Главная
Коллекция "Otherreferats"
История и исторические личности
Мусульманські формування в німецьких збройних силах
Мусульманські формування в німецьких збройних силах
Огляд питань співпраці з ворогом громадян окупованих Німеччиною держав, зокрема їх служби в складі іноземних добровольчих формувань німецьких збройних сил. Аналіз політичних і військових причин і умов, які призвели до створення мусульманських формувань.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.08.2011 |
| Размер файла | 133,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
Облік і аудит міжбанківських кредитів
Зміст
- Вступ
- Розділ 1. Кредитна діяльність комерційних банків
- 1.1 Кредитні операції банку на сучасному етапі
- 1.2 Міжбанківський кредит
- 1.3 Стан міжбанківського ринку в Україні
- Розділ 2. Облік та аудит операцій з міжбанківського кредитування у КБ «Дельта»
- 2.1 Порядок видачі міжбанківських кредитів
- 2.2 Облік операцій щодо надання і залучення кредитних коштів на міжбанківському ринку
- 2.3 Аудит операцій з міжбанківського кредитування
- Розділ 3. Особливості використання міжбанківських кредитів в формуванні ресурсної бази
- Висновки
- Список використаної літератури
- Вступ
- Міжбанківський ринок відіграє важливу роль у забезпеченні нормальних умов функціонування грошового ринку. Він є об'єктом державного регулювання, служить механізмом впливу державних органів на діяльність комерційних банків, стан грошово-кредитної і валютної системи і безпосередньо на економіку в цілому.
- Міжбанківський ринок - частина фінансового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.
- Міжбанківські кредити - одне з основних джерел формування банківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість банківським установам поповнювати власні кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі - купує на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою фінансового ринку.
- Міжбанківський кредит - є одним із джерел поповнення ресурсів комерційного банку є Кредитними ресурсами торгують фінансово стійкі комерційні банки, в яких завжди є надлишок ресурсів. Ці банки для одержання прибутку прагнуть розмістити вільні ресурси в інших банках. Крім фінансової вигоди, банки-кредитори одержують можливість установлення ділових партнерських стосунків. Банком вигідно розміщувати кредитні ресурси в інших банках порівняно з кредитуванням суб'єктів господарської діяльності, оскільки банки вирізняються вищою надійністю.
- Теоретико-методологічною базою нашої роботи виступають праці відомих українських економістів, що займаються питаннями бухгалтерського обліку в банках. На сьогодні існує немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті обліку в комерційних банках. Зокрема, треба наголосити на наукових працях, підручниках та посібниках таких авторів як М. Сахарман, Ф. Бутинця, Н.В. Глєбової, О. Д. Заруби, О.В. Карпенко, Л. М. Кіндрацької, крім цього треба відмітити кілька авторів з теорії бухгалтерського обліку - Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко та ряд інших відомих в Україні та за її межами фахівців.
- Методологічні основи аналізу міжбанківського ринку певною мірою висвітлені у фінансовій літературі. Належне місце у розробці цієї проблеми варто віддати працям вітчизняних вчених А. Головач і Н. Головач, В. Захожай, А. Мазаракі, Н. Шульги, В.Науменка, К. Раєвського і Т. Раєвської, Л. Свістун, Р. Тиркала, З. Щибиволока, О.Шматова, І. Волошина. Серед російських економістів вагомий внесок у дослідження згаданої теми зробили Г. Панова, В. Кромонов, О. Ширинська та ін
- Актуальність теми курсової роботи визначається тим, що в сучасних умовах трансформації економіки України дослідження стану банківського бухгалтерського обліку в контексті міжбанківських відносин набуває особливого значення. Це зумовлюється істотним підвищенням вимог до банківської системи, до її кредитно-інвестиційного потенціалу, до її стійкості і ліквідності, а також недостатнім дослідженням проблеми міжбанківських кредитних відносин в українській літературі.
- Метою дослідження є визначення ключових закономірностей розвитку ринку міжбанківських кредитів в Україні, особливості бухгалтерського обліку міжбанківських кредитів та роль міжбанківських кредитів у формуванні ресурсної бази комерційного банку.
- Відповідно до поставленої мети були визначені задачі даної курсової роботи:
- · визначити механізм кредитних операцій банку на сучасному етапі;
- · висвітлити сутність економічну міжбанківського кредиту;
- · проаналізувати специфіку обліку та аудиту надання і залучення кредитних коштів на міжбанківському ринку на прикладі КБ «Дельта»;
- · розглянути особливості використання міжбанківських кредитів в формуванні ресурсної бази.
- Предмет дослідження - сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку та аудиту міжбанківських кредитів.
- Об'єкт дослідження у нашій курсовій роботі - господарська діяльність комерційного банку КБ «Дельта» з надання та залучення кредитних коштів на міжбанківському ринку.
- Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. У першому розділі «Кредитна діяльність комерційних банків» ми розглядаємо механізм кредитних операцій комерційного банку, даємо визначення економічної сутності міжбанківського кредиту та робимо стислий огляд сучасного стану ринку міжбанківських кредитів в Україні. У другому розділі «Облік та аудит операцій з міжбанківського кредитування у КБ «Дельта»» ми подаємо економічну характеристику комерційного банку, на прикладі якого розглядаємо особливості бухгалтерського обліку та аудиту. У третьому розділі «Особливості використання міжбанківських кредитів в формуванні ресурсної бази» обґрунтовуємо значення міжбанківських кредитів під час формування ресурсної бази банків.
- Розділ 1. Кредитна діяльність комерційних банків
1.1 Кредитні операції банку на сучасному етапі
Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.
Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.
Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.
Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).
Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу [22, с. 48].
У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інші угоди про надання кредиту не укладаються.
Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:
· сплати боржником за векселем;
· передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
· переоформлення комерційного кредиту на банківський.
У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.
Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікацій та ін.) майно [14, с. 92].
Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодавачем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).
Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.
Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору [14, с. 99].
Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів. Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.
Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.
Кредитні операції - це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників [22, с. 70].
Кредитні операції банків і кредитних заснувань у першому наближенні діляться на: активні і пасивні [див. табл. 1.1].
Таблиця 1.1 Кредитні операції
|
Активні операції |
Пасивні операції |
|
|
Кредитування клієнтів. Кредитування інших банків. Депозити в інших банках. Кошти на резервному корсчете в центральному банку. Кошти на коррахунках в інших банках. |
Депозити клієнтів. Депозити банків. Кредити банків, у тому числі центрального. |
Інакше кажучи, кредитні операції містять у собі: позичкові операції і депозитні операції.
Позичкові операції - це дії робітників банку (кредитних заснувань) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції - дії тих же робітників по розміщенню і (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків, що заподіються.
Основний предмет позичкових операцій - кредит як визначена сума грошей, що видається, повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій - внесок як сума грошей або інших цінностей (цінних паперів), що поміщається, повертається, у необхідних випадках оплачується [22, с. 74].
Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.
Таблиця 1.2. Види кредитних операцій
|
Критерій |
Вид кредиту (позички) |
|
|
1. Роль банку (кредитор або позичальник). |
- Активний - Пасивний |
|
|
2. Термін. |
- До запитання (огульний) -Строковий, короткостроковий, середньостроковий довгостроковий |
|
|
3. Призначення. |
- Позички торговим і промисловим операціям - Позички під нерухомість - Позички приватним особам - Позички фінансовим підприємствам - Позички фермерам - Позички на придбання або збереження цінних паперів - Інші позички |
|
|
4. Ціль. |
- На збільшення капіталу (виробничих фондів) - На тимчасове накопичення засобів - На споживчі цілі населенню (споживчий) |
|
|
5. Наявність і характер забезпечення. |
- Бланковий (незабезпечений) - Забезпечений заставою товарів або інших цінних паперів (ломбардний) гарантійним зобов'язанням або поручництвом |
|
|
6. Засіб. |
- Кредит грошима - Кредит за допомогою акцептування векселя позичальника |
|
|
7. Ступінь ризику. |
- З найменшим ризиком - З підвищеним ризиком - З граничним ризиком - Нестандартний |
Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний їм інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком кредитів: Чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку.
1.2 Міжбанківський кредит
Кредитна діяльність комерційних банків невіддільна від операцій на ринку міжбанківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість поповнювати банківські кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку. Ринок міжбанківських кредитів є важливою складовою ринку кредитних ресурсів.
Надання й отримання кредитів комерційними банками на міжбанківському ринку регламентується Законом України «Про банки і банківську діяльність», Цивільним кодексом України, нормативними актами НБУ, статутами комерційних банків і кредитними договорами. Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та зобов'язання сторін, з належним оформленням справ за міжбанківськими кредитами. Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України [13, с. 164].
На практиці використовуються такі основні різновиди міжбанківського кредиту:
· овердрафт за кореспондентськими рахунками: на відповідному рахунку обліковуються суми дебетових (кредитових)
· залишків на кореспондентських рахунках банків на кінець операційного дня;
· кредити овернайт, які надані (отримані) іншим банкам: вони надаються іншим банкам на строк не більше одного операційного дня. Цей вид міжбанківського кредиту використовується для завершення розрахунків поточного дня;
· кошти, які надані (отримані) іншим банкам за операціями РЕПО. Ці операції пов'язані з купівлею у них цінних паперів на певний період з умовою зворотного їх викупу за заздалегідь обумовленою ціною або з умовою безвідкличної гарантії погашення у разі, якщо строк операції РЕПО збігається із строком погашення цінних паперів [13, с. 169].
Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
НБУ обмежує розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Так, загальний розмір отримання комерційними банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан окремих комерційних банків, має право встановлювати інші обмеження щодо залучення та надання міжбанківських кредитів. Такі обмеження необхідні, щоб не допустити надмірного кредитного «самообслуговування» банками один одного поза реальним підключенням до кредитних відносин господарських суб'єктів (товаровиробників). Крім того, ставиться й завдання обмеження можливостей для одержання спекулятивного прибутку на ринку міжбанківських кредитів.
В Україні ринок кредитних ресурсів фактично розділився на дві частини: внутрібанківський та міжбанківський. У цій ситуації великі банки із значною кількістю філій стали створювати власні внутрібанківські ринки з метою оптимального використання своїх наявних кредитних ресурсів.
З метою отримання міжбанківського кредиту банк-пози-чальник подає банку-кредитору, як правило, такі документи: заяву; установчий договір; копію статуту, завірену нотаріально; копію ліцензії на проведення банківських операцій, завірену нотаріально; картку із зразками підписів і відбитком гербової печатки, також завірену нотаріально; баланс на поточну звітну дату; розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату; показники діяльності комерційного банку; форму забезпечення і строкове зобов'язання. Основним джерелом інформації для визначення кредитоспроможності позичальника стосовно міжбанківських кредитів є баланс банку [13, с. 171].
Договір міжбанківського кредиту має включати такі основні положення:
1) предмет договору - надання кредиту в певній сумі з певним строком погашення;
2) права і зобов'язання банку-кредитора і банку-позичальника;
3) відповідальність сторін;
4) порядок вирішення спорів;
5) умови зміни договору;
6) особливі умови;
7) строк дії договору [14, с. 102].
На ринку міжбанківських кредитів можуть використовуватися також банківські векселі і депозитні сертифікати. Депозитний сертифікат - це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання депозиту.
Прийняття банком оптимального рішення щодо продажу та купівлі ресурсів на міжбанківському ринку можливе лише за умов точного володіння ситуацією на ринку кредитних ресурсів і наукового прогнозування динаміки її зміни.
1.3 Стан міжбанківського ринку в Україні
Сучасна ринкова економіка України неможлива без існування кредитних відносин і ринку кредитних ресурсів. В нашій державі ринок кредитних ресурсів фактично розділився на дві частини: внутрібанківський та міжбанківський.
Міжбанківський ринок кредитних ресурсів - це система, що забезпечує купівлю-продаж вільних кредитних ресурсів між комерційними банками та комерційними банками і Національним Банком України. Кредитна діяльність комерційних банків невіддільна від операцій на ринку міжбанківських кредитів. Одержання кредитів в інших банках дає можливість поповнювати банківські кредитні ресурси. При надлишку ресурсів банк розміщує їх на міжбанківському ринку, при нестачі ресурсів банк купує їх на ринку.
Учасниками міжбанківського ринку кредитних ресурсів є НБУ, його регіональні управління, комерційні банки, їх філії та відділення. НБУ виступає координатором діяльності кредитних інститутів, виконує функції, які в основному притаманні Центральному Банку більшості країн світу, здійснює емісію грошей і організовує їх обіг, проводить розрахунки між іншими кредитними установами, концентрує кредитні ресурси і передає їх за плату іншим банкам, тобто є своєрідним кредитором останньої інстанції для комерційних банків [27, с. 226].
Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних договорів, які мають передбачати права та обов'язки сторін, з належним оформленням справ за міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
Розміщувати і купувати кредитні ресурси на міжбанківському ринку банку вигідно з двох основних причин:
· комерційні банки, на відміну від суб'єктів господарської діяльності, відрізняються більш високою надійністю;
· процентна ставка за міжбанківськими кредитами, як правило, нижча від ставки за кредитами суб'єктам економіки [27, с. 228].
Прийняття банком оптимального рішення щодо продажу та купівлі ресурсів на міжбанківському ринку можливе лише за умов точного володіння ситуацією на ринку кредитних ресурсів і наукового прогнозування динаміки її зміни.
Міжбанківські кредити за складом поділяються на взаємні кредити між комерційними банками та кредитування НБУ комерційних банків. У загальній структурі міжбанківських кредитів переважають взаємні кредити комерційних банків (80-85%).
Комерційні банки як економічно незалежні кредитні інститути самостійно встановлюють рівень відсоткової ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
Проте з розвитком банківської системи частка кредитів НБУ зростатиме. Так, для підтримки необхідної ліквідності банківської системи НБУ здійснює операції з рефінансування комерційних банків: операції РЕПО, ломбардне кредитування, кредитні аукціони, про що ми згадаємо більш детальніше у наступних розділах. НБУ також виділяє значні кошти на рефінансування комерційних банків, що дає можливість останнім збільшити свою кредитоспроможність і вплив на економіку. Так, у лютому 1999 р. НБУ здійснював рефінансування через операції РЕПО та надання кредитів під заставу КОВДП. Рівень середньозважених відсоткових ставок за операціями РЕПО був майже таким, як і рівень облікової ставки - 60,1% річних, а за кредитування під заставу КОВДП - 40% річних. Також, у цей період підвищилися середні відсоткові ставки з кредитами на ринку кредитних ресурсів у національній валюті (рівень середньозваженої відсоткової ставки становив 39,8% річних). У структурі міжбанківського кредитування за термінами переважали кредити «овернайт» (одноденні), частка яких перевищила 70% загальної суми, середньозважена вартість цих кредитів складала 37% річних. Зріс попит на міжбанківському ринку на кредити в іноземній валюті, особливо кредитів «овернайт». Середньозважена % ставка за кредитами у ВКВ становила 4,6% річних, за кредитами «овернайт» - 4,8% річних [27, с. 229].
Але разом з тим, НБУ обмежує розмір надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку. Так, загальний розмір заборгованості за кредитами НБУ не може перевищувати п'ятикратного розміру власного капіталу банку, розрахованого на основі останнього балансу. Забороняється надання позик банківським установам (філіям, відділенням), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. НБУ, враховуючи фінансовий стан окремих комерційних банків, має право встановлювати інші обмеження щодо залучення та надання міжбанківських кредитів. Такі обмеження необхідні, щоб не допустити надмірного кредитованого «самообслуговування» банками один одного поза реальним підключенням до кредитних відносин господарських суб'єктів (товаровиробників). Крім того, ставиться й завдання обмеження можливостей для одержання спекулятивного прибутку на ринку міжбанківських кредитів.
Викладені вище положення дають підставу зробити висновок, що міжбанківський ринок кредитних ресурсів є невід'ємною складовою грошового ринку країни, який через систему важелів та кредитних інститутів безпосередньо впливає на грошовий оборот і національно-економічний розвиток країни [27, с. 231].
Розділ 2. Облік та аудит операцій з міжбанківського кредитування у КБ «Дельта»
2.1 Порядок видачі міжбанківських кредитів
Надання кредитів КБ «Дельта» на міжбанківському ринку керується законом України «Про банки і банківську діяльність», Цивільним кодексом України, нормативними актами Національного банку України, статутами банків та кредитними договорами.
Ринок міжбанківських кредитів створив і розширив способи розміщення (залучення) грошових ресурсів банківської установи. Вони класифікуються за такими видами:
· власне міжбанківські кредити;
· використання кореспондентських рахунків, що відкриваються банками
· один в одного, для кредитування;
· векселі й депозитні сертифікати [22, с. 89].
Кредитні відносини між КБ «Дельта» та іншими комерційними банками визначаються на договірних засадах шляхом укладання кредитних чи депозитних договорів, які мають передбачити: предмет і термін дії договору, способи погашення позики, відповідальність сторін тощо. Співробітництво на ринку міжбанківських кредитів оформлюється генеральною угодою.
Процес кредитування розподіляється на декілька етапів, кожний з яких визначає якісні характеристики позики і ступінь її надійності та прибутковості для банку.
Для одержання міжбанківських кредитів за разовими кредитними договорами банк-позичальник подає банку-кредитору стандартний набір документів:
· лист-заяву на кредит;
· копію статуту, завірену нотаріально;
· картку зі зразками підписів та відбитком печатки, завірену нотаріально;
· баланс та основні показники діяльності на поточну звітну дату;
· розрахунок економічних нормативів на поточну звітну дату (особливо
· нормативів платоспроможності та ліквідності);
· форму забезпечення і строкове зобов'язання [22, с. 93].
Оцінка фінансового стану банку-позичальника здійснюється на підставі:
· дотримання обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності банківської установи, передбачених нормативними актами НБУ;
· аналізу прибутків та збитків;
· аналізу якості активів та пасивів;
· створення резервів;
· виконання зобов'язань банком у минулому;
· якості банківського менеджменту.
· збитковим банкам;
· банкам, що перебувають у стадії фінансового оздоровлення;
· філіям банківської установи.
Банківські установи можуть використати міжбанківський кредит на такі цілі:
· оперативна підтримка поточної ліквідності на необхідному рівні;
· поповнення коррахунку в НБУ з метою дотримання нормативів обов'язкового резервування;
· для короткострокового кредитування клієнтів;
· для придбання державних цінних паперів;
· для здійснення арбітражних операцій [22, с. 95].
Виконання угоди за наведеною схемою - процес трудомісткий і тривалий, для скорочення часу на оформлення договорів розробляють спеціальну генеральну угоду. Цей процес подібний до попереднього, тільки документи подають одна одній обидві сторони. В цій угоді визначається порядок укладання і підписання кредитних договорів, порядок здійснення розрахунків відповідальних сторін, реквізити банків, списки працівників банку, уповноважених вести переговори і укладати угоди.
Переговори можуть вестися телефоном. Обумовлюється сума, термін кредиту, процентна ставка, ціль використання тощо. Угода після цього вважається укладеною і дві сторони починають оформляти документи та обмінюються ними за допомогою електронної пошти.
Надання кредитів у КБ «Дельта» через коррахунки, відкриті одним банком в іншому, здійснюється за схемою, поданою на рис 2.1.
- банківський бухгалтерський облік кредитний
- Рис. 2.1.Схема здійснення міжбанківського кредитування
- Нехай КБ «Дельта» відкрив у КБ «Укргазбанк» коррахунок НОСТРО (для КБ «Укргазбанк» це коррахунок ЛОРО). Якщо КБ «Дельта» вирішив надати вільні кредитні ресурси в користування КБ «Укргазбанк» під обумовлену процентну ставку і на певний термін, то він переказує гроші на свій коррахунок у КБ «Укргазбанк».
- Для виконання угоди одна зі сторін направляє іншій факсом підписаний нею додатковий договір про кореспондентські відносини. У цьому додатковому договорі обумовлюється, що КБ «Дельта» депонує на своєму рахунку в КБ «Укргазбанк» зазначену суму на визначений термін. Кошти можуть бути списані банком Б на підставі платіжного доручення від КБ «Дельта».
- Банківські векселі й депозитні сертифікати також можуть використовуватися на ринку міжбанківських кредитів.
- Якщо КБ «Дельта» залучає у КБ «Укргазбанк» визначену суму на визначених умовах, то він видає КБ «Укргазбанк» простий процентний вексель або депозитний сертифікат.
- Надання міжбанківських кредитів має супроводжуватися відкриттям рахунків відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.
- Спірні питання за міжбанківськими кредитами вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством України, або за взаємною згодою банків через третейський суд.
- Встановлення рівня процентних ставок за міжбанківськими кредитами. КБ «Дельта» як економічно самостійний і незалежний від виконавчих та розпорядчих органів державної влади у своїх рішеннях, пов'язаних із оперативною діяльністю, має право самостійно встановлювати рівень процентної ставки за міжбанківськими кредитами залежно від попиту та пропозиції на міжбанківському ринку та рівня облікової ставки.
- Обмеження розміру надання кредитів на міжбанківському ринку. Загальний розмір отримання банками міжбанківських кредитів обмежується двократним розміром власних коштів банку. Забороняється їх надання та отримання банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи.
- Відповідальність сторін за порушення умов кредитної угоди. У кредитних угодах передбачається відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за його користування і банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді стягнення пені, що встановлюється за згодою сторін.
- У кредитних договорах передбачати відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів за рахунок отриманих від Національного банку України кредитних ресурсів у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі не менше 25 відсотків від розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.
- У кредитному договорі передбачити відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредиту, наданого за рахунок власних ресурсів комерційного банку, у вигляді стягнення з позичальника штрафу в розмірі до 25 відсотків від розміру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.
- За порушення умов цього Положення до банків можуть бути застосовані санкції, передбачені ст.48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» [22, с. 101].
- Банки зобов'язані у кожному випадку неповернення кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом вирішувати питання про стягнення заборгованості у встановленому чинним законодавством порядку, а у разі неможливості стягнення - порушувати у суді справу про банкрутство.
2.2 Облік операцій щодо надання і залучення кредитних коштів на міжбанківському ринку
Ведення бухгалтерського обліку і звітності в КБ «Дельта» здійснюється згідно з нормативними актами, затвердженими НБУ, а саме:
· інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків;
· положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в банках України;
· правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України;
· методичними вказівками про ведення параметрів аналітичного обліку;
· планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України [26, с. 41].
В основу організації системи бухгалтерського обліку і звітності в КБ «Дельта» покладено загальноприйняті елементи бухгалтерського обліку: об'єкти обліку і бухгалтерські рахунки; метод подвійного запису; план рахунків і баланс, звіт про фінансові результати [Додаток А, Б]; синтетичний і аналітичний облік; документація. Разом з цим організація цих елементів у банках взагалі має деякі особливості, що випливають зі специфіки діяльності банку як фінансового посередника та функцій комерційних банків.
До таких особливостей можна віднести:
· зміст і структуру плану рахунків;
· складання щоденного балансу;
· параметри і форми ведення аналітичного обліку;
· відображення банківської операції в обліку на момент її здійснення.
Значущим джерелом формування ресурсної бази комерційного банку є запозичені кошти, левову частку яких становлять міжбанківські кредити. Комерційний банк може позичити кошти у Національного банку або в іншого комерційного банку. Комерційні банки надають кредити, якщо тимчасово мають надлишок ліквідних грошових коштів.
Структура рахунків для обліку міжбанківських кредитів, які надає комерційному банку Національний банк України, або інший комерційний банк, така (табл. 2.2):
Таблиця 2.2. Структура рахунків для обліку міжбанківських кредитів
|
Кредити, що отримані від банків |
|
131 «Короткострокові кредити, які отримано від Національного банку України»1311 (П) «Кошти, які отримано від Національного банку України за операціями РЕПО»1312 (П) «Короткострокові кредити, які отримано через аукціон від Національного банку України»1313 (П) «Ломбардні кредити, які отримані від Національного банку України»1316 (П) «Короткострокові стабілізаційні кредити, які отримані від Національного банку України»1317 (П) «Інші короткострокові кредити, які отримано від Національного банку України»132 «Довгострокові кредити, які отримано від Національного банку України»1322 (П) «Довгострокові кредити, які отримано через аукціон від Національного банку України»1325 (П) «Довгострокові кредити, які отримано за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій»1326 (П) «Довгострокові стабілізаційні кредити, які отримано від Національного банку України»1327 (П) «Інші довгострокові кредити, які отримано від Національного банку України»162 Кредити, які отримано від інших банків1621 (П) «Кредити овернайт, які отримано від інших банків»1622 (П) «Кошти, які отримано від інших банків за операціями РЕПО»1623 (П) «Інші короткострокові кредити, які отримано від інших банків»1624 (П) «Довгострокові кредити, які отримано від інших банків» [26, с. 395]. |
У річному балансі КБ «Дельта» кредити, отримані від банків, показуються у складі зобов'язань за статтею «Кошти банків» [Додаток В]. Бухгалтерські рахунки для обліку кредитів отриманих є пасивними. За кредитом рахунка відображається сума отриманих кредитів, а за дебетом - сума повернутих кредитів. Механізм обліку отриманих кредитів та процентів за ними аналогічний механізму обліку залучених депозитів.
КБ «Дельта» 1 вересня надав короткостроковий кредит на суму 1 200 000 грн. комерційному банку КБ «Укргазбанк» під річну ставку 12 % терміном на сім днів на умовах сплати процентів одночасно з поверненням кредиту по закінченні строку дії угоди (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Операції КБ «Дельта» по наданню міжбанківського кредиту
|
№ |
Назви рахунків та зміст операцій |
Сума, грн.. |
||
|
Д-т |
К-т |
|||
|
1 |
Одержано кредит від комерційногобанку КБ «Дельта» 1 вересня.Коррахунок у НБУ № 1200.Інші короткострокові кредити,які отримано від інших банків № 1623 |
1 200 000 |
1 200 000 |
|
|
2 |
7 вересня банк КБ «Укргазбанк»нараховує проценти за кредитом за сім днів:Процентні витрати за короткостроковимикредитами, які отримано від інших банків № 7016.Нараховані витрати за кредитами,які отримано від інших банків № 1628 |
2800 |
2800 |
|
|
3 |
8 вересня КБ «Укргазбанк»повертає суму номіналу кредиту КБ «Дельта»Інші короткострокові кредити, які отримано від інших банків № 1623Коррахунок у НБУ № 1200 |
120 000 |
120 000 |
|
|
4 |
8 вересня банк КБ «Укргазбанк» повертаєКБ «Дельта» суму процентів за кредит.Нараховані витрати за кредитами,які отримано від інших банків № 1628Коррахунок у НБУ № 1200 |
2800 |
2800 |
Наведені бухгалтерські проведення за змістом тотожні обліку депозитних операцій. Отримання міжбанківського кредиту та його погашення можливе тільки в безготівковій формі через кореспондентський рахунок банку в НБУ. Датою надання кредиту вважається дата надходження коштів на коррахунок банку позичальника, а датою повернення кредиту - дата надходження суми заборгованості на рахунок банку-кредитора. Міжбанківській кредит як джерело запозичення оформлюється кредитною угодою. Банк-позичальник самостійно обирає умови такої угоди.
2.3 Аудит операцій з міжбанківського кредитування
Проведення аудиту кредитних операцій передбачає три основні напрями роботи:
· перевірка відповідності дій банку правовому полю, що регламентує кредитну роботу;
· вивчення якості кредитної роботи на всіх рівнях;
· вивчення якості безпосередньо кредитного портфеля.
Відповідно, під час аудиту кредитних операцій необхідно провести аналіз операцій за такими напрямами:
· надання міжбанківських кредитів;
· надання кредитів юридичним особам, у тому числі фізичним особам, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності;
· надання кредитів фізичним особам;
· факторингові операції;
· лізингові операції;
· операції з надання гарантій та порук;
· активні операції з цінними паперами (у тому числі операції РЕПО, операції з купівлі та продажу цінних паперів у портфелі на продаж та портфелі на інвестиції та ін.) [30, с. 53].
Виходячи з визначених завдань та напрямів пропонується такий механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій (табл. 2.4):
Таблиця 2.4 Програма аудиту кредитних операцій [19, с. 57].
|
№ |
Аудитором перевіряється |
Необхідно встановити |
|
|
1 |
Законність здійснення операцій |
Наявність необхідних пунктів ліцензій, письмових дозволів |
|
|
Наявність необхідних підрозділів банку, передбачених законами та нормативними документами НБУ |
|||
|
Наявність працівників необхідної кваліфікації, якщо це передбачено |
|||
|
Відсутність порушень законодавства щодо надання кредитів (це стосується обмеження процентної ставки та цільового використання кредитних коштів) |
|||
|
Відповідність договорів, якими оформлюються кредитні операції, чинному законодавству (чи існує можливість визнання їх недійсними) |
|||
|
2 |
Нормативна регламентація кредитної роботи |
Наявність внутрішніх нормативних документів, що регламентують операції, які здійснюються (положення, технологічні карти)Відповідність внутрішніх нормативних документів вимогам законодавства та НБУАктуальність внутрішніх нормативних документів |
|
|
3 |
Організація роботи органів та підрозділів, що безпосередньо приймають рішення та супроводжують кредитні операції |
Наявність документів, що регламентують роботу відповідального органу банку, який приймає рішення щодо кредитування (Правління, Кредитний Комітет, ін.)Наявність документів, що регламентують роботу підрозділів, які безпосередньо здійснюють кредитні операції |
|
|
Відповідність механізму прийняття рішення щодо доцільності надання кредиту (зміни умов кредитної операції) та його документального оформлення внутрішнім нормативним документам |
|||
|
Відповідальність та повноваження осіб, що безпосередньо беруть участь у процесі супроводження кредитних операцій |
|||
|
4 |
Якість прийняття рішень щодо доцільності проведення кредитних операцій |
Обґрунтованість прийнятих рішеньГлибина та якість вивчення проектів, що пропонуються до кредитування |
|
|
Документальне оформлення аналізу |
|||
|
Участь інших підрозділів банку у процесі вивчення кредитних проектів (служба безпеки, юридична служба та ін.) |
|||
|
5 |
Якість виконання рішень органу, що приймає рішення щодо доцільності проведення кредитної операції |
Відповідність умов договорів прийнятим рішенням |
|
|
6 |
Якість супроводження кредитних операцій |
Наявність усіх необхідних документів у кредитних справах клієнтів (необхідні юридичні документи, фінансова звітність, документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів, юридичні документи на об'єкт застави, інші необхідні документи) |
|
|
Актуальність документів, отриманих від позичальника (передусім це стосується фінансової звітності) |
|||
|
Наявність внутрішньобанківських бухгалтерських документів (списання/погашення коштів, нарахування/погашення процентів, оприбуткування застави тощо) та їх відповідність умовам договорів |
|||
|
Наявність документів (копій), які підтверджують правомочність здійснення операцій (рішення відповідного органу), відповідність параметрів операцій прийнятим рішенням (строки, суми, процентні ставки, забезпечення, інші умови) |
|||
|
Своєчасність проведення операцій (надання та погашення коштів, нарахування процентів, їх сплата, перенесення на рахунки пролонгації, прострочення, перенесення на рахунки прострочених процентів, що не сплачені) |
|||
|
Наявність та актуальність документів щодо перевірки цільового використання кредитних коштів, фінансового стану позичальника та стану забезпечення) |
|||
|
7 |
Якість роботи з проблемною заборгованістю |
Своєчасність та правомірність визначення заборгованості проблемною (сумнівною, безнадійною) |
|
|
Своєчасність проведення необхідних організаційних та юридичних процедур щодо повернення заборгованості (у тому числі за рахунок реалізації забезпечення) |
|||
|
Своєчасність та правильність списання безнадійної заборгованості |
|||
|
8 |
Стан та динаміка кредитного портфеля |
Стан та структура кредитного портфеля на звітні дати |
|
|
Динаміка кредитного портфеля за звітний період |
|||
|
Динаміка кредитного портфеля в розрізі строкових, пролонгованих, прострочених та сумнівних кредитів |
|||
|
Динаміка кредитного портфеля в розрізі рівня кредитного ризику («стандартні», «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», «безнадійні») |
|||
|
Вивчення концентрації кредитного портфеля за галузями економіки |
|||
|
9 |
Якість та повнота сформованих резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків |
Виконання вимог внутрішньобанківської методики класифікації кредитних операцій за рівнем кредитного ризикуДокументальне оформлення здійсненої класифікації |
|
|
Своєчасність, повнота та правильність формування резервів |
|||
|
Своєчасність та правомірність використання резервів |
Проведення перевірки згідно з програмою, що пропонується, дасть можливість зробити висновки та надати рекомендації й пропозиції щодо якості прийняття рішень, організації кредитної роботи. Крім того, перевірка допоможе визначити реальний стан кредитного портфеля банку.
У процесі реалізації програми перевірки доцільно особливу увагу звернути на найпоширеніші помилки та недоліки у кредитній роботі:
1. Недостатній аналіз програми, що пропонується до кредитування, на стадії прийняття рішення про доцільність проведення операцій.
2. Відсутність документально оформлених експертних висновків, на підставі яких приймається рішення.
3. Відсутність документів про перевірку забезпечення, відсутність експертної оцінки забезпечення.
4. Невідповідність кредитних договорів, договорів застави, інших договорів чинному законодавству, що може призвести до визнання їх недійсними.
5. Відсутність перевірки повноважень осіб, що підписують договори з боку позичальника.
6. Помилки у нарахуванні процентів.
7. Несвоєчасність урахування на позабалансових рахунках забезпечення.
8. Несвоєчасність віднесення несплачених в установлений строк відсотків на відповідні рахунки.
9. Несвоєчасність та неправомірність перенесення позичкової заборгованості на рахунки пролонгації, прострочення, сумнівної заборгованості.
10. Несвоєчасність внесення застави до Державного реєстру застав рухомого майна.
11. Помилки в класифікації кредитів за рівнем кредитного ризику.
12. Помилки в урахуванні забезпечення під час розрахунку суми резервів, що підлягає формуванню [19, с. 69].
13. Неправомірність та несвоєчасність використання резервів.
Як свідчить практика, у кредитних справах найчастіше відсутні:
· документи, що підтверджують цільове використання кредитних коштів;
· акти перевірки цільового використання;
· акти перевірки стану забезпечення;
· акти перевірки фінансового стану позичальника у період кредитування;
· актуальна фінансова звітність позичальника.
Розділ 3. Особливості використання міжбанківських кредитів в формуванні ресурсної бази
У сучасних умовах економічного розвитку країни, коли залучення строкових депозитів ускладнюється внаслідок дефіциту власних оборотних коштів підприємств та високих темпів інфляції, зростає значення міжбанківських кредитів під час формування ресурсної бази банків. Основною перевагою цього виду ресурсів є висока мобільність цих коштів, головним недоліком - їх відносно висока вартість. Все це обумовлює необхідність розроблення методики аналізу цих операцій, яка дала б змогу ефективніше управляти пасивними та активними операціями з міжбанківського кредитування.
Розрізняють міжбанківські активні та пасивні кредитні операції: ринок міжбанківських депозитів та ринок міжбанківських кредитів.
Міжбанківський кредит - це оперативне за способом залучення коштів, але дороге джерело ресурсів банку.
Міжбанківські кредити використовуються: для оперативного регулювання ліквідності балансу банку; для надання кредитів вигідним позичальникам [27, с. 168].
Міжбанківський кредит має такі форми:
· міжбанківські позики на основі кредитного договору і на основі генеральної угоди та співробітництва на ринку міжбанківського кредиту;
· залишки коштів на кореспондентських рахунках, заброньовані на певний термін під узгоджений банківський процент (оформляється кредитною угодою);
· платіжний кредит у формі овердрафта за кореспондентським рахунком (оформляється договором про встановлення кореспондентських відносин, або спеціальним договором про овердрафт);
· централізовані кредити, що надходять для підтримання певних галузей народного господарства через комерційні банки. Вони найменш вигідні для комерційного банку, оскільки маржа за ними регулюється НБУ;
· переоблік та перезастава цінних паперів в НБУ;
· централізовані кредити, що розподіляються на аукціонній основі.
Міжбанківські позики аналізуються за їх видами, строками погашення, а також за типами кредитних установ, від яких вони були отримані [9].
Аналізуючи ступінь залежності комерційного банку від МБК, треба розрахувати відносні показники - коефіцієнти рефінансування. Необхідно мати на увазі, що відносно високий ступінь залежності комерційних банків від позик, отриманих у інших банків, знижує їх прибутковість, оскільки депозити клієнтів дешевші банківських кредитів.
Характеристика використання МБК починається з аналізу зміни питомої ваги МБК у загальних зобов'язаннях банку за певний період та в загальному обсязі балансу. Для цього використовуються такі коефіцієнти:
1. Частка МБК від загального обсягу зобов'язань банку:
Оптимальне значення цього коефіцієнта має бути 0,25 - 0,40.
Цей коефіцієнт характеризує ступінь мінімізації ризику стійкості ресурсної бази або її витратності. Значення коефіцієнта 0,25 забезпечує мінімізацію витрат, значення коефіцієнта 0,40 - мінімізацію ризику стійкості.
2. Частка МБК, отриманих у валюті балансу, тобто в усіх джерелах:
Оптимальне значення даного коефіцієнта має бути 0,2 - 0,35.
Додатково може розраховуватись коефіцієнт відношення МБК до статутного фонду:
Значення цього коефіцієнта не повинно бути вище 6 разів, або 600 % [29, с. 142].
Висока питома вага МБК, отриманих у банківських ресурсах, свідчить про те, що в банку існують великі резерви підвищення рівня дохідності банківських операцій. Крім того, зростаюча залежність від великих міжбанківських кредитів не може бути охарактеризована позитивно, оскільки диверсифікація ресурсів, що залучаються, зміцнює ліквідність банку, а міжбанківський кредит не сприяє диверсифікації. Рекомендований рівень частки МБК у ресурсній базі банку - 20-25 %. Аналіз показників залежності діяльності банку від міжбанківських позик здійснюється у динаміці. За їх допомогою можливо визначити резерви підвищення дохідності комерційного банку.
Чим вищі вказані показники, тим більша залежність діяльності банків від міжбанківських позик. Якщо в структурі зобов'язань банку на частину міжбанківського кредиту припадає 50 % і більше, то їх структура вважається ризикованою.
Проте в сучасних умовах, коли залучення строкових депозитів підприємств ускладнено внаслідок високих темпів зростання інфляції, багато банків вимушені збільшувати частку цього виду ресурсів до 50 % і більше.
Аналіз міжбанківських кредитів передбачає порівняння обсягів пасивних операцій із залучення міжбанківських кредитів та активних операцій щодо їх розміщення. Для цього використовується такий коефіцієнт:
Під час аналітичної інтерпретації цього коефіцієнта необхідно враховувати, що перевищення обсягу кредитів наданих над кредитами отриманими вважається позитивним явищем і розцінюється як ефективне розміщення ресурсів [29, с. 145].
Рівень надання та отримання міжбанківських кредитів нині не регулюється з боку НБУ. Проте коефіцієнти отриманих та наданих кредитів можуть орієнтовно використовуватись банками для оцінки рівня та масштабів міжбанківського кредитування. До них відносять:
Коефіцієнт отримання МБК (Котр МБК):
де МБКотр - загальна сума отриманих банком міжбанківських позик, включаючи депозити;
ЦК - загальна сума залучених централізованих коштів;
К - капітал банку.
Орієнтовне значення цього коефіцієнта - 300 %.
Коефіцієнт надання міжбанківських позик (Кнад):
де МБКнадані - загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик [29, с. 148].
Орієнтовне значення цього коефіцієнта - 200 %.
Для оцінки обґрунтованості залучення міжбанківських кредитів важливо зіставити вартість залучених коштів на міжбанківському ринку з вартістю розміщених (наданих) міжбанківських кредитів. Якщо кошти мобілізуються за вищою ціною, ніж витрачаються, то таке залучення коштів неефективне. Але якщо ресурси реалізуються за вищою ціною та прискореними термінами, то це забезпечуватиме банку певний прибуток.
Слід зазначити, що оцінка співвідношення отриманих та наданих міжбанківських кредитів за обсягами та термінами не зовсім коректна, оскільки залучені міжбанківські ресурси можуть використовуватись для кредитування клієнтів, проведення операцій з цінними паперами, валютою тощо. Джерелом надання міжбанківських кредитів можуть бути депозитні та інші операції, а не тільки міжбанківський кредит.
Ефективність залучення міжбанківських кредитів залежить і від форми отриманих міжбанківських кредитних ресурсів, вартості ресурсів і термінів. Аналіз охоплює також визначення вартості окремих видів залучених централізованих кредитів, включаючи кредити з рефінансування та ломбардні кредити НБУ, кредити, що розподіляються на аукціонній основі.
Контроль повернення міжбанківських кредитів здійснюється за допомогою показника, що характеризує частку прострочених міжбанківських кредитів у загальній їх сумі. В окремих випадках цей коефіцієнт повинен включати також і пролонговані МБК. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
Ефективність використання міжбанківських кредитів можна оцінити за коефіцієнтом дохідності наданих кредитів (ДМБК) за певний період часу, і розраховується за формулою:
Значення цього показника необхідно зіставити із загальною дохідністю активних операцій:
Таке зіставлення буде коректним, якщо сума наданих міжбанківських кредитів буде меншою за суму залучених міжбанківських кредитів. Якщо дохідність міжбанківських кредитів перевищує загальну дохідність активних операцій банку, це вважається позитивним явищем. [29, с. 151].
Найважливішою проблемою зниження кредитного ризику на міжбанківському ринку є проблема вибору надійного банку-партнера. Сьогодні банки доволі неоднозначно підходять до оцінки кредитного ризику на міжбанківському ринку.
Лімітом кредитування називається загальна сума коштів, яку банк може надати своєму банку-партнеру у вигляді кредиту без забезпечення.
Подобные документы
Діяльність перших збройних формувань під проводом Тараса Бульби-Боровця в Олевському районі в часи Великої Вітчизняної війни. Причини непорозумінь між націоналістичними партіями і отаманом. Утворення та ліквідація Поліської Січі. Партизанська акція УПА.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 19.03.2015Кривава, нерівна боротьба УПА, збройних відділів ОУН, інших військових формувань як вияв народного гніву і болю за кривди, завдані тиранією. Збройний спротив німецьким окупантам, антирадянська резистенція під егідою Організації Українських Націоналістів.
реферат [38,2 K], добавлен 14.01.2010Специфічні особливості збройних сил держав, що приймали участь у першій світовій війні. Причини удосконалення озброєння й системи комплектування армій. Порівняльна характеристика збройних сил різних країн з метою доведення важливості якісного озброєння.
курсовая работа [79,9 K], добавлен 27.01.2009Визначення основ військово-адміністративного устрою Нової та Задунайської Січей. Дослідження військового потенціалу українських козацьких формувань, що діяли в XVIII–ХІХ ст. Аналіз військової системи даних формувань, виявлення спільних та відмінних рис.
курсовая работа [41,0 K], добавлен 24.05.2015Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.
реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009Становище німецьких земель напередодні утворення північно-німецького союзу та визначення ступеня протиріч між Австрією та Пруссією в питанні об'єднання земель. Роль Бісмарка в політичному процесі утворення німецької імперії та її політичний розвиток.
реферат [42,1 K], добавлен 28.10.2010Московська битва, провал плану захоплення столиці з ходу в перші тижні війни, наступальна операція німців під кодовою назвою "Тайфун", розгром німецьких військ під Москвою. Сталінградська битва, оточення німецьких військ, корінний перелом у ході війни.
реферат [24,9 K], добавлен 11.08.2010Перебіг переговорів представників Директорії УНР з французьким військовим командуванням в Одесі і дипломатами держав Антанти в Парижі у січні-березні 1919 р. Військова місія Антанти на півдні України. Організація збройних сил для боротьби з більшовиками.
статья [31,2 K], добавлен 11.09.2017Принципи формування збройних сил за часів царювання Густава ІІ Адольфа: проведення військової реформи, збільшення якості озброєння, створення регулярної армії. Розгляд подій Тридцятирічної і Північної воєн. Визначення ролі підписання Вестфальського миру.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.08.2010Передісторія та причини одного з найбільш широкомасштабних збройних конфліктів в історії людства. Стратегічні плани учасників Першої світової війни, технічна модернізація збройних сил. Зникнення імперій та лідерство США як політичні наслідки війни.
презентация [897,0 K], добавлен 25.12.2013
