посаді губернського ентомолога вчений одним із перших розробив класифікацію методів захисту рослин від шкідників. Учений звертав увагу на раціональність застосування різних методів боротьби зі шкідниками для тієї чи іншої культури. Висловлював думку про роль комах-шкідників у відсутності лісів у південних регіонах. Проаналізувавши джерельну базу підсумуємо, що вивчення орнітофауни не було об'єктом спеціальних досліджень Й. К. Пачоського. Науковець сконцентрувавши свою увагу на визначення корисних та шкідливих для сільського господарства птахів з метою захисту рослин від комах-шкідників дійшов висновку про їх позитивне значення. Йосиф Конрадович одним із першим почав вивчати роль птахів і ссавців у розвитку навколишнього середовища та житті людини.

Пріоритет Й. К. Пачоського полягав також у необхідності введення пересувних термінів полювання і пропагування заборони не лише весняного, а й літнього відстрілу тварин і птахів.

У науково-організаторській діяльності Й. К. Пачоського важливе місце посідає керівництво двома найвідомішими в Європі резерватами - Асканія-Нова і Біловезька пуща. Розуміючи велике значення лісів Біловежжя, Й. К. Пачоський першим запропонував організувати тут лісову експериментальну станцію.

Учений був ініціатором організації в українських степах ботанічної станції із заповідними ділянками для проведення багаторічних спостережень за найбільш типовою фауною і флорою степів. Йосиф Конрадович розробив і обґрунтував наукову програму діяльності біологічної станції на території Асканія-Нова. Аналіз праць ученого філософського спрямування дозволяє зробити висновок, що саме вони стали фундаментом для виділення фітосоціології як науки. Деякі синтетичні праці Й. К. Пачоського слугують для визначення єдиних рис соціальних систем. Йосип Конрадович доводить, що запропоновані ним правила формування рослинних груп знаходять ширше застосування у тваринному і людському суспільствах.

пачоський науковий спадщина світогляд

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження узагальнені у висновках, основні з яких виносяться на захист:

1. Історіографічний аналіз теми дослідження показав, що наукові праці фрагментарно розкривають життєвий шлях та наукову діяльність доктора біологічних наук, професора Йосифа Конрадовича Пачоського (1864-1942). Велика кількість джерел залишається малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях. З огляду на це, визначено напрями дисертаційного дослідження, серед яких: стан наукової розробки теми становлення особистості та діяльності вченого, його наукова спадщина, педагогічна та громадська діяльність. Архівні матеріали дають можливість не тільки скласти його біографічний нарис, але і встановити основні етапи еволюції його наукового світогляду, внесок у розвиток біологічної науки.

2. Життя і діяльність ученого окреслюються такими основними періодами: білогородський (1864 - 1876), рівненський (1876 - 1879), уманський (1879 - 1887), київський (1887 - 1894), санкт-петербурзький (1894 - 1895), дублянський (1895 - 1897), херсонський (1897 - 1923), польський (1923 - 1942).

Узагальнено відомі і введено до наукового обігу малодосліджені сторінки біографії Й. К. Пачоського. Це, насамперед, стосується його праці “Закон оптимуму”, низки публікацій вченого в галузі фітоценології.

3. Визначено, що науковий світогляд Й. К. Пачоського формувався під впливом таких вітчизняних та зарубіжних учених, як І. Ф. Шмальгаузен, М. В. Бобрецький, О. Ф. Баталін, C. O. Мокржецький, О. О. Браунер, А. К. Маршал. Як викладач вищих навчальних закладів Дублян, Херсона, Познані Йосиф Конрадович зробив вагомий внесок у підготовку наукових кадрів з різних галузей біологічної науки і сільського господарства. Підручники і курси лекцій ученого високо оцінювались педагогічною громадськістю та науковцями України. Й. К. Пачоський був блискучим популяризатором нових досягнень біологічної науки в галузевих науково-популярних журналах.

4. Встановлено, що творчий доробок Й. К. Пачоського можна умовно розділити на такі основні напрями досліджень: ботаніка, розвиток екологічного підходу до вивчення лісових комплексів та удосконалення методів динамічного усунення ознак перемерзання фруктових і акліматизованих дерев, вирішення загальних проблем ентомології та дослідження окремих груп тварин (птахів), охорона природи.

5. Доведено, що наукові здобутки Й. К. Пачоського були вагомим внеском у розвиток біологічної науки в Україні наприкінці ХІХ - в першій половині ХХ ст. Діапазон досліджень ученого створив плідну взаємодію ідей, дозволив робити широкі узагальнення. Тематичний аналіз праць Й. К. Пачоського показує, що основним предметом його флористичних досліджень був рослинний світ Херсонської губернії та Полісся. З'ясовано, що праці вченого стосовно флори південно-західної України і сьогодні є актуальними. Адже вони залишаються основним джерелом для дослідників рослинності вищезгаданих регіонів. Особливу цінність становлять праці вченого, у яких є точні географічні й топографічні прив'язки описаних ділянок.

У результаті дослідження, на відміну від інших історіографічних даних, доведено, що саме Й. К. Пачоський першим запропонував виділити із геоботаніки нову науку і дав їй назву - “фітосоціологія” (1896). З'ясовано, що вчений увів у науку про рослинні співтовариства багато соціологічних термінів (фітоценоз, філогенетичні зміни, зональна, азональна, екстразональна рослинність, фітологія, фітогенія, онтогенія). Він розробив свою оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин.

6. Установлено, що праці Й. К. Пачоського мали велике практичне значення. Учений першим розробив класифікацію типів лісів та створив шкалу перемороження фруктових і акліматизованих дерев; розробив класифікацію методів захисту рослин від шкідників, що є актуальним і сьогодні. Вивчаючи хребетних тварин Нижнього Дніпра, він одним із перших проаналізував роль птахів і ссавців у розвитку навколишнього середовища та житті людини. З'ясовано, що Й. К. Пачоський був одним із ініціаторів уведення пересувних термінів полювання.

7. На основі вивчення архівних матеріалів проаналізовано природоохоронну діяльність ученого, його внесок в організацію заповідників Асканія-Нова і Біловезька пуща. Він першим указав на необхідність захисту флори Нижньодніпровських степів, які згодом увійшли до складу Чорноморського біосферного заповідника.

8. Установлено, що найбільш важливі моменти життя Й. К. Пачоського пов'язані з українськими землями. За час проживання на території України ним були написані найбільш знакові наукові праці, зібрано унікальний гербарій української флори. Вищезазначене дає нам право називати Й. К. Пачоського українським ученим.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Безлуцька О. П. Історико-біографічний нарис життя і діяльності Й.К. Пачоського / Олена Петрівна Безлуцька // Історія української науки на межі тисячоліть : Зб. наук. пр. / Відп. редактор О. Я. Пилипчук. - К., 2006. - Вип. 25 - С. 10 - 22.

2. Безлуцька О. П. Внесок Й. К. Пачоського в становлення та розвиток фітосоціології / Олена Петрівна Безлуцька // Історичні записки: Зб. наук. пр. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - Вип. 12. - Ч. 2. - С. 9 - 14.

3. Безлуцька О. П. Громадська діяльність Й. К. Пачоського / Олена Петрівна Безлуцька // Історія української науки на межі тисячоліть : Зб. наук. пр. / Відп. редактор О. Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 29 - С. 3 - 14.

4. Безлуцька О. П. Джерельна база дослідження діяльності Й. К. Пачоського / Олена Петрівна Безлуцька // Південний архів : Зб. наук. пр. Історичні науки. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. - Випуск 24. - С. 65 - 68.

5. Безлуцька О. П. Праці Й. К. Пачоського із зоології та мисливства / Олена Петрівна Безлуцька // Історія української науки на межі тисячоліть : Зб. наук. пр. / Відп. редактор О. Я. Пилипчук. - К., 2007. - Вип. 31. - С. 3 - 8.

6. Безлуцька О. П. Херсонський період життя та діяльності Й. К. Пачоського (1897-1923) / Олена Петрівна Безлуцька // Історія української науки на межі тисячоліть : Зб. наук. пр. / Відп. редактор О. Я. Пилипчук. - К., 2009. - Вип. 38. - С. 6 - 15.

7. Безлуцька О. П. Й. К. Пачоський - життя та діяльність // Актуальні питання історії техніки : Матеріали 5-ї наук. конф. (19-20 жовтня 2006 р.). - К. : ПП. “ЕКМО”, 2006. - С. 210 - 214.

8. Безлуцька О. П. Внесок Й. К. Пачоського у розвиток лісівництва та садівництва // Перші читання, присвячені пам'яті Олександра Парфенійовича Бородіна (1848 - 1898), 22 квітня 2005 р. - К., 2005. - С. 3 - 8.

9. Безлуцька О. П. Географія досліджень Йосифа Конрадовича Пачоського // Дванадцята всеукраїнська конференція молодих істориків освіти, науки і техніки та спеціалістів : Матеріали конф., 20 травня 2007 р. - К., 2007. - С. 10 - 15

10. Безлуцька О. П. Заслуги Й. К. Пачоського в галузі охорони природи // Херсонські краєзнавчі читання, 4 жовтня 2007 р. - Херсон, 2007. - С. 3.

11. Безлуцька О. П. Наукові досягнення Й. К. Пачоського в галузі ботаніки // Актуальні питання історії науки і техніки : Матеріали 7-ї наук. конф. (2-3 жовтня 2008 р.) / Центр пам'ятникознавства НАН України та УТОПІК. - К., 2008. - С. 192 - 195.

АНОТАЦІЇ

Безлуцька О. П. Діяльність Й. К. Пачоського в контексті розвитку біологічної науки (остання чверть ХІХ - перша половина ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Державний економіко-технологічний університет транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню життя і наукової діяльності Й. К. Пачоського (1864-1942) - визначного українського біолога і дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. На основі широкого комплексу джерел досліджено внесок Й. К. Пачоського у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства, охорони природи.

Наукова діяльність Й. К. Пачоського розглянута в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив свою оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

Ключові слова: Й. К. Пачоський, біологія, флористика, фітосоціологія, лісівництво, зоологія, сільськогосподарська ентомологія, мисливство, охорона природи.

Безлуцкая Е. П. Деятельность И. К. Пачосского в контексте развития биологической науки (последняя четверть ХІХ - первая половина ХХ века). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - Государственный экономико-технологический университет транспорта Министерства транспорта и связи Украины, Киев, 2009.

В диссертации отображены основные этапы жизненного пути и представлен анализ научной, организационной, общественной деятельности украинского и польского ученого-натуралиста Иосифа Конрадовича Пачосского (1864-1942).

Работа состоит из вступления, трех разделов, общих выводов, списка использованных источников.

Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи, методы исследования, раскрывается научная новизна, теоретическое и практическое значение полученных результатов его, связь с научными программами, поданы сведения об апробации полученных результатов.

В первом разделе “Историография, источники и методология исследования” представлен анализ архивных материалов, научных, научно-популярных, публицистических, литературных источников, которые были использованы в ходе исследования. Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная проблема освещалась только фрагментарно, деятельность И. К. Пачосского не была предметом диссертационного исследования.

Во втором разделе “Жизненный и творческий путь И. К. Пачосского” осуществлен анализ основных этапов жизненного и научного пути ученого, показано процесс становления и формирования его как ученого. Произведен анализ всех факторов, способствовавших формированию научного мировоззрения ученого, особо отмечено роль ученых В. Я. Скоробишевского, И. Ф. Шмальгаузена, Н. В. Бобрецкого. Впервые предложена периодизация жизнедеятельности И. К. Пачосского, показаны роль и значение его научных изысканий.

В третьем разделе “Анализ научной деятельности И. К. Пачосского” осуществлен анализ научного наследия ученого.

Труды И. К. Пачосского имели большое практическое значение. Ученый первым разработал классификацию типов лесов и создал шкалу перемораживания фруктовых и акклиматизированных деревьев; разработал классификацию методов защиты растений от вредителей, которые являются актуальными и сегодня. Изучая позвоночных животных Нижнего Днепра, он одним из первых проанализировал роль птиц и млекопитающих в развитии окружающей среды и жизни человека. И. К. Пачосский был одним из инициаторов введения передвижных сроков охоты.

Исследования И. К. Пачосского способствовали становлению и развитию заповедника Аскания-Нова и Беловежская пуща. Он первым указал на необходимость защиты флоры Нижнеднепровских степей, которые вскоре вошли в состав Черноморского заповедника. Освещена роль И. К. Пачосского в основании и развитии Херсонского природо-исторического музея.

В выводах обобщены результаты работы, показаны перспективы дальнейшего исследования.

Ключевые слова: И. К. Пачосский, биология, флористика, фитосоциология, лесничество, зоология, сельскохозяйственная энтомология, охота, охрана природы.

Bezlutskaya O. P. J. Paczoski's (1864-1942) activity in the context of biological science development - Manuskript.

The Dissertation for candidate's degree on History in speciality 07.00.07 - History of Science and Technology. - The State Economical and Technological University of Transport Ministry of Transport and Communications of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis focuses on complex research of life and scientific activity of J. Paczoski (1864-1942) - an outstanding Ukrainian biologist and explorer.

The thesis presents Paczoski as a researcher and a personality and studies his scientific ideas and outlook. Periodization of the scientist's life and activity has been developed. Contribution of J. Paczoski to the development of biology, zoology, botany-geography, phytosociology, forestry, horticulture, agricultural entomology, hunting, nature protection has been studied on the basis of a wide complex of sources.

J. Paczoski research activity is examined in the context of the biological science development. The scholar has made a valuable contribution to the Biology development, to the organization of this science in Ukraine. The analysis of his research works gives arguments to affirm that they haven't lost their importance even today.

His scientific and pedagogical contribution had become the ground for further development of new ideals and conceptions in biological research.

Key words: J. Paczoski, biology, floristic, phytosociology, horticulture, zoology, agricultural entomology, hunting, nature protection.

Размещено на Allbest.ru