Канада

КАНАДА

Назва походить від ірокезького kanata, що в перекладі означає «селище».

Площа -- 10,0 млн км кв.

Населення -- 27,9 млн чоловік.

Столиця -- Оттава.

Державний устрій -- федерація в складі 10 провінцій і 2 територій. Канада є незалежною самоврядною державою, але номінально її главою залишаєть-ся королева (король) Великобританії, яку представляє призначений нею генерал-губернатор.

Форма правління. Федерація.

Глава держави. Королева Великобританії, представлена генерал-губернатором.

Найвищий законодавчий орган. Двопалатний парламент -- Сенат і Палата общин.

Найвищий виконавчий орган. Уряд.

Крупні міста. Торонто, Монреаль, Ванкувер, Едмонтон, Калгарі, Вінніпег, Квебек, Гамільтон, Кітченер, Галіфакс.

Державна мова. Англійська, французька.

Релігія. 46 % -- католики, 41% -- протестанти, 2 % -- православ-ні, 1 % -- мусульмани, 1 % -- іудеї.

Етнічний склад. 40% -- британці, 27% -- французи, 16% -- німці, італійці, поляки, українці, угорці, греки, гол-ландці, 5 % -- азіати, 4 % -- американські індійці, 2 % -- африканці.

Валюта. Канадський долар = 100 центам.

Місце у світі

Канада -- одна з найрозвинутіших країн світу з високим рівнем життя населення. За ІРЛП в 1997р. вона займала перше місце серед 177 країн світу. Канада має величезну територію, порівняно нечисленне населення і значні природні багатства, особливо в розрахунку на одного жителя. На світовому ринку країна виступає як один з провідних експортерів сировини. Вона зародилась як «біла переселенська колонія» Франції та Великобританії. В 1867 р. отримала статус домініону -- самовряд-ної колонії, а в 1931 р. --фактичну самостійність. Зараз її господар-ство тісно інтегроване з господарством США.

Склад території та економіко-географічне положення

Територія Канади займає північну частину материка Північна Америка, включаючи Арктичний архіпелаг. Вона омивається водами Атлантичного, Північного Льодовитого й Тихого океанів. Канада відокремлена від Європи та Азії. Її єдиним сухопутним сусідом є США. Кордони з США пролягають по водних рубежах або за умовними лініями. Сусідство з цією країною є важливою особливістю географічного положення Канади. Вихід країни одразу до трьох океанів і простя-гання її території за межі Північного полярного кола набувають нового значення з розвитком комунікаційної техніки.

Клімат

Частина материкової території Канади і велика частина Канадського Арктичного архіпелагу лежать в зоні вічної мерзлоти. Решта частини -- в північній помірній зоні. Клімат Канади відрізняється в різних регіонах -- в приморських провінціях зима не така су-рова, а літо не таке жарке, завдяки впливу океану. У західних районах клімат дуже вологий, що зумовлено впливом теплої океанської течії. В цілому ж по країні зима характеризується рясними сніго-падами і морозами, а літо -- помірними температура-ми. Середня температура січня від -35°С на півночі і -20°С на півдні до -4°С -- на Атлантичному побере-жжі. У липні відповідно на півночі +7°С, на півдні -- +18°С. Річна сума опадів на заході 2500 мм, на сході -- 1250 мм, в центрі -- 400-250 мм.

Флора

Рослинний світ північної частини території ти-пово тундровий. Прибережні райони зайняті лісами. Провінції прерій покриті в основному травами. На схилах Скелястих гір ростуть рідкі соснові ліси. Ближче до тихоокеанського побережжя лісу густіють -- тут виростає декілька видів ялин, кедр, канадський тис.

Фауна

Тваринний світ Канади представляють численними хутровими звірями: песець, соболь, куниця, горностай норка, росомаха. З крупних хижаків тут мешкають бурий ведмідь, рись, вовк, койот, лисиця. У південній частині країни зустрічаються декілька підвидів вір-гінського оленя, чорнохвостий олень, вилорога анти-лопа. У північних районах країни водяться лось, бізон, вівцебик, арктичний карібу, лісовий карібу. У горах мешкає досить велика кількість товсторогів. Численні птахи. Комахи і рептилії зустрічаються рідко. На території Канади знаходиться декілька заповідників.

Річки і озера

Найбільші річки -- річка Св. Лаврентія, Оттава, річка Св. Іоанна, Саскачеван, Нельсон, Маккензі, Невільнича, Атабаска, Юкон, Фрейзер. У Канаді знаходиться більше озер, ніж в будь-якій іншій країні світу. Це частково розташовані на території Канади Великі озера, а також Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Вінніпег, Атабаска, Манітоба, Ніпігон тощо. На порожистій річці Ніагара розташований знаменитий Ніагарський водопад 50-метрової висоти.

Господарська оцінка природних умов та ресурсів

Канада витягнулася з півдня на північ на 4600 км і її територія лежить у помірному, субарктичному та арктичному поясах. Зі сходу на захід вона простягається на 5200 км і знаходиться в шести годинних поясах. Головними елементами рельєфу є Аппалачські гори, Канадський щит, Кордильєри і розташовані між ними рівнини Святого Лаврентія, Гудзонової затоки і Внутрішні, а також Канадський Арктичний архіпелаг. Канада надзвичайно багата на мінеральні, водні, гідроенергетичні та лісові ресурси. Значні площі в країні займають родючі землі, в її водах багато риби, а в лісах -- хутрового звіра. її величезна морська економічна зона багата на різноманітні сировинні ресурси, включаючи прогнозні запаси нафти і природного газу на шельфі Арктики.

Одночасно велика частина Канади при сучасному рівні розвитку продуктивних сил мало сприятлива для життя і господарської діяльності людини. Майже 1/2 її території вкрита тайговими лісами, понад 2/5 займають високогір'я та арктична зона. Тільки 11 % території має постійне населення і тільки 7 % земель використо-вується для потреб сільського господарства. Щоправда, при оцінці цих показників треба враховувати як малу кількість населення, так і те, що кожний відсоток канадської території -- це 100 тис. км кв земель.

Найсприятливішою для населення і господарської діяльності людини є порівняно вузька смуга півдня Канади, яка простягнулася вздовж її кордону з «суміжними штатами» США. Тут у зоні мішаних лісів, лісостепу і степу проживає 9/10 населення. Але і ця «країна-смужка» не становить собою єдиного цілого, а розірвана на частини гірськими і водними рубежами. Широка зона тайги, яка лежить північніше і отримала назву «Коридор Середньої Канади», майже не заселена, а високогір'я та арктична зона -- практично безлюдні.

Забруднення природного середовища має місце і в Канаді, але розміри його більш-менш значні тільки в заселених районах. Систе-ма канадських національних парків дуже розгалужена і за своїми розмірами та організацією поступається тільки США.

Населення

Сучасне населення Канади утворилося го-ловним чином внаслідок європейської іммі-грації. Зараз 45 % канадців вважають своїми предками вихідців з Британських островів, 31 % -- вихідців із Франції, 10 -- з Німеччини, 4 -- з Італії і 4 % -- з України. Колонізацію Канади в XVII ст. першими почали французи, які рухалися зі сходу і закріпилися вздовж річки Святого Лаврентія. Так виникла «Нижня», або Французька Канада (теперішня провінція Квебек). Активнішими згодом виявилися англійці. Вони рухалися з півдня, з боку Великих озер і утворили «Верхню», або Англійську Канаду (тепер провінція Онтаріо). В 1763 р. вся Канада була захоплена Англією. Вихідці з Франції і зараз компактно проживають у провінції Квебек, вони зберегли свої мову і культуру. Вихідці з інших країн Європи сприйняли англійську мову і англійську культуру. Вони становлять більшість в усіх провінціях, крім Квебеку. Державними мовами є англійська та французька. Англо-французький дуалізм має місце і зараз. В основі його лежать не стільки етнічні, скільки економічні причини: господарство провінції Квебек розвивається не так швидко, як інших англомовних провінцій.

На рубежі XIX і XX cm. в Канаду переселилося 170 тис. українців. Це була трудова, переважно сільська, еміграція. Українці прямували в Степові провінції, де чимало з них отримали землю, хоча багатьом довелось працювати спершу на лісозаготівлях, прокладанні заліз-ниць, осушуванні боліт тощо. Українці прагнули селитися в степах-преріях компактними групами, що сприяло збереженню рідної мови і культурної спадщини. Центром української імміграції стало місто Вінніпег. На його площі біля провінціального парламенту встанов-лені пам'ятники Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку.

Між двома світовими війнами і після другої світової війни в Канаду переселилося ще майже 100 тис. українців. Зараз канадців українського походження понад 550 тис. чоловік. Це нащадки перших і більш пізніх переселенців. Живуть вони переважно в містах, у тому числі й за межами Степових провінцій. В історії Канади зафіксовано, що переселенці з України зробили вагомий внесок в освоєння степових районів і в розвиток інших сфер життя країни.

Корінним населенням Канади є індіанці та ескімоси. Самоназва ескімосів -- інуїти, в дослівному перекладі -- «люди». Індіанців зараз 550 тис. чоловік, інуїтів -- 36 тис. Більшість індіанців і зараз живуть у резерваціях, куди їх загнали білі переселенці. Половина інуїтів живе на Арктичному узбережжі Північно-західних територій.

Канада залишається країною масової імміграції. З 1945 р. насе-лення її подвоїлося, причому як унаслідок високого рівня природ-ного приросту, так і внаслідок імміграції. Новою у цьому процесі стала поява серед іммігрантів азіатів і латиноамериканців усіх рас. Найбільше вихідців з Азії в провінції Британська Колумбія.

Середня густота населення в Канаді є однією з найнижчих у світі -- менше 3 чоловік на 1 км кв. В долині річки Святого Лаврентія і на міжозерній рівнині вона досягає 160 чоловік на 1 км кв. У Північно-західних територіях на кожні 100 км кв припадає лише дві людини.

В характері розселення Канади багато спільного із США. Близько 77 % канадців -- міські жителі. Має місце процес субурбанізації. Найбільшими міськими утвореннями стали метрополітени Торонто, Монреаля, Ванкувера і Оттави. Проте, на відміну від США, соціаль-ні, не кажучи вже про расові, протиріччя в канадських містах значно менші. Як і в США, фермерське населення Канади є незначним, лише 4 %. Інші жителі сільської місцевості зайняті несільськогосподарськими заняттями. Типовою для Канади є наявність маленьких населених місць, жителі яких зайняті в добувній промисловості,

енергетиці, а також заготівлею деревини та її переробкою тощо. Все більше канадців --жителів сільської місцевості переходять на роботу у вторинну і третинну сфери безпосередньо за місцем проживання або їздять для цього в сусідні міста.

Загальна характеристика господарства

В колоніальні часи економіка Канади розвивалася під впливом потреб європейських метрополій. В роки між двома світовими війнами американський вплив на Канаду змінився на англійський.

Сучасна Канада за розмірами В НП входить до першої десятки країн світу. В 1995 р. він становив 579 млрд доларів США, а на одного жителя -- 19 380 доларів. Технічний рівень і структура її господар-ства відповідають вимогам кінця XX ст. Майже 3/4 працюючих зайняті в третинному секторі, 20 % -- у вторинному і тільки 6 % -- у первинному. Разом з тим, для Канади характерна висока залеж-ність від іноземного капіталу та експорту сировини. Найбільші капіталовкладення і найбільшу власність у Канаді мають США. Економіка Канади інтегрована з США більше, ніж це має місце між країнами ЄС. Канада і США утворили зону «вільної торгівлі». В цьому відношенні вислів «Канада є продовженням США на північ» багато в чому справедливий. Матеріальне виробництво Канади можна поділити на дві майже рівні частини, одна працює на експорт, інша -- на задоволення внутрішніх потреб.

Експортні галузі господарства Канади. До них відносять гірничо-видобувну промисловість і кольорову металургію, лісову і целюлоз-но-паперову промисловість, електроенергетику і зернове господар-ство, їхня продукція є найважливішою часткою канадського експор-ту, і рівень експортності кожної з них дуже високий.

Канада відома в світі багатою мінеральною базою. Головні метало-генічні провінції -- Канадський щит і Кордильєри. Паливно-енер-гетичні ресурси зосереджені на Внутрішніх рівнинах. Канада є другим після США виробником і першим у світі експортером мінеральної сировини. Серед металів, що їх видобуває та експортує Канада, залізна руда, важкі кольорові, легуючі і благородні метали (мідь, цинк, свинець, нікель, молібден, кобальт, титан, золото, срібло, платина), а також уран. З-поміж неметалевих корисних копалин -- нафта, природний газ, кам'яне вугілля, азбест, калійні солі і сірка. На експорт працює алюмінієва промисловість, хоча сировину для неї довозять з країн Карибського басейну. Виплавляється більш як 2 млн т металічного алюмінію.

За запасами деревини Канада поступається тільки Росії та Брази-лії. Хвойні ліси (тайга) простягаються широкою смугою через всю Канаду від Ньюфаундленду до Аляски і Тихого океану. За вироб-ництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за експортом їй належить перше місце. Як виробник та експортер газетного паперу вона не має собі рівних. Найважливішими районами цієї галузі є південь провінцій Квебек і Онтаріо на сході та Британська Колумбія на заході.

Щорічне виробництво електроенергії в Канаді вже перевищило 500 млрд кВт год і продовжує зростати. За цим показником в розрахунку на душу населення Канаду випереджає лише Норвегія. ГЕС виробляють 65 % електроенергії, ТЕС на кам'яному вугіллі -- 20 % і АЕС -- 15 %. Висока частка гідроенергії пояснюється, по-перше, віддаленістю вугільних родовищ від головних еконо-мічних районів і, по-друге, величезними і зручними для використан-ня гідроресурсами Канадського щита і Кордильєр. Важливим райо-ном виробництва гідроенергії став південно-східний край Канад-ського щита в провінції Квебек. Тут споруджені каскади невеликих ГЕС на річках, що впадають у ріку і затоку Святого Лаврентія. З 70-х років почалось будівництво великих ГЕС на півострові Лабрадор і на річках, які стікають з Канадського щита в Гудзонову затоку і затоку Джеймс --Черчілл, Нельсон, Ла-Ґранд. Почалося освоєння ресурсів річок Колумбія, Фрейзер і Піс-Рівер у Британській Колумбії.

Найбільшими споживачами електроенергії в Канаді є такі енер-гоємні галузі, як кольорова металургія, включаючи алюмінієву, і целюлозно-паперова. Дешева електроенергія дала змогу облагоро-дити експорт: замість лісу вивозити целюлозу і папір, замість руд і концентратів -- кольорові метали. Частина електроенергії по ЛЕП безпосередньо передається в електромережу США.

Зернове господарство -- ще одна галузь, яка визначає місце Канади в світовому поділі праці. Основний район розташований на півдні Степових провінцій. Це північна частина американських сте-пів-прерій -- продовження «пшеничного поясу» США. Прерії Канади були розорані лише на початку XX ст. В історичному плані для цього району характерні великі ферми, висока товарність і рання механізація виробництва. Як експортер пшениці, Канада посту-пається лише США. Країна вивозить також ячмінь.

В цілому базою експортних галузей Канади є її величезні при-родні багатства. Причиною виникнення цих галузей був попит на продукцію з боку європейських метрополій. Сучасне існування їх можливе лише тому, що в них зацікавлений величезний внутрішній ринок США. Великі розміри виробництва в експортних галузях досягалися спочатку в малозаселеній Канаді екстенсивним шляхом (використання значних площ у сільському і лісовому господарстві та багатих легкодоступних родовищ корисних копалин). Процес інтенсифікації в експортних галузях почався порівняно недавно -- лише після другої світової війни.

Експортні галузі відіграють виняткову роль у житті Канади. По-перше, вони були і залишаються основним джерелом надходження іноземної валюти. По-друге, вони є важливим чинником освоєння цієї малонаселеної країни. Зайнятість в експортних галузях дуже невелика. Але при цьому слід враховувати, що в оснащенні та обслуговуванні експортних галузей зайнята велика кількість людей, які працюють в інших сферах діяльності.

Промисловість

Обробна промисловість Канади представлена практично всіма галузями сучасного вироб-ництва. Крім розглянутих вище експортних галузей, решта працює переважно на внутрішній ринок, але задовольняє його не повністю. Канада купує за кордоном багато готових виробів виробничого та споживчого призначення і великою мірою залежить від Імпорту промислового устаткування. Після другої світової війни в Канаді зросла роль чорної металургії, машинобудування, нафтопереробки і нафтохімії. З'явились новітні наукоємні виробництва, але їхня част-ка поки що невелика. Традиційно добре розвиненою залишається харчова промисловість.

Провідна галузь обробної промисловості -- машинобуду-вання. Розвинені виробництво транспортних засобів (автомобі-лів, літаків, тепловозів, суден, снігоходів), тракторів і сільськогоспо-дарських машин, устаткування для електроенергетики, лісопаперової та гірничої промисловості. За виробництвом автомобілів (понад 1 млн легкових автомашин на рік) Канада входить до першої десятки країн світу. Автомобілебудування -- найбільша галузь канадської промисловості. На 9/10 вона зосереджена на півдні провінції Онтаріо. Автозаводи в Канаді виникли між двома світовими війнами як філії американських компаній, створені з метою проникнення на ринки колишньої Британської колоніальної імперії. Останнім часом з'явилися автозаводи японських та корейських фірм, які зацікавлені тепер у проникненні на внутрішній ринок США. Звідси таке пара-доксальне явище: Канада, що є одним з важливих експортерів авто-мобілів, літаків, тракторів і сільськогосподарської техніки, ще більше цієї продукції імпортує з США для внутрішнього ринку.

Для географії обробної промисловості Канади характерною є така особливість: підприємства галузей, що переробляють сировину і працюють переважно на експорт (кольорова металургія, деревооб-робна, целюлозно-паперова і борошномельна), розташовані в малих, здебільшого монофункціональних населених пунктах. Вони терито-ріально розкидані і тяжіють до джерел сировини або енергії, до пунктів вивозу за кордон. На противагу цьому, галузі обробної

промисловості, що працюють на внутрішній ринок, розміщені в основному у великих багатофункціональних містах і для них харак-терна висока територіальна концентрація. Провідна роль тут нале-жить півдню провінцій Онтаріо та Квебек.

Сільське господарство

Ця галузь характеризується високою продуктивністю і мінімальною зайнятістю. Се-редній розмір ферм (230 га) є одним з найвищих у світі. Абсолютні розміри виробництва значні, але ін-тенсивність ще невисока. За вартістю продукції передує тварин-ництво. Його кормову базу становлять зернові, в першу чергу ячмінь, і природні або сіяні трави. Частину кормів Канада купує в США.

Головними сільськогосподарськими ареалами є південь Степових провінцій і південь провінцій Онтаріо і Квебек. Вони розірвані територіально, мають неоднакове природне середовище і неодна-ковий характер виробництва.

Південь Степових провінцій -- це північна частина американських степів-прерій. Землі тут родючі, багато чор-ноземів, але клімат континентальний, посушливий. Річна сума опа-дів не перевищує 300--500 мм, бувають посухи, літо коротке. Тут зосереджено 4/5 угідь і виробляється 1/2 продукції сільського господар-ства Канади. Це район монокультури ярої пшениці, один з най-більших у світі. Крім неї, вирощують ячмінь і олійні: канолу (різ-новид рапсу) і льон. Природні пасовища на західних та північних окраїнах «пшеничного поясу» в провінції Альберта -- головна зона вирощування великої рогатої худоби на м'ясо.

Південь провінцій Онтаріо і Квебек має більш м'який, вологий клімат і довший вегетаційний період. На район припадає понад 1/3 сільськогосподарського виробництва країни. Воно тут інтенсивніше, ніж у преріях, і різноманітніше. Зернові мають допоміжне, другорядне значення. Головна продук-ція -- молоко, м'ясо великої рогатої худоби, свиней і птиці, яйця, овочі і фрукти помірних широт.

Важливими для Канади традиційно залишаються рибальство і хутровий промисел.

Транспорт

Природне середовище Канади не можна на-звати сприятливим для транспортного бу-дівництва як за його просторовими розмірами, так і за гірськими й водними перешкодами та кліматичними умовами. Але ж величезна територія Канади потребує сучасної транспортної системи, і таку систему створено. В ній поєднуються місцеві (в межах провінцій) і загальноканадські інтереси. Розвинені всі сучасні види транспорту. Як і США, країна насичена автомобілями і вони є головним засобом перевезення людей.

Дві трансканадські залізниці і одна трансканадська автострада перетинають країну в її південній частині від Атлантичного до Тихого океану. Довжина кожної з цих трас приблизно 8000 км. Створено мережу трубопроводів, які з'єднують нафтогазові про-мисли провінції Альберта зі споживачами нафти і природного газу. Це трансканадський нафтопровід (3000 км) до міста Сарнія на березі озера Онтаріо і з відгалуженням у Приозер'я США; нафтопровід «Транмаунтін» через Кордильєри в Тихоокеанські штати США; трансканадський газопровід до Монреаля (3750 км); газопровід до штату Каліфорнія в США (3200 км).

Важливу роль відіграє внутрішній водний транспорт. Спорудження в 1954--1959 pp. нових шлюзів навколо порогів біля Монреаля дало можливість створити глибоководний шлях по річці Святого Лаврен-тія і Великих озерах вглиб Канади і США (відстань від Монреаля до Атлантичного океану -- 1600 км і від Монреаля до Дулута на озері Верхньому -- 2090 км). Щорічний вантажообіг на цьому водному шляху досягає 45--50 млн т. Переважно це зерно із США і Канади на експорт і залізна руда півострова Лабрадор у металургійні центри США на Великих озерах. Багато робиться для того, щоб продовжити сезон навігації, бо річка Святого Лаврентія вкривається кригою на 4--5 місяців.

На Великих озерах, берегах річки і затоки Святого Лаврентія багато портів, серед них є і спеціалізовані на відправленні залізної руди (Сет-Ьь), зерна (Тандер-Бей) тощо. Найбільшими морськими пор-тами є Ванкувер і Монреаль. Серед центрів повітряних сполучень виділяються передусім Торонто, Монреаль і Ванкувер.

Специфічною проблемою Канади є зв'язки з необжитими райо-нами. Крім Аляскинського шосе, яке в роки другої світової війни сполучило «суміжні штати» США з Аляскою через Канаду, побудо-вані шосе «Маккензі» і ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Навіть у маленьких поселеннях «Коридора Середньої Канади» функціонують аеропорти. Взимку широко вико-ристовується аеросанний транспорт (снігоходи).

Зовнішня торгівля

Канада експортує понад 28 % свого ВНП. Більш як 2/3 її експорту та імпорту припадає на США. Автомобілі та їх частини й різна машинобудівна продукція ввозиться і вивозиться в обох напрямках -- із США в Канаду і з Канади в США. Решту вивозу Канади становить продукція її експортних галузей (нафта, природний газ, руди металів і самі метали, алюміній, деревина, целюлоза, газетний папір, риба), най-більшим ринком для якої є США. Канадський імпорт також включає

електроніку, наукові інструменти, хімікати, фрукти й овочі. Канада веде широку торгівлю також з Японією, Великобританією та Ні-меччиною. Канадське вугілля експортується в Японію, зерно -- в Японію, Китай, країни СНД. В 1995 р. частка Канади в зовнішньому товарообігу України дорівнювала 0,7 %.

Визначні пам'ятки

У Оттаві -- Канадський музей при-роди, Національний музей науки і техніки, Національна галерея Канади, в Уайтхорсі -- музей Мак-Брейда, у Ванкувері -- Морський музей, музей Ванкувера і худо-жня галерея, ботанічний сад, морський акваріум. В Налаймо -- Етнографічний музей, парк петро-гліфів, у Вікторії -- Музей класичних автомобілів, в Едмонтоні -- Музей дерев'яної архітектури, в Сакстауні -- Український музей Канади, у Вінніпегу -- Музей людини і природи, зоопарк. У Портаж-ла-Прері -- істо-ричне село індійців, Музей освоєння Канади в старовинному форті, в Гамільтоні -- Королівський ботанічний сад, в Торонто -- Королівський музей, художня галерея і багато інших.

Корисна інформація для туристів

У Канаді живуть вихідці з країн Західної Європи, Росії, України, Китаю і багатьох інших країн. Найбільш великі відмінності між англо- і франкомовними канадцями. Перші сприйняли культурні традиції Великобританії і США. Вони пунктуальні в переговорах, взятих зобов'язаннях. Другі в культурному відношенні орієнтуються на Францію. При веденні ділових переговорів вони точні, але на неофіційні заходи можуть приходити із запізненням.

Якщо вам доведеться відвідати будинок канадця, то кращими подар-унком будуть квіти, цукерки або спиртне.

Перш ніж галасувати на дорогах або ставити намет в сільській місцевості, корисно дізнатися у адміністрації пар-ку, в туристичних компаніях, наскільки безпечна ця місцевість.

Чайові складають 10-15% від вартості послуги.

Внутрішні відмінності та міста

Традиційно Канаду поділяють на п'ять великих районів: Приатлантичний, Центральний, Степовий, Британську Колумбію, або Захід, і Північ. Вони склалися в ході колонізації країни і значною мірою являють собою природну, історичну та економічну цілісність. При їх розгляді важливо враховувати розміри (в середньому кожен з них -- це 2 млн км кв) і внутрішні відмінності між обжитою та необжитою частинами.

Приатлантичний район об'єднує чотири східні про-вінції -- Ньюфаундленд, острів Принца Едуарда, Нову Шотландію і Нью-Брансуїк. Це найближча до Європи частина материкової Америки. Ще в XI ст. острів Ньюфаундленд відвідували вікінги. В ранній період колонізації Канади район відігравав приблизно таку ж роль, як Нова Англія в США. Визначальним було його географічне положення. З переміщенням економічного центру Канади на пів-день провінцій Онтаріо і Квебек та посиленням зв'язків з США він перетворився на «далеку окраїну» і типовий депресивний район.

Відомі колись центри видобування вугілля і залізної руди, чорної металурги, паровозо- і суднобудування занепали. Нові галузі предс-тавлені поодинокими підприємствами. Роль району в Канаді визначається рибальством, вирощуванням картоплі і молочної худоби, туризмом. Великих міст немає. Характерні безробіття, низькі прибутки і відтік населення в інші райони. Зараз у Приатлантичному районі проживає 9 % населення і виробляється 6 % ВНП Канади.

Центральний район складають дві провінції -- Онта-ріо і Квебек. Це головна частина Канади. В районі проживає 62 % населення і виробляється 63 % ВНП. На нього припадає 1/3 продук-ції сільського господарства, 2/5 лісозаготівель, 1/2 видобутку міне-ральної сировини (без палива), 3/5 виробництва електроенергії і 3/4 продукції обробної промисловості. Район передує за розвитком експортних галузей, але найважливіша його особливість полягає в тому, що тут майже повністю зосереджені галузі, які працюють на внутрішній ринок: чорна металургія, машинобудування, хімічна, легка і харчова промисловість. На внутрішній ринок орієнтоване і його сільське господарство. Район домінує в третинній сфері.

Такі позиції Центрального району в Канаді зумовлені багатьма чинниками. Лісостепова зона між Аппалачами і Великими озерами з її помірним і вологим кліматом, порівняно родючими ґрунтами і

розвиненою мережею водних шляхів найбільше сприятлива для життя і господарської діяльності в межах Канади. Поруч знаходиться Канадський щит з його величезними мінеральними, гідроенер-гетичними і водними ресурсами. Дуже зручне географічне положен-ня в транспортному відношенні між океаном і Великими озерами. Звідси почалася і французька, і англійська колонізація Канади. В сучасних умовах найважливішу роль відіграє фактор близькості до головних історичних та економічних районів США.

Провінції Онтаріо та Квебек займають величезну площу -- 2,6 млн км кв. Але їх населення і господарське життя зосереджені на порівняно невеликій території міжозерної рівнини, яку прозвали «півостровом Онтаріо», і в долині річки Святого Лаврентія. Тут склалася найбільша в Канаді концентрація міських поселень і вже помітні ознаки майбутнього мегалополісу, що простягається по пря-мій на 1200 км між містами Уїнсор і Квебек. Основу його становлять Монреаль, Торонто і Оттава.

Монреаль (3,3 млн жителів) засновано французами в 1642 р. біля порогів на річці Свято-го Лаврентія. До створення обхідного каналу місто було кінцевим пунктом для морських суден. Вигідне географічне положення щодо Європи і на шляхах колонізації Канади зі сходу забезпечило йому швидке зростання. Монреаль -- порт і важливий вузол наземних і повітряних сполучень, торгово-фінансовий, промисловий, науковий і культурний центр.

Промислова структура Монреаля різноманіт-на. Старими його галузями є харчова, легка (швейна, шкіряно-взуттєва), меблева, поліграфія і фармацевтика. Після другої світової війни Мон-реаль став важливим центром нафтопереробки і нафтохімії, а згодом і нових галузей машинобуду-вання (електротехнічна, електронна, аерокосміч-на). І все ж як індустріальний центр Монреаль значно поступається Торонто.

Монреаль -- головне місто Французької Кана-ди, переважаюче населення в ньому -- франко-канадці. Місто зажило слави другого після Пари-жа франкомовного міста в світі. В його архітекту-рі, зовнішньому вигляді, способі життя багато що нагадує Францію. Втім, культурне значення Мон-реаля виходить далеко за межі франкомовної провінції Квебек. Монреаль виконує різноманітні міжнародні функції: в ньому відбуваються міжна-родні конференції, виставки. В 1976 р. тут про-ходили Літні Олімпійські ігри. Щороку місто відві-дують 6 млн туристів.

Поза Монреалем промисловість провінції Квебек представлена переважно невеликими центрами експортних галузей. Провінція займає перше місце у видобутку залізної руди, виплавці алюмінію, виробництві гідроелектроенергії і газетного паперу.

Торонто (3,9 млн жителів) розташований на березі озера Онтаріо. Він виник в 1793 р. і швидко став центром Англійської Канади. Це го-ловний суперник Монреаля. Роль Торонто зрос-тала із заміною в Канаді англійського впливу американським. З точки зору зв'язків із США Торонто і його оточення мають безсумнівні переваги перед Монреалем. Зараз Торонто став головним банківським, фінансовим і бізнесовим

центром Канади. Велика його роль у транспорт-них зв'язках, комунікаціях, науці, культурі й спор-ті. Це найбільший за кількістю жителів і проми-словим виробництвом метрополітен країни.

Структура промисловості Торонто різноманіт-ніша і сучасніша, ніж у Монреалі. На першому місці стоїть машинобудування. Значне місце в ньому займає новітня високотехнологічна про-дукція. Розвинені харчова (м'ясопереробна, кон-сервування овочів та фруктів), поліграфічна галу-зі і кіно індустрія. Навколо Торонто утворилося найбільше в Канаді зосередження невеликих міст з металургійними, металообробними, машинобу-дівними, нафтопереробними і нафтохімічними за-водами. Тут знаходяться вся атомна енергетика, всі 7 центрів канадського автомобілебудування, в тому числі Уїнсор -- цей «Детройт Канади», в якому виготовляється 1/4 автомобілів країни.

Значення Торонто і його оточення в Канаді підкреслює отримана ними назва--«Золота під-кова». Торонто вважають найбільш американ-ським містом Канади. В ньому чимало хмарочо-сів, швидкий темп життя, різноманітний етнічний склад жителів, серед яких багато недавніх імміг-рантів.

Неподалік від Торонто, на кордоні Канади і США, знаходяться відомі Ніагарські водоспади, які щороку відвідують до 20 млн туристів.

Оттава (920 тис. жителів) лежить на берегах однойменної річки -- притоки річки Святого Лаврентія на кордоні між двома головними провінціями країни -- Квебек і Онтаріо. В 1867 р. вона стала столицею домініону і далі розвивалася за генеральним планом саме як столиця. Це дуже охайне і приємне для життя місто. Державні службовці становлять 1/3 працюючого населення. Розвинені також харчова, поліграфічна, а останнім часом і електронна проми-словість. В місті багато наукових закладів, музеїв і парків.

Степовий район охоплює провінції Манітобу, Саскачеван і Альберту. Сучасний розвиток району розпочався лише після закінчення в 1885 р. будівництва трансканадської залізниці, коли сюди спрямувався потік іммігрантів. До другої світової війни роль району в країні визначали зерно і м'ясо. В 50-х роках XX ст. тут були відкриті величезні запаси нафти і природного газу. Поклади кам'я-ного вугілля були відомі ще раніше.

Зараз у Степовому районі проживає 17 % населення і виробляється 18 % ВНП Канади. Головними тепер є два напрямки господарюван-ня. По-перше, це видобуток нафти, природного газу і кам'яного вугілля, їх транспортування та пов'язані з ними нафтопереробка і нафтогазохімія, виготовлення відповідного обладнання. Головною «кочегаркою» є провінція Альберта. По-друге, це вирощування зерна й відгодівля великої рогатої худоби м'ясного напрямку та пов'язані з ними борошномельна і м'ясопереробна промисловість, а також сільськогосподарське машинобудування.

Серед міст району найважливіші Вінніпег, Едмонтон і Калґарі.

Вінніпег -- важливий залізничний вузол, «ворота в прерії».и Він уособлює сільськогосподарський період розвитку району. Його промисловість пов'язана з переробкою зерна, м'яса та олійних куль-тур і зумовлена роллю транспортного і торгово-розподільчого цент-ру. В місті найбільший у Канаді ринок зерна.

Едмонтон -- «ворота на північ» -- має важливе значення як транспортний та організуючий центр в освоєнні Північної Канади. Тепер це «столиця нафти і газу» зі складним нафтогазовим комплек-сом виробництв.

Калґарі -- новий фаворит провінції Альберта. Його бурхливе зростання останнім часом теж визначається нафтою і газом. В ньому зосереджено багато штаб-квартир монополій і консультативних фірм; його прозвали «нафтовою столицею». Місто має модерну з хмарочосами забудову, в ньому відбулися Зимові Олімпійські ігри 1988 р.

Британська Колумбія (Захід). Район, який у свій час дістав назву «Канадський Далекий Захід», повністю зайнятий Скелястими горами. Швидкий його розвиток після другої світової війни зумовлений вигідним розташуванням у басейні Тихого океану і форсованим освоєнням природних багатств, в першу чергу лісів і гідроресурсів. Ринки та ділові зв'язки району все більше переміщу-ються за кордон у Тихоокеанські штати США, в Японію та інші країни Азії. Вирішальна роль в економіці Британської Колумбії поки що належить експортним галузям. Тут заготовляють 3/4 деревини Канади, виплавляють алюміній, розвинеш гідроенергетика, целюлозно-паперова і рибоконсервна промисловість. Одночасно зростання на-селення і віддаленість від Центрального району сприяють виникнен-ню виробництв, що орієнтуються на місцевий попит. Зараз в районі проживає майже 12 % населення і виробляється понад 12 % ВНП Канади.

Головне місто району -- Ванкувер (1,8 млн жителів) розташоване в гирлі річки Фрейзер в одній із заток на невеличкій рівнині скеляс-того Тихоокеанського узбережжя. За людністю це третє місто Кана-ди. Ванкувер -- кінцевий пункт трансканадських залізниць і шосей-ної дороги, вузол авіаліній та найбільший морський порт країни. Через нього на експорт йдуть зерно, вугілля, калійна сіль, деревина, целюлоза, папір тощо.

В мегалополісі Ванкувера живе 1/2 населення Британської Ко-лумбії. Швидкий розвиток міста почався після завершення в 1887 р. будівництва трансканадської залізниці. Зараз його промисловість визначає обличчя провінції. М'який клімат і мальовниче оточення приваблюють багато туристів. Ванкувер знаходиться за 230 км на північ від американського міста Сієтл, має з ним тісні зв'язки і чимало спільного.

Північ Канади. Офіційно цей район включає Територію Юкон і Північні території. їх площа -- майже 4 млн км кв, тобто 2/5 терену Канади, а мешкає тут менше 90 тис. чоловік, тобто 0,3 % населення країни. Головна причина -- суворі кліматичні умови Субарктики та Арктики. Території мають великі мінеральні, гідро-енергетичні та лісові ресурси, але їх експлуатація поки що практично не розпочалася. В 1993 р. канадський уряд погодився задовольнити вимогу місцевого населення -- інуїтів на передачу їм у власність більше 1/2 площі Північних територій. Ці землі одержали назву «Нунавут».