Корисні копалини України

КОРИСНІ КОПАЛИНИ УКРАЇНИ

Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин (к.к.), що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу [УНІАН]. В Україні, за даними Геоінформу, розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН - 200 різновидів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води (табл. 1). Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.

Таблиця 1. - Загальна картина запасів корисних копалин в Україні на кінець ХХ ст.

Нафта і природний газ. На кінець ХХ ст. в Україні відомо бл. 350 родовищ вуглеводнів (нафти, газу і конденсату) у трьох нафтогазоносних регіонах: Західному, Східному та Південному. Державним балансом запасів враховано 133 родовище нафти, 151 родовище газового конденсату та 289 родовищ газу природного (з них газових 79 родовищ; більшість родовищ комплексні: газоконденсатних - 98; нафтогазоконденсатних - 53; газонафтових і нафтогазових - 11). На 48 родовищах підраховано запаси розчиненого газу. Початкові розвідані запаси нафти та газового конденсату категорії А+В+С₁ на 01.01.1998 р. становили відповідно 433,9 млн т. та 140,8 млн т. Враховуючи ступінь розвіданості початкових потенційних ресурсів нафти (бл. 33%) і газового конденсату (бл. 37%) і ступінь виробленості (відповідно бл. 22% та 16%), потенційні видобувні ресурси нафти, які залишалися в надрах на кінець ХХ ст., оцінюються в 1043 млн т., газового конденсату - 316 млн т. З них нерозвідані ресурси - 896 млн т. нафти та 295 млн т. конденсату. Балансові запаси горючих газів категорії А+В+С₁ на 01.01.1998 р. складають 1136 млрд м³, позабалансові - бл. 10 млрд м³. Перспективні ресурси газу категорії С₃ оцінюються в 712 млрд м³ (139 перспективних площ на 47 родовищах). Прогнозні ресурси категорії D₁+D₂ - 2816 млрд м³, в т.ч. вільного газу - 2651,8 млрд м³.

За інш. даними (В.Бизов та ін.), на перспективній площі, яка складає біля 40 % всієї території країни, потенційні ресурси вуглеводнів оцінюються в 8643,7 млн т умовного палива. З них природний газ становить 79,8, нафта - 12,5, конденсат - 5,3 і розчинений в нафті газ - 2,4 %. У межах суші зосереджено 6264,8, а на акваторіях Чорного і Азовського морів - 2378,9 млн т умовного палива (все - на 2000р.).

Станом на 01.01.2000 Державним балансом України враховано 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283 млн т нафти, 1 118 млрд м³ газу, 79483 тис. т. конденсату.

Основною є Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна обл., відкрита в 1950-і рр., з перспективною площею бл. 78 тис. км². Нафтові і газові поклади приурочені до нещільних зон порід кристалічного фундаменту і відкладів девонського, кам'яновугільного, пермського, тріасового і юрського віку. Вони містяться в теригенних і карбонатних породах. Нафта малосірчиста містить багато легких фракцій, густина її 850-860 кг/м³. Газ метановий (до 98,5%), сума важких вуглеводнів змінюється від десятих часток до дек. %. Кількість продуктивних горизонтів - 45, потужність нафтогазоносних відкладів бл. 1000 м. Нафтові відклади залягають переважно на глибині до 4500 м, газові і газоконденсатні - до 5000-6000 м. Найбільші родовища газу - Шебелинське, Зах.-Хрестищинське, Єфремівське (сумарні запаси перевищують 970 млрд м³). Найбільші нафтові родовища - Леляківське, Гнідницівське, Глинсько-Розбищівське, які дали понад 70% нафти Дніпровсько-Прип'ятської газонафтоносної провінції. Карпатська нафтова область охоплює Передкарпаття, Українські Карпати і Закарпаття. Більшість родовищ тяжіють до Передкарпатського прогину. Поклади нафти зосереджені в палеогенових, а газу - у верхньоюрських, верхньокрейдових та міоценових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ 500-4800 м, газових 100-5000 м. Поклади вуглеводнів приурочені г.ч. до піщаних, рідше карбонатних товщ. Нафта малосірчиста, вміст парафіну 7-10%, густина 800-900 кг/м³, газ метановий (93-99%). Найбільші родовища - Долинське і Бориславське. Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція охоплює Причорноморську западину з Кримським п-вом, акваторію Чорного і Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових гірських породах (г.п.) на глиб. 100-4500 м. У підводних надрах Чорного моря родовища газу є на глибині 300-750 м. Найбільші газові родовища - Штормове, Фонтанівське, Голіцинське. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов'язана з зонами глибинних розломів.

За оцінками експертів, у Східному районі доцільно особливо уважно вивчити промислову газоносність стратиграфічно і літологічно екранованих пасток, карбонатних порід різного віку, докембрійських і девонських утворень. У Західному регіоні перспективними на нафту і газ є піднасувні частини геологічних розрізів, а також глибокі горизонти Передкарпаття і Карпат. У Південному районі найбільш перспективні піднасувні комплекси Переддобруджинського прогину і палеозойські карбонатні товщі Західного Причорномор'я.

Оцінка ресурсів і запасів метану вугільних родовищ в Україні за різними джерелами різна. За даними Геоінформу ресурси метану у вугільних пластах становлять 491 млрд м³, а за межами діючих шахт - 592 млрд м³. Ресурси вільного метану у вмісних породах складають 37,65 млрд м³. За даними різних експертів (В.М.Івашин, В.І.Саранчук та інш.) оцінка запасів метану коливається від 4 трлн м.куб. (1998) до 12 трлн. м.куб (2002р.).

Вугілля є єдиною вуглеводневою викопною сировиною, запаси якої можуть забезпечити потреби промисловості і енергетики України в найближчі 200-500 років. У паливно-енергетичному балансі України вугілля займає провідне місце. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини вугілля становить 67%, нафта - 18 % і газ -15 %, то в Україні відповідно 94,5 %, 2 % і 3,6 % (за іншими даними: вугілля - 97,4%; нафта і газ - 2,6%). Ресурси вугілля в Україні до глибини 1500 м за станом на 01.01.1999 р. складають 117,2 млрд т, з яких 45,8 млрд т розвідані балансові запаси, в числі яких 32,1 млрд т - енергетичне вугілля і 13,7 млрд т коксівне. Запаси кам'яного вугілля категорій А+В+С₁ в Україні на кінець ХХ ст., за українськими джерелами, складали бл. 43,1 млрд т, категорії С₂ - 10,1 млрд т. Запаси кам. вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах (94,9% від загальних запасів вугілля України 92,4% - в Донецькому і 2,5% - у Львівсько-Волинському). Понад третина запасів цих басейнів - коксівне вугілля. Вугленосними є теригенно-карбонатні г.п. кам'яновугільного віку.

На 2000 р. розвідані запаси промислових категорій вугілля Донбасу становлять 57,5 млрд т і перспективні ще 18,3 млрд т. Найбільші запаси газового вугілля - 27,5; запаси антрацитів становлять 13,8; коксівного вугілля - 9,8; пісного - 6,3 млрд т. При річному видобутку 100 млн т цих запасів вистачає на 570 років.

Умови залягання вугілля в Донбасі складні: глибина - 1200 м, товщина пластів - 0,5-2,0 м, висока крутизна падіння пластів. Це ускладнює видобуток вугілля і зумовлює його високу собівартість. Видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні менш складний, товщина пластів тут досягає 2 м і запаси становлять 1 млрд т.

Родовища бурого вугілля зосереджені у Дніпровському вугільному басейні, частково в межах Донецького басейну, а також в Закарпатській, Полтавській, Харківській обл. Більшість пром. покладів пов'язана з г.п. палеогену і неогену. Головні родовища - Коростишівське (Житомирська обл.), Звенигородське (Черкаська обл.), Олександрійське (Кіровоградська обл.), а також Андрушівське, Козацьке, Новомиргородське, Морозівське і інш. Балансові запаси бурого вугілля складають бл. 5% від загальних запасів вугілля України. В абсолютних оцінках запаси бурого вугілля категорій А+В+С₁ в Україні на кінець ХХ ст., за українськими джерелами, складали бл. 2,6 млрд т, категорії С₂ - 0,3 млрд т.

На початку ХХІ ст. запаси бурого вугілля, за оцінками, складають 2-6 млрд т, у тому числі 0,5 млрд т придатні для відкритого видобутку.

Горючі сланці. На межі Кіровоградської і Черкаської областей відкриті запаси горючих сланців (3,7 млрд т). Основні їх поклади зосереджені в Болтишській западині і приурочені до г.п. палеогену. Виділено 5 горизонтів потужністю 2-40 м, що залягають на глибині 180-500 м. Вміст керогену 30-40%, вихід смол 10-20%, зольність 50-60%, теплота згоряння 10-16 МДж/кг. Поклади горючих сланців виявлені також в межах Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити, в Карпатах і Кримських горах. Менілітові сланці у великій кількості залягають у Карпатах.

Торф. В Україні є понад 2500 родовищ торфу (Держбалансом враховано понад 1560), запаси якого оцінюють у 2,2 млрд т. Поклади торфу розміщені в основному у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях. В зональному розрізі в Україні виділяють п'ять торфово-болотних областей: Полісся (58% запасів торфу-сирцю), Мале Полісся (7%), Лісостеп (35,9%), Степ (0,4%), Карпати і Прикарпаття (2,9%). Крім того, на території України відомі поклади сапропелю (бл. 350 родовищ, Держбалансом враховано 274 родовищ).

Залізо. За розвіданими запасами залізних руд перші три позиції займають Україна, Росія, Австралія (2000) При цьому відносні оцінки їх частки у світових запасах, за різними джерелами, різні. Вітчизняні джерела наводять таке співвідношення розвіданих запасів заліза в країнах світу: Україна - 16%; Росія і Австралія - по 15%; Китай - 11%; США - 9%; Бразилія і Казахстан - по 6%; інші країни - 22% [ж-л “Мінеральні ресурси”, 2000]. Російські аналітично-інформаційні джерела наводять інші дані щодо розвіданих запасів залізних руд: Росія - 16,9%; Австралія - 10,4%; Україна - 9,7%; США - 9,3%; Китай - 5,2% (1999).

Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 27,4 млрд т (категорія А+В+С₁). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд т, а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька обл.) вони становлять 2,5 млрд т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд т. Прогнозні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні, і видобуток ведеться відкритим способом. Зарубіжні експерти оцінюють запаси залізних руд в Україні в 30 млрд т [Mining Annual Review 2002].

За матеріалами Державного інформаційного геологічного фонду України, запаси залізних руд категорій, що не розробляються, А+В+С₁ оцінюється в 26,1 млрд т, а категорії С₂ - в 4,3 млрд т; запаси категорій, що розробляються, А+В+С₁ становлять 17,7 млрд т, категорії С₂ - 2,7 млрд т. Серед руд родовищ основного Криворізького басейну виділяються багаті (магнетитові і гематит-магнетитові з середнім вмістом заліза 58,1%) і бідні (залізисті кварцити зі середнім вмістом заліза 33,3%).

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов'язані з залізисто-кременистими формаціями докембрію (Кривбас, Кременчуцький, Приазовський, Білозерський та ін. р-ни) і осадовими породами неогену (Керченський бас.). Основні запаси пов'язані з першим типом. Серед них виділяють: багаті руди (вміст Fe 46-70%) та залізисті кварцити (10-45%). Багаті руди переважно гематитові. Рудні тіла пластові, стовпоподібні та лінзові потужністю від 2-4 до 100-120 м. Залізисті кварцити за мінеральним складом поділяються на магнетитові і гематитові (окиснені). Потужність промислових пластових рудних тіл від 10 до 500-600 м. Осадові залізні руди представлені пластами (від 2-3 до 15 м) бурих оолітових залізняків переважно гідроґьотивого складу (вміст Fe 32-40%).

За даними Криворізького технічного університету на 2000 р., загальні розвідані запаси залізних руд в Україні становили 32,597 млрд т, в тому числі промислові 28,124 млрд т. З них 68,5% руд зосереджено в Криворізькому залізорудному басейні, у Кременчуцькому залізорудному районі промислові запаси залізняку становлять 4,65 млрд т, а в Білозерському 0,543 млрд т. Приазовський залізорудний район є резервною базою, де зосереджено біля 3,0 млрд т розвіданих запасів руд, з яких 0,9 млрд т - легкозбагачувані високоякісні магнетитові кварцити.

Марганець. За запасами і ресурсами марганцевих руд Україна займає 1-е місце в Європі і 2-е місце в світі (після ПАР). Головні запаси (бл. 2,28 млрд т.) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33% розвіданих запасів країни) і Велико-Токмацькому родовищі (67%). Руди осадові, приурочені до відкладів олігоцену. Рудні пласти, що залягають на глибині 10-100 м, мають потужність 0,65-3,6 м (середня - 2 м), являють собою теригенну пачку з включеннями конкрецій, пізолітів, оолітів, прошарків рудної речовини. Вміст Мn 14,5-32,1%. Виділяють три типи руд: карбонатні (77% запасів України при середньому вмісті марганцю 21.9%, переважна їх частина - у Велико-Токмацькому родовищі), оксидні (15% запасів країни при вмісті марганцю 28.6%, переважають на Нікопольському родовищі) і змішані (8% запасів при середньому вмісті 25%). Руди фосфористі (в середньому 0.25%). Головні родовища: Велико-Токмацьке, Зеленодільське, Орджонікідзівське, Марганцівське. Запаси марганцевих руд України категорій А+В+С₁ на 01.01.98. складали 2,27 млрд т. (на 2000 р - 2,5 млрд т). На початку ХХІ ст. проводяться пошуки оксидних і оксиднокарбонатних марганцевих руд в інших районах Українського шита; найбільш перспективними вважаються межиріччя Дніпра і Інгульця, Інгулу і Інгульця.

Мідь. В кінці ХХ ст. в межах Волино-Подільської плити в трапових покровах базальтів в інтервалі глибин 200-600 м відкриті великі запаси самородної міді, аналог відомих родовищ району Великих Озер (США). Прогнозні ресурси міді категорій Р₁+Р₂+Р₃ з вмістом до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн т. крім того, тут є попутне золото, срібло, метали платинової групи.

Алюміній. Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити - виявлено лише 3 родовища (всі - на Українському щиті): Високопільське, Нікопольське та Смілянське. Вони приурочені до кір вивітрювання декембрійських утворень Українського щита. Держбаланс запасів враховує лише Високопільське родовище залізистих бокситів. Руда низької якості. Запаси категорій А+В+С₁ на 01.01.98. 18,9 млн т. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ складають біля 2,9 млрд т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергозатрат й істотної модернізації технологічного процесу. У зв'язку з цим всі родовища поки не освоєні. Крім того, є запаси алунітів у Закарпатті.

Титан. Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів к.к. враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької обл. Родовища титанових руд представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою титану є ільменітові і комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов'язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них, досягає 25%, апатиту 12%. Залишкові родовища просторово і генетично пов'язані з корами вивітрювання основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30 м, вміст ільменіту 150-200 кг/м³. Крім ільменіту присутній апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються алювіальні (Іршанське родовище і інш.) і прибрежно-морські (Малишівське родовище). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох км. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м³ ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні поклади, потужність яких досягає дек. м, а протяжність - дек. десятків км. Продуктивний пласт складений кварцовими пісками. Крім лейкоксенізованого ільменіту присутні рутил і циркон. В кінці ХХ ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215 %.

Кобальт і нікель. Ресурси і запаси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1% світових), вміст кобальту 0,04 %. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю - 190 тис.т, що складає 0,4 % від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ - Капітанівське, Деренюхське і інш.) і в Придніпров'ї (4 родовища - Девладівське, Тернівське та інш). Вони пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів. Їх розвідані запаси складають біля 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені нонтронітами, бурими залізняками і вохрою з сер. вмістом Ni 1% і Со 0,1%. Ресурси силікатних руд нікелю в Побузькому районі становлять 469 тис. т металу, а в межах Середнього Придніпров'я - 1,1 млн т. Сульфідно-нікелеве зруденіння встановлене в габродолеритах Північно-Західного району Українського щита (Прутовська площа), де перспективні ресурси руд (з сер. вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і міді 0,254 %) становлять 14,6 млн т.

Поліметали. Родовища і прояви свинцево-цинкових руд відомі в фанерозойських утвореннях Закарпаття (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов'янське) і у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес представляють закарпатські вулканогенні гідротермальні родовища і епітермальне Біляївське (Харківська обл.). Держбалансом запасів враховується 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Всього в Україні на кінець ХХ ст. запаси свинцю категорій А+В+С₁ складали, за оцінками, 302 тис.т., а цинку 724 тис.т. Зруденіння Закарпаття, пов'язане з міоцен-паннонськими вулканічними зонами і масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх вулканічних дуг. Родовища складені вулканітами (андезити) і їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних брекчій, зонами інтенсивного проникнення і пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5 м, містять Рb до 2%, Zn 3-4,5%, а також срібло. На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними порушеннями. Потужність рудних жил в г.п. нижнього і середнього карбону - до 5 м. Поліметалічна мінералізація Слов'янської брахіантикліналі знаходиться у відкладах верхньої Пермі. Потужність рудних тіл 0,1-8 м. Вміст Рb 1%, Zn 3-10%. Зруденіння бітумно-поліметалічного типу. На Біляївській солянокупольній структурі свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Рb 0,1-10,3%, Zn 0,36-15,72%. Перспективні ресурси становлять 1,11 млн т з середнім вмістом суми свинцю і цинку в руді 6,14%.

Рідкісні метали. Родовища рідкісних металів України, різноманітні за віком, складом та походженням, виявлені в межах Українського щита (г.ч. в докембрійських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському р-нах. Всі відомі рудопрояви приурочені до ґранітних пегматитів, берилієвих лужних метасоматитів, фосфорвмісних основних лужних г.п., карбонатитів, нефелінових та лужних сієнітів. За формаційно-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи: формація рідкіснометалічних пегматитів (Балка Крута, Шевченківське, Полохівське, Стонковатське); габро-сієнітова формація (Азовське, Балка Мазурова); лужно-основна формація (Новополтавське); рідкіснометалічні метасоматити (Жовторічинське, Першотравневе, Калинівське, Лозоватське, Південне). Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема: а) розсипні ільменітові, пов'язані з вивітрюванням основних порід, плутонів (перспективні на скандій, ванадій), а також ільменіт-рутил-цирконієві прибережноморські розсипи (тантал, ніобій, скандій, циркон, гафній, ванадій); б) каолінові (Глуховецьке, Турбівське, Просянівське) з монацитом та ксенотимом. У пісках родовищ, які йдуть у відвали, вміст монациту сягає 1,5 кг/т; в) хлоридні високомінералізовані води Дніпровсько-Донецької западини та ін. структур (літій, рубідій, цезій), а також мінералізовані, часто термальні води у р-нах прояву молодого вулканізму (літій, цезій); г) техногенні родовища. Розвідані запаси і ресурси деяких з об'єктів (рудопроявів, родовищ) класифікують як великі і навіть унікальні для руд цирконію, гафнію, літію, берилію, скандію, танталу, ніобію, ітрію, лантаноїдів (2000). На Приазовському блоці виявлені і станом на 2000 р. розвідуються великі родовища рідкісних і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське).

За 1990-і роки в Україні розвідано ряд перспективних рідкіснометалічних родовищ берилію, цирконію, літію, танталу, ніобію та ін. Також виявлені нові типи комплексних руд, що містять скандій, ванадій, ґалій та ін.

На початку ХХІ ст. особливо перспективними вважаються наступні рудні об'єкти: Пержанське родовище берилію; Ястребецьке флюорит-циркон-рідкісноземельне родовище; Малишівське ільменіт-цирконове родовище; Полохівське, Шевченківське, Станковатське родовища літію; Азовське циркон-рідкіснометалічне; Жовторічинське скандій-ванадієве; Мазурівське циркон-рідкіснометалічне; Вербинське молібденове; Західно-Сергіївське золото-молібденове; Новополтавське апатит-рідкісноземельне; Стремигородське, Федорівське, Видиборзьке та Крапивенківське апатит-титаномагнетит-рідкіснометалічне родовища.

За т.зв. коефіцієнтом унікальності (відношення прогнозних ресурсів елементів до їх кларку в земній корі) найбільші рідкіснометалічні родовища України (табл. 2) віднесені до таких категорій. На УЩ за запасами ніобію: гігантським родовищем можна вважати Чернігівське (Новополтавське), крупними - Октябрське та Яструбецьке; цирконію: гігантським - Яструбецьке, середніми - Чернігівське, Октябрське, Азовське; рідкісних земель: крупними - Чернігівське та Яструбецьке, середніми - Октябрське і Азовське; танталу: крупними - Чернігівське та Октябрське; стронцію: крупним - Чернігівське; молібдену: крупними - Вербинське та Східно-Срергіївське, середнім - Балка Мазурова; літію: середнім - Полохівське родовище в петалітових пегматитах. Більшість із згаданих родовищ є комплексними, що підвищує їх цінність.

Таблиця 2. - Коефіцієнт унікальності родовищ рідкісних металів українського щита.

Деякі дослідження (Л.С.Галецький та інш.) показують наявність широтних поясів концентрації рідкісномелічних елементів в Україні. Виділяють три широтні мегазони - Північно-Українську (між 51 і 52^о півн.ш.), Центрально-Українську (вздовж 48^о паралелі) та Південно-Українську, в межах яких локалізовано більшість рудних родовищ та рудопроявів.

Ртуть. За загальними запасами ртуті (1,9 % світових) Україна займає 5-е місце (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії, з великим відривом від неї, 1999). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам'яний кар'єр і інш.) і епітермальними в Донецькій ртутній провінції (родовище Микитівського рудного поля). У Закарпатті ртутне зруденіння асоціюється в основному з гіпабісальними інтрузивами (діорит-порфіритами і ґранодіорит-порфіритами). Рудні тіла - подовжені за падінням стовпи, лінзи і гнізда. Зруденіння в основному комплексне ртутно-поліметалічне, рідше - ртутне і ртутно-стибієве з арсеном. Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин антикліналей. Поклад в пластах пісковиків і гнізда узгоджуються з січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні (кіновар з незначною кількістю антимоніту). На кінець ХХ ст. сумарні балансові запаси ртуті в Україні, за оцінками, складали 29 тис.т. (за інш. даними - 24 тис.т. ртуті). Категорій А+В+С₁ - 5 тис.т, С₂ - 19,9 тис.т. Перспективні ресурси запасів ртуті оцінені тільки по Микитівському рудному полю (1 тис. т металу).

Сурма (стибій) є попутним компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Розвідані її запаси тут складають біля 4200 т, а перспективні ресурси - 30 тис. т.

Стронцій. Єдине в Україні родовище стронцію - Новополтавське рідкіснометалічне (Запорізька обл.). Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють Малишівське родовище на Дніпропетровщині).

Ґерманій. Запаси ґерманію (у вугіллі і лігнітах) категорій А+В+С₁ на кінець ХХ ст. складали 36 тис.т. Крім того, ґерманій є в залізних рудах Криворізького та Кременчуцького родовищ.

Молібденові руди встановлені на Українському щиті. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізується в зоні контакту Устинівського масиву ґранітів (тут виявлено 4 рудопрояви Мо - Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також в Середньому Придніпров'ї (Сергіївське зруденіння). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5 млн т при середньому вмісті молібдену 0,054 % до глибини 150 м. У Середньому Придніпров'ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти Солонянського рудного поля. Перспективні ресурси молібденових руд Сергіївського родовища із вмістом молібдену від 0,06 до 0,3 % становлять 33 тис. т металу.

Хромітові руди в Україні на Побужжі утворюють родовища, приурочені до масивів гіпербазитів докембрію. На Капітонівському родовищі, де потужність рудних тіл 0,2-12 м, а вміст оксиду хрому в руді 9-40% (сер.29%), запаси становлять 600 тис. т. На базі родовища можна виробити 52-53 тис.т концентрату із вмістом оксиду хрому біля 50 %.