Північно-Східний економічний район: Харківська, Сумська та Полтавська області

Міністерство освіти та науки України

Харківський національно автомобільно-дорожній університет

Кафедра економіки підприємства

Курсова робота

з дисципліни

«Регіональна економіка»

на тему

«Північно-Східний економічний район:Харківська,Сумська та Полтавська області»

Виконав:

Студент групи ЄП-13

Сорокін М.А

Перевірила:

ас.Барбакова Л.В

Харків 2009

Зміст

Вступ

1. Природні умови та ресурси Північно-Східного економічного району

2. Географічне положення

3.Населення і працересурсний потенціал

4.Функціонально-компонентна структура

5.Функціонально-територіальна структура

6.Економічний потенціал району

7.Проблеми та перспективи розвитку району

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Площа - 83,9 тис.км2. Населення - 6046,0 тис. осіб. Склад: Полтавська, Сумська і Харківська області.

Північно-Східний економічний район належить до найбільш індустріальне розвинених районів України, має вигідне економіко-географічне положення, розташований на важливих шляхах сполучення з економічними районами Росії і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної і Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу, Придніпров'я. На північному сході район межує з Курською і Бєлгородською областями Центрально-Чорноземного району Російської Федерації, на сході - з Донецьким економічним районом, на півдні - з Придніпровським, на південному заході й заході - з Центральним і Поліським економічними районами України.

Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства

1. Природні умови та ресурси Північно-Східного економічного району

Північно-Східний район має сприятливі агрокліматичні умови, запаси цінних корисних копалин. Але природно-ресурсний потенціал не визначає господарський комплекс району; його частка в загальноукраїнському потенціалі становить лише 10,5%, тобто менше, ніж частка території.

Рельєф району характеризується пониженням абсолютних висот у південно-східному напрямку. Так, відроги Середньоросійської височин переходять у акумулятивну плесову Полтавську рівнину і в Придніпровську низовину. Для території притаманною є яружно-балкова система з глибоко розчленованими долинами річок.

За агрокліматичним районуванням район входить до складу недостатньо вологої теплої зони. Клімат характеризується ознаками континентальності. Його відміни проявляються у розрізі природних зон.

Східне Полісся (Сумщина) відрізняється більш континентальним кліматом у порівнянні з іншими поліськими областями. Зими тут холодні, період з стійким сніговим покривом триває 110-115 днів, безморозний період 150-160 днів, період активної вегетації - 145-160 днів, сума активних температур - 2300-2600°С. Кількість опадів складає 600 мм.

Ґрунтовий покрив характеризується зміною в зональному відношенні. Для Полісся характерними є дерново-слабопідзолисті, дерново-середньопідзолисті та сірі лісові ґрунти. У Лісостеповій частині, яка займає переважну більшість району, поширені чорноземи типові і чорноземи опідзолені. На півдні району, в степовій зоні поширені чорноземи звичайні.

Закону широтної зональності підпорядковано і поширення рослинного покриву. Для північної території характерні широколистяні ліси - субори і сугруди, представлені буком, дубом, грабом, кленом, липою. Лучна рослинність характерна для Лісостепу: в долинах річок, балках та ярих є лісова рослинність. З рослин, занесених до Червоної книги України в районі трапляється зозулинці, півонії, билинець, астрагал шерстистоквітковий, лілія лісова, цибуля ведмежа.

Для поширення корисних копалин в Північно-Східному соціально-економічному районі визначальним є розташування тут Дніпровсько-Донецької западини. Тут на великій глибині залягають докембрійські кристалічні породи, а ближче до поверхні - осадові палеозойські та мезозойські відклади. Насамперед тут виділяються нафтогазоносні родовища, які об'єднані в складі Дніпропетровсько-Донецької нафтогазоносної провінції, найпродуктивнішої на сьогоднішній день в Україні.

Важливу роль відіграє розробка Кременчуцької групи родовищ залізної руди. Площа, на якій розташовані поклади - 150 км , загальний запас руди - 4,5 млрд.т. На цих рудах працює Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Окрім того, в Сумській області поширеним є торф. В районі м. Ромни є значні поклади кам'яних солей. В Харківській області є поклади бурого вугілля, цементної сировини - крейди, глини. Гірничохімічної сировини, нерудної сировини для металургії. Є також значні поклади мінеральних вод. Підсумовуючи слід зауважити, що район добре забезпечений практично всіма видами ресурсів, а нестачу компенсує сусідське розташування з Донбасом та Придніпров'ям. На їх базі розвивається багатогалузевий господарський комплекс Північно-Східно соціально-економічного району.

Природні ресурси представлені, насамперед, корисними копалинами, особливо паливними. В межах району проходить Дніпровсько-Донецька тектонічна западина з покладами нафти й газу. На сьогоднішній час це основна нафтогазова база України.

Найбільші нафтові родовища - Глинсько-Розбишівське, Більське, Зачепилівське, Качанівське, Рибальське. За браком нафти ці родовища дещо пом'якшують сировинну проблему України.

Газові родовища зосереджені в Харківській області. Це, насамперед, славетне Шебелинське родовище, а також поклади в Єфремівці, Кегичівці, в Полтавській області - Солохівське, Яблунівське. Інша група корисних копалин представлена залізними рудами Кременчуцького родовища, на основі якого працює Полтавський збагачувальний комбінат.

Значна територія району вкрита родючими ґрунтами - чорноземами типовими; особливо широкі їхні пасма в Полтавській і Харківській областях. У Сумській області, поряд з чорноземами, є сірі лісові ґрунти. Взагалі агрокліматичні умови Північно-Східного району сприятливі для багатогалузевого сільського господарства.

2. Географічне положення

Спільність географічного положення пов'язане з крайнім північно-східним положенням у довготно витягнутому просторі України. З одного боку це тісний зв'язок з Росією, а з іншого - чітка природна межа - Дніпро. Велике значення має близькість Донецького соціально-економічного району на півдні і Столичного (Київського) соціально-економічного району на заході.

Самобутність території пов'язана з фізико-географічними особливостями території - розташування в межах трьох природних зон, субмеридіальним простяганням річок; етнічними - значна частка компактно проживаючих росіян; соціально-економічними - формування цілісної функціонально-компонентної та галузевої структури.

Особливу роль відіграє економіко-географічне положення, яке має декілька аспектів. Головне - це близькість до паливно-металургійної бази України - Придніпров'я та Донбасу і нагромадження тут ЛЕП і трубопроводів, що мають міждержавне та міжрайонне значення. Такі риси економіко-географічного положення Північно-Східного соціально-економічного району дають змогу здійснювати різноманітні економічні та культурні зв'язки з іншими районами України і сусідніми державами, розвиваючи внутрішньорайонне, міжрайонне і міждержавне співробітництво.

Зручне економіко-географічне положення району щодо джерел сировини й палива, сприятливі економічні та природні умови створюють високі потенційні можливості для комплексного розвитку його господарства(додаток 1 стр.32)

У районі склався потужний індустріальне-аграрний господарський комплекс. Провідне значення має промисловість, на яку припадає 75% валового продукту народного господарства. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів І чисельністю промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні після Донбасу І Придніпров'я. У ньому зосереджено 20% машинобудування України. Висока територіальна концентрація промисловості визначає значні показники обсягів товарної продукції з розрахунку на одного жителя, особливо це стосується Харківської області, де цей показник майже на 23% вищий, ніж у середньому по Україні. На регіон у 1998 р припадало 13,9% усієї продукції сільського господарства, тоді як частка сільського населення району в загальній кількості сільського населення країни становила 12%. Район дає 15,1% валового збору зерна, 24,6% цукрових буряків, 15,4% насіння соняшнику, 12,7% картоплі, 15,1% овочів На Північно-Східний район припадає 13,9% виробництва м'яса (у забійній масі), 14,8% борошна, 18,0% цукру-піску, 16.3% вершкового масла, 19,6% продукції Із незбираного молока, 19,8% сирів жирних.

В економічному районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі ґрунти й значні запаси корисних копалин.

Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна.

Густа мережа залізниць, висококваліфіковані кадри й наукова база, суміжне розташування з Донбасом та Придніпров'ям позитивно позначилися на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування й металообробка відіграють провідну роль у структурі промислового комплексу району; на цю галузь припадає майже 35% валової продукції. Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район машинобудування України.

3. Населення і працересурсний потенціал

На 1.01.2003 року в Північно-Східному соціально-економічному районі проживало 5,9 млн. осіб, з них понад 2,9 млн. осіб проживало в Харківській області (37,7% від населення району). Питома вага населення Північно-Східного соціально-економічного району в населення України становить майже 12%.

Традиційно для сучасної України, спостерігається від'ємний природний приріст та загальне скорочення населення. Для району характерним є високий рівень смертності (16,7 о/оо), що перевищує пересічноукраїнський (14,8о/оо). Природно, що це породжує високі показники скорочення населення - природній приріст - 9,7% і практично однаковим він є в усіх адміністративних областях.

В статевій структурі населення переважають жінки - 54% (в Сумській області 57,3%).

Розміщується населення нерівномірно по території району, що відображається в неоднаковій щільності. Середні її показники складають 69,7 осіб/км2 ; тобто загалом нижче від пересічноукраїнського. Найбільша густота населення в Харківській області - 95,0 осіб/ км . Тут склалась велика Харківська міська агломерація з ядром у Харкові (1500 тис. осіб). У складі агломерації міста Чугуєв, Мерефа, Старий Салтів, Дергачі, Люботин та низка селищ міського типу.

А загалом в Північно-Східному районі налічується 47 міст та 101 селище міського типу. Рівень урбанізації в районі складає 68%. Для більшості міст характерним є скорочення населення. Так за 1990-2000 р. чисельність мешканців Харкова зменшилась на 110 тис. осіб, Шостки - на 3 тис. осіб, Полтава - на 2 тис. осіб. Поки що на стабільному рівні тримається населення таких міст як Кременчук, Суми, Ромни.

Для району характерною рисою є достатня забезпеченість трудовими ресурсами при тому переважно це висококваліфіковані кадри. Загальна їх чисельність складає 3590,3 тис. осіб; найкраще забезпечена ними Харківська область. Рівень зайнятості досягає 55%. Переважна більшість населення зайнята у матеріальному виробництві

Район характеризується складною демографічною ситуацією. Показники природного руху тут найгірші в Україні (за винятком Чернігівської області, яка, до речі, межує з районом). Природний приріст скрізь від'ємний. 

Північно-Східний район виділяється посиленою міграцією, населення у великих містах поступово зменшується за рахунок від'ємного природного приросту. Великі міста, особливо Харків, характеризуються інтенсивноюризуються інтенсивною маятниковою міграцією.

Трудові ресурси району мають досить високу кваліфікацію й рівень освіти; це стосується, насамперед, ресурсів Харківської агломерації, Полтави, Сум, де зосереджені складні, наукомісткі види виробництва. Зменшення контингенту трудових ресурсів перешкоджає розширенню працемістких виробництв, на яких район до цього часу в значній мірі спеціалізувався. Швидкий відтік сільського населення в міста не супроводиться адекватним підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві, що також створює гостру проблему.

4.Функціонально-компонентна структура

У Північно-Східному районі склався індустріально-аграрний господарський комплекс. Район характеризується складною і розвинутою структурою. Провідне місце тут займає промисловість. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу Північно-Східний соціально-економічний район посідає друге місце в Україні.

Функціонально-компонентна структура району включає машинобудівний, паливно-енергетичний, хіміко-індустріальний, лісовиробничий, індустріально-будівельний, рекреаційний комплекси, легку і харчову промисловість, а також сільське господарство.

Найбільш розвиненими галузями промисловості є машинобудування і металообробка, де зайнято до 60% усього промислово-виробничого персоналу. В самій Харківській області зосереджено 20% машинобудування України. Крім того, значний розвиток машинобудування набуло в Полтаві, Сумах, Кременчуку, Конотопі. Ромнах, Лубнах.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, барвники. В районі сформувався нафтохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної галузі зосереджені у Харкові - пластмаси, лаки, фарби, побутова хімія; Кременчуку - нафтопереробний завод, виробництво технічного вуглецю; Сумах - фосфорні добрива, сірчана кислота, отрутохімікати, лакофарбова продукція; Шостці - фотоплівки; Щебелинці - хімреактиви.

Харчова промисловість району за обсягом виробництва поступається лише машинобудуванню. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. Тут виробляється до 10% найважливіших продуктів харчування від загального їх обсягу в Україні. Відповідно, розвинутими є цукрова, спиртова, олійна, борошномельно-круп'яна, м'ясна молочна та інші галузі харчової промисловості.

На третьому місці за вартістю виробленої продукції в районі є легка промисловість. Значного розвитку набули текстильна, хутрова та шкіряно-взуттєва галузі. Найбільшими центрами виступають Харків(тут розташоване найбільше в Україні хутрове об'єднання), Полтава, Суми, а також Ромни (інколи це місто навіть називають сучасною столицею легкої промисловості України - сьогодні тут виробляється 75% гардинно-тюлевих виробів, 35% взуття України), Лубни, Кременчук, Охтирка, Лебедин, Куп'янськ.

Комплекс будівельної індустрії представлений Балаклійським цементно-шиферним комбінатом та Кременчуцькою базою будівельних матеріалів. У Полтаві, Мерефі розвинена скляна і фарфоро-фаянсова промисловість. Підприємства будівельної індустрії розміщені по всій території району: Кобеляках, Лохвиці, Лубнах, Миргороді, Ізюмі, Чугуєві, Конотопі, Ромнах, лебедині, Шостці, Полтаві, Мерефі.

Соціальні, економічні та природні умови району зумовлюють розвиток високо інтенсивного сільського господарства. На сільськогосподарські угіддя тут припадає 78% загальної земельної площі. На район припадає 14% загальнодержавного валового збору зерна і виробництва м'яса, 24% цукрових буряків.

Ключову роль в сільськогосподарському комплексі району відіграє рослинництво. В сільськогосподарському виробництві зайнято 4,3 млн. га, найбільше - в Харківській області - 1,7 млн. га (2002р.). основною зерновою культурою є озима пшениця. Висока питома вага технічних культур (15,5%). Найважливіші серед них цукрові буряки і соняшник. Цукрові буряки вирощують по всій території, а соняшники - переважно на півдні і південному сході.

Для розвитку тваринництва, виробництва спирту, харчування населення значну роль відіграє картопля, яку вирощують в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в західній частині району. Її площі займають до 10% посівних площ(додаток 2 стр.33).

На другому місці після рослинництва знаходиться тваринництво. Розводять велику рогату худобу молочно-м'ясного напрямку (лебединська, симентальська, сіра українська, червона степова), м'ясо-салені та салені породи свиней. У вівчарстві переважають тонкорунні вівці породи прекос, з грубововняних - решитилівська і сокільська. Птахівництво району сконцентроване біля великих міст і представлена Пирятинською птахофабрикою в Полтавській області та Курганською - в Харківській. У районі розвинені також рибальство, бджільництво і шовківництво.

О. Шаблій виділяє в Північно-Східному районі наступні зони спеціалізації сільського господарства:

а) зона молочно-м'ясного тваринництва, свинарства з льонарством, кртоплярством в північній частині Сумської області;

б) буряково-зернова зона з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Включає значну частину Сумської, Харківської та Полтавської областей. Найважливіші товарні культури - цукрові буряки і зернові (озима пшениця, гречка, просо). Друга технічна культура - соняшник.

в) зона зернових, олійних культур з вирощуванням тютюну та овочевих культур, м'ясо-молочним тваринництвом і тонкорунним вівчарством. Ця зона розташована в степовій зоні Північно-Східного району.

Транспортний комплекс. Тут розвинулись усі види транспорту. Більшість вантажів перевозиться залізничним транспортом, а в пасажироперевезенні переважає автомобільний транспорт. У структурі перевезень вантажів переважає ввіз. У район довозиться паливо, метал, будівельні матеріали, ліс, а вивозять продукцію машинобудування, цукор, масло, олію, одяг, взуття.

Залізнична мережа найгустіша в східній частині району, що лежать на шляхах між Донбасом і Київським соціально-економічним районами. Загальна довжина залізних доріг досягає 3,2 тис. км, при середній щільності 37,5 км/1000 км. Крім обласних центрів великими вузлами є є Кременчук, Конотоп, Лозова. Головні залізниці: Київ - Полтава - Донецьк ; Харків - Полтава - Кременчук; Харків - Полтава - Київ; Москва - Харків - Донбас.

Все більшу роль відіграє автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів району досягає 24 тис. км. Через територію району проходять важливі автомагістралі міждержавного та міжнародного значення: Москва - Харків - Сімферополь; Київ - Ростов-на-Дону. Важливими транспортними артеріями є Дніпро та його притоки Сула, Псел і Ворокла. На Дніпрі розташований великий річковий порт Кременчук. Добре розвинутим є трубопровідний транспорт (газопроводи “Союз”, Уренгой - Помари - Ужгород, Шебелинка - Полтава - Київ та нафтопроводи Мічуринск - Кременчук, Гийдинці - Глинсько - Розбишівське родовище - Кременчук). Поступово набирає темпів авіаційний транспорт.

5.Функціонально-територіальна структура

До складу Північно-Східного економічного району входять три області Харківська, Полтавська, Сумська.

Спеціалізація Харківської області визначається машинобудуванням і металообробкою, паливно-енергетичною, харчовою і легкою промисловістю. Територіальна організація сільського господарства зумовлена особливістю природних зон - лісостепової і степової. Спеціалізація лісостепової зони визначається м'ясо-молочним тваринництвом і зернобуряковницьким та картоплярським рослинництвом. Серед культур переважають зернові (озима пшениця, зернобобові). В степовій зоні розвинуте молочно-м'ясне скотарство з свинарством, а також зернове господарство з виробництвом соняшника. Визначальна роль в області відводиться Харкову.

Полтавська область. За структурою господарства область належить до індустріально-аграрних. Спеціалізується на машинобудуванні, метелообробці, паливній, харчовій і легкій промисловості. Тут виробляється 100% вантажних автомобілів України, 33% газу України, 14% загальнодержавного виробництва залізної руди. В області виділяється два промислові вузли: Полтавський, що спеціалізується на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості; Кременчуцький - залізорудна, нафтопереробна та машинобудівна промисловість. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві (цукровий буряк, озима пшениця, зернобобових, кукурудзі) та м'ясо-молочному тваринництві.

У Сумській області галузями спеціалізації є машинобудування, хімічна, легка та харчова промисловість. На базі виявлених запасів нафти і газу та торфу розвивається паливна промисловість. Серед галузей харчової промисловості виділяється цукрова(19 цукрових заводів). В територіальній структурі області виділяються три центри: Сумський - спеціалізується на машинобудуванні та металообробці, хімічній, фарбовій, легкій і харчовій промисловості; хімічна, легка і харчова промисловості є галузями і Щосткінського вузла; для Охтирського промислового вузла характерними є паливно-енергетична, машинобудівна, легка і харчова промисловість. Сільське господарство області спеціалізується на м'ясо-молочному тваринництві і рослинництві зерно-буряківничого й льонарсько-картоплярського напрямків.

6. Економічний потенціал району

У районі склався потужний індустріальне-аграрний господарський комплекс. Провідне значення має промисловість, на яку припадає 75% валового продукту народного господарства. За рівнем розвитку промислового виробництва, вартістю основних виробничих фондів І чисельністю промислово-виробничого персоналу район посідає третє місце в Україні після Донбасу і Придніпров'я. У ньому зосереджено 20% машинобудування України. Висока територіальна концентрація промисловості визначає значні показники обсягів товарної продукції з розрахунку на одного жителя, особливо це стосується Харківської області, де цей показник майже на 23% вищий, ніж у середньому по Україні. На регіон у 1998 р припадало 13,9% усієї продукції сільського господарства, тоді як частка сільського населення району в загальній кількості сільського населення країни становила 12%. Район дає 15,1% валового збору зерна, 24,6% цукрових буряків, 15,4% насіння соняшнику, 12,7% картоплі, 15,1% овочів. На Північно-Східний район припадає 13,9% виробництва м'яса (у забійній масі), 14,8% борошна, 18,0% цукру-піску, 16.3% вершкового масла, 19,6% продукції Із незбираного молока, 19,8% сирів жирних.

В економічному районі вдало поєднуються рівнинна поверхня, сприятливий кліматичний режим, родючі ґрунти й значні запаси корисних копалин.

Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного економічного району є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна та легка промисловість. Вони є галузями спеціалізації. Добре розвинена промисловість будматеріалів та залізорудна.

Густа мережа залізниць, висококваліфіковані кадри й наукова база, суміжне розташування з Донбасом та Придніпров'ям позитивно позначилися на розвитку індустрії, зокрема машинобудування. Машинобудування й металообробка відіграють провідну роль у структурі промислового комплексу району; на цю галузь припадає майже 35% валової продукції. Тут склався найпотужніший спеціалізований галузевий район машинобудування України.

Галузі машинобудування в економічному районі представлені такими підгалузями: енергетичне та електротехнічне машинобудування, яке зосереджене в Харкові, де випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, потужні турбогенератори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, прокатних станів, шахтових підйомних машин, крокових екскаваторів, устаткування для автоматичного управління виробничими процесами виробничими процесами в металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства; у Полтаві - заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп, запасних частин для парових турбін, устаткування для електропідстанцій. У Глухові виробляють електронні й агрегатні вузли. Заводи важкого компресоробудування та електропомп розміщені в Сумах, помпи також випускають в м. Свеса.

Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розміщені в Харкові (завод підйомно-транспортного машинобудування, що виробляє мостові електрокрани, будівельні баштові крани).

Транспортне машинобудування зосереджене в Кременчуці (Кременчуцький вагонобудівний завод випускає різні види вагонів), в Харківській області (Ізюмський тепловозоремонтний завод).

Виробництво сільськогосподарських машин представлене Харків-ськими тракторним заводом, заводом «Серп і молот», заводом тракторних двигунів;

Галешиським машинобудівним заводом (м. Карлівка), Сумським заводом сільськогосподарського машинобудування (машини і обладнання для сільського і лісового господарства), Охтирським заводом сільськогосподарського машинобудування.

Впроваджується в життя спільний з Польщею проект виробництва зернозбиральних комбайнів «Бізон» на заводі ім. Малишева (Харків). Запчастини частково надходитимуть з Польщі, а частково вироблятимуться на заводах України.

У районі зосереджено також виробництво устаткування для різних галузей промисловості. Так, у Харкові випускають обладнання для легкої, харчової, поліграфічної та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві - для легкої промисловості (завод «Легмаш» випускає побутові й промислові швейні машини). У Кременчуці завод технічного вуглецю виробляє кислоти, луги, смоли, матеріали на хімічній основі та функціонує завод, що випускає шляхові машини, -автоматизовані змішувачі для приготування асфальтобетону. У Лубнах виробляється устаткування для харчової і деревообробної промисловості, в Ромнах розміщені підприємства поліграфічного, в Сумах - хімічного машинобудування. У Крюкові розпочато випуск нової дорожної техніки - фронтального навантажувача, така техніка виробляється вперше на теренах СНД.

Автомобілебудування зосереджене в Кременчуці. Тут випускають великовантажні автомобілі загального призначення, а також підвищеної прохідності, тягачі. Для вирішення проблеми забезпечення господарського комплексу автомобілями малої вантажопідйомності створено спільне підприємство з італійцями «КрАЗ-ІVЕКО».

У Харкові значного розвитку набула авіаційна промисловість. Планується випуск літаків нового покоління -АН-140 (транспортно-пасажирські) і АН-70 (військово-транспортні).

Верстатобудування зосереджено в Харкові (важкі круглошліфувальні верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати високої точності з програмним керуванням); у Лубнах - круглошліфувальні й спеціальні колові верстати високої точності. Глухівське ВАТ «Верстатотехмаш» розпочало серійний випуск верстатів, що не мають аналогів в СНД, для різання сортового прокату чорних та прокату чорних та кольорових металів усіх видів і профілів.

Прилади, точні машини, інструменти й механізми виробляють у Харкові - контрольно-вимірювальні прилади, маркшейдерські інструменти, телевізори,ЕОМ, калькулятори, радіоапаратуру; в Сумах - електронні мікроскопи. В Полтаві прилади та інструменти виробляє Полтавський алмазний завод, який будувався для забезпечення алмазним інструментом всього СРСР. Аналогічну функцію він готовий виконувати і нині в рамках СНД. Приладобудування зосереджене також у Лубнах, Червонозаводську.

Значного розвитку набула металообробка. Зокрема, в Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, м.Комсомольськ, який виробляє залізорудний концентрат та окотки. У Кременчуці та Полтаві діють ливарно-механічні заводи.

Харчова промисловість району за обсягом виробництва займає друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості. Тут виробляється 10,3% найважливіших продуктів харчування від загального обсягу їх виробництва в Україні.

Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 18% цукру в Україні. На території Північно-Східно-го економічного району є 39 цукрових заводів. Лохвицький цукровий комбінат (Полтавська область) - одне з найпотужніших підприємств галузі в Україні. До великих цукрових підприємств належать також Куп'янський, Орільський (Харківська область) цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м. Дружбі (Сумська область).

Район випускає 16,3% вершкового масла в Україні. Маслоробна промисловість представлена значною кількістю підприємств, розміщених по всій території району, та молочноконсервними заводами у Харківській (Куп'янськ) і Полтавській (Кобеляки) областях. У районі працює мережа консервних заводів. В Харкові освоїли випуск відмінної якості пива «Рогань». яке досить успішно конкурує з київським «Оболонь» і впевнено завоювало ринок не тільки Харківщини та України в цілому, але й країн ближнього зарубіжжя.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, пластмаси, кіноплівку, хімреактиви, дубильні препарати, барвники, лаки та іншу продукцію. В районі сформувався нафтогазохімічний цикл виробництва. Підприємства хімічної промисловості зосереджені в Харкові; тут налагоджено випуск пластмас, лаків, фарб, хімреактивів, речовин побутової хімії, фармацевтичних препаратів. У Кременчуці функціонує нафтопереробний завод, налагоджено виробництво технічного вуглецю. В Сумах виготовляють фосфорні добрива, сірчану кислоту, отрутохімікати, пігменти, лакофарбову продукцію, мінеральні домішки до кормів для худоби (ВО «Хімпром»); у Шостці - кольорову і чорно-білу фотоплівки, стрічку для магнітофонів (ВО «Свема»); у Шебелинці - хімічні реактиви (ВО «Хімпром»).

Легка промисловість за обсягом виробленої продукції займає трете місце вгом виробленої продукції займає трете місце в районі після машинобудування та харчової промисловості Значного розвитку набули текстильна (виробництво вовняних, бавовняних, трикотажних тканин), хутрова та шкіряно-взуттєва галузі.

Найбільшим центром легкої промисловості вважається м. Ромни, його з недавнього часу називають столицею легкої промисловості України. Частка підприємств цього міста у випуску гардинно-тюлевих виробів становить 75, а взуття - 34 %. За 2004 р. підприємствами легкої промисловості Сумської області випущено продукції на суму 47,7 млн грн., Харківської - на 39,6 млн грн., Полтавської - 19,0 млн грн. Великим центром легкої промисловості є Харків. Тут зосереджена швейна, панчішно-шкарпеткова, суконна, взуттєва галузі, найбільше в Україні хутрове об'єднання, канатний і шкіряний заводи.

У Полтаві функціонують бавовнопрядильна, трикотажна, швейна фабрики, шкіряно-взуттєвий комбінат; у Сумах - швейна, суконна й шкіряно-взуттєва фабрики.

Значного розвитку в районі набуло виробництво товарів народного споживання. Найбільше їх виробляється в Харківській області.

У районі широко ведеться промислове й житлове будівництво. Тому тут значного розвитку набула промисловість будівельних матеріалів: виробництво цементу, збірних залізобетонних виробів, стінових, в'яжучих матеріалів, черепиці, будівельної кераміки, фаянсу тощо.

Особливо виділяються потужністю Кременчуцька база будівельної індустрії та Балаклійський цементно-шиферний комбінат. Підприємства будівельної індустрії розміщені по всій території району: в Кобеляках, Лохвиці, Лубнах, Миргороді (Полтавська область); Богодухові, Ізюмі, Чугуєві (Харківська область); Конотопі, Ромнах. Лебедині, Шостці (Сумська область). У Полтаві, Мерефі, Будах розвинена скляна й фарфоро-фаянсова промисловість. Економічні негаразди зачепили і промисловість будівельних матеріалів, внаслідок чого випуск нею продукції зменшився на 50 %. Виробництво цементу, наприклад, у Харківській області зменшилось з 3892 тис. т в 1990 р. до 418 тис. т в 2004 р. Для ефективної роботи будівельного комплексу необхідно технічно переоснастити підприємства, поліпшити якість їх продукції, розширити асортимент будівельних конструкцій і виробів з металопрокату, пластмас, керамічних матеріалів.

Підприємства деревообробної і меблевої галузей розміщені переважно у великих промислових вузлах - Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці.

Сировиною для розвитку енергетики району слугують природні горючі гази, нафта, вугілля Донбасу, торф і гідроенергія Дніпра. На Північно-Східний економічний район припадає 20% загальнодержавного виробництва електроенергії. Найбільше виробляють її теплові електростанції, які об'єднані в Харківську енергосистему.

Особливе місце посідає газова і нафтова промисловість. Значну кількість газу добувають у Харківській області. Тут знаходиться одне з найбільших родовищ в Україні -- Шебелинське (Балаклійський район). Поклади газу належать до категорії сухих, мають високу теплоту згоряння. Крім того, використовують попутний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища тний газ нафтових родовищ та експлуатують родовища Полтавської області із дещо меншими запасами газу.

7.Проблеми та перспективи розвитку району

Для подальшого розвитку та збалансованого соціального та економічного розвитку в Північно-Східному соціально-економічному районі необхідно розв'язати низку проблем.

Серед найбільш нагальних проблем слід назвати поновлення основних виробничих фондів. На початку 90-х рр. Термінової зміни в районі потребували до 25% загального обсягу основних фондів, у тому числі 40% машин та устаткування. Сьогодні зношення фондів у багатьох галузях сягає 65% і існує тенденція до подальшого погіршення їх стану. Через це необхідні значні кошти для реконструкції машин та устаткування, що не завжди є економічно доцільним, оскільки не сприяє підвищенню ефективності виробництва. Значного поновлення вимагає машинобудівний комплекс, автомобільний парк. Перспективним видається виробництво для потреб фермерства малотонажних автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. з різноманітним устаткуванням, що вже стало можливим завдяки співпраці з італійським концерном “IVEKO”.

Загалом потребує структурної перебудови і перепрофілювання господарський комплекс району, як традиційно промислового, перенасиченого галузями важкої індустрії, підприємствами ВПК. Також в районі триває територіальна концепція промисловості у великих індустріальних центрах, особливо у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуку. Нове будівництво слід розміщувати в середніх і малих містах з метою більш повного використання трудових ресурсів.

Підвищення ефективності потребує сільськогосподарський комплекс району. Для цього пропонується реорганізація сільськогосподарських структур, формування фермерських господарств, введення орендного підряду, запровадження індустріальних методів у рослинництві та тваринництві. Підвищення рівня функціонування вимагає цукрово-буряковий комплекс.

Спад виробництва тут був спричинений останнім часом високою трудомісткістю культури, зниженням рентабельності галузі внаслідок підвищення цін на промислову продукцію, зменшення сировинної бази через дефіцит необхідних мінеральних добрив, пестицидів, гербіцидів, значні втрати продукції під час транспортування послужили причинами такого скорочення.

Перспективною видається розвиток нафтогазоводобувної промисловості. Важливим є дорозвідування сталих і відкриття нових газових та нафтогазових родовищ із застосуванням ефективних технологій провідних держав, вироблення власних інновацій у цій галузі. Державний комітет нафтогазової промисловості України і Харківська обласна адміністрація підписали угоду про виробництво в регіоні бурового і нафтовидобувного обладнання.

В Харкові створено технопарк на базі використання науково-технічного потенціалу та переваг прикордонного розташування (з лекцій)

Істотного оздоровлення потребує екологічна ситуація, створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, розвиток екологічно чистих виробництв, поліпшення екологічної ситуації за рахунок будівництва ефективних очисних споруд у басейна річок Сіверського Дінца та Дніпра. Особливої шкоди навколишньому середовищу завдають галузі промисловості, зокрема Харківської області, територія якої належить до екокризових індустріальних районів. Вплив промисловості супроводжується негативними змінами в повітряному та водному басейнах, надрах та земельних ресурсах. Внаслідок надмірної концепції забруднювальних виробництв із застарілими технологіями, нагромадження токсичних відходів, високого рівня урбанізації відбуваються незворотні процеси деградації природних ресурсів, зростає захворювальність населення та ін.

Існує низка перепон по впровадженню інноваційних технологій в Україні. Для зарубіжних інвесторів більш вигідним є вкладати кошти в вітчизняну сферу послуг, торгівлю, зв'язок, харчову і металургійну промисловість. Сьогодні існує дещо спрощене розуміння змісту інноваційних господарських систем - високі темпи створення і освоєння нових технологій і переважання складних, наукомістких виробництв. А найважливішими передумовами створення інноваційних економік полягає у високорозвиненому науковому комплексі і відповідній індустріальній базі. З цією метою у 1999 р. В Україні діє “Концепція інноваційного розвитку”.

Важливим моментом є усвідомлення не лише високого розвитку науки, багатогалузеву промисловість і освіченість населення, а й “інноваційна мотивація” - здатність динамічно реагувати на виникаючі потреби ринків.

Сьогодні своєрідним іспитовим полігоном інноваційної політики держави є Технологічний парк “Інститут монокристалів” - об'єднання на юридичній основі суб'єктів наукової, технологічної та підприємницької діяльності різних міст країни, що мають високий інноваційний потенціал. Спеціальний режим діяльності дозволяє їм забезпечити повний цикл впровадження їхніх проектів у життя - від наукових досліджень до промислового випуску продукції, маркетингових досліджень і навчання персоналу.

Сьогодні це найбільший в Україні і колишньому Союзі центр з розробки, досліджень і застосування функціональних матеріалів, що використовуються в атомній енергетиці, лазерній, інформаційній та інших галузях сучасної техніки, До цього спектру слід додати ще комплекс робіт, необхідних для комерціалізації наукових розробок, залучення інвестицій у науково-технічну сферу, створення нових технологічних підприємств малого і середнього бізнесу.

Принцип інноваційності полягає в тому, щоб всім сферам економіки - видобувній, переробній, аграрній сфері послуг - був притаманний динамізм, готовність до конкуренції, пошуку і освоєння нових ринків.

Висновки

Отже, до складу району входять Харківська, Полтавська й Сумська області. За територією - 84 тис. км2 (13,9% території України) та кількістю населення - 6,1 млн чол. (12,1%) Північно-Східний район найменший. Проте його роль в економічному потенціалі держави досить велика. Він характеризується, насамперед, потужним і галузево-різноманітним машинобудуванням: від важкого до електронного й авіаційного. Він має розвинений агропромисловий комплекс; за виробництвом цукрового буряка (23,5% обсягу в країні) й соняшника (17,4%) район посідає третє місце. У галузевій структурі виділяються також легка, хімічна промисловість, енергетика, видобуток корисних копалин.

Районотвірним фактором є дуже розвинена транспортна мережа з магістралями загальнодержавного й міжнародного значення - залізницями, автошляхами, трубопроводами, авіалініями.

Велику організуючу роль відіграє Харків з його потужним науково-технічним потенціалом, що представлений низкою вузів, науково-дослідних установ, лабораторій, культурних закладів.

Економічні передумови. Північно-Східний район розташований на історичній території, яка називалася Слобідською Україною. Сюди переселялися українські й російські селяни, які тікали від феодального гніту й засновували тут слободи.

Географічне положення району створило передумови для формування економічних зв'язків з Росією, більш міцних, ніж це характерно для інших реґіонів України. Таке положення посилювалося розміщенням району на перетині напрямків масових перевезень вантажів між двома індустріальнимивелетнями: Донецько-Придніпровським районом України й Центральним районом Росії. Безпосередня близькість Північного Сходу до української металургійної бази сприяла розвитку тут важкого, металомісткого машинобудування.

Потреби промислового комплексу викликали необхідність розміщення сільськогосподарського машинобудування, виробництва тракторів, обладнання для харчової промисловості.

Близькість металургійної бази, кваліфіковані трудові ресурси й потреби транспорту - все це сприяло розвиткові тут транспортного машинобудування.

Територіально-галузева структура економіки. Північно-Східний район дає 13,7% валового внутрішнього продукту, зосереджує 12,7% основних фондів. Його частка в обсязі валової сільськогосподарської продукції становить 14,6%. Провідною галуззю економіки Північно-Східного району є машинобудування, де працює 61% промислово-виробничого персоналу. До важливих галузей належить також сільське господарство, харчова промисловість, транспортний комплекс.

Машинобудування району представлено як металомісткими, так і працемісткими галузями: енергетичне, електротехнічне, гірничошахтне, будівельно-шляхове, підйомно-транспортне, тепловозобудування. Енергетичне машинобудування зосереджене в Харкові, де діє завод по виготовленню турбін - один з найбільших в Європі - і завод важких електромашин. Електротехнічне машинобудування розміщено у Полтаві, Конотопі. Будівельно-шляхові машини випускаються в Кременчуці.

Тракторобудування й локомотивобудування зосереджене в Харкові, виготовлення вантажних залізничних вагонів - в Кременчуці, вантажних автомобілів - в Кременчуці («КрАЗ»).

Працемісткі види машинобудування зосереджені переважно в Харкові: верстатобудування, електроніка, виготовлення приладів, інструментів; тут же міститься один з найбільших в Європі авіазавод. У Сумах працює завод електронних мікроскопів. Верстатобудування, крім Харкова, є також в інших центрах - Лубнах, Сумах, Чугуєві.

Агропромисловий комплекс посідає друге місце в районі за часткою в валовій продукції. Він представлений, в першу чергу, виробництвом цукру, зерна, соняшнику й олії, м'яса, молока. Найбільші цукрові заводи діють у Лохвиці, Сумах (рафінадний завод), Куп'янську. Найпотужніші м'ясокомбінати - в Полтаві, Харкові, Сумах, Охтирці.

Легка промисловість представлена переважно трикотажною, швацькою й взуттєвою галузями. Найбільші центри - Харків, Полтава, Суми, Лубни, Лебедин.

Паливно-енергетичний комплекс базується як на місцевій сировині - видобуток і переробка нафти, газ, - так і на довізному з Донбасу вугіллі, а також поставках нафти й газу з-за кордону. В електроенергетиці переважають теплові електростанції, з них найбільша - Зміївська. Та назагал, енергомісткі види виробництва для Північно-Східного району не типові.

Хімічна промисловість характеризується перевагою нематеріаломістких виробництв. Виняток становить завод фосфатних добрив у Сумах. Для цієї галузі в Північно-Східному районі властивий «тонкий» профіль. Це виготовлення фото- і кіноплівки (Шостка), гумових виробів (Суми), фармацевтична промисловість (Харків), виробництво пластмас, лаків, фарб.

Ресурси району обмежені, а тому треба істотно підвищувати продуктивність праці. За рахунок великих капіталовкладень слід модернізувати основні фонди промисловості, завершити індустріалізацію сільського господарства на новій основі.

Необхідна територіальна деконцентрація виробництва, особливо в Харківському і Кременчуцькому вузлах, економічна активізація малих і середніх міст, зокрема на Сумщині. У структурі машинобудування наукомістким видам треба надати пріоритет.

Список використаної літератури

1.Заставний Ф.Д. Географія України. - Львів, 2005.

2.Масляк П.О., Шищенко Н. Г. Географія України. - К., 2003.

3.Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є.П.Качана. - К., 2005.

4.Соціально-економічна географія України / За ред. Шаблія О.І. - К., 2003.

Додаток 1

Додаток 2

Посівні площі сільськогосподарських культур Північно-Східного економічного району, тис. га.

Назва одиниці	Вся посівна площа	В тому числі
		Зернові культури	Технічні культури	Картопля і овоче-баштанні культури	Кормові культури
Полтавська область	1591	916	218	90	367
Сумська область	1062	595	94	87	286
Харківська область	1656	850	290	136	380
Північно-Східний район	4309	2361	602	313	1033