Економіко-географічне положення Житомирської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

З давніх-давен у Європі знали про землю, де щедро міряли жито. Згадки про цей регіон Полісся сягають глибини тисячоліть і до сьогодні живуть у назві краю - Житомирщина.

Ще за часів України-Русі Житомирщина, колишня Древлянська земля, відігравала значну роль у державі. Тут зосереджувалося тогочасне торгове життя, а на перетині доріг мірялося не тільки жито, а багато інших товарів.

Сьогодні Житомирщина - це значний промисловий і сільськогосподарський регіон України, край високорозвиненої індустрії та механізованого сільськогосподарського виробництва. Це мальовничий куточок з багатими природними надрами.

Економіко-географічне положення області

Житомирська область утворена 22 вересня 1937 року. Вона ділиться на 23 райони. В своєму складі має 11 міст, у тому числі 5 міст обласного підпорядкування, 43 селища міського типу, 1619 сільських населених пунктів. Область розташована на правобережжі України, в центральній частині Полісся. На сході вона межує з Київською, на півдні -- з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями, а на півночі з Білоруссю. Площа -- 29,8 тис кв. км. Населення -- 1292,6 тис чоловік.

Склад території

Житомирська область розташована на північному заході України. Територія області складає 29,9 тис. км2, що відповідає 4,9% площі України і займає п'яте місце у державі. Населення становить 1 млн. 462 тис. осіб. Обласним центром є місто Житомир.

Природно-ресурсний потенціал

Завдяки вигідному географічному положенню і розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниць область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, а також з країнами Східної та Центральної Європи.

Область займає перше місце в Україні за запасами лісових ресурсів. На житомирській землі нараховується 1 млн. 49 тис. гектарів лісів. Лісистість становить майже 35%, а в ряді північних районів області ліси займають дві третини загальної площі земель. Найпоширенішими видами дерев є сосна, береза, осика, вільха, дуб, ялина. Ростуть також липа, граб, ясен, берест, в'яз, клен, явір, акація біла, модрина сибірська та європейська. Загальний запас деревини становить понад 120 млн. куб. метрів, середньорічний приріст - 2,6 млн. куб. метрів.

Мінерально-сировинний потенціал представлений більше ніж 220 родовищами різних корисних копалин. Це декоративний облицювальний камінь, мармур, самоцвіти, сировина для металургії та будівельної промисловості, вапняки, буре вугілля, торф.

Великим попитом користуються поліські самоцвіти - берил, топаз, кварц, червона яшма, гірський кришталь, турмалін, аметист, опал, халцедон та багато інших. Область забезпечує потреби України в титановому концентраті. У рудному масиві, крім титану, присутні рідкоземельні елементи - ванадій, скандій, гафній, торій, цирконій.

Житомирщина має значні запаси високоякісного будівельного каменю, поклади якого поширені майже по всій її території. Запаси граніту залягають в сприятливих геолого-економічних зонах, що дає можливість видобувати та обробляти його у значних обсягах. Єдине в Україні Кур'янівське родовище пірофілітових сланців забезпечує потреби України в цьому мінералі. Є запаси будівельних пісків, пірофілітових сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини. Поклади фосфорної сировини Стремигородського ільменіто-апатитового родовища в Кростенському районі становлять понад 85% усіх запасів України.

Розвідані запаси лужних каолінів. Їх обсяги і кількість дозволяють виробляти до 0,5 млн. тонн польовошпатних концентратів на рік.

На території області зосереджена п'ята частина буто-щебеневої сировини України, на базі якої створено значні виробничі потужності.

Запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадорит, граніт, габро), що має великий попит у нашій країні та за кордоном, практично не обмежені. Розвідані поклади лабрадоритів і габро в області становлять понад 90 відсотків запасів цього каменю в Україні. Перспективним є родовище мармуру, що має малюнок надзвичайної краси і добре полірується.

На території області ведеться видобуток кольорового напівдорогоцінного каміння - берилу, топазу, кварцу з подальшою його переробкою та виготовленням ювелірних виробів. Широке застосування в промисловості знаходить п'єзокварц, без якого не обходиться сучасна електроніка.

Є родовище високоякісного пірофіліту. Область зацікавлена в залученні інвестицій та пошуку партнерів для його освоєння і розширення сфери застосування.

Житомирщина забезпечує потреби України в титановому концентраті, постачає його на експорт. У рудному масиві, крім ільменіту титану, присутні рідкоземельні елементи: ванадій, скандій, гафній, торій, які мають значний попит на світовому ринку. У більшості ільменітових родовищ зустрічаються апатити. Поклади цієї сировини тут становлять понад 85 відсотків усіх розвіданих запасів України.

Унікальним є родовище кварцитів, де сконцентровано близько 84 відсотки усіх загальнодержавних запасів. Ця сировина використовується у виробництві вогнетривів для футерівки доменних печей і в приготуванні феросплавів.

Житомирська область розташована в межах двох грунтово-кліматичних зон -- зон Полісся (північна частина області) і Лісостепу (південна частина). На півночі області підноситься Словечансько - Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Поверхня Поліської низовини плеската, мало розчленована, в багатьох місцях заболочена. На півдні області в межах Придніпровської височини густо порізана ярами, річковими долинами, які місцями досягають глибини 50-70 метрів.

Для області характерний високий рівень залягання кристалічних порід, які у багатьох місцях виходять на денну поверхню. Область багата на різноманітні корисні копалини та цінні будівельні матеріали за що її справедливо називають „Урал в мініатюрі”.

В області розвідані і експлуатуються джерела мінеральних вод, зокрема радонових та лікувальні грязі.

Житомирська область належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Розташування області у помірному поясі північної півкулі визначає клімат як помірно-континентальний, з теплим і вологим літом та м'якою, хмарною зимою. Пересічна температура січня -5,7С, липня + 18,9С. Абсолютний мінімум -35-40С, абсолютний максимум +35+40С. Опадів на півночі області 600мм, на півдні -- 570мм на рік, найбільше їх випадає влітку. Висота снігового покриву 20-30 см.

Гідрографічна сітка густа, територією області протікає 2818 річок загальною довжиною 13,7 тис.км та близько 2493 струмків. Головна річка області - р.Тетерів (басейн р.Дніпро), загальною довжиною 365 км, з них в межах області - 276 км. Площа басейну - 15100 кв.км. На річках області 43 водосховища (більше 1 млн. м³), 1429 ставків (до 1 млн. м³).

Земельний фонд області (станом на 1 січня 2009р.) становить 2982,7тис.га.

Серед зональних типів грунтів за площею поширення переважають дерново-підзолисті ґрунти піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, оглеєні (52,4% площі області). В балках, долинах річок переважно дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні і торфово-болотні ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лесові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів мало гумусних глибоких і неглибоких вилугуваних (35% площі області).

Житомирщина розташована у двох природних зонах - зоні мішаних лісів і лісостепу. Лісами вкрито більше 1 млн. га (1/3 загальної території). Завдяки сприятливим грунтово кліматичним умовам тут росте понад 100 різних порід дерев і чагарників. Найпоширенішими є сосна, дуб, береза, вільха.

Вигідне фізико-географічне та економіко-географічне положення сприяє компактному заселенню, господарському освоєнню території, створює передумови для життєвої діяльності людей. Особливості економічно-географічного положення і природних факторів (грунтово-кліматичні умови, мінерально-сировинні, лісові і водні ресурси) у поєднанні створюють сприятливі умови для розвитку багатогалузевого сільського господарства та промисловості.

В останнє десятиріччя простежується стійка тенденція клімату до потепління. Не став винятком і минулий рік, що характеризувався підвищеним температурним режимом, який неодноразово досягав або перевищував абсолютні значення. Незважаючи на чергування сухих та дощових періодів впродовж сезонів, сумарна кількість опадів за рік була достатньою.

Водні ресурси

До складу поверхневих вод області відносяться 335 річок, з яких 8 відноситься до категорії середніх, 327 річок є малими. Всього на території області протікає 2818 річок загальною довжиною більше 13,7 тис.км, згідно з класифікацією в структурі гідрографічної сітки області великих річок немає, середніх вісім. Також в області нараховується 55 водосховищ об'ємом більше 1 млн.мі та сумарним об'ємом 186,4 млн.мі, 1759 ставків сумарним об'ємом 143,04 млн.мі.

Житомирщина, у порівнянні з іншими областями України, належить до регіону з низькою водозабезпеченістю. Площі, зайняті водними об'єктами, становлять 138,62 тис.га, тобто 4,6% від загальної території області.

Житомирська область повністю розміщена в межах басейну р.Дніпра. Найбільша частина області належить басейну правої притоки Дніпра - р. Прип'ять (54%), в басейні р. Тетерів розміщено 38% її території, в басейні Ірпеня - 3,5%, в басейні р. Рось - 4,5%.

Водозабезпечення промислових підприємств і населення міста Житомира здійснюється з річки Тетерів, міста Бердичева - частково з річки Гнилоп'ять і частково з артезіанських свердловин, міста Коростеня - з річки Уж, міста Новоград-Волинського - з річки Случ, міста Малина - з річки Ірша. Водозабезпечення міст Овруча, Радомишля, Коростишева, Андрушівки, Баранівки, селищ міського типу Чуднів, Попільня, Любар, Ружин та інших населених пунктів і потреб сільськогосподарського виробництва здійснюється в основному з підземних джерел.

Тваринний світ області різноманітний, всього налічується близько 400 видів, у т. ч. ссавців - 67, птахів - 270, риб - 30. Найпоширеніші тварини - лось, козуля, свиня дика, вовк, лисиця, борсук, білка, заєць, бобер, куниця, соня лісова, полівка лісова, миша лісова, миша польова, кроти, хом'як звичайний і ховрах крапчастий; з птахів - тетерів, рябчик, шпаки, дятли, синиці, дрозди, качки дикі, куріпки, кулики, перепілки, вивільги, горлиці, лелеки та ін.

Акліматизовано оленя благородного й фазана. У річках і озерах - щука, краснопірка, лин, лящ, карась, сом, у ставках - короп, окунь тощо.

Рослинний світ

За даними Науково-дослідного інституту статистики в Житомирській області щорічно гине 300-500 га лісових насаджень, 80% усіх лісових масивів мають ознаки погіршання фізіологічного стану дерев, 4,2% лісів пошкоджені хворобами та шкідниками. Ці показники щороку зростають. Така ситуація вимагає не лише проведення регулярного лісового моніторингу, а ще й розробки механізму охорони та відтворення лісів.

Природно - заповідний фонд. На Житомирщині чимало заповідних територій. У середньому на Житомирському Поліссі показник заповідності дорівнює 3,2%. Нараховується 102 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 43 заказники (ботанічний Городницький, гідрологічні - Дідове Озеро, Забарський, Червоновільський, зоологічні - Казява, Кутне, лісові - Поясківський, Туганівський, ландшафтний - Плотниця, орнітологічний - Часниківський), 26 пам'яток природи, 31 - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, які мають неабияке наукове й естетичне значення. Зокрема, Поліський державний заповідник, створений у 1968 році. Загальна площа заповідника - понад 20 тисяч гектарів у єдиному суцільному масиві.

Населення

Населення становить 1 млн. 462 тис. осіб. Обласним центром є місто Житомир.

У регіоні налічується майже 100 тис. працівників сільськогосподарських підприємств різних форм власності. У сфері електроенергетики працює близько 6 тис. чол., у паливній промисловості - 11 тис., у хімічній і нафтохімічній - майже 4 тис., машинобудуванні і металообробці - близько 30 тис., у харчовій промисловості - до 20 тис., в галузі освіти - майже 30 тис., охорони здоров'я - близько 40 тис., культури - майже 7 тис.

Динаміка розвитку політичних партій регіону

Станом на 1 липня 2002 року управлінням юстиції на Житомирщині зареєстровано 73 обласних осередки політичних партій.

Статистика демонструє, що в регіоні відбувається поступальне зростання кількості осередків політичних партій. Так, на 1 січня 2003 року в області діяло 3166 осередків політичних партій, тоді як у 1998-му їх налічувалося 443, у 1999-му - 507, у 2000-му - 606, у 2001 - 742, у 2002-му - 1742.

Найбільш активними серед політичних партій на Житомирщині є обласні організації КПУ на чолі з першим секретарем, народним депутатом України Анатолієм Доманським, кількість членів якої сягає у регіоні 4 тис., СПУ, першим секретарем якої є народний депутат України Олександр Барановський, а кількість членів становить 10200 чол., СДПУ(о), очолювана народним депутатом України Володимиром Зайцем, кількісний склад якої сягає 8200 чол., АПУ, головою якої є заступник глави облдержадміністрації Микола Галич і яка налічує в своїх лавах 15 тис. членів, ВО "Батьківщина" на чолі з Олегом Антиповим, кількість членів якої сягає в регіоні 11 тисяч.

За кількістю місцевих осередків серед політичних партій лідирує КПУ (33). Обласна організація СДПУ(о) має 31 осередок, по 29 осередків нараховується в СПУ, ВО "Батьківщина", "Демократичного союзу", очолюваного Володимиром Григор'євим, та Партії промисловців і підприємців, головою якої є перший заступник глави облдержадміністрації Олексій Кучмар і яка нараховує 3 тис. членів, 28 осередків має АПУ. Обласні структури Української народної партії під орудою Святослава Васильчика налічують 23 осередки і 3000 членів, так само як і об'єднання "Жінки за майбутнє", яке очолює начальник обласного управління у справах сім'ї та молоді Раїса Гула і яке має в своїх лавах 5800 членів. НДП, регіональним лідером якої є начальник головного управління соціального захисту населення облдержадміністрації Галина Корінна, має 23 осередки, ДемПУ під проводом Аркадія Шерстобаєва - 21, Соціал-демократичний союз на чолі з Костянтином Гусєвим - 19, Житомирський крайовий Народний рух України, очолюваний Олегом Лагнюком, - 17, партія "Реформи і порядок" під керівництвом Ярослава Долгих - 4.

Виборчі процеси в регіоні

Обласні організації політичних партій активно брали участь у формуванні місцевих та регіональних органів влади. Якщо цю активність позначити семибальним виміром, то можна було б отримати рейтинг політичної активності партій у регіоні: АПУ і НДП - по 6 балів, СДПУ(о) - 5, КПУ та СПУ - по 3 бали.

Регіональні лідери

Серед авторитетних і знаних людей області слід виділити народних депутатів України В. Развадовського, В. Сацюка, А. Даманського, О. Барановського, депутатів обласної ради А. Войтенка (голову облради), М. Присяжнюка, М. Борщівського, В. Толстанову, коростенського міського голову В. Москаленка, мера міста Житомира Георгія Булавкова, бізнесменів В. Бернадського - голову правління ВАТ "Житомирхліб", П. Рудя - голову правління ВАТ "Житомирський маслозавод", Г. Ломакова - генерального директора спільного українсько-іспанського підприємства "Іскор", В. Хруса - голову правління ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат "Кварцит", Л. Ліпецького - голову правління ВАТ "Бердичівський пивзавод".

Аналіз стану регіональної економіки

Основу економіки Житомирської область складають сільське господарство та переробка сільгосппродукції, а також будівельна індустрія. Житомирщина виробляє 3,8% валової продукції сільського господарства в Україні. Її також називають "малим Уралом", оскільки на території області зосереджена п'ята частина буто-щебеневої сировини України, 89% усіх загальнодержавних запасів займають родовища кварцитів.

Протягом 2002 року позитивні тенденції в розвитку промисловості збереглись. Обсяг виробленої продукції в порівнянних цінах зріс на 4,3%. Найбільший приріст виробництва було одержано в харчовій, хімічній промисловості, машинобудуванні, металургії та обробці металів.

Останнім часом кон'юнктура зовнішнього ринку була несприятлива для окремих видів продукції місцевого виробництва. Отож трапляється, що не вся продукція окремих підприємств та галузей знаходить свого споживача.

Основними проблемами промисловості залишаються збитковість більшості підприємств та необхідність подолання платіжної кризи.

Погіршення в 2002 році фінансового стану промислових підприємств справило негативний вплив на зростання виробництва у машинобудуванні. Зменшились обсяги замовлень на виготовлення обладнання, машин та механізмів для АПК, хімічного обладнання, зерноочисних сепараторів, електровимірювальних приладів.

Серед відомих підприємств регіону - ВАТ "Укрхміль", ВАТ "БіоВетФарм", ВАТ "Овруцький молочноконсервний комбінат", ВАТ "Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат", ВАТ "Енергопостачальна компанія Житомиробленерго", АТ "Коростенський фарфор", ВАТ "Коростенський завод хімічного машинобудування", об'єднання "Житомирліс", ТОВ "Бердичівська солодова компанія".

Та найбільшими його підприємствами є ВАТ "Житомирхліб", Житомирський маслозавод і підприємство "Іскор". ВАТ "Житомирхліб", головою правління якого є Віталій Бернадський, об'єднує три хлібозаводи м. Житомира з мережею фірмової торгівлі та виробляє борошняні кондитерські вироби понад 40 найменувань. Житомирський маслозавод "Рудь" на чолі з Петром Рудем переробляє за добу 85 тонн молока. Його морозиво знають не тільки в Україні, а й за її межами - в Чехії, Словаччині, Молдові, Ізраїлі, США та інших країнах. Спільне українсько-іспанське підприємство "Іскор", розміщене в Коростишівському районі, займається видобуванням блоків габро та граніту, виробляє й реалізує різноманітні вироби з природного каменю.

Стан приватизаційних процесів

На 1 лютого 2002 року в державному реєстрі об'єктів за формами власності в Житомирській області значилося 14288 об'єктів, 3794 з яких перебували в приватній власності, 9322 - в колективній, 1099 - у комунальній, 73 - у власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав.

Розвиток малого та середнього бізнесу

За рівнем розвитку малого підприємництва на 1 липня 2002 року область посідала 13 позицію в Україні. Нині в цій сфері діє майже 6 тис. малих підприємств, а підприємницькою діяльністю займається 46,1 тис. чол. Якщо ж урахувати працівників, які виконують роботи за договорами, сумісництвом, а також підприємців, які не є юридичними особами, то вийде, що в цьому секторі зайнята п'ята частина працюючого населення. На приватний сектор припадає десята частина продукції, виробленої в області. Найпоширенішими організаційно-правовими формами господарювання залишаються товариства з обмеженою відповідальністю та приватні підприємства (відповідно 40% і 44%).

Практично незмінною залишається галузева структура малого підприємництва. Невиробнича сфера і передусім торгівля є для підприємців привабливішою, ніж виробнича. Гостро стоїть проблема підтримки підприємництва. Сьогодні в області діє три інформаційно-консультативні центри, бізнес-центр, фонд підтримки підприємництва, 24 громадські об'єднання.

В області також здійснено заходи по демонополізації та розвитку конкуренції. Були створені конкурентні середовища на регіональних ринках хліба, молока, борошна, м'яса, заготівлі, зберігання та первинної обробки зерна, переробки льону, плодоовочевої продукції, заготівлі та переробки цукрового буряка і реалізації насіння, мінеральних добрив та ін.

ресурс житомирська промисловість аграрний

Стан аграрної реформи в регіоні

Станом на липень 2002 року області було розпайовано 1088,29 тис. га сільськогосподарських угідь, які до реформування перебували в державній власності, 306512 громадян набули право на земельну частку (пай), у т. ч. 296726 чол. отримали земельні сертифікати. Середній розмір земельної частки (паю) по області становить 3,7 умовних кадастрових гектара, а вартість їх - 23390 грн. 668 недержавних сільськогосподарських підприємств реформовано на засадах приватної власності, на базі яких створено 290 приватних, приватно-орендних сільськогосподарських товариств (35,9%) на площі 336,9 га, 360 сільськогосподарських товариств (44,6%) на площі 412,04 га, 64 сільськогосподарських кооперативи (7,9%) на площі 70,44 га, 81 селянське (фермерське) господарство (10,0%) на площі 43,01 тис. га, 13 інших суб'єктів господарювання (1,6%) на площі 9, 67 тис. га. Крім того, сформовано 7159 приватних господарств без створення юридичної особи на площі 27,45 тис. га.

В області функціонують товарно-агропромислова біржа, 23 районні агроторгові доми, 75 обслуговуючих кооперативів, 44 оптово-продовольчі ринки. Воднораз виразно окреслюється тенденція до скорочення та погіршення технічного стану машинно-тракторного парку і стану готовності сільськогосподарської техніки. Не вистачає в регіоні й насіння ярих зернових. Зменшується поголів'я великої рогатої худоби за того, що кількість свиней та курей у господарствах різних форм власності збільшилася.

Загальна оцінка рівня забезпеченості населення соціальними послугами

В області існує традиційна заборгованість із державного бюджету по соціальних виплатах малозабезпеченим непрацездатним громадянам, по матеріальній допомозі, по виплаті компенсацій і наданню пільг чорнобильцям.

У сфері житлового-комунального господарства нагальними проблемами є недотримання норм якості щодо безперебійного цілодобового постачання води, забезпечення належної температури повітря в житлових приміщеннях узимку тощо. Гострими залишаються проблеми забезпечення сільського населення автобусним сполученням із містами та доставки школярів до навчальних закладів.

В області діє 27 територіальних центрів з обслуговування 18,4 тис. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. Функціонують 13 будинків-інтернатів різного профілю, в яких на повному забезпеченні утримується 2,9 тис. осіб похилого віку, інвалідів та дітей з вадами розвитку. За 2002 рік подано допомогу 7,2 тис. малозабезпеченим непрацездатним громадянам на суму 252 тис. грн. та матеріальну допомогу в розмірі 1,2 млн. грн., яку отримали 47,1 тис. чол.

Рівень і динаміка безробіття

Чисельність безробітних на кінець 2002 року склала 99,3 тис. осіб, безробітних громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості, - 33,4 тисячі. Рівень безробіття в регіоні станом на 1 січня 2001 року сягав 8,06%, а станом на цю ж дату 2002 року - знизився до 5,37%.

Заходами активної політики зайнятості охоплено 48,5 тис. осіб. Протягом 2002 року було працевлаштовано 30,2 тис. чол., 5,6 тис. осіб пройшли професійне навчання, 12,7 тис. - брали участь у громадських роботах. За даними підприємств та організацій, потреба в працівниках зросла в порівнянні з минулорічним періодом у 1,8 разу. Допомога по безробіттю склала в середньому по області 95 грн. на одну особу.

Промисловість області

Протягом останніх років збереглись позитивні тенденції в розвитку промисловості. Найбільший приріст виробництва спостерігається в харчовій, хімічній промисловості, машинобудуванні, металургії та обробці металів.

У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, легка промисловість, деревообробна промисловість та промисловість будівельних матеріалів.

Основна продукція машинобудування й металообробки - верстати металорізальні і деревообробні (Житомир, Бердичів), устаткування для хімічної промисловості (Бердичів, Коростень), машини й устаткування для тваринництва і кормовиробництва (Новоград-Волинський), шляхові машини й устаткування (Коростень, Житомир), запчастини до тракторів (Олевськ, Малин), прилади й засоби автоматизації (Житомир), кріогенне устаткування, електротехнічні вироби (Житомир, Коростишів), технологічне устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу (Новоград-Волинський, Бердичів).

Харчова галузь представлена більш, ніж 120 підприємствами хлібопекарної, кондитерської, пиво-безалкогольної, м'ясо-молочної, цукрової, борошномельної, лікерно-горілчаної промисловості. Найрозвинутіша з галузей харчової промисловості - цукрова (заводи в Бердичеві, Андрушівці, Червоному, Корнині, Іванополі, та ін.). В області діє 4 спиртових заводи (Житомирському лікерно-горілчаному заводу - 107 років). Розвиваються м'ясна, молочна, маслосироробна, овочеконсервна галузі, а також виробництво солоду (Бердичів). В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України.

Легка промисловість представлена в основному підприємствами швейної (Житомир, Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Бердичів), взуттєвої (Бердичів, Житомир), трикотажної галузей (Житомир), виробництво лляних тканин (Житомирський льонокомбінат).

Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами в містах Баранівка, Довбиш, Олевськ, Кам'яний Брід, Біла Криниця, Городниця, Коростень. Продукція цих підприємств - фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером. З 1823 року працюють Довбиський, а з 1903 року - Коростенський фарфорові заводи.

Нараховується понад 60 підприємств і об'єднань з виробництва будівельних матеріалів. Серед них - переважна більшість щебеневих кар'єрів, заводів залізобетонних конструкцій, каменедробильних заводів, які розташовані в основному в Коростишівському, Коростенському, Овруцькому, Новоград-Волинському, Черняхівському, Малинському, Олевському, Попільнянському, Володарсько-Волинському, Житомирському районах. У Радомишльському районі - дослідно-промислова розробка мармуру. Виробництво панелей, цегли, асфальту зосереджено в Житомирі, Бердичеві, Малині, Чуднові, Чернякові.

Підприємствами хімічної промисловості області виробляються хімічні волокна та нитки, лакофарбові вироби, вироби з пластмаси, кормові антибіотики.

В області розвинутий лісовиробничий комплекс, основною продукцією якого є меблі, фанера, папір, будівельні матеріали й музичні інструменти. Підприємства целюлозно-паперової промисловості працюють у Коростишеві та Малині. На підприємствах лісової, целюлозно-паперової й деревообробної промисловості виробляються меблі, столярні вироби, папір, картон, лісоматеріали тощо.

Основу паливно-енергетичної бази області становлять місцевий торф та буре вугілля, а також привізна нафта і газ.

Сільське господарство

Житомирська область (разом із Закарпатською та Чернігівською) - одна з трьох областей України, в яких за попередні роки не відбулося суттєве скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва. Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займається 721 сільськогосподарське підприємство, 638 фермерських господарств, 7,2 тис. індивідуальних селянських господарств та близько 340 тис. особистих підсобних господарств.

В структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво, що складає 53,5%, на долю тваринництва припадає 46,5%.

Рослинництво має зерново-картоплярський напрям у Поліссі і зерново-буряківничий - у лісостеповій зоні. Серед рослинництва виділяються вирощування зернових та зернобобових культур, провідні серед яких озима пшениця, озиме жито, яровий ячмінь, овес, зернобобові, гречка, просо. Вирощування картоплі є другою за значенням галуззю рослинництва в регіоні. Також значну частку серед технічних культур займають цукрові буряки, льон-довгунець, хміль. Житомирщина є регіоном, де збирають 75% українського хмелю й 30% льону-довгунця.

Тваринництво спеціалізується на вирощуванні худоби м'ясо-молочного напрямку, також розвинені свинарство; допоміжні галузі - птахівництво, вівчарство, бджільництво.

Транспорт

Транспортна система представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним і повітряним транспортом. Провідними є залізничний та автомобільний. Завдяки вигідному географічному положенню й розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниць, область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом, а також країнами Східної та Центральної Європи.

Загальна довжина залізниць - 1125 км. Найважливіша магістраль області: Новоград-Волинський-Фастів-Київ. Найбільші залізничні вузли - Коростень, Житомир, Бердичів, Новоград-Волинський, Овруч.

Автомобільним транспортом перевозяться в основному пасажири. Основні автомобільні шляхи: Київ-Житомир-Рівне, Санкт-Петербург-Житомир-Ізмаїл, Київ-Коростень-Ковель.

Територією області проходить трубопровід «Дружба».

У Житомирі є аеропорт.

На кордоні розташовано 2 пункти переходу - Майдан-Копищанський в Олевському та Виступовичі в Овруцькому районах. Крім цього, є пункти пропуску на залізничних станціях в Овручі і Коростені та авіаційний - у селищі міського типу Озерне Житомирського району.

Органи самоорганізації населення

У регіоні існує майже 2000 органів самоорганізації населення, зокрема будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети у районах і містах, сільські, селищні комітети.

Значно підвищилась ефективність роботи сільських і селищних комітетів, які вирішують найгостріші проблеми сьогодення, зокрема щодо задоволення соціальних, культурних та побутових потреб громадян.

Велику роботу проводять комітети для здійснення заходів, пов'язаних з благоустроєм, озелененням та утриманням у належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків. Проте слід сказати, що будинкові та вуличні комітети, особливо в містах обласного значення, працюють не надто активно.

Стан забезпечення прав національних меншин

Національний склад населення Житомирської області достатньо різноманітний. Однак переважну більшість жителів регіону становлять українці, чисельність яких дорівнює 1255 тис. осіб, або 90,3% від загальної кількості населення. Друге місце за чисельністю посідають росіяни (5%), третє - поляки (3,5%), далі йдуть білоруси (0,4%), євреї (0,2%), молдавани, німці, чехи, вірмени, цигани (по 0,1%). Хоча в області проживають представники понад 100 національностей, жодного конфлікту на міжнаціональному грунті тут не зафіксовано.

В області діють 45 громадських об'єднань за національною ознакою, 10 з яких мають обласний, а решта - міськрайонний статус.

Найбільш впливовими серед них є об'єднання поляків Житомирщини "Полонія" (голова Тадеуш Ренькас, 10 осередків, близько 800 членів), німецьке національно-культурне товариство "Відербург" (голова Володимир Піньковський, 300 членів), обласне відділення "Русского движения Украины" (голова Володимир Португалов, 400 членів). Дещо пожвавили свою діяльність вірмени, азербайджанці та чехи, які проживають на території області.

В області є російськомовний дитсадок, де виховується 50 дітей, та єврейський дитсадок при приватній єврейській школі "Ор авнер" (20 дітей).

Російську мову як предмет вивчають понад 100 тис. учнів, а факультативно - понад 5 тис. учнів 187 шкіл; польську мову як предмет - 1100 учнів 9 шкіл, факультативно - 1600 учнів 28 шкіл. У трьох приватних єврейських школах міст Житомира, Бердичева та Коростеня іврит вивчають 250 учнів.

"Газета польська", засновником якої є міська громадська організація "Польське наукове товариство Житомира", висвітлює життя польської громади в обласному центрі, а газета "Шолом", засновником якої є житомирська іудейська релігійна громада, - єврейської.

В області проводиться робота щодо законодавчого врегулювання засад перебування біженців, зокрема велику роботу в цьому напрямку здійснює Українська асоціація "Міжнародна амністія" та житомирське відділення Міжнародного товариства прав людини.

Екологія регіону

З метою стабілізації екологічної ситуації, підвищення ефективності використання природних ресурсів в області розроблено та впроваджується ряд природоохоронних програм, серед яких - Закон України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Програма розвитку водопровідно-каналізаційного господарства на 1998-2010 роки» та ряд інших.

Виконання ряду заходів, передбачених програмами, дозволило у певній мірі зменшити техногенне навантаження на навколишнє природне середовище, стабілізувати екологічну ситуацію в області й покращити деякі показники.

Разом з тим, не дивлячись на позитивні зміни стану навколишнього природного середовища, в області існує ряд екологічних проблем:

* проблема поводження з побутовими відходами, звалища яких у переважній більшості населених пунктів області потребують приведення до безпечного екологічного стану;

* проблема зберігання, утилізації та знешкодження токсичних відходів. Серед особливо небезпечних - непридатні для застосування отрутохімікати та пестициди, нафтовідходи, ртуть;

* проблема забруднення водних ресурсів, причиною якого є скиди неочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо до водних об'єктів та через системи каналізації;

* охорона земельних ресурсів від деградаційних процесів;

* ліквідація радіаційного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській атомній станції. 9 районів і місто Коростень (9,8 тис. кв. км) знаходяться у зоні радіаційного забруднення.

Атмосферне повітря

Основними забруднювачами атмосферного повітря області є підприємства міст Житомира, Бердичева та Коростеня, загальний внесок яких у забруднення складає відповідно 20%, 12,9% та 7,6%.

За останні п'ять років спостерігається перевага викидів пересувних джерел над викидами від стаціонарних, що в першу чергу пов'язано з проведенням газифікації міста та зростанням кількості індивідуальних автотранспортних засобів.

Щоб зменшити надходження забруднюючих речовин у повітря, треба, насамперед, виконувати природоохоронні заходи задля досягнення технологічних гранично допустимих викидів та посилювати контроль за токсичністю відпрацьованих газів автомобільних двигунів.

Відходи

Не менш болюче питання регіону - поводження з побутовими відходами. На 850 полігонах і звалищах твердих побутових відходів, що займають площу 508 га, заскладовано 10,5 млн. тон побутових та промислових відходів. Станом на 01.01.07р. на них накопичено близько 10,93 млн. т відходів, щорічно їх утворюється близько 400 тис. т.

Полігон побутових відходів у самому Житомирі експлуатується понад 30 років і є найбільшим в області за об'ємом накопичення. Щорічно на ньому накопичується близько 300 тис. куб. м побутових відходів. На сьогодні можливості полігону вичерпані. Тож доцільним є вирішення питання будівництва заводу з сортування та переробки відходів.

Надзвичайно гострою проблемою для області є питання безпечного зберігання та утилізації непридатних хімічних засобів захисту рослин. За даними інвентаризації станом на 01.01.2007 в області налічується 551,71 т хімічних засобів захисту рослин.

Радіоактивне забруднення

Потребують вирішення питання подолання наслідків Чорнобильської аварії (забруднення земель, лісів, рослинного й тваринного світу). Для вирішення цієї проблеми необхідно:

* відновити досягнуті раніше об'єми внесення органічних та мінеральних добрив, що значно покращить показники родючості ґрунтів;

* якнайшвидше забезпечити вапнування кислих ґрунтів, використовуючи при цьому місцеві ресурси (вапняки Білокоровицького родовища);

* забезпечити службу радіологічного контролю сучасними бета- спектрометрами;

* розширити радіологічне та агрохімічне обстеження присадибних ділянок в населених пунктах ІІІ-ІV зон радіоактивного забруднення.

Размещено на Allbest.ru