Загальна характеристика району розміщення об’єкта

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

1. ОЦІНКА ВПЛИВУ ОБ'ЄКТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

1.1 Загальна характеристика району розміщення об'єкта

1.1.1 Географічна характеристика

1.1.2 Ландшафтна характеристика

1.1.3 Кліматична характеристика

1.1.4 Гідрографічна характеристика

1.1.5 Характеристика флори і фауни

1.2 Оцінка сучасного екологічного стану території

1.3 Джерела впливу об'єкту на навколишнє природне середовище

1.3.1 Стислий опис виробництва

1.3.2 Джерела формування екологічної небезпеки на підприємстві

1.4 Оцінка впливу основних джерел забруднення на навколишнє природне середовище

1. ОЦІНКА ВПЛИВУ ОБ'ЄКТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

1.1 Загальна характеристика району розміщення об'єкта

1.1.1 Географічна характеристика

Луганська область розташована на сході України у басейні середньої течії річки Сіверський Донець. Максимальна відстань з півночі на південь складає 275 км, із заходу на схід - 170 км, площа - 26,7 тис. кв. км. (4,4 % території України). На півночі, сході та півдні межі області співпадають з державним кордоном України. Тут вона межує з Бєлгородською, Воронезькою та Ростовською областями Російської Федерації. На південному заході її землі межують з Донецькою, а на північному заході - з Харківською областями України.

Територія області представляє собою переважно хвилясту рівнину на лівобережній частині долини Сіверського Донця. На півдні розташований Донецький кряж. В лівобережній частині області простягається Старобільська рівнина. ландшафтний географічний забруднення фауна

На крайній півночі в межі області заходять вибалки Середньоруського узгір'я. Абсолютні висоти тут поступово знижуються (від 216 до 50 м) на південь і південний захід до долини Сіверського Донця. Вздовж лівого берега ріки тягнеться порівняно неширока (16-18 км) терасова рівнина, вкрита, головним чином пісками, місцями сформованими в дюни. Найбільш характерною рисою Донецького кряжа є чергування пагорбкуватих водороздільних площин з глибокими крутобережними річковими долинами і сухими балками. Найвища точка - Могила Мечетна - 367 м. В долині рік Міуса й Нагольної висота Донецького кряжа знижується і східні схили переходять в Приазовську берегову рівнину. Північні схили кряжа поступово знижуються в напрямі до Сіверського Донця.

1.1.2 Ландшафтна характеристика

Ландшафтний покров Луганської області складають чорноземи, що сформувалися в результаті дернового процесу ґрунтоутворення, який розвивається під лугово-степовою рослинністю. У північній частині поширені чорноземи звичайні середньо- та малогумусні. в південній - чорноземи звичайні середньо- та малогумусні, дернові щебенюваті ґрунти, в долині Сіверського Дінця - чорноземні, дернові піщані ґрунти. Щорічне формування надземної та підземної маси рослинного походження та її розкладання в умовах недостатньої вологи обумовлюють значну кількість гумусу, глибина якого варіюється від 50 до 130 см.

Для Луганської області характерні два типи ландшафтів - степовий та лісовий. Ліса займають 8,6 % території області та розповсюджені вкрай нерівномірно. Основні масиви лісу знаходяться у басейнах річок Сіверський Донець та Айдар (Кремінський та Станично-Луганський райони). Більш ніж 250 тис. га складають штучні ліси, представлені полезахисними полосами, захисні ліси та зелені смуги навколо крупних міст. Найбільшу площу займають степи, понад 87 % території області.

1.1.3 Кліматична характеристика

Клімат Луганської області помірно континентальний з помітно вираженими посушливо-суховійними явищами. Формується він під впливом порівняно великої кількості сонячної радіації, домінування континентального повітря помірних широт та відстані від океанів та морів та характеризується доволі спекотним літом із посухою та помірно холодною зимою із нестійким сніговим покровом. Температурний режим нестійкий і протягом року характеризується значними коливаннями. Зміна сезонів здійснюється поступово, без різких перепадів. Тривалість безморозного періоду 150 - 170 днів. За результатами багаторічних досліджень максимальна температура повітря не перевищувала + 40°С, мінімальна не падала нижче за - 42°С.

Найхолодніший місяць - січень, найтепліший - липень. Середня багаторічна температура січня становить - 3,80С, липня - + 22,40С. Загальна кількість опадів за 2016 рік склала 630 - 766 мм.

1.1.4 Гідрографічна характеристика

У гідрографічному відношенні вся територія Луганщини на підконтрольній території України розташована у межах басейну Сіверського Дінця - основної і найбільшої річки області, яка із загальної довжини 1073 км на протязі 233,9 км перетинає область з північно-західного у південно-східному напрямку пiдконтрольнiй території становить 18,07 тис.кв.км, де протікають 5 з 7-ми середніх річок, це лівобережні притоки - Красна, Айдар, Деркул, Повна та верхня частина Луганки, загальною довжиною 514,5 км, та 50 малих річок загальною довжиною 1150,6 км.

Крім цього протікає 50 струмків середньою шириною від 1,5 до 4 м загальною довжиною 183,3 км.

Річкова мережа в області слабко розвинута, коефіцієнт гущини річкової мережі складає 0,11 км/кв. км, що нижче середнього по Україні (0,39 км/кв. км), найслабше розвинута в басейні р. Деркул.

Річки в області рівнинного типу з високою весняною повінню і низькою літньо-осінньою меженню. У посушливі роки на окремих ділянках малих річок спостерігається пересихання від декількох до 40 днів, а в суворі зими - перемерзання від 11 до 21 дня.

В цілому гідрологічний режим річок характеризується нерівномірним розподілом стоку впродовж року - короткочасним весняним паводком і тривалими низькими рівнями в період літньо-осінньої межені. Поверхневий стік річок формується переважно за рахунок весняного сніготанення. Дощове живлення незначне, тому в літній період живлення річок забезпечується підземними водами.

1.1.5 Характеристика флори і фауни

Луганська область знаходиться в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність в результаті діяльності людини зазнала великих змін. Велика частина території області розорана, лише на схилах ярів, в річкових долинах і в заповідниках (Стрільцівський степ, Провальський степ) збереглися ділянки степової рослинності. Тут росте більше тисячі видів різних рослин. Лісів мало (близько 7% території області). Розташовані переважно вздовж річок, на схилах річкових долин, балок і ярів. Переважають ліси буерачного типу. Вони ростуть в балках і відрізняються істотною різноманітністю: в них налічується близько 50 порід дерев і чагарників. Переважають такі породи - дуб, береза, ясен. Підлісок представлений жовтою акацією, чагарниками терну, бузини, калини, шипшини. Ці види зустрічаються на узліссях і прогалинах.

Фауна Луганській області представлена головним чином степовими і деякими лісовими тваринами, однак, дика фауна бідна. Налічується близько 250 видів птахів, 60 - ссавців, 9 - плазунів і 47 - риб. З хижаків зустрічаються: вовк, лисиця, єнотовидний собака, ласка та ін Серед гризунів найбільше поширені: заєць, бабак, хом'як, тушканчик, кріт і т. д. Із пернатих хижаків водяться кобчики, яструби, орли-могильники. Ліс рясно населений корисними і співочими птахами: жайворонками, перепелами, солов'ями, дятлами, стрижами, ластівками і багатьма іншими. У річках, озерах і ставках багато різної риби.

1.2 Оцінка сучасного екологічного стану території

Атмосферне повітря

Стан повітряного басейну Луганської області визначається наявністю

підприємств енергетичної, вугільної, хімічної промисловості, а також великої кількості транспортних засобів.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря залежать від обсягів виробництва підприємств галузей енергетики, вугільної, хімічної промисловості, стану житлово-комунального господарства, діяльності автотранспорту та інших виробництв.

Також основними чинниками високого рівня забруднення повітряного басейну області є використання у виробництві застарілого енергоємного

обладнання та технологій, відсутність ефективних технологій уловлювання та знешкодження шкідливих речовин, недостатнє фінансування заходів по зменшенню викидів в атмосферу, а також збільшення автомобільного парку та низька якість дорожнього покриття, відсутність прибиральної дорожньої техніки, та як результат висока запиленість в районах проживання населення.

Вагомий вплив на стан атмосферного повітря має виконання природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих технологій більш сучасними.

Великий вплив на стан повітряного басейну здійснюють вугільні шахти і породні відвали, що горять, які розташовані на непідконтрольній території.

Водні ресурси

Луганська область у басейні Сіверського Дінця є найбільш навантаженою територією. Забезпеченість місцевими водними ресурсами в області на 1 кв. км складає від 47,94 тис. куб. м в середній по водності рік до 16,85 тис. куб. м в рік 95% забезпеченості, в той час як по Україні - 86,8 тис. куб. м/рік; водозабезпеченість населення території в середній по водності рік становить 0,85 тис. куб. м/чол., в маловодний рік - 0,30 тис. куб. м/чол. проти 1,01 тис. куб. м/чол. в середньому по Україні.

Природний режим річок викривляється впливом господарської діяльності. В результаті регулювання стоку в 2-3 рази зменшилась періодичність затоплення заплав.

Господарська діяльність впливає і на льодовий режим річок, особливо скиди стічних і термальних вод. Максимальна товщина льоду на річках досягає 73 см.

Перекид води між основними басейнами здійснюється при перекачці питної та зрошувальної води.

Сіверський Донець - основна водна артерія області та його основні притоки мають важливе народногосподарське значення, являючись не тільки джерелами питного та технічного водопостачання, а й приймачами стічних вод підприємств промислового, комунального та сільського господарств, шахтних вод. Крім цього, річки мають суттєве ландшафтно-утворююче та рекреаційне значення: у містах і селах та поблизу населених пунктів являються місцями масового відпочинку місцевого населення.

Частина малих річок на окремих ділянках довжини є магістральними каналами меліоративних систем, у межах яких ці річки зарегульовані шлюзами-регуляторами для обводнення меліорованих земель у літній період.

У річкових долинах підконтрольної частини території області налічується 291 природне озеро, з яких 85 мають власну назву, та експлуатуються штучно створені 46 водосховищ і 218 ставків, загальний об'єм яких складає 192,512 млн куб. м.

Мережа водойм області відіграє суттєву роль у регулюванні річкового стоку. В останні роки значна кількість водойм використовується для риборозведення на умовах оренди.

За площею водної поверхні та об'ємом води водосховища області порівняно невеликі. До найбільших з них відносяться став-охолоджувач № 3 СО «Луганська ТЕС» ТОВ «Східенерго» - 16,0 млн. куб. та водосховище м. Сватове -12,5 млн куб. м та.

1.3 Джерела впливу об'єкту на навколишнє природне середовище

1.3.1 Стислий опис виробництва

ТОВ «Біловодський елеватор» розташований за адресою:

смт. Біловодськ Луганської області по вул. Хорунжого, 1.

ТОВ «Біловодський елеватор» здійснює прийом, сушку та зберігання насіння зернових культур. На території підприємства знаходиться 13 зерносховищ та будівля елеватора яка складається з 6-ти силосних корпусів. Сировину ТОВ «Біловодський елеватор» може отримувати як залізничним транспортом так і автомобільним. Уся сировина приймається тільки при наявності необхідних супроводжувальних документів і відповідає встановленим нормам та технічним умовам. Виробничо-технічна лабораторія проводить усі необхідні аналізи сировини і після зважування розміщує сировину згідно технологічним картам в складських приміщеннях. Процес зберігання також контролюється виробничо-технічною лабораторією по якісним показникам.

ТОВ «Біловодський елеватор» включає в себе (представлено на рис.1):

- територія виробничої зоні 18,6 Га;

- житлова зона 0,7 Га.

Територія межує:

- з Північної сторони - лінія залізниці;

- зі Східної сторони - цегельно-черепичний завод;

- з Південної сторони - житлова зона;

- з Західної сторони - приватний сектор.

Рельєф місцевості - спокійний.

Рисунок 1 - Карта-схема структури ТОВ «Біловодський елеватор»

Підприємство має вільні приміщення, які при невеликих капітальних вкладеннях можуть бути пристосовані для монтажу обладнання по переробці зерна в продовольчі продукти. На території ТОВ «Біловодський елеватор» є вільні земельні ділянки для будівництва зерноочисного обладнання.

Структура виробництва елеватора наступна:

1) лабораторія;

2) зерносушарки ДСП-32 (3шт.);

3) елеватор (6 силосних корпусів з робочою баштою);

4) зерносклади (13 шт.);

5) електропідстанція;

6) автогараж;

7) котельня;

8) склад ПММ.

Кожен зерносклад має можливість вмістити 3200 т зернових (по пшениці). Операції по зберіганню та транспортуванню продукції виконують за допомогою пересувних стрічкових транспортерів, механічних лопат та інші.

Структура виробництва елеватора наступна.

ТОВ «Біловодський елеватор» займає одну виробничу площадку та включає в себе:

1) лабораторія;

2) зерносушарки ДСП-32 (3шт.);

3) елеватор (6 силосних корпусів з робочою баштою);

4) зерносклади (13 шт.);

5) електропідстанція;

6) автогараж;

7) котельня;

8) склад ПММ.

Елеватор.

Розміщений у будівлі, розміром в плані 60х18х37 м. По пожежній небезпеці технологічних процесів, які відбуваються в елеваторі будівля віднесена до категорії В, із зоною класу П-II по ДНАОПООО-132 (Правила будови електрообладнання , далі ПБЕ.)

Будівля II-ї ступені вогнестійкості.

Площа забудови - 1080 м²;

Об'єм будівлі - 39960 м³;

Загальна площа - 3788,2 м²;

Рік забудови - 1965.

Стіни - залізобетонні. Фундамент - бетонний, Т=0,60 м (стрічковий). Зовнішні, внутрішні, капітальні стіни, перегородки виконані із залізобетонних конструкцій.

Силосна частина будівлі виконана із монолітного залізобетону.

Перекриття: горищні, міжповерхові, підвальні - залізобетонні.

Дах - м'яка крівля.

Поли - цементна стяжка по основі.

Пройоми: віконні - глухі, одностворчасті; дверні - металеві одностворчасті.

Опалення - місцева котельня.

Вентиляція - природна.

Електроосвітлення - схована електромережа.

Основними технологічними операціями, які відбуваються в елеваторі являються:

- транспортування зерна;

- зберігання зерна;

- відпуск в залізничні вагони;

- відпуск на автомобільний транспорт;

Основні засоби ліквідації аварії (пожежі).

На 8-ми відмітках робочої башти встановлено пожежні крани.

Також будівлю елеватора забезпечено вогнегасниками ВП-6 в кількості 40шт.

Зерносклади.

На території підприємства є 13 зерноскладів, кожний з яких має розміри в плані 24 х 60 х 4 м., займає площу 1440 м², будівельний об'єм 5769 м³ .

Кожен зерносклад має можливість вмістити 3200 т. зернових (по пшениці)

Вогнестійкість стін - II.

Вогнестійкість покрівлі V.

Стіни виконані із залізобетонних блоків.

Покрівля безчердачного типу укладена шифером на дерев'яних балках.

Склади являються напольного типу зберігання.

Продукція зберігається насипом.

Операції по зберіганню та транспортуванню продукції виконують за допомогою пересувних стрічкових транспортерів, механічних лопат та інші.

Основними засобами гасіння пожежі є пісок, вода. Кожний зерносклад забезпечено двома повністю укомплектованими пожежними щитами.

При виникненні аварійної ситуації на підприємстві, можливе виникнення надзвичайної ситуації і в селищі міського типу.

ТОВ «Біловодський елеватор» включає в себе:

- територія виробничої зоні 18,6 Га;

- житлова зона 0,7 Га.

Територія межує:

- з Північної сторони - лінія залізниці;

- зі Східної сторони - цегельно-черепичний завод;

- з Південної сторони - житлова зона;

- з Західної сторони - приватний сектор.

Рельєф місцевості - спокійний.

Роза вітрів близька до кругової з невеликим переобладнанням західного та східного напрямку вітру.

Основна виробнича діяльність - зберігання зернової продукції сільського господарства.

Всі виробничі будівлі ІІ та IIІ ступеня вогнестійкості. Категорія підприємства по вибухопожежній небезпеці "вибухопожежонебезпечне "Б".

Покриття доріг, проїздів та площадки на території підприємства асфальтове та бетонне. Є 2 в'їзди.

Опалення - водяне. Здійснюється за допомогою котельні, яка розміщується на території підприємства.

На території ТОВ «Біловодський елеватор» існує об'єднаний виробничо-протипожежний водопровід з магістральними трубами (діаметр 150 мм та 100 мм), та розміщеними по території 4 пожежних гідрантів та 24 пожежних кранів ( в силосному корпусі та на зерносушилках). Також на підприємстві є 2 пожежних водоймища ємністю по 150 м³ кожне, які поповнюються від внутрішнього водопроводу, який живиться від свердловини.

Нещодавно на заводі була збудована водонапірна башта на 100 м³. Тиск у зовнішньому водопроводі до 5 атмосфер створюється за допомогою відцентрового насосу та водонапірної башти.

Відцентровий насос встановлений в будівлі пожежного депо.

ТОВ «Біловодський елеватор» розміщений в районі виїзду ДПРЧ-28, яка знаходиться на відстані 9 км від території підприємства.

Номенклатура основної продукції	Потужність підприємства
Зерно	проектна	фактична
Ємність елеватора	75 тис.т	69 тис.т
Ємність складів	40 тис.т	19,6 тис.т

1.3.2 Джерела формування екологічної небезпеки на підприємстві

Таблиця 1.4 -. НЕБЕЗПЕЧНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ ВИРОБНИЦТВА

№ пп	Найменування технологічного процесу	Вид небезпеки	Невідповідність вимогам безпеки	Стан технологічного обладнання
1.	Вогнева сушка зерна	Пожежа	Відповідає	Задовільний

У таблицях 1.1 та 1.2 приведені дані щодо технологічних викидів шкідливих речовин та відходи виробництва від ТОВ «Біловодський елеватор» [3].

Таблиця 1.1 - Технологічні викиди шкідливих речовин

№ пп	Найменування шкідливої речовини	Клас небезпеки	Викинуто фактично т/рік	Дозволений викид т/рік (посилання на нормативні документи)
			в атмосферу	у водоймища	в атмосферу	у водоймища
1.	Сірчистий ангідрит	3	5,690		5,690
2.	Окис вуглецю	4	13,150		13,150
3.	Окис азоту	2	2,530		2,530
4.	Тверді (зерновий пил)	3	20,960		20,960

Таблиця 1.2 - Відходи виробництва

№ пп	Найменування шкідливих відходів	Клас небезпеки	Фізикохімічна характеристика	Використано або знищено, т/рік	Складується на полігонах і накопичувачах
					Фактична кількість	Допустима кількість
1.	Побутові відходи.	4	Мінеральні домішки, бумага	53,5	0,05	3
2.	Акумуляторні батареї	2	H2SO4+Pb Без зливу електроліту	2 шт.	2 шт.	2 шт.
3.	Шини.	4	Металокорд, резина	10 шт.	10 шт.	22 шт.
4.	Чорний брухт	4	Fe	13,2	13,2	5
5.	Лампи ртутні	1	Небезпеку не причиняють	35 шт.	35 шт.	56 шт.
6.	Зерновідходи 3 кат.	4	Мінеральні домішки, органічні домішки.	911	911	1356
7.	Моторні мастила	3	Мінеральні та напівсинтетичні	2,5	2,5	2,4
8.	Термометри	1	Скляні, спиртові	2 шт.	2 шт.	2 шт.
9.	Пил абразивний	4	Метал+карборунд	0,02	0,02	0,04
10.	Деревовідходи	4	Обрізки доски.	0,72	0,72	0,3

1.4 Оцінка впливу основних джерел забруднення на навколишнє природне середовище

На ТОВ «Біловодський елеватор» застосовуються наступні горючі речовини.

Зерновий пил - легкогорючий матеріал у зваженому стані - вибухонебезпечний. НПВ пилу зернових елеваторів у більшості залежить від обладнання, в якому він накопичується. Наприклад, для пшеничного пилу відібраного із аспираційної системи _н = 12,6 - 30,2;

із пилової камери _н = 22,7 - 6б;

із обладнання _н = 35 - 170 г/м³.

Тиск вибуху тим вище, чим більше концентрація пилу у повітрі віддаляється від НПВ до ВПВ. Найбільш вибуховий тиск та найбільша сила вибуху виникає при оптимальній концентрації горючого пилу, різного для кожного роду пилу. Для зернового пилу НПВ від 40 до 90 г/м³. Для мельничної - НПВ від 10-50 г/м³. Для комбікормового пилу НПВ від 7,6 до 25 г/м³.

Для комбікормового пилу НПВ від 7,6 до 25 г/м³. По мірі підвищення концентрації пилу наступає ВПВ вище якого вибуху не виникає, але пил ще горить.

Самозаймання зернового, мучнистого та комбікормового пилу - 600-800⁰С, а загоряється при 250-650⁰С.

Для знищення шкідників зерна та знезаражування зерносховищ використовується ЛЗР, такі як:

- сірковуглець;

- діхлоретан;

- суміш діхлоретана з хлорпікріном і зеленим маслом.

Сірковуглець СS₂ - одна з найбільших пожежонебезпечних рідин. Температура спалаху рівна -43⁰С, самоспалаху +90⁰С. Область спалахування 1-50%.

Пари СS₂, які змішані із зерновим пилом при нагріванні до 100⁰С вибухають. Сірковуглець - ядовитий, спроможний до електризації.

Діхлоретан С₂Н₄Cl - має температуру спалаху 9⁰С, самоспалаху 413 ⁰С. Область спалахування 6,2 - 16%. Температурні межі спалахування 8-31⁰С. Суміш діхлоретана з хлорпікрином і концентратом зеленого масла мають приблизно однакові пожежонебезпечні якості, що й діхлоретан.

Шрот підсонячний - горюча речовина спроможна до самозагоряння. Вологість 8,4 %. Температура самозагоряння 775 ⁰С.

НКПРП - 7 г/м³ .

Мінімальна енергія загоряння - 13,8 МДж.

Кукурудза - горюча речовина. Температура самозагоряння - 440 ⁰С. Температура тління - 200⁰С. НКПРП = 60 г/м³. Максимальний тиск вибуху - 940 кПа.

Горох - горюча речовина. Зразок вологість - 9-10%, має температуру самозагоряння:

аерогеля - 260⁰С;

аеросуміши - 560⁰С.

НКПРП=50 г/м³. Максимальний тиск вибуху - 470 кПа.

Мінімальна енергія загоряння 40 мДж.

Размещено на Allbest.ru