Відтворення населення України та висвітлення проблематики в шкільному курсі географії

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра географії України

Відтворення населення України та висвітлення проблематики в шкільному курсі географії

Склярська О.І., к. геогр. н., доцент

Анотація

Стаття присвячена аналізу повноти висвітлення тематики відтворення населення України в шкільному курсі географії для 8 класу. Проаналізовано ті аспекти щодо географії населення України, які мають бути включені в змістовий блок тем: головні тенденції демогеографічного розвитку України, регіональні особливості та чинники демографічної кризи. Зазначено, що вже на поч. 1980-рр. для сільської місцевості багатьох східних і північно-східних областей було характерне природне скорочення населення, що стало проявом наступного демографічного переходу.

Економічна криза 90-х років лише погіршила ситуацію. Кількість населення України зменшувалась і в 2000-х роках, хоча починаючи з 2002-о темпи скорочення сповільнились в результаті “демографічного відлуння” покоління 1980-х рр. та позитивних заходів демографічної політики. Впродовж 1993-2013 рр. населення України скоротилось майже на 7 млн. осіб - з 52,2 до 45,4 млн. ос. хоча цей демографічний потенціал Україна накопичувала з 1966 р. Напередодні повномасштабної війни в Україні на 1 січня 2022 р. за даними Держкомстату було 41,1 млн. осіб постійного населення. Впродовж 1991-2022 рр. зменшення загальної кількості відбулося в усіх областях України, однак у Закарпатській та Рівненській області - мінімальне. Важливими індикаторами загального соціально-економічного благополуччя країни є також висока малюкова смертність, низька тривалість життя та стрімке старіння населення. Прямі демографічні і міграційні втрати ще більше деформують вікову структуру населення України, хоча й до війни перспективи були невтішними. Це пов'язано з не тільки з низькою народжуваністю, а й з ефектом “демографічного відлуння”: зараз в працездатний вік увійшло покоління громадян, які народилися у період низької народжуваності поч. 2000-х рр., натомість пенсійного віку досягло чисельне покоління, народжене наприкінці 1950-х-поч.1960-х рр.

Для адекватного розуміння чинників та особливостей розвитку демографічних процесів в Україні учнями середньої школи у навчальній програмі закладено базовий змістовий блок та ціннісні орієнтири з даної тематики. На основі огляду підручників різних авторів, можна стверджувати, що проблематика відтворення населення України подається відповідно встановлених Програмою питань, компонентів та змістових ліній. Однак при написанні нових посібників з Географії для 8 класу після 2022 року та доповненні навчальної програми з курсу необхідно розглядати демографічну кризу як проблему національної безпеки, акцентувати увагу на важливості зміни методології наступних переписів населення в Україні з усуненням радянських шаблонів, необхідності конструктивної демографічної та соціально-економічної політики в післявоєнний час.

Ключові слова: відтворення населення, демографічна криза, шкільний курс географії, змістові лінії, підручник

Abstract

Reproduction of the population of Ukraine and clarification of problems in the school course of geography

Skliarska O.I., PhD in Geography, Associate Professor, Department of Geography of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv

The article is devoted to the analysis of the completeness of coverage of the topic of reproduction of the population of Ukraine in the school geography course for the 8th grade. The author analyzes those aspects of the geography of the population of Ukraine that should be included in the content block of topics: the main trends in the demographic and geographical development of Ukraine, regional features and factors of the demographic crisis. It is noted that already in the early 1980s, rural areas of many eastern and northeastern regions were characterized by a natural population decline, which was a manifestation of the next demographic transition.

The economic crisis of the 1990s only worsened the situation. Ukraine's population continued to decline in the 2000s, although the rate of decline slowed in 2002 as a result of the "demographic echo" of the 1980s generation and positive demographic policy measures. During 1993-2013, the population of Ukraine decreased by almost 7 million people - from 52.2 to 45.4 million, although Ukraine had been accumulating this demographic potential since 1966. On the eve of the full-scale war in Ukraine, as of January 1, 2022, according to the State Statistics Service, there were 41.1 million permanent residents.

Between 1991 and 2022, the total number decreased in all regions of Ukraine, but in Zakarpattia and Rivne regions it was minimal. High infant mortality, low life expectancy, and population aging are also important indicators of the country's overall socioeconomic well-being.

Direct demographic and migration losses have further deformed the age structure of Ukraine's population, although the prospects were bleak even before the war. This is due to the effect of the "demographic echo": the generation of citizens born during the low birth rate of the early 2000s has now entered the working age, which has led to a quantitative reduction in the working population and a relative increase in the share of older people.

To ensure that secondary school students adequately understand the factors and peculiarities of the development of demographic processes in Ukraine, the curriculum includes a basic content block and value guidelines on this topic. Based on the review of textbooks by different authors, it can be argued that the problem of reproduction of the population of Ukraine is presented in accordance with the issues, components and content lines established by the Program.

However, when writing new Geography textbooks for grade 8 after 2022 and supplementing the course curriculum, it is necessary to consider the demographic crisis as a national security issue, to emphasize the importance of changing the methodology of the next population census in Ukraine with the elimination of Soviet templates, the need for a constructive demographic and socio-economic policy in the postwar period.

Keywords: population reproduction, demographic crisis, school geography course, content lines, textbook

Постановка проблеми

Демогеографічна ситуація в Україні впродовж останніх 30 років викликає занепокоєння, а під час повномасштабної війни стала одним з ключових питань національної безпеки держави. За різними оцінками українських та зарубіжних експертів від початку російської агресії кількість населення зменшилась на 6-12 млн. осіб. Внаслідок еміграції змінюється й вікова структура українського суспільства: різко скорочується частка дітей, молоді та людей працездатного віку. В Інституті демографії та соціальних досліджень припускають, що станом на 1 січня 2023 року чисельність населення України становила 28-34 млн. осіб [1]. Розуміння причин та наслідків демографічних процесів є важливим зі шкільного віку, тому в шкільному географічному курсі “Україна в світі” (8 клас) адекватно і якнайповніше потрібно висвітлити головні аспекти географії населення України, що згідно навчальної програми включає теми з демогеографії, етногеографії, географії поселень, а також географії трудових ресурсів.

Аналіз останній досліджень і публікацій. Демогеографічні процеси в Україні стали об'єктом дослідження багатьох географів, демографів, соціологів. Серед них - Ф. Заставний, І. Гудзеляк, О. Заставецька, Е. Лібанова, І. Прибиткова, О. Топчієв, М. Фащевський, О. Шаблій, В. Яворська та ін. У працях цих дослідників містяться результати всебічних досліджень чинників, регіональних відмінностей демогеографічної ситуації, а також пропозиції заходів демографічної політики задля вирішення проблем відтворення населення. Досвідчені автори шкільних підручників П. Масляк, Л. Заставецька, І. Дітчук, С. Кобернік, Р. Коваленко, А. Довгань та ін. стисло і лаконічно подають цю інформацію для учнів. Однак, в більшості випадків відповідно до програми виклад цих тем щодо демогеографічних процесів в Україні здійснено дуже оглядово у контексті аналізу загальносвітових тенденцій демографічного розвитку, що не дає можливості учням закладів шкільної освіти всебічно і детально збагнути усі причини і наслідки демографічної кризи в державі, засвоїти наскрізну змістову лінію “громадянська відповідальність”.

Метою цієї статті є аналіз повноти відображення в шкільному курсі чинників, особливостей та наслідків демогеографічних процесів в Україні, а також подання рекомендацій для доповнення знаннєвого, діяльнісного та ціннісного компоненту теми 1 розділу 4 “Населення України та світу” у підручниках для 8 класу.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо головні тенденції демографічного розвитку в Україні з поч. 1990-х рр. Отож, під час останнього радянського перепису населення 1989 р. в Україні проживало 51,5 млн. осіб. В період з 1989 року по 1993 рік людність зросла на 1,5% і саме у 1993 році було зафіксовано найбільшу чисельність населення України - 52,2 млн осіб. Хоча вже на поч. 1980-рр. для сільської місцевості багатьох східних і північно-східних областей було характерне природнє скорочення населення, що стало проявом наступного демографічного переходу. Молоде населення сільської місцевості мігрувало до великих міст, що в наступні десятиліття поглибило проблему демографічного старіння сільського населення і різкого зменшення народжуваності [2]. Економічна криза 90-х років лише погіршила ситуацію. Народжуваність стрімко скорочувалась - з 12,1% у 1991 р. до 7.8% у 1999 р. Смертність наприкінці 1990-х досягла 14.8% і мала тенденцію до подальшого зростання. Значним був і міграційний відтік населення. За 6 років (з 1993 до 1999 р.) населення України зменшилось на 2 млн. осіб, а Всеукраїнський перепис населення 2001 року зафіксував 48,45 млн. осіб.

Кількість населення України зменшувалась і в 2000-х роках, хоча починаючи з 2002-о темпи скорочення сповільнились в результаті “демографічного відлуння” покоління 1980-х рр. та позитивних заходів демографічної політики. У 2010 р. коефіцієнт народжуваності становив 15,2%, у 2012 р. зменшився до 11,4%, у 2019 - лише 7,4%, у 2021 - 7,3% [3]. З 2020 р. у дітородний період вступила найменш численна когорта народжених у 2000-2001 р. [4]. Найнижчий коефіцієнт народжуваності традиційно фіксується у північних та східних областях, найвищий - у західних. Так, у Сумській області у 2021 р. показник становив 5,2%, у Чернігівській - 5,5%, водночас в Закарпатській - 10,1%, у Рівненській - 10,2% [6].

Максимально високими на європейському фоні залишаються показники смертності населення. У 2012 році в Україні померло 663 139 осіб, що становить 14,3 випадків на 1000 осіб [5]. У 2019 р. коефіцієнт смертності становив 14,7%, у 2021 - 18,5% [6]. У регіонах показник смертності коливається від 14,8% у Закарпатській області до 22% у Чернігівській. Найвищі показники смертності характерні для північно- східних районів. В середньому за регіонами смертність сільського населення перевищує смертність міського населення: якщо в міській місцевості в середньому помирало 17,8 ос. на тис. жителів, то сільській - 19,7 [6].

Досить високим залишається показник смертності дітей у віці до одного року - 7%. Показник малюкової смертності є чутливим індикатором загального санітарного та соціально-економічного благополуччя країни, стратегічним показником стану здоров'я, якості медико-соціальної допомоги [7]. У міських поселеннях цей показник становив 9,4, а в сільській місцевості - 11,2%. Відносно низькі, нижчі за середні по Україні, утримуються показники малюкової смертності у Вінницькій, Волинській, Київській, Львівській, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій областях і м. Києві, а вищі за середні - у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській і Харківській областях. За аналізом динаміки (1990-2020 рр.) виявляється односпрямована тенденція зниження смертності дітей віком до одного року, хоча Україна й надалі характеризується дуже високим рівнем смертності немовлят серед інших європейських країн.

Згідно останніх даних Держкомстату, в Україні на фоні погіршення показників природного відтворення населення зменшується тривалість життя: 76 років для жінок, і 66 років для чоловіків [6]. Нині середня тривалість життя в Україні одна з найнижчих у Європі.

Отже, за співвідношенням смертності і народжуваної, у 2012 р. загальний показник природного скорочення становив -3,1%, у 2019 р. - 6,6%. Природний приріст населення у 2012 р. ще спостерігався у 6 регіонах: Києві, а також у Закарпатській, Рівненській, Волинській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях, однак вже у 2019-2021 рр. р. в жодному регіоні природнього приросту не зафіксовано.

Таким чином, впродовж 1993-2013 рр. населення України скоротилось майже на 7 млн. осіб - з 52,2 до 45,4 млн. ос. хоча цей демографічний потенціал Україна накопичувала з 1966 р. Напередодні повномасштабної війни в Україні на 1 січня 2022 р. за даними Держкомстату було 41,1 млн. осіб постійного населення (без АРК, окупованих територій Донецької і Луганської областей). Впродовж 1991-2022 рр. зменшення загальної кількості відбулося в усіх областях України, однак у Закарпатській та Рівненській області - мінімальне. демографічний криза україна шкільний географія

Загалом протягом останніх 20 років скорочувалося населення більшості міських поселень. Винятками є Київ з передмістями (Бориспіль, Бровари, Буча, Ірпінь), обласні центри західного регіону (за винятком Львова), міста при атомних електростанціях (зокрема Вараш, Нетішин, Енергодар), портові міста (Чорноморськ, Южне), центри слабоурбанізованих районів, де продовжувався значний міграційний притік сільського населення (Кам'янець-Подільський, Вінниця, Біла Церква та ін.), деякі промислові міста (Новодністровськ, Ладижин). Найбільше скорочення населення характерне для міст Донбасу. В деяких містах (Торез, Амвросіївка, Дебальцеве) чисельність населення почала знижуватись ще на початку 1980-х рр.

Статево-вікова структура населення є результатом процесів природнього відтворення і навпаки - одним з чинників подальших змін у народжуваності, смертності, шлюбності, і навіть міграційних процесах. В Україні спостерігається перевищення кількості жіночого населення над чоловічим: або 46,3% та 53,7%. Найбільший відсоток жінок - 55% в Чернігівській області, найменший - 52% в Закарпатській, у решті регіонів коливається в діапазоні 53-54%. На тисячу чоловіків припадає 1157 жінок (у містах - 1183, у селах в середньому - 1100). На 100 новонароджених дівчаток припадає 106 хлопчиків. Чисельна перевага жінок починається з 35 років, у містах - з 28 років. Оцінюючи зміни вікової структури, ми можемо створювати досить довготривалі прогнози щодо природнього руху населення. Для сучасної демографічної ситуація характерне поступове старіння населення України. Внаслідок постійного зниження народжуваності частка дітей знизилась з приблизно 40% на початку XX ст. ст. 18% на поч. XXI ст. За статистичними даними 2021 року, в Україні частка людей працездатного віку становить 60%, тоді як осіб старше 60-и р. - 24,8%. Кожен сьомий житель у віці 65 років і старше. Постаріння населення найхарактерніше для областей центральної України та Донбасу. У Чернігівській, Сумській, Полтавській областях особи старше працездатного віку становлять 27-30%. Для північно-східних областей характерне і найвище демографічне навантаження осіб непрацездатного віку на тисячу працездатних, що становить понад 700 осіб, хоча в середньому по Україні цей показник нижчий - 688 осіб (270 - дитяче населення, 418 - особи пенсійного віку) [6]. Прямі демографічні і міграційні втрати ще більше деформують вікову структуру населення України, хоча й до війни перспективи були невтішними. Це пов'язано з ефектом “демографічного відлуння”: зараз в працездатний вік увійшло покоління громадян, які народилися у період низької народжуваності поч. 2000-х рр., а це обумовило не лише кількісне скорочення працездатного населення, але і якісне погіршення - старіння його економічно активної частини. Середній вік населення за останніми доступними статистичними даними становить 42 роки (чоловіків 39,5, жінок 44 роки) і щорічно зростає. Найбільш молоде населення характерне для Закарпатської (середній вік - 36,2 роки), Рівненської , Волинської (37,3) областей. Закарпатська та Рівненська області - єдині в Україні, в яких кількість дітей до 15 років перевищує кількість осіб старше працездатного віку. Найстаріше населення - у Чернігівській області (середній вік 42,7 роки), Донецькій, Сумській , Луганській (41,6) [6].

Населення України у шкільному курсі Географії вивчається у 8 класі у розділі IV обсягом 12 годин та включає 5 тем: тема 1. Демографічні процеси та статевовіковий склад населення світу та України; тема 2. Розселення; тема 3. Етнічний склад населення; тема 4. Релігійний склад населення; тема 5. Зайнятість населення в Україні і світі [8].

Для адекватного розуміння чинників та особливостей розвитку демографічних процесів в Україні учнями середньої школи у навчальній програмі закладено базовий змістовий матеріал та ціннісні орієнтири з даної тематики. Проаналізуємо їх на прикладі 1 теми. Відповідно до змісту теми, учні вивчають такі питання: чинники що впливають на кількість населення: природний рух, міграції; біженці та внутрішньо переміщені особи; статево-віковий склад населення світу й України; тривалість життя населення; регіональні відмінності демографічних процесів; дослідження Павла Чубинського; демографічна політика; механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні; українська діаспора. Таким чином, подання матеріалу щодо населення України в контексті загальносвітових процесів передбачає такі елементи знаннєвого компоненту як розуміння головних понять теми, а також пояснення демографічної ситуації в Україні в регіональному розрізі. Доволі широкий перелік діяльностей передбачено навчальною програмою, а саме - визначення демографічних показників, пошук інформації щодо населення регіонів України з різних джерел та ін. Серед ціннісних пріоритетів, які формуються в учнів в результаті вивчення теми - оцінка важливості знань демографічних процесів для соціально-економічного розвитку України. Для закріплення матеріалу учні виконують практичну роботу, яка передбачає аналіз статево-вікових пірамід України та країн світу. За результатами вивчення теми учень володіє компетенціями змістової лінії “Здоров'я та безпека”, а саме - усвідомлює необхідність здорового способу життя та його вплив на репродуктивне здоров'я. Ще однією змістовою лінією теми є “Громадянська відповідальність” - розуміння та оцінка поняття рівності та розмаїття народів, явища дискримінації та гендерної нерівності у суспільстві [8, с. 54]. Згідно календарно-тематичного планування на тему 1 Розділу IV відведено 3 години.

В різних підручниках з географії для 8 класу проблематика відтворення населення України подається відповідно встановлених Програмою питань, компонентів та змістових ліній, однак все ж можемо виокремити ті з них, де аналіз демогеографічних процесів подається найбільш розгорнуто. Так, для прикладу в підручнику автора Бойко В.М. в параграфі 49, що відноситься до теми “Населення України та світу” детально розглянуто динаміку людності в Україні із зазначенням основних чинників та поданням відповідних графіків. Щодо наступних пунктів проблематики - статево-вікової структури та міграцій населення, то сильною стороною цього підручника є доповнення матеріалу ілюстративними матеріалами, таблицями, статево-віковими пірамідами, графіками. Однак автори підручника упустили ві поясненні той факт, що на відміну від багатьох розвинених держав світу, для яких теж характерне явище старіння населення, в Україні цей процес відбувається “знизу” - в результаті різкого зменшення народжуваності, а не збільшення тривалості життя. Не зазначено й сучасних даних щодо розподілу населення за віковими категоріями [9, с. 240-251].

У підручнику, який виданий для закладів середньої освіти з поглибленим вивченням географії (автори - В. Пестушко, Г. Уварова та А. Довгань) також досить оглядово подано інформацію щодо динаміки кількості населення України, а також проблем природнього відтворення. Натомість питання статево-вікової структури та тривалості життя в Україні автори розглядають детально на основі найновіших даних в регіональному розрізі [10, с. 235-247]. Текстовий матеріал підручника, окрім рисунків містить й посилання інформаційні ресурси, які учень може завантажити за QR-кодом.

Цікаво та розгорнуто подають теми 4 розділу автори С.Г. Кобернік та Р.Р. Коваленко. Проблематиці “Демогеографічні процеси та статево- віковий склад...” присвячено 4 параграфи. Важливою перевагою цього підручника є наявність проблемно-пошукових запитань по змісту теми. Так, подаючи небагато змістового матеріалу про чинники відтворення та динаміку основних демографічних показників, автори доповнюють текст графіками і запитаннями до учнів на кшталт: “Поясніть причини динаміки населення України в другій половині ХХ ст.” або “за аналізом графіків народжуваності та смертності населення з 1965 до 2018 рр. з'ясуйте коли вони перетинаються і чому” і т.п. Статево-вікову структуру в даному підручнику подано в динаміці та доповнено пірамідами різних періодів, а також графіком динаміки часток різних вікових категорій з кінця ХІХ до поч. ХХІ ст. [11, с. 235-253].

Особливо вираженою у темах розділу IV є наскрізна лінія “Здоров'я та безпека” в підручнику Гільберт Лише в даній версії посібника є доповнення питання про тривалість життя населення інформацією та схемою про складові здоров'я, яке поряд з добробутом розглядається як чинник тривалості життя людини. Подібно до розглянутих вище, в цьому підручнику присутні проблемно-пошукові запитання в процесі опрацювання змістового матеріалу теми [12].

Висновки

В шкільному курсі географії для 8 класу передбачено всебічне вивчення проблематики відтворення населення, хоча й згідно нових стандартів, суспільно-географічні процеси в Україні вивчаються в загальносвітовому контексті. Можемо стверджувати щодо вдалого відбору змістового матеріалу, розставлення ціннісних акцентів, присутності проблемно-пошукових завдань, вирішення яких на уроці або під час самостійної роботи доповнює знаннєвий блок учнів. Однак при написанні нових посібників з Географії після 2022 року та доповненні навчальної програми з курсу необхідно розглядати демографічну кризу як проблему національної безпеки, оскільки за прогнозами Ради ЄС, унаслідок війни та залежно від її тривалості населення України може скоротитися на 24-33%. В сучасних умовах, коли перед українським суспільством постали виклики прямих демографічних втрат під час війни, еміграції та різкого зменшення народжуваності важливо також у шкільному курсі застосовувати комплексний підхід до вивчення демографічної і медико-географічної ситуації, підсиливши таким чином змістову лінію “здоров'я та безпека”. Важливим є доповнення і удосконалення методики вивчення демогеографічних тем, застосування методів активізації діяльності учнів для спільного пошуку та розуміння шляхів вирішення демографічних проблем.

Література

1. Зміна демографічної ситуації в країні: прогнози і виклики для держави. Дискусія 6 квітня 2023 р. Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України.

2. Дністрянський М.С. Демографічна криза в Україні: об'єктивні історико- географічні передумови та суб'єктивні геополітичні інтерпретації. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія “Географічні науки”, 2012. №9. С. 76-81.

3. Чисельність населення України: Держкомстат.

4. Гудзеляк І. Вплив демографічної політики на процеси народжуваності в Україні. Вісник Львів. у-ту. Серія геграфічна, 2011. Вип. 39. С. 122-130.

5. Населення України: демографічний щорічник, 2012.

6. Населення України, 2021: демографічний щорічник. Держкомстат. 2022. 186 с.

7. Антипкін Ю.Г., Марушко Р.В., Дудіна О.О. Еволюція малюкової смертності в Україні. Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 6-14.

8. Географія 6-9 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. 2022.

9. Бойко В.М., Дітчук І.Л., Заставецька Л. Б. Географія: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Перун. 2021. 296 с.

10. Географія: підручник для 8 класу з погл. вивч. географії закл. заг. сер. освіти / Валерій Пестушко, Ганна Уварова, Андрій Довгань. Київ: Генеза, 2021. 304 с.

11. Кобернік С. Г., Коваленко Р.Р. Географія: підручник для 8 класу. Київ: Літера ЛТД., 2021. 295 с.

12. Гільберг Т.Б., Паламарчук Л.Б., Совенко В.В. Географія 8 клас. Підручник для закладів заг. середньої освіти. Київ: Грамота. 2021. 270 с.

References

1. Zmina demohrafichnoi sytuatsii v kraini: prohnozy i vyklyky dlia derzhavy. [Changes in the demographic situation in the country: forecasts and challenges for the state]. Dyskusiia 6 kvitnia 2023 r. Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen imeni M.V. Ptukhy NAN Ukrainy.

2. Dnistrianskyi M.S. Demohrafichna kryza v Ukraini: obiektyvni istoryko- heohrafichni peredumovy ta subiektyvni heopolitychni interpretatsii. Dnistryanskyi M. S. Demographic crisis in Ukraine: objective historical and geographical prerequisites and subjective geopolitical interpretations] Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia “Heohrafichni nauky”, 2012. №9. S. 76-81.

3. Chyselnist naselennia Ukrainy: Derzhkomstat. [Population of Ukraine: Derzhkomstat].

4. Hudzeliak I. Vplyv demohrafichnoi polityky na protsesy narodzhuvanosti v Ukraini [The impact of demographic policy on fertility processes in Ukraine.]. Visnyk Lviv. u-tu. Seriia hehrafichna, 2011. Vyp. 39. S. 122-130.

5. Naselennia Ukrainy: demohrafichnyi shchorichnyk [Population of Ukraine: demographic yearbook]. 2022.

6. Naselennia Ukrainy, 2021: demohrafichnyi shchorichnyk. Derzhkomstat [Population of Ukraine, 2021: demographic yearbook]. 186 p.

7. Antypkin Yu.H., Marushko R.V., Dudina O.O. Evoliutsiia maliukovoi smertnosti v Ukraini [Evolution of infant mortality in Ukraine.]. Modern Pediatrics. Ukraine. 1(113): 6-14.

8. Heohrafiia 6-9 klasy. Navchalna prohrama dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. 2022. [Geography 6-9 grades. Curriculum for institutions of general secondary education. 2022]

9. Boiko V.M., Ditchuk I.L., Zastavetska L.B. Heohrafiia: pidruchnyk dlia 8 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity [Geography: a textbook for the 8th grade of institutions of general secondary education]. Kyiv: Perun. 2021. 296 s.

10. Heohrafiia: pidruchnyk dlia 8 klasu z pohl. vyvch. heohrafii zakl. zah. ser. Shchsvity [Geography: a textbook for the 8th grade of institutions of general secondary education]. Valerii Pestushko, Hanna Uvarova, Andrii Dovhan. Kyiv: Heneza, 2021. 304 s.

11. Kobernik S.H., Kovalenko R.R. Heohrafiia: pidruchnyk dlia 8 klasu [Geography: a textbook for the 8th grade of institutions of general secondary education]. Kyiv: LITERA LTD., 2021. 295 S.

12. Hilberh T.B., Palamarchuk L.B., Sovenko V.V. Heohrafiia 8 klas. Pidruchnyk dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. [Geography: a textbook for the 8th grade of institutions of general secondary education]. Kyiv: Hramota. 2021. 270 s.

Размещено на Allbest.Ru