Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРИКЛАДНОЇ ЕКОНОМІКИ

РЕФЕРАТ

з предмету: «Розміщення продуктивних сил»

з теми: «Промисловість будівельних матеріалів, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей»

Студентки ІІІ курсу

Спеціальності "Економіка підприємства"

Литвиненко Марії Сергіївни

Київ - 2012

Зміст

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Будівельний комплекс є одним з найбільш важливих секторів економіки, призначений здійснювати оновлення основних фондів, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння виробництва матеріальних благ. Дослідження теоретичних та практичних аспектів функціонування будівельного комплексу в умовах де стабілізаційних процесів в економіці є особливо актуальним на сьогодні.

Вагомий внесок у розвиток галузевої та функціональної структури будівельної індустрії, її територіальної організації здійснили Й. Бурка, Я. Жупанський, З. Манів, І. Нікольський та інші науковці. Питання дослідження будівельного ринку та підвищення ефективності управління будівельними ідприємствами висвітлено у роботах А. Асаула, А. Ачкасова, А. Гойко, А. Дружиніна, В. Залуніна, О. Іванілова, Л. Козара, І. Полякова, Б. Прикіна, І. Степанова, А. Тугай, О. Цуцаєва, Л. Шутенко та інших. Суттєвий внесок у розв'язання цих проблем внесли також зарубіжні науковці, які займалися різними аспектами розвитку продуктивних сил: У. Айзарт, Г. Александерсон, Ф. Мур, Дж. Петерсон, та інші. Їх дослідження свідчать про необхідність врахування регіональної складової у вивченні питань, що стосуються формування регіонального будівельного комплексу.

Вивчення комплексу з виробництва будівельних матеріалів є вкрай потрібним, тому що Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі гли ни, каоліни, кварцити, будівельно-промисловий камінь тощо.

Даний комплекс виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельно-промисловий гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, голь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, бу дівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо.

Комплекс з виробництва будматеріалів тісно пов'язаний з усіма галузями господар ства. За його участю створюється більшість основних виробничих і невиробничих фондів. Разом з тим комплекс є споживачем продукції ба гатьох галузей. У будівництві використовується 10% продукції машинобудування, 20% прокату чорних металів, 40% лісоматеріалів. Воно споживає вироби хімічної промисловості (лаки, фарби, пластмаси). Для виробництва будівельних матеріалів потрібна велика кількість палива й води. Будівельні матеріали, конструкції є важливою складовою частиною вантажообігу транспорту. Транспортні витрати в собівартості будівниц тва становлять біля 25%.

Промисловість будівельних матеріалів - комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі, цементна, азбестоце ментних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріа лів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.

Будівельно-промисловий комплекс України має всі підстави виходити на загальноєвропейський рівень і гідно конкурувати, однак потрібно ще багато працювати над вдосконаленням якості продукції та зменшення її собівартості.

матеріал будівництво комплекс промисловість

1. Загальний огляд будівельної промисловості України. Місце комплексу з виробництва будівельних матеріалів в будівельній промисловості

Будівельний комплекс -- це сукупність галузей ма теріального виробництва і проектно-пошукових робіт, які забезпечують капітальне будівництво. До складу будівельного комплексу входять такі галузі матеріаль ного виробництва: будівництво, промисловість буді вельних матеріалів, виробництво будівельних конст рукцій і деталей.

У ряді наукових досліджень структура будівельного комплексу розуміється більш широко: до нього вклю чається також будівельне і дорожнє машинобудування, спеціальна інфраструктура (науково-дослідні і дослід но-конструкторські організації, вищі і середні спеці альні навчальні заклади, професійно-технічні училища, курси з підготовки будівельних кадрів; банківські уста нови, які фінансують будівництво; організації по мате ріально-технічному забезпеченню підприємств, які вхо дять до комплексу; спеціалізований транспорт).

Сучасне життя суспільства без ефективного функціонування будівельного комплексу просто неможливе. Рівень його розвитку впливає на формування пропорцій і темпів розвитку галузей на родного господарства, розміщення продуктивних сил і розвиток регіонів.

Будівництво створює нові і реконструює діючі основні фонди (будівлі і споруди, призначені для всіх видів виробничої і невиробничої діяльності людей). Від розвитку цієї галузі зале жить будівництво житла, створення нових міст і сіл, окремих мік рорайонів, постійна реконструкція житлових фондів, будівництво промислових і сільськогосподарських підприємств, транспортних об'єктів, лікарень, шкіл, торгових центрів тощо, будівельний комплекс підтримує в належному стані обороноздатність країни, створює передумови для зростання виробництва в усіх галузях господарства.

Будівельний комплекс як одна з найбільш капіталоємних і дифе ренційованих виробничих систем справляє вагомий вплив на ви значення темпів, масштабів і розміщення виробництва. Тому при розміщенні капітального будівництва враховується наявність бу дівельної організації в регіоні. В той же час слабкість будівельної бази стримує тут промислове будівництво, створення великих комбінатів, галузевих і територіально-виробничих комплексів, фондоємної важкої промисловості, які потребують великих обся гів робіт з капітального будівництва.

Промисловість будівельних матеріалів - комплекс галузей у складі важкої промисловості, які виготовляють матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. До неї належать галузі, цементна, азбестоце ментних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріа лів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін.

За економічним призначенням продукція промисловості будівель них матеріалів належить до виробництва засобів виробництва (група А) і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпе чує зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів і конструкцій.

Ця проми словість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капі тальних вкладень у народне господарство. Розвиток промисловості будівельних матеріалів в Україні пов'язаний з наявністю будівельної си ровини.

Провідне місце в будівництві посідає інвестиційна діяльність. Найбільш активно освоювались капітальні вкладення в Запорізькій області (удвічі більше) та Житомирській (на 37,3 %). Зменшились темпи освоєння інвестицій в основний капітал в16 регіонах. Значне скорочення відбулось у Чернівецькій (на 40,0 % менше, ніж у відповідному періоді минулого року), Херсонській (на 31,2 %), Волинській (на 31,1 %) та Миколаївській (на 30,8 %) областях. У розрахунку на 1 особу наявного населення за січень-вересень 2010 р. найбільше капітальних вкладень освоєно в м. Києві (5065,0 грн.), що у 2,8 раза перевищує середній показник по Україні (1824,3 грн.). Високим зазначений показник є також у Київській (3450,6 грн.), Запорізькій (2792,7 грн.) та Полтавській (2656,5 грн.) областях. Низьким - у Чернігівській (858,0 грн.), Херсонській (876,1 грн.) Закарпатській (968,9 грн.) та Тернопільській (984,8 грн.) областях. Будівельна діяльність відповідно до інвестиційної зазнала падіння порівняно з попереднім роком.

У січні-жовтні 2010 р., за інформацією Держкомстату, підприємства країни виконали будівельні роботи на суму 31851,6 млн. грн., що менше на 9,0 %, ніж у січні-жовтні 2009 р.

Зросли обсяги робіт порівняно з січнем-жовтнем 2009 р. на підприємствах п'яти областей: Миколаївської - на 27,0 % Полтавської - на 12,2 %, Запорізької - на 10,7 %, Донецької - на 9,3 %, Дніпропетровської - на 5,8 %. Скоротили обсяги робіт 22 регіони, з них найбільше: Чернівецька область - на 48,5 % та Закарпатська - на 43,3 %.

У розрахунку на особу наявного населення обсяги виконаних будівельних робіт по Україні становили 693,0 грн., що на 8,6 % менше, порівняно з січнем-жовтнем 2009 р.

Серед регіонів найвищим цей показник є у місті Києві - 2772,3 грн. на особу, що у 4 рази перевищує середній показник по Україні. Високим - в Полтавській (1221,8 грн.), Харківській (863,4 грн.), Одеській (818,8 грн.) та Донецькій (808,3 грн.) областях.

У 2011 році підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 60454,3 млн. грн., що на 11,1 % більше порівняно з відповідним періодом 2010 року. ( Табл.1).

Таблиця 1. Обсяг будівельних робіт, виконаних власними силами будівельних підприємств за укладеними договорами підряду і субпідряду, та робіт, виконаних господарським способом, за видами будівельної діяльності за 2011 рік

Джерело: Державна служба статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Зросли обсяги робіт порівняно з 2010 роком на підприємствах 19 із 27 регіонів країни, серед них найбільше - Донецької (на 36,0 %), Київської (на 25,3 %), Волинської (на 23,3 %) та Житомирської (на 20,6 %) областей.

Скоротились обсяги робіт на будівельних підприємствах 8 регіонів, зокрема Рівненської області - на 32,6 %, Тернопільської - на 21,9 %, Миколаївської - на 10,5 %,Закарпатської - на 5,0 %. У розрахунку на 1 особу наявного населення обсяги виконаних будівельних робіт в цілому по Україні склали 1320,6 грн., що на 11,5 % більше порівняно з 2010 роком. (Табл. 2).

Таблиця 2. Показники виробничої активності у будівництві у розрізі регіонів за 2011 рік у розрахунку на 1 особу наявного населення

Джерело: Державна служба статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Серед регіонів найвищим цей показник є у місті Києві (5122,9 грн. на 1 особу, що у 3,9 раза перевищує середній показник по Україні), високим - у Полтавській (2220,7 грн.), Донецькій (2001,1 грн.) та Київській (1547,9 грн.) областях.

Найнижчі показники виробничої активності у будівництві спостерігались у Закарпатській (351,4 грн.), Херсонській (402,9 грн.) та Чернігівській 453,6 грн.) областях.

Зростання темпів будівельних робіт у 2011 році порівняно з відповідним періодом 2010 року відбулося за всіма основними видами будівельної діяльності, крім робіт із завершення будівництва, обсяги яких скоротились на 13,4 %.

На загальну тенденцію найбільше вплинула діяльність підприємств, що здійснюють будівництво будівель і споруд, частка яких у загальному обсязі становить 85,7 %. Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, що здійснюють будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд (в 1,4 раза). Також наростили обсяги робіт підприємства, що здійснюють монтаж та встановлення збірних конструкцій (на 21,1 %), будівництво будівель (на 10,4 %) та підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості (на 6,8 %).

За 2011 рік зросли порівняно з 2010 роком обсяги виробництва:

- шлаковати, вати мінеральної силікатної та аналогічних мінеральних ват (включно сумішей) в блоках, листах чи рулонах - в 1,6 раза (вироблено 1107,8 тис. куб. м);

- скла листового гнутого, гранованого, гравірованого, свердленого, емальованого або обробленого іншим способом, але не встановленого в раму або оправу - на 33,1 % (вироблено 357,2 тис. кв. м);

- граніту - на 32,3 % (вироблено 1032,1 тис. куб. м);

- плиток, плит, черепиці та аналогічних виробів з цементу, бетону або штучного каменю - на 25,4 % (вироблено 3515,0 тис. кв. м);

- виробів санітарно-технічних керамічних - на 20,0 % (вироблено 4229,9 тис. шт.);

- вікон, дверей їх рам та порогів дерев'яних - на 17,6 % (вироблено 2820,7 тис. кв. м );

- плит та плиток керамічних - на 17,2 % (вироблено 60418,8 тис. кв. м);

- елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю - на 14,5 % (вироблено 2009,4 тис. куб. м);

- гальки, гравію, щебеню і каменю дробленого - на 14,4 % (вироблено 51984,2 тис. куб. м);

- цементу - на 11,2 % (вироблено 10515,3 тис. т);

- цегли керамічної не вогнетривкої будівельної - на 10,6 % (вироблено 1022,4 млн. штук умовної цегли);

- блоків та цегли з цементу, штучного каменю чи бетону для будівництва - на 2,8 % (вироблено 1139,4 млн. штук умовної цегли);

- вапна - на 0,8 % (вироблено 4253,1 тис. т);

Знизились проти 2010 року обсяги виробництва:

- гіпсу - на 4,0 % (вироблено 501,3 тис. т);

- листів гофрованих, шиферу і аналогічних виробів з азбоцементу - на 12,1 % (вироблено 397,2 млн. умовних плит).

Таблиця 3. Обсяг будівельних робіт, виконаних власними силами будівельних підприємств за укладеними договорами підряду і субпідряду, та робіт, виконаних господарським способом, за видами будівельної діяльності за 2011 рік

Джерело: Державна служба статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

На сьогодні будівельний комплекс України повільними темпами виходить з кризи. Проте для досягнення до кризових показників в обсягах будівельних робіт потрібно реалізувати ряд управлінських рішень. Виділимо заходи, які є пріоритетними в ринкових умовах господарювання для ефективного розвитку будівельного комплексу на перспективу:

- удосконалення стандартизації та нормування будівельної продукції. В Україні діє більш ніж тисяча будівельних нормативних документів державного рівня, при цьому майже половина з них приймалися за часів Радянського Союзу і відповідно потребують суттєвого доопрацювання;

- відновлення кредитування об'єктів господарювання для фінансування будівельних проектів. За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі загальний обсяг іпотечних кредитів у 2010 році скоротився на 16,6%, а у січні 2011 року порівняно з початком року зменшився на 15%;

- як показує аналіз досвіду розвинутих країн, стратегічно важливим на сьогодні є впровадження енергозберігаючих технологій та матеріалів у будівництво. Деякі позитивні зрушення в даному напрямі вже досягнень. За даними компанії PAU на українському ринку будівельних матеріалів значно зросла частка ніздюватобетонних виробів. Якщо у 2008 році частка газобетону у структурі виробництва стінових будівельних матеріалів становила 10%, то у 2010 році досягла 30%. За даними показниками Україна наближається до європейських країн, в яких частка автоклавного газобетону серед стінових будівельних матеріалів також становить близько 30%. Для порівняння, теплопровідність ніздрюватих бетонів в 2,5-3 рази нижча ніж цегли або легкого бетону;

- впровадження безвідходного та маловідходного виробництв (зокрема, у виробництві будівельних матеріалів). Основним фактором переходу від екстенсивного шляху розвитку будівельного комплексу на інтенсивний шлях є використання досягнень науки і техніки, що дозволило б підтримати об'єм будівельних робіт не за рахунок введення нових ресурсів, а за рахунок комплексного більш ефективного їх використання;

- удосконалення менеджменту будівельних організацій, особливо стосовно покращення рівня взаємодії всіх учасників будівельного процесу, що сприяє скороченню термінів будівництва. Це є одним із факторів, поряд з якістю, що суттєво впливає на конкурентоспроможність будівельних підприємств.

2. Галузева структура та особливості розвитку галузей комплексу з виробництва будівельних матеріалів України

При розміщенні підприємств галузі насамперед враховується сировинний і споживчий чинники, адже будівельні матеріали використовуються будівництвом у великих кількостях. Оскільки природна сировина та споживач є всюди, то й підприємства промисловості будматеріалів розташовані по всій території.

Можна розрізняти:

- галузі переважно сировинної орієнтації -- перш за все це первинна обробка природних будівельних матеріалів (граніту, мармуру, бутового каменю та ін.), а також виробництво цементу, цегли, азбоцементних і шиферних виробів, вогнетривких матеріалів, скла, керамічних труб, гіпсу, вапна та ін.;

- галузі з орієнтацією переважно на споживача -- виробництво бетону, залізобетонних виробів і конструкцій, м'якої покрівлі, санітарно-технічних виробів та ін.

Комплекс з виробництва будівельних матеріалів відзначається складністю галузевої структури. Найважливішими підгалузями є виробництво стінових, рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, азбесто цементних труб і шиферу, видобуток і переробка нерудних будівельних матеріалів, цементна промисловість, виробництво будівельної кераміки. На них припадає понад 80% усієї продукції і майже 90% зайнятих у буді вельній промисловості.

2.1 Цементна промисловість

Цемент використовують як основний в'я жучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону та шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено в 1896 р. в Донбасі (Амвросіївка). У 1913 р. в Україні працювало 12 цементних заводів, які виробляли 269 тис. т цементу. У 1998р. виробництво цементу становило 5591 тис. т(табл. 39). Цементні заводи розміщені у районах видобутку сировини. На виро бництво 1 т клінкеру (напівфабрикату цементу) потрібно 1,5т карбонатних порід (мергелю, доломіту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини. У Дон басі залягають високоякісні карбонатні породи, тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України - Амвросіївський цементний комбінат (до нього належать п'ять заводів і чотири кар'єри), Краматор ський, Єнакіївський. За виробництвом цементу на першому місці в Україні Донецька область, потім Дніпропетровська й Харківська (Балаклія). Най-більші цементні заводи в Кривому Розі, Дніпродзержинську й Дніпропетровську. Вони виробляють портланд-цемент і шлакопортланд цемент, використовуючи для виробництва останнього шлаки металургійних заводів.

Цементні заводи в західних областях виробляють третину цементу України. Найбільші з них у Львівській (Миколаїв), Рівненській (Здолбунів), Івано-Франківській (Ямниця) та Хмельницькій (Кам'янець-Подільський) областях. Порівняно менше цементу виробляється на півдні країни, хоча тут є високоякісна сировина. На території південних облас тей працюють Бахчисарайський (АР Крим), Ольшанський (Миколаївська область), Одеський та інші заводи.

На території України утворилися чотири великі зони виробництва цементу: південно-східна (Донецька область), північно-східна (Харківсь ка область), центральна (Дніпропетровська) та західна (Рівненська, Івано-Франківська, Львівська та Хмельницька області). Для цементної промисловості України характерна значна концентрація виробництва. В середньому одне підприємство (їх в Україні 15) може виробляли 1,3 млн т цементу за рік.

Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівель ного шиферу. Шиферні заводи розміщені у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на привізній сировині (азбест надходить з Уралу, а цемент - з найближчих цементних заводів). Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський і Здолбунівський цементно-шиферні комбінати. Особлива увага приділяється виробництву азбесто-цементних листів, плоских шиферних конструкцій і рельєфних листів.

Цемент завозять у Сумську, Чернігівську, Київську, Херсонську й Черкаську області, хоча на їх територіях є багато цементної сировини. Є умови для виробництва високомарочного портланд-цементу в Житомир ській (Овруч), Херсонській (Туркули), Чернівецькій (Заставна), Сумській (Середина-Буда), Харківській (Куп'янськ) областях, нефелінового цемен ту - в Донецькій, алунітового - в Закарпатській, глиноземно-феритового - у Львівській областях, магнезіального - в АР Крим.

2.2 Виробництво збірного залізобетону та залізобетонних конструкцій

Основна продукція цієї галузі - залізобетонні конструкції для промисло вого, цивільного, гідротехнічного, шляхового та інших видів будівництва (виробництво стінових матеріалів, блоків для фундаментів будинків, міжповерхових перекриттів, архітектурних деталей, несучих арок, цехів, за лізобетонних паль. мостових балок тощо).

Основними чинниками розміщення підприємств галузі є територі альне зосередження виробництва, наявність будівельної мінеральної сировини, трудових ресурсів, транспортних комунікацій. Виробничі га-пузі тяжіють до великих промислових центрів і вузлів, населених пунктів із значним обсягом житлового і цивільного будівництва.

В країні діють 25 виробничих об'єднань з виготовлення комплектів збірних залізобетонних конструкцій і деталей, основними з яких є Хар ківське, Львівське, Криворізьке, Луганське, Сумське.

Підприємства, що виробляють збірний залізобетон для гідротехні чного будівництва, є в Каховці (Херсонська область), Новомосковську (Дніпропетровська область), Арцизі (Одеська область). Збірні залізобе тонні конструкції для мостів та шляхового будівництва виготовляють у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові; залізобетонні опори та інші конструк ції для спорудження ліній електропередач і зв'язку - у Світловодську (Кіровоградська область), Тернополі, Білій Церкві (Київська область), Мерефі (Харківська область). Домобудівні комбінати, які є в усіх облас тях країни, найпотужніші - у Києві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Одесі. В 1998р. вони виробляли 2496 тис. м3 збірних залізобетонних конс трукцій. Основні підприємства великопанельного та об'ємно-блокового домобудування в Київській, Харківській, Полтавській, Херсонській, Дніп ропетровській, Запорізькій; підприємства для виробництва сталевих конструкцій - у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Житомирській, Львівській областях; виробництво алюмінієвих будівель них конструкцій - переважно на Броварському заводі (Київська область).

2.3 Виробництво будівельної цегли

Дане виробництво - одне з найстаріших у промислово сті будівельних матеріалів. Його підгалузями є виробництва глиняної та силікатної цегли. Сировина для них є майже скрізь, тому їх розміщення зорієнтоване на споживача, бо перевезення цегли на далекі відстані еко номічно невигідне.

Сьогодні в цегельній промисловості важку ручну працю замінили механізми, а виробництво стало цілорічним. У високопродуктивних кі льцевих тунельних печах глиняну цеглу випалюють протягом 18-36 год. її виробництво дуже матеріаломістке: на 1000 цеглин потрібно 2,5 м3 гли ни. Виробляють глиняну цеглу звичайну, порожнисту й пористу.

З кварцового піску з домішками вапна (на 1000 шт. цегли потрібно 2,5 м3 піску та 0,1 -- 0,2 м3 вапна) виготовляють силікатну цеглу, її вироб ництво менш трудомістке, ніж глиняної, і на 30% дешевше.

Найбільшими виробниками будівельної цегли є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бахмут, Слов'янськ, Чернігів, Львів, Іва но-Франківськ. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості.

2.4 Промисловість нерудних матеріалів

Промисловість нерудних матеріалів в Україні існує давно. Безпосе редньо у будівництві використовують природний стіновий (туф, вапняки) і будівельно-промисловий камінь (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Інші породи є сировиною для виробництва цементу, цегли, черепиці, скла, легких наповнювачів бетонів, в'яжучих та інших будівельних матеріалів.

Потреби будівництва в Україні повністю забезпечуються власни ми мінеральними ресурсами. За кордоном користуються попитом цементна і скляна мінеральна сировина та будівельно-промисловий камінь. Граніти, габро, лабрадорити вивозяться у країни близького та далекого зарубіж жя. В Україні є значні ресурси в'яжучої мінеральної та цегельно-черепичної мінеральної сировини.

Для виробництва будівельних матеріалів дедалі ширше використо вують вторинні мінеральні відходи промисловості - розкривні породи родовищ, продукти збагачення руд та вугілля тощо.

Родовища піску й бутового каменю є майже в усіх областях Украї ни, а особливо Житомирській, Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській та Закарпатській. Підприємства з видобутку й переробки бутового каме ню, сипких будівельних матеріалів розміщені в районах видобутку.

Україна славиться запасами граніту, лабрадориту, мармуру й мар-муроподібних вапняків, які використовуються для будівництва доріг, набережних, облицювання станцій метро, підземних переходів, фундаме нтів і стін будинків, як важкий наповнювач для бетону, виготовлення пам'ятників, розподільних щитів (мармур) і сувенірів. Найбільше видо бувають бутового каменю, лабродориту, габро, червоного й сірого граніту в Коростишевському, Овруцкому, Черняхівському, Малинському, Воло-царсько-Волинському, Коростенському, мармуру - в дослідно-промислових розробках Радомишльського району Житомирської облас ті. Проте обсяг видобутку природного каменю порівняно невеликий.

Сучасне будівництво потребує різних за якістю і властивостями бетонів. Для виробництва легких пористих бетонів, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків, необхідні легкі наповнювачі (керам зит, термозит, сипкий перліт тощо), яких у природі немає. Керамзит - це штучний пористий матеріал, котрий виробляють з легкоплавких глинис тих порід, які є в багатьох місцях України - біля Харкова, Полтави, Сум, Одеси, Кривого Рогу, Житомира, Могилева-Подільського та ін. Вироб ництво термозиту, який виготовляють з доменних шлаків розміщене в центрах чорної металургії. Пористий перліт виробляють з природної си ровини - перліту, який залягає в Закарпатті.

У південних районах України виробляють черепашник, котрий має цобрі тепло- та звукоізоляційні властивості, легко обробляється, дешевий.

2.5 Виробництво будівельної кераміки

Виробництво будівельної кераміки об'єднує низку підприємств, що випускають плитку фасадну керамічну, для підлоги, облицювальну гла зуровану, санітарно-будівельну кислототривку кераміку, каналізаційні й дренажні труби. Будівельну кераміку виробляють з тугоплав кої або вогнетривкої глини з домішками каоліну, кварцового піску, пегматиту (котрі поширені у різних областях України, особливо в межах Українського кристалічного щита), оксидів окремих кольорових металів та інших мінеральних або органічних сполук.

Виробництво будівельної кераміки почало розвиватися в Україні ще наприкінці XIX ст., коли було споруджено Харківський керамічний завод, два заводи керамічної плитки у Слов'янську й Часовому Ярі та завод санітарно-будівельного фаянсу в Славуті. Тепер це сучасні механі зовані підприємства. Працюють також керамічні заводи в Києві, Львові, Артемівську, облицювальної плитки і керамічних труб - у Харкові.

Виробництво керамічної глазурованої плитки зосереджене в Сло в'янську (Донецька область), Харкові та Львові, а метлахської-в Харкові та Артемівську (Донецька область). Є можливості для розвитку цого ви робництва у Вінницькій та Житомирській областях з використанням місцевих каолінів, у Закарпатській, Хмельницькій і Кіровоградській на базі тугоплавких і вогнетривких глин; у південних областях - вогнетрив ких і тугоплавких глин Причорномор'я та Приазов'я.

Подальший розвиток галузі має бути спрямований на зростання обсягу та якості продукції для промислового й житлово-комунального будівництва (великорозмірної стінової кераміки, плиток широкої кольо рової гами, легкого керамзиту, труб великого діаметра та ін.).

2.6 Інші галузі комплексу

Виробництво будівельного фаянсу й фарфору. Будівельно-промисловий фарфор і фаянс виробляють у Славуті (Хмельницька область) на комбінаті «Буд-фаянс», електроізоляційні вироби для електричної промисловості - в Первомайську (Житомирська область). У Донецькій області виробляють будівельно-промисловий фаянс, електроізоляційні вироби для електро- та радіотехні чної промисловості (Слов'янськ), у Запоріжжі -високовольтні ізолятори Для ЛЕП, електростанцій і підстанцій. Поки що виробництво будівельнего фарфору і фаянсу не задовольняє потреб господарства України, тому ці матеріали частково завозять з Білорусі, Росії та Чехії. Наявність доста тньої кількості різноманітної сировини дає можливість розширити це виробництво.

Виробництво будівельного вапна й гіпсу. У 1998 р. середньорічне виробництво будівельного вапна становило 562 тис. т, будівельного гіп су - 68,4 тис. т, технологічного вапна (використовується в цукровій та металургійній промисловості) - 7,4 млн т. Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи галу зі розміщені в районах видобутку сировини, а готову продукцію вивозять іноді на значні відстані.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донець ка, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хме льницькій області, звідки понад 100 тис. т його вивозять до Черкаської та Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоград ської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської - до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівець кої та Київської.

На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської та інших областей.

Виробництво крейди. У будівництві крейду використовують для малярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробни цтва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.

Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харків ській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні становить понад 2 млн т, а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн т.

Виробництво м'якої покрівлі (руберойду, толю, пергаміну) налаго джено у багатьох областях України, м'якої покрівлі - у великих містах. Найбільшим виробником останньої в Україні є Київ (18,8% від загально го виробництва).

Виробництво віконного скла. В Україні функціонують 6 заводів ли стового і технічного скла. Найбільші з них - Лисичанський «Пролетар», Костянтинівський склоробний та завод «Автоскло» і Запорізький скло робний. Скло виробляється також на склозаводах Луганської і Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла міркового вікон ного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного склоподібного мармуру.

Центрами фарфорової промисловості є: Коростень, Баранівка, Го родниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська область), Дружківка (Донецька область), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська область), Синельникове (Дніпропетровська область) і Тернопіль.

В Україні поширене і гончарство -- виготовлення керамічних виробів ручним способом. Найбільше воно розвинуте на Волині і Поділлі, де є сировинна база для цього промислу (глина, каолін, пісок, польовий шпат). Оригінальні керамічні вироби виготовляють гаварецькі гончарі (чорна кераміка) зі Львівщини та опішнянські майстри (Полтавська область).

Промисловість будівельних матеріалів за останнє десятиліття зазнала значних змін, особливо у галузі механізації та автоматизації технологічних процесів, розширення асортименту та підвищення якості продукції. Однак для ряду підприємств галузі ще залишаються актуальними питання модернізації та реконструкції, розширення випуску нових будівельних матеріали, що характеризуються міцністю, легкістю, теплоізоляційними властивостями, тощо.

Висновок

Отже, комплекс з виробництва будівельних матеріалів включає такі галузі як цементна, азбестоце ментних виробів, збірних залізобетонних і бетонних конструкцій та виробів, стінових матеріалів, будівельної кераміки, будівельних матеріа лів та виробів з полімерної сировини, нерудних будівельних матеріалів, пористих заповнювачів та ін. За економічним призначенням продукція промисловості будівель них матеріалів належить до виробництва засобів виробництва (група А) і є основною частиною матеріально-технічної бази будівництва, забезпе чує зростання обсягів капітального будівництва та його технічний прогрес на основі впровадження ефективних матеріалів і конструкцій. Ця проми словість має велике значення для індустріалізації будівництва, зниження його вартості, економії металу і деревини, підвищення ефективності капі тальних вкладень у народне господарство. Розвиток промисловості будівельних матеріалів в Україні пов'язаний з наявністю будівельної си ровини.

Комплекс з виробництва будівельних матеріалів відзначається складністю галузевої структури. Найважливішими підгалузями є виробництво стінових, рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів, азбесто цементних труб і шиферу, видобуток і переробка нерудних будівельних матеріалів, цементна промисловість, виробництво будівельної кераміки. На них припадає понад 80% усієї продукції і майже 90% зайнятих у буді вельній промисловості.

Даний комплекс досить рівномірно розміщена по території України, крім Донбасу і Придніпров'я (на Донецьку, Луган ську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі). Високий рівень розвитку промисловості будівельних матеріалів також у Харківській (7%), Одеській і Львівській (по 5%), Хмельницькій (4,5%) областях та АР Крим (4,5%). У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази про мисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, розширення випуску нових будівельних матеріа лів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплек сне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівни цтва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забез печення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.

У перспективі передбачаються реконструкція технічної бази про мисловості будівельних матеріалів, подальші механізація та автоматизація технологічних процесів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплек сне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості продукції.

Список використаних джерел

1. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Г.П. Баб'як, В.Я. Брич, М.П. Дусановська та ін.; За ред. Є.П.Качана. - К.: Вища шк., 1999. - 375 с.

2. Розміщення продуктивних сил / За ред. Є. П. Качана - К.: Вища шк., 1997. - 350 с.

3. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / За ред. Є.П. Качана. - К., Юридична книга, 2001. - 552 с.

4. Розміщення продуктивних сил: Навч.-метод, посібник для самостійного вивчення дисципліни / С. І. Дорогунцов, Я. Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 76 с.

5. Розміщення продуктивних сил: Підручник / В.В.Ковалевський, О.Л. Михайлюк, В.Ф.Семенов та ін.; За ред. Ковалевського О.Л. - К.: Тов. «Знання», КОО, 1998. - 546 с.

6. Розміщення продуктивних сил; Навч. посібник / За ред. В. В. Ковалевського, В. Ф. Семенова, О. Л. Михайлюк та ін. - К.: Либідь, 1996.

7. Формування будівельних кластерів в межах регіону: Збірник наукових праць / Н.М. Цепенюк, Черкаси, 2010. Ї 222 с.

8. Панько О. Перспективи та проблеми інвестиційної політики підприємств будівельного комплексу України в умовах ринкової економіки / всеукраїнський журнал. №2 (42). - 2005.

9. Джуччі Р. Житлове будівництво в Україні : причини поточної кризи та висновки для економічної політики/ Киів. - 2008. - 16 с. Федишин Б.П. Факторний аналіз потенціалу розвитку промисловості будівельних матеріалів регіону /

10. Б.П. Федишин, Н.М. Цепенюк // Формування ринкових відносин в Україні: зб. наук. праць. - Вип. 10 . - Київ, 2009 -99 с.

11. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі // Економіка України. - 2005. - № 7, 47 с.

12. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф. Жердецького та ін. - К.: Вища школа, 2002. - 271 с.

13. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будівництва // Економіка України. - 2007, № 3, - 93 с.

14. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівельного комплексу // Економіка України. - 2005. - № 1, 67 с.

15. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної політики // Економіка України. - 1996. - № 12, 41 с.

16. Размещение производительньїх сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В. Копьілова. - М.: Зкономика, 2004. - 589 с.

17. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. - К.: Вища школа, 2008. - 376 С.

18. Сербія Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі // Економіка України. - 2004. - № 4, 89 с.

19. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка України. - 2006. - № 4, 38 с.

20. Електронний ресурс, Державна служба статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Размещено на Allbest.ru