Концептуальні основи інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Концептуальні основи інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні

Зубчик Олег Анатолійович доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри державного управління, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ,

Руденко Денис Петрович аспірант кафедри державного управління, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Стаття присвячена розробці концептуальних основ інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні. Автори виходять з того, що епідемії та пандемії є надзвичайними ситуаціями, які вимагають адаптації інвестиційної стратегії до змінених умов.

Автори аналізують теоретичні підходи до визначення інвестиційної політики, її цілей, принципів, інструментів та механізмів. Автори також досліджують емпіричні дані про вплив епідемій та пандемій на інвестиційну активність в світовому та українському контекстах. На основі отриманих результатів автори формулюють концептуальну модель інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій, яка передбачає такі елементи: централізоване управління, гнучкість, прозорість, соціальна відповідальність, стимулювання інновацій та зеленого розвитку. Стаття має наукову новизну, оскільки запропонована модель є першою спробою систематизувати інвестиційну політику держави в умовах санітарно- епідеміологічних криз. Стаття також має практичне значення, оскільки може слугувати основою для розробки конкретних заходів державного регулювання інвестиційної сфери.

Ключові слова: пандемія, епідемія, інвестиційна політика держави, публічне управління, адміністрування, концептуальні основи, принципи, механізми публічного управління.

Zubchyk Oleh Anatoliiovych Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Rudenko Denys Petrovych Graduate student of the Department of Public Administration6 Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

CONCEPTUAL BASIS OF STATE INVESTMENT POLICY DURING THE PERIODS OF EPIDEMICS AND PANDEMICS IN UKRAINE

Abstract

The article is devoted to the development of the conceptual foundations of the state's investment policy during periods of epidemics and pandemics in Ukraine. The authors assume that epidemics and pandemics are emergency situations that require adaptation of the investment strategy to the changed conditions. The authors analyze theoretical approaches to the definition of investment policy, its goals, principles, tools and mechanisms. The authors also examine empirical data on the impact of epidemics and pandemics on investment activity in the world and Ukrainian contexts. Based on the obtained results, the authors formulate a conceptual model of the state's investment policy during epidemics and pandemics, which include the following elements: centralized management, flexibility, transparency, social responsibility, stimulation of innovation and green development. The article has a scientific novelty, since the proposed model is the first attempt to systematize the investment policy of the state in the conditions of sanitary and epidemiological crises. The article is also of practical importance, as it can serve as a basis for the development of specific measures of state regulation of the investment sphere.

Keywords: pandemic, epidemic, state investment policy, public management, administration, conceptual foundations, principles, mechanisms of public management.

Постановка проблеми. Вплив епідемій та пандемії Covid-19 на забезпечення сталого розвитку є об'єктом дослідження для вчених з різних галузей знань. Особливої уваги зазнає як об'єкт дослідження сфера суспільних відносин у результаті взаємодії різних суб'єктів сфери публічного управління та адміністрування у зв'язку з гострою необхідністю протидії пандемії COVID-19. Разом з тим, враховуючи, що епідемії та пандемії є надзвичайними ситуаціями, які вимагають адаптації інвестиційної стратегії до змінених умов, мають бути забезпечені належні теоретичні основи та наукове обгурнтування, розроблені концептуальні основи інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні. Аналізу потребують теоретичні підходи до визначення інвестиційної політики, її цілей, принципів, інструментів та механізмів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українському науковому полі в галузі публічного управління та адміністрування проблему концептуальної основи формування інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій розглядають, перш за все, в загальному контексті формування та реалізації публічної інвестиційної політики [1-3]. Розглядаються особливості формування комплексної інвестиційної політики держави та регіону [3-5], аналізуються взаємодії інтересів держави і регіонів у процесі реалізації інвестиційної політики та стабілізації фінансово- економічних показників [4-7]. Крім того, зосереджується на ролї державної політики в інвєстиційній сферї, окреслюється особливість основних типів державної інвестиційної політики [5;6], обґрунтовуються доцільність реалізації активної політики держави у сфері інвестицій [6]. Висвітлюється поточне організаційне, правове та інституційне забезпечення державної підтримки інвестицій, з'ясовується проблема та перспективи залучення інвестицій в Україну [7-9]. Крім того, пропонуються принципи формування державної інвестиційної політики в сучасному світі, зкрема, такі принципи, як ефективне використання існуючих і потенційних інвестиційних ресурсів, оптимальне поєднання державного та приватного капіталу, координація інтересів інвесторів та держави, забезпечення сталого розвитку та довкілля [8-10]. Разом з тим, концептуальна основа формування інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій як окрема наукова проблема не відома, як предмет окремого наукового дослідження.

Метою статті є здійснити аналіз концептуальних основ інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій в Україні. Основними завданнями статті є проаналізувати мету, цілі, завдання, принципи, на яких здійснюється інвестиційна політика держави в періоди епідемій та пандемій, пріоритетні напрями інвестиційної політики України. Відповідно, у межах пріоритетних напрямів, ставиться завдання конкретизувати заходи з підвищення ефективності інвестиційної політики держави, як механізму публічного управління. Основні методи цього дослідження - це порівняльний метод, що дозволяє аналізувати та порівнювати інвестиційну політику держави в Україні з інвестиційною політикою інших країн, особливо тих, що також зазнали впливу епідемій та пандемій, виявляти їхні схожості та відмінності, переваги та недоліки, а також визначати можливості позитивного трансферу та адаптації досвіду; історичний метод, що дозволяє досліджувати інвестиційну політику держави в Україні в динаміці, враховуючи історичний контекст, етапи розвитку, чинники зміни, вплив минулих подій (зокрема епідемій та пандемій) на сучасний стан та перспективи; статистичний метод, що дозволяє збирати, обробляти, аналїзувати та їнтерпретувати кількісні дат про інвестиційну діяльність в Україні в умовах епідемій та пандемій за допомогою статистичних індикаторів (обсяг інвестицій, структура інвестицій, прямі іноземні інвестиції тощо), таблиць, графіків, діаграм тощо; моделювання, що дозволяє створювати описові моделі інвестиційної політики держави в Україні або її окремих аспектів, які відтворюють основні властивості, зв'язки та функції об'єкта дослідження. інвестиційний політика пандемія

Виклад основного матеріалу. Концептуальна основа формування інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій є складною та актуальною проблемою, яка вимагає глибокого аналізу та наукового обґрунтування. Епідемії та пандемії в усьому світі є серйозними викликами, які вимагають ефективної реакції та співпраці. В Україні з 1991 р. до 2023 р. зафіксовані декілька періодів епідемій та пандемій. Холера, яка у 1991 р., яка забрала життя 11 людей і захворіло близько 300. Дифтерія - у 1992-1993 рр., яка стала найбільшою в Європі за останні десятиліття, захворіло 17 тисяч осіб, з яких померло 646. Основною причиною епідемії була недостатня вакцинація населення, а також соціально-економічна криза, що супроводжувала перехід до ринкової економіки. Грип - у 2009-2010 р. (A/H1N1), який був частиною світової пандемії цього вірусу. В Україні захворіло понад 2 млн осіб, з яких померло 788. Спалах грипу призвів до загострення політичної ситуації в країні, оскільки опозиція звинувачувала уряд у недостатньому реагуванні на кризу та приховуванні справжнього стану справ. У результаті того, що у 2014 р. Російська Федерація анексувала українські території, на окупованих територіях спостерігалися спалахи інфекційних хвороб, таких як поліомієліт, кір, туберкульоз, ВШ/СШД та інші. У 2020-2021 р. в Україні, як і в усьому світі поширилася пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої новим штамом вірусу SARS-CoV-2. За даними МОЗ, станом на 1 вересня 2021 р. в Україні зафіксовано 2 295 683 випадки захворювання та 53 826 смертей від COVID-19. Пандемія викликала серйозні наслідки для економіки, освіти, охорони здоров'я та соціальної сфери країни. Уряд вживав різні заходи для запобігання поширенню інфекції, такі як карантин, обмеження руху, масковий режим, вакцинація тощо.

Державна інвестиційна політика у вказані періоди епідемій та пандемій в Україні була різною, залежно від характеру та масштабу кризи, а також, від реакції уряду та суспільства [14]. За даними аналізу статистичних звітів, ретроспективного аналізу, контент-аналізу, можна виокремити такі особливості інвестиційної політики держави у вказані періоди епідемій та пандемій. Зокрема, у період епідемії холери в 1991 р. державна інвестиційна політика була слабкою та неефективною, оскільки Україна переживала процес політичних та економічних реформ після проголошення незалежності [15]. Держава не мала достатньо ресурсів та інструментів для боротьби з епідемією, а також для покращення санітарно-гігієнічних умов та якості водопостачання. Інвестиції з інших країн були обмеженими через нестабільну ситуацію в країні.

У період епідемії дифтерії в 1992-1993 р. державна інвестиційна політика була спрямована на попередження поширення хвороби та забезпечення населення необхідними ліками та вакцинами. Держава отримала фінансову та технічну допомогу від міжнародних організацій, таких як ВООЗ, ЮШСЕФ, ЄС та інших [16]. Держава також залучала приватний сектор для постачання медичного обладнання та матеріалів. Однак, державна інвестиційна політика не була достатньо систематичною та координованою, що призводило до нерівномірного розподілу ресурсів та низької якості послуг.

У період пандемії грипу A/H1N1 в 2009-2010 р. державна інвестиційна політика була спрямована на запобігання поширенню інфекції, зменшення смертності та підтримку економіки. Держава запровадила карантин, обмежила рух людей, забезпечила населення масками, антивірусними препаратами та імуномодуляторами [17]. Держава також отримала гуманітарну допомогу від інших країн та організацій, а також залучила кошти від МВФ для стабілізації фінансової ситуації [18]. Однак, державна інвестиційна політика була критикована за недостатню прозорість, ефективність та своєчасність, а також за політизацію та корупцію.

У період пандемії COVID-19 в 2020-2021 р. державна інвестиційна політика була спрямована на мінімізацію наслідків кризи для здоров'я, економіки та соціальної сфери [17]. Держава вживала різні заходи, такі як карантин, обмеження руху, масковий режим, вакцинація тощо. Держава також надавала податкові пільги, субсидії, кредити та іншу підтримку бізнесу та населенню [18]. Держава співпрацювала з міжнародними партнерами для отримання фінансової, технологічної та медичної допомоги. Однак, державна інвестиційна політика також стикалася з викликами, такими як низький рівень довіри до уряду, нестача ресурсів та вакцин, недоліки у координації та контролі, а також зовнішні загрози.

Якщо проаналізувати наслідки державної інвестиційної політики в період пандемії COVID-19, то вони можуть бути оцінені з різних точок зору. Варто зауважити, що держава вжила деяких заходів для підтримки економіки, освіти, охорони здоров'я та соціальної сфери, таких як податкові пільги, субсидії, кредити, вакцинація тощо. Разом з тим, державна інвестиційна політика зазнала впливу викликів, таких як низький рівень довіри до уряду, нестача ресурсів та вакцин, недоліки у координації та контролі, а також зовнішні загрози.

Узагальнюючи, можна вказати на такі наслідки, як те, що за попередньою оцінкою Держстату, ВВП України в 2020 р. скоротився на 4% у порівнянні з 2019 р. [24]. Основними чинниками були обмеження карантину, зниження світового попиту та цін на основні експортні товари України. Однак, цей показник був кращим, ніж очікували багато експертів та міжнародних організацій.

Інфляція в Україні в 2020 р. становила 5%, що було в межах цільового дїапазону НБУ (5% ± 1%). Основними чинниками були зниження агрегатного попиту, зміцнення гривнї та низька база минулого р.. Однак, у груднї 2020 р. їнфляцїя прискорилася до 5% р/р через підвищення цін на продовольство та енергоносії.

Безробіття в Україні за методологією МОП в 2020 р. склало 9.4%, що на 1.8% бїльше, ніж у 2019 р. [26]. Збїльшення безробїття було пов'язане з карантинними обмеженнями, які найбільше вплинули на сектор послуг. Однак, частка неформальної зайнятості також зросла до 20.3%, що свідчить про низьку якість робочих місць .

Інвестиції (ВНОК) в економіку України в 2020 р. скоротилися на 24.9% у порівнянні з 2019 р. []. Падіння інвестиціі було спричинене невпевненістю інвесторів щодо майбутнього економічного становища, складностями у функціонуванні бізнесу, зниженням прибутків підприємств та недостатністю державної підтримки. Серед галузей, які найбільше постраждали від зниження інвестиціі, були транспорт, торгівля, будівництво, освіта та культура .

Інноваційна діяльність в Україні в 2020 р. також зазнала негативного впливу пандемії COVID-19. За даними Держстату, частка підприємств, які здійснювали інноваційну діяльність, склала 16.5%, що на 1.1% менше, ніж у 2019 р. Обсяги витрат на інновації також зменшилися на 8.7% у порівнянні з 2019 р.. Основними перешкодами для інноваційної діяльності були високий рівень економічних ризиків, нестача фінансових ресурсів та низький попит на інновації [27].

Як бачимо, державна інвестиційна політика в період пандемії COVID-19 мала як позитивні, так і негативні наслідки для економіки та суспільства України.

Важливим питанням у всі періоди є концептуальна основа формування інвестиційної політики держави, зокрема, принципи формування інвестиційних ресурсів [15]. Це загальнообов'язкові правила та норми, яким повинна підпорядковуватися держава та суб'єкти господарювання при здійсненні інвестиційної діяльності. До основних принципів формування інвестиційних ресурсів належать такі, як принцип ефективності, принцип оптимальності, принцип диверсифікації, принцип конкурентоспроможності, принцип соціальної відповідальності.

Що означають ці принципи та яка їхня роль для формування та реалізації інвестиційної політики держави. Принцип ефективності - означає, що інвестиційні ресурси повинні бути спрямовані на ті проєкти або програми, які мають найбільшу очікувану дохідність та соціально-економічну ефективність. Дотримуючись принципу оптимальності, інвестиційні ресурси повинні бути розподілені між різними сферами, галузями, регіонами, проектами та програмами таким чином, щоб досягти максимального результату за мінімальних витрат. Принцип диверсифікації вимагає, щоб інвестиційні ресурси розподілялися між різними видами активів, які мають різний ступінь ризику, доходності та ліквідності, з метою зменшення загального ризику інвестиційного портфеля. Принцип пропорційності означає, що інвестиційні ресурси мають бути сформовані з урахуванням пропорції між власним та позиковим капіталом, короткостроковими та довгостроковими зобов'язаннями, грошовими та негрошовими активами. Принцип конкурентоспроможності вимагає, щоб інвестиційні ресурси були спрямовані на ті проєкти або програми, які сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринках. Принцип соціальної відповідальності - означає, що інвестиційні ресурси повинні бути спрямовані на ті проекти або програми, які не суперечать інтересам суспільства, дотримуються екологічних норм і стандартів, сприяють покращенню якості життя людей.

На підставі аналізу досвіду формування та реалізації інвестиційної політики держави пропонується розглянути концептуальну модель інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій, яка передбачає такі елементи, як: централізоване управління, гнучкість, прозорість, соціальна відповідальність, стимулювання інновацій та зеленого розвитку.

Коротко розглянемо запропоновані її елементи. По-перше, централізоване управління означає, що держава встановлює загальні пріоритети та напрями інвестиційної політики, координує дії регіональних та місцевих органів влади, контролює виконання інвестиційних проектів та забезпечує їх фінансування. Централізоване управління сприяє ефективності та оперативності інвестиційних рішень, а також запобігає розсипанню та розбалансуванню інвестиційних ресурсів.

По-друге, гнучкість означає, що держава здатна швидко реагувати на зміни ситуації, адаптувати інвестиційну політику до потреб та можливостей економіки, враховувати специфіку регіонів та галузей, надавати необхідну підтримку та захист інвесторам. Гнучкість сприяє стабільності та конкурентоспроможності економіки, а також зменшенню негативних наслідків епідемій та пандемій.

По-третє, прозорість означає, що держава забезпечує відкритість та доступність інформації про їнвестицїйну політику, її цілі, принципи, інструменти та механізми, про стан і результати інвестиційної діяльності, про правове регулювання і захист інтересів інвесторів. Прозорість сприяє підвищенню довіри до держави як надійного партнера, залученню більшої кількості і якості інвестицій, попередженню корупції та зловживань.

По-четверте, соціальна відповідальність означає, що держава враховує соціальний вимір інвестиційної політики, спрямовує інвестиції на покращення якості життя населення, забезпечення його здоров'я та безпеки, розвиток освіти та культури, зменшення бідності та нерівності. Соціальна відповідальність сприяє зміцненню соціальної спільноти та солідарності, підтримці соціального миру та гармонії, популяризації інвестиційної політики серед громадян.

П'яте, стимулювання інновацій означає, що держава сприяє розвитку науково-технологічного потенціалу економіки, підтримує інвестиції в новітні технології, продукти та послуги, створює сприятливе інноваційне середовище та інфраструктуру. Стимулювання інновацій сприяє підвищенню продуктивності та якості економічної діяльності, забезпеченню конкурентних переваг на світових ринках, вирішенню глобальних викликів.

Шосте, зелений розвиток означає, що держава прагне до збалансованого та сталого розвитку економіки, який не шкодить навколишньому середовищу, а навпаки сприяє його охороні та відновленню. Держава спрямовує інвестиції на екологічно чисті та енергоефективні проекти, підтримує перехід до низьковуглецевої економіки, застосовує принцип «забруднювач платить». Зелений розвиток сприяє покращенню якості довкілля та здоров'я людей, зменшенню витрат на лікування та адаптацію до кліматичних змін, підвищенню престижу держави на міжнародній арені.

Інвестиційна політика держави, як «система заходів, які сприяють створенню позитивних умов, щоб забезпечити стійкий соціально-економічний розвиток держави» [15 ], є важливим інструментом публічного управління та адміністрування в періоди епідемій та пандемій для забезпечення стабільності та розвитку економіки, а також, для захисту здоров'я та життя населення в Україні. Інвестиційна політика держави як механізм публічного управління включає в себе комплекс заходів, перш за все, які спрямовані на стимулювання, приваблення, розподіл, а також, захист інвестиційних ресурсів.

Під інвестиційними ресурсами в межах інвестиційної політики держави розуміються усі види грошових та інших активів, які залучаються для здійснення вкладень в об'єкти інвестування [25]. Джерелами для формування інвестиційних ресурсів можуть бути внутрішні або зовнішні джерела. Внутрішні джерела - це такі власні та позикові фінансові засоби, які генеруються безпосередньо в межах країни. Зовнішні джерела - це такі фінансові ресурси, які залучаються з боку інших суб'єктів, таких як міжнародні банки, світовий фондовий ринок, уряди інших держав, іноземні бізнес інвестори. Спираючись ці джерела, держава формує та реалізує свою інвестиційну політику [29].

Інвестиційні ресурси можуть бути класифіковані за низкою ознак: терміновість, форма, сфера застосування, джерело, масштаб, приналежність. На основі терміновості розрізняємо короткострокові (до 1 р.), середньостро- кові (від 1 до 5 р.) або довгострокові (понад 5 р.) інвестиції. У вигляді форми є грошова, матеріальна, нематеріальна або комбінована інвестиція. Як сферу застосування інвестиції вкладають в основний капітал, оборотний капітал, інновації, соціально-економічний розвиток тощо. За напрямком є інвестиції в нове будівництво, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння, оборону, тощо. За ризиком є низькоризиковї, середньоризикові або високоризиковї інвестиції. За джерелом розрізняємо власний або позиковий капітал. Щодо приналежності - це власне або чуже інвестування. За масштабом є макро-, мезо- або мікроінвєстиції [29].

В умовах епідемій та пандемій держава повинна брати до уваги специфіку ситуації, адаптувати свою інвестиційну стратегію до змінених умов, а також забезпечити ефективне використання інвестицій для подолання кризи та відновлення економіки.

Основними напрямами інвестиційної політики держави в періоди епідемій та пандемій можуть бути такі, як: посилення державної підтримки найбільш уражених соціальних груп суб'єктів, забезпечення макроекономічної стабільності та функціонування фінансового сектору, стимулювання відновлення та розвитку виробничого сектору економіки. Зокрема, посилення державної підтримки та фінансування секторів, які безпосередньо пов'язані з боротьбою з поширенням інфекції, таких як охорона здоров'я, соціальний захист, освіта, наука, інформаційна безпека тощо. Держава має стимулювати інноваційну діяльність у цих секторах, сприяти розробці та впровадженню нових технологій, продуктів та послуг, які можуть допомогти запобігти або локалізувати поширення інфекції, а також зменшити її наслідки для людей та суспільства.

Забезпечуючи макроекономічну стабільність та функціонування фінансового сектору, держава повинна так формувати та реалізувати інвестиційну політику, щоб прагнути до збереження рівноваги бюджету, контролю за інфляцією, забезпечення ліквідності банківської системи, підтримки кредитної активності та інших чинників, які впливають на інвестиційний клімат. Держава також повинна захищати інтереси іноземних інвесторів, гарантуючи їм рівний доступ до ринків та ресурсів, надавати їм необхідну правову та інституційну підтримку.

Забезпечуючи стимулювання відновлення та розвитку виробництва, держава повинна сприяти попиту на товари та послуги виробничого характеру, зокрема шляхом зниження податкового навантаження, надання пільг, субсидій, гарантуй та інших форм державної допомоги. Держава також повинна сприяти модернізації та диверсифікації виробництва, підвищенню його конкурентоспроможності, екологічності та енергоефективності. Держава повинна підтримувати розвиток малого та середнього бізнесу, який є важливим джерелом зайнятості та інновацій [29].

Для реалізації цих напрямів держава повинна мати чітку та послідовну інвестиційну стратегію, яка визначає пріоритети, цілі, завдання, інструменти та механізми інвестиційної політики держави. Державна інвестиційна політика повинна бути базована на комплексному аналізі ситуації в економіці та суспільстві, враховувати потреби та можливості різних суб'єктів інвестиційної діяльності, а також координуватися з іншими напрямами державної політики та публічної політики загалом. Державна інвестиційна політика повинна бути гнучкою та адаптивною до зміни умов, а також забезпечувати моніторинг та оцінку її результативності та ефективності.

Висновки

Держава може забезпечити ефективне використання інвестицій для подолання кризи, якщо вона буде дотримуватися певних принципів та здійснювати заходи, зокрема, як посилення державної підтримки та фінансування секторів, які безпосередньо пов'язані з боротьбою з поширенням інфекції, таких як охорона здоров'я, соціальний захист, освіта, наука, інформаційна безпека тощо. Держава повинна стимулювати інноваційну діяльність у цих секторах, сприяти розробці та впровадженню нових технологій, продуктів та послуг, які можуть допомогти запобігти або локалізувати поширення інфекції, а також зменшити її наслідки для людей та суспільства. Забезпечення макроекономічної стабільності та функціонування фінансового сектору. Держава повинна прагнути до збереження рівноваги бюджету, контролю за інфляцією, забезпечення ліквідності банківської системи, підтримки кредитної активності та інших чинників, які впливають на інвестиційний клімат. Держава також повинна захищати інтереси іноземних інвесторів, гарантувати їм рівний доступ до ринків та ресурсів, надавати їм необхідну правову та інституційну підтримку.

Щодо стимулювання відновлення та розвитку економіки, то першочергово держава повинна сприяти попиту на товари та послуги виробничого характеру, зокрема шляхом зниження податкового навантаження, надання пільг, субсидій, гарантій та інших форм державної допомоги. Держава також повинна сприяти модернізації та диверсифікації виробництва, підвищенню його конкурентоспроможності, екологічності та енергоефективності. Розвиток малого та середнього бізнесу, сприятиме зайнятості та інноваціям. Оновлення економічної інфраструктури може відбуватися, як на основі бюджетного фінансування, так і впровадження сучасних механізмів державно-приватного партнерства. Разом з тим, впливу пандемії Covid-19 на формування та реалізацію інвестиційної політики держави в Україні приділено невиправдано мало уваги з боку науковців.

Література

Баловсяк Надія Цифрові падіння та злети [Електронний ресурс] / Н. Баловсяк // Тиждень. - 9 січня 2021 р. Режим доступу: https://tyzhden.ua/tsyfrovi-padinnia-ta-zlety-iak- pandemiia-vplynula-na-it-rynok/

Берляк Г.В. Формування інвестиційних ризиків під впливом пандемії covid-19 в Україні [Електронний ресурс] / Г.В. Берляк, Т.М. Магнушевська // Інноваційна економіка. - 2021. - №3-4. - С. 40-45. Режим доступу: http://inneco.org/index.php/innecoua/artide/view/767/842

Бочко О. Ю. Тенденції інвестиційної привабливості будівельної галузі: до та в період пандемії Covid-19 [Електронний ресурс] / О.Ю. Бочко, А.К. Бугаєць // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. - 2021. - Вип. 6. - С. 76-82. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ cxeebu_2021_6_13.

Вдовічен А.А. Особливості інвестування в умовах пандемії [Електронний ресурс]/ А.А. Вдовічен, О.Г. Вдовічена, І.І. Боднараш // Вісник Чернівецького торговельно- економічного інституту. Економічні науки. - 2020. - Вип.4. - с.21-33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/V chtei_2020_4_4

Вербіцька І.І. Державна політика України в інвестиційній сфері: концептуальні та прагматичні аспекти // Економічні науки. - 2016. - № 16. - С. 17-24.

Горященко Ю. Практичні аспекти розвитку інвестиційної діяльності підприємств [Електронний ресурс]/ Ю. Горященко, О.Книш // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. - 2022. - №9-10 (298-299). - С. 103-109. Режим доступу: http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2022/298-299/pdf/103-109.pdf

Грицюк Н.О. Вплив пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / Н.О. Грицюк, Т.В. Сак // Економічний простір. - 2021. - Вип.165. - С.33-38. Режим доступу: http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/780/757

Дідур К.М. Сутність інвестиційної діяльності та методи визначення її ефективності [Електронний ресурс] / К.М. Дідур // Інвестиції: практика та досвід. - №5. - 2023. - С.66-73. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1194/1203

Долбнєва Д.В. Вплив COVID-19 на економіку країн світу [Електронний ресурс] /

Д.В. Долбнєва // Проблеми економіки. - 2020. - № 1. - С. 20-26. Режим доступу:

https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2020-1_0-pages-20_26.pdf

Зубко Т.Л. Економічна безпека підприємств торгівлі в умовах євроінтеграції: автореф. дис. ... доктора економічних наук: 08.00.02 та 08.00.04 [Електронний ресурс] / Зубко Тетяна Леонідівна. - Київ : ДТЕУ, 2023. - 47 с. Режим доступу: https://knute.edu.ua/ file/Mg==/e9e94c2f7d3 8a51e7f4e28827383692e.pdf

Зубчик О. А. Формування конкурентоспроможності держави в перспективі політичного часу (державно-управлінські аспекти): монографія. К: «Поліграф Плюс», 2019. 408 с.

Капітальні інвестиції (січень-вересень 2020 р.: презентація Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України. Режим доступу: https://www.me.gov.ua/ Documents/Download?id=c70db29b-efab-4f1c-832e-9407ce4ab945

Капітальні інвестиції в Україні за видами економічної діяльності промисловості. Державна служба статистики України. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/

Касьянова Н.В. Вплив пандемії Covid-19 на економіку України [Електронний ресурс] / Н.В. Касьянова, І.В. Панасюк // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2021 - .№6. - С.14-20. Режим доступу: http://www.econom.stateandregions.zp.ua/ j ournal/2021/6_2021/4.pdf

Кондрашова, М. В. Теоретичні основи формування державної інвестиційної політики на рівні регіону М. В. Кондрашова // Держава та регіони. Сер.: Держ. управління. - 2008. - № 2. - С. 118-121.

Мацука В.М. Сучасні тренди іноземного інвестування в Україні [Електронний ресурс] / В.М. Мацука // Інвестиції: практика та досвід. - №12. - 2023. - С.88-94. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1740/1754

Навроцька Т. А. Інвестиційна активність транспортної галузі під час пандемії COVID-19 [Електронний ресурс ] / Т.А. Навроцька // Молодий вчений. - 2020. - №10. - С.234-237. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2020/10/49.pdf

Про Державне агентство з інвестицій та розвитку: Постанова Кабінету Міністрів

України від 17 травня 2010 р. №356. Режим доступу: https://zakononline.com.ua/documents/ show/307267 503387

Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні: Закон України від 17.12.2020 № 1116-IX. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1116-20#Text

Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 берез. 1996 р. № 93/96. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%-D1%80#Text

Савіцька О.П. Капітальне інвестування в Україні в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О.П. Савіцька // Інфраструктура ринку: електронний науково- практичний журнал. - 2021. - Випуск 60. - С.41-47. Режим доступу: http://market-infr.od.ua/ journals/2021/60_2021/10.pdf

Ситник Г. П. Концептуалізація “інформаційної безпеки” у контексті властивостей інформації як специфічної субстанції. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 3. - URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1595 (дата звернення: 24.10.2023). DOI: 10.32702/2307-2156-2020.3.8

Сучасні тенденції та стратегії відновлення індустрії гостинності після COVID-19 та карантинних обмежень : монографія [Електронний ресурс] / Г.О. Горіна, Г.А. Богатирьова, Ю.С. Дорош, Р.І. Дудченко та ін.; наук. ред. Г.О. Горіна. Кривий Ріг: Вид. ДонНУЕТ, - 2023. - 142 с. Режим доступу: http://ehbrary.donnuet.edu.ua/2746/1/Gorina_1_Suchasni% 20tendentsii%20ta%20stratehii.pdf

Україна після коронакризи - шлях одужання. Тези наукової доповіді. Національний інститут стратегічних досліджень. 2020. Режим доступу: https://niss.gov.ua/sites/default/files/ 2020-11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf

Федик М. В. Макроекономічні наслідки впливу пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / М.В. Федик // Економіка та держава. - 2021. - №7. - С. 40-46. Режим доступу: http://www.economy.in.ua/pdf/7_2021/9.pdf

Фурс О.С. Дослідження процесу залучення інвестиційних ресурсів промисловими підприємствами в період пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О.С. Фурс, А.В. Гречко // Бізнес Інформ. - 2022. - №1. - С.107-113. Режим доступу: https://www.business-inform.net/ export_pdf/business-inform-2022-1_0-pages-107_113.pdf

Цаль-Цалко Ю.С. Українські перспективи іноземного інвестування: стан, об'єкти, контролювання бізнесу та облік [Електронний ресурс ] / Ю.С. Цаль-Цалко, М.Ф. Нагірняк // Інвестиції: практика та досвід. - №4. - 2023. - С.39-47. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/ index.php/investplan/article/view/1088/1097

Шкодіна І. В., Сердюк Т. В. Вплив COVID-19 на впровадження міжнародним бізнесом цифрових технологій [Електронний ресурс] / І.В. Шкодіна, Т.В. Сердюк // Бізнес Інформ. - 2020. - №10. - C. 227-232. Режим доступу: https://www.business-inform.net/export_ pdf/business-inform-2020- 10_0-pages-227_232.pdf

Investments trends monitor (2020). UNCTAD. Режим доступу: https://unctad.org/ system/files/official-document/diaeiainf2020d4_en.pdf

References

Balovsiak, N. (2021). Tsyfrovi padinnia ta zlety [Digital falls and rises] [Electronic resource]. Tyzhden.

Berliak, H.V., & Mahnushevska, T.M. (2021). Formuvannia investytsiinykh ryzykiv pid vplyvom pandemii covid-19 v Ukraini [Formation of investment risks under the influence of covid-19 pandemic in Ukraine] [Electronic resource]. Innovatsiina ekonomika, 3-4, 40-45.

Bochko, O.Yu., & Buhaiets, A.K. (2021). Tendentsii investytsiinoi pryvablyvosti budivelnoi haluzi: do ta v period pandemii Covid-19 [Trends of investment attractiveness of the construction industry: before and during the Covid-19 pandemic] [Electronic resource]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, 6, 76-82.

Vdovichen, A.A., Vdovichen, O.H., & Bodnarash, I.I. (2020). Osoblyvosti investuvannia v umovakh pandemii [Features of investing in pandemic conditions] [Electronic resource]. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu. Ekonomichni nauky, 4, 21-33.

Verbitska, I.I. (2016). Derzhavna polityka Ukrainy v investytsiinii sferi: kontseptualni ta prahmatychni aspekty [State policy of Ukraine in the investment sphere: conceptual and pragmatic aspects]. Ekonomichni nauky, 16, 17-24.

Horiashchenko, Yu., & Knysh, O. (2022). Praktychni aspekty rozvytku investytsiinoi diialnosti pidpryiemstv [Practical aspects of development of investment activity of enterprises] [Electronic resource]. Naukovyi visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, 9-10 (298-299), 103-109.

Hrytsiuk, N.O., & Sak, T.V. (2021). Vplyv pandemii covid-19 na svitovu ekonomiku [The impact of covid-19 pandemic on the world economy] [Electronic resource]. Ekonomichnyi prostir, 165, 33-38.

Didur, K.M. (2023). Sutnist investytsiinoi diialnosti ta metody vyznachennia yii efektyvnosti [The essence of investment activity and methods of determining its effectiveness] [Electronic resource]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 5, 66-73.

Dolbnieva, D.V. (2020). Vplyv COVID-19 na ekonomiku krain svitu [The influence of COVID-19 on the economy of the world countries] [Electronic resource]. Problemy ekonomiky, 1, 20-26.

Zubko, T.L. (2023). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstv torhivli v umovakh yevrointehratsii: avtoref. dys. ... doktora ekonomichnykh nauk: 08.00.02 ta 08.00.04 [Economic security of trade enterprises in the conditions of European integration: abstract of dissertation ... Doctor of Economic Sciences: 08.00.02 and 08.00.04] [Electronic resource]. Kyiv: DTEU.

Zubchyk, O.A. (2019). Formuvannia konkurentospromozhnosti derzhavy v perspektyvi politychnoho chasu (derzhavno-upravlinski aspekty): monohrafiia [Formation of the state competitiveness in the perspective of political time (state-management aspects): monograph]. Kyiv: Polihraf Plis.

Kapitalni investytsii (sichen-veresen 2020 r.: prezentatsiia Ministerstva ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy [Capital investments (January-September 2020: presentation of the Ministry of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine].

Kapitalni investytsii v Ukraini za vydamy ekonomichnoi diialnosti promyslovosti [Capital investments in Ukraine by types of economic activity of industry]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine].

Kasianova, N.V., & Panasiuk, I.V. (2021). Vplyv pandemii Covid-19 na ekonomiku Ukrainy [The impact of Covid-19 pandemic on the economy of Ukraine] [Electronic resource]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 6, 14-20.

Kondrashova, M.V. (2008). Teoretychni osnovy formuvannia derzhavnoi investytsiinoi polityky na rivni rehionu [Theoretical foundations of forming the state investment policy at the regional level]. Derzhava ta rehiony. Ser.: Derzh. upravlinnia, 2, 118-121.

Matsuka, V.M. (2023). Suchasni trendy inozemnoho investuvannia v Ukraini [Modern trends of foreign investment in Ukraine] [Electronic resource]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 12, 88-94.

Navrotska, T.A. (2020). Investytsiina aktyvnist transportnoi haluzi pid chas pandemii COVID-19 [Investment activity of the transport industry during the COVID-19 pandemic] [Electronic resource]. Molodyi vchenyi, 10, 234-237.

Pro Derzhavne ahentstvo z investytsii ta rozvytku: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17 travnia 2010 r. №356 [On the State Agency for Investment and Development: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 17, 2010 №356].

Pro derzhavnu pidtrymku investytsiinykh proektiv iz znachnymy investytsiiamy v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 17.12.2020 № 1116-IX [On state support of investment projects with significant investments in Ukraine: Law of Ukraine dated December 17, 2020 № 1116-IX].

Pro investytsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 18.09.1991 r. № 1560-XII [On investment activity: Law of Ukraine dated September 18, 1991 № 1560-XII].

Pro rezhym inozemnoho investuvannia: Zakon Ukrainy vid 19 berez. 1996 r. № 93/96 [On the regime of foreign investment: Law of Ukraine dated March 19, 1996 № 93/96].

Savitska, O.P. (2021). Kapitalne investuvannia v Ukraini v umovakh pandemii COVID-19 [Capital investment in Ukraine in the conditions of COVID-19 pandemic] [Electronic resource]. Infrastruktura rynku: elektronnyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 60, 41-47.

Sitnyk, H.P. (2020). Kontseptualizatsiia “informatsiinoi bezpeky” u konteksti vlastyvostei informatsii yak spetsyfichnoi substantsii [Conceptualization of “information security” in the context of information properties as a specific substance]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, 3. Retrieved from [3]. DOI: 10.32702/2307-2156-2020.3.8

Suchasni tendentsii ta stratehii vidnovlennia industrii hostynnosti pislia COVID-19 ta karantynnykh obmezhen: monohrafiia [Modern trends and strategies for recovery of the hospitality industry after COVID-19 and quarantine restrictions: monograph] [Electronic resource] / H.O. Horina, H.A. Bohatyrova, Yu.S. Dorosh, R.I. Dudchenko et al.; nauk. red. H.O. Horina. Kryvyi Rih: Vyd. DonNUET, - 2023. - 142 p.

Ukraina pislia koronakryzy - shliakh oduzhannia. Tezy naukovoi dopovidi [Ukraine after the coronacrisis - the way to recovery. Theses of the scientific report]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen [National Institute for Strategic Studies]. (2020).

Fedyk, M.V. (2021). Makroekonomichni naslidky vplyvu pandemii covid-19 na svitovu ekonomiku [Macroeconomic consequences of the impact of covid-19 pandemic on the world economy] [Electronic resource]. Ekonomika ta derzhava, 7, 40-46. Retrieved from [6].

Furs, O.S., & Hrechko, A.V. (2022). Doslidzhennia protsesu zaluchennia investytsiinykh resursiv promyslovymy pidpryiemstvamy v period pandemii COVID-19 [Research of the process of attracting investment resources by industrial enterprises during the COVID-19 pandemic] [Electronic resource]. Biznes Inform, 1, 107-113.

Tsal-Tsalko, Yu.S., & Nahirniak, M.F. (2023). Ukrainski perspektyvy inozemnoho investuvannia: stan, obiekty, kontroliuvannia biznesu ta oblik [Ukrainian perspectives of foreign investment: state, objects, business control and accounting] [Electronic resource]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 4, 39-47.

Shkodina, I.V., & Serdiuk, T.V. (2020). Vplyv COVID-19 na vprovadzhennia mizhnarodnym biznesom tsyfrovykh tekhnolohii [The impact of COVID-19 on the implementation of digital technologies by international business] [Electronic resource]. Biznes Inform, 10, 227-232.

Investments trends monitor (2020). UNCTAD.

Размещено на Allbest.ru