Статево-вікова структура населення як чинник геодемографічного розвитку регіону (на прикладі Полтавської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статево-вікова структура населення як чинник геодемографічного розвитку регіону (на прикладі Полтавської області)

Ірина Барило

У статі проаналізовано закономірності формування статево-вікової структури населення як якісної характеристики геодемографічних процесів Полтавської області. Розраховано основні геодемографічні показники (коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту). Виявлено особливості розподілу міського та сільського населення за статтю та віком. Визначено демографічне навантаження (максимальні та мінімальні показники) за районами та містами області. Розглянуто територіальні особливості статево-вікової структури населення Полтавської області.

Ключові слова: статево-вікова структура, відтворення населення, працездатний вік, старіння населення, демографічне навантаження.

Iryna Barylo. Age and sex structure of the population as a factor of geodemo- graphical development (for example Poltava region)

The study of the structural analysis of the population is an important element in research geodemographic development. This leads to some conclusions and identify possible changes in the dynamics of the population in the future. One of the most important factors that determine the mode of reproduction of the population is the age and sex structure of the population.

The main feature of the age and sex structure of the population of Poltava region is a large number of people older than working age. The coefficient of aging population (people over 60 years), is 23 %. Poltava region is characterized by a high level of aging female population. Mortality of working age men exceed the mortality of women (665.7 %o and 135.4 %o). It is extremely dangerous for the industrial production and reproduction of the nation. From the age interval 50-54, a number of women prevails which reaches over 70 years, 28.6 thousand and 64.7 thousand people. демографічний населення полтавський область

Thus, in the Poltava region there is a trend of «aging from below», which is due to a gradual decrease in the number of children as the result of contraction of fertility. There is a gradual transition from the «fixed» type age and sex structure to the «regressive».

Key words: age and sex structure, reproduction, working age, aging population, demographic burden.

Ирина Барило. Половозрастная структура населения как фактор геодемографического развития региона (на примере Полтавской области). В статье рассмотрены закономерности формирования половозрастной структуры населения как качественной характеристики геодемографических процессов в Полтавской области. Рассчитаны основные геодемографические показатели (коэффициенты, рождаемости, смертности, естественного прироста). Проанализированы особенности распределения городского и сельского населения за полом и возрастом. Определена демографическая нагрузка (максимальные и минимальные показатели) за районами и городами области. Рассмотрены, территориальные особенности половозрастной структуры населения Полтавской области.

Ключевые слова: половозрастная структура, воспроизведение населения, работоспособный возраст, старение населения, демографическая нагрузка.

Постановка проблеми. Вивчення структурного аналізу населення є важливим елементом у дослідженнях геодемографічного розвитку регіону. Це дозволяє зробити певні висновки щодо геодемографічних тенденцій та виявити можливі зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Процеси відтворення населення тісно взаємозв'язані з соціально-економічним особливостями розвитку території і, таким чином, вказують на наявні внутрішні зв'язки між соціально-економічними чинниками та демографічною ситуацією регіону [1, 2]. Сьогодні для України характерними є переорієнтація національних інтересів, формування нової національної стратегії спрямованої на людський розвиток. Таким чином, це посилює актуальність досліджень демографічного спрямування, вивчення структурної складової населення на рівні окремих регіонів.

Виклад основного матеріалу. Одним з найважливіших факторів, які визначають режим відтворення населення є статево-вікова структура населення. Оцінка якості населення неможлива без врахування змін його вікової структури, вікових відмінностей, інтенсивності їх прояву. Специфіка віку та статті як якісних ознак дозволяє характеризувати геодемографічні процеси як безпосередню основу формування різних властивостей населення, вважаючи статево-вікову структуру населення єдиною абсолютною структурою, провідною елементно-структурною особливістю населення [1, 2].

Характерною рисою статево-вікової структури населення Полтавської області є велика частка осіб старше працездатного віку. Коефіцієнт старіння населення, який характеризує частку осіб понад 60 років, складає більше 23 %. У сільській місцевості цей показник значно вищий, ніж у міських поселеннях - 26 % та 21 % відповідно. Про поступове старіння населення свідчить також зміна його вікової структури. За період 2001 - 2013 рр. у Полтавській області частка дітей у віці 0-14 років значно зменшилась, а частка осіб у віці 65 років і старше збільшилась. Крім того, Полтавська область серед регіонів України відзначається досить високим рівнем старіння жіночого населення. Взагалі статева структура населення області характеризується стабільною перевагою жінок над чоловіками. На кожну 1000 осіб жіночої статі в середньому по області припадає 849 чоловіків. Питома вага чоловіків та жінок значно коливається в залежності від вікової групи. У віці 0-29 років чоловіки складають 51,5 % загальної кількості населення цієї вікової групи. Але, починаючи з вікової групи 30-34 роки, загальна частка жінок області починає перевищувати 50 % і поступово збільшується. У віці 70 років і старше питома вага жінок складає 68,4 % [4, 5]. Для міських населених пунктів є характерним переважанням жінок над чоловіками у віці з 30 років (рис. 1), для сільських населених пунктів - з 50 років (рис. 2).

Так, для міського населення (рис. 1) характерні виражені «піки», які відповідають віковим інтервалам 25-29, 50-54, 80 років і старше, що спричинено такими явищами як компенсація та амортизація, а вік балансування (коли кількість чоловіків і жінок зрівнюється) припадає на інтервал 25-30 років, після цього має місце перевага кількості жінок у всіх вікових групах.

Для сільського населення також можна визначити «піки» в таких же вікових категоріях як у міського населення. На рис. 2 видно, що для сільського населення регіону існує дві вікові групи балансування: перший - вік 20-29 роки; другий - вік 50-59 років [2, 5].

Особливістю смертності у працездатному віці є так звана «над смертність» чоловіків, що спричинено зростанням надлишкових смертей 40- річних чоловіків від нещасних випадків, отруєнь і травм, від хвороб системи кровообігу, органів дихання і травлення тощо. У 2008-2013 рр. показники смертності чоловіків від усіх причин в працездатному віці перевищував смертність жінок (665,7 %о та 135,4 %% відповідно). Це є надзвичайно загрозливим процесом як для сфери промислового виробництва так і для відтворення нації. З вікового інтервалу 50-54 роки починає формуватися переважання кількості жінок (64,7 тис. осіб) над чоловіками (28,6 тис. осіб), яке досягає максимуму у віці понад 70 років [5]. Таким чином, в Полтавській області простежується тенденція «старіння знизу», що відбувається через поступове зменшення кількості дітей у наслідок скорочення показників народжуваності. Спостерігається поступовий перехід від «стаціонарного» типу статево-вікової структури до «регресивного».

Наслідком негативних тенденцій розвитку геодемографічних процесів регіону, а саме статево-вікової структури населення, є значне навантаження на населення працездатного віку. Так, якщо у 2008 р. на 1000 осіб працездатного віку припадало 385 осіб післяпрацездатного віку і 227 осіб у віці молодшому за працездатний вік, то у 2013 р. - 369 та 209 осіб відповідно. Головною причиною спаду показників є зменшення загальної кількості населення по районам та містам області на 4 % (з 1517 тис. осіб у 2008 р до 1460 тис. осіб. у 2013 р.) [4, 5].

Для співвідношення вікових груп населення Полтавської області було застосовано показники демографічного навантаження: 1) загальний коефіцієнт демографічного навантаження (кзаг); 2) коефіцієнт демографічного навантаження дітьми (кд); 3) коефіцієнт демографічного навантаження прабатьками (кп); 4) коефіцієнт демографічного навантаження покоління батьків старими (від 65 років і старше) (кс); 5) коефіцієнт демографічного навантаження покоління дітей прабатьками (кп/д); 6) загальний коефіцієнт демографічного навантаження населення працездатного віку (кп.заг); 7) коефіцієнт демографічного навантаження населення допрацездатного віку (кп.дп); 8) коефіцієнт демографічного навантаження населення післяпрацездатного віку (кп.пп) (табл. 1) [2].

Коефіцієнти демографічного навантаження у Полтавської області у 2013 р, %о (обчислено за [5])

Аналіз коефіцієнтів демографічного навантаження на працездатне населення у Полтавській області (табл. 1) свідчить про наявність значних відмінностей у статево-віковій структурі міських та сільських поселень. Максимальний коефіцієнт навантаження покоління батьків притаманний жіночому сільському населенню (790 %о), а мінімальний - чоловічому міському населенню (465 %). Максимальний коефіцієнт демографічного навантаження дітьми припадає на чоловіче (217 %) та жіноче (186 %) міське населення. Граничні значення коефіцієнта демографічного навантаження прабатьками становлять 572 % для жінок у сільській місцевості та 300 % для чоловіків у сільській місцевості. Таким чином, коефіцієнт демографічного навантаження на працездатне населення у сільській місцевості набагато вищий ніж на міське населення. Особливо виділяються жінки сільської місцевості з показником демографічного навантаження 821 % у порівнянні на коефіцієнт навантаження на чоловіків у містах, де він складає 487%. Отже, міське населення характеризується початковим демографічним старінням, а сільське населення вже є досить старим. В свою чергу, чоловіки мають середній віковий показник старості, а жінки - надзвичайно високий. Закономірності розподілу міського і сільського населення за статтю і віком проявляються в різному ступені старіння населення в залежності від району області. Таким чином, райони Полтавської області можна розділити на декілька груп за величиною показника демографічного навантаження (рис. 3).

Найменше демографічне навантаження спостерігається для м. Комсомольськ (491 %) та м. Полтава (494 %). Для них характерне значна кількість осіб працездатного віку за рахунок наявності робочих місць, розвиненої соціальної інфраструктури тощо. Також незначне навантаження на населення спостерігається у м. Кременчук (523 %), м. Миргород (537 %) та Полтавському районі (551 %) за рахунок значної частки осіб працездатного віку та невисокого темпу росту народжуваності. У 18 районах області спостерігаються середні показники демографічного навантаження, які знаходяться в межах 560659 %. Найбільше навантаження на працездатне населення в районах (понад 660%) характерне для Лубенському, Миргородському (за рахунок значної частки осіб післяпрацездатного віку), Кременчуцькому, Семенівському, Кобиляцькому та Козельщинському (з високою часткою осіб допрацездатного віку в порівнянні з іншими районами області). Також важливо виділити демографічне навантаження особами допрацездатного та післяпрацездатного віку за типом поселення (місто та сільська місцевість), зокрема у територіальному відношенні. Максимальний коефіцієнт навантаження дітьми віком 0-14 років у містах спостерігається у Чорнухинському (256 %) та Диканьському (250 %) районах (в першу чергу, за рахунок незначної кількості міського населення). Максимальне навантаження особами старше працездатного віку у містах характерне для Миргородського району (731 %) (за рахунок збільшення осіб старше працездатного віку міграцією населення з метою переїзду до рекреаційної території, наявність курорту «Миргород»). Для порівняння найменше навантаження на міське населення особами старше 6о років зафіксовано в м. Полтава (74 %). Максимальний коефіцієнт демографічного навантаження особами допрацездатного віку у сільській місцевості є в Решетилівському (260 %о) та Диканському (250 %о) районах, що є позитивною тенденцією для можливого збільшення показників відтворення населення у майбутньому. Максимальний коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку серед сільських територій є в Зіньківському (401 %%) та Гадяцькому (400 %%) районах (за рахунок великої кількості осіб старше працездатного віку - 5,9 тис. та 9,2 тис. осіб відповідно).

Висновки

Таким чином, проведене дослідження дає підстави зробити висновки про те, що населенню Полтавської області притаманний регресивний тип відтворення, аналіз статево-вікової структури свідчить про суттєві її відмінності у міських та сільських населених пунктах, що зумовлюються впливом значного числа чинників, зокрема низькою народжуваністю, інтенсивністю смертності, швидким процесом старіння населення. Отже, статево-віковий склад населення є досить складною категорією геодемографічного розвитку регіону, оскільки на нього впливає численна кількість факторів. Крім того, можемо говорити, що на сучасну статево-вікову структуру населення Полтавської області впливають всі історичні процеси, що відбувались протягом останніх десятків років на території України. Статево-вікова структура є своєрідним віддзеркаленням всіх демографічних, соціальних, економічних і політичних процесів, що протікали раніше та мають місце сьогодні. Отже, подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінку наслідків наявної статево-вікового структури населення на геодемографічні процеси в регіоні та соціально-економічний розвиток Полтавської області.

Список використаних джерел

1. Kurylo I.O. Sotsialno-ekonomichna struktura naselennya: evolyutsiya, suchasnist, transformatsiyi: monografiya / I.O. Kurylo. - K.: IDSD NANU, 2006. - 472 s. [Курило І.О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації: монографія /І.О. Курило. - К.: ІДСДНАНУ, 2006. - 472 с.].

2. Niemets L.M., Segida K.Yu., Niemets K.A. Demografichnyj rozvytok Kharkivskoho regionu: monografiya / L.M. Niemets, K.Yu. Segida, K.A. Niemets. - Kh.: KhNUimeni V.N. Karazina, 2012. - 200 s. [Нємець Л.М., Сегі- да К.Ю., Нємець К.А. Демографічний розвиток Харківського регіону: монографія / Л.М. Нємець, К.Ю. Сегіда, К.А. Нємець. -Х.: ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2012. - 200 с.].?

3. OJitsiynyj sayt Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.ukrstat.gov.ua [Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ре-сурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua].

4. OJitsiynyj sayt Holovnoho upravlinnya statystyky u Poltavskij oblasti [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http:// www.poltavastat.gov.ua [Офіційний сайт Головного управління статистики у Полтавській області [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// www.poltavastat.gov.ua].

5. Rozpodil postiynoho naselennya Poltavskoyi oblasti za stattyu ta vikom na 1 sichnya 2013 roku: Stat. zbirnyk / [pid zah. red. O.A. Kravchenko]. - Poltava: Holovne upr. stat. u Poltavskij obl., 2013. - 91 s. [Розподіл постійного населення Полтавської області за статтю та віком на 1 січня 2013 року: Стат. збірник / [під заг. ред. О.А. Кравченко]. - Полтава: Головне упр. стат. у Полтавській обл., 2013. - 91 с.].

Размещено на Allbest.ru