Рекреаційний потенціал Великої Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

(курсова робота)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальні відомості

1.1 Загальна характеристика

1.2 Офіційні символи

1.3 Геодемографічна характеристика країни

1.4 Соціально-економічні умови розвитку рекреації

Розділ 2. Природні та природно-антропогенні рекреаційні ресурси

2.1 Ландшафтні ресурси

2.2 Біокліматичні ресурси

2.3 Природно-антропогенні рекреаційні ресурси

2.3.1 Національні природні парки

2.3.2 Природні заповідники і заказники

2.4 Несприятливі явища природи для розвитку рекреації

2.5 Екологічний стан території

2.6 Забезпеченість природними та природно-антропогенними рекреаційними ресурсами

Розділ 3. Суспільно-історичні рекреаційні ресурси

3.1 Науково-освітній комплекс та головні університети країни

3.3.1 Оксфордський університет

3.3.2 Кембриджський університет

3.2 Пам'ятки історії та культури

3.2.1 Архітектурно-історичні ресурси

3.2.2 Культові споруди

3.2.3 Музеї та музейні комплекси

3.3 Подійні ресурси

3.4 Забезпеченість суспільно-історичними рекреаційними ресурсами

Висновки

Список використаних джерел інформації

ВСТУП

рекреаційний ресурс економічний екологічний британія

Вибір саме цієї країни полягає в тому, що Велика Британія, як одна з провідних європейських держав має значний рекреаційний потенціал та розвинену індустрію туризму, в якій зайняті 2,1 млн. чоловік. В цій сфері також працюють 8 % малих підприємств країни.

Останнім часом міжнародний туризм почав бурхливо розвиватися в усьому світі. Особливу роль у цьому відіграли: ріст чисельності населення в індустріальних країнах, збільшення оплачуваних відпусток і підвищення доходів населення(за даним досліджень останніх років). Однією з основних причин через які я обрав Велику Британію предметом свого дослідження є те, що я дуже люблю цю країну через її багатовікову культуру та мистецтво, історію та політичне становище, природу та населення. Актуальність моєї праці полягає також в тому, що Велика Британія має достатньо великий рекреаційний потенціал і активно використовує свої рекреаційні ресурси, представляючи туристичні послуги для всіх бажаючих. Використовуючи друковані та електронні джерела інформації, я намагатимусь дослідити широкі зв'язки з іншими країнами були характерні для Великобританії ще до Другої світової війни, коли англійські колонії і домініони охоплювали 1/4 земної кулі. Високий життєвий рівень основної маси населення, широке розповсюдження в світі англійської мови, різноманіття культурно-історичних пам'ятників і природних визначних пам'яток, відмінні умови для отримання освіти, близькість і легка досяжність основних європейських туристських центрів - ці і деякі інші причини сприяють високій популярності країни на світовому туристському ринку. Великобританія дивовижним чином поєднує в собі досягнення сучасної цивілізації і різноманіття культурно-історичних пам'ятників з природними визначними пам'ятками. Саме це, на мій погляд, і робить цю країну настільки популярною серед туристів.

Метою написання цієї роботи є дослідження Великої Британії, як одного з рекреаційних центрів Європи, виявлення найбільш сприятливих територій країни для розвитку туристичної діяльності. Об'єкт дослідження: основні складові рекреаційного комплексу Великобританії. Предмет дослідження стан рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії на сучасному етапі міжнародного туристичного бізнесу. Основною задачею моєї роботи є вивчення ресурсів, що впливають на розвиток туризму в країні.

В історії цього народу море завжди відігравало велику роль, що в нашому часі і допомогло Великій Британії в розвитку туризму, як однієї з провідних галузей економіки. У XVIII і XIX століттях британський флот був найсильнішим в світі. Завдяки своєму пануванню на морі Британія створила величезну імперію і перетворилася на велику торгову державу.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1.1 Загальна характеристика території

Повна офіційна назва країни -- Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії. Територія - 242,5 тис. кв.км. Населення - 57 826 000: англійці (80%), шотландці, ірландці, валлійці. Столиця - Лондон (з передмістями 6,9 млн. чол.). Найбільші міста: Бірмінгем (993 тис.чол.), Лідс (712 тис.чол.), Глазго (689 тис.чол.). Адміністративно-територіальний розподіл: Англія (Площа - 130 420 кв.км. Столиця - Лондон - 6 680 000), Уельс (Площа - 20 770 кв.км. Столиця - Кардіфф - 279 000), Північна Ірландія (Площа - 14 120 кв. км. Столиця - Белфаст - 284 000), Шотландія (Площа - 77 170 кв.км. Столиця - Едінбург - 438 000), Великий Лондон, Острів Мен та Нормандські острови. До складу Сполученого Королівства входять Англія, Шотландія та Уельс, розташовані на острові Великобританія, а також провінція Північна Ірландія, яка складається з шести округів і знаходиться на острові Ірландія. Крім того, Сполучене Королівство має тісні політичні та економічні зв'язки із самоврядними територіями - такими, як острів Мен в Ірландському морі і Нормандські острови, що лежать біля північно-західного узбережжя Франції, у протоці Ла-Манш. Сполучене Королівство займає більшість Британських островів, лежачих на деякій відстані від північно-західного узбережжя Європи. Два головних острови серед безлічі дрібних - Великобританія і Ірландія. Нестійкий, але м'який клімат Британських островів визначається перебігом Атлантичного океану. На західне побережжя країни морські вітри приносять часті і рясні дощі, на сході ж клімат більш сухий

Сполучене Королівство - індустріальна країна з високою для її розмірів чисельністю населення. Однак крім багатонаселених міст тут можна побачити і прекрасні сільські пейзажі: зарослі вересом долини Шотландці, лощини і гори Уельсу, горби і зелені луги Англії і Північної Ірландії. Завдяки м'якому вологому клімату землі тут родючі. У наші дні Сполучене Королівство як і раніше залишається високорозвиненою індустріальною країною, проте, в наші дні робить вже не такий великий вплив на світову політику, як раніше. Хоча Сполучене Королівство є монархією, реальна політична влада знаходиться в руках парламенту. В останні роки багато жителів Шотландії і Уельсу виступали за створення самостійних парламентів. Частина ірландського населення вимагає приєднання Північної Ірландії до Ірландської республіки

Лондон - столиця Великобританії. Це дуже стародавнє місто, засноване в 43 р. н.е. на північному березі Темзи римлянами. Завдяки різноманітності і багатству своїх визначних пам'яток він привертає близько 20 млн. туристів щороку. У Лондоні виділяють два основні центри: Сіті і Вестмінстер. Лондонський Сіті - ділова і фінансова частина столиці, а Вестмінстер нерозривно пов'язаний з діяльністю парламенту і королівськими традиціями. Також прийнято розрізняти Вест-Енд і Іст-Енд - західну і східну частині міста. Вест-Енд можна вважати районом розваг, тут безліч театрів, дорогих ресторанів, нічних клубів. Іст-Енд - робочий район. Трафальгар-сквер - головна площа Лондона, звідки відлічується відстань у всі кінці країни. У центрі площі височіє 50-метрова колона адмірала Нельсона, що нагадує про знамениту Трафальгарську битву. Тут проходять політичні мітинги і демонстрації, а також святкується Новий рік.

1.2 Офіційні символи

Офіційними символами Великої Британії, як і будь-якої іншої держави, безперечно є герб, державний гімн та прапор країни. У цьому розділі свого дослідження я розгляну характеристику, історію та походження кожного з цих символів.

Герб

Королівський герб великої Британії не використовується як державний символ Шотландії - однієї із складових частин держави. Це офіційний герб англійського монарха, в даний час це -- королева Єлизавета II. Інші члени королівської сім'ї і уряд країни використовують інші герби. Королівський герб зустрічається в двох варіантах, один з яких використовується тільки в Шотландії. На звичайному варіанті герба (Рис.1.1.) дев'ять левів: сім на щиті (з них шість відповідають Англії, і сьомий -- Шотландії), один (у короні) зверху щита, і останній (теж в короні) підтримує щит справа. З двох левів в короні той, що підтримує щит, відповідають Англії, а інший стоїть на третій короні. З іншого боку щит підтримує закутий в ланцюг одноріг, який відповідає Шотландії.

Шотландський варіант офіційного герба дещо інакший. На цьому варіанті герба сім левів: п'ять на щиті (з них три відповідають Англії, і ще два -- Шотландії), один (у короні) зверху щита, і останній (теж в короні) підтримує щит зліва

Прапор

Другим офіційним символом Великої Британії є її прапор.

Великобританія використовує у якості національного прапору королівський штандарт (названий Union Flag чи Union Jack)(Рис.1.3.). Правильні пропорції -- 1:2. Версія, яка використовується британскою армією, має пропорції 3:5. Назва «Юніон Джек» походить від англійської назви гюйс -- прапору, піднятому на військових кораблях. Прапор Великобританії починає свою історію з 1603 року, коли король Шотландії Яків VI успадкував престол Англії та став англійським королем під іменем Яків I (про нього я згадував раніше). При цьому союз між Англією та Шотландією носив характер особистої унії, і вони залишалися незалежними державами. 12 квітня 1606 року був затверджений новий прапор союзних держав: на шотландське знамено святого Андрія (білий косий хрест на синьому фоні) був накладений англійський прапор святого Георга (червоний хрест на білому фоні).

Гімн

І нарешті, третій символ Великої Британії - її національний гімн.

Національний гімн цієї країни, як і будь-якої іншої, є неофіційним символом. God Save the Queen або God Save the King (в українському перекладі Боже, бережи Королеву або Боже бережи Короля). Використання пісні у якості національного гімну ніколи не було затвердженне ані королівським указом, ані постановою Парламенту, однак вона використовується в цій якості за традицією. Пісня також є одним із двох національних гімнів Нової Зеландії, королівським гімном Австралії, Канади, Ямайки і острова Мен.

1.3 Геодемографічна характеристика країни

Великобританія - високо урбанізована країна (75%). Складається з англійців, шотландців, уельсців, ірландців, вихідців з країн Співдружності. Основою англійської мови, якою спілкується населення країни, є мова древніх кельтів. У Великобританії низька народжуваність на фоні значної тривалості життя, тому для країни характерне так зване “старіння нації ”.Але, незважаючи на це, сумарний коефіцієнт народжуваності цієї країни Середня густота населення - 250 осіб на 1 км². Загальне населення країни 57121 тис. чоловік (1990), 59,055 млн чол. (2001). (81,5% англійці, 9,6% шотландці, 1,9% валлійці, 2,4% ірландці, 1,8% ольстерці).[4,с.350]

Найбільші агломерації - Манчестерська, Лондонська, Бірмінгемська. В країні спостерігається великий потік мігрантів, які щоденно виїжджають на роботу до міст. Проте, значна частка безробітних (13% економічно активного населення) ускладнює суспільні відносини країни.

Тип відтворення населення визначає його віковий склад. Виділяють три вікові групи населення: діти (молодші 15 років), працездатні, або дорослі (15-65 років), і люди похилого віку (старші 65 років). В цілому для світу частка дітей становить 31 %, працездатних - 62,2 %, людей похилого віку - 6,8 %. У розвинутих країнах, таких як Велика Британія переважає працездатне населення (більше 60 %) і люди похилого віку (18-20 %), що пояснюється простим або навіть звуженим відтворенням населення (І тип відтворення).

Сполучене Королівство - невелика країна, але історично склалося так, що вона стала батьківщиною для багатьох народностей, культур і релігій. Найчисленніша група населення - англійці. За нею слідують валлійці, шотландці, ірландці, євреї. У країні проживають численні нащадки вихідців з колоній колишньої Британської імперії - Індії, Пакистану, Бенгалії, Гонконгу, Африки і островів Карибського моря. Понад чотири п'ятих усього населення Сполученого Королівства живе в містах.

1.4 Соціально - економічні умови розвитку рекреації

Великобританія -- одна з найбільш економічно розвинених країн світу, і в ній знаходяться найбільші світові фінансові і торгові центри (Лондон, Ліверпуль, Глазго), відомі наукові центри (Лондон, Оксфорд, Кембрідж, Едінбурґ) -- звідси велике значення ділового і конгресового туризму.

Хоча внутрішній туризм у Великобританії переважає, останніми роками зріс виїзний міжнародний туризм. У 1968 р. виїхали в туристські поїздки в інші країни 4,6 млн. британців, наприкінці 90-х -- на початку 2000-х років кількість виїздів із країни перевищила 17 млн. Напрямок туристських потоків з Великобританії змінюється мало. Це насамперед середземноморське узбережжя Іспанії, Франції, Італії, куди багато хто вирушає під час літньої відпустки (більш як половина всіх туристів, що виїжджають з Великобританії).

За своїми цілями в'їзний туризм різноманітний. У Великобританії багато чудових пам'ятників історії й архітектури, що належать до різних епох (стародавнього світу, Середньовіччя, Нового й Новітнього часів), і пам'ятних історичних місць. Багато музеїв: художніх, історичних, літературних, пов'язаних із життям великих письменників (Шекспіра, Діккенса, Стівенсона, Кіплінга, Теккерея, Вальтера Скотта, Байрона й ін.), учених (Ньютона, Фарадея, Карла Маркса), державних і військових діячів (Черчилля, Нельсона й ін.). Усе це створює великі можливості для пізнавального туризму. Великі маси людей кожного року відвідують цю країну з метою пізнання її багатовікової історії та культури.

Статистика туристичних відвідувань по регіонах країни (% з подорожей) показує, на ступні дані: Південний Схід (15), Лондон (11), Північний Захід (12), К сходу від Англії (9), Уэст-Мідлендс (9), Південний Захід (9), Йоркшир та Хамбер (10), Східний Мідлендс (7), Північний Схід (4), Уельс (4), Шотландія (9), Північна Ірландія (2).

Отже, туристський баланс Великобританії позитивний: туризм дає 4--5 % ВВП і є найважливішим каналом одержання іноземної валюти. У туристській індустрії Великобританії зайняті півтора мільйона осіб, тобто більш як 6 % усього економічно активного населення країни. Отже, можна зробити висновок, що туристичний комплекс є значним джерелом прибутку в країні.

РОЗДІЛ 2. ПРИРОДНІ ТА ПРИРОДНО-АНТРОПОГЕННІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ

2.1 Ландшафтні ресурси

Понад 10 % території Великобританії займають національні парки і так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші за розмірами національні парки розташовані в Шотландії (Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдир Далес), Уельсу (Ексмур, Дартмур) і Північної Англії (Дервент).

Проводячи оцінку природно-антропогенних ресурсів Великобританії, варто зазначити, що позитивне значення має те, що Атлантичний океан та його моря омівають территорію країни, тому, як я вже казав, немає жодного місця віддаленого від моря чи океану більше ніж на 120 кілометрів.

За характером рельєфу країна ділиться на дві нерівні частини: північно-західна частина - гірська, а в центрі і на північному сході розташовані Північно - Шотландське нагір'я, Південно - Шотландська височина. На півострові Уельс знаходяться Кембрійські гори, в центрі - Пеннінські гори та Південно - західні рівнини. Велику частину Центральної Англії займає горбиста рівнина, а узбережжя Північного моря є плоскою низовиною. У густонаселених південно-східних областях країни над родючими землями піднімаються вапняні пагорби, а південному заході тягнуться широкі вересові пустки. Хвилі Атлантики розбиваються об скелясті береги півострова на південному заході Англії.

Гористі місцевості на півночі Шотландії живописні і дикі. Тут знаходяться найвищі гірські вершини країни і вузькі довгі озера. В Атлантичному океані, недалеко від західного берега Шотландії, тягнеться подвійний ланцюг Гебридських островів. Південніше нагір'я спускається до крупної річки Клайд. Ця горбиста місцевість є прекрасним землеробським районом. Більш високі пагорби і вересові пустки відзначають межу Шотландії з Англією. Відокремлена від Шотландії морем Північна Ірландія має глибоко порізані затоками береги. На території цієї країни знаходиться найбільше на британських островах озеро - Лох-Нес. Через всю Північну Англію тягнеться гранітний хребет Пенинськіх гір. У гористій місцевості на північному заході країни тягнуться виблискуючі озера. Уельс - мальовничий край зелених долин і лугів, звивистих річок і суворих скель. Значну частину Уельсу займає масив Кембрійських гір з величезним безліччю дрібних озер і водоспадів.

Десять найвищих гір Великобританії знаходяться в Шотландії. Найвищі точки в кожній з частин країни:

Шотландія - Бен-Невіс (Рис 2.1.) (висота 1344 м)

Уельс - Сноудон (висота 1085 м)

Англія - Скайфел Пайк (в Камберлендская горах, висота 977 м)

Північна Ірландія - Злив Донард (гори Мурн, висота 852 м)

Велика Британія має досить різноманітні ландшафтні ресурси, які приваблюють тисячі туристів щороку.

2.2 Біокліматичні ресурси

Клімат Великобританії класифікують як середньоширотний океанічний клімат (за класифікацією Коппена) з теплим літом, не дуже холодними зимами, але постійними опадами протягом всього року. Основні фактори, які впливають на клімат Великобританії це північне розташування країни (від 50° до 60° північної широти), близьке розташування відносно Атлантичного океану і течії Гольфстрім. Клімат - помірний, океанічний та вологий. Південно - західне перенесення повітряних мас визначає його характер. Саме ці вітри і визначають мокру погоду. Вітри з півночі зумовлюють сухішу та холоднішу погоду. Гори слугують природним бар'єром,який стримує вологе повітря на заході країни. У Великобританії можна помітити певні регіональні відмінності у кліматі, але жодин із глобальних кліматичних кордонів не проходить через територію цієї країни. Тому, з огляду на це у побутовій мові британців рідко зустрічається поняття „клімат”. Значно частіше вони використовують термін „погода”. Для Великобританії характерними є часті дощі та тумани. У Лондоні 1/3 днів на рік з туманами. Характерною особливістю опадів є їхня рівномірність протягом усього року. Невеликим є контраст між сезонами.

Оскільки Великобританія лежить на островах, то клімат тут дуже специфічний. Клімат в країні вологий і м'який. Озера і річки замерзають дуже рідко у всі пори року дуже часто йде дощ. Загальна середня кількість опадів є 1100 мм. Найвологіші місяці із вересня по січень. Крім того, Британія знаменита своїми туманами. Іноді тумани такі густі, що неможливо побачити щось у межах 2 або 3 метрів. Кожний, хто приїжджає до Великої Британії говорить, що вона здається єдиним великим красивим парком. Країна має океанічний і надто вологий клімат, з м'якою зимою і пасмурним літом, туманами та вітрами. Його формують атлантичні циклони. Більша частина опадів випадає на заході, особливо на західних схилах гір і нагір'їв (у середньому 2000 - 3000 мм на рік). Найменш волога частина країни -- південний схід (у середньому 625 мм опадів щороку). У Великій Британії переважають опади у вигляді дощів, лише на півночі у горах протягом 1 - 2 місяців випадає сніг. Середня температура січня коливається від +7°С на півострові Корнуолл до +3,5°С у Східній Англії, однак бувають і морози до -15°...-18°С. Літо у країні прохолодне, середня температура липня становить +16°С, а в районі Лондона - +11°...+13°С.

2.3 Природно-антропогенні рекреаційні ресурси

Проводячи оцінку природно-антропогенних ресурсів Великобританії, варто зазначити, що позитивне значення має те, що Атлантичний океан та його моря омивають територію країни, тому немає жодного місця віддаленого від моря чи океану більше ніж на 160 кілометрів. За характером рельєфу країна ділиться на дві нерівні частини: північно-західна частина - гірська, а в центрі і на північному сході розташовані Північно - Шотландське нагір'я, Південно - Шотландська височина. На півострові Уельс знаходяться Кембрійські гори, в центрі - Апеннінські гори та Південно - західні рівнини. Загалом можна зробити висновок, що природно - рекреаційні ресурси Великобританії за ступенем комфортності можна віднести до субкомфортних. Понад 10 % території Великобританії займають національні парки і так звані ландшафтні території, вони є у всіх частинах країни. Найбільші за розмірами національні парки розташовані в Шотландії (Нортумберленд, Нордворкмурс, Ворюдир Далес), Уельсу (Ексмур, Дартмур) і Північної Англії.

2.3.1 Національні природні парки

Національний або природний парк -- територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення. Національні природні парки - створюються з природоохоронною, рекреаційною, культурно-просвітницькою та науково-дослідницькою метою для охорони та вивчення природних комплексів, особливого значення в місцях, які мають природно-оздоровчу культуру або естетичну цінність. У них виключена господарська діяльність. На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.

Національні парки грають подвійну роль, і як притулок для живої природи, так і як популярні туристичні райони. Потрібно зберігати баланс між цими двома напрямками, які, проте, часто пов'язані - наприклад, туристи часто приносять паркам дохід, якій може витрачатися на проекти збереження природи. Парки також служать резервом істотних природних ресурсів, наприклад лісоматеріалів, мінералів та інших цінних продуктів. Баланс між витрачанням цих ресурсів та їх збереженням також важливий для управління парків. Інколи національні парки стають місцем незаконної забудови та іншого використання, часто через політичну корупцію. Така діяльність загрожує цілісності багатьох екосистем.

Національні парки вкривають більшу частину території Уельсу (Сноудонія, Брекон-Біконз (Рис.2.4.), узбережжя Пембрукшира) і так звані «Місцевості видатної природної краси» (англ. Areas of Outstanding Natural Beauty), наприклад півострів Ґоуер.

2.3.2 Природні заповідники і заказники

Охорону екосистем, включаючи всі їхні живі компоненти, покликані здійснювати так звані охоронні території. За даними Дж. Рауні, на 1992 рік у світі під охороною різного виду знаходиться приблизно 5% площі суходолу. У ХХ ст. передбачається довести цю величину до 10-12%, тобто подвоїти. Це не просте завдання, оскільки вирішення потребує вилучення з використання частини земель сільськогосподарського та лісового фонду. Чітка класифікація категорій охоронних природних об`єктів відсутня. Так у Канаді під національним парком розуміють територію, що достатньо велика для підтримання цілих екосистем, там заборонений рух будь-яких видів транспорту і зони повністю закриті для відвідувачів. А у Великобританії національний парк визначають як ландшафт, що охороняється і виділяється своєю красою та стає охороні об`єкти природи або історичні архітектурні пам`ятки; він вільний для відвідування населенням і частково використовується для сільськогосподарських потреб.

Заказник - це природна територія або акваторія, що виділена для збереження окремого природного комплексу. У них дозволяється господарська діяльність, що не завдає коди об`єкту, який охороняється. Заказники служать для охорони та відновлення чисельності окремих видів рослин або тварин. Залежно від об`єкту охорони заказники підрозділяють на ландшафтні, геологічні, гідрологічні, ботанічні, зоологічні, палеонтологічні.

2.4 Несприятливі явища природи для розвитку рекреації

До несприятливих природних умов можна віднести постійні Англійські тумани та велику кількість опадів. Сильні грози тут також не рідкість. Оскільки Великобританія лежить на островах, то погода тут дуже специфічна. Але в цілому, природні та погодні умови цілком сприяють розвитку рекреаційного комплексу.

2.5 Екологічний стан території

За останні десятиліття стан навколишнього середовища у Великобританії значно погіршився як у міській, так і в сільській місцевості. Це не дивно - у такій тісно населенній і маленькій країні, жителі якої стурбовані забрудненням природи, умовами життя диких тварин, використанням природних копалин і безпекою харчових продуктів. Але, хоча більшість британців і висловлює стурбованість станом навколишнього середовища, далеко не всі прагнуть її не забруднювати. Усвідомлення проблеми населенням збіглося у часі з різким збільшенням підтримки руху "зелених" у середині 80-х, тому багато політичні партії були змушені включити в свою програму "зелені" пункти. Уряд, у свою чергу, прийняв закони, які обмежують рівень допустимих викидів у навколишнє середовище і охороняти її від нових небезпек. Чиновники Європейського Союзу також серйозно взялися за це питання, встановивши ще більш жорстокі норми для країн-членів Євросоюзу.

Забруднене повітря Великобританії - значна загроза здоров'ю її мешканців, особливо астматикам. Незважаючи на те, що промислові викиди в повітря були заборонені «законами про чисте повітря» 50-х-60-х років, погану якість атмосфери можна відчути на собі на більшості території країни. Вихлопні гази автомобілів, автобусів і вантажівок серйозно порушують екологічну обстановку в містах, незважаючи на введення в експлуатацію нових очищувачів вихлопів. Повільне згасання системи громадського транспорту змушує все більше людей користуватися особистими автомобілями, а збільшення кількості автомобілів і доріг неминуче призведе до ще більш жалюгідного результату.

Забрудненість моря і берегових зон в основному відбувається через компаній, які скидають відходи своєї діяльності прямо в морі, а також через роботу нафтових і газових вишок у Північному морі. До цього часу обсяг викидів і рівень забрудненості моря перевершують максимальні показники, встановлені Євросоюзом.

Значно турбує людей і стан сільського господарства, особливо кількість використовуваних при вирощуванні овочів і злаків пестицидів, гормональних підгодовувальників тварин і впливом на навколишнє середовище інтенсивних методів обробки землі.

2.6 Забезпеченість природними та природно-антропогенними рекреаційними ресурсами

В Англії склалися сприятливі умови для розвитку туризму: у країні немає районів, віддалених від моря більш ніж на 120-160 км, тобто декількох годин їзди, безліч міст розташовано безпосередньо на узбережжі.

В цій країні різноманітні ландшафти, і в кожній з частин країни є гірські або горбисті райони. Величезна кількість річок і озер. У населення в приватній власності налічується понад 400 тис. морських і більше 100 тис. річкових прогулянкових судів. Переважна кількість іноземних туристів приїжджає до Великобританії з ближніх європейських країн: Ірландії, Франції, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, скандинавських країн, а також із США, Канади, Австралії, Новій Зеландії, Південно-Африканської республіки. В останні роки частка країн поза його простором, особливо США, у в'їзному туризмі виросла. Новим є і приїзд до країни щорічно значного числа японських туристів. Великобританія розташована на Британських островах у північно-західних берегів континентальної Європи. Британські острови - самий великий архіпелаг у Європі. У нього входять два найбільші острови - Великобританія й Ірландія, розділені Ірландським морем, і ще 5тис. малих островів, серед яких особливо виділяються групи островів на півночі: Гебридські, Оркнейські й Шотландські. Південний край острова Великобританія - півострів Лізард - перебуває на 50 градусів п. д., а сама північна частина архіпелагу - Шотландські острова - на 60 градусів п. д. Довжина острова Великобританія з півночі на південь становить 966км, а найбільша його ширина вдвічі менше.

Великобританія - країна, в яку люди їдуть щоб поєднати відпочинок з пізнавальним туризмом. Великобританія по структурі поверхні чітко ділитися на дві частини. Лінія, що проходить через міста Н'юкасл, Шеффілд і Брістоль до затоки Лайм, відокремлює гористий північний захід від рівнинного й рядового горбкуватого південно-сходу. У цілому гірські райони займають невелику площу. Досить характерні різновисотні вирівняні поверхні. Вершини гір нерідко мають сплющену форму. Гори Великобританії відносно легко доступні, по невисоких вододілах і широких перевалах розташовані численні дороги, Великобританія має океанічний характер клімату, який позначається в перевазі нестійкої погоди із рвучкими вітрами й густими туманами впродовж всього року. Сніг у зимовий час випадає на всій території країни, але дуже нерівномірно. У гірських районах Шотландії сніжний покрив тримається не менш 1-1,5 місяців. На півдні ж Англії й, особливо на її південно-заході, сніг випадає дуже рідко й зберігається не більше тижня. Тут трава зеленіє цілий рік. На заході Великобританії звичайно за зиму випадає вдвічі більше опадів, ніж влітку. У східних районах зима більш холодна й менш волога. Навесні дмуть холодні північні вітри, а іноді - сухі східні. Це пора року звичайно найменш дощова. Весна на Британських островах прохолодніша й триваліша, ніж на тих же широтах на континенті.

РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ

3.1 Науково-освітній комплекс та головні університети країни

Освіта в Англії традиційно вважається одною з кращих у світі. Навчання у Великобританії відрізняється найвищою якістю викладання, перевіреною часом. Система освіти Великої Британії розвивалася протягом багатьох століть і зараз підпорядкована суворим стандартам якості.

Освіта у Великобританії є обов'язковим для всіх громадян у віці від 5 до 16 років. Існує два сектори освіти: державний (безкоштовна освіта) і приватний (платні навчальні заклади). У Великобританії існують дві системи освіти, які легко уживаються разом: одна в Англії, Уельсі і Північній Ірландії, друга - в Шотландії.

Велика Британія - володарка двох з найпрестижніших університетів світу: Оксфордського та Кембриджського. При цьому вони незмінно підтверджують свою репутацію, тому що їх навчальні програми постійно проходять сувору перевірку на відповідність самим жорстким критеріям.

Вища освіта платна. Студенти навчаються в борг, який починають віддавати лише після отримання диплома та влаштування на роботу з мінімальною заробітною платою у розмірі 21 тисячі фунтів на рік. Якщо ж цього не відбувається, повертати борг не потрібно. На мій погляд, така система навчання досить зручна, бо допомагає отримати освіту всім бажаючим студентам.

3.1.1 Оксфордський університет

Згідно англосаксонських хронік у 912 році король Едуард Перший отримав у володіння місто, що отримало сучасну назву Оксфорд (від Форд фор Оксен, що з англійської означає "брід для биків" через Темзу). У 1113 році в Англії було вирішено створити університет, в якому священнослужителі мали отримувати більш ґрунтовну освіту, ніж могли до того часу. Вибір впав на Оксфорд, як одне із найбільш великих міст того часу. В цьому місті відомі викладачі навчали у церквах, або читали лекції перед великою аудиторією з найшановніших та наймудріших служителів Церкви того часу.

Справжнім університетським містом Оксфорд став за Генріха II. До громадянської війни 1642-1646 Оксфорд був резиденцією та штаб-квартирою королівського двору. У 1950 році Оксфорд втратив дозвіл на посилання свого представника до парламенту, яким володів з 1603 року. Нині цей університет входить до групи «старовинних університетів» Великобританії та Ірландії, а також в елітну групу «Рассел» кращих 20 університетів світу. Оксфорд складається з факультетів і 38 коледжів, а також 7 так званих гуртожитків - закритих навчальних закладів, що не мають статусу коледжу і належать, як правило, релігійним орденам. Всі іспити, як і більшість лекцій і лабораторних занять, організовані централізовано, в той час як коледжі проводять індивідуальні заняття зі студентами та семінари.

3.1.2 Кембриджський університет

Кембриджський університет -- один з найстаріших та найвідоміших університетів у світі. Університет в Кембриджі -- це незалежна самоврядна корпорація, що складається з низки установ (коледжі і університет в тісному смислі), що не одержує від уряду ніякої допомоги і що не підлягає ніякому нагляду; вона посилає до парламенту двох депутатів.

Разом з Оксфордським університетом є найпрестижнішим з університетів Великобританії. Кембриджський університет входить в п'ятірку найпрестижніших навчальних закладів у світі. Станом на 2009 рік випускниками Кембриджа є 83 нобелівських лауреата -- за цим показником він лідирує серед університетів світу. Університет складається з центральної адміністрації та 31 коледжу. Серед них три приймають лише жінок (Нью-Хол, Ньюнам, Люсі Кавендіш). Крім того шість коледжів (Клер-Хол, Дарвін, Х'юз-Хол, Люсі Кавендіш, Св. Едмунда, Вулфсон) приймають лише або студентів, що, хоча отримують свій перший ступінь (бакалавр), є старшими за 21 рік, або тих, хто отримують другий ступінь (магістр) або здійснюють дослідження.

У Кембриджі є кілька теологічних коледжів, наприклад Вестмінстерський коледж і Рідлі-Хол, пов'язані з університетом через Кембриджську теологічну федерацію. Університет має власну конституцію і є самокерованим утворенням зі своїм законодавчим органом (Regent House), в який входять 3 тисячі викладачів і адміністративних працівників. Адміністративним органом Кембриджа є Рада, а Генеральне правління факультетів координує навчальну політику університету, в який входить більше 100 відділень, факультетів і шкіл. На 2008 рік в Кембриджі навчається понад 18000 студентів, близько 17% з яких -- іноземці. Більше половини студентів віддає перевагу гуманітарним наукам. З 2006 року Кембридж вводить зміни в свій курс слов'янських мов. Раніше на кафедрі викладали тільки російську і польську мови і літературу, а зараз до цього списку також увійшла українська мова.

3.2 Пам'ятки історії та культури

3.2.1 Архітектурно-історичні ресурси

Великобританія - країна з великою історією де за довгі роки існування збереглася велика кількість пам'ятників пізнавального виду. Я розгляну деякі з них в цьому розділі.

Пізнавальний туризм у Великобританії можна підрозділити на: пам'ятники архітектури й культури, музеї, місця й пам'ятники видатних людей. Пам'ятники архітектури і культури:Почати можна безпосередньо з Лондона, де вже 900 років стоїть Віндзорскій замок (Рис.3.3), відомий як резиденція британських королів. Серед яркою зелені стрижених галявин і високих кущів піднімаються білосніжні стіни з тисячами різноманітних віконець, круглими вежами й переходами. А усередині - затишні й одночасно розкішні королівські покої, які щодня відвідують тисячі туристів, каплиця Св. Георгія, збори королівського посуду й навіть виставлений на огляд ляльковий будиночок королеви Мері.

Едінбургський замок в Шотландії (Рис.3.4.) є одним із самих відомих замків Шотландії. Він розташований на пагорбі в Старому місті й відкриває вид на Нове місто й на Принцес Стріт. Замку близько 1000 років. Сама стара будова на території замка -- церква Св. Маргарити, побудована в Нормандському стилі в 12 столітті, вважається самим старим будинком у всьому Единбурзі. Едібургский замок є головною туристською пам"яткою, де можна відвідати тронний зал, апартаменти Great Hall, де представлена колекція зброї й збруї, королівські апартаменти, зал коронації, де знаходиться корона, скіпетр і королівський меч, королівська гармата, а також відвідати Національний Військовий музей Шотландії. На палацовій площі в серпні проходить військовий парад, що вражає своєю врочистістю й розмахом.

Будівництво фортеці Лондонський Тауер (Рис.3.5.) почалося під час правління короля Вільяма завойовника, будівельні роботи тривали протягом царювання його наступника Вільгельма II. Сьогодні це одна з найкращих фортець в країні. Будинок служив фортецею, казначейство, монетним двором, палацом, в'язницею. Сьогодні у Тауері є музей з колекцією зброї.

Статистика відвідувань(за даними 2010року) культових історичних споруд(Рис.3.6.) столиці Великої Британії показує, що найбільшим попитом серед туристів користується Національна Галерея Мистецтв, але Поряд з пізнавальним, у Лондоні є великі можливості і для інших видів туризму: конгресового (у місті знаходиться науковий центр Великобританії -- Королівське товариство, університет, Гринвіцька обсерваторія -- одна з найбільших у світі, різні вищі навчальні заклади і наукові установи); спортивного (велика кількість стадіонів та інших спортивних майданчиків); ділового (Лондон -- найбільший у Великобританії промисловий, торговий і фінансовий центр).



Рис.3.6. Статистика відвідувань архітектурно - історичних пам'яток Лондона.

3.2.2 Культові споруди

Кінець існування первісного суспільства позначився будівництвом фортець зі стінами або земляними валами та ровами. У мегалітичних спорудах (менгіри, дольмени, кромлехи) поєднання вертикальних та горизонтальних блоків каменю свідчить про подальше освоєння закономірностей архітектоніки (наприклад, кромлех в Стоунхенджі, Великобританія).

Культова споруда -- споруда або комплекс споруд для культових, релігійних потреб (відправ служб, читання молитов і звернень до Бога), служіння Богу. Свої культові споруди мають більшість релігій світу, в т.ч. основні світові і етнічні релігії. Історично зведення культових споруд йшло паралельно, а нерідко й було поштовхом до розвитку мистецтва, культури, духовних і прикладних знань того чи іншого народу, регіону світу або людства в цілому.

У зведенні культових споруд у світі існують два основних напрямки -- слідування консервативним зразкам минулого, «шаблонна» архітектура та застосування найбільш модерних і сучасних тенденцій будівельного і технічного мистецтва.

Серед визначних культових споруд Англії центральне місце займає Собор святого Пола (Рис.3.7.) (St. Paul Cathedral). Собор Святого Пола знаходиться на пагорбі Ludgate Hill в Лондоні. Це культова споруда з куполом, друга за величиною в світі (Після Тадж Махалу в Індії) і є резиденцією архієпископа в Лондоні. Собор Святого Пола є п'ятою будівлею на цьому місці. Попередні церкви, що тут знаходилися були знищені вогнем.. Перша дерев'яна церква походить від сьомого століття. Поточний Собор Святого Пола був побудований в сімнадцятому столітті, після Великої Пожежа в Лондоні. Єдине, що залишилося від первісної церкви - статуї, портрет поета і декан собору Святого Пола, Джон Донн. Багато прикрас в соборі входить у вівтар, золотої мозаїки зображень різних тварин, які походять з дев'ятнадцятого століття прикрашають стіни і стелю. На цокольному поверсі собору знаходяться могили військових діячів та митців.

Собор Святого Пола має одну вагову перевагу. У рамках порівняння соборних дзвонів, Великий дзвін Святого Пола вагою 17 тонн є найважчим з усіх дзвонів Великобританії. В соборі Св. Пола відбувалася коронація англійських королів. Також тут відбулися похорони Уїнстона Черчіля та укладення дуже важливого королівського шлюбу принца Чарльза та Діани Спенсер.

3.2.3 Музеї та музейні комплекси

Велика Британія багата не тільки на природні та історичні пам'ятки. Також ця країна дуже відома значною кількістю музеїв світового значення. Але я пропоную розглянути найвизначніший музей з усіх відомих.

Британський музей -- головний музей Великобританії в Лондоні, один з найбільших музеїв в світі. Музей розташований на Great Russell Street, відвідування музею безкоштовне. Британський музей (рис 3.8), заснований декретом Британського парламенту 1753 року. Для нього придбали та переоблаштували будинок лорда Галіфакса Монтегю-Хаюс в Блумсбері, в приміщенні якого музей офіційно відкрили 1759 року. Початок колекції Британського музею поклала приватна особа -- лікар сер Ганс Слоун, який в 1751 році запропонував парламенту придбати його коштовну наукову колекцію за 200 тисяч фунтів стерлінгів. Парламент погодився, а пізніше придбав зібрання рукописів Роберта Гарлі та доєднав до них бібліотеку, подаровану сером Робертом Коттоном.

Сучасний Британський музей -- зібрання безцінних творів мистецтва та культурних надбань різних народів світу за 4-5 тисячоліть. Основу греко-римського відділу музею склали вище описані приватні колекції Таунлі, Елгіна, Гамільтона та Гревіля. Основу єгипетської колекції склали нечисленні пам'ятки, вивезені з Єгипту після здачі Александрії в 1801 році. З тих часів відділ розрісся в кілька разів і нині є першим за повнотою в Європі зібранням древньоєгипетських старожитностей. Бібліотека Британського музею (початкові бібліотеки були розташовані в різних частинах будівлі), відокремлена 1972 року від музею з утворенням Британської національної бібліотеки, володіє такими рідкісними експонатами, як найперша друкована книга в світі «Алмазна сутра», перші видання давньогрецьких класиків та інші раритети. В залі рукописів зберігається Велика хартія, купча, підписана Вільямом Шекспіром, лист Олівера Кромвеля з описом битви при Нейсбі, автографи Мартіна Лютера, Жана Кальвіна, Еразма Ротердамського, Ісака Ньютона, Галілео Галілея, Рене Декарта та інших.

Національна портретна галерея Шотландії перебуває в будинку із червоного каменю, витриманому в готичному Вікторіанському стилі по дизайну Руанда Андерсона. Є прекрасна можливість подивитися, як виглядають найвідоміші історичні фігури Шотландії. Тут представлені роботи портретистів Рамсея й Робурна, включаючи кожну знаменитість від Марії Королеви Шотландської до Шона Коннері.

3.3 Подійні ресурси

У IX столітті Йорк цілих 50 років був столицею королівства вікінгів і називався тоді Йорвіком. Цьому періоду історії міста присвячена експозиція унікального музею - Центру вікінгів, а також щорічний лютневий фестиваль "живої історії". Фестивальна програма насичена до межі: щодня свято починається о 10 ранку, а закінчується тільки до півночі. На фестивалі можна буде побачити силові змагання і поєдинки вікінгів, театралізовані церемонії весілля і похорон, а також великі баталії вікінгів. На фестивалі можна буде самому змайструвати собі костюм під керівництвом досвідчених дизайнерів, відвідати спеціальну археологічну виставку, послухати живу середньовічну музику. Щодня на фестивалі працює ярмарок, де відвідувачі зможуть познайомитися з традиційними ремеслами та особливостями приготування справжньої їжі вікінгів, а також купити справжні сувеніри ручної роботи.

Середньовічні лицарі в історичних замках Англії

Команди лицарів XV століття щорічно влаштовують імпровізовані битви в шести історичних замках Англії. Вони демонструють свою майстерність у фехтуванні, стрільбі з лука, боротьбу і в соколиного полювання.[10, с.15]

Найвідоміший у світі Фестиваль квітів проходить в Челсі (практично в межах Лондона) в травні. Найграндіозніше та урочисте свято країни - День народження Королеви, проходить в Лондоні в середині червня. В Единбурзі кожне літо (у серпні) проходить Міжнародний фестиваль музики і драми "Fringe" ("На межі"). Феєричний музичний Фестиваль Гластонберрі проходить серед валлійських пагорбів у червні. Грандіозний "Карибський карнавал " (найбільший карнавал карибської музики за межами регіону) в Ноттінг-Хілл (Лондон) проводиться в кінці серпня. Щорічний Фестиваль міжнародної музики проводиться в липні в містечку Лланголлен (Уельс).

3.4 Забезпеченість суспільно-історичними рекреаційними ресурсами

В Единбурзі розташовані Національний музей старожитностей, Національна портретна галерея; Королівський шотландський музей і Національна галерея сучасного мистецтва. У Кардиффі є Уельский національний музей, а в Белфасті - Національний музей ірландської народної творчості. Британський музей, відкритий в 1759 році, на сьогоднішній день є головним музеєм Об'єднаного Королівства. Щорічно його відвідують більше 4 мільйонів людей. Пояснюється така популярність дуже просто: у ньому зосереджені унікальні колекції. Це й історія, і археологія, і етнографія, і природничі науки, і живопис. Тутешні єгипетські, ассірійські й давньогрецькі зібрання вважаються кращими у світі. Тому що виставки постійно обновляються, людям, що вже відвідували Британський музей, завжди буде на що подивитися. Англійці лишаються оригіналами у всьому: для того щоб пацюки й миші не псували унікальні колекції, у штат було зараховано, шість кішок. Тому, якщо ви, прогулюючись по залах Британського музею, побачите кішку в уніформі (з жовтим бантом на шиї), знайте -- перед вами державний службовець.

Галерея Фрутмаркет являє собою великий сучасний будинок зі скла, оточене з усіх боків кафетеріями й книгарнями. Тут проходять виставки шотландського, британського й сучасного міжнародного мистецтва. Національна Шотландська галерея, найстарша галерея, знаходиться в самому серці Единбурга в Маунді, між Старим і Новим містом. Тут зібрані колекції живопису й скульптури епохи Ренесансу до епохи Постімпресіонізму. У галереї представлені роботи художників Бассано, Ван Дейка, Тьеполо й інших відомих художників. Також тут знаходиться сама велика у світі колекція робіт шотландських живописців. У галереї працює програма виставок для вивчення мистецтва.

Всі ці Рекреаційні ресурси сприяють великому щорічному попиту на поїздки в Англію серед іноземних туристів, що приїздять сюди зрізних причин,але безперечно, залишаються задоволеними.

ВИСНОВКИ

Таким чином, в результаті дослідження я дійшов висновку, що Великобританія -- батьківщина сучасного туризму як форми проведення культурного дозвілля, що традиційно славиться освітнім туризмом. Північні країни Європи, зокрема Скандинавські країни й Ірландія, спеціалізуються на «зеленому туризмі».

Простеживши історію розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії, я визначив висновку, що щорічно в поїздках по країні бере участь більш ніж 160 тис. чоловік. У 1856 р. фірма Кука організувала першу групову туристську поїздку в країни Західної Європи. Цю дату звичайно вважають початком міжнародного туризму. До цього часу в Англії завершилася промислова революція, і англійська промисловість у своєму розвитку випередила інші країни світу. Швидкий ріст капіталістичних відносин привів до підвищення рухливості населення, що у свою чергу зажадало розвитку транспорту, насамперед залізниць.

Сьогодні, Великобританія -- одна з найбільш економічно розвинених країн світу, і в ній знаходяться найбільші світові фінансові і торгові центри (Лондон, Ліверпуль, Глазго), відомі наукові центри (Лондон, Оксфорд, Кембрідж, Едінбурґ) -- звідси велике значення ділового і конгресового туризму.

Отже, туристський баланс Великобританії позитивний: туризм дає 4--5% ВВП і є найважливішим каналом одержання іноземної валюти.

У туристській індустрії Великобританії зайняті півтора мільйона осіб, тобто більш як 6 % усього економічно активного населення країни.

Одним з найголовніших туристських центрів у Великобританії є його столиця - Лондон. Його відвідують усі вітчизняній іноземні туристи. Значна частина туристських фірм обмежує туристські поїздки по Великобританії тільки Лондоном і його околицями.

Те, що міжнародний туризм широко розвинувся у Великобританії раніше, ніж в інших країнах, пояснюється низкою причин, серед яких більш високий у той час економічний рівень порівняно з іншими країнами і, відповідно, вищий рівень життя населення; швидка урбанізація; уведення загальної початкової і розвиток середньої та вищої освіти; передове трудове законодавство, що встановило для всіх найманих робітників щорічну оплачувану відпустку та обмежило робочий час.

Отже, як і будь-яка інша сфера господарської діяльності, індустрія туризму Великобританії є досить складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому.

На сьогодні, на промисловий розвиток країни приходиться понад 60% усіх прибутків іноземних туристів і 70-75% здійснених у світі поїздок. При цьому на частку країн, що входять у ЄС приходиться близько 40% прибуттів туристів і валютних надходжень.

В цілому ж аналіз рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії показав, що на сьогодні це одна з найбільш розвинених країн, що користується попитом у туристів з усього світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1) Ващенко Н. Рекреаційні комплекси світу. Опорний конспект.- 2004. - 270 С.

2) Сенин В. Организация международного туризма.- М.: Финансы и статистика, 1999.- 220 С.

3) Туризм в 2020 году. // Туризм: практика, проблемы, перспективы.- 1998.- №1.- С 7-8.

4) Туристическое страноведение. Европа и Азия: учебно-практическое пособие / А. Б Косолапов. - М: КНОРУС, 2005.- 400 С.

5) Економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. - Львів: Світ, 2003.-672 С.

6) Николаев. Н. « Запретный город» Мери Кинг: подземный город в Эдинбурге» // Вокруг света. - 1998. - № 2.

7) Юрківський В. Регіональна, економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни, - К.: «Либідь», 2001.- 414 С.

8) Фомичев В. Международная торговля.- М.: Мысль, 1998.- 380 С.

9) Руднев В. В. Великобритания накануне XXI века. Европейский союз и процесс деволюции в Шотландии // Европа на рубеже третьего тысячелетия: народы и государства. Сб. статей. Под ред. М. Ю. Мартыновой, Н. Н. Грацианской. М., 2000.- 243 С.

10) Хилл К. Английскаякультура на рубеже нового столетия. -- М.: Изд-во «Иностранная лит-ра», 1999.- 103 С.

11) Штокмар В. В. История и культура Англии в средние века. -- СПб., 2001.- 278 С.

12) Мортон А.А История и культура Англии. -- М., 1950.-10-113 С.

13) Ал. А. Громыко, Великобритания эпоха реформ; М 2007.-34 С

14) http:// www.scotland.co.uk - офіційний сайт Шотландії

15) http:// www.wisegrowth.org.uk - туристичний сайт Великобританіі

16) http://www.greatbritainweb.info - інформаціиний сайт Великобританії

17) http://www.great-britain.ru/ - офіційний сайт Великобританії

18) http://www.staruk.org.uk - національний туристичний сайт Великобританії

19) Гуляев Б. Всемирная туристическая организация (ВТО).// www.world-tourizm.org

Размещено на Allbest.ru