Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Північно -Східний економічний район

1.1 Економіко - географічні показники району

1.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Мінерально - сировинні ресурси

1.3 Населення і працересурсний потенціал

1.4 Економічний потенціал регіону

1.5 Проблеми та перспективи розвитку району

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Площа - 83,9 тис.км2. Населення - 5664,8 тис. осіб. Склад: Полтавська, Сумська і Харківська області.

Північно-Східний соціально-економічний район належить до найбільш індустріально розвинене них районів України, характеризується вигідним економіко-географічним положенням, розташований на важливих шляхах сполучення з сусідньою Російською Федерацією, поблизу металургійних баз Донбасу та Придніпров'я. На сході район межує з Донецьким соціально-економічним районом, на півдні - з Придніпровським соціально-економічним районом, на північному заході - з Столичним соціально-економічним районом; з сходу район має безпосередній вихід до Курської та Білгородської губерній Російської Федерації.

Комплекс природно-економічних передумов сприяє в Північно - Східному районі розвитку багатогалузевої промисловості, особливо машинобудування, а також сільськогосподарського виробництва .

У районі склався потужній індустріально-аграрний господарський комплекс. На промисловість припадає 75% валового продукту. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні після Донбасу та Придніпров'я. У ньому зосереджено 20% машинобудування України. Висока територіальна концентрація промисловості визначає значні показники обсягів товарної продукції з розрахунку на одного жителя, особливо це стосується Харківської області. В районі виробляється понад 13% продукції сільського господарства України.

Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства

1. ПІВНІЧНО - СХІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РАЙОН

1.1 Економіко - географічні показники району

Розташований у північно-східній і, частково, центральній частині країни. Площа його становить 84 тис. км2 (13,9% території України). Населення - 5,8 млн. осіб (на 01.01.2005, що сягає 12,0% загальної людності у державі). Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області. На північному сході межує із Курською і Білгородською областями Російської Федерації, на сході - з Донецьким економічним районом, на півдні - з Придніпровським, на південному заході і заході -- з Центральноукраїнським і Столичним економічними районами України (Додаток А).

Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства. Основні показники соціально-економічного розвитку району за 2004 р. наведено в табл.1. [5; с.655]

Таблиця 1. Основні показники соціально-економічного розвитку Східного економічного району (2004 р.)

Проказники	Україна	Північно -Східний район	Полтавська обл.	Сумська обл.	Харківська обл.
Територія,тис.км2	603,5	84,0	28,8	23,8	31,4
Чисельність наявного населення, тис.чол.	47280,8	5664,8	1572,5	1243,9	2848,4
Щільність населення чол./км2	78	67	55	52	91
Питома вага міського населення, %	67,7	70,7	59,5	65,5	79,0
Трудові ресурси, зайняті в усіх сферах економічної діяльності, тис.чол.	20295,7	2490,4	670,3	534,4	1285,7
Валова додана вартість (у факт цінах), млн.грн.	244497	28190	8853	4822	14515
ВДВ у розрізі на душу населення, грн.	5114	4929	5533	3795	5045
Інвестиції в основний капітал, млн.грн.	75714	9044	2887	1102	5055
Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), у відпускних цінах виробника, млн.грн.	326543,9	39976,8	19413,6	5646,6	14916,6
Валова продукція сільського господарства у порівняних цінах 2002р. млн.грн.	66257	9297	3448	2174	3675
Основні засоби виробництва, у фактичних цінах, млн. грн.	1026163	138840	38396	25896	74548
Наявні доходи населення млн. грн..	206594	24782	7225	5024	12533
Виробництво електроенергії, млрд кВт * год	173,0	10,92	1,2	0,32	9,4
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування, км	22301	3156	853	791	1512
Густота залізничних колій загального користування, км на 1000 км2 території	37	37,6	30	33	48
Довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям, тис. км	163,8	24,5	8,8	6,5	9,2
Густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям, км на 1000 км2 території	271	291,7	306	272	294
Вантажообіг автотранспортних підприємств, млн тонно-км	5832,2	399,1	73,7	86,6	238,8
Експорт товарів, млн дол. США	14 572,5	965,9	440,7	197,5	327,7
Імпорт товарів, млн дол. США	13956,0	758,9	210,6	118,3	430,0
Кількість лікарів усіх спеціальностей: всього, тис.осіб на 10 000 населення	223,4 47,4	27,5 48,5	7,3 4 6,6	4,5 36,7	15,7 55,5

Східний район займає 13% території України, тут зосереджено 10,5% природно-ресурсного потенціалу (в грошовому еквіваленті) країни, в тому числі: на мінеральні ресурси припадає 3,9%, водні -- 10,0, земельні -- 14,6, лісові -- 11,3 і рекреаційні 10,7%. Наявність земельних ресурсів обумовлює спеціалізацію області на сільськогосподарському виробництві (1,09 при 1,00 в Україні). Виробничий потенціал території за повною вартістю основних фондів становить 12,0% загального обсягу України, а трудоресурсний потенціал -- 12,3%. Обсяг реалізованої продукції промисловості сягає 12,2% в Україні, валової продукції сільського господарства -- 14,0% від виробленої в Україні, інвестицій в основний капітал -- 11,9% від загальноукраїнських, а обсяг створеної валової доданої вартості - відповідно 11,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ. [7; с.710]

Отже, економіко-географічне положення Східного економічного району відзначається такими чинниками:

* вигідне транспортно-географічне положення; близьке розташування Придніпров'я і Донбасу;

* перехрестя (або початок) трубопроводів, ліній електропередач; вихід до найважливішої водної артерії -- Дніпра;

* кордони з Росією, близькість до Білорусі.

Ці чинники сприяють різноманітним міжрегіональним і міжнародним економічним і культурним зв'язкам, створенню спеціальних форм територіальної організації виробництва, регіонів міждержавного та транскордонного співробітництва тощо. Перспективи міжнародного співробітництва району орієнтовані не тільки на країни Сходу, а й на широкомасштабну багатогалузеву співпрацю з розвинутими країнами світу - - Європейським співтовариством, США, країнами Азії тощо, на ринках яких користується попитом продукція району. При цьому особливого значення набуває збереження за національним виробником позицій у виробництві продукції експортоспроможної продукції оборонного значення (Додоток Б).

1.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу. Мінерально-сировинні ресурси

У надрах району знаходяться значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській областях виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких вирізняється Кременчуцьке, але особливе значення для регіону та країни мають ресурси розвитку паливної галузі.

Північно-Східний район багатий на різноманітні корисні копалини. Із паливно-енергетичних ресурсів тут є природний газ, що виявлений в усіх областях району, але основні промислові запаси зосереджені в Харківській області (Шебелинківське, Хрестищенське, Кегичівське, Мелехівське, Єфремівськета інші родовища).

Важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсько-Донецькій западині. Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. На території району знайдене кам'яне вугілля (Харківська, Полтавська та Сумська області), торф (Полтавська і Сумська області).

Видобуток природного газу в районі становив 83,0 % від видобутку в Україні. Серед інших найважливіших копалин, що видобуваються у районі, слід назвати такі: нафта з конденсатом - 65,7 % від видобутку в Україні; залізна руда -14; абразивна сировина -- 91,1; скляна сировина -- 44,25 %.

На базі цих родовищ створено значний паливно-енергетичний комплекс і сировинне забезпечення ряду галузей органічної хімії.

Регіон володіє значними запасами високоякісних залізних руд (4,5 млрд. т), зосереджених у Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська область). З-поміж іншої рудної сировини на території району відзначені титанові (Краснокутське Харківської області) та мідні (Картамиське, Берестянське Харківської області) руди.

У Харківській і Сумській областях відкрито родовища фосфоритів. Є поклади кам'яної солі (Сумська області), каоліну, кварцевихта скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших будівельних матеріалів.

Наявність у районі паливно-енергетичних ресурсів, залізорудних родовищ та інших корисних копалин сприяє розвитку продуктивних сил району. [1; с.236]

В економічному районі склався напружений паливно-енергетичний баланс. Наявність потужної промисловості супроводжується споживанням значної кількості електроенергії. Найпотужніша серед теплових електростанцій - Зміївська ДРЕС (виробляє 2,4 млн кВт електроенергії). Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими в районі є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії.

Більш енергомісткими показниками характеризуються такі зосереджені у районі галузі промисловості як: харчова - 12,6 %, хімічна і нафтохімічна - 11,5 %. Житлово-комунальне господарство району споживає 29,9 % електроенергії.

Земельні ресурси. Земельний фонд району відзначається великими площами земель, сільгоспугідь та ріллі. Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільгоспугідь України, рілля відповідно - 15,3 %, що становить 80,4% від загальної площі сільгоспугідь. Найбільший відсоток -- у Полтавській області (82,7%), у Харківській області -- 80,8%, у Сумській - - 77,0 %. Розвиток сільського господарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Район забезпечений водними ресурсами. По його території протікає чимала кількість річок. Крім Сіверського Дінця, всі вони належать до басейну Дніпра: це ліві притоки Дніпра - Сула, Псел, Ворскла, Орель, притока Десни - Сейм, Сіверський Донець з притокою Оскол.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосховище, а на річці Оскол - - Краснооскольське. Ці річки використовуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Лісові ресурси. Ліси у районі займають 10% території, зокрема в Сумській області - 15 %, Харківській - 9,4 %, Полтавській - 6,6 %. Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інших листяних порід у поліській частині. Для лісостепу характерні листяні ліси -- грабово-дубові та липово-дубові.

Рекреаційні ресурси. Східний економічний район має значний рекреаційний потенціал, основу якого становлять сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятки садово-паркового мистецтва. [6; с.184]

У районі розвідано 11 родовищ мінеральних вод, загальним обсягом 4909 тис. м3/добу, з них розробляється 10. Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.

1.3 Населення і працересурсний потенціал

північний східний економічний ресурсний

На 01.01.2005 року в Північно-Східному соціально-економічному районі проживало 5,6 млн. осіб, з них понад 2,8 млн. осіб проживало в Харківській області (37,7% від населення району). (рис. 1.1). Питома вага населення Північно-Східного соціально-економічного району в населення України становить 12%.

Рис. 1.1. Структура наявного населення району

Традиційно для сучасної України, спостерігається від'ємний природний приріст та загальне скорочення населення. Для району характерним є високий рівень смертності (16,7 о/оо), що перевищує пересічноукраїнський (14,8о/оо). Природно, що це породжує високі показники скорочення населення - природній приріст - 9,7% і практично однаковим він є в усіх адміністративних областях.

В статевій структурі населення переважають жінки - 54%. Так, на 1000 жінок припадало 847 чоловіків, що на 15 осіб було меншим від співвідношення чоловічого і жіночого населення у межах усієї держави. [11; с.110]

Національний склад населення району неоднорідний, більшість становлять українці - 80,5%. У регіоні мешкає майже 16,9% росіян, особливо у містах. Значна частка їх також зосереджена у північно-східній і східній частинах району.

Розміщується населення нерівномірно по території району, що відображається в неоднаковій щільності. Середні її показники складають 69,7 осіб/км2, що загалом нижче від пересічноукраїнського. Найбільша густота населення в Харківській області - 95,0 осіб/ км . Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1500 тис. осіб). У складі агломерації міста Чугуєв, Мерефа, Старий Салтів, Дергачі, Люботин та низка селищ міського типу.

У Північно-Східному економічному районі знаходиться 47 міст, у тому числі 19 обласного підпорядкування та 102 містечка, з яких половина розташована у Харківській області. Середня величина міського населеного пункту Харківської області найвища, і сягає більше 29 тис. осіб, а Сумської -- найменша (біля 24,0 тис. осіб). Найбільші міста регіону - Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Конотоп, Шостка, Лозова, Ізюм, Лубни, Комсомольськ, Ромни і Охтирка. Причому тільки перших чотири мають чисельність населення більше 100 тис. осіб. Загальний рівень урбанізації в районі становить 70%.

Працездатне населення становить 57,8%, тобто майже відповідає пересічноукраїнському рівневі (57,9%), молодь-- 17,3% (на 1,4% менше), особи похилого віку- 24,9% (на 1,5% більше). На 1000 осіб населення району припадало 307 пенсіонерів, що тільки на 2% більше від пересічноукраїнського рівня.

Для більшості міст характерним є скорочення населення.

Північно-Східний район виділяється посиленою міграцією, населення у великих містах поступово зменшується за рахунок від'ємного природного приросту. Великі міста, особливо Харків, характеризуються інтенсивною маятниковою міграцією.

Для району характерною рисою є достатня забезпеченість трудовими ресурсами. Загальна їх чисельність складає 3590,3 тис. осіб; найкраще забезпечена ними Харківська область. Рівень зайнятості досягає 55%. Переважна більшість населення зайнята у матеріальному виробництві. Працездатне населення становить 57,8%, тобто майже відповідає пересічноукраїнському рівневі (57,9%), молодь-- 17,3% (на 1,4% менше), особи похилого віку- 24,9% (на 1,5% більше). На 1000 осіб населення району припадало 307 пенсіонерів, що тільки на 2% більше від пересічноукраїнського рівня. [2; с.239]

Трудові ресурси району мають досить високу кваліфікацію й рівень освіти; це стосується, насамперед, ресурсів Харківської агломерації, Полтави, Сум, де зосереджені складні, наукомісткі види виробництва. Зменшення контингенту трудових ресурсів перешкоджає розширенню працемістких виробництв, на яких район до цього часу в значній мірі спеціалізувався. Швидкий відтік сільського населення в міста не супроводиться адекватним підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві, що також створює гостру проблему.

1.4 Економічний потенціал регіону

Східний економічний район - це промислово-аграрний район, де співвідношення промисловості й сільського господарства становить 5,4:1,0. На початок 2000-х років в загальнодержавному поділі праці основні галузі економіки району характеризувалися такими коефіцієнтами локалізації: промисловість 1,64, сільське господарство - 1,03, транспорт і зв'язок -- 0,85. Коефіцієнт зосередження випуску товарів і послуг основних господарсько формуючих галузей економіки району склав 0,395 (Додаток В).

Східний економічний район має високу частку в усіх галузях економіки України. Валова додаткова вартість, створена в економіці району у 2004 р., становила 13,1 % всієї додаткової вартості України; з неї майже половина виробляється у Харківській області. Найбільший внесок у валову додаткову вартість України здійснює промисловість району - 14,6% новоствореної вартості. У Полтавській області створюється 5,3 % додаткової вартості промисловості, у Харківській -- 6,8, у Сумській -- 2,6 % (табл. 1.2).

У Північно-Східному районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Район характеризується складною і розвинутою структурою.

Таблиця 1.2. Галузева структура ВДВ Північно-Східного економічного району у 2004р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)

Галузева структура, %	Україна	Північно -Східний район	Полтавська обл.	Сумська обл.	Харківська обл.
Усього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Галузі, які виробляють товари	55,1	58,4	63,3	60,3	54,2
Промисловість	34,2	38,2	41,2	36,1	37,0
Будівництво	5,2	5,7	8,2	5,5	3,9
Сільське господарство	14,1	13,3	12,7	17,2	12,3
Інші галузі, які виробляють товари	1,6	1,2	1,2	1,5	1,0
Галузі, які надають послуги	44,9	41,6	36,7	39,7	45,8
Транспорт та зв'язок	14,8	13,3	11,4	10,7	15,7
Галузі сфери обігу	9,9	8,6	7,8	12,7	7,5
Житлово-комунальне господарство	5,5	5,6	5,1	5,3	6,1
Галузі соціально-культурної сфери	8,3	7,3	6,9	7,2	7,7
Ін.галузі, які надають послуги	6,4	6,8	5,5	3,8	8,8

Провідне місце тут займає промисловість. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу Північно-Східний соціально-економічний район посідає трете місце в Україні. [7; с.715]

Аналіз динаміки територіальної і галузевої структури економіки за 1990-2006 рр. свідчить про значні зміни її в усіх областях району. Необхідно наголосити на тенденції зміни за цей період співвідношення видобувних і обробних галузей в напрямі значного підвищення частки видобувних. При збільшенні частки електроенергетики, паливної промисловості, металургії і харчової промисловості в галузевій структурі промисловості, скоротилась питома вага хімічної та нафтохімічної промисловості машинобудування й металообробки, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, промисловості будівельних матеріалів і легкої промисловості (Додаток Г).

Рис. 1.2. Галузева структура промисловості Північно-Східного району.

Таким чином у Південно-Східному економічному районі, зокрема в Харкові, зосереджені важливі галузі машинобудування: енергетичне та електротехнічне, що випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтного устаткування; у Полтаві -- заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах - - заводи важкого компресоробудування та електроламп. (табл.. 1.3) [7; с.719]

Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна. (див. рис.1.2)

У регіоні є значний комплекс паливних галузей: газо- і нафтодобувної, нафтопереробної, а також торф'яної. Обсяг продукції паливної промисловості становить майже 30 % від загальноукраїнського. Значну кількість газу добувають у Харківській області.

Таблиця 1.3. Територіально-галузева структура промисловості району у 2004р. (частка району і області у загальному обсязі України, %)

Галузі промисловості	Територіальна структура	Галузева структура, %
	Україна	Північно -Східний р-н	Полтавська обл.	Сумська обл.	Харківська обл.	Україна	Північно -Східний р-н	Полтавська обл.	Сумська обл.	Харківська обл.
Уся промисловість	100,0	12,0	4,5	2,4	5,1	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	8,8	1,3	0,8	6,7	12,2	8,9	3,6	4,1	15,9
Паливна промисловість	100,0	33,3	19,0	7,8	6,5	10,1	28,0	42,7	32,8	12,8
Чорна металургія	100,0	2,2	2,1	0,0	0,1	27,4	5,1	12,9	0,3	0,5
Кольорова металургія	100,0	2,0	--	--	2,0	2,5	0,4	--	--	1,0
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	7,3	1,6	4,6	1,1	5,8	3,5	2,1	10,8	1,3
Машинобудування і металообробка	100,0	20,7	4,9	4,7	11,1	13,2	22,8	14,4	25,5	28,9
Деревообробна і целюлозно -паперова промисловість	100,0	5,5	0,4	0,2	4,9	2,3	1,0	0,2	0,2	2,2
Промисловість буді вельних матеріалів	100,0	8,5	2,4	0,8	5,3	2,6	1,8	1,4	0,9	2,7
Легка промисловість	100,0	8,6	2,0	3,5	3,1	1,6	1,1	0,7	2,3	1,0
Харчова промисловість (без борошно- мельно-круп'яної")	100,0	16,3	5,3	2,9	8,1	17,4	23,8	20,5	21,6	27,7

Одним з найбільш розвиненими галузями промисловості є машинобудування і металообробка, де зайнято до 60% усього промислово-виробничого персоналу. В самій Харківській області зосереджено 20% машинобудування України.

Галузі машинобудування в економічному районі представлені такими підгалузями: енергетичне та електротехнічне машинобудування, яке зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві - заводи електротехнічних виробів та устаткування для електропідстанцій. Заводи важкого компресоробудування та електропомп також розміщені в Сумах.

Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розміщені в Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що виробляє мостові електрокрани, будівельні баштові крани). Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (Кременчуцький вагонобудівний завод випускає різні види вагонів), в Харківській області (Ізюмський тепловозоремонтний завод). [5; с.241]

Виробництво сільськогосподарських машин представлене Харківськими тракторним заводом, заводом «Серп і молот», Галешиським машинобудівним заводом (м. Карлівка) та ін. Впроваджується в життя спільний з Польщею проект виробництва зернозбиральних комбайнів «Бізон» на заводі ім. Малишева (Харків). Запчастини частково надходитимуть з Польщі, а частково вироблятимуться на заводах України.

Автомобілебудування зосереджене в Кременчуці. Тут випускають великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної прохідності, тягачі (наприклад «КрАЗ-ІVЕКО»).

У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість, де виробляють пасажирські і транспортні літаки. Планується випуск літаків нового покоління -АН-140 (транспортно-пасажирські) і АН-70 (військово-транспортні).

Значного розвитку набула металообробка. Зокрема, в Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, м.Комсомольськ, який виробляє залізорудний концентрат та окотки. У Кременчуці та Полтаві діють ливарно-механічні заводи.

Харчова промисловість району переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. Тут виробляється до 10% найважливіших продуктів харчування від загального їх обсягу в Україні. Відповідно, розвинутими є цукрова, спиртова, олійна, борошномельно-круп'яна, м'ясна молочна та інші галузі харчової промисловості.

Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 18% цукру в Україні. На території району є 39 цукрових заводів - Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область) Куп'янський, Орільський (Харківська область) цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська область).

Район випускає 16,3% вершкового масла в Україні. Маслоробна промисловість представлена значною кількістю підприємств, розміщених по всій території району, та молочноконсервними заводами.. У районі працює мережа консервних заводів.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, барвники. В районі сформувався нафтохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної галузі зосереджені у Харкові - пластмаси, лаки, фарби, побутова хімія; Кременчуку - нафтопереробний завод, виробництво технічного вуглецю; Сумах - фосфорні добрива, сірчана кислота, отрутохімікати, лакофарбова продукція; Шостці - фотоплівки; Щебелинці - хімреактиви.

На важливому місці за вартістю виробленої продукції в районі є легка промисловість. Значного розвитку набули текстильна, хутрова та шкіряно-взуттєва галузі. Найбільшими центрами виступають Харків(тут розташоване найбільше в Україні хутрове об'єднання), Полтава, Суми, а також Ромни (інколи це місто навіть називають сучасною столицею легкої промисловості України - сьогодні тут виробляється 75% гардинно-тюлевих виробів, 35% взуття України), Лубни, Кременчук, Охтирка, Лебедин, Куп'янськ.

Будівельний комплекс у Східному районі є одним із найпотужніших в Україні. На базі чисельних родовищ виробляються будівельні матеріали: цемент, залізобетонні вироби, черепиця, кераміка, фаянс. Особливо виділяються потужністю Кременчуцька база будівельної індустрії та Балаклійський цементно-шиферний комбінат. Потужні підприємства будівельної індустрії працюють і у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. У Харкові, Полтаві, [4; с.118]

Кількість будов і підприємств, на яких здійснюється будівництво окремих об'єктів у районі, становить 839 - - це 12,5 % від загальної кількості цих об'єктів в Україні. Будівництво нових об'єктів налічує 346, з них новобудов - 145, реконструкція діючих підприємств - 106, розширення діючих підприємств -- 95.

Соціальні, економічні та природні умови району зумовлюють розвиток високо інтенсивного сільського господарства. На сільськогосподарські угіддя тут припадає 78% загальної земельної площі. На район припадає 14% загальнодержавного валового збору зерна і виробництва м'яса, 24% цукрових буряків.

Ключову роль в сільськогосподарському комплексі району відіграє рослинництво. В сільськогосподарському виробництві зайнято 4,3 млн. га, найбільше - в Харківській області - 1,7 млн. га (2004р.). основною зерновою культурою є озима пшениця. Висока питома вага технічних культур (15,5%). Найважливіші серед них цукрові буряки і соняшник. Цукрові буряки вирощують по всій території, а соняшники - переважно на півдні і південному сході.

Для розвитку тваринництва, виробництва спирту, харчування населення значну роль відіграє картопля, яку вирощують в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в західній частині району. Її площі займають до 10% посівних площ .

На другому місці після рослинництва знаходиться тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочно-м'ясного напрямку (лебединська, симентальська, сіра українська, червона степова), м'ясо-салені та салені породи свиней. У вівчарстві переважають тонкорунні вівці породи прекос, з грубововняних - решитилівська і сокільська. Птахівництво району сконцентроване біля великих міст і представлена Пирятинською птахофабрикою в Полтавській області та Курганською - в Харківській. У районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.

О. Шаблій виділяє в Північно-Східному районі наступні зони спеціалізації сільського господарства:

а) зона молочно-м'ясного тваринництва, свинарства з льонарством, кртоплярством в північній частині Сумської області;

б) буряково-зернова зона з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Включає значну частину Сумської, Харківської та Полтавської областей. Найважливіші товарні культури - цукрові буряки і зернові (озима пшениця, гречка, просо). Друга технічна культура - соняшник.

в) зона зернових, олійних культур з вирощуванням тютюну та овочевих культур, м'ясо-молочним тваринництвом і тонкорунним вівчарством. Ця зона розташована в степовій зоні Північно-Східного району.

Транспортний комплекс. Тут розвинулись усі види транспорту. Більшість вантажів перевозиться залізничним транспортом, а в пасажироперевезенні переважає автомобільний транспорт. У структурі перевезень вантажів переважає ввіз. У район довозиться паливо, метал, будівельні матеріали, ліс, а вивозять продукцію машинобудування, цукор, масло, олію, одяг, взуття.

Залізнична мережа найгустіша в східній частині району, що лежать на шляхах між Донбасом і Київським соціально-економічним районами. Загальна довжина залізних доріг досягає 3,2 тис. км, при середній щільності 37,5 км/1000 км. Крім обласних центрів великими вузлами є є Кременчук, Конотоп, Лозова. Головні залізниці: Київ - Полтава - Донецьк ; Харків - Полтава - Кременчук; Харків - Полтава - Київ; Москва - Харків - Донбас.

Все більшу роль відіграє автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів району досягає 24 тис. км. Через територію району проходять важливі автомагістралі міждержавного та міжнародного значення: Москва - Харків - Сімферополь; Київ - Ростов-на-Дону. Важливими транспортними артеріями є Дніпро та його притоки Сула, Псел і Ворокла. На Дніпрі розташований великий річковий порт Кременчук. Добре розвинутим є трубопровідний транспорт (газопроводи “Союз”, Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ та нафтопроводи Мічуринск - Кременчук, Гийдинці - Глинсько - Розбишівське родовище - Кременчук). Поступово набирає темпів авіаційний транспорт. [7; с.721]

1.5 Проблеми та перспективи розвитку району

Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Північно-Східному соціально-економічному районі необхідно розв'язати низку проблем.

Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. На початку 90-х рр. термінової зміни в районі потребували до 25% загального обсягу основних фондів, у тому числі 40% машин та устаткування. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 70% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном “IVEKO”.

Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс району, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в районі триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.

Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві.

Підвищення рівня функціонування вимагає цукрово-буряковий комплекс. Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.

Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі. Державний комітет нафтогазової промисловості України і Харківська обласна адміністрація підписали угоду про виробництво в регіоні бурового і нафтовидобувного обладнання.

В Харкові створено технопарк на базі використання науково-технічного потенціалу та переваг прикордонного розташування.

Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінца та Дніпра. Особливої шкоди навколишньому середовищу завдають галузі промисловості, зокрема Харківської області, територія якої належить до екокризових індустріальних районів. Вплив промисловості супроводжується негативними змінами в повітряному та водному басейнах, надрах та земельних ресурсах. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворювальність населення та ін.

Існує низка перепон по впровадженню інноваційних технологій в Україні. Для зарубіжних інвесторів більш вигідним є вкладати кошти в вітчизняну сферу послуг, торгівлю, зв'язок, харчову і металургійну промисловість. Сьогодні існує дещо спрощене розуміння змісту інноваційних господарських систем - високі темпи створення і освоєння нових технологій і переважання складних, наукомістких виробництв. А найважливішими передумовами створення інноваційних економік полягає у високорозвиненому науковому комплексі і відповідній індустріальній базі. З цією метою у 1999 р. В Україні діє “Концепція інноваційного розвитку”. [8; с.348]

Важливим моментом є усвідомлення не лише високого розвитку науки, багатогалузеву промисловість і освіченість населення, а й “інноваційна мотивація” - здатність динамічно реагувати на виникаючі потреби ринків.

Сьогодні своєрідним іспитовим полігоном інноваційної політики держави є Технологічний парк “Інститут монокристалів” - об'єднання на юридичній основі суб'єктів наукової, технологічної та підприємницької діяльності різних міст країни, що мають високий інноваційний потенціал. Спеціальний режим діяльності дозволяє їм забезпечити повний цикл впровадження їхніх проектів у життя - від наукових досліджень до промислового випуску продукції, маркетингових досліджень і навчання персоналу.

Сьогодні це найбільший в Україні і колишньому Союзі центр з розробки, досліджень і застосування функціональних матеріалів, що використовуються в атомній енергетиці, лазерній, інформаційній та інших галузях сучасної техніки, До цього спектру слід додати ще комплекс робіт, необхідних для комерціалізації наукових розробок, залучення інвестицій у науково-технічну сферу, створення нових технологічних підприємств малого і середнього бізнесу.

ВИСНОВОК

До складу Північно - Східного району входять Харківська, Полтавська й Сумська області. За територією - 84 тис. км2 (13,9% території України) та кількістю населення - 5,7 млн чол. (12.0%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він характеризується, насамперед, потужним і галузево-різноманітним машинобудуванням: від важкого до електронного й авіаційного (20% машинобудування України). Він має розвинений агропромисловий комплекс: за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце. У галузевій структурі виділяються також легка, хімічна промисловість, енергетика, видобуток корисних копалин.

Районотвірним фактором є дуже розвинена транспортна мережа з магістралями загальнодержавного й міжнародного значення - залізницями, автошляхами, трубопроводами, авіалініями.

Велику організуючу роль відіграє Харків з його потужним науково-технічним потенціалом, що представлений низкою вузів, науково-дослідних установ, лабораторій, культурних закладів.

Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв'язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальними велетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування.

Потреби промислового комплексу викликали необхідність розміщення сільськогосподарського машинобудування, виробництва тракторів, обладнання для харчової промисловості.

Близькість металургійної бази, кваліфіковані трудові ресурси й потреби транспорту - все це сприяло розвиткові тут транспортного машинобудування. Територіально-галузева структура економіки. Північно-Східний район дає 13,7% валового внутрішнього продукту, зосереджує 12,7% основних фондів. Його частка в обсязі валової сільськогосподарської продукції становить 14,6%. Провідною галуззю економіки Північно-Східного району є машинобудування, де працює 61% промислово-виробничого персоналу. До важливих галузей належить також сільське господарство, харчова промисловість, транспортний комплекс.

Машинобудування району представлено як металомісткими, так і працемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін - один з найбільших в Європі - і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються в Кременчуці.

Тракторобудування й локомотивобудування зосереджене в Харкові, виготовлення вантажних залізничних вагонів - в Кременчуці, вантажних автомобілів - в Кременчуці («КрАЗ»).

Працемісткі види машинобудування зосереджені переважно в Харкові: верстатобудування, електроніка, виготовлення приладів, інструментів; тут же міститься один з найбільших в Європі авіазавод. У Сумах працює завод електронних мікроскопів. Верстатобудування, крім Харкова, є також в інших центрах - Лубнах, Сумах, Чугуєві.

Агропромисловий комплекс посідає друге місце в регіоні за часткою в валовій продукції. Він представлений, в першу чергу, виробництвом цукру, зерна, соняшнику й олії, м'яса, молока. Найбільші цукрові заводи діють у Лохвиці, Сумах (рафінадний завод), Куп'янську. Найпотужніші м'ясокомбінати - в Полтаві, Харкові, Сумах, Охтирці.

Легка промисловість представлена переважно трикотажною, швацькою й взуттєвою галузями. Найбільші центри - Харків, Полтава, Суми, Лубни, Лебедин.

Паливно-енергетичний комплекс базується як на місцевій сировині - видобуток і переробка нафти, газ, - так і на довізному з Донбасу вугіллі, а також поставках нафти й газу з-за кордону. В електроенергетиці переважають теплові електростанції, з них найбільша - Зміївська. Та назагал, енергомісткі види виробництва для Північно-Східного району не типові.

Хімічна промисловість характеризується перевагою нематеріаломістких виробництв. Виняток становить завод фосфатних добрив у Сумах. Для цієї галузі в Північно-Східному районі властивий «тонкий» профіль. Це виготовлення фото- і кіноплівки (Шостка), гумових виробів (Суми), фармацевтична промисловість (Харків), виробництво пластмас, лаків, фарб.

Ресурси району обмежені, а тому треба істотно підвищувати продуктивність праці. За рахунок великих капіталовкладень слід модернізувати основні фонди промисловості, завершити індустріалізацію сільського господарства на новій основі.

Необхідна територіальна деконцентрація виробництва, особливо в Харківському і Кременчуцькому вузлах, економічна активізація малих і середніх міст, зокрема на Сумщині. У структурі машинобудування наукомістким видам треба надати пріоритет.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антонік В.І., Ковальчук В.А., Кононенко В.Д. та ін., Розміщення продуктивних сил - К.: ВД «Професіонал», 2006

2. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економічних регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 2006

3. Зінь Е.Н. Регіональна економіка: Підручник. - К.: ВД «Професіонал», 2007

4. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України. Національна макроекономіка. - К.,Академія ,2002

5. Клиновий Д.В. Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України / За ред. Л.Г. Чернюк: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006

6. Коваль Я.В., Антоненко І.Я. Регіональна економіка: Навчальний посібник.- К.: ВД «Професіонал», 2005

7. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник./ С.І Дорогунцов, Т.А. Заєць, Ю.І. Пітюренко та ін.; За загальною редакцією д-ра екон. н. проф., чл.-кор. НАН України С.І Дорогунцова.- К.: КНЕУ, 2005

8. Розміщення продуктивних сил України/ за ред. Кочана Є.П.:Підручник - К.,Юридична книга, 2002

9. Сазонець І.Л., Джиджоян В.В., Чубар О.О. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2006

10. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і Регіоналістика: Підручник - К.: Вікар 2002.

11. Соціально-економічна географія України / За ред. Шаблія О.І. - К.: КНЕУ,2003.

12. Підліска О.А. Стан та перспективи розвитку регіонів України: методики оцінки ефективності територіальних утворень // Регіональна економіка, 2007 № 1 - с.101-114

ДОДАТКИ

Додаток А. Мережа економічних районів України

Додаток Б. Структура виробничого потенціалу Північно-Східного району

ДОДАТОК В. Типологія регіонів України за часткою реального виробництва (Україна - 1,00)

ДОДАТОК Г. Структура виробництва у регіонах України за сферами діяльності

Размещено на Allbest.ru