Оцінка економічної ефективності геофізичних досліджень на початкових стадіях пошуків та розвідки родовищ вуглеводнів північного борту Дніпровсько-Донецької западини

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 550.8:553.98.00313 (477)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук

Оцінка економічної ефективності геофізичних досліджень на початкових стадіях пошуків та розвідки родовищ вуглеводнів північного борту Дніпровсько-Донецької западини

Спеціальність 04.00.19 - Економічна геологія

Герасименко Тетяна Володимирівна

Київ-2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі геології родовищ корисних копалин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор геологічних наук, профессор Михайлов Володимир Альбертович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин.

Офіційні опоненти:

- доктор геологічних наук, професор Карпенко Олексій Миколайович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри геології нафти і газу;

- кандидат геологічних наук Гладун Василь Васильович, заступник директора департаменту з видобування газу та нафти (НАК “Нафтогаз України” Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ).

Захист відбудеться «25» березня 2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.32 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий «7» лютого 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Д 26.001.32 кандидат фізико-математичних наук І.В. Тішаєв.

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Україна - енергодефіцитна держава, яка задовольняє свої потреби в вуглеводнях власного видобутку з нафти лише на 10-12 %, з газу - на 20-25 %. Спостерігається постійне зростання питомої ваги імпортованих вуглеводнів (ВВ) на ринку вітчизняних енергоресурсів, а бюджетне фінансування геологорозвідувальних робіт (ГРР), спрямованих на відкриття нових родовищ ВВ із суттєвими запасами, є явно недостатнім. Для нарощування запасів нафти та газу Національною програмою «Нафта і газ України до 2010 року» передбачене щорічне збільшення геологорозвідувальних (у т.ч. геофізичних) робіт, однак фінансове забезпечення поставлених у Програмі завдань постійно не виконується.

Серед геологорозвідувальних робіт важливе місце посідають геофізичні дослідження на новій методологічній основі. Так, підвищення достовірності прогнозу продуктивності антиклінальних структур і пасток неантиклінального типу може бути забезпечено тільки за рахунок використання раціонального комплексу геофізичних методів, а саме: сейсморозвідки, гравірозвідки, магніторозвідки, різних модифікацій електророзвідки, радіометричної, геохімічної зйомок та ін. Актуальність досліджень полягає в обґрунтуванні вибору економного раціонального комплексу геофізичних методів, істотному зниженні витрат на їх проведення, що дозволить направити зекономлені кошти на підготовку інших об'єктів, підвищенні достовірності і ефективності пошуково-розвідувальних робіт та скороченні термінів їх виконання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до галузевого плану Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 21.06.2001 р., тем Державної геологічної служби Міністерства екології та природних ресурсів, безпосередньо пов`язана з виробничими планами НАК «Нафтогаз України», ДГП «Укргеофізика» і ДГЕ «Дніпрогеофізика». В основу роботи покладені результати досліджень, що проводилися при виконанні науково-дослідної роботи «Оцінка економічної ефективності геофізичних робіт методами граві-, магніто- та електророзвідки при пошуку вуглеводнів», номер державної реєстрації 01030U001330, виконаної за участю автора у ДВНЗ «Національному гірничому університеті».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка і геолого-економічне обґрунтування раціонального комплексу геофізичних досліджень підготовки нафтогазоперспективних структур та визначення першочергових напрямків ГРР з пошуку і розвідки нафти і газу, підготовка рекомендацій з підвищення економічної ефективності геофізичних досліджень при пошуках та розвідці вуглеводнів на прикладі північного борту ДДЗ.

Для реалізації цієї мети були визначені такі завдання:

- провести огляд основних методів оцінки економічної ефективності геологорозвідувальних робіт при пошуках і розвідці вуглеводнів;

- дослідити вплив техніко-геологічних та економічних факторів на ефективність результатів діяльності геофізичних підприємств при пошуках нафтогазоперспективних структур;

- провести моніторинг, аналіз, геолого-економічну оцінку діяльності геофізичних організацій при пошуках і розвідці нафтогазоперспективних структур ДДЗ;

- оцінити інформативність гравімагнітних даних у комплексі геофізичних методів пошуків нафти і газу та можливостей їх застосування в умовах північного борту ДДЗ;

- удосконалити методику визначення показника оцінки економічної ефективності комплексу геофізичних досліджень з урахуванням витратної частини при їх поетапному проведенні та достовірності прогнозу продуктивності нафтогазоперспективних структур;

- визначити резерви і шляхи підвищення ефективності ГРР;

- обґрунтувати вибір оптимального комплексу геофізичних методів на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичної інформації й оцінити його геолого-економічну ефективність.

Об'єкт досліджень - нафтогазоносні структури північного борту ДДЗ (Коробочкінська, Гашинівська, Качалівська, Скворцівська).

Предмет досліджень - підвищення економічної ефективності геофізичних методів досліджень при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу на території ДДЗ в сучасних економічних умовах.

Методи досліджень. Теоретична та методична база дослідження - наукові розробки вітчизняних і закордонних вчених, пов'язані з питаннями теорії і практики оцінки геолого-економічної ефективності проведення геофізичних робіт при пошуках та розвідці родовищ вуглеводнів, спеціальна геофізична література, законодавчі та нормативні акти України, матеріали наукових конференцій і симпозіумів.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень: групування фактичного матеріалу за різними ознаками, його узагальнення, трендовий аналіз (вивчення явищ у динаміці взаємозв'язку), статистико-математичні, картографічні та інші методи. Використано також методи: аналіз і синтез - при економіко-геологічній оцінці пошуків і розвідці нафтогазових родовищ; факторний аналіз, який дозволяє виявити головні фактори, що визначають економічну ефективність діяльності геофізичного підприємства; економіко-статистичний - при дослідженні динаміки виробничо-економічних показників підприємства; економіко-математичне моделювання - при оцінці економіко-геологічної ефективності робіт геофізичних підприємств; стохастичні моделі - при обліку елементів невизначеності і ризику, ступеня успішності вирішення економіко-геологічного завдання.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше розроблено та апробовано методику оцінки економічної ефективності комплексу геофізичних досліджень на початкових стадіях пошуків та розвідки родовищ ВВ, яка полягає в оцінці поетапного проведення різних геофізичних методів з виділенням площ, перспективних на наявність вуглеводнів, з урахуванням ймовірнісного характеру успішності ГРР і порівнянням витратної частини традиційного та запропонованого комплексів досліджень.

2. Удосконалено показник оцінки ефективності комплексу геофізичних методів на початкових стадіях пошуків та розвідки вуглеводнів, який дорівнює відношенню ефективних витрат у межах виявлених структур з прогнозними ресурсами вуглеводнів категорії С₃ до сумарних витрат на весь комплекс робіт, величина якого залежить від результатів проведення попередніх геофізичних досліджень.

3. Вперше встановлено залежність та визначено п'ятирічний часовий лаг між обсягом геофізичних досліджень і приростом ресурсів ВВ категорії С₃, що необхідно враховувати при плануванні та інвестуванні геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

4. Досліджено вплив промислово-технічних і економічних показників на приріст запасів ВВ, виявлено, що щільність зв'язку між першими становить 0,94-0,96, а між другими - незначна (коефіцієнт кореляції не перевищує 0,43-0,5), що свідчить про неефективність витрат коштів на пошуки і розвідку нафтогазоносних структур за традиційною методикою і про необхідність перегляду техніко-методичних рішень пошукового процесу.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Забезпечується обсягом фактичного матеріалу Державної геологічної служби України, ДГП "Укргеофізика", ДГЕ «Дніпрогеофізика», ДНВП "Геоінформ України", зібраного автором в процесі дослідження, комплексом аналітичних методів досліджень. Використано результати сейсмопрофілювання, граві- й магнітометричних зйомок, виконаних ДГП «Укргеофізика» в ДДЗ на Коробочкінській, Гашинівській, Качалівській і Скворцівській площах.

Наукове значення роботи. Полягає в систематизації та вдосконаленні існуючих методик оцінки економічної ефективності геофізичних методів досліджень при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропонована стадійність проведення польових геофізичних досліджень може бути використана при проведенні нафтогазопошукових робіт на території ДДЗ. Одержані результати застосовано для комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності Коробочкинської, Гашинівської, Качалівської і Скворцівської площ в ДДЗ, на яких був виконаний однаковий комплекс детальних досліджень різними геофізичними методами та було проведене пошуково-розвідувальне буріння. В процесі зіставлення, порівняння та оцінювання можливостей кожного методу розроблено рекомендації з економічного обґрунтування підвищення ефективності комплексного використання щільнісних, магнітних, геоелектричних і пружних характеристик гірських порід при геофізичних дослідженнях під час пошуків і розвідки нафтогазоперспективних структур ДДЗ.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати, висновки та наукова новизна, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно. Автором проведено узагальнення фондових матеріалів щодо підготовки ресурсів вуглеводнів України; систематизовано показники оцінки ефективності пошуково-розвідувальних геофізичних робіт; проаналізовано динаміку і взаємозв'язки геолого-економічних, геолого-виробничих і технологічних показників діяльності геофізичних організацій; оцінено економічну ефективність комплексу польових геофізичних робіт; встановлено залежність між тривалістю геофізичних досліджень і приростом ресурсів ВВ; обґрунтовано терміни планування пошуково-розвідувальних робіт і підготовки ресурсів родовищ нафти і газу; запропоновано інноваційні підходи до комплексування геофізичних методів досліджень.

У спільних публікаціях особистий внесок автора - економічна оцінка видобутого метану [2, 4, 5], оцінка витратних показників геофізичних методів [3, 9, 18, 19], аналіз взаємозв'язку результатів діяльності геологічної служби з іншими галузями народного господарства [6], геолого-економічнй аналіз нафтогазових родовищ, напрямків нафтогазопошукових робіт [8, 10, 17], аналіз економічної ефективності геофізичних досліджень на стадіях пошуку родовищ вуглеводні [15], аналіз перспектив розвитку сировинної бази вуглеводнів і економічної ефективності проведення їх детальної розвідки [16].

Апробація результатів роботи. Основні положення, результати досліджень, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме: «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (Дніпропетровськ, 2006, 2007, 2008, 2009); «Від технології до прибутку» (Дніпропетровськ, 2010); «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки» (ІППЕ НАН України, Дніпропетровськ, 2005); «Вторинні природні резервуари та неструктурні пастки як об'єкти істотного приросту запасів вуглеводнів в Україні» (Харків, 2006); «Нафтогазова геофізика - стан та перспективи» (ІФНТУНГ, Івано-Франківськ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 19 праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових журналах (з них дві одноосібні); 3 - в інших виданнях; 10 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, викладених на 172 сторінках машинописного тексту. Наведено 14 рисунків, 21 таблиця, 7 додатків, список використаних джерел включає 139 найменувань.

Робота виконувалась протягом 2002-2010 рр. у ДВНЗ «Національному гірничому університеті», Київському національному університеті імені Тараса Шевченка і в ДГЕ «Дніпрогеофізика» державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» під керівництвом д-ра геол. наук Михайлова В.А., якому автор виражає глибоку повагу і щиру вдячність за всебічну допомогу, консультації і постійну увагу на всіх етапах підготовки дисертаційної роботи. Автор також вдячна д-ру техн.наук Пономаренку П.І., д-ру геол.-мін.наук Приходченку В.Ф., д-ру техн. наук Бусигіну Б.С., д-ру геол.-мін. наук Гончаренко В.А., д-ру фіз.-мат. наук Петровському О.П., д-ру екон. наук Міщенку В.С., канд. геол.-мін. наук Моссуру П.М., канд. техн. наук Бойко В.В., канд. техн. наук Барановському М.І, канд. геол.-мін. наук Солдатенку В.П., канд. геол.-мін. наук Ішкову В.В., а також співробітникам ДГП «Укргеофізика» Семенчаку Д.П., Омельченку В.В., Малиновському О.К. за доброзичливе ставлення, допомогу, цінні поради і зауваження та сприяння виконанню роботи.

Основний зміст дисертаційної роботи

Геологорозвідувальні роботи на нафту і газ. Проблеми і перспективи їх вирішення на основі підвищення економічної ефективності геофізичних методів досліджень

У розділі розглянуто економічні проблеми розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні, надана стисла геолого-економічна характеристика нафтогазових родовищ, розглядаються напрями нафтогазопошукових робіт у Дніпровсько-Донецькій западині та питання формування підходів і методик геолого-економічної оцінки ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Стійке падіння приросту запасів ВВ до рівня менше обсягу їхнього видобутку обумовлює загрозу вичерпання розвіданих запасів цього виду сировини вже в найближчому майбутньому. Аналіз ситуації щодо видобутку нафти і газу показує, що родовища з промисловими видобувними запасами понад 10 млн т умовного палива (у.п.), з яких забезпечується 85 % видобутку, вже відпрацьовані більш ніж на 60 %, а частина їх наразі практично виснажена на 95 %. Це призведе до суттєвого зниження видобутку вуглеводнів уже в найближчі 2-3 роки. Необхідною умовою успішного розвитку нафтогазової галузі є чистий приріст запасів [6, 10].

Таким чином, є всі підстави для збільшення обсягів ГРР та нагального вкладання коштів у розвідку і розробку як існуючих родовищ, так і тих, що будуть відкриті в майбутньому. Але багато політиків та бізнесменів ставлять під сумнів можливість збільшення бази вуглеводневих ресурсів і ефективність нарощування ГРР, стверджуючи, що вигідно закупати нафту і особливо газ у зарубіжних постачальників. Виконані в дисертації економічні розрахунки доцільності розвитку власного нафтогазового комплексу вказують на помилковість такого підходу в політиці розвитку власної сировинної бази нафти і газу.

Розвідані запаси ВВ повністю себе окуповують, виступають стабільним джерелом доходів держави у вигляді податків і відрахувань у різні фонди, а також забезпечують заробітною платою велику кількість працівників [1, 7].

Для розрахунку вартості підготовки одиниці запасів необхідно враховувати розрив у часі між витратами й отриманими результатами, що пов'язане з довготривалістю циклу робіт з підготовки запасів і промислового облаштування родовища. Тому при плануванні нарощування видобутку нафти і газу треба брати до уваги запізнювання одержаного результату - приросту запасів вуглеводнів - відносно інвестування капітальних вкладень і виконаних геофізичних робіт.

Автором встановлено, що віддача від геофізичних досліджень та інших геологічних робіт, які забезпечують постійний приріст запасів ВВ категорії С₃, реалізується не раніше ніж через 5 років. Тому вкладення коштів у геологорозвідувальні роботи зараз створює необхідну базу для видобутку нафти і газу на період лише після 2015 р. І навпаки, стримування пошукового процесу неминуче призведе до критичного падіння видобутку в найближчі роки. Один з дієвих шляхів підвищення економічної ефективності промислового освоєння нафтогазових родовищ - це скорочення часового лагу між проведеними роботами з пошуків та розвідки родовища і початком видобутку корисних копалин. Необхідність постійного приросту запасів нафти і газу в Україні зумовлює значне збільшення обсягу геофізичних робіт, що в свою чергу призведе до необхідності освоювати все менш перспективні райони із зростаючим рівнем витрат. У зв'язку із зростанням обсягів видобутку нафти і газу, внаслідок виходу в нові райони зі складними гірничо-геологічними умовами, виникає потреба у розробці нового ефективного методу пошуків і прийнятті нових техніко-методичних рішень [12, 14].

Найперспективніша з периферійних зон ДДЗ - територія північного борту, де проводиться оцінка нафтогазоносності і кам'яновугільних відкладів, і підстеляючих утворень докембрійського фундаменту.

Основні відмінності в будові бортів ДДЗ та її осьової зони полягають у наступному:

1. Потужність осадового чохла: у межах північного борту - 1-4 км, в межах осьової зони - від 4-5 до 15-20 км.

2. Повнота стратиграфічного розрізу: на бортах ДДЗ відсутні в повному обсязі девонські й нижньопермські хемогенні відклади, у розрізах яких є потужні товщі кам'яної солі.

3. Структуроутворювальні чинники: на бортах переважно розривна тектоніка, в осьовій частині - розривна тектоніка і соляний тектогенез.

4. Розміри та амплітуда плікативних структур: в осьовій частині - великі (до перших десятків км) чітко виражені високоамплітудні (до перших км) структури, які утворюють протяжні вали і глибокі прогини; на бортах - переважно малорозмірні (до 3-5 км в поперечнику), малоамплітудні (до 200 м) напівантикліналі, які контролюються розривними порушеннями та утворюють протяжні структурні лінії тільки на окремих ділянках.

Практика показує, що з усіх геофізичних методів пошуків нафти і газу найбільш затребуваною на сьогодні є сейсмічна розвідка. Ефективність застосування сейсморозвідки при пошуках великих структур (пасток) досить висока. Сучасні технології обробки та інтерпретації сейсмічних даних (3D та 2D-МСГТ) дозволяють створювати детальні параметричні моделі пористості, проникності, флюїдонасиченості та інших властивостей колекторів. Але при пошуках покладів відносно невеликих розмірів виникають значні труднощі, пов'язані в першу чергу з тим, що вплив таких покладів на хвильову картину значно нижче, ніж вплив геологічних чинників. Достовірність таких моделей при перевірці бурінням не виправдовує очікувань (коефіцієнт продуктивності знаходиться в межах 0,43-0,52).

Взаємодія флюїдів з вмісними породами викликає цілий ряд аномальних ефектів, які можуть бути зафіксовані багатьма геофізичними методами і використовуватися як пошукові критерії нафтогазоносності. Тому на етапі підготовки та розвідки нафтогазоперспективних площ і структур необхідно максимально використовувати їх вивченість різними попередніми геофізичними дослідженнями [2, 4, 5].

Однак просте збільшення кількості геофізичних методів і обсягів виконаних досліджень не в змозі вирішити актуальне завдання нафтогазової геології - прогнозування нафтогазоносності. Для його вирішення необхідно переглянути сучасні методи та технології отримання корисної геолого-геофізичної інформації, особливо враховуючи комплекс геофізичних робіт.

Комплекс геофізичних досліджень для підвищення достовірності прогнозу покладів ВВ, крім традиційної сейсморозвідки, повинен містити такі методи, які дозволяють у більш короткі терміни виділяти геологічні неоднорідності, пов'язані з впливом покладів ВВ, за сукупністю ознак різних геофізичних полів. Поклади ВВ і супутні їм зміни вмісних порід, крім пружних властивостей, характеризуються щільністю, намагніченістю, питомим опором, поляризацією, що реєструються у вигляді фізичних полів різної природи та інтенсивності. Тому при проведенні пошуково-розвідувальних робіт на нафтогазоперспективних структурах разом із загальновизнаною сейсморозвідкою накопичений великий досвід, що підтверджує високу ефективність комплексу таких геофізичних методів, як граві-, магніто- та електророзвідка, радіометрична зйомка, геохімія, теплове сканування та інше [7].

Аналіз даних ДГЕ «Дніпрогеофізика» дозволяє зробити висновок про те, що комплексне вивчення нафтогазоносних структур в істотних масштабах для ДДЗ досі практично не проводилося. Так, вивченість площ за допомогою гравіметричної розвідки у кондиційних масштабах для ДДЗ становить близько 10-12 %. Електророзвідувальні роботи виконані в ще менших обсягах. До того ж не на всіх ділянках проведена сейсморозвідка і не на кожній ділянці з гравірозвідкою м-бу 1:25 000 і 1:10 000 пробурені пошукові розвідувальні свердловини. Все це підтверджує нестачу матеріалів для статистичної оцінки ефективності комплексу геофізичних робіт в ДДЗ [15, 19].

Розглянуті в дисертації структури (Коробочкінська, Гашинівська, Качалівська, Скворцівська площі) належать до північного борту ДДЗ і північної прибортової зони. Вони характеризуються складною розривною тектонікою і дрібноблоковою будовою, а поклади ВВ контролюються пастками різних типів. У таких геологічних умовах дуже важливим є грамотний підхід до організації геофізичних досліджень, а саме: великомасштабні площові дослідження потенційними методами і детальне вивчення з використанням сейсморозвідки виявлених перспективних на вміст вуглеводнів ділянок та об'єктів [15].

Для оцінки економічного ефекту від застосування комплексу методів за результатами аналізу проведення геофізичних досліджень ДГЕ «Дніпрогеофізика» були обрані позначені вище структури, на яких дослідження проводилися як потенційними методами, так і сейсморозвідкою. Оскільки відносно цих структур є дані буріння пошуково-розвідувальних свердловин, а також відома вартість кожного з видів геофізичних робіт, то є підстави вважати ці структури полігоном для дослідження ефективності комплексування геофізичних методів.

При прогнозуванні продуктивності нафтогазоперспективних об'єктів і контурів нафтогазоностності родовищ ВВ ДГЕ «Дніпрогеофізика» встановлений чіткий зв'язок специфічних локальних гравітаційних мінімумів з нафтогазовими покладами [11, 18, 19].

Першим етапом інтерпретації результатів гравірозвідки є якісна інтерпретація. Як правило, при якісній інтерпретації гравітаційного поля відображення покладів ВВ практично не залежить від складності геологічної будови району досліджень, типу пастки і колектора, глибини залягання покладу. Реальні скупчення ВВ віднесені до ділянок відносної зміни ознаки на тлі його загального рівня. Зв'язок скупчень ВВ з екстремумами за ознакою настільки важливий, що іноді він навіть домінує над загальним рівнем її значення.

При аналізі розташування продуктивних свердловин (закладених за даними сейсморозвідки) на Коробочкінській структурі ДДЗ видно, що 16 з них (80 %) розташовані в контурах виділених ще в сімдесятих роках минулого століття гравітаційних мінімумів і тільки чотири (20 %) знаходяться за їх межами. Аналогічний висновок можна зробити і за результатами геофізичних робіт, проведених на території Гашинівської, Качалівської і Скворцівської структур.

Аналіз виділених за допомогою гравіметричної розвідки площ, перспективних на вміст ВВ, а потім підтверджених з високим ступенем достовірності бурінням, вказує на доцільність проведення в першочерговому порядку менш трудомістких і більш дешевих методів. Сейсморозвідувальні ж роботи необхідно виконувати в основному для деталізації структур з імовірним вмістом покладів нафти і газу, виділених ще на попередній стадії робіт. За гравіметричними даними можна прогнозувати планове положення родовищ ВВ, але немає ефективних методик визначення глибини їх залягання. Наявні дані свідчать про геологічну ефективность комплексування гравіметричного і сейсмічного методів, що стосується як пасток антиклінального типу, так і неантиклінального. Через неврахування матеріалів гравірозвідки при комплексній інтерпретації геофізичних даних додатково виконано значний обсяг бурових і сейсморозвідувальних робіт, що призвело до непродуктивних витрат. Це стало одним з факторів, які визначили перспективу необхідності проведення комплексних геофізичних досліджень.

За останні роки з'явилося багато публікацій, присвячених питанням підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт, у тому числі геофізичних. У цьому напрямку плідно працювали такі вчені, як Барановський М.І., Батурін Ю.Н., Білокопитов В.М., Дунаєвський В.Ф., Дунаєв В.Ф., Коржнев М.М., Міщенко В.С., Миловидов К.Н., Крилов Н.А., Стенін Л.А. Однак, незважаючи на значну увагу дослідників, яка приділялася питанням геолого-економічної ефективності геологорозвідувальних робіт, саме поняття геолого-економічної ефективності та алгоритм її визначення поки що не мають чіткого визначення.

Економічна ефективність геологорозвідувальних робіт здебільшого залежить від правильного комплексування методів розвідки. Необхідно враховувати відповідні нормативи при виборі раціональних геологорозвідувальних комплексів для кожного району і керуватися ними при проектуванні ГРР, що зроблено дисертантом для ДДЗ. Як базовий показник ефективності застосування геофізичних методів при пошуках нафти і газу для відповідного доопрацювання може бути рекомендований критерій, запропонований Ф.Ф. Кірєєвим. Він використовується при оцінці ефективності розвідувальних робіт на тверді корисні копалини і полягає у віднесенні площі виявлених перспективних об'єктів до загальних витрат, необхідних для проведення ГРР [13].

Напрями підвищення економічної ефективності геофізичних методів досліджень на початкових стадіях пошуків та розвідки родовищ нафти і газу

У розділі проаналізовано передумови застосування комплексу геофізичних досліджень при пошуках нафти і газу в ДДЗ, зроблена оцінка геолого-економічної ефективності результатів діяльності сейсморозвідувальних партій ДГП «Укргеофізика», досліджена залежність ефективності сейсморозвідувальних робіт від промислово-технічних і економічних показників.

Головна причина обґрунтування необхідності застосування досить складної і дорогої технології об'ємної сейсморозвідки 3D обумовлена тим, що найбільш великі родовища нафти і газу вже виявлені й розвідані, спостерігається вичерпання фонду антиклінальних структур - головного типу пасток для ВВ. У зв'язку з цим розпочаті роботи на монокліналях і прогинах, де розвинуті пастки переважно неантиклінального типу. Об'єктами досліджень стають родовища з більш складними геологічними умовами, що призводить до підвищення витрат на розвідку, до ризику через збільшення похибок при виборі місць закладення розвідувальних свердловин. Аналіз проведених геофізичних досліджень дозволяє зробити висновок про те, що для підвищення їх ефективності необхідне таке їхнє комплексне сполучення, що забезпечує мінімальні витрати при максимальній достовірності вибору координат точок закладення пошукових і розвідувальних свердловин.

Аналіз результатів робіт ДГЕ "Дніпрогеофізика" дав можливість визначити економіко-геологічні передумови комплексування геофізичних методів при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу, при цьому достовірність досліджень сягає 85-95 % (підтвердженість гравіметричних прогнозів результатами наступного буріння). Встановлена необхідність послідовності у застосуванні геофізичних методів на нафту і газ: високоточні граві-, магніто- і сейсморозвідка, причому сейсморозвідка проводиться на найперспективніших об'єктах.

Таким чином, слід враховувати як геологічну, так і економічну ефективність пошуково-розвідувального процесу на нафту і газ, основні витрати якого зазвичай пов'язані з проведенням сейсморозвідки і бурінням глибоких свердловин. У різних регіонах ДДЗ коефіцієнт підтвердження результатів інтерпретації сейсворозвідки при бурінні пошуково-розвідувальних свердловин варіює від 0,30 до 0,55, а іноді навіть не перевищує 0,10 - 0,15 [17].

При використанні даних гравірозвідки можна підвищити коефіцієнт успішності до 0,60-0,85 (залежно від складності гірничо-геологічних умов). Це еквівалентно економії коштів на буріння трьох-п'яти з кожних десяти свердловин (при вартості однієї свердловини глибиною до 5000 м близько 20 млн грн). З огляду на те, що в міру відкриття нових родовищ зменшуються розміри пошукових об'єктів та збільшується глибина їхнього залягання і складність будови, наведені вище цифри досить значні.

Друге джерело скорочення витрат на пошуково-розвідувальному етапі щодо нафти і газу - зменшення обсягів сейсморозвідувальних робіт. Фактично дані сейсморозвідки при впровадженні в комплекс досліджень гравірозвідки будуть використані як опорні, а не тільки для структурних побудов. Таким чином, скорочується обсяг більш дорогих геофізичних методів розвідки на досліджуваній площі. При цьому сейсморозвідка в модифікації 3D поступово переходить до розвідувально-експлуатаційного етапу, деталізуючи внутрішню будову нафтогазоносних резервуарів та здійснюючи більш точну глибинну прив'язку для просторового вивчення родовища [16].

Економічні показники пошуків і розвідки нафтогазових родовищ визначаються не тільки геологічними особливостями, але у великій мірі залежать від технічного рівня геофізичних методів та їхнього комплексування. Для надійного обґрунтування таких робіт необхідно провести кількісну і вартісну оцінку впливу факторів на кінцеві результати, використовуючи математичні методи досліджень. Метою досліджень є розробка оптимальних регресійних моделей (для одержання найбільшого коефіцієнта детермінації R²) для оцінки геолого-економічної ефективності результатів діяльності сейсморозвідувальних партій при пошуках нафти і газу у Дніпровсько-Донецькій западині.

Для проведення досліджень використовувалися основні економіко-геологічні показники, що відображають роботу сейсморозвідувальних партій за період з 1994 по 2007 р. В табл. 1 показані варіанти розрахунків парних коефіцієнтів кореляції між усіма економіко-геологічними показниками, що характеризують сейсморозвідувальні роботи на території ДДЗ протягом цього періоду.

Таблиця 1 Коефіцієнти кореляції між основними показниками, що характеризують сейсморозвідувальні роботи в ДДЗ за період з 1994 по 2007 р. (ДГП "Укргеофізика")

Ознака	S	CH	N	V	M	F	SB
S	1,00	0,94	0,98	0,95	0,97	0,37	0,46
CH	0,94	1,00	0,98	0,96	0,89	0,43	0,50
N	0,98	0,98	1,00	0,93	0,93	0,39	0,47
V	0,95	0,96	0,93	1,00	0,93	0,44	0,51
M	0,97	0,89	0,93	0,93	1,00	0,24	0,33
F	0,37	0,43	0,39	0,44	0,24	1,00	0,99
SB	0,46	0,50	0,47	0,51	0,33	0,99	1,00

Аналіз значень отриманих коефіцієнтів парної кореляції вказує на те, що між показниками в основній групі геолого-промислових і технологічних показників існує сильний статистичний зв'язок (коефіцієнти кореляції досягають 0,96). Це свідчить про те, що виявлені в процесі сейсморозвідки нафтогазоперспективні структури і витрачені на це виробничі потужності (S - площа підготовлених структур, перспективних на вміст вуглеводнів; N - кількість структур, підготовлених до буріння; V - обсяг профільних сейсморозвідувальних робіт; M - кількість сейсмопартій) відповідають отриманому приросту запасів вуглеводнів СН.

Кореляційні залежності показника отриманих запасів вуглеводнів СН від економічних показників F (обсяг фінансування) і SB (собівартість робіт) подані менш значимими коефіцієнтами кореляції, що свідчить про неадекватність витрачених коштів на пошуки і розвідку конкретних нафтогазоперспективних структур. Площа виявлених продуктивних структур у межах досліджених сейсморозвідкою площ взагалі складає, як правило, значно меншу частину (для геологічних умов ДДЗ таке відношення від 2,6 до 40 %).

З урахуванням тенденції збільшення приросту запасу ВВ зроблено висновок про необхідність удосконалення технології пошуків і розвідки, а також використання всіх можливих інновацій у сфері керування розвідкою і видобутком з метою максимізації віддачі вкладених у виробництво коштів.

Показано, що рівняння множинної регресії для оцінки економічних показників сейсморозвідувальних робіт недостатньо надійні, тому що вони характеризуються більш низькими значеннями (впливає недосконалість застосовуваного комплексу геофізичних методів, що, як наслідок, призводить до непродуктивних витрат). У зв'язку з цим надані рекомендації, обґрунтовані з точки зору удосконалення комплексу геофізичних методів на основі використання дешевих мобільних методів (високоточні гравірозвідка і магніторозвідка) у комплексі із сейсморозвідкою, що дозволить знизити загальні витрати робіт і підвищити їхню якість (геологічну ефективність) [3, 7, 8].

Економічна ефективність геофізичних досліджень при пошуках і розвідці родовищ вуглеводнів на основі комплексних методів оцінки

В розділі описані можливі шляхи вдосконалення методики оцінки економічної ефективності комплексу польових геофізичних робіт та показника ефективності застосування геофізичних методів досліджень при пошуках нафти і газу, проведений аналіз економічної ефективності і розрахунок альтернативних показників, що визначають підвищення ефективності запропонованої методики застосування комплексу геофізичних методів у кількісному вираженні.

Для визначення базового показника ефективності досліджень геофізичного підприємства (П_еф, км²/грн) при пошуках нафти і газу були використані дані економічних результатів робіт на ряді вуглеводневміщувальних структур. З урахуванням таких параметрів, як площа очікуваного родовища в межах площі структури, км² (S_р); вартість гравіметричних робіт, грн (С_г); вартість сейсморозвідувальних робіт, грн (С_с); величина загальних витрат на проведення геофізичних робіт з усіх методів розвідки, грн (З_заг); площа об'єктів, які виділені у контурах аномалій завірочним методом, км² (S_aг); вихідна площа, що виділяється основним пошуковим методом, км² (S), здобувачем було виведено таку формулу:

П_еф=S_р/З_заг=S_р/(С_гS+С_сS_аг). (1)

Для порівняння ефективності геофізичних робіт, проведених на різних площах, краще застосовувати безрозмірні величини. Тому більш зручною є така оцінка ефективності для розглянутого комплексу геофізичних робіт:

N=З_р/З_заг=(C_г+C_c)S_р/(С_гS+З_сS_аг), (2)

де З_р - сума корисних витрат, проведених у межах знайденої корисної площі (площі родовища нафти і газу), грн.

Оцінка ефективності пошукових робіт на нафту і газ проводилася з використанням конкретних вихідних даних. Загальна площа досліджень на Коробочкінській, Гашинівскій, Качалівській, Скворцівській структурах: S=727,4 км²; площа виділених гравітаційних аномалій, що зв'язуються із впливом покладів у межах площі S, S_аг складає 89,5 км² і дорівнює площі проведення сейсморозвідувальних робіт; корисна площа, підтверджена сейсморозвідкою на території району досліджень S_р=73 км².

Витрати на проведення геофізичних робіт у межах площі досліджень на 1 км² відповідають реальним структурам ДДЗ: вартість гравіметричних робіт С_г=3000 грн/км², сейсморозвідувальних - С_с=20000 грн/км².

Підставляючи ці вихідні дані у формулу (1), одержимо:

1/П_еф=1/20=0,05 (млн грн/км²)

За наведеними даними оцінено економічну ефективність запропонованого комплексу геофізичних робіт за показником N (2):

N=З_р/З_заг=(C_г+C_c)S_р/С_гS+С_сS_аг=(3000+20000)·73/(3000·727,4+89,5·20000)=0,42

тобто 42 коп на 1 грн витрат є ефективними і належать до корисної площі S_р.

Розглянемо другий випадок, коли виконуються тільки сейсморозвідувальні роботи на всій досліджуваній площі, отже, S_аг=S.

У цих умовах при однакових значеннях інших параметрів (S_р=73 км², С_с=20000 грн) з формул (1), (2) одержимо:

1/П_еф=73/(727,4·20000)=1/0,5·10^-5 (км²/грн) або 0,2 (млн грн/км²);

N=(20000·73)/(727,4·20000)=0,1 або 10%.

Після порівняння отриманих емпіричних коефіцієнтів ефективності для двох методик проведення комплексу геофізичних робіт на пошуковому етапі стає очевидним, що запропонована методика перевищує традиційну, а саме: за оцінкою П_еф=20/5=4 - у 4 рази, за оцінкою N=0,42/0,10=4,2 - у 4,2 рази [18].

Ознаками пошукових об'єктів слугують певні особливості фізичних полів, однак аналогічні особливості полів властиві і багатьом іншим геологічним тілам - завадам. Тому пошукові об'єкти, зокрема родовища, виявляються не достовірно, а з деякою часткою імовірності. Можливі випадки визначення імовірностей виявлення пошукових об'єктів (А) при наявності пошукових ознак (В). Розрахунок сумарної імовірності можна робити в тому випадку, якщо методи, що входять до комплексу, незалежні один від одного (граві-, магніто- і сейсморозвідка засновані на вимірі різних типів фізичних полів). гравімагнітний геофізичний нафта

Р_комп=1-[1-Р(А/В_гр.маг)]·[1-(Р(А/В_с)], (3)

де Р_комп - імовірність виявлення нафтогазоперспективного об'єкта виконанням комплексу геофізичних методів; Р(А/В_гр.маг) - імовірність виявлення нафтогазоперспективного об'єкта проведенням гравімагнітних досліджень; Р(А/В_с) - імовірність виявлення нафтогазоперспективного об'єкта за допомогою сейсморозвідки.

При визначенні ймовірності виявлення нафтогазоперспективного об'єкта, а також імовірності підтвердження результатів геофізичних методів досліджень з нетрадиційної методики, були зіставлені матеріали сейсморозвідки, гравіметричних робіт, дані подальшого буріння відповідно до умов Коробочкінської, Гашинівської, Качалівської, Скворцівської структур (табл. 2).

Таблиця 2 Імовірності підтвердження результатів геофізичних методів досліджень у ДДЗ

Правильне виявлення нафтогазового об'єкта D	Помилкове виявлення нафтогазового об'єкта F	Пропуск нафтогазового об'єкта Dо	Правильне невиявлення нафтогазового об'єкта Fо
Коробочкінська структура
Гравімагнітні дослідження
0,8	0,2	0,2	0,8
Сейсморозвідувальні роботи
0,55	0,45	0,45	0,55
Комплекс геофізичних досліджень Ркомп
0,91	0,09	0,09	0,91
Гашинівська структура
Гравімагнітні дослідження
1	0	0	1
Сейсморозвідувальні роботи
0,14	0,86	0,86	0,14
Комплекс геофізичних досліджень Ркомп
1	0	0	1
Качалівська структура
Гравімагнітні дослідження
1	0	0	1
Сейсморозвідувальні роботи
0,5	0,5	0,5	0,5
Комплекс геофізичних досліджень Ркомп
1	0	0	1
Скворцівська структура
Гравімагнітні дослідження
0,64	0,36	0,36	0,64
Сейсморозвідувальні роботи
0,61	0,39	0,39	0,61
Комплекс геофізичних досліджень Ркомп
0,86	0,14	0,86	0,14
Усереднені значення традиційного методу геофізичних досліджень (сейсморозвідка)
0,45	0,54	0,45	0,45
Усереднені значення комплексу геофізичних досліджень
0,94	0,06	0,06	0,94

За допомогою нижченаведеної формули визначимо еффект від використання запропонованої зміни технології проведення пошуково-розвідувальних робіт:

ДR = - (r_н - r_б) - P(l) U (D_н - D_б) + Р(0) r_л (F_н - F_б), (4)

де r_н, r_б - загальна вартість геофізичних робіт на досліджувальній ділянці за певний період часу відповідно за новою та базовою методиками; P(l)UD_н, P(l)UD_б - імовірність виявлення ВВ у грошовому вираженні за новою та базовою методиками; Р(0)r_лF_н, Р(0)r_лF_б - витрати на буріння та випробування глибоких свердловин на помилковій структурі.

ДR = (14046800-18501000) - (0,94-0,45)·25000·2000+(0,06-0,45)·27·5000000 =81604,2 (тис. грн).

Зіставляючи в наведених прикладах геолого-економічні показники відпрацьованих сейсморозвідкою площ ДДЗ з площами, перспективними на нафту і газ, виділеними за даними потенційних методів, можна зробити висновок про можливість скорочення обсягів та термінів проведення сейморозвідки при підготовці структур у 1,5-2 рази. Крім того, з'являється можливість більш раціонально розташовувати профілі, а зекономлені кошти перерозподілити на перевірку і підготовку додатково виділених у потенційних полях аномальних об'єктів [9].

Висновки

Вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань дозволило визначити та комплексно обгрунтувати можливість підвищення економічної ефективності геофізичних методів досліджень при пошуках і розвідці родовищ нафти і газу. На підставі досліджень, проведених за темою дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки:

1. Обґрунтовано переваги нарощування темпів і обсягів геологорозвідувальних робіт і видобутку ВВ за рахунок власних сировинних, матеріальних і трудових ресурсів України.

2. Виведено поліномінальну залежність між обсягом геофізичних досліджень і приростом запасів ВВ, визначено величину часового лагу, яка підтверджує, що ефективність геофізичних досліджень та інших геологічних робіт, які забезпечують постійний приріст запасів вуглеводнів категорії С₃, буде досягнуто не раніше ніж через п'ять років. Встановлено необхідність урахування запізнювання отриманого результату - приросту запасів вуглеводнів щодо інвестування капітальних вкладень і виконання геофізичних робіт при плануванні видобутку вуглеводнів.

3. У ході аналізу відповідної літератури встановлено, що серед вчених і виробничників немає однозначного (загальноприйнятого) поняття ефективності геологорозвідувальних робіт, хоча більшість з них визнають вартість розвідки одиниці запасів як основний критерій оцінки ефективності робіт. Не заперечуючи такий підхід, установлено, що ефективність геологорозвідувальних робіт є більш широким економіко-геологічним поняттям, яке не допускає простого механічного перенесення економічних показників, використовуваних у звичайному виробництві, у сферу геофізичних досліджень.

4. Як базовий показник ефективності застосування геофізичних методів досліджень при пошуку родовищ нафти і газу рекомендовано удосконалений автором критерій Ф.Ф. Кірєєва, який використовується при оцінці ефективності розвідувальних робіт на тверді корисні копалини і вказує на відношення площі виявлених перспективних об'єктів до загальних витрат, необхідних для проведення ГРР.

5. Установлено залежність ефективності сейсморозвідувальних робіт від промислово-технічних (тіснота зв'язку r = 0,94-0,96) та економічних показників (тіснота зв'язку r = 0,43-0,5). Це свідчить про неадекватність витрат коштів на пошук та розвідку нафтогазоперспективних структур за базовою методикою розвідки та одержуваний приріст запасів ВВ.

6. Показано, що всі площі пошуків і розвідки покладів нафти і газу до проведення на них сейсморозвідувальних робіт необхідно досліджувати більш мобільними і відносно недорогими геофізичними методами (граві- і магніторозвідкою). У зв'язку з цим розроблено методику підвищення економічної ефективності проведення геофізичних робіт, яка полягає в комплексуванні геофізичних досліджень і зміні черговості їхнього проведення. Внаслідок впровадження розробленої методики підвищується коефіцієнт удачі відкриття родовищ ВВ з 0,45-0,55 до 0,85-0,9 і скорочуються витрати на польові роботи в 1,5-2 рази за рахунок зменшення обсягів сейсморозвідки.

7. Розроблено методику оцінки економічної ефективності комплексу польових геофізичних робіт. Вона відрізняється від відомих визначенням вартості кожного з поетапно застосовуваних геофізичних методів досліджень з виділенням площ, перспективних на вміст ВВ і порівнянням витрат традиційного та запропонованого комплексу досліджень з урахуванням імовірності підтвердження різних результатів. Такий підхід дозволяє підвищити достовірність досліджень, правильна оцінка якої застерігає від додаткових грошових витрат та витрат часу на проведення досліджень.

Виведено коефіцієнт економічної ефективності раціонального комплексу геофізичних методів по відношенню до традиційного (виконання тільки сейсмічних робіт на всій досліджуваній площі).

8. Новий підхід до комплексування геофізичних робіт перевірено на досвіді одержаних результатів геофізичних досліджень і завірочного буріння, проведених в попередні роки на Коробочкінській, Гашинівській, Качалівській і Скворцівській площах, що підтвердило її високу ефективність.

9. В результаті введення запропонованої зміни стадійності і технології відпрацювання площ ДДЗ з'являється можливість оптимізувати площу проведення сейсморозвідувальних робіт. На прикладі розглянутих структур у разі використання запропонованого удосконалення, скорочення витрат могло б скласти 24,1%. Це означає, що за кошти, які виділялися тільки на сейсморозвідку при вивчені цих структур, могли б бути проведені роботи потенційними методами, відпрацьовані додаткові сейсмічні профілі, що дозволить збільшити площу перспективних структур на 30,7 км² та забезпечити приріст запасів у кількості 7,4 млн т у.п.

Якщо взяти до уваги, що в середньому протягом року за останнє десятиріччя по категорії С₃ за допомогою сейсморозвідки було підготовлено приблизно 18 млн т у.п., але спостерігалося постійне ускладнення геологічних умов пошуку нафти і газу, то ці цифри є незаперечним доказом переходу від унітарного використання сейсморозвідки до комплексного вивчення надр.

Список наукових праць, опублікованих по темі дисертації

1. Герасименко Т.В. Економічні проблеми розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні / Т.В. Герасименко // Економічний вісник національного гірничого університету. - 2004. - № 1. - С. 24-29.

2. Гончаренко В.А. Геолого-экономическая эффективность прогноза зон скопления метана на угольных шахтах Донбасса / В.А. Гончаренко, Т.В. Герасименко, В.К. Свистун // Науковий вісник національного гірничого університету. - 2004. - № 11. - С. 41-43.

3. Гончаренко В.А. Разработка математических моделей для оценки геолого-экономической эффективности геофизических исследований на нефть и газ / В.А. Гончаренко, Т.В. Герасименко, В.К. Свистун // Науковий вісник національного гірничого університету. - 2005. - № 1. - С. 41-45.

4. Гончаренко В.А. Перспективы комплексного геолого-геофизического прогноза зон скопления метана на угольных месторождениях Донбасса / В.А. Гончаренко, В.К. Свистун, Т.В. Герасименко, А.К. Малиновский // Науковий вісник НГАУ. - 2007. - № 4. - С. 73-76.

5. Гончаренко В.А. Основы комплексного прогноза зон скопления метана в Донбассе по геолого-геофизическим данням / В.А. Гончаренко, В.К. Свистун, Т.В. Герасименко, А.К. Малиновский // Геолог Украины. - 2007. - № 2. - С. 36-48.

6. Моссур П.М. Системний поход к планированию развития минерально-сырьевой базы и геологоразведочных работ / П.М. Моссур, Т.В. Герасименко // Науковий вісник НГУ. - 2005. - № 12. - С. 38-41.

7. Герасименко Т.В. Совершенствование структуры управления процессом поиска и разведки месторождений углеводородов в отрасли экономики геофизических работ на нефть и газ / Т.В. Герасименко // Горный информационно-аналитический бюлетень. - М: МГГУ, 2006. - № 5. - С. 357-361.

8. Герасименко Т.В. Особенности управления развитием геофизических предприятий, осуществляющих поиск и разведку месторождений нефти и газа / Т.В. Герасименко, И.В. Васильев, Е.В. Романовская // Зб. наук. пр. «Економіка: проблеми теорії та практики». - Днепропетровск: ДНУ, 2009. - Вып. 250, Т. VI. - С. 1443-1448.

9. Гончаренко В.А. Геолого-экономическая эффективность эколого-безопасного и ресурсосберегающего комплексирования геофизических методов при поисках и разведке нефтегазовых месторождений / В.А. Гончаренко, Т.В. Герасименко, В.К. Свистун // Екологія і природокористування: Зб. наук. пр. І-ту проблем природокористування та екології НАН України. Випуск 8. - Дніпропетровськ. - 2005. - С. 73-77.

10. Васильев И.В. Перспективы развития геологической отрасти Украины / И.В. Васильев, Е.В. Романовская, Т.В. Герасименко // Материали за 5-а международна научна практична конференция «Новини от добрата наука». - София: «Бял ГРАД-БГ», 2009. - Т. 6: Икономика. - С. 84-85.

11. Герасименко Т.В. О повышении экономической эффективности геофизических исследований при решении задач нефтегазового комплекса страны / Т.В. Герасименко // М-ли студентських науково-технічних конференцій 2001-2002 рр., ч. ІІ: Економіка. Соціологія. Філософія. - Дніпропетровськ: НГА України, 2002. - С. 25-28.