Реформування економічних відносин в Польщі наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття

Розгляд інноваційних змін, що сприяли подоланню господарської кризи і реформуванню економічних відносин у Польщі на переході від тоталітаризму до демократії. Історичний огляд формування нового укладу в зовнішньоекономічній діяльності Польщі в ХХ ст.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 13.10.2013
Размер файла 37,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Реформування економічних відносин в Польщі наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття

Спеціальність: Всесвітня історія

Стрільчук Ростислав Семенович

Чернівці, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається необхідністю осмислення суті перших основних інноваційних структурних змін економічного механізму, які започаткували подолання господарської кризи і реформування економічних відносин у Польській державі. Розробка цієї теми важлива й тому, що без урахування набутого негативного і позитивного досвіду в процесі формування нових економічних відносин не можна будувати сучасне східноєвропейське, європейське і світове демократичне співтовариство незалежних і рівноправних держав.

Актуальність дослідження підтверджується також особливим місцем Польщі у стратегічних політичних, економічних намірах провідних західноєвропейських держав і США та позитивними (негативними) наслідками в процесі їх реалізації. Звернення до цієї проблеми є спробою, враховуючи реалії сучасності, по-новому підійти до теоретичного обґрунтування впливу економічного фактору на зовнішньополітичне становище Польщі. Адже від стану розвитку економіки, економічної стратегії залежить рівень значущості держави у відносинах із зарубіжними країнами.

І, нарешті, актуальність дослідження - в повчальній історії Польщі, у висвітленні позитивних перемін її економічної діяльності, що можуть стати надбанням інших держав, у тому числі й України - найближчого сусіда й багаторічного економічного партнера, яка теж торує шлях вирішення схожих економічних і політичних проблем.

Зв'язок роботи з іншими програмами, планами, темами.

Досліджувані в дисертації проблеми є складовими навчального курсу сучасної історії країн Європи та Америки на історичних факультетах вузів, а також у загальноосвітній школі. Тема й матеріали дослідження відповідають перспективній тематиці кафедр нової та новітньої історії зарубіжних країн, історії економічних вчень, країнознавства і міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки, а також плану заходів Волинської облдержадміністрації на виконання міждержавних угод у рамках єврорегіону „Буг”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є висвітлення економічної політики Республіки Польща у процесі реформування економічних відносин на початковому етапі розбудови її державності та вироблення основних принципів зовнішньоекономічної діяльності.

Для досягнення визначеної мети автор ставить завдання дослідити:

- історичні передумови економічного і політичного реформування польського суспільства;

- основні чинники реформування економічних відносин і формування нової економічної політики;

- державні пріоритети нової економічної політики 1989-1993 років;

- перший етап реформ із визначенням національних особливостей і специфіки так званого „польського капіталізму”;

- суть намірів польських реформаторів стосовно інтеграції в ЄС, НАТО та інші міжнародні політичні й економічні структури;

- дієвість та результативність політики провідних країн Заходу і США, спрямованої на підтримку економічних реформ у Польщі;

- соціально-політичні наслідки „шокової терапії”;

- зв'язок між реформуванням польської економіки і становленням та розвитком польсько-українських економічних відносин.

Підбити перші підсумки й уроки реформування польської економіки.

Об'єкт дослідження - історія Польщі (з 29 грудня 1989 р. Республіка Польща - Rzeczpospolita Polska) з кінця 80-х - початку 90-х рр. XX ст., у перехідний період від тоталітаризму до демократії.

Предмет дослідження - формування нового економічного укладу Польської держави на початковому етапі її становлення як сучасного демократичного суспільства.

Методи дослідження - методи історизму та наукової об'єктивності, конкретно-історичного підходу до аналізу та оцінки подій і фактів. Основні розділи дисертації скомпоновані за проблемно-хронологічним принципом. У з'ясуванні причин і сутності основних економічних перетворень автор спирався на діалектичний метод вивчення історичного процесу і відповідного його висвітлення.

Хронологічні межі - кінець 80-х - початок 90-х рр. XX ст. - обумовлені тривалістю першого етапу політичного й економічного реформування польського суспільства, конкретніше - 1989-1993 рр. З метою ретроспективного історично-економічного аналізу в другому розділі дисертації автор звертається до більш ранніх часових меж польської історії.

Територіальні межі охоплюють Польщу в сучасних державних кордонах.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі поглибленого вивчення важливої історичної проблеми вперше у вітчизняній історіографії досліджено і з'ясовано:

- інноваційний характер реформування економічних відносин та створення сучасних механізмів господарювання, що сприяло оздоровленню фінансової системи держави і вирішенню назрілих соціальних проблем;

- відповідність пріоритетів нової державної політики 1989-1993 рр. проектам європейської економічної інтеграції;

- правові основи підприємництва, рівноправності різних форм власності та ринкових механізмів з урахуванням національних потреб;

- економічну політику провідних країн Заходу і США щодо реформування польських економічних відносин;

- вплив економічних реформ у Польщі на результати польсько-українського співробітництва та партнерства.

Новим і цілком обґрунтованим є положення про те, що реформування польської економіки було однією з головних умов подолання централізованої системи управління виробничими відносинами, що закладалася упродовж сорока п'яти років (з 1944 р.) і супроводжувалася постійними господарськими і політичними кризами.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали й висновки дослідження можуть бути використані для поглибленого вивчення сучасної історії Польщі й інших країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи, написання на їх основі узагальнюючих праць, підручників та посібників, а також у вузівському лекційному курсі з теми „Східна Європа у новітній час”, на практичних та семінарських заняттях. Результати роботи можуть бути використані органами влади та політичними структурами України для запозичення позитивного досвіду польських реформаторів під час вирішення схожих соціально-економічних проблем.

Апробація результатів дисертації. Дослідження обговорювалось і було схвалено на засіданнях кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Волинського державного університету імені Лесі Українки і кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Основні її положення та висновки виголошувалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях, на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та студентів ВДУ імені Лесі Українки, а також висвітлені у 9 наукових публікаціях, вміщених у фахових виданнях ВАК України.

Структура роботи побудована за проблемно-хронологічним принципом. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, дев'яти підрозділів, висновків (177 стор.) та списку використаних джерел і літератури (353 назви).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, новизну і практичну значимість роботи.

У першому розділі „Джерельна база та історіографія проблеми” проведено огляд залучених джерел і аналіз дослідницьких робіт. Основу джерельної бази дослідження склали різноманітні історичні документи, опубліковані й неопубліковані, значна частина яких вводиться в науковий обіг вперше. Це, здебільшого, матеріали архівних установ, опубліковані добірки документальних матеріалів і статистичних даних, а також періодика та публіцистична література, спогади державних і політичних діячів, безпосередніх учасників подій досліджуваного періоду.

Цінні документи і матеріали з досліджуваної проблеми, зокрема про господарські зв'язки Польщі та України у 80-і роки ХХ ст., виявлені в Центральному державному архіві вищих органів влади та апарату управління України (ЦДАВОУ, ф. 337). З поточного архіву Міністерства закордонних справ України використано ряд документів, що стосуються початкового стану і перспектив українсько-польської взаємодії в умовах розширення НАТО. Аналогічні матеріали виявлено також у поточному архіві Посольства Республіки Польща в Україні.

Звичайно, більшість архівних документів зберігається в польських архівних установах. У дисертації використано матеріали Архіву Нових актів у Варшаві (Archiwum Akt Nowych w Warszawie - AAN). Усього 6 фондів, 40 справ. Їх свідчення особливо знадобилися під час висвітлення характеру змін, пов'язаних із запровадженням у країні ринкових відносин. Окремі матеріали, зокрема про ставлення радянського керівництва до реформаторської діяльності польських урядів, виявлені у фондах архіву Військового історичного інституту у Варшаві (Archiwum Wojskowego Instytutu Historycznego w Warszawie - AWIH).

Розкриття загальних концептуальних підходів правлячої верхівки Польщі до її соціально-економічного розвитку проводилося на основі залучення законотворчої і правової бази.

Сюди слід віднести, в першу чергу, низку важливих законів стосовно головних складових економічної реформи (приватизація, інвестиційна політика, фінансова та податкова системи й ін.), які розроблялись, приймались і впроваджувались упродовж 1989-1993 рр., тобто в період діяльності перших реформаторських урядів, (Т. Мазовецького, Я.К. Бєлєцького, Я. Ольшевського, Г. Сухоцької та В. Павляка). Нині більшість цих документів видані у збірниках за ред. З. Блажинського і Р. Закржевського, В. Вільчинського та ін.

У дисертації також використано більше десяти видань різних документів, договорів, у т. ч., пакет договірно-правових угод про утворення і перші кроки функціонування єврорегіону „Буг”.

Найбільш численну й різнопланову групу джерел складають матеріали преси. Загалом опрацьовано матеріали та огляди публікацій за 1989-1993 рр. (вибірково за усі 90-ті рр.), більш як 20 газетних видань (українських, польських, російських).

Досліджувана проблема в різних її аспектах постійно перебувала й залишається сьогодні в полі зору фахівців - істориків, економістів, соціологів, політологів. Загалом план Л. Бальцеровича і програма радикальних реформ, запроваджених на його основі урядом Т. Мазовецького, започаткували новий напрям досліджень з різноманітних проблем системної трансформації перехідного періоду й появу значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів. При цьому зауважимо, що найбільш вичерпні відповіді на поставлені в дисертації питання дає польська історіографія. Тому під час характеристики майже всіх досліджуваних проблем переважає інформативно-аналітична й довідково-статистична база польського походження: із 170 дослідницьких робіт, використаних у процесі написання дисертаційного дослідження, 100 - праці польських авторів, і це цілком логічно.

До найважливіших із них віднесено роботи Л. Бальцеровича, П. Божика, М. Федоровича, К.В. Яновського, Г. Колодко, А. Плоціца й ін. Вони дали нам змогу вкласти в історичний контекст важливі відомості про причини інфляції і на цій основі зробити висновки, що перші підсумки реалізації урядової програми щодо її обмеження були позитивними і сприяли стабілізації внутрішнього ринку.

Цінні загальні концептуальні установки відносно приватизації містить колективна праця Р. Фрідмана і А. Рапачинського „Приватизація у Східній Європі” (Київ, 1995), до якої включено основні теми доповідей Центральноєвропейського університету з питань приватизації. Інвестиційну політику польського уряду та його заходи щодо забезпечення конкурентності реформованого господарства проаналізували у своїх дослідженнях П. Гайдзінський, А. Дудек, Я. Муйжель, Д. Стуглік та А. К. Врублевський.

Цінні відомості про реформу польської фінансової, банківської систем вміщено у збірнику „Україна на роздоріжжі, уроки з міжнародного досвіду аналогічних реформ”. (Вступне слово В. Ющенка, Т. Вейгеля). - Київ, 1998.

Польські вчені А. Кречинович, Г. Колодко і М. Поповський ґрунтовно опрацювали важливі напрямки зовнішньополітичних та економічних намірів реформаторських урядів, зокрема стосовно вступу до ЄС і НАТО.

Питання соціально-економічних перетворень у Польщі знайшли деяке відображення в українській науковій літературі. В дисертації використано інформаційно-аналітичні матеріали більш як із 30-ти дослідницьких праць українських авторів. Серед них нам найбільше прислужилися праці Л. Зашкільняка, М. Крикуна, Ю. Макара, В. Колесника, Я. Струтинського, С. Трояна, Б. Гурського, В. Моцока, І. Мельничука і багатьох інших, на основі яких можна цілком скласти уявлення про українське розуміння польської проблеми періоду радикальних економічних реформ, а також українсько-польського стратегічного партнерства.

У російській історіографії переважає в основному критичний підхід до суті і наслідків радикальних економічних перетворень на першому етапі економічних реформ (до речі, це стосується і наступних етапів). Не вдаючись до глибокого аналізу економічних перетворень у цій країні, російські дослідники нерідко огульно применшують значення цих перетворень. Проте і тут знаходимо чимало цінного з досліджуваної нами проблеми. Наприклад, роботи російських авторів Л. Корнілова, С. Матицина, Р. Наринського містять інформацію про стартові економічні умови, що склалися на той час у господарстві Польщі. Загалом названі вище джерела, доповнюючи одне одного, складають єдиний комплекс і дають можливість об'єктивно і достатньою мірою висвітлити досліджувані у роботі проблеми.

У другому розділі „Історичні передумови економічного реформування польського суспільства”, який складається з двох підрозділів, зроблено спробу виділити і проаналізувати найбільш важливі події, пов'язані з реформуванням польського суспільства, починаючи від ідейної декларації ПОРП (грудень 1948 р.), яка проголошувала завдання побудови „Фундаменту соціалізму”, і завершуючи „Круглим столом” (лютий 1989 р.), який зробив рішучий поворот у бік ринкової економіки, започаткувавши низку системних реформ.

Загалом цей період характеризувався усуспільненням майже всіх засобів виробництва, створенням потужної системи централізованого управління економікою і так званими соціалістичними експериментами щодо реалізації планів соціалістичної індустріалізації, масової колективізації в аграрному секторі за зразком Радянського Союзу. В системі управління економічним розвитком країни провідну роль відігравала ПОРП. Економіка перетворювалася на галузь, яка розвивалася не заради виробництва потрібних товарів, а задля самої себе і політичних амбіцій правлячого табору.

Все це призвело до зростання напруження в суспільстві. У ЗМІ з'явилися відверті виступи із засудженням системи влади та управління, колективізації, „культурної революції”, копіювання зразків СРСР і нехтування національними традиціями, залежності країни від східного сусіда. Спроби керівництва ПОРП (В. Гомулка, Е. Герек, В. Ярузельський) вирівняти й стабілізувати економічну ситуацію шляхом здійснення програм модернізації економіки не досягли мети. В умовах адміністративно-розподільчої системи не могло бути й мови про якісь істотні зрушення в цьому напрямку.

У кінцевому підсумку це призвело до створення організованої опозиції в особі „Солідарності” - потужної Незалежної самоврядної профспілки, очолюваної Л. Валенсою, яка виникла у вересні 1980 р. на хвилі масових страйків у промислових містах країни. Вже тоді її теоретики (Я. Куронь, А. Міхнік, Я. Літинський, Б. Геремек та ін.) розробили економічну платформу, яка стала основою програми об'єднання. Вона ставила за мету проведення економічної реформи на засадах планово-ринкового господарства під контролем робітничих самоврядних органів, що на практиці означало применшення ролі держави на користь трудових колективів. У тексті програми не було згадки про соціалізм, натомість об'єднання орієнтувалося на розв'язання суспільних проблем через „третій шлях”, відмінний від державного соціалізму і стихійного капіталізму.

Така, ще далеко не категорична, вимога зміни існуючого режиму започаткувала ряд незворотних змін, котрі й призвели до його краху. В самій Польщі намітився шлях до діалогу з опозицією, який пройшов спочатку стадію загострення відносин і воєнний стан й завершився „Круглим столом”. В економічних відносинах з СРСР також намітились принципові зміни, що поступово вели до відмови Радянського Союзу від ролі „старшого брата”. Тим часом ідеї демократизації країни, закладені в документах „Круглого столу”, створили стартові умови для демонтажу всієї політичної тоталітарної системи і поетапного реформування економічних відносин на сучасних цивілізованих засадах.

У третьому розділі „Пріоритети нової економічної політики”, який складається з трьох підрозділів, проаналізовано перший етап економічних та соціальних реформ та розбудову правової основи ринкових механізмів, підбито попередні підсумки та соціально-політичні наслідки реформування польської економіки.

Кардинальні зміни у розстановці політичних сил на рубежі 80-х - 90-х рр. викликали швидкі системні перетворення. Уже на сеймі 10-го скликання, що працював з червня 1989 р., по жовтень 1991 р., було розроблено і прийнято пакет законів, які забезпечили основні напрямки економічної реформи в країні (план Бальцеровича) і, по суті, започаткували формування ринкових відносин у Польщі. Перспектива соціально-економічного розвитку, що передбачала створення ринкової моделі господарювання шведського, американського або західного німецького зразка (за уточненням Л. Валенси - з польською національною специфікою), після відсторонення від влади комуністів відразу беззастережно прийнялася і підтримки більшістю населення, набула в суспільній свідомості реального обрису. Ключовим фактором формування соціально-психологічних передумов економічних реформ мало стати досягнення збалансованості споживчого ринку. В цьому плані хронічні дефіцити на внутрішньому споживчому ринку диктували економістам на чолі з віце-прем'єром Л. Бальцеровичем вимогу розпочати реформу, під яку Міжнародний валютний фонд (МВФ) надав кредити в сумі понад 2,2 млрд. дол., саме на реформи фінансів, ціноутворення і досягнення бюджетної рівноваги. Проте спроби вирішення проблеми наповнення споживчого ринку принципово якісних результатів не дали. І надалі зберігалася його дефіцитність, відчувалася гостра нестача окремих груп товарів, ціни на товари і послуги зросли майже в 5 разів при одночасному зниженні реальних доходів населення майже на 17% і реальної зарплати на 25% та майже двократному зростанні вартості життя. Саме через це план Бальцеровича, який передбачав оздоровлення фінансової системи держави без урахування соціальних наслідків, отримав назву „шокової терапії” і піддавався критиці як справа, так і зліва. Хоч загалом він став своєрідним етапом переходу до системи вільних цін - однієї з головних умов ринкових відносин.

Ще одна особливість, на важливості якої наголошував Бальцерович, що комплекс „шокових” заходів - невід'ємна частина програми переходу до нової економічної системи, яка має смисл лише у поєднанні з активним роздержавленням і приватизацією, демонополізацією економіки і створенням ринкової інфраструктури. Саме у такій послідовності і здійснювалися наступні кроки щодо реалізації програми.

Незважаючи на значні труднощі об'єктивного і суб'єктивного характеру, зокрема пов'язані з незаконним привласненням державного майна місцевою „номенклатурою” (тими, хто був певний час при владі), перші кроки приватизації були вражаючими. Згідно з доповіддю Приватизаційного проекту Центральноєвропейського університету, у 1991 р., частка приватного сектора (не враховуючи сільське господарство) становила 24% ВНП, а в будівництві - 55%. Наприкінці 1990 р., приватні крамниці давали вже 80% товарообороту в роздрібній торгівлі. Щодо зайнятості, то приватний сектор (знову ж таки не враховуючи сільське господарство) надавав 38% усіх робочих місць у народному господарстві Польщі. Таким чином, приватна власність почала перетворюватися в основну форму власності в економіці, включаючи промислове і сільськогосподарське виробництво, сферу послуг та ін. Одночасно створювались урядові організації для нагляду за ходом приватизації, підготовки проектів нових законів про приватизацію тощо.

На першому етапі реформ розпочалася й перебудова банківського сектора. Центральний банк став незалежним від уряду і парламенту й у своїй політиці щодо комерційних банків почав більше спиратися на ринкові норми і менше вдаватися до безпосереднього втручання. Паралельно з перебудовою банківського сектора проходило становлення небанківських фінансових установ й фондової біржі.

Протягом 1990-1993 рр., Польща здійснила перехід від складної податкової системи, характерної для соціалістичної економіки, до сучасної податкової системи західного зразка. Було ліквідовано численні звільнення корпорацій від сплати податку на прибуток. На початку 1992 р., введено модернізований податок на особистий дохід, а в липні 1993 р., податок на додану вартість. Розроблялась і відповідна система податкового контролю. Проте, як і в багатьох інших країнах Східної Європи, ухиляння від сплати податків не оминуло й польську економіку перехідного періоду, що є неминучим наслідком успішної лібералізації і, відповідно, розвитку малих приватних фірм.

Можна припустити, що перебудова структури виробництва у процесі економічної реформи стала частиною значно ширшого процесу технічного переозброєння й поліпшення ефективності. І хоч досі немає більш-менш розгорнутих досліджень, які показали б зміни в продуктивності, зумовлені сукупним впливом різних чинників, для всієї країни або для окремих галузей виробництва, однак уся наявна у нашому розпорядженні часткова інформація свідчить про те, що характерні симптоми соціалістичної неефективності швидко зникали вже на першому етапі реформ. Глибокі зміни сталися у польській зовнішній торгівлі. Експорт на Захід у 1990-1991 рр., зріс на 60,8%, а в 1992-1993 рр., ще на 13%; імпорт зріс, відповідно, на 53 і 40%. Очевидно, це обумовлено не лише переорієнтацією експортної політики зі Сходу на Захід. Економіка Польщі стала значно відкритою й набагато міцніше пов'язаною з країнами Європейського Співтовариства, особливо з країнами Західної Європи. Щорічний приплив прямих іноземних інвестицій зріс від 60 млн. дол. у 1989 р. до 105 млн. дол. у 1990 р. і до 1,5 млрд. дол. у 1993 р.

Названі вище, як і інші радикальні заходи, відбувалися одночасно з розбудовою правової основи та ринкових механізмів. Забігаючи наперед, визнаємо, що в польському суспільстві вже на початковому етапі економічної реформи система законодавства намагалася більш-менш чітко розмежувати сфери різних прав і вводити в дію права власності згідно з відповідними законоположеннями, хоч одночасно тут діяло ще й чинне законодавство, розроблене в умовах попереднього тоталітарного режиму, і яке, звичайно ж, постійно намагалося узаконити права власності на користь держави. Крім того, цей процес багато в чому залежав від внутріполітичної ситуації, а вона, як відомо, була нестабільною, характеризувалася доволі різним баченням вирішення тих чи інших проблем президентом, урядом, членами парламенту, економістами й ін.

Після того, як на початку січня 1990 р., пакет заходів радикальної економічної реформи було введено в дію, розпочався активний законотворчий процес. У лютому прийнято урядом, а в липні схвалено парламентом Закон про приватизацію.

У першій половині 1990 р., схвалено й деякі інші закони про інституційну структурну перебудову економіки, зокрема Закон про страхування, Антимонопольний закон, Закон про банкрутство, Закон про зміни в організації та діяльності кооперативів, а також Закон про розпуск примусової асоціації кооперативів, Закон про землекористування та експропріацію нерухомого майна, Закон (Акт) про неплатоспроможність та ін.

Протягом 1991 р., прийнято нові закони про цінні папери й організацію роботи фондової біржі, новий ліберальний Закон про іноземні інвестиції, Закон про загальний податок з прибутку, новий Закон про бюджет, Закон (Акт) про сільськогосподарське майно, що у власності держави. У наступні роки законотворчий процес спрямовувався на створення сприятливого інвестиційного клімату і підвищення загального іміджу країни. Крім Закону про іноземні інвестиції, в 1990-1995 рр., підписано 42 угоди з різними суб'єктами підприємницької діяльності, в тому числі зарубіжними, на підтримку й взаємний захист капіталовкладень і 25 угод з приводу податкової політики у цій сфері.

Дещо складніше формувалося правове поле соціальної сфери, оскільки розвиток системи пенсійного забезпечення й допомоги непрацездатним виявився особливо болісною проблемою польського варіанту переходу до ринкової економіки. Однак, саме недооцінка або й ігнорування соціального фактору, який, до речі, не знайшов чіткого відображення в жодній з урядових програм як Т. Мазовецького, так і його наступників, за винятком хіба соціальних гарантій для деяких категорій населення або одноразових соціальних заходів, що відчутно не змінювали ситуацію на краще, викликали нову хвилю невдоволення в суспільстві і ставили під загрозу увесь реформаторський процес.

Таким чином, ризик соціального протесту суттєво вплинув на політичну ситуацію в країні, викликавши серію урядових криз, однак не призвів до відхилення стратегії радикальних реформ, що, власне, врятувало план Бальцеровича від повного провалу. У цьому й головна суть специфіки польської економічної реформи: в теоретичних викладках вона виключала соціальний фактор, але на практиці змушена була час від часу відповідним чином реагувати на нього. Для порівняння: в більшості країн Центральної та Східної Європи перехід до ринкової економіки - це комплексний процес, у якому і в теорії, і на практиці взаємодіють економічні, соціальні та політичні чинники.

У четвертому розділі „Зовнішньоекономічна діяльність Польщі”, який складається з двох підрозділів, головну увагу звернуто на реінтеграцію країни у європейські та світові структури та на становлення і розвиток польсько-українських відносин і співробітництва.

В аналітичних оглядах найбільш авторитетних міжнародних економічних центрів і науково-дослідних установ, зокрема таких, як МВФ, ЄБРР, Світовий банк, Міжнародний центр перспективних досліджень, Центральноєвропейське бюро міжнародної організації праці, Лондонська школа економіки, Варшавська школа економіки та ін., однозначно стверджується, що успіхи Польщі у подоланні тоталітарної централізованої планової економіки і послідовної трансформації її економічної системи до ринкових відносин стало можливим завдяки правильно обраній зовнішньоекономічній стратегії, а також міжнародній підтримці польських реформ провідними країнами Західної Європи і США.

Головні наміри такої стратегії в програмах перших польських реформаторських урядів були такими:

- відновлення перерваних зв'язків з економікою Заходу;

- посилення і розширення загальноєвропейських угод;

- встановлення взаємовигідних зв'язків з міжнародними економічними організаціями - спеціалізованими організаціями ООН, зокрема з МВФ, ЄБРР та ін.;

- формування нових системних підходів до здійснення економічних зв'язків з СРСР і країнами-членами РЕВ;

- розвиток дружніх двосторонніх відносин, особливо з близькими сусідами і, зокрема, з Україною; будівництво субрегіональних відносин; тісне співробітництво із західними інтеграційними структурами - ЄС, ЗЄС, НАТО, у перспективі - з повним членством у цих організаціях;

- вироблення і впровадження в практику нових умов зовнішньоторгового обігу.

Економічні відносини Польщі з більшістю європейських партнерів.

Відносини були врегульовані трьома основними договорами: з ЄС - Договором, що встановлював асоціацію Польщі:

- з Європейським Співтовариством (ЄЕС), і який набрав чинності 1.02.94 р. (комерційна частина Договору зобов'язувала вже з 1.03.92 р.);

- з державами Центральної Європи - Центральноєвропейським договором про вільну торгівлю (ЦЄАВТ), чинний з 1.03.93 р.;

- з рештою - Договором про вільну торгівлю з країнами ЄАВТ, чинний з 15.11.93 р.

На кінець 1994 р. торговий обіг, врегульований трьома згаданими договорами, складав вже близько 75% усієї польської зовнішньої торгівлі.

Одним із головних завдань, у процесі асоціації країни з ЄС, став перегляд польського права для приведення його в когерентність з європейським законодавством, згідно зі ст. 68 Договору про співробітництво, зокрема в таких правових галузях, як: закон про бухгалтерський облік, закон про банки, захист конкуренції, захист навколишнього середовища, фінансові послуги, охорона здоров'я, захист авторських і суміжних прав, технічні норми і стандарти, а також транспорт. Згодом усі ці напрямки були відтворені у так званій „Білій книзі” - зводі основоположних законодавчих актів єдиного ринку, які створили правові умови процесу підготовки Польщі до вступу в ЄС. Паралельно проходив процес створення відповідних політичних і економічних структур, як, наприклад, Комітету з європейської інтеграції, Бюро ЮНІДО у Варшаві, Державної агенції іноземних інвестицій (ДАЗІ) та ін.

Висвітлення зовнішньої економічної політики Польщі було б неповним без урахування ще одного важливого напрямку, який вона започаткувала на етапі радикальних реформ - зближення з Північноатлантичним альянсом. Відтак стратегічна мета Польської держави - політична й економічна інтеграція із Заходом - розділялася на дві кардинальні складові: членство в ЄС і військовий союз із НАТО. Лише за цієї умови Польща могла стати повноправним суб'єктом світового співтовариства і проводити таку зовнішню політику, в тому числі й економічну, яка б найповнішою мірою враховувала національні інтереси. Становлення і розвиток польсько-українських відносин у 1989-1993 рр., за характером домовленостей і хронікою найважливіших подій умовно можна поділити на два періоди: перший - 1989-1991 рр., другий - 1992-1993 рр.

Перший період можна цілком характеризувати як організаційний - у плані формування нової моделі співробітництва і як вихідний рубіж - з точки зору нових форм і методів співробітництва. Як для Польщі, так і для України він важливий, в першу чергу, з огляду на можливість самостійно формувати свою зовнішню політику, засновану на національних інтересах, наповнювати новим змістом економічне співробітництво. Уже в ході першого візиту Т. Мазовецького до Києва (листопад 1989 р.) обидві сторони висловили зацікавленість у прискоренні робіт з удосконалення механізмів економічного співробітництва, оскільки форми і методи взаємодії, засновані на принципах РЕВ, вже не давали очікуваного ефекту і не відповідали повною мірою радикальним господарським реформам, які проводили обидві країни.

На думку майбутніх партнерів, нова модель співробітництва покликана забезпечити прогресивні зрушення в економіці обох країн і в розподілі праці між ними, застосування ринкових механізмів, активізувати зв'язки підприємств, перетворити їх у головні суб'єкти співробітництва, наблизити взаємодію партнерів до умов світового ринку.

Другий період польсько-українських економічних відносин теж був започаткований важливою політичною подією у житті обох країн - підписанням 18.05.92 р., під час зустрічі у Варшаві президентів Л. Валенси і Л. Кравчука основоположного Договору про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. 7, 8, 9 пункти Договору стосувалися економічних відносин між двома країнами.

Серед інших важливих подій цього періоду, які визначально впливали на польсько-українські економічні відносини, слід назвати підписання 12.01.93 р. представниками президентів обох країн протоколу про створення Консультаційного комітету президентів Польщі і України для „обміну думками та інформацією відносно способів розвитку добросусідського співробітництва і підготовки відповідних пропозицій для президентів обох країн”, а також перше засідання у лютому 1993 р. Польсько-Української змішаної комісії з питань торгівлі й економічного співробітництва, які засвідчили прагнення високопоставлених урядовців перенести офіційні політичні заяви у сферу регіонального і економічного співробітництва.

А 24.05.93 року, у Києві між урядами України і Республіки Польща була підписана Угода про міжрегіональне співробітництво, в якій, зокрема, йдеться про орієнтири майбутнього співробітництва в рамках Євробузького регіону. З цього приводу у жовтні 1993 р. у Варшаві відбулася нарада представників влади прикордонних областей України і Білорусі, на якій було вироблено принципово новий підхід до концепції регіонального співробітництва і яка отримала схвалення у Страсбурзі.

На жаль, економічні відносини в досліджуваний період залишалися слабким місцем у польсько-українських відносинах. Перехід від радянської системи платежів і планування до ринкового механізму, необхідність переключатися з випуску небажаних товарів на товари, що користуються попитом на ринку, а також змінити структуру постачання, успадковану від системи центрального планування, призвели до різкого скорочення обсягів торгівлі між обома державами. Значною перешкодою у двосторонніх економічних відносинах того часу була і велика якісна диспропорція між обома економічними системами. Крім того, і Польща, і Україна були занадто слабкими економічними партнерами, здатними провести масове інвестування у вигідні для них галузі економіки сусідньої країни. Іншою проблемою залишалася слаборозвинута інфраструктура, особливо прикордонна.

У Висновках узагальнено основні результати проведеного дослідження. Відзначено, що вже на першому етапі радикальних реформ поряд зі значними політичними змінами у напрямку формування правової демократичної держави було підтверджено про перехід до ринкових відносин, а в економічну частину поправок до Конституції внесено положення про самоврядування і свободу господарської діяльності. Головним змістом економічної трансформації стала приватизація державних підприємств. Загалом же перші зміни відбувалися повільно, що пояснюється відсутністю у реформаторів чіткого плану демонтажу комуністичного устрою, а також складністю внутрішньої і зовнішньої обстановки.

Порівняльний аналіз свідчить, що ефект від впровадження структурних реформ, згідно з планом Л. Бальцеровича, не був у жодному разі виключно позитивним, йдеться, перш за все, про значне падіння випуску продукції. Хоч статистичні дані за 1989-1993 рр., показують, що у Польщі, де перехідні реформи мали радикальний характер, спад виробництва не був таким значним, як у сусідніх країнах-реформаторах. Уже в 1994 р., вплив від реформ дав ефект на позитивне зростання. Тобто Польща, яка здійснила найбільші реформи, мала кращі результати, ніж ті, хто проводив малі, повільні або ж посередні реформи. Останнім довелося пережити більш тривале одужання від спаду виробництва.

План Л. Бальцеровича, який передбачав реформу фінансів, запровадження ринкових механізмів, зміну структур власності, втілювався у життя без урахування соціальних наслідків, за що піддавався критиці як зліва, так і справа. Однак тверда позиція уряду, який був налаштований довести план до завершення, і особливо підтримка реформ з боку західних фінансових центрів та інвесторів, дали змогу реалізувати у визначені терміни передбачені планом основні реформаторські заходи.

Наступні уряди проводили свою діяльність в умовах зростаючої соціальної напруженості, проте також здійснювали курс реформ, вносячи до них час від часу корективи на вимоги страйкуючих і промислових центрів, як, наприклад, „Пакт про державне підприємство в період його трансформації”, який передбачав широкі соціальні гарантії для працюючих у період приватизації і, таким чином, забезпечуючи підтримку реформ з боку працюючого люду. Таким чином, нові економічні засади у поєднанні з політичними чинниками створювали умови для формування громадянського суспільства, що відповідає ліберально-демократичній моделі устрою і яка через неповних десять років суттєво наблизить поляків до досягнень суспільства „загального споживання” західного зразка. Етапними віхами на цьому шляху стала реінтеграція Польщі у світові та євроатлантичні економічні й політичні структури, зокрема НАТО і ЄС.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Стрільчук Р.С. Традиції і перспективи українсько-польського співробітництва // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Вип. 3. - Серія: Історія. - Вип. 1. - Луцьк: Вежа, 1996. - С. 64-66. реформування тоталітаризм історичний

2. Стрільчук Р. Особливості сучасного соціально-економічного розвитку східноєвропейських країн (на прикладі радикальних економічних реформ у Польщі) // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Серія: Історія. - Вип. 3. - Луцьк: Вежа, 1997. - С. 66-69.

3. Стрільчук Р. Історичні передумови реформування польського суспільства в перехідний період (друга половина 80-х - 90-і роки ХХ ст.) // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Історичні науки. - Вип. 1. - Луцьк: Вежа, 1998. - С. 98-103.

4. Стрільчук Р. Польща і європейська інтеграція // Науковий вісник ВДУ. Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Історичні науки. - Вип. 5. - Луцьк: Вежа, 1999. - С. 112-114.

5. Стрільчук Р.С. Республіка Польща: перехід до ринкової економіки, деякі підсумки // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Історичні науки. - Вип. 1. - Луцьк: Вежа, 2000. - С. 152-157.

6. Стрільчук Р.С. Трансформація фінансово-кредитної системи Польщі (1989-1995 рр.) // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Економічні науки. - Вип. 4. - Луцьк: Вежа, 2001. - С. 277-280.

7. Стрільчук Ростислав. Становлення і розвиток Польсько-українських економічних відносин у 1989-1993 роках. - 2003. -№ 2. - С. 228-240.

8. Стрільчук Ростислав. Реінтеграція Польщі у світові та євроатлантичні економічні структури (1989-1993) // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 173-174. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 183-195.

9. Стрільчук Р.С. Хроніка найважливіших подій становлення українсько-польського транскордонного регіону // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право. Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих науковців, м. Луцьк, 19-20 травня 2005 р. - Луцьк: Вежа, 2005. - С. 67-69.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Політичний та соціальний лад в суспільстві Польщі після повалення комуністичної влади в 1989 р., переоцінка цінностей, формування нового морального та інтелектуального клімату. Аналіз основних праць з історії Польщі після отримання нею незалежності.

    статья [10,4 K], добавлен 10.06.2010

  • Аналіз політичного становища та національно-визвольного руху в Польщі в кінці XIX-на початку ХХ ст. Розгортання боротьби за національне відродження і державну незалежність Польщі. Діяльність Ю. Пілсудського на чолі Польської держави. Режим "санації".

    дипломная работа [116,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.

    дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012

  • Встановлення прорадянського режиму у Польщі, вплив на долю країни рішень Ялтинської конференції. Внутрішнє становище в Польщі після очищення її від німецьких військ, крах комуністичного ладу. Відновлення демократії та становище українського населення.

    контрольная работа [24,7 K], добавлен 26.01.2011

  • Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.

    реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010

  • Проблеми суспільно-політичного розвитку Польщі у 1990–2005 рр. Оцінка рівня економічного розвитку держави в цей час. Основні вектори зовнішньої політики Польщі на сучасному етапі. Польсько-українські відносини, їх аналіз, перспективи подальшого розвитку.

    реферат [28,9 K], добавлен 25.09.2010

  • Діяльність політичних партій в перші роки відродження незалежності Польщі. Криза парламентаризму та державний переворот у травні 1926 р. Перший етап політики "санації". Внутрішньополітична ситуація в першій половині 30-х років і Конституція 1935 р.

    курсовая работа [50,7 K], добавлен 06.07.2012

  • Відтворення основних причин та обставин вбивства архімандритом Смарагдом митрополита Георгія. Мотиви вбивці, що підштовхнули його до злочину. Розбіжність в поглядах на статус і устрій Православної Церкви в Польщі як основний мотив вчинку Смарагда.

    реферат [49,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Закономірності та особливості відносин польської і української громади в Другій Речі Посполитій на місцях і в політичному житті в міжвоєнний період. Загальна картина розвитку подій та їх вплив на українську національну меншину Польщі 20-х-30-х рр. XX ст.

    научная работа [516,9 K], добавлен 10.12.2013

  • Аналіз передумов включення до складу Великого князівства Литовського та Польщі південно-західних руських земель. Особливості політики великих Литовських князів на українських землях та політичного устрою держави. Причини виникнення українського козацтва.

    реферат [22,2 K], добавлен 18.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.