Технологія обробки кременю мезоліту та неоліту України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія обробки кременю мезоліту та неоліту України

Вступ

Мезоліт - це заключна фаза розвитку мисливського господарства, в надрах якої зріє його остаточна криза. Основою мезолітичної економіки було неспеціалізоване індивідуальне полювання за допомогою лука та стріл на лісових нестадних копитних. Археологічною ознакою мезоліту є повсюдне поширення луку, що фіксується масовими знахідками мікролітичних наконечників стріл - мікролітів. Для кожної з археологічних культур мезоліту властивий власний набір наконечників.

Неоліт є завершальним етапом кам'яної доби, коли в надрах первісного суспільства зародилися важливі економічні та суспільні зрушення, що врешті призвели до становлення перших цивілізацій.

На відміну від неолітичних, культури попереднього періоду - мезоліту, виділялися за специфікою крем'яного інвентаря. Встановлення генетичного зв'язку між етнокультурними утвореннями цих епох, виділеними за різними категоріями артефактів, зараз є важливою проблемою. Її вирішення можливе лише за умови детального вивчення крем'яного інвентаря, що й обумовлює актуальність роботи.

Метою роботи є дослідження технологій крем'яного виробництва мезолітичних та неолітичних культур території України. Серед завдань: аналіз типологічних характеристик обробки кременю з колекцій 9мезолітичних та 11 неолітичних археологічних культур.

Предметом дослідження виступають комплекси крем'яного інвентарюмезолітичних та неолітичних пам'яток території України.

Технологія обробки кременю раннього мезоліту

України представлена крем'яними індустріями таких культур: Шпан-Коба, Кукрек, Пісочний Рів, Зимівники, Кудлаївка.

Крем'яна індустрія Шпан-Коби характеризується одноплощиннимиядрищами для пластин середніх розмірів з досить неправильним ограненням спинки, кінцевими скребачками на пластинах та відщепах, нечисленними різцями на зламаних пластинах та бічними ретушними. За технікою виготовлення і формою мікроліти поділяються на дві групи: короткі з мікрорізцевимсколом і видовжені граветоїдні. Серед вістер з мікрорізцевимсколом виділяються два типи: з неретушованою основою та суатського типу, які мають вкорочені пропорції і виїм часто ретушовану основу. Рештками виробництва цих наконечників є мікрорізці. Шпанські трикутники поділяються на три типи: великі довгі та короткі, а також маленькі. Вістря гравет мають один довгий край, ретушований стрімкою ретушшю та жало підправлене з черевця похилою ретушшю. Численні пластинки з притупленим краєм з уламками граветоїдних вістер та трикутників (Залізняк 1995 а, с. 6-8).

Крем'яний інвентар кукрекської культури не має аналогів у мезоліті Європи. Йому властива розвинена мікропластинчаста техніка. У комплексах багато правильних мікропластинок, а головні типи нуклеусів - правильні конічні та олівцеподібні. Останні виготовлялися із конічних середніх розмірів (Гиря 1997, с. 100-103). Однак в типових кукрекських колекціях присутні дископодібні нуклеуси для грубих відщепів, з яких виготовлялися скребачки та різці.

Культуровизначальним виробом єкукрекський вкладень. Це видовжений перетин масивної і досить великої пластини з пласкою підтескою з черевця і зрізаними ретушшю, зі спинки, кутами. Вкладні супроводжуються мікропластинками з притупленим краєм та скошеним кінцем. Якщо ці ознаки поєднуються в одному виробі, то мікроліт називають абузовобалківським вістрям. Трапеції та сегменти вкукрекських комплексах представлені поодинокими екземплярами. Скребачки виготовлялися з відщепів і часто мали підокруглу форму. Кукрекській культурі властиві специфічні кукрекські різці, які виготовлялися з аморфних масивних відщепів за допомогою кількох пласких різцевих сколів (Залізняк, Манько 2004, с. 142-144).

Крем'яний інвентар пісочнорівської культури відзначається грубістю, відщеповістю, значними розмірами. Переважають односторонні, одноплощинні нуклеуси, з яких у техніці твердого відбійника знімались грубі, короткі пластини та відщепи.

Оснащення метальної зброї виготовлялися в техніці крутого ретушування, а вістря - в техніці псевдомікрорізця. Зустрічаються поодинокі черешкові наконечники аренсбурзьких та пізньолінгбійських типів. Значно більше асиметричних трапецій високої форми зі скошеною нижньою основою, які переходять у асиметричні трикутники. Простежена трансформація аренсбурзьких наконечників через алтинівські вістря у асиметричні трапеції зі скошеною основою та трикутники. На стоянках знаходять багато пластин зі скошеним ретушшю кінцем, які в більшості очевидно були напівфабрикатами мікролітів. Виразними серіями представлені грубі пластини з обушком, сформованим крутою ретушшю та грубі сегменти.

Близько половини всіх знарядь пісочнорівських пам'яток становлять скребачки, серед яких переважають кінцеві на відщепах. Різці нечисленні. Знайдені грубі сокири з перехватом (Залізняк, Каравайко, Маярчак 2003, с. 7-9).

Зимівниківська культура постала в кінці дріасу III на базі пам'яток типу Борщево ІІ під впливом красносільської культури. Крем'яна індустрія зимівниківських стоянок характеризується широким застосуванням відщепових заготовок при виготовленні знарядь. Питома вага платівок серед неретушованих скалок складає в середньому 16%, поміж речей з вторинною обробкою - 37%.

Серед нуклеусів численні невеликі недбало ограновані одно - та двоплощадкові призматичної й пірамідальної форми з косими або прямими площадками. Поширені багатоплощадковіядрища та, меншими серіями, дископодібні нуклеуси радіального розщеплення.

Досить своєрідні зимівниківські мікроліти. Це, насамперед, симетричні та асиметричні високі й середньовисокі часто з увігнутими бічними круторетушованими окрайками трапеції, великі та дрібні. Менш численні низькі трапеції та середньовисокі сегменти. Деякі трапеції й сегменти обрисами нагадують трикутні вкладені, трапляються й справжні трикутники. Значна частина геометричних мікролітів сформована на відщепах.

Поміж негеометричних форм серійні сегментоїдні платівки з затупленою спинкою. Трапляються окремі платівчасті вістря з виділеним черешком. Подинокі косі вістря, платівки зі скошеним кінцем та відщепи з обрубаною крутим ретушуванням однією окрайкою вірогідно є напівфабрикатами трапецій.

До складу скребачок входять вироби кінцевих, в тому числі подвійних, та кінцевобічних типів на вкорочених платівках і платівчастих відщепах, а також відщепові скребачки, серед яких, крім кінцевих та кінцевобічних, поширені підокруглі та округлі. Останні часто мали дрібні розміри (Гавриленко 1999, с. 10-11).

Заготовками різців були головним чином відщепи і уламки, рідше платівки. Переважають бічні різці. Дещо менше кутових. Серед кутових платівчастих присутні сформовані на зламах скалок. Не становлять виразної серії серединні та серединно-кутові різці.

У відщепів з вторинною обробкою напівкрута, інколи підгострювальна ретуш вкриває бічні окрайки, зрідка кінці. Між нечисленних ретушованих платівок спеціально оформлених знарядь мало. Скобелі морфологічно стійких груп не утворюють. Питома вага сокир, відбійників, ретушерів мізерна. Форма грубих двобічно оббитих сокир типу транше диктувалася обрисами заготовок.

Переважання відщепових заготовок та їх товщина передбачали застосування при виготовленні знарядь обрубуючого краї скалок крутого та напівкрутого ретушування. Інші види ретуші розповсюдження майже не отримали. При виробництві мікролітів використовувалися прийоми мікрорізцевої та псевдомікрорізцевої техніки (Гавриленко 2000, с. 71-73).

Більшість кудлаївських знарядь виготовлено з дрібних відщепів. Нуклеуси невеликі, однобічні, одноплощинні для невеликих, неправильних пластинок. Чверть усіх знарядь - скребачки на відщепах. Різці нечисленні. Постійним компонентом є свердла. На кількох пам'ятках знайдені грубі сокири на відщепах.

Численні мікроліти виготовлені за допомогою крутої, обрубуючої край заготівки та відбивний бугорок ретуші. До 80% мікронабору становлять кудлаївські вістря. На більшості кудлаївських стоянок у невеликій кількості знаходять трапеції на відщепах, коморницькі трикутники та вістря, мікрорізці.

Залежно від ролі в комплексах трикутників та вістер коморницького типу виділяються два різновиди кудлаївських пам'яток: власне кудлаївські та кудлаївські з коморницькими рисами. За наявністю трапецій вони поділяються на хронологічні етапи. Серед власне кудлаївських пам'яток виділяються архаїчні безтрапеційні комплекси типу Криниця, середньомезолітичні з невеликою кількістю трапецій типу Таценки та пізньомезолітичні типу Кудлаївка з високими трапеціями. До кудлаївських комплексів з коморницьким впливом належать стоянки, на яких коморницькі трикутники та вістря становлять 30-40% мікронабору. Серед них є безтрапеційні типу Броди та з трапеціями типу Люботинь III. Таким чином у межах кудлаївської культури виділяється п'ять типів пам'яток, які являють собою хронологічні етапи розвитку двох ліній культури.

Пізнньомезолітична техніка обробки кременю

На території України представлена такими культурними явищами: кукрецька, мурзак-кобинська, гребениківська, яніславицька, донецька культури.

Техніка обробки кременю мурзак-кобинських пам'яток характеризується одноплощинними, однобічними нуклеусами для правильних, відтискних пластинок.

Мікронабір культури характеризується дрібними низькими та середньовисокими трапеціями. Серед них виділяється дві головні типологічні групи: низькі асиметричні (мурзак-кобинські), що нерідко переходять у трикутники та симетричні низькі і середньовисокі. Нерідко трапеції мають зубчики по верхній основі та дрібну ретуш по нижній основі.

До культуровизначальнихмурзак-кобинських рис належать численні пластини з ретушованими виїмками - анкоші.

Численні скребачки виготовлялися з відщепів. Приблизно в однаковій кількості знайдені кінцеві на відщепахта підокруглі скребачки низького профілю. Нечисленні різці представлені бічними ретушними та кутовими. Знайдені поодинокі свердла на масивних пластинках (Залізняк 1995, с. 3-5).

Гребениківській техніці розколювання кременю властивий однобічний, часто сплощений нуклеус для правильних, відтискних, досить великих пластин. Переважна більшість скребачок виготовлені на відщепах, підокруглі, часто з пологою ретушшю робочого краю. Різці майже відсутні. Культуровизначальною рисою гребениківських пам'яток є численні серії трапецій - близько 20% всіх виробів з ретушшю. Переважають середньовисокі, симетричні трапеції з досить широких пластин. Окремі кукрецькі вкладні, олівцеподібні нуклеуси, мікропластини з притупленим краєм та зі скошеним кінцем, з'явилися на деяких гребениківських пам'ятках внаслідок впливу кукрецьких сусідів. Типологія та технологія гребениківських крем'яних виробів має прямі паралелі в докерамічному та ранньокерамічному неоліті Балкан та Подунав'я, а саме відтискувальна техніка, органічним елементом якої є требениківські трапеції (Залізняк, Товкайло, Кухарчук 2005, с. 15-16).

Культуровизначальними виробами яніславицької культури є своєрідні одноплощинні, однобічні нуклеуси для правильних, відтискних пластин, яніславицькі вістря та трикутники. Характерні високі показники пластинчастості, майже повна відсутність різців, численні серії скребачок на неправильних відщепах. У великій кількості знайдені правильні, високі трапеції, мікрорізці, пластини з ретушшю (Манько 2004, с. 232-233).

Культуровизначальним для донецьких стоянок є мікронабір, що складається з виразних серій мікропластинок з притупленим краєм борківськоготипу, низьких та середньовисоких симетричних трапецій, яніславицьких вістер та поодиноких мікрорізців, окремих вкладнів, що нагадують кукрецькі. У колекціях дуже багато правильних мікропластинок, отриманих з регулярних конічних та олівцеподібних нуклеусів. Різців завжди більше ніж скребачок. Серед різців домінують стриги-нуклеподібні, виїмчасторетушні, білятеральні різці. Більшість скребачок підокруглі на відщепах низького профілю, але є і кінцеві. Обов'язковими компонентами колекцій крем'яних виробів є свердла, двобічнооброблені тесла з поперечним сколом по лезу, пластини з ретушшю.

Техніка обробки кременю у неолітичних культур України

мезоліт господарство кремній неолітичний

Охарактеризовано на основі крем'яного матеріалу буго-дністровської, сурської, дніпро-донецької, німанської та культури лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевоїкераміки.У неоліті Криму виділяють два культурні явища - таш-аїрська культура та пам'ятки типу Олексіївської Засухи. Неоліт Південно-Східної України представлений трьомакультурами: донецька, тубівська та платовоставська.

Крем'яний набір пам'яток печерського періоду буго-дністровської культури Побужжя характеризують серії олівцеподібних та однобічних одноплощинних нуклеусів, кукрекськихвкладнів, платівок з притупленим краєм, відщепових різців з пласкими різцевими сколами, симетричних платівчастих трапецій, різноманітних, переважно відщепових скребачок, ретушованих платівок, перфораторів. У інвентарі печерських поселень Подністров'я кукрекські вироби відсутні. Їх набори містять виразні серії однобічних одноплощинних торцевих та пласких нуклеусів, трапецій на платівках, платівчастих кінцевих та відщепових «нігтьових» скребачок, окремі платівчасті кутові різці.

У самчинський період у Побужжі зникають усі вироби кукрекського типу. Як тут, так і на Дністрі у цей час добре представлені асиметричні трапеції, пласкі однобічні одноплощинні нуклеуси. Різці поодинокі або відсутні (Гаскевич 2003, с. 7-10).

Інвентар пам'яток савранського періоду характеризує наявність сплощених пірамідальних та призматичних нуклеусів, ромбів, асиметричних трапецій, домінування серед скребачок відщепових бокових з пригостреним робочим краєм, поява численних вкладнів з тронкованих ретушованих платівок, застосування мікрорізцевої техніки (Даниленко 1955, с. 10-11). У Степовому Побужжі в цей час побутували трапеції зі струганою спинкою (Гаскевич 2003, с. 7-10).

Інвентар пам'яток культури лінійно-стрічкової кераміки представляють однобічні одно - та двоплощинні нуклеуси, поодинокі платівчасті трапеції, скребачки на кінці платівок, вкладні серпів, платівчасті та відщепові перфоратори, нечисленні різці, скребла на великих відщепах, скобелі на відщепах та платівках, кулясті відбійники, ретушери, ретушовані платівки та відщепи.

Набір пам'яток Середнього Подністров'я містить підконічні нуклеуси, асиметричні трапеції та паралелограми, відщепові підокруглі скребачки, відсутні у матеріалах Волині та Верхнього Дністра. Серед вкладнів серпів на Середньому Дністрі домінують необроблені перетини платівок, а на Волині та Верхньому Дністрі - прямо - чи косоретушовані платівки, також трапецієподібні з двома ретушованими зламами. За більшістю ознак індустрія Волині та Верхнього Подністров'я знаходить аналоги в інвентарі однокультурних пам'яток Малопольщі та Куяв, а Середнього Дністра - Молдови. Своєрідність інвентаря поселень Середнього Подністров'я пов'язано з впливами носіїв неолітичних культур регіону, зокрема Кріш та буго-дністровської.

Крем'яний інвентар пам'яток першого періоду сурської культури характеризується переважанням серед нуклеусів мініатюрних конічних олівцеподібних, серед мікролітів - мікроплатівок з притупленим краєм, поступовим зростанням ролі середньовисоких та низьких симетричних трапецій, спорадичним застосуванням мікрорізцевої техніки, наявністю серій кукрекськихвкладнів, різців відщепових з пласкими різцевими сколами та платівчастих кутових, переважно відщепових скребачок, також високих підокруглих, платівок з крутою зубчастою ретушшю, стамесок на відщепах.

У другому періоді кукрекські вироби зникають, зростає ширина платівок, серед нуклеусів домінують сплощені однобічні одноплощинні, а серед мікролітів - середньовисокі симетричні трапеції, в тому числі з повністю чи частково підструганою спинкою. Серіями представлено дрібні похилоретушовані кінцево-бокові, бокові подвійні та підокруглі скребачки, кутові платівчасті різці, стамески на відщепах (Гаскевич 2003, с. 7-10).

У таш-аїрському інвентарі наявні серії відтискних однобічних одно - та двоплощинних пласких нуклеусів для одержання середньошироких платівок, платівчасті кінцеві скребачки, часто зі скошеним лезом, нечисленні кутові різці, перфоратори, численні трапеції та менш численні сегменти. При цьому на початку неоліту переважало круте ретушування геометричних мікролітів, а в кінці - пласке ретушування та підстругування їх спинки. В кінці неоліту з'являються олівцеподібні нуклеуси та мікроскребачки з похилим робочим краєм (Яневич 2004, с. 172-173).

Інвентар пам'яток типу Олексіївської Засухи характеризується пануванням серед нуклеусів однобічних одноплощинних, при наявності двоплощинних та безсистемних для одержання відщепів, наявністю трапецій, в т. ч. низьких видовжених («типу Олексіївської Засухи») та зі струганою спинкою, сегментів, в т. ч. з пласкоретушованою дугою, платівок з притупленим краєм, платівок з діагонально ретушованим кінцем, кукрекськихвкладнів, стрілчастих та «нігтьових» відщепових скребачок, відщепових різців з пласким різцевим сколом.

У Лісостеповому Подніпров'ї дніпро-донецької культурив крем'яному інвентарі пам'яток першого періоду наявні серії невеликих однобічних одноплощинних та олівцеподібних нуклеусів, кукрекськихвкладнів, платівок з притупленим краєм, симетричних платівчастих трапецій, різців відщепових з пласкими різцевими сколами та платівчастих кутових, відщепових стамесок, різноманітних скребачок. У Поліссі схожий інвентар виявлено на низці неолітичних пам'яток, розташованих в басейнах рік Здвиж, Тетерів, Уж. Наслідком контактів їх мешканців з населенням мезолітичної яніславицької та неолітичної німанської культури у дніпро-донецькому інвентарі Полісся з'явилися поодинокі мікрорізці, яніславицькі вістря, високі трапеції, сокири.

У колекціях лісостепових пам'яток другого періоду кукрекські вироби зникають, ширина платівок збільшується, зростає роль однобічних одноплощинних нуклеусів, зменшується кількість різців, серед яких переважають кутові платівчасті. Спочатку під буго-дністровським впливом з'являються асиметричні трапеції та паралелограми, а згодом - під азово-дніпровським - трапеції зі струганою спинкою. У Поліссі подібні комплекси не відомі.

У інвентарі лісостепових пам'яток третього періоду повністю зникають мікроліти, поширюються двобічно оброблені пласкоретушовані вістря стріл та списів, ножі на широких платівках та платівчастих відщепах. У Поліссі в цей час окремі дніпро-донецькі риси має інвентар пам'яток типу Пустинки-5, матеріали яких містять також знахідки, властиві цілому ряду інших культур.

На території України пам'ятки німанської культури поширені у басейні Прип'яті. Ряд дослідників частину з них об'єднують у волинську неолітичну культуру. Крем'яний інвентар першого (дубичайського) періоду характеризується переважанням одно - та двобічних одноплощинних торцевих нуклеусів, наявністю яніславицьких вістер та трикутників, мікрорізців, паралелограмів, трапецій, серед яких найбільше середньовисокихплатівчастих, платівок з притупленим краєм, виразних серій різців, сокир, кінцевих скребачок на платівках та відщепах. У другому (лисогорському) періоді середня ширина платівок збільшується, менше стає мікролітів, зокрема яніславицьких, які на найпізніших пам'ятках відсутні взагалі, серед трапецій переважають високі відщепові, зростає роль різців, з'являються долота на перетинах широких платівок, пласкоретушовані трикутні вістря стріл, «горбаті» обушкові ножі та знаряддя типу «пік».

У дубичайському інвентарі Києво-Житомирського Полісся більше ніж на Волині дорсальних мікрорізців, менше яніславицьких трикутників. У лисогорський час тут більше похилоретушованих скребачок, відсутні «горбаті» обушкові ножі, долота з платівок і двобічно оброблені вістря стріл.

Неоліт ямково-гребінцевої кераміки в Україні представляють пам'ятки вирчищенського, есманського та скуносівського типу. В їх інвентарі серед нуклеусів переважають багатоплощинні безсистемні, рідше - дископодібні та однобічні одноплощинні для одержання відщепів, менше однобічних одноплощиннихядрищ для платівок. Набір знарядь складають різноманітні відщепові скребачки, серед яких багато масивних круторетушованих, кутові та серединні різці на відщепах, траншеподібні та підтрикутнідвобічно оброблені сокири та тесла, в т. ч. з пришліфованим лезом, знаряддя типу «пік», відщепові стамески-долота, скобелі, скребла, перфоратори, двобічно оброблені ножі.

Особливістю колекцій пам'яток типу Вирчища є наявність поодиноких трапецій, паралелограмів, пісочнорівських вістер, платівок з притупленим краєм, нечисленних черенкових та верболистих вістер стріл на платівках, сокир з лезом, оформленим поперечним сколом, двобічно оброблених вістер стріл переважно підромбічної та листоподібної форми. Остання є наслідком поступової трансформації наконечників постсвідерського типу, що свідчить про північну складову генезивирчищенського населення. Водночас набір геометричних мікролітів говорить про участь у ній носіїв місцевої лисогубівської культури, походження якої пов'язано з мезолітичними пам'ятками Подесення типу Студенка.

Набір есманських та скуносівських пам'яток склався північніше і потрапив на територію України у сформованому вигляді. Про його більш пізній вік свідчить відсутність геометричних мікролітів та вістер на платівках, наявність пласкоретушованих трикутних вістер стріл, притаманних південним енеолітичним суспільствам (Гаскевич 2003, с. 10-13).

Мікрокомплексидонецької культури досить чітко угруповуються у 4 кластери, які відрізняються один від одного за технологією виготовлення та типологією предметів оснащення мисливського озброєння. По-перше, це косі вістря та пластинки з притупленими краями, які виготовлялися без застосування мікролітичної техніки. По-друге, косі вістря, вістря з мікрорізцевимисколами, пластинки з притупленими краями, трапеції з круто ретушованими сторонами. Частина мисливського озброєння виготовлялася із застосуванням мікрорізцевої технології. Третій кластер повторює другий, але з трапеціями з пласкою ретушшю, яка заходить на спинки виробів. Четвертий - косі вістря, пластинки з притупленими краями, трапеціями зі «струганими» спинками, в яких пласка ретуш майже повністю вкриває спинку виробу (Манько 2006, с. 21-22).

Мікролітичні комплекси тубинської культури дали підставу розподілу на 3 типи. 1. Комплекси з переважанням низьких і середньовисоких трапецій з круторетушованими сторонами при наявності поодиноких трапецій, в яких пласка ретуш заходить на спинку; 2. Комплекси, в яких більшість геометричних мікролітів мають ретуш, яка заходить на спинку при наявності трапецій з круто ретушованими сторонами і поодиноких з «струганою» спинкою. 3. Комплекси, в яких переважна більшість трапецій - зі «струганою» спинкою (Манько 2006, с. 53).

Пам'яткам платовоставської культури характерна пластинчаста, в тому числі й відтискна техніка розщеплення, пов'язана з використанням конічних і, в деяких випадках, олівцеподібних нуклеусів при наявності одно-двоплощинихмонофронтальних. Також геометричні комплекси, де провідну роль відігравали сегменти, в тому числі з двобічною ретушшю по дузі, при наявності трапецій низьких і середньовисоких пропорцій, а також паралелограмів, які виготовлялися часто з використанням плаского ретушування пластинчастих заготовок. Зустрічаються великі серії свердел, проколок, оформлених напівкрутою ретушшю, яка сходиться на кінці виробу (Манько 2006, с. 76-77).

Висновки

За специфікою набору мікролітів неолітичні культури території України поділено на дві групи. Використання у ранньому неоліті майже виключно трапецій носіями культур першої групи свідчить про початок занепаду їх мисливського господарства, а вістряно-геометричниймікронабір культур другої групи - про високий рівень розвитку у їх населення мисливства. Починаючи з середини неоліту крем'яний інвентар більшості культур України має подібний характер, який визначає виробництво пізніх форм геометричних мікролітів, зокрема, трапецій зі струганою спинкою. Їх поширення пов'язано з пристосуванням прогресивної техніки посиленого відтиску платівок, що виникла в середовищі землеробських культур, до потреб мисливства.

Відтворюючий характер господарства відбився у крем'яному наборі лише культури лінійно-стрічкової кераміки. Відсутність достовірних знахідок землеробських знарядь та тривале збереження геометричного мікронабору в інвентарі решти неолітичних культур України свідчить про переважання впродовж всього неоліту привласнюючих галузей їх економіки. Переважно західний напрям контактів місцевого неолітичного населення, наслідком яких стали спочатку протонеолітизація його кременеобробки, а згодом - поширення в його середовищі техніки посиленого відтиску платівок, свідчать про більшу ймовірність західного напрямку неолітизації території України.

Список використаної літератури

1. Гавриленко І.М. Зимівниківська археологічна культура (до історії ранньомезолітичного населення лівобережної України). - Полтава, 2000. - 128 с.

2. Гавриленко І.М. Зимівниківська культура раннього мезоліту Лівобережної України // Автореф. дис. канд. іст. наук. / НАН України. Ін-т археол. - К., 1999. - 18 с.

3. Гаскевич Д.Л. Крем'яний інвентар неолітичних культур України // Автореф. дис. канд. іст. наук / НАН України; Ін-т археол. - К., 2003. - 19 с.

4. Гиря Е.Ю. Технологическийанализкаменныхиндустрий: методика микро-макроанализадревнихорудий труда. - Санкт-Петербург, 1997. - Ч. 2. - 198 с.

5. Даниленко В.Н. Отчет об археологических исследованиях Южнобугского отряда за 1955 год // Науковий архів Інституту Археології НАН України. - 1955/8.

6. Залізняк Л.Л. Пізній мезоліт України // Археологія. - 1995. - №4. С. 3-16.

7. Залізняк Л.Л. Ранній мезоліт України // Археологія. - 1995 а. - №3. С. 3-16.

8. Залізняк Л.Л., Каравайко Д.В., Маярчак С.П. Археологічна експедиція НаУКМА 2002 р. Дослідження городища Пісочний Рів на Десні // Магістеріум: Археологічні студії. - 2003. - Вип. 11. - С. 5-13.

9. Залізняк Л.Л., Манько В.О. Стоянки біля с. Добрянка на р. Тікич та деякі проблеми неолітизації Середнього Подніпров'я // Кам'яна доба України: Збірка наукових статей. - Вип. 5. - Київ, 2004. - С. 137-168.

10. Залізняк Л.Л., Товкайло М.Т., Кухарчук Ю.В. Дослідження стоянок біля с. Добрянка на Черкащині археологічною експедицією НаУКМА у 2001, 2003, 2004 рр. // Магістеріум: Археологічні студії. - 2005. - Вип. 20. - С. 6-17.

11. Манько В.А. Неоліт Південно-Східної України // Кам'яна доба України. - Вип. 9. - Київ, 2006. - 280 с.

12. Манько В.О. МезолитическаяподосновараннегонеолитаВосточнойУкраины // Кам'яна доба України: Збірка наукових статей. - Вип. 5. - Київ, 2004. - С. 225-235.

13. Телегін Д.Я. Мезолітичні пам'ятки України (ІХ-VІ тисячоліття до н.е.). - К., 1982. - 256 с.

14. Яневич О.О. Таш-Аїрська неолітична культура гірського Криму (сучасний стан дослідження) // Кам'яна доба України: Збірка наукових статей. - Вип. 5. - Київ, 2004. - С. 169-190.

Размещено на Allbest.ru