⁵

Міністерство освіти України

Повідомлення

^{Знайомство з з}аповідниками і пам'ятниками природи Донбасу

Виконав:

Дикун Владислав

Новоград-Волинський 2010

Для промислового Донбасу, що відрізняється сухим кліматом, заповідники і пам'ятники природи мають велике значення. В них зберігаються в природному стані грунти, грунтові води, дикі рослини та тварини. Ці місця є еталонами рослинних та тваринних групіровок, рівновага та сталість яких формувалася на протязі багатьох століть.

^{Зміна природного вигляду Донбасу почалася порівняно недавно, але проходило бурхливими темпами. Гіппократ, який жив у} IV столітті до нашої ери, зазначає, що скіфська земля являє собою рівнину, багату травою, але позбавлену дерев та помірно зрошену. На той час на території Донбасу існували ліси в долинах рік. Таким чином, наша земля вже 2-2,5 тисячі років тому постала у вигляді безмежних степів, місцями ж, головним чином вздовж рік та в гірських місцевостях, можна було зустріти великі лісові масиви.

^{Район Донбасу, розташований між Дніпром та Доном, не був вкритий льодовиком, що відіграло важливу роль у збереженні різноманіття рослинності. Значна розмежованість рельєфу, наявність частих виходів на поверхню гірських порід, віддаленість від великих річкових магістралей і невеликі площі придатних для обробки земель обумовили малу заселеність Донбасу майже до кінця XVII століття. Отже, і вплив людини на природу був тут менш помітним, ніж у придонських та придніпровських районах.}

^{Інтенсивна колонізація краю почалася в другій половині XVI століття. Одночасно з оранням степів та вирубкою лісів розвиваються процеси утворення балок і змиву грунтів, зниження рівня грунтових вод, замулювання та висихання степових річок. Почалася хижацька експлуатація природних багатств Донбасу. Всюди оралися цілинні землі, швидко знищувалися ліси. Але й ті природні пам'ятники, що збереглися, дають нам уявлення про рослинність краю. В деяких куточках Донбасу зустрічаються реліктові рослини, які залишилися ще з дольодовикового періоду, а також цілі ділянки природних лісів та степів.}

В кінці 60х років нашого століття співробітники Донецького ботанічного саду обстежили лісові та степові ділянки, водойми, багато з яких зарахували до розряду пам'ятників природи, підлеглих охороні та відповідному веденню господарства. Тепер крім двох заповідників на території області існують 22 пам'ятники природи, два з яких республіканського значення (гори Артема та Великоанадольський ліс).

^{Пам'ятники природи можна розділити на дві категорії: природного походження та створені людиною. До першої відносяться урочища Бердянка, Грабове, Леонтьєво-Байракське, Плоске, Пойма-1, Рідкодуб'є, дубові та соснові насадження Красноліманського району. До тих, що створила людина, відносяться: Азовська дача, дендропарк та урочище Сосна в Маяцькому лісництві, дубове насадження в Майорському лісництві, ліс по річці Кринці в Амвросіївському районі, Нескучненський ліс у Великоновоселківському районі, став Дзеркальний в Краснопольському лісництві, урочища Россоховате та Софіївське Єнакіївського лісництва, ліс навкруги озера Підпісочне Дробишевського лісництва, соснові культури Ялтинського лісництва, урочище Чернецьке Красноліманського лісництва.}

^{В Донецькій області два заповідника - Хомутовський степ та Кам'яні Могили, філіали Українського степового заповідника.}

^{Хомутовський степ знаходиться поблизу села Хомутове Новоазовського району в 20 кілометрах на північ від Азовського моря. Площа 1028 гектарів. Заповідник розташований на Приазовській береговій рівнині, що відрізняється рівнинно-хвилястим рельєфом. Статус заповідника Хомутовський степ отримав у 1926 році, а з 1947 року він став державним заповідником республіканського значення і в 1952 році був переданий Інституту ботаніки АН УРСР.}

^{Степова рослинність заповідника являє собою варіант різнотравно-типчаково-ковилових степів. Великі площі на схилах плато зайняті групировками з ковили Лессінга, волосатика українського, люцерни румунської, шавлії пониклої, горицвіту волзького, чебрецю Маршала. Дуже поширені бур'яни типу в'юнка польового, клопівника крупкового. В багатьох місцях, на схилах та рідше на вододілах, зустрічаються густі зарості чагарників - дерези чагарникової, терну степового, шипшини, степової вишні та інших рослин, що роблять степ більш різноманітним. Взагалі в заповіднику налічується більше 500 видів рослин.}

^{Досить багатий тваринний та пернатий світ заповідника. На рівних ділянках гніздяться великий та хохлатий жайворонки, сіра куріпка, просянка, жулан, зозуля. З хижих птахів можна зустріти пустельгу, шуліку, луня. В очереті на березі річки живуть велика та мала випь, кряква, руда чапля та інші. Ссавці представлені лісою, ласкою, тхорами, поширені заєць русак, хом'як, ховрах, великий тушканчик, їжак вухастий та звичайний.}

^{Заповідник є одним з небагатьох залишків степів, що займали колись в Приазов'ї великі території. На його просторах можна гарно ознайомитися з багатим в минулому рослинним та тваринним світом південних приазовських степів.}

^{Кам'яні Могили розташовані в Володарському районі в 9 кілометрах від станції Розовка, на правому березі річки Каратиш, притоці Берди. Площа 456 гектарів. Статус заповідника отриманий у 1927 році.}

^{Різний ступінь зволоження створює умови для існування скельної, степової, лугової, деревинно-чагарникової та лугово-болотної рослинності. Скелі вкриті 8 видами мохів та папоротей (вудсія альпійська, багатоніжка звичайна тощо). Степова рослинність представлена багатьма видами, що зустрічаються в Хомутовському степу. Серед них найбільш цікаві синяк червоний, кермек плівчастий та горицвіт волзький. Флора Кам'яних Могил нараховує 464 види. Зелений світ своєрідний, в ньому безліч рідких і не характерних для півдня України рослин.}

^{Тваринний світ заповідника досить барвистий. З птахів зустрічається рожевий шпак, іволга, жайворонок, сіра куріпка, перепілка. З ссавців можна зустріти лисицю, ласку, їжака звичайного тощо. Серед плазунів живуть численні ящірки, степові гадюки, жовтобрюхі полози і мідянки.}

^{Кам'яні Могили відомі не тільки як заповідник. На думку деяких істориків, в цьому районі в 1223 році відбулася битва руських дружин з монголо-татарами - відома в історії битва на Калці.}

^{Охорона та відновлення пам'ятників природи і заповідників у Донбасі - процес кропіткий і тривалий, який потребує постійної уваги всього населення, участі в цій справі державних організацій.}