Біостратиграфія палеоцен-еоценових відкладів українських Карпат за планктонними форамініферами

Размещено на http://allbest.ru

8

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України

Біостратиграфія палеоцен-еоценових відкладів українських Карпат за планктонними форамініферами

Світлана Гнилко

Львів, Україна

Анотація

Представлено узагальнений біозональний поділ палеоцену-еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. Виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабону: Parvularugoglobi- gerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій-танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozo- vella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bull- brooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alaba- mensis (бартон); Globigerinatheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Ключові слова: Українські Карпати, планктонні форамініфери, біостратиграфія, палеоцен-еоцен.

Вступ

Палеогенові відклади є основним резервуаром вуглеводневих ресурсів у Карпатах, тому створення сучасної стратиграфічної схеми цих відкладів є основою для підвищення ефективності геолого-пошукових робіт. Надійна стратифікація є необхідною передумовою для складання геологічних карт. Розчленування відкладів палеоцену-еоцену забезпечується форамініферами, нанопланктоном, диноцистами, радіоляріями, спікулами губок, палінофлорою. Пріоритетною групою фауни для палеогену є планктонні форамініфери.

Визначення віку і кореляцію відкладів палеоцену-еоцену Українських Карпат за форамініферами в основному було проведено в другій половині 20-го століття (Андреева-Григорович и др., 1984; Вялов и др., 1981, 1988; Грузман & Дабагян, 1979; Мятлюк, 1970).

У 2000-х рр. було розроблено нові Шкали геологічного часу, які ґрунтуються на даних абсолютного віку та палеомагнітних, біостратиграфічних, секвенс-стратиграфічних і інших новітніх методах стратиграфічного аналізу (Gradstein et al., 2012 with references therein). В Українських Карпатах продовжили вивчення планктонних і бентосних форамініфер палеоцену-еоцену для уточнення віку і кореляції літостратонів та біозонального розчленування відкладів (Гнилко, 2015, 2017; Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016).

Метою статті є представлення узагальненого біозонального поділу па- леоцену-еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами.

Матеріали і метод

Використані результати власних досліджень природних розрізів відкладів, поширених у межах Магурського, Монастирецького і Ве- жанського покривів Українських Карпат, опубліковані в статтях (Гнилко, 2015; Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016). Ідентифікацію різновидів проведено згідно з атласами планктонних форамініфер (Olsson et al., 1999; Pearson et al., 2006). Достовірність отриманих результатів підтверджено сучасними зображеннями різновидів форамініфер з метовської і сушманецької світ (Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016). Окрім власних результатів, враховані дані попередніх дослідників (Андреева-Григорович и др., 1984, 1987; Вялов идр., 1981, 1988; Вялов, Гавура, Даньїш & Смирнов, 1987; Вялов, Гавура & Пономарева, 1987; Грузман & Дабагян, 1979; Дабагян и др., 1987; Даньш & Пономарева, 1989; Мятлюк, 1970; Maslun et al., 2015).

Біозональний поділ палеоцену-еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. У переважно невапнистому фліші палеоцену- еоцену Карпат розвинені головно аглютиновані бентосні форамініфери кременистого складу. Планктонні форамініфери поширені локально - у вапнистих фаціях. Найбільш повна послідовність планктонних форамініфер палеоцену- еоцену представлена в метовській світі Внутрішніх Карпат.

Запропонований поділ виконано відповідно до попередніх форамініферових шкал Українських Карпат (Андреева-Григорович и др., 1984; Грузман & Дабагян, 1989) із доповненнями й уточненнями автора статті. На підставі виділених кореляційних рівнів проведено зіставлення зі Шкалою геологічного часу (рисунок).

Зона Parvularugoglobigerina eugubina, низи данію.

Вид-індекс: Parvularugoglobigerina e^,ugub^J^^a (Luterbacher et Premoli Silva). Обсяг біостратону: інтервал між першою появою (FO) і останньою появою (LO) виду-індексу (Olsson et al., 1999). Розміри характерних форамініфер є меншими ніж 0,1 мм у нижній частині зони і досягають 0,15-0,2 мм у її верхній частині.

Зона виокремлена в підошві метовської світи (р. Теребля, с. Забрідь Закарпатської обл.) і в біловезькій світі (потік Каменичка, права притока р. Уж, Закарпатська обл.). В Українських Карпатах встановлена вперше (Гнилко, 2015; Hnylko S. & Hnylko, 2016).

Зональну асоціацію в біловезькій світі складають нечисленні дрібно- рослі (0,1-0,2 мм) Parvularugoglobigerina e^ugub-^^a і Globoconusa da^ubje^- gensis (Bronnimann), а в метовській світі - Parvularugoglobigerina eugubina (0,12-0,15 мм) спільно з Eoglobigerina edita (Subbotina).

Кореляція. Відповідає зоні Pa біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012; Olsson et al., 1999).

Зона Globoconusa daubjergensis, середня частина данію.

Вид-індекс: Globoconusa daubjergensis (Bronnimann).

Обсяг біостратону: інтервал між FO Parasubbotina pseudobulloides (Plummer) і LO Globoconusa daubjergensis.

Зону було встановлено у верхніх частинах стрийської (Скибовий покрив) і березнянської світ (Дуклянський покрив) у ранзі верств (Андреева-Григо- рович и др., 1984). Зональну асоціацію складають Globoconusa daubjergensis, Subbotina trivialis (Subbotina), Parasubbotina varianta (Subbotina), P. pseudo- bulloides (Plummer), Globanomalina compressa (Plummer) (Андреева-Григорович и др., 1984; Вялов и др., 1988).

Нижня частина зони відповідає нанопланктонним зонам NP2 і NP3 у стра- тотипових розрізах стрийської світи і битківських верств (Вялов и др., 1988) і корелюється з однойменною зоною Кримсько-Кавказького регіону (Бугрова, 2005), підзонами P1b і P1c біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012).

Біостратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат за планктонними форамініферами

Зона Praemurica inconstans, верхня частина данію. Вид-індекс: Praemurica inconstans (Subbotina). Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу. Виокремлена за матеріалами Н. В. Дабагян у червоних мергелях, розкритих свердловинами в басейні р. Теребля (Вежанський покрив). Асоціація містить численні Praemurica inconstans, Parasubbotina varianta (Subbotina), Subbotina triloculinoides (Plummer), S. tri^vialis (Subbotina) і поодинокі Moro- zovella angulata (White) (Дабагян и др., 1965). Корелюється з однойменною зоною Кримсько-Кавказького регіону (Бугрова, 2005) та зоною P2 і низами зони P3 біохронологічної шкали (Grad- stein et al., 2012; Olsson et al., 1999).

Зона Morozovella angulata, нижня частина зеландію.

Вид-індекс: Morozovella angulata (White).

Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу.

Зона Morozovella angulata була виокремлена в лінзах червоних мергелів нижньометовської підсвіти (Грузман & Дабагян, 1979) і у вапнистому фліші сольської світи (Дуклянський покрив) (Данмш & Пономарева, 1989). Зональну асоціацію складають Morozovella angulata, М. occlusa (Loeblich and Tap- pan), Parasubbotina varianta (Subbotina), Subbotina triloculinoides (Plummer), Globanomalina compressa (Plummer), Praemurica inconstans (Subbotina).

Відповідає зоні P3 біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012; Olsson et al., 1999).

Зона Globanomalina pseudomenardii, верхня частина зеландію-танет.

Вид-індекс: Globanomalina pseudomenardii (Bolli).

Обсяг біостратонуЈє інтервал між FO і LO виду-індексу.

Зона виокремлена в біловезькій світі (потік Каменичка), де поділена на дві частини.

Асоціація в нижній частині зони містить значні Subbotina triloculinoides (Plummer), менш численні Acarinina triplex (Subbotina), Globigerina aquiensis Loeblich and Tappan і поодинокі Globanomalina pseudomenardii. У верхній частині зони асоціацію складають численні Acarinina subsphaerica (Subbotina) спільно з Globanomalina pseudomenardii, Acarinina intermedia (Subbotina), A. triplex (Subbotina), Subbotina triloculinoides (Plummer), Parasubbotina varianta (Subbotina). Відповідає зоні P4 біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012; Olsson et al., 1999).

Зона Acarinina acarinata, верхи танету.

Вид-індекс: Acarinina acarinata Subbotina.

Обсяг біостратонуЈє інтервал масового поширення виду-індексу.

Зона виділена в біловезькій світі вище за розрізом від зони Globanoma- lina pseudomenardii (потік Каменичка) і в сушманецькій світі. В Українських Карпатах встановлена вперше (Гнилко, 2015, 2017).

Зональна асоціація представлена значними Acarinina acarinata, Subboti- na triloculinoides (Plummer) і менш численними Parasubbotina varianta Sub- botina, Acarinina triplex Subbotina, дрібнорослими Acarinina pentacamerata Subbotina. Збіднена асоціація зони, представлена Acarinina acarinata і Sub- botina triloculinoides (Plummer), знайдена в нижньому строкатому горизонті сушманецької світи (Hnylko S. & Hnylko, 2016).

Корелюється з однойменною зоною Кримсько-Кавказького регіону (Бу- грова, 2005).

Зона Morozovella subbotinae, нижня частина іпру.

Вид-індекс: Morozovella subbotinae (Morozova).

Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу.

Зона була виокремлена в метовській світі (Грузман & Дабагян, 1979). У стратотиповому розрізі метовської світи (потік Метова, поблизу с. Довге Закарпатської області) у нижній підсвіті знайдена асоціація верхньої частини зони - Morozovella subbotinae (Morozova), M. marginodentata (Subbotina), M. aff. formosa (Bolli), Subbotina eocaena (Guembel), S. yeguaensis (Weinzierl and Applin), Acarinina pentacamerata Subbotina і Pseudohastigerina wilcoxen- sis (Cushman and Ponton). Першу появу Morozovella aragonensis (Nuttall) зафіксовано тут же (Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016).

Відповідає однойменній зоні Кримсько-Кавказького регіону (Бугрова, 2005) і Словацьких Карпат (Fusan, 1983) та верхній частині зони P5 і зоні P6 біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012; Pearson et al., 2006).

Зона Morozovella aragonensis, верхня частина іпру.

Вид-індекс: Morozovella aragonensis (Nuttall).

Обсяг біостратону: інтервал між FO Morozovella aragonensis і масовим поширенням Acarinina b^ullbrook^ Bolli.

Зона виокремлена в прошарках зелених мергелів у верхній частині нижньої підсвіти метовської світи (потік Метова) безпосередньо вище за розрізом від зони Morozovella subbotinae (Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016). стратиграфічний палеомагнітний планктонний

Зональна асоціація складена численними Morozovella aragonensis, Morozovella lensiformis (Subbotina), Parasubbotina inaequispira (Subbotina), Subbotina eocaena (Guembel) і S. yeguaensis (Weinzierl and Applin). Поява Sub- botina hagni (Gohrbandt) відмічена у верхній частині зони.

Кореляція. Відповідає однойменній зоні Кримсько-Кавказького регіону (Вугрова, 2005) і Словацьких Карпат (Fusan, 1983) та зонам P7-P9 біохронологічної шкали (Gradstein et al., 2012; Pearson et al., 2006).

Зона Acarinina bullbrooki, нижня частина лютету.

Вид-індекс: Acarinina b^ullbrooki Bolli.

Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу.

Зона виокремлена в зелених мергелях верхньої підсвіти метовської світи (потік Метова) безпосередньо над зоною Morozovella aragonensis та в бі- ловезькій світі (потік Каменичка) (Гнилко, 2015; Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016). Н. В. Дабагян виокремила цю зону в строкатих вапнистих аргілітах низів пародчинської світи Чорногорського покриву в басейні р. Черемош (Ващенко и др., 1985).

Зональну асоціацію складають численні Acarinina b^ullbrooki Bolli, A. triplex Subbotina, A. interposita Subbotina, Subbotina eocaena (Guembel), S. yeguaensis (Weinzierl and Applin), S. hagni (Gohrbandt) і малочисленні Dipsidripella karpatica (Mjatliuk), Acarinina rotundimarginata Subbotina і Pseudohastigerina micra (Cole).

Вигодській і пасічнянській світах (Скибовий покрив) відповідає нанопланктонним зонам NP14 і NP15 (Andreyeva-Grigorovich, 1999) лютету. Відповідає однойменній зоні Кримсько-Кавказького регіону (Вугрова, 2005), за складом асоціації зіставляється із зоною Turborotalia crassata densa Словацьких Карпат (Fusan, 1983). За появою виду Globigerinatheka kugleri (Bolli, Loeblich and Tappan) (Грузман & Дабагян, 1979) верхня межа зони проводиться у середині лютетського ярусу.

Зона Acarinina rotundimarginata, верхня частина лютету.

Вид-індекс: Acarinina rotundimarginata Subbotina.

Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу і його кількісного переважання над Acarinina bullbrooki Bolli.

Зона виокремлена безпосередньо над зоною Acarinina bunbrooki в червоних мергелях верхньометовської підсвіти (п. Метова) і в біловезькій світі (потік Каменичка) (Гнилко С. Р. & Гнилко, 2013; Hnylko S. & Hnylko, 2016). За матеріалами Н. В. Дабагян, виділяється в низах пародчинської світи (Чорногорський покрив) по потоку Пародчин-Нимаковський (Ващенко и др., 1985).

Зональну асоціацію в метовській світі складають Acarinina rotundimarginata, A. bullbrooki Bolli, A. t^^-iple:x Subbotina, A. pentacamerata Subbotina, Subbotina yequaensis (Weinzierl and Applin), S. eocaena (Guembel), S. hagni (Gohrbandt), Hantkenina liebusi Schokhina, Globigerinatheka kugleri (Bolli, Loe- blich and Tappan), G. index (Finlay), Turborotalia frontosa Subbotina і багато- численні дрібнорослі Pseudohastigerina micra (Cole), D~ips~idr~ipella karpatica (Mjatliuk), а в біловезькій світі - численні Acarinina rotundimarginata спільно з Acarinina bullbrooki Bolli й A.cf. pentacamerata Subbotina. У пародчинській світі знайдені (Ващенко и др., 1985) Acarinina rotundimarginata, A. b^ullbrooki Bolli, A. triplex Subbotina, A. pe^ntacamerata Subbotina, Turborotalia centralis (Cushman and Bermudez), Subbotina linaperta (Finlay).

Корелюється з однойменною зоною Кримсько-Кавказького регіону (Бу- грова, 2005).

Зона Hantkenina alabamensis, бартон.

Вид-індекс: Hantkenina alabamensis Cushman.

Виокремлена у верхньометовській підсвіті (Грузман & Дабагян, 1979), де зональна асоціація характеризується численними Hantkenina alabamensis і Globigerinatheka kugleri (Bolli, Loeblich and Tappan), поодинокими Acarinina rohri (Bronnimann and Bermudez) і Pseudohastigerina micra (Cole).

Згідно з даними А. Д. Грузман і Н. В. Дабагян, зона Hantkenina alabamensis Українських Карпат корелюється із зонами Hantkenina alabamensis і Glo- bigerina turcmenica Кримсько-Кавказької області (Грузман & Дабагян, 1979).

Зона Globigerinatheka tropicalis, нижня частина приабону.

Вид-індекс: Globigerinatheka tropicalis (Blow and Banner).

Зона встановлена: у верхньометовській підсвіті, у верхній частині би- стрицької світи (Скибовий і Бориславсько-Покутський покриви) (Вялов, Гаву- ра, Даньїш & Смирнов, 1987; Вялов, Гавура & Пономарева, 1987); у верхній частині вишківської світи (Дуклянський покрив) (Андреева-Григорович и др., 1987). Зональна асоціація характеризується присутністю Globigerinatheka tropicalis (Blow and Banner), G. index (Finlay), Subbotina hagni (Gohrbandt), S. linaperta (Finlay), Dentoglobigerina tripartita (Koch).

У бистрицькій і вишківській світах зона Globigerinatheka tropicalis відповідає нанопланктонним зонам NP 19/20 (Андреева-Григорович и др., 1987; Вялов, Гавура, Даньїш & Смирнов, 1987; Вялов, Гавура & Пономарева, 1987; Andreyeva-Grigorovich, 1999).

Зона Subbotina corpulenta, верхня частина приабону.

Вид-індекс: Subbotina corpulenta (Subbotina).

Обсяг біостратону: інтервал масового поширення виду-індексу.

Зона виокремлена в голубувато-сірих мергелях верхньометовської підсвіти в парастратотиповому розрізі (потік Сліпенький, притока р. Теребля, с. Забрідь) (Hnylko S. & Hnylko, 2016). Визначена в «глобігеринових мергелях» шешорського горизонту в межах Бориславсько-Покутського, Скибового, Сілезького, Дуклянського, Чорногорського, Вежанського покривів (Андрее- ва-Григорович и др., 1987; Вялов, Гавура, Данмш & Смирнов, 1987; Вялов, Гавура & Пономарева, 1987; Дабагян и др., 1987).

Зональна асоціація складена численними планктонними форамініферами як більшого (0,5-0,9 мм), так і меншого (0,15-0,25 мм) розміру. Більші форми представлені видами Subbotina corpulenta (Subbotina), S. hagni (Gohrbandt), S. linaperta (Finlay), S. eocaena (Guembel), Dentoglobigerina galavisi (Bermudez), D. tripartita (Koch), а менші - видами Catapsydrax dissimilis Cushman and Bermudez, Globigerina oj^cinalis Subbotina, G. postcretacea Mjatliuk, Subbotina droogeri (Mjatliuk).

У «глобігеринових мергелях» шешорського горизонту відповідає нано- планктонній зоні NP21 (Андреева-Григорович и др., 1987; Вялов, Гавура, Да- ньіш & Смирнов, 1987; Вялов, Гавура & Пономарева, 1987; Дабагян и др., 1987; Andreyeva-Grigorovich, 1999).

Висновки

Узагальнено результати біостратиграфічних досліджень планктонних форамініфер, як власні, так і з літературних джерел. Власні дослідження дозволили уточнити межі і характерні асоціації біозон, а також уперше виокремити біозони за планктонними форамініферами в біловезькій і суш- манецькій світах. Поділ метовської світи доповнений зонами Parvularugoglo- bigerina eugubina (низи данію) і Acarinina rotundimarginata (верхній лютет). Сьогодні в палеоцені-еоцені Українських Карпат виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабо- ну: Parvularugoglobigerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій-танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozovella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bullbrooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alabamensis (бартон); Globigeri- natheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Бібліографія

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., ГаЕура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Данмш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозмняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Обьяснительная записка крегиональной стратиграфической схеме палеогенових отложений Украинских Карпат [Препринт №ЃZ 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Лозмняк, П. Ю., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорньїе разрезь і пограничних слоїв з оценаиолигоцена Дуклянскойи Мармарошской зон. Палеонтологический сборник, 24, 33-38.

Вугрова, 3. М. (Ред.). (2005). Практическоеруководство по микрофауне: Т. 8. Фора- минифери кайнозоя. Санкт-Петербург: ВСЕГЕИ.

Ващенко, В. А., Агеев, В. А., Шлапинский, В. Е., Царненко, П. Н., Дабагян, Н. В., Вузяк, И. П., Хильченко, Н. М., & Щербак, А. А. (1985). Отчет по групповой геологической сьемке масштаба 1:50 000 территории листов М-35-133-А, Б;

М--35--134--А, Б, В Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981-1985 гг. (Инв. № 2979/1). Львов.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Дан^іш, В. В., Лемишко, О. Д., Лешух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988).

Стратотипи мелових и палеогенових отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Данмш, В. В., Лешух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Рома- нив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического раз- вития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Данмш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорнме пограничные разрезы зоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Па- леонтологический сборник, 24, 20-27.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., & Пономарева, Л. Д. (1987). Опорнме разрезм пограничных обложений зоценаи олигоцена Внутренней доны Предкарпатского прогиба. Палеонтологический сборник, 24, 12-20.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3, 87-100.

Гнилко, С. Р. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гнилко, С. Р., & Гнилко, О. М. (2013). Стратиграфія, біозональний поділ за форамініферами та умови накопичення палеоцен-еоценових відкладів Вежанського покриву Внутрішніх Карпат. Збірник науковий праць Інституту геологічних наук НАН України, 6(1), 90-97.

Грузман, А. Д., & Дабагян, Н. В. (1979). Зональная стратиграфия по планктонним фораминиферам палеоцена и зоцена южного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 16, 30-34.

Дабагян, Н. В., Круглов, С. С., & Смирнов, С. Е. (1965). Литология и стратиграфия мелового и палеогенового чехла зони Закарпатских утесов. Труди У^рНИИГРИ, 14, 78-86.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Кузовенко, В. В., & Шлапинский, В. Е. (1987). Опорнме разрезьі пограничньїх слоев верхов зоцена - низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Па.леонтологический сборник, 24, 27-33.

Даньш, В. В., & Пономарева, Л. Д. (1989). Сопоставление разрезов палеогена Дук- лянской зонь Восточньх и Западньх Карпат. В Геология Советских Карпат (с. 57-65). Киев: Наукова думка.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминифери флишевих отложений Восточних Карпат (мел-палеоген). Ленинград: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene de- positsoftheUkrainianCarpathiansandCrimea-Bakhchisaraiareausingnannoplank- ton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10-12.

Fusan, O. (Ed.). (1983). Stratigraficky slo^nik Zapadnych Karpat (T. 1). Bratislava.

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. (Eds.). (2012). The Geologic Time Scale 2012. Boston, USA: Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75-103.

Maslun, N. V., Mintuzova, L. G., & Hnylko, S. R. (2015). Detailed stratification and correlation of Foraminifera Paleogene deposits of Ukraine. Geological Journal, 4, 31-48.

Olsson, R. K., Hemleben, Ch., Berggren, W. A., & Huber, B. T. (Eds.). (1999). Atlas of Paleocene Planktonic Foraminifera. Smithsonian contributions to paleobiology, 85. https://doi.org/10.5479/si.00810266.85.1

Pearson, P. N., Olsson, R. K., Huber, B. T., Hemleben, Ch., & Berggren, W. A. (Eds.). (2006). Atlas of Eocene planktonic foraminifera. Cushman Foundation Special Publication, 41.

Abstract

Biostratigraphy of paleocene-eocene deposits of the Ukrainian carpathians based on planktonic foraminifera

Svitlana Hnylko

Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals of National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine,

Paleogene deposits are the main reservoir of hydrocarbon resources in the Carpathians and creation of the modern stratigraphic scheme of these deposits is the basis for improving the efficiency of geological search works. The reliable stratification is a necessary precondition for the preparation of geological maps. Stratification of the Paleocene- Eocene sediments is provided by foraminifera, nannoplankton, dinocysts, radiolarians, sponge spicules, palynoflora. Planktonic foraminifera is the main stratigraphic group of the Paleogene fauna.

In the predominantly non-calcareous flysch of the Paleocene-Eocene of the Carpathians, mainly agglutinated benthic foraminifera of siliceous composition are developed. Planktonic foraminifera are distributed locally - in calcareous facies. The most complete sequence of Paleocene-Eocene planktonic foraminifera is represented in the Metova Formation (the Vezhany nappe of the Inner Carpathians).

The results of own researches of natural sections of sediments distributed within the Magursky, Monastyretsky and Vezhany nappes of the Ukrainian Carpathians together with the analysis of literature sources are used.

The article presents a generalized biozonal division of the Paleocene-Eocene of the Ukrainian Carpathians by planktonic foraminifera. On the basis of certain correlation levels, a comparison with the Geological Time Scale was made.

The Parvularugoglobigerina eugubina Zone (lowermost Danian), Globoconusa daub- jergensis Zone (middle Danian), Praemurica inconstans Zone (upper Danian); Morozo- vella angulata Zone (lower Selandian); Globanomalina pseudomenardii Zone fnd Acarinina acarinata Zone (upper Selandian-Thanetian); Morozovella subbotinae Zone (lower Ypre- sian), Morozovella aragonensis Zone (upper Ypresian); Acarinina bullbrooki Zone (lower Lutetian), Acarinina rotundimarginata Zone (upper Lutetian); Hantkenina alabamensis Zone (Bartonian); Globigerinatheka tropicalis Zone (lower Priabonian) and Subbotina corpulenta Zone (upper Priabonian) based on planktonic foraminifera are characterized in studied deposits.

Keywords: Ukrainian Carpathians, planktonic foraminifera, biostratigraphy, Paleocene-Eocene.

Размещено на Allbest.ru