Сумська область

Размещено на http://www.allbest.ru

Реферат на тему:

«Сумщина»

Підготувала

учениця 9 класу

Кошарівського НВК

«ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ»

Гуторка Тетяна

2014

Сумська область

Сумськам омбласть -- область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Зараз у її складi 18 районiв, 15 мiст, з них 7 - обласного упорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв. Центр -- місто Суми.

Площа 23,8 тис. кмІ, населення -- 1164,6 тис. мешканців, у тому ч. 783 978 (66,7%), міського і 380 641 сільського на 1 жовтня 2010 року (1975 -- 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського). Нац. склад за переписом 2001: українців -- 88,8%, росіян -- 9,4%, інші -- 1,8%. 15 міст, 20 смт, 1 721 сіл. населених пунктів; 18 районів, 346 сільрад.

Географія

Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує із Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації -- довжина державного кордону з Російською Федерацією 298 км. На кордоні розташовані три пункти пропуску залізничного транспорту (Волфіно,Пушкарне, Зернове) та п'ять -- автомобільного (Бачівськ, Катеринівка, Рижівка,Юнаківка, Велика Писарівка).

На півдні, сході та заході Сумщина межує із Харківською, Полтавською таЧернігівською областями України. Відстань від обласного центра до столиці України м. Києва 350 км.

Сумська область розташована у північно-східній частині Лівобережної України. Північна частина області лежить у межах Новгород-Сіверського Полісся, південна -- належить до лісостепової зони.

Річки Сумської області належать до басейну Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Найзначніші з них -- Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. У долинах річок -- численні озера-стариці і болота; багато штучних ставків.

Історія

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. В V-ІІІ тис. до н. е. територія області була заселена мисливсько-рибальськими племенами. З кінця ІІІ початку І тис. до н. е. на території Сумщини жили землеробсько-скотарські племена. На берегах Сейму, Сули, Ворскли та Псла виявлено більше 70 городищ, поселень та курганних могильників. Починаючи з перших століть до н. е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов'янські племена. В VII--X ст. всю територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов'ян зумовив формування феодальних відносин і утворення однієї з наймогутніших держав свого часу -- Київської Русі, про велич і могутність якої Михайло Грушевський писав: «На кінець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало -- не тільки українські, а й інші, аж під теперішній Петербург та Москву».

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини. Розташований на кордоні зі степом край, незважаючи на постійні напади кочівників, був порівняно густо заселений. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильників. Крім невеликих поселень, існували й великі міста, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш,Глухів, Зартий. Територія Сумщини була ареною запеклих міжкнязівських війн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальні міжусобиці, половці посилили натиск на руські землі. Нашому краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам'ятку Київської Русі -- «Слово о полку Ігоревім».

На початку 20-х років XIII ст. зі сходу насунули монголо- татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складуВеликого князівства Литовського, Річі Посполитої. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Землями Сумщини проходило військо гетьмана Івана Виговського. Саме тут, під Конотопом, відбулась знаменита Конотопська битва, в якій українська армія перемогла російську. В 1708--1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрі боротьби гетьмана Мазепи з російським царем Петром I. Трагедія народу полягає в тому, що частина громадян підтримала гетьмана, інші -- царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страчені прибічники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено маніфест із засудженням Мазепи. Після руйнування гетьманської столиці Батурина столицею Гетьманської України став Глухів. Після скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком короткого періоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову відродилась українська державність, -- тоталітарної Російської радянської соціалістичної держави.

З другої чверті XIX ст. широкого розвитку набуло цукроваріння. Сумський повіт по кількості розташованих на його території заводів займав друге місце в Україні, а Суми називали цукровою столицею. В створеному в 1897 році цукровому синдикаті провідна роль належала цукрозаводчикам Сумщини -- Харитоненку i Терещенку.

Сумська область створена згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарівський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянецький, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов'язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смелівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський).

Адміністративно-територіальний поділ

За адміністративно-територіальним устроєм Сумська область поділяється на 18 районів, 7 міст обласного підпорядкування, 8 районного підпорядкування та 2 міських райони. Адміністративний центр -- місто Суми.

Райони

Міста обласного підпорядкування

Суми

Глухів

Конотоп

Лебедин

Охтирка

Ромни

Шостка

Відомі люди, уроженці Сумської області

Адамцевич Євген Олександрович (1 січня 1904, Солониця (тепер Лубенський район, Полтавська область) -- 19 листопада 1972,Бахчисарай) -- сліпий бандурист, віртуозний виконавець українських народних історичних пісень, автор «Запорозького маршу».

Антоненко-Давидович Борис Дмитрович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля -- 8 травня 1984, Київ) -- український письменник, перекладач.

Багряний Іван Павлович (1906, Охтирка -- 1963, Новий Ульм, ФРН) -- український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч.

Безпалий Гнат Іванович - член Української Центральної Ради.

Березовський Максим Созонтович (1745 -- 1777) -- український композитор, диригент, співак.

Білинник Петро Сергійович (14 жовтня 1906, Охтирка -- 14 жовтня 1998, Київ) -- український радянський оперний і камерний співак (ліричний тенор).

Бортнянський Дмитро Степанович (1751 -- 1825) -- український композитор, співак і диригент.

Гусєв Олег Анатолійович ( нар.1983 ) - відомий український футболіст, гравець збірної України по футболу.

Гмиря Борис Романович (1903, Лебедин -- 1969, Київ) -- видатний український оперний і камерний співак (бас).

Довгий Іван Григорович (1889 -- 1937) -- член Української Центральної Ради.

Заболотний Іван Петрович (нар. 1949) -- український хоровий диригент, Заслужений діяч мистецтв України, професор.

Зубрилова (Огурцова) Олена Миколаївна (25 лютого 1973, Шостка, Україна) -- українська та білоруська біатлоністка.

Йоффе Абрам Федорович (29 жовтня 1880, Ромни -- 14 жовтня 1960, Ленінград) -- російський і радянський фізик, знаний як «батько радянської фізики», академік (1920), віце-президент АН СРСР (1926-1929; 1942-1945).

Коломієць Олександр Павлович (1885 -- 1938) -- член Української Центральної Ради.

Куц Володимир Петрович (1927, Олексине -- 1975, Москва) -- радянський легкоатлет-стаєр 1950-х років, дворазовийолімпійський чемпіон 1956 року у бігу на 5 та 10 км, заслужений майстер спорту СРСР (1954).

Мірний Іван Іванович (* 30 серпня 1872, Самотоївка -- † 17 березня 1937, Прага) -- український громадсько-політичний ідержавний діяч, член делегації УНР на Паризькій мирній конференції

Мірошниченко Ігор Михайлович (1976; Лебедин) -- український спортивний журналіст та політик, телеведучий, член ВО «Свобода».

Мойсеєнко Федір Петрович (1754, Лебедин -- 1781, Москва) -- перший український мінералог.

Михайличенко Олег Володимирович (нар. 1952) -- український педагог, доктор педагогічних наук, професор.

Мурашко Микола Іванович (1844, Глухів -- 1909, Буча) -- український художник і педагог.

Роговцева Ада Миколаївна (1937, Глухів) -- українська акторка театру та кіно.

Розумовський Андрій Кирилович (1752 -- 1836) -- граф, пізніше князь, дипломат.

Сулизь Панас Харитонович («Батуринець») (1890-1944) -- член Української Центральної Ради.

Тимошенко Степан Прокопович (23 грудня 1878, с.Шпотівка -- 29 травня 1972, Вуперталь, ФРН) -- вчений у галузі механіки.

Ханенко Варвара Ніколівна (у дівоцтві Терещенко; 1852, Глухів -- 1922, Київ) -- українська колекціонерка, меценатка.

Хвильовий Микола (13 грудня 1893, Тростянець -- †13 травня 1933, Харків) -- український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

Чечулін Дмитро Миколайович (рос. Дмитрий Николаевич Чечулин, 1901, Шостка -- 1981, Москва) -- радянський архітектор, головний архітектор Москви (1945--1949).

Шкловський Йосип Самуїлович (1916, Глухів -- 1985, Москва) -- видатний радянський астрофізик, член-кореспондент АН СРСР.

Щоголев Яків Іванович (5 листопада 1824, Охтирка -- 8 червня 1898) -- український поет, представник українського романтизму.

Ющенко Віктор Андрійович (нар. 1954) -- український політик, 3-й Президент України.

Яременко Василь Сергійович (1895, Рогинці -- 1976) -- український актор.

Ярославський Петро Антонович (1750, Охтирка -- після 1810) -- перший харківський професійний архітектор.

Cумщина - край давнiй i легендарний, край воїн i трудiвник, iсторiя якого тiсно пов'язана з iсторiєю всiх тих держав, до складу яких вiн входив.
Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголiва, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута та багатьох iнших.

За бойовi подвиги в роки Великої Вiтчизняної вiйни 192 уродженцi областi удостоєнi звання Героя Радянського Союзу. I.М. Кожедубу це звання присвоєно тричi, П.С. Рибалку, С.А. Ковпаку та С.П. Супруну - двiчi. 102 чоловiки носять звання Героя Соцiалiстичної Працi, а М.Х. Савченко удостоєна цього високого звання двiчi.

Одним з перших вiдзнаку Президента України Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня одержав уродженець Сумщини спiвак А.Ю. Мокренко.

Турбота про бiдних, знедолених взагалi меценатство в галузi освiти, мистецтва, охорони здоров'я були поширенi в нашому краї. Харитоненки, Терещенки, Скубенки, Суханови зробили дуже багато для процвiтання Сумщини. Iм'ям нашого земляка О.К. Алчевського було названо мiсто Алчевськ.

Свiй вклад у розвиток науки внесли уродженцi Сумщини: геолог i палеонтолог О.О. Борисяк, лiтературознавець та мистецтвознавець П.М. Попов, вчений в галузi машинобудування В.О. Добровольський, лiтературознавець А.П. Шамрай, iсторик мистецтва Ф.Л. Ернст, iсторик В.О. Романовський, мистецтвознавець С.А. Таранушенко, педагог i письменник А.С. Макаренко, фiзик А.Ф. Йоффе, астрофiзик Й.С. Шкловський, фiзики Б.Г. Лазарєв, О.Я. Усиков, фiзiолог В.Ю. Чаговець, лiтературознавець Л.М. Новиченко. На Сумщинi народились письменники Остап Вишня, П. Кулiш, I. Багряний, Олександр Олесь, П. Капельгородський, Я.А. Мамонтов, М.Д. Бажанов, Д.Г. Бiлоус, П.М. Воронько, П. Ключина, П. Кочура, О. Палажченко, О. Ющенко. Знаний вклад в розвиток мистецтва внесли артисти Д.С. Антонович (Будько), П.С. Бiлинник, Б.Р. Гмиря, В.С. Яременко, скульптори М. Лисенко i I. Кавалерiдзе, художники В.Г. та Ф.Г. Кричевськi.
Сумщина - батькiвщина видатних спортсменiв В. Голубничого, О. Шапаренка, В. Куца, Л. Жаботинського.

У області народилися

Антонович Данило Исидорович - актор театру і кіно, народний артист СРСР.

Белинник Петро Сергійович - оперний співак, народний артист СРСР.

Гмыря Борис Романович - оперний і камерний співак, народний артист СРСР.

Єфремов Микола Миколайович - радянський хімік, заслужений діяч науки і техніки РРФСР.

Заболотний Іван Петрович - український хоровий диригент. Заслуженый діяч мистецтв України, професор.

Кавалеридзе Іван Петрович - радянський скульптор, режисер кіно і театру, драматург, сценарист. Народний артист Української РСР.

Кожедуб Іван Микитич - прославлений льотчик, тричі Герой Радянського Союзу.

Мокренко Анатолій Юрійович - оперний, народний артист СРСР. Кавалер Ордену князя Ярослава Мудрого V міри.

Рень Віктор Олексійович - інструктор-випробувач авіаційнно-космічної техніки, парашутист-випробувач, полковник. Герой Росії.

Роговцева Ада Миколаївна - актриса театру і кіно, народна артистка СРСР.

Тарабаринов Леонід Семенович - актор театру і кіно, народний артист СРСР.

Хвылевой Микола - український прозаїк, поет, публіцист.

Шапорин Юрій Олександрович - російський композитор, педагог, народний артист СРСР.

Ющенко Віктор Андрійович - третій президент України.

Яременко Василь Сергійович - актор театру і кіно, народний артист СРСР.

Савич Олексій Миколайович - російський астроном.

Грабовский Павло Арсеньевич - український поет, перекладач, учасник революційного руху. Батько Бориса Грабовского - одного з винахідників телебачення.

Антоненко-Давыдович Борис - український письменник, перекладач, член літературної організації ОЛЕНИЦЯ-МАРС; дослідник проблем розвитку і культури української мови. Жертва Сталінських репресій, звільнений і реабілітований в 1957 році.

Алчевский Олексій Кирилович - російський підприємець, промисловець, меценат, творець першого в Росії акціонерного іпотечного банку і фінансово-промислової групи.

Макаренко Антон Семенович - радянський педагог і письменник.

Кулиш Пантелеймон Олександрович - український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, критик, редактор, історик, видавець.

Багряний Іван Павлович - український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Лауреат Шевченківської премії (1992, посмертно).

Олександр Олесь - український письменник і поет. Батько одного з лідерів ОУН, письменника і археолога Олега Ольжича.

Белоус Дмитро Григорович - український поет, перекладач з болгарської мови, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книгу "Диво калинове"). Автор збірок гумору і сатири, книг для дітей, статей, літературних досліджень про творчість українських письменників.

Воронько Платон Микитич - український радянський поет. Лауреат Сталінської премії третьої міри.

Гусєв Олег Анатолійович - український футболіст, півзахисник клубу "Динамо" (Київ) і збірної України.

Це цікаво знати

Існує думка, що герб Сум був затверджений імператрицею Катериною II одночасно з прапором міста, і що з тисячі міст такої честі були удостоєні тільки сто. Зображення прапора слід шукати в архівах Петербургу. Гімну в міста спочатку не було, зате був полковий марш Сумського гусарського полку. Говорять, що на його мелодію були покладені за радянських часів слова дуже популярної пісеньки : "По вулицях ходила велика крокодила! Вона, вона зелена була ... ".

І ще існує легенда, що назва міста все-таки пішла від слова "сумувати" (сумувати). Козаки Сумської фортеці за часів Катерини II сумували не про колишні місця проживання, а про красунь, які їм так бракувало. Вони написали лист цариці з проханням допомогти їм не померти від туги. І тоді Катерина II направила до них найкрасивіших придворних пані.

Державний заповідник "Михайлівська цілина" - єдина ділянка цілинного степу в Лісостеповій зоні України (створений ще в 1928 р.). Тут налічується 525 видів рослин.

Мало хто знає, що Софрониевский монастир має печери, розміри яких у декілька разів перевищують розміри відомої Києво-печерської лаври.

У кінці 19 століття петербурзькі учені дійшли висновку, що в Сумах мають бути поклади нафти. Місце для них було відведене прямо перед земською управою, на площі. Там пробурили свердловину, але нафти не виявили. Про свердловину може бути і забули б, коли б не купець Лещинский. За його розпорядженням свердловина була закрита сталевою плитою і на її місці зведена альтанка. У вихідні дні біля неї грав духовий оркестр. Ні революції, ні війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. сумська територіальний географічний

17 травня 2008 р. в Сумах був відкритий фонтан "Сумка". Це символічний колодязь, з якого витягнута сумка, - одна з тих трьох, за легендою, знайдених козаками. Тут кожен елемент має своє значення: арка символізує небесне склепіння, а сумка - знак життя і благополуччя. Фонтан швидко прижився і став улюбленою пам'яткою міста. Вважається, що якщо вмиватися водою з фонтану або змочити сумку і гаманець, то з цієї миті людина не потребуватиме грошей, і до нього прийде удача.

В ознаменування героїзму Сумського гусарського полку в 1849 р. в Георгіївському залі Кремля в місті Москва встановлена мармурова дошка. Імена загиблих у війні сумчан карбували на стінах храму Христа Спасителя в Москві і відлили на чавунних плитах пам'ятника, що знаходиться в каплиці біля міста Лейпціг (Німеччина), де 16 - 19 жовтня 1813 відбулася Битва Народів.

У першій половині XIX ст. сіло Кулишовка належало графові Ю.Головкину, який був опікуном Харківського університету. Він запросив у свій маєток видатного українського ученого-натураліста Івана Йосиповича Калениченко, уродженця м. Суми, який захоплювався також палеонтологічними дослідженнями. У 1839 р. в с. Кулишовка на березі р. Хусь йому вдалося відкопати скелет мамонта, що добре зберігся. Такі знахідки траплялися і раніше, але тільки в Сибіру. У Україні останки мамонта були знайдені уперше. Це і спонукало вченого разом з власником маєтку встановити в 1841 р. пам'ятник на честь наукового відкриття.

У Сумській області відкрився Музей чупакабри, де представлена експозиція, присвячена загадковій істоті.

Спасо-Преображенський кафедральний собор в Сумах - єдиний у світі православний Собор, на даху якого знаходяться об'ємні фігури. Православна церква не використовує у своїх храмах об'ємні зображення, тобто статуї.

На території Кролевецкой районної станції юних натуралістів росте унікальна яблуня, яка увійшла до історії садівництва. Місцеві жителі називають її "колонією", а ще "князівською", "крученою" і "лозовкой". Ця ботанічна пам'ятка цікава тим, що росте він у вигляді куща, який по площі займає близько 10 соток. У яблуні давно вже немає її первісного материнського ствола. За легендою, цьому дереву вже більше 200 років. Її головна особливість - в унікальному способі розмноження. Гілки яблуні з віком хиляться до землі і укорінюються, внаслідок чого проростають нові дерева. Гілки нахиляються до землі і пускають корені. Коли один із стволів відмирає, яблуня продовжує собі життя. Місцеві жителі вважають, що на дерево декілька віків тому було накладено прокляття, завдяки якому вона і розмножується як кущ смородини або агрусу. Цвіте диво-яблуня щороку, але плодоносить кожного разу тільки її половина, а друга частина відпочиває.

Волокитино - село на правому березі р. Есмань, яке в XVIII ст. славилося своїми фарфоровими виробами, що успішно конкурували з відомими світовими фірмами. Зразком місцевого виробництва служить вцілілий фрагмент величезного фарфорового іконостасу, що нині зберігається в Софіївському заповіднику в Києві.

Селище Низи на лівому березі р. Псел зберіг невеликий присадибний будинок, в якому кожне літо гостював П.И. Чайковський. Тут він написав оперові "Черевики", удостоєну першій премії Російського музичного суспільства в 1875 р. Мальовничий берег р. Псел, прекрасний парк надихали композитора в роботі над Другою і Третьою симфонією, оперою "Євгеній Онєгін". У садибному будинку організований музей-кімната композитора, поруч встановлений пам'ятник П. Чайковському.

Місто Путивль - одне з прадавніх міст Київської Русі. Перша літописна згадка датується 1146 роком. У XII ст. Путивль стає ареною, де відбуваються події, описані в "Слові про полк Игоревом" : саме тут "чекає і плаче" Ярославна про полоненого під час походу (1183 р.) проти половців князя Ігоря Святославовича.

Існує легенда, що Павло Полуботок незадовго до своєї смерті переправив значну частину своїх коштів золотом в Англію. Іншу частину скарбів Гетьман сховав в надійному місці, і саме Глухов дослідники упевнено називають цим місцем. По одному з віддань, в 50-х роках XIX століття під час будівництва кам'яного будинку сім'єю Терещенко, робітники наштовхнулися на чавунну дошку або двері, які зараз схильні називати скарбом, за рахунок якого сім'я і стала багатою. Проте за іншою версією скарбу на території міста зберігаються і понині.

Размещено на Allbest.ru