Діагностика кредитоспроможності підприємства з метою підвищення стабільності діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ДІАГНОСТИКА КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ

Кириченко Сергій Олександрович

кандидат економічних наук, доцент,

Забіяка Віталій Васильович

студент

Анотація

фінансовий підприємство зобов'язання стійкість

У даній статті детально розглядаються різні методи діагностики кредитоспроможності підприємств. Запропоновано використання методики оцінювання фінансового стану та подальшої оцінки класу позичальника. Цей метод дозволяє зробити комплексний аналіз фінансової діяльності підприємства і визначити його здатність виконувати фінансові зобов'язання. Наступним було запропоновано використання моделі Альтмана, яка дозволяє оцінити стан підприємства та визначити ризик його банкрутства. Додатково до вищезгаданих методів, використано модель для визначення коефіцієнту життєздатності промислових підприємств. У висновках статті підкреслюється доцільність застосування вищезгаданих методів у процесі оцінки кредитоспроможності підприємств. Їхнє поєднання надає змогу отримати більш об'єктивну та комплексну оцінку фінансової стійкості та кредитоспроможності підприємства.

Ключові слова: кредитоспроможність, підприємство, діагностика, коефіцієнт, банкрутство, життєздатність.

Annotation

DIAGNOSTICS OF THE CREDIT ABILITY OF THE ENTERPRISE WITH THE PURPOSE OF INCREASING THE STABILITY OF BUSINESS

Kyrychenko Serhii, Zabiiaka Vitalii National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"

When commercial banks provide loans to companies (borrowers), it becomes essential for them to assess the creditworthiness of the borrower. This assessment is mandatory because loans contribute significantly to the revenue of commercial banks, thereby influencing the efficiency of their operations. The assessment of their own creditworthiness is equally crucial for a business entity (borrower) since this procedure helps identify any problematic aspects within the company and take necessary steps to address them. Understanding the issues allows for timely resolution or even prevention, which subsequently impacts the bank's decision regarding loan provision. Assessing creditworthiness is a crucial factor that can minimize credit risk. This article is relevant for commercial banks, other financial institutions, or simply for enterprises seeking to diagnose their own creditworthiness. The purpose of the article is to improve the diagnostics of an enterprise's creditworthiness on the example of a real enterprise - PJSC "Milk Alliance" to develop recommendations for further effective functioning and self-diagnosis. This article examines in detail various methods of diagnosing the creditworthiness of enterprises. It is proposed to use the method of assessing the financial condition and further assessment of the class of the borrower. This method allows you to make a comprehensive analysis of the company's financial activity and determine its ability to fulfill financial obligations. Furthermore, the implementation of the Altman model was suggested to evaluate the financial condition of the enterprise and gauge the risk of bankruptcy. Alongside the previously mentioned approaches, a viability coefficient model was employed to assess industrial enterprises. The article's findings highlight the practicality of employing the mentioned approaches when evaluating the creditworthiness of companies. Integrating these methods enables a more unbiased and thorough evaluation of the enterprise's financial stability and creditworthiness, leading to a more comprehensive assessment overall.

Keywords: creditworthiness, enterprise, diagnosis, ratio, bankruptcy, viability.

Постановка проблеми

При наданні кредитів підприємству (позичальнику) комерційний банк стикається з необхідністю діагностики його кредитоспроможності. Ця процедура обов'язкова, тому що кредити формують основну частину доходів комерційного банку, що суттєво впливає на ефективність їхньої діяльності. Для суб'єкта господарювання (позичальника) визначення власної кредитоспроможності не менш важливе, оскільки саме ця процедура дозволяє виявити проблемні аспекти на підприємстві, та надалі їх усунути. Розуміння проблеми дозволяє вчасно її усунути або взагалі уникнути, що у подальшому вплине на рішення банку про надання кредиту.

Мета статті - вдосконалення діагностики кредитоспроможності підприємства на прикладі реального підприємства - ПрАТ «Молочний Альянс» для розробки рекомендацій щодо подальшого ефективного функціонування та самодіагностики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Серед українських вчених, проблему діагностики банкрутства та кредитоспроможності підприємств досліджували такі вчені: Терещенко О. О., Проскура О. Ю. Матвійчук, В. П. Мартиненко. Саме їхні напрацювання та дослідження заклали базу для розвитку моделей прогнозування банкрутства, кредитоспроможності та дослідження становища підприємства в цілому.

Після аналізу різноманітних досліджень та наукових публікацій можна зробити висновок, що в галузі економічної теорії існує широкий спектр методик для оцінки кредитоспроможності позичальників. Однак, досі не було розроблено єдиної всезагально прийнятої науково обґрунтованої методології.

Формулювання цілей статті

Основними цілями даного дослідження є:

– визначення факторів впливу на кредитоспроможність підприємства;

– обґрунтування методичних підходів для здійснення оцінки кредитоспроможності підприємства;

– проведення оцінки рівня кредитоспроможності підприємства ПрАТ «Молочний Альянс»;

– здійснення оцінки рівня кредитоспроможності та визначення класу позичальника шляхом застосування сучасних підходів до аналізу бухгалтерського балансу підприємства;

– проведення оцінки фінансового стану підприємства за методом Альтама та розрахунок ризику банкрутства;

– проведення оцінку діагностики та розроблення практичних рекомендацій щодо покращення рівня кредитоспроможності підприємства ПрАТ «Молочний Альянс».

Виклад основного матеріалу дослідження

У сучасній літературі питанням кредитоспроможності клієнта приділяється велика увага, існує багато трактувань даної категорії, що свідчить про еволюцію цього поняття в залежності від ступеня розвитку економіки країни та середовища функціонування кредитних установ.

Кредитоспроможність - це термін, який охоплює різні аспекти фінансового стану компанії, наприклад такі як: прибутковість, платоспроможність, ризик банкрутства, фінансова стійкість, ділова активність, коефіцієнти ліквідності та житттєздатності, кредитна історія позичальника, якість забезпечення тощо [1].

Для комерційного банку недостатньо, щоб компанія була платоспроможною, вона повинна бути кредитоспроможною, оскільки, на відміну від інших зобов'язань, кредитні зобов'язання компанії перед банком повинні погашатися виключно грошовими коштами.

Компанію можна визнати не платоспроможною, але кредитоспроможною, і в цьому випадку ключову різницю робить саме забезпеченість кредиту.

Для того, щоб якісно оцінити кредитоспроможність, необхідно належним чином використовувати аналіз зовнішнього середовища, такий як галузевий аналіз та аналіз конкуренції. За допомогою цього аналізу можна визначити рівень кредитного ризику операцій при розгляді заходів, запропонованих для фінансування [2].

Враховуючи позабалансові ризики, кредитний ризик банку можна мінімізувати лише на основі комплексного багатофакторного аналізу кредитоспроможності клієнта банку. Це дозволяє створити надійну базу даних для подальшої оцінки рейтингу конкретного позичальника.

Також варто зазначити, що банки самостійно встановлюють контрольні значення та мінімальні бали для кожного показника відповідно до його важливості серед інших показників. Це може свідчити про те, що позичальник (контрагент банку) найімовірніше виконає свої зобов'язання за кредитом.

Зазвичай така ймовірність виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними операціями можлива лише до підвищення банком відсоткової ставки за кредитом. Також банки не проводять перерахунок кредитоспроможності клієнта при прийнятті рішення про підвищення процентної ставки за кредитом. При цьому не завжди виконується правило, що загальна сума відрахувань від доходу позичальника не може перевищувати 50% доходу. Аналізуючи попереднє твердження, можна припустити, що комерційні банки самі створюють ризик неповернення кредитів клієнтами. Класичним підходом до оцінки кредитоспроможності позичальника є аналіз балансу підприємства. Проте бухгалтерська звітність не є єдиним джерелом інформації для кредитного аналізу. Більшість фінансових показників дають лише загальне уявлення про стан клієнта, тому зазвичай розглядають і додаткові показники, такі як: репутацію клієнта, кредитну історію, наявність відкритих судових справ та інших непрямих факторів [3].

Оцінка фінансового стану позичальника здійснюється шляхом проведення аналізу його фінансово-господарської діяльності, що базується на таких показниках: рентабельність, прибуток і збиток, обсяг реалізації, коефіцієнт ліквідності, грошовий потік, позиція позичальника на ринку та її залежність від циклічних і структурних змін в економіці, а також раніше здійснені погашення кредитів та інші фактори, які необхідно враховувати [4].

Оцінювання фінансового стану позичальника виконується в три етапи:

1. й етап - обчислення значень показників, що характеризують фінансовий стан позичальника;

2. й етап - оцінювання та узагальнення показників і визначення класу надійності позичальника;

3. й етап - складання аналітичного висновку. Залежно від стану, фінансової стійкості, платоспроможності підприємству-позичальнику може бути наданий один із п'яти можливих класів, відповідно до його надійності.

Клас А - підприємство з дуже стійким фінансовим станом.

Клас Б - підприємство із стійким фінансовим станом.

Клас В - підприємство має ознаки фінансових проблем.

Клас Г - підприємство підвищеного ризику.

Клас Д - підприємство з незадовільним фінансовим станом.

Для встановлення класу позичальника обчислюється інтегрований показник його надійності та фінансового стану, що розраховується на підставі економічних показників та коефіцієнтів, їх вагомих значень та вагомих коефіцієнтів груп показників [4,6]

Розрахунки інтегральних показників на прикладі підприємства ПрАТ «Молочний Альянс». Для прикладу було обрано підприємство ПрАТ «Молочний Альянс», та використано показники фінансової звітності за 2019 - 2021 роки [5]. Розрахунки виконувалися за допомогою програмного забезпечення Mіcrosoft Excel.

Таблиця 1

Розрахунок оцінки позичальника