За координатами точок поворотів меж із рішення обернених геодезичних задач визначають дирекційні кути (румби) і довжини сторін та периметр. Площу земельних ділянок визначають за формулою Гауса . Одержані величини є вихідними даними для складання плану зовнішніх меж. На плані показують планове положення меж земельної ділянки. Дирекційні кути сторін та їх довжини подаються на плані окремою таблицею. До плану додасться опис меж.

Кадастровий план землеволодінь і землекористувань населеного пункту складається після завершення всіх робіт з інвентаризації земель. На плані, який складається в масштабі 1:1000. 1:2000. 1:5000 залежно від площі населеного пункту і наявності топографічних матеріалів, показують всі земельні ділянки з відповідними номерами (кодами), які формуються відповідними управліннями.

2.7 Геодезична основа кадастрових знімань

Основними роботами на кадастровому об'єкті, які вимагають відповідного геодезичного забезпечення є встановлення меж населених пунктів, інвентаризація земельних ділянок. Інвентаризаційні знімання (обміри) житлового фонду.

Для винесення в натуру проекту меж населених пунктів необхідна відповідної точності і густоти опорна геодезична мережа. Закріплення меж здійснюється межовими знаками встановленої конструкції . На кожен знак складають картку закладки. Планове положення всіх межових знаків визначається з точністю не нижче від полігонометрії 2-го ряду, а висотне - із нівелювання 4-го класу або технічного нівелювання. Планові геодезичні мережі 1-го і 2-го розрядів створюють відповідно до вимог "Інструкції по топографічних зніманнях в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 1:500, а висотні - "Інструкції по нівелюванню 1. 2. З та 4 класів".

Для цілей інвентаризації земельних ділянок, які перебувають у користуванні чи власності, складається проект згущення геодезичної опорної мережі.

Схема опорної мережі визначається наявністю вихідних геодезичних пунктів, топографічною та кадастровою ситуацією. Планова мережа створюється такими методами:

* прокладання ходів полігонометрії 1 і 2 розрядів;

* побудови мереж тріангуляції і трилатерації 1 і 2 розрядів;

* побудовою аналітичних мереж;

* прокладанням теодолітних ходів.

Можливе також поєднання: цих методів. Геодезична основа має відповідати вимогам точності зйомки масштабу 1:500. Середня квадратична помилка визначення координат поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,10 м, що відповідає 0,2 мм в масштабі плану 1:500.

Виходячи з цих передумов, можна розрахувати точність кутових і лінійних вимірювань у ході полігонометрії, як найпоширенішого способу створення планової основи.

Середня квадратична помилка в ході полігонометрії довільної форми визначається за формулою:

(2.11)

і для витягнутого ходу

(2.12)

де М - очікувана середня квадратична помилка в положенні кінцевого пункту ходу відносно початкового після врівноваження за умову дирекційних кутів; m_s - середня квадратична помилка вимірювання ліній; - середня квадратична помилка вимірювання кутів; D_oi - віддаль від кожної вершини до центру тяжіння ходу; п - кількість сторін у ході, S - довжини сторін ходу; с=206265.

Для розрахунку точності лінійних і кутових вимірювань формули представимо у вигляді

(2.13)

де m_t і m_u відповідно повздовжній і поперечний зсув ходу полігонометрії, які для ходу мають вигляд:

(2.14)

Для визначення величин m_s і m_в приймемо принцип однакового впливу цих помилок на точність полігонометричного ходу. Таким чином:

(2.15)

Величини m_s і т_в визначимо з формул

(2.16)

(2.17)

Виходячи з даних, здійснюють вибір світловіддалеміра і тип теодоліта.

Висоти пунктів планової основи і межових знаків визначають із нівелювання IV класу або технічного нівелювання. Очікувані середні квадратичні помилки, які оцінюють для проекту висотних мереж, розраховують із формули:

(2.18)

де m_1km - середня квадратична помилка ходу нівелювання завдовжки в 1км (одиниці ваги), L - довжина ходу, в км.

Знімальні роботи починаються зі встановлення і узгодження меж згідно з відповідними юридичними документами. Встановлення в натурі і закріплення меж поєднується із узгодженням їх положення із сусідніми землекористувачами і землевласниками. Вивчається характер їх закріплення. І при необхідності встановлюються межові знаки Складається абрис у масштабі 1:500 - 1:5000. залежно від розмірів ділянки і наявного картографічного матеріалу, який використовується в подальших кадастрових зніманнях. У результаті цих робіт складається акт про встановлення і узгодження меж .

Для здійснення кадастрових знімань створюється знімальна основа до густоти пунктів, яка забезпечила б проведення знімальних робіт. Густота і розташування пунктів знімальної основи визначається ситуацією на кадастровому об'єкті і вибраною технологією робіт. Найчастіше координування точок поворотів меж і знімання деталей ситуації здійснюють шляхом прокладання теодолітних ходів.

Приймаючи, що очікувана середня квадратична помилка М=0,2м, залежно від способу вимірювання ліній (рулетка, світловіддалемір) і типу теодоліта задається помилка m_s і m_в Довжина сторін на забудованій території від 20 м до 250 м. на незабудованій - 40м - 250м .

У випадку неможливості включення кутів меж і межових знаків безпосередньо в ходи геодезичної основи для їх координування використовують засічки (пряма, лінійна, обернена), полярний спосіб і інші. При цьому слід дотримуватися таких вимог: визначення координат кутовою, лінійною засічкою не менш як із трьох точок геодезичної основи; лінійно - кутові (полярні) засічки - з двох точок.

Точність визначення положення точок цими методами визначається Із формул:

* пряма кутова засічка

(2.19)

* полярний спосіб

(2.20)

де m_s i m_в - середні квадратичні помилки вимірювання відповідно кута і сторони, - кут при вершині засічки. I₁, I₂- відстані від опорної точки до визначуваної.

У всіх випадках при координуванні кутів поворотів меж і межових знаків повинен бути незалежний подвійний контроль визначення з двох пунктів геодезичної основи. При різних методах координування кутів поворотів меж розходження їх положення, одержаного з двох незалежних визначень, не повинне перевищувати 0.15м. Середня квадратична похибка визначення координат кутів поворотів меж і межових знаків не повинна перевищувати 0,1м.

2.8 Геодезичне забезпечення м.Луцька та топографо-геодезичні вишукування на заданому об'єкті

Роботи по розвитку геодезичної мережі виконувалися Українським державним інститутом інженерно-геодезичних вишукувань і зйомок на території м. Луцька в 1980-1983р.

Для планової основи розвинута мережа полігонометрії I і II розряду, для висотної мережі прокладені нівелірні ходи IV класу.

Координати пунктів обчислені в місцевій системі, відмітки - в Балтійській системі висот.

Роботи виконані у відповідності до вимог:

«Інструкції з топографічного знімання в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500», ГУГК,1973р.;

«Інструкції по топографо-геодезичних роботах при інженерних вишукувань для промислового, сільськогосподарського, міського та селищного будівництва», Госстрой, 1974р.;

«Інструкції з нівелювання I, II, III, IV класу», ГУГК,1974р.;

«Інструкції з обчислення нівелювання», ГУГК,1971р.

Вихідними для розвитку мережі полігонометрії служили пункти державної тріангуляції: Гірка 3кл, Гнідава 4кл, Красне 3кл, Липини 4кл, Липляни 2кл, Омеляник 3 кл, Підгайці 3 кл; пункти полігонометрії 4 класу: 122,186,313,730,757,0221,1075,1205,1239 і пункти полігонометрії 1 розряду:25,32,41,127,212,258,281,309,333 робіт підприємства 1969-1973років.

Урівнювання мережі полігонометрії виконано на ЕОМ «Мінськ-22».

В основу урівнювання взято спосіб послідовних наближень.

Якість робіт характеризується наступними даними (таб.2.11):

Таблиця 2.11

розряд	Макс. кутова нев'язка	Сер.кв.пох. вимір. кута	Відносні похибки
	отримана	допустима		Макс.	Сер.	Допустима
1	-20”	±22”	±3.17	1:10451	1:35165	1:10000
2	+59”	±1'	±5.88	1:5086	1:25238	1:5000

Центри пунктів полігонометрії закріплені постійними грунтовими знаками типів 1гр, 5гр, 6гр. На забудованій території стінними знаками типів 8 гр. по 2 або 3 знака на кожен пункт.

З пунктів полігонометрії 1 та 2 розряду зроблено 9 засічок місцевих предметів. По точності полігонометрії 1 розряду 3 засічки: шпиль вежі замку, шпиль церкви Гнідави, шпиль костела. По точності полігонометрії 2 розряду 6 засічок: телевишка Дубнівська, труба пластмасового заводу, труба та блискавковідвід цегляного заводу Дубнівська, труба меланжевої фабрики (південна), труба цукрового заводу (північна).

Максимальне розходження старих та нових координат пунктів Х=169 мм, У=100 мм.

Відмітки пунктів визначенні із нівелювання 4 класу.

По ходам нівелювання заложено 47 стінних реперів і включені всі пункти полігонометрії.

Максимальне розходження старих та нових висот пунктів 30 мм.

Вихідними для обчислення відміток служили пункти державної висотної мережі III, IV класу: ст.рп.33, пп 41, гр.рп.053, пп 065, ст.рп.203, ст.рп.242, пп.309, ст.рп.350,ст.рп.359, ст.рп.567, пп 730, пп 757, ст.рп.794, ст.рп.851, ст.рп.906, пп 0221, пп.1, п.тр. Гнідава 4кл, Красне 3кл, Липини 4кл, Липляни 2кл, Омеляник 3 кл, Підгайці 3 кл.

Точність прокладених ходів нівелювання характеризується наступними даними:

Таблиця 2.12

Клас Нівелюв.	Макс. нев'язка ходів,мм	Сер.кв.пох. 1 км. ходу
	отримана	допустима
IV	+ 33	+41	±3.45мм

В результаті топографо-геодезичних вишукувань встановлено, що через брак коштів, відсутності контролю державних органів, погану нормативну базу геодезичне забезпечення м. Луцька стає задовільним. Приблизно 30% геодезичних пунктів планових та висотних мереж знищено повністю або частково зруйновано. А це в свою чергу призводить до більших втрат часу, грошей та до зниження якості планово- картографічного матеріалу.

Завданням на виконання дипломного проекту передбачається здійснити комплекс топографо-геодезичних вишукувань на заданому об'єкті, розташованому в м. Луцьк, по вул. Електроапаратна, 12а. Роботи виконувалися приватною фірмою «Ю-КОМ» у травні місяці 2009р.

Матеріали польових та камеральних робіт на заданому об'єкті для потреб містобудівного кадастру зброшуровані в «Технічний звіт по топографо-геодезичних роботах », який передається в обумовленому порядку замовнику. (див. додаток №3 даного дипломного проекту)

Матеріали геодезичних робіт систематизуються і зберігаються в організації, що виконувала роботи.

Розділ 3. Економіка і організація робіт

3.1 Проектування топографо-геодезичних робіт

Топографо-геодезичні роботи виконують на основі держзамовлення, замовлень окремих міністерств, відомств, підприємств та організацій різних форм власності.

Роботи виконуються організаціями і суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на виконання топографо-геодезичних робіт.

Підставою для виконання топографо-геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект або програма робіт.

При незначних обсягах робіт розробляється програма робіт, у якій коротко вказується призначення робіт, їх зміст, відомості про вихідні дані та використання існуючих матеріалів, схеми розміщення робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні розрахунки.

Технічний проект є документом, що визначає зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються.

Технічний проект повинен передбачати повний комплекс робіт для створення топографічних планів, який задовольняє вимоги технологічних інструкцій.

Обов'язковим у технічному проекті на виконання топографічних знімань є обгрунтування вибору масштабу знімання і висоти перерізу рельєфу.

Проектування робіт виконують відповідно до діючих державних і відомчих нормативних документів.

Технічний проект вміщує текстову, графічну і кошторисну частини. У текстовій частині проекту висвітлюють такі питання:

цільове призначення робіт, що проектуються;

коротка фізико-географічна характеристика району робіт;

відомості про топографо-геодезичну забезпеченість району робіт;

обгрунтування необхідності і способи побудови планово-висотної основи та вибір масштабу знімання;

організація і строки виконання робіт, заходи з техніки безпеки і охорони праці;

перелік топографо-геодезичних, картографічних та інших матеріалів, що підлягають здачі після закінчення робіт.

Графічна частина проекту вміщує:

схеми забезпечення району робіт вихідними геодезичними даними, топографічними і картографічними матеріалами з зазначенням меж знімання, що проектується;

проект планово-висотної геодезичної мережі;

картограму розміщення ділянок топографічних знімань з розграфленням аркушів планів.

У кошторисній частині проекту дається розрахунок потрібних витрат на виконання робіт, що проектуються.

Розробка технічного проекту повинна здійснюватися на основі зібраних повних відомостей про раніше виконані топографо-геодезичні і аерофотознімальні роботи. При потребі виконують польове обстеження району робіт.

Проведенню основних видів робіт, що передбачені технічним проектом, повинен передувати збір і аналіз топографо-геодезичних матеріалів.

На основі аналізу зібраних матеріалів уточнюються:

топографо-геодезична вивченість об'єкта робіт (наявність матеріалів виконаних робіт і роки виконання, їхня якість та відповідність вимогам і т.ін.);

роботи, що підлягають використанню, а також ті, які не можуть бути використані при виконанні робіт.

Остаточним результатом аналізу зібраних матеріалів є такі документи:

пояснювальна записка;

зведений каталог геодезичних пунктів, що складений в єдиній системі координат і висот з додатком уточнених схем вивченості в масштабі, що зручний для користування;

зведена картосхема виконаних топографічних робіт з пропозиціями щодо використання останніх у нових роботах (тільки геодезична основа, рельєф, контурне навантаження) і порядок приведення координат і висот у єдину систему.

Необхідні дані і матеріали про раніше виконані топографо-геодезичні роботи на об'єкті повинні бути одержані в Інспекції державного геодезичного нагляду України, Укркартгеофонді, а також в обласних та міських управліннях (відділах) у справах будівництва і архітектури та інших організаціях, що мають у своєму розпорядженні топографо-геодезичні матеріали.

Топографо-геодезичні роботи виконують тільки після погодження і затвердження технічного проекту з організаціями, що видають дозвіл на виконання цих робіт.

Проектування геодезичних мереж згущення та знімальних геодезичних мереж як геодезичної основи великомасштабних топографічних знімань має проводитись із врахуванням вимог цієї Інструкції (залежно від масштабу і методу майбутнього знімання), на основі:

збирання і аналізу відомостей і матеріалів про всі раніше виконані геодезичні роботи на об'єкті знімання;

вивчення району майбутніх робіт за існуючими картами найбільшого масштабу та за літературними джерелами;

вивчення матеріалів попереднього спеціального обстеження району робіт, включаючи інструментальний пошук геодезичних пунктів раніше виконаних робіт;

вибору найбільш доцільного варіанта побудови геодезичних мереж з врахуванням перспективи розвитку територій відповідно до генерального плану освоєння земель.

Проект геодезичних мереж згущення та знімальних мереж розробляється на картах масштабу 1:10000 - 1:25000 та їх копіях.

Координати пунктів геодезичних мереж визначають методом тріангуляції, полігонометрії, трилатерації або іншими геодезичними побудовами та із GPS-спостережень.

Висоти пунктів геодезичних мереж визначають методом геометричного або тригонометричного нівелювання.

При створенні геодезичної основи великомасштабних знімань вихідними пунктами для розвитку та побудови мереж даного класу (розряду) слугують тільки пункти геодезичної побудови вищих за точністю класів (розрядів), що задовольняють вимоги «Основних положень про побудову державної геодезичної мережі».

Докладніші вимоги до проектування окремих видів робіт з топографічного знімання вміщено у відповідних розділах « Інструкції з топографічного знімання…».

3.2 Підрахунок обсягів робіт. Складання кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

Підрахунок обсягів польових і камеральних робіт виконують з метою подальшого їх планування: визначення необхідної кількості бригад, транспорту, приладів, складання сіткових і календарних графіків робіт та інше. Встановлені обсяги робіт є вихідними для складання кошторисів на виконання польових і камеральних робіт. Підрахунками обсягів польових і камеральних робіт виконують у відомості форма, якої приводиться в таблиці № 2.1. Її складають в натуральних і трудових показниках згідно з чинними нормативними документами та “Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи”.

Таблиця № 2.1 заповнюється в такій послідовності:

- в графі 1 вказується нормативний документ, з якого вибирається робота;

- перелік робіт в технологічній послідовності подається в графі 2;

- в графі 3 вказуються одиниці виміру згідно нормативних документів;

- в графі 4 - категорія складності для кожного процесу встановлюється за фізико-географічними умовами району робіт;

- в графі 5 - записується норма часу в днях;

- норма часу на виконані одиниці робіт визначається згідно з вказаними нормативними документами і записується в графу 5;

- обсяг роботи встановлюється згідно з технічним проектом і записується в графу 6;

- обсяг робіт в трудових затратах вираховується за формулою (3.1) і записується в графу 7:

Q_норм = Q*Н, (3.1)

де

Q - об'єм натуральних показників;

Н - норма часу в днях;

- в графі 8 підраховується необхідна кількість бригадоднів з врахуванням запланованого перевиконанням норм виробітку для польових робіт 130%, а для камеральних - 110.

Кошторис - це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання польових і камеральних робіт, організацію і обслуговування виробництва на даному об'єкті.

Приклад відомості обсягів польових і камеральних робіт в натуральних і трудових показниках.

Таблиця 3.1



Приклад кошторису на комплекс топографо-геодезичних робіт

Таблиця 3.2



3.3. Планування робіт

Складання календарного графіка

Календарний графік - найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу, прив'язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.

Приклади календарних графіків на виконання комплексу робіт з інвентаризації земель представлені в таблицях:

Польові роботи

Таблиця 3.3

	Квітень	Травень
	15	16	19	20	21	22	23	26	27	28	29	30	5	6	7	11	12
1 бригада	Рекогностування пунктів, закладка центрів, прокладання полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду	Технічне нівелювання, маркування планово-висотних розпізнавальних точок

	Травень	Червень
	13	14	17	18	19	20	21	24	25	26	27	28	31	1	2	3	4	7	8	9	10	11
1 бригада	Планова прив'язка аерофотознімків, висотна підготовка для стереографічного знімання	Топографічне дешифрування на аерознімках
2 бригада		Висотна підготовка для стереографічного знімання

	Червень	Липень
	14	15	16	17	18	21	22	23	24	25	29	30	1	2	5	6	7	8	9	12	13	14	15	16
1 бригада	Топографічне дешифрування на аерознімках
2 бригада

	Липень	Серпень
	19	20	21	22	23	26	27	28	29	30	2	3	4	5	6	9	10	11	12	13	16	17
1 бригада	Топографічне дешифрування на аерознімках	Горизонтальне і висотне знімання, знімання підземних комунікацій
2 бригада

Камеральні роботи

Таблиця 3.4

	Червень
	1	2	3	4	7	8	9	10	11	14	15	16	17	18	21	22	23	24	25	29	30
1 бригада	Обробка матеріалів технічного нівелювання, обчислення планової прив'язки розпізнавальних точок	Фотограмметричне згущення планово-висотної мережі на універсальних приладах геодезичне орієнтування моделі	оформлення оригіналів планів
2 бригада	Обчислення висотних ходів	Рисовка рельєфу на фотоплані

	Липень
	1	2	5	6	7	8	9	12	13	14	15	16	19	20	21	22	23	26	27	28	29	30
1 бригада	оформлення оригіналів планів
2 бригада	Рисовка рельєфу на фотоплані

	Жовтень
	7	8	11	12	13	14	15	18	19	20
1 бригада	оформлення оригіналів планів
2 бригада	Рисовка рельєфу на фотоплані	Складання планів горизонтальної зйомки і забудованих територій, складання планів підземних комунікацій

3.4 Технологічна схема виконання робіт по створенню планово-висотної основи на об'єкті для інвентаризації земель

Технологічна схема на об'єкті включає в себе:

створення планово-висотної геодезичної основи;

інвентаризацію земель.

Комплекс робіт по створенню планово-висотної основи на території населеного пункту складається з польових і камеральних робіт.

Польові роботи складаються з рекогностування та прокладання полігонометричних ходів.

Камеральні роботи включають дешифрування забудованих територій, фотограмметричне визначення координат точок повороту меж, обробку теодолітних ходів та складання плану меж населеного пункту.

Створення планово-висотної геодезичної основи починається з проектування топографо-геодезичних робіт. Підставою для виконання топографо-геодезичних робіт є технічне завдання і технічний проект- документ, що визначає зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт, що проектуються, або програма робіт в якій коротко вказується призначення робіт, їх зміст, відомості про вихідні дані та використання існуючих матеріалів, схеми розміщення робіт, що проектуються, їх обсяги і кошторисні розрахунки.

Після затвердження проекту виконуються польові роботи, які включають в себе такий комплекс робіт:

- рекогностування пунктів геодезичної основи яке складається з уточнення проекту мережі і напрямку теодолітних ходів, пошук пунктів полігонометрії для подальшого згущення мережі.

- прокладання теодолітних ходів складається з кутових і лінійних вимірів які виконувались електронним тахеометром .

- визначення висот точок планової мережі.

До комплексу камеральних робіт входять роботи по:

дешифруванні забудованих територій на фотограмметричній стації „Дельта”;

обробка теодолітних ходів за допомогою автоматизованої програми ”Топоград”;

фотограмметричне визначення координат точок повороту меж;

складання плану меж населеного пункту;

Опис процесів робіт

Підготовчі роботи

У процесі підготовчих робіт визначається завдання на виконання робіт, проводиться збір вихідних даних:

- книга реєстрації землеволодінь;

- форма Державної статистичної звітності №6;

- схеми і дані геодезичної основи, виписки з каталогів координат пунктів геодезичної основи.

На робочу карту населеного пункту наносять:

- межу населеного пункту;

- функціонально-планувальні фактори;

- існуючу геодезичну основу;

- інженерно-інфраструктурні фактори;

- інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;

- ґрунтовий покрив території.

Польові роботи.

Обстеження пунктів полігонометрії

Роботи по обстеженню пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту, його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.

Зміст роботи: отримання завдання, матеріалів. Виписка технічних даних на обстежуваний пункт. Розшукування пункту на місцевості. Виявлення стану зовнішнього знаку і верхньої марки центру, внутрішнього оформлення, збереження орієнтирних пунктів. Визначення об'єму робіт по відновленню пункту, складання карточки обстеження. Переїзди на ділянці робіт. Здача робіт.

Рекогностування пунктів полігонометрії

Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного проекту. Видимість встановлюють за допомогою бінокля.

Проміри при прив'язці пунктів полігонометрії до місцевих предметів виконують рулеткою.

Зміст роботи:

- отримання завдання , матеріалів;

- визначення на місцевості напрямку ходів;

- вибір місця для закладки пунктів ходу;

- закріплення пунктів тимчасовими знаками;

- вибір напрямку для передачі дирекцій них кутів до вузлових точок;

- зарисовка прив'язок пунктів до місцевих предметів;

- складання схеми ходів;

- погодження місць закладки пунктів;

- переїзди та переходи на ділянці робіт;

- здача робіт.

Прокладання теодолітних ходів з допомогою електронного тахеометра

Візирними цілями є марки, встановлені на штативах. Вимірювання виконують по трьохштативній системі.

Зміст роботи:

- отримання завдання, підбір матеріалів;

- підготовка приладів до роботи;

- пошук центрів;

- встановлення приладу і візирних цілей;

- вимірювання кутів та ліній на пунктах полігонометрії та вузлових точках;

- вивід середніх значень кутів або напрямків та ліній;

- обчислення кутових та лінійних нев'язок;

- відновлення зовнішнього оформлення центру;

- переходи на ділянці робіт.

До складу бригади входять інженер-геодезист першої категорії, технік.

Технічне нівелювання

Зміст роботи:

- підбір матеріалів;

- виписка висот реперів до яких проектується прив'язка;

- складання проекту прокладання ходів;

- підбір і перевірка інструментів;

- організація польових робіт;

- рекогносцировка ліній прокладання ходу;

- пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи; нівелювання;

- ведення польових журналів;

- контрольні вирахування;

- складання відомості перевищень і схеми ходів;

- оформлення журналів.

Виконання камеральних робіт

Складання технічного проекту

Складання технічного проекту виконується у відповідності до нормативних документів.

Обчислення теодолітних ходів

Зміст роботи:

- перевірка журналів кутових і лінійних вимірів;

- виписка у відповідності значення кутів і довжин ліній;

- вираховування дирекцій них кутів і приростків координат;

- ув'язка та обчислення координат.

Урівнювання теодолітних ходів і вузлових точок

Зміст роботи:

- обчислення відомостей строгого вимірювання ходу (обчислення попередніх і остаточних дирекційних кутів і координат ходу з випискою всіх даних);

- врівноваження координат вузлових точок системи ходів способом наближень.

Обчислення нівелірних ходів

Зміст роботи:

- перевірка польових журналів;

- проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів;

- складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів;

- посвідчення матеріалів та виправлення виявлених недоліків;

- оформлення та формування матеріалів.

Складання плану (коректура)

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- підготовка робочого місця;

- нанесення на основу пунктів полігонометрії;

- складання викопіровки

- виправлення контурних зауважень;

- здача робіт і матеріалів.

Креслярсько-оформлюючі роботи

Зміст роботи:

- викреслення схеми планової основи;

- нанесення точок та їх з'єднання відповідно робочій схемі;

- перевірка нанесення точок зйомочної основи по координатах.

Складання технічного звіту

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- збір матеріалів по виконаних роботах;

- оформлення документації у відповідності з нормативними документами та інструкціями по оформленню і здачі звіту.

Заключний період

Після завершення польових та камеральних робіт по створенню планової основи для інвентаризації земель складають технічний звіт,який передається в обумовленому порядку замовнику.

Матеріали геодезичних робіт систематизуються і зберігаються в організації, що виконувала роботи.

Розділ 4. Охорона праці

4.1. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права:

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 44) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

-- Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнаглядохоронпраці);

-- Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;

-- органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України;

-- органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

-- безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію .з даних питань;

-- надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

-- зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів,

і дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

-- притягати до адміністративної відповідальності працівників, і винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

-- надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.

Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно із законодавством.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 46) громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють: трудові колективи через обраних ними уповноважених;професійні спілки -- в особі своїх виборчих органів і представників.

Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, їх основні обов'язки і права.

Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці створюється на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, видів їх діяльності та чисельності працюючих для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Діяльність уповноважених проводиться на підставі Положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, яке розробляється відповідно до Типового положення і затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах (конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі. Уповноважені, в місячний термін після обрання, за рахунок власника проходять навчання з питань охорони праці відповідно до програми, розробленої службою охорони праці підприємства, погодженої з органом самоврядування трудового колективу та профспілкою і затвердженої керівником підприємства.

Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні, бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві, оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

-- виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про

охорону праці;

-- забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці, які діють в межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;

-- своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

-- використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням, та інше.

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення розділу „Охорона праці" колективних договорів та угод, комплексних перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань атестації робочих місць. Вони беруть участь: в комісіях з розслідування професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку у разі невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці; розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров'я чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих причин доручену йому роботу.

Уповноважені з охорони праці мають право:

-- безперешкодно перевіряти стан безпеки і гігієни праці, додержання працівниками нормативних актів про охорону праці на об'єктах підприємства чи виробничого підрозділу, колектив якого його обрав;

-- вносити в спеціально заведену для цього книгу обов'язкові для розгляду власником (керівником структурного підрозділу) пропозиції щодо усунення виявлених порушень;

-- вимагати від майстра, бригадира чи іншого керівника виробничого підрозділу припинення роботи на робочому місці у разі створення загрози життю або здоров'ю працюючих;

-- вносити пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти про охорону праці.

Гарантії для уповноважених з питань охорони праці щодо звільнення їх з роботи з ініціативи власника або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачається у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів (конференції) трудового колективу, який його обирав.

4.2 Техніка безпеки при проведенні геодезичних робіт

До початку робіт у містах необхідно отримати в органах, керуючих даною територією, дозвіл на право виконання робіт і погодити вимоги безпеки, висунуті місцевими органами до проведення геодезичних робіт.

Перед початком робіт на автомагістральних дорогах з рухом транспортних засобів або ж перед виходом бригади на автостради керівник зобов'язаний проінструктувати робітників про використання умовної сигналізації, яка подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху на маршруті.

Переходи вздовж дороги дозволяється виконувати тільки по узбіччю земляного полотна назустріч руху транспортних засобів.

До виконання робіт на автомобільних дорогах дозволяється приступати після облаштування місця роботи усіма необхідними тимчасовими дорожніми знаками та огородженнями.

При виконанні любих геодезичних робіт на полотні автодороги на працюючих повинні бути одіті сигнальні оранжеві жилети.

При переході з приладом з одного місця роботи на інше дозволяється, при відсутності тротуару, йти по проїжджій частині вулиці автодороги назустріч руху транспорту.

Особливу обережність слід дотримуватись при обході транспортних засобів або інших перешкод, обмежуючих огляд проїжджої частини.

Під час виконання робіт на проїжджій частині доріг забороняється:

- залишати на дорозі без нагляду геодезичні інструменти та обладнання;

- використовувати замість вишок сторонні предмети, створюючи при цьому аварійну ситуацію у випадку провішування ліній по осі дороги;

- проводити роботи на дорогах в туман, заметіль, грозу при ожеледиці;

- під час перерв в роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх категорій;

При виконанні промірів сторін планово-висотної мережі стрічкою або рулеткою виключаються випадки перетаскування стрічки або рулетки на

проїжджу частину дороги.

Під час роботи на автодорожніх мостах до 50 м повинні виділятися з числа робітників регулеровщики-сигнальщики, які зобов'язані спостерігати за рухом транспорту і подавати сповіщаючи сигнали робітникам.

Працюючі при отриманні сигналу про рух транспортних засобів повинні йти з проїжджої частини моста або небезпечного місця за межі моста.

При роботі на мостах більш 50 м працюючі повинні переховуватись на спеціальних майданчиках, які є в конструкціях мостів.

При виконанні геодезичних робіт в тунелі керівник повинен вказати кожному працюючому нині, куди вони повинні ховатись при пропуску транспорту.

Перед початком роботи на воді на суднохідних водних шляхах повинен бути проведений техогляд всіх плавзасобів та отриманий дозвіл на їх експлуатацію.

Забороняється використовувати підвісні човникові мотори підвищеної потужності, не відповідної вантажопідйомності і стійкості човна.

Підвісні мотори повинні додатково кріпитися до човнів страхувальними канатами. На моторних човнах повинні бути в запасі справні гребні весла.

Для усунення можливих пробоїн та тріщин на човнах повинні бути необхідні матеріали.

Плоти повинні бути міцно зв'язані і мати необхідне обладнання.

У всіх випадках транспортування бригад по воді, особливо при подоланні небезпечних ділянок, рятувальні засоби (жилети, нагрудники, пояси) повинні бути надіті на людей, а рятувальні круги і інші засоби при їх наявності на плавзасобі повинні бути розміщені на видному і легко доступному місці.

При посадці та висадці людей, човни та інші плавзасоби повинні ставитись вздовж берега.

Під час роботи повинно бути організовано безперервне спостереження погодних умов з врахуванням місцевих ознак погіршення погоди.

При необхідності виконання робіт на полотнині залізниці варто виставляти сигнальників (один перед по ходу, інший позаду) на таких місцях, відкіля можна знайти і попередити техніка умовним знаком про приближении потяга, на відстані не менш 1 км. Усі члени бригади повинні працювати в жовтогарячих демаскуючих жилетах.

На автомобільних дорогах сигнальники-регулювальники вставляються за 50-100 м по обох сторонах від місця роботи техніка. Побачивши сигнал про наближення потяга, робітники повинні піти зі шляху на узбіччя (знаходитися на відстані 2 м від крайньої рейки).

Небезпечно працювати на шляхах залізних і шосейних доріг у грозу, заметіль, туман. При наближенні грози і т.п. працюючі на дорогах завчасно повинні піти з полотнини дороги в намети табору. Не можна залишати на дорогах без нагляду геодезичні прилади, штативи, рейки й інше устаткування. При вимірах ліній сталевою стрічкою чи рулеткою поблизу рейок електрифікованої залізниці не можна допускати зіткнення стрічки з рейками.

На будівництві мостів.

При вишукуваннях і зйомках мостових переходів часто приходиться робити водяні переправи на катерах, човнах, плотах, понтонах і ін. У цих випадках працюючі повинні мати брезентові костюми і гумові чоботи, крім того, необхідно мати напоготові рятувальні засоби, а при складних обставинах і тривалої робот-рятувальний чи пояс жилет повинний бути надет на кожного виконавця робіт. Такими засобами забезпечує працюючих рятувальну посаду, що організується на початку робіт поблизу мостового переходу.

Будівництво мостів починається зі зведення мостових опор. Цю роботу виконують шляхом спорудження опор усередині паль оболонок, опускання чи колодязів кесона. Опускання кесона застосовують, коли два перших варіанти по геологічних умовах неприйнятні.

Геодезист спочатку визначає і закріплює чи палею віхою центр кожної опори. Потім до центра кожної опори підвозиться плавучий агрегат для опускання чи оболонок понтон для опускання колодязів. Для безпеки обслуговування будівництва уздовж осі моста від кожного берега до глибини 3-4 м роблять на палях тимчасові надійні помости шириною не менш 1,5 м із поруч на глибоких ділянках, на фарватері, установлюють розвідні плавучі понтонні мостки. Ці тимчасові помости забезпечують безпека всіх робіт, у тому числі і геодезичних по розбивці центрів опор, визначенню їхнього контуру, контролю за опусканням чи колодязів кесона і т.п..

Коли будівництво опор вийде з води, геодезист шляхом кількаразових вимірів контролює їхню будівлю до проектної висоти. Після цього визначає відстані між осями фактично побудованих опор

для завдання заводу замовлення на виготовлення суцільнозварних мостових ферм. Виконуючи ці роботи, геодезична бригада неодноразово робить переправи з берега до опор, піднімається по сход на опори, працює на них.

Верхні площадки мостових опор звичайно бувають вузькі (1,5-2,0 м), тому на площадках необхідно ставити тимчасового поруч для запобігання випадків падіння з опор.

Вертикальні підземні сходи на опорах повинні мати огородження у виді дог (кілець) з подовжніми зв'язуваннями і бути випробувані на підйом вантажу масою 200 кг, а також надійно закріплені в бетон опори. При підйомі по драбині руки робітників повинні бути вільні. У рюкзаку за спиною вантаж не повинний перевищувати 5 кг. Прилади й устаткування на площадку опори варто піднімати канатом.

Геодезичне обслуговування будівельно-монтажних робіт зі зборки й установки пролітних будівель моста передбачає розбивку тимчасових опор і риштовання, спостереження за осіданням їх, виміру при зборці і монтажі ферм, контрольні виміри при пересуванні пролітних будівель, контрольні виміри зрушень і прогинів ферм. Виконання вимірів на висоті дозволяється тільки при страховці працюючих ланцюгом запобіжного пояса.

Для проведення вимірів з ферм моста необхідно заздалегідь зробити надійні і міцні підмости, що забезпечують безпеку роботи. Технік і робітники повинні працювати на мосту в рятувальних жилетах і застрахованими застережним поясом до конструкції моста. При виконанні вимірів узимку по льоду попередньо вимірюють товщину льоду в декількох місцях по створі, паралельно осі моста, вище на 20 м, і визначають грузопідйомність льоду і надійність його .

При мостовому будівництві геодезистам доручається вивчення зимового режиму руки і ледостава: спостереження за змінами товщини льоду, виміру місць і розмірів ополонки, спостереження за рухом льоду. Для виміру товщини льоду користаються спеціальною рейкою з укосиною, що дозволяє виключити надлишок намерзання льоду на краю лунки.

Висновки

З метою прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, розміщення, проектування, будівництва й реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення, охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури, регулювання земельних відносин на відповідних територіях, визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов, обліку власників і користувачів будинків і споруд, контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інших питань законом України "Про основи містобудування" передбачено створення містобудівного кадастру населених пунктів України.

Згідно з "Положенням про містобудівний кадастр населених пунктів" відомості та дані для ведення містобудівного кадастру збираються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, зокрема: про місцеположення окремих територій, земельних ділянок, будинків, споруд та інженерних комунікацій - з топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

В даному дипломному проекті ми опрацювали теоритичні основи містобудівного кадастру, проаналізували інформаційну базу, з'ясували методи побудови геодезичних мереж в Україні, вияснили економічні аспекти та організацію робіт, розглянули техніку безпеки при проведенні геодезичних робіт, визначили геодезичне забезпечення м.Луцька для потреб містобудівного кадастру, здійснити на практиці топографо-геодезичні вишукування.

Предметом дослідження даного дипломного проекту є геодезичне забезпечення м.Луцька для потреб містобудівного кадастру. На жаль на практиці ми переконалися, що через брак коштів, відсутності контролю державних органів, погану нормативну базу геодезичне забезпечення об'єкту робіт стає задовільним. Приблизно 30% геодезичних пунктів планових та висотних мереж знищено повністю або частково зруйновано. А це в свою чергу призводить до більших втрат часу, грошей та до зниження якості планово- картографічного матеріалу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Волосецький Б. Аналіз впливу технологічних і економічних параметрів на особливості геодезичного забезпечення кадастрових робіт. Геодезія. картографія і аерофотознімання, 58. Міжвідомчий наук-техн. зб. Львів. 1997.-146с.

2. Высшая геодезия./ Ассур В.Л., Кутузов М.Н,, Муравин М.М.-М.: Недра, 1971. 384с.

3. Геодезия, картография и аэрофотосъемка: Респ. межвед. науч. тех. сб. Вып. 54. Львов: Свит, 1992.-120с.

4. Геодезия: Учеб. для студ. ВНЗ/ А.В. Маслов, А.В. Гордеев, Ю.Г. Бамраков; Междунар. асоц. “Агрообразование”. - М.: Колос, 2006.-586

5. Земельний кодекс України. Верховна Рада України. 25.10.2001 р. Київ. - 80 ст.Маслов А.В., Юсунов А.Г., гохов Г.Н. Геодезичиские работи при землеустройстве. - М.: недра, 1990.-215с.

6. Земледух Р.М. Картографія з основами топографії: Навч. посіб. для студ. пед. вищ. навч. закладів. - К.: Вища шк., 1993.-456с.

7. Інструкція з обстеження та оновлення пунктів державної геодезичної мережі України// Топографо-геодезична та картографічна діяльність: Законодавчі та нормативні акти. - Ч.1. - Вінниця: Ант екс, 2000.

8. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), К., ГУГКіК, 1999.

9. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГКНТА-2.01, 02-01-93), К., ГУГКіК, 1994.

10. Коськов Б.И. Справочное руководство по съемке городов.-М.: Недра, 1968.-240с.

11. Кучер О.В., Олійник О.В., Дишлик О.П. Питання топографо-геодезичного забезпечення реформування земельних відносин // вісник геодезії та картографії. - 1997.

12. Лисицкий Д.В. Основные принципы цифрового картографирования местности. - Недра, 1988.-261с.

13. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України// Топографо-геодезична та картографічна діяльність: Законодавчі та нормативні акти. - Ч.1. - Вінниця: Ант екс, 2000.

14. Основні положення створення та оновлення топографічних карт масштабів 1:10000, 1 25000, 1:50000, 1:100000, 1: 200000, 1:500000, 1:1000000// Топографо-геодезична та картографічна діяльність: Законодавчі та нормативні акти. - Ч.1. - Вінниця: Антекс, 2000.

15. Основы геометрической геодезии. Загребин Д.В.; Л.: Наука, 1981.

16. Оформление карт, компьютерный дизайн: Учеб. для студ. ВНЗ/ А.В. Востоков, С.М. Кошель, Л.А. Ушакова; под. ред. А.В. Востоковой. - М.: Аспект-Пресс, 2002.

17. Павлів П.В.. Геодезія: Навч. посібник. - К.: ІЗМН, 1997.-200с.

18. Перович Л.М., Лісевич М.П. Геодезія ч.II: Навчальний посібник. - Львів: “Новий світ-2000”, 2005.-208с.

19. Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель населених пунктів. державний комітет України по земельних ресурсах/ Наказ від 26 серпня 1997р.

20. Ратушняк Г.С.. Топографія з основами картографії: Навч. посіб. К.: Центр навч. л-ри, 2003.-208с.

21. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 и 1: 500. Высотные сети.- М.: Недра, 1976.-208с.

22. Савчук С.Г. Вища геодезія. Сфероїдна геодезія: підручник. - Л.: Ліга - Прес, 2000.-248с.

23. Топографія з основами геодезії: Підручник/ А.П. Божок, В.Д. Барановський, К.І. Дрич та ін.; За ред. А.П. Божок. - К.: Вища шк., 1995.-275.с.

24. Всесвітня комп'ютерна мережа Internet.