Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району (населення і трудові резерви)

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Індивідуальне завдання

з дисципліни

«Регіональна економіка»

• на тему: “Характеристика розміщення продуктивних сил Донецького економічного району (населення і трудові резерви)”
• ЗМІСТ
• Вступ
• 1. Значення Донецького економічного району для економіки України
• 2. Населення і трудові ресурси району
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

У Донецький економічний район входить Донецька і Луганська області. Площа району становить 53,2 тис. км. кв., що становить 8,8 % усієї території України.

Район охоплює південний схід України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря, на заході межує із Запорізькою, Дніпропетровською та Харківською областями (рис. 1.). У межах району розміщений Український Донбас - один з найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з переважаючою спеціалізацією добувних галузей промисловості та пов'язаних з ними галузей обробної промисловості, значними природними ресурсами, потужним виробничим потенціалом. Має густу мережу транспортних магістралей.

Займаючи територію, яка становить 8,8% території України, при чисельності населення, частка якого дорівнює 15,4% від загальної кількості населення республіки, район на початок 1999 p. давав 21,2% промислової продукції держави, з них електроенергії - 24,7%, продукції паливної промисловості - 63,5%, чорної металургії - 43,1%, хімічної і нафтохімічної промисловості - 31,3%, машинобудування -13,3%, будівельних матеріалів - 16,6%, з них цементу 23,3%. Тут виробляють 13,6% продукції легкої промисловості та 20,9% - харчової. Виділяються такі галузі, як виробництво коксу(54,3% продукції в Україні), доменного і сталеплавильного (44,1%) та прокатного устаткування (95.8%), побутових холодильників і морозильників (95,0%).

Вартість продукції сільського господарства регіону становила 7,7% вартості виробництва її в державі, валове виробництво зерна -6,4% загальнодержавного, овочів - 9,5%, м'яса - 7,7%, молока -10,3%, олії соняшникової - 42,8%.

Рис. 1. Донецький економічний район.

На Донбас припадає 10,7% вартості товарів народного споживання України. Луганська й Донецька області належать до старих індустріальних регіонів, де зосереджені потужності важкої промисловості.

Провідними галузями в Луганській області є паливна, хімічна й нафтохімічна, важке машинобудування; у Донецькій - металургія, паливна промисловість, машинобудування, електроенергетика. Значним є рівень розвитку агропромислового комплексу. Донбас має багаті природні ресурси та потужний виробничий потенціал. Район дає 26% вартості експорту України.

2. Населення і трудові ресурси району

Станом на 01.01.98 p. чисельність населення регіону становила 7770,8 тис. осіб і знизилася порівняно з цим показником у 1991 p. на 427,8 тис., в тому числі Донецької області 5064,4 тис. Луганської 2706,4 тис. осіб (знизилася на 160,7 тис. чол.). Середня густота населення району зменшилася до 146,06 осіб/км кв.

Середня густота сільського населення 16,8 осіб / км кв. - (на Донеччині й Луганщині - відповідно 19,3 та 14,4 чол. / км кв.). Ці показники майже в 1,6 рази нижчі за середні по Україні. В регіоні 88 міст, у тому числі 42 обласного підпорядкування (з них 28 на Донеччині), 242 містечка, з яких 133 на Донеччині і 109 - на Луганщині.

Найбільші міста Донецької області - Донецьк, Макіївка, Маріуполь. Горлівка. Снакісве, Дебальцеве, Краматорськ, Костянтинівка, Артемівськ, Слов'янськ, Торез; Луганської - Луганськ, Лиснчанськ, Сєверодонецьк, Рубіжне, Стаханов, Алчевськ. Красний Луч, Ровеньки, Краснодон, Свердловськ.

Працездатного населення 56,3% (на 0,3% більше, ніж по Україні), молоді - 21,7%, осіб похилого віку - 22%.

Середньооблікова чисельність працюючих на підприємствах, в установах та організаціях регіону становила в 1995 p. 2802,3 тис. осіб (18,2 % зайнятих в Україні) і знизилася в 2009 p. до 2225,1 тис. (відповідно 17,8%). Безробітних у 1995 p. було 234,6 тис. (16,3% безробітних в Україні), а в 2009 p. цей показник зріс до 410,4 тис. осіб (відповідно на 13.9 %).

У Донецькій області найвищий абсолютний показник зайнятості серед областей України (1513,1 тис. осіб у 2009 p.), разом з тим тут найбільше безробітних (252,0 тис. осіб у 2009 p.).

Донбас характеризується високим показником руху робочої сили. У 1995p. було прийнято на роботу 560,3 тис. осіб (20,9 % від показника в Україні), вибуло із сфери зайнятих 698,5 тис. осіб (відповідно 21,3 %). Ці ж показники у 2009 p. становили відповідно 393,5 тис. (20,5 %) та 488,2 тис. (19,8 %) осіб.

З показниками високого рівня індустріального розвитку контрастують показники життєвого рівня населення, що призводить до наростання соціальних проблем, соціальної напруженості в суспільстві. Рівні споживання продовольчих та непродовольчих товарів у цілому нижчі від загальнодержавного рівня (табл. 1).

Українців проживає в регіоні 50,7% на Донеччині та 51,9% на Луганщині; росіян - відповідно 43,6% і 44,8%, білорусів - 1,4% і 1,2%, татар - 0,5% і 0,4%. Серед сільського населення абсолютно домінують українці.

донецький економічний район населення

Таблиця 1

Роздрібний товарооборот з розрахунку на одного жителя (станом на 01.01.2009 р), грн.

Мовні проблеми в регіоні пов'язані із складними історичними процесами, особливо з русифікацією 30-х років XX ст., міграцією, що виникла у зв'язку з формуванням так званого «радянського народу», тощо.

Розподіл учнів денних загальноосвітніх навчально-виховних закладів за мовами навчання свідчить про майже суцільну російськомовність населення регіону. Учнів, що навчаються українською мовою, в Луганській області всього 9,2%, а російською - 90,8%, у Донецькій - відповідно 6,0% і 94%.

Проблеми регіону в розміщенні населення, його зайнятості в господарстві сформувалися історично й поглиблені соціально-економічною кризою останніх років. Насамперед це значна нерівномірність розселення, концентрація населення у містах. Гірничопромислові зони з їх монофункціональним характером, тобто з переважанням зайнятості в одній - двох містоформувальних галузях господарства. Економічна криза в цих галузях призвела до значного безробіття та сукупних демографічних і соціальних проблем.

Соціальна незахищеність населення, йoгo невпевненість у завтрашньому дні призвело до значної демографічної кризи, різкого зниження народжуваності та зростання смертності. Швидкими темпами знижується купівельна спроможність населення.

Почався відтік населення з міст, особливо промислових міст Гірничопромислової зони. Проте село нині через непослідовність аграрної реформи, затягування з вирішенням питань землекористування перебуває в кризовому стані і не в змозі прийняти й використовувати як робочу силу мігрантів з міста.

Значна частка російськомовного населення в Донбасі, велика кількість етнічних росіян, безпосередня близькість Росії, де життєвий рівень (і насамперед оплата праці) поки що вищий, ніж в Україні, різні соціально-побутові зв'язки з російським прикордонням, у тому числі й маятникова трудова міграція, - всі ці чинники становлять потенційну загрозу соціально-політичній стабільності. Людність району станом на 1 січня 2009 року становила 7501,0 тис.осіб, у тому числі Донецької області - 4893,6 тис.осіб, Луганської - 2607,4 тис.осіб. У містах і містечках мешкає близько 88% людності. Пересічна густота населення - 141,0 осіб/км2, у тому числі на Донеччині - 184,7 осіб/км2, на Луганщині - 97,7 осіб/км2.

Середня густота сільського населення 16,8 осіб/км2 (на Донеччині й Луганщині - відповідно19,3 та 14,4 осіб/км2). Ці показники майже в 1,6 рази нижчі за середні по Україні.

В Донецькому економічному районі знаходиться 88 міст, у тому числі 42 обласного підпорядкування (з них 28 на Донеччині), 242 містечка, з яких 133 на Донеччині і 109 - на Луганщині. Найбільші міста Донецької області - Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Єнакієве, Дебальцеве, Краматорськ, Костянтинівка, Артемівськ, Слов'янськ, Торез; Луганської - Луганськ, Лисичанськ, Сєвєродонецьке, Рубіжне, Стаханов, Алчевськ, Красний Луч, Ровеньки, Краснодон, Свердловськ.

Працездатне населення складає 58,8% (на 0,8% більше, ніж по Україні), молодь - 24,6%, особи похилого віку - 24,6%. На 1000 осіб населення району припадає 318 пенсіонерів, що на 7,8% більше від пересічноукраїнського рівня. У статевій структурі людності жінки кількісно переважають осіб чоловічої статі. Так, на 1000 жінок припадало 863 чоловіки, тоді як у межах України ця величина була більшою і сягала 870.

Національний склад. Значний вплив на національний склад району мала колонізаторська політика російських властей, які для ліквідації запорозької вольності відкрили широкий доступ сюди іноземцям: сербам, хорватам, болгарам, молдаванам. Із вихідців із Австрії і Туреччини створювались поселення (Слов'яносербськ, Кринички, Троїцьке, Луганське). Територію заселяли поляками (басейн р.Бахмутки), греками (Приазов'я), військовополоненими турками й татарами, сюди завозили циган, євреїв, вірмен. Незважаючи на це, в Донбасі переважають українці. Національний склад населення Донецького економічного району такий: 51% українців, 45 % росіян, 1,9% греків, 1,2% білорусів.

Населені пункти, які пов'язані з іменами видатних людей України.

Луганськ. Тут народився А.І.Даль (псевдонім „Козак Луганський”) (1801-1872) - автор тлумачного словника живої великоруської мови.

Маріуполь. Уродженцем міста є художник-пейзажист А.І.Куїнджі (1842-1910). У своїх роботах („Чумацький шлях”, „Українська ніч”, „Степ”) художник відтворив мальовничу природу краю.

У с. Красне (колишня Соснівка) народився автор балетів „Війна і мир”, „Ромео і Джульєтта”, „Попелюшка” С.С.Прокоф'єв (1891-1953).

У с. Половинкине Старобільського району Луганської області народився поет Іван Світличний (1929-1992).

Випускником Донецького університету був Василь Стус (1938-1985).

Висновки

Отже, Донецький економічний район займає важливе місце в економіці України.

Провідними галузями в Луганській області є паливна, хімічна й нафтохімічна, важке машинобудування; у Донецькій - металургія, паливна промисловість, машинобудування, електроенергетика. Значним є рівень розвитку агропромислового комплексу. Донбас має багаті природні ресурси та потужний виробничий потенціал. Район дає 26% вартості експорту України.

Отже, як видно, вугільна промисловість Донецького економічного району, хоча і переживає складну економічну ситуацію, проте вона і надалі залишається одним із головних постачальників вугілля на паливно-енергетичний ринок України. Ми знаємо, що значну частину електроенергії в Україні виробляють ТЕС, які працюють переважно на кам'яному вугіллі з Донбасу. Тому для того, щоб Україна була незалежною ні від чого в енергетиці, потрібно налагодити роботу в вугільній промисловості регіону.

Другим аспектом можна вважати ту обставину, що внаслідок інтенсивного видобутку вугілля в Донецькому економічному районі склалася складна екологічна ситуація, яка може призвести до катастрофи.

Слід подбати про страхування життя та забезпечення кращих умов праці працівникам шахт, яких тут налічується більше мільйона. Подбати про те, щоб знизити показник смертей та нещасних випадків серед шахтарів, який є найвищим у світі і дорівнює 300 чоловік.

Не менш важливим залишається питання реструктуризації шахт та переосвіти гірників. Як ми знаємо, на закриття однієї шахти потрібно не менше 3-4 млн. гривень, а їх тут є 295.

Та незважаючи на це, вугільна промисловість Донецького економічного району і надалі залишатиметься основним постачальником твердого палива на енергетичний ринок України.

Список використаної літератури

1. Іванух Р. Данилишин Б. Природо-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення його використання // Економіка України, 2003р. №11., ст.39 - 46.

2. Макогін О. Бударіна Н. Експортний потенціал Донецької області // Економіка України. - 2004р. - № 6., ст.82-83.

3. Нагребецька І. Чи встигають за процесами на Донеччині // Урядовий кур'єр. - 2008. - 5 травня.

4. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. - К.: Вища школа. - 2007 р.

5. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. - К.:2001.

6. Ященко О. У новому економічному полі Донбасу // Урядовий кур'єр. - 2003. - 19 травня.

Размещено на Allbest.ru