Проблеми та перспективи публічного управління бюджетним фінансуванням соціального захисту населення в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Проблеми та перспективи публічного управління бюджетним фінансуванням соціального захисту населення в Україні

Будеянський Борис Сергійович аспірант,

спеціальності 281 публічне управління та адміністрування

кафедри публічного управління та адміністрування,

Анотація

У сучасній демократичній країні соціальні послуги є надзвичайно важливим елементом. Однак, незважаючи на їх важливість, система надання соціальних послуг в Україні стикається з багатьма проблемами. Сучасне фінансування системи соціального захисту населення в Україні здійснюється з бюджетів усіх рівнів, як державних, так і регіональних бюджетних і позабюджетних фондів. Метою статті є визначення основних напрямів удосконалення системи публічного управляння фінансуванням соціального захисту та соцзабезпечення населення в Україні в сучасних умовах. Основними напрямками вдосконалення публічного управління бюджетним фінансуванням сфери соціального захисту стануть, перш за все, посилення відповідальності територіальних органів влади за використання виділених коштів і контроль. Також оптимальне розмежування повноважень щодо здійснення витрат між органами влади всіх рівнів допоможе здійснювати їх з найбільшою віддачею. Забезпечення місцевих і регіональних органів влади доходами, достатніми для фінансування покладених на них повноважень, шляхом децентралізації бюджетних коштів. Як показує світовий досвід розробки і побудови фінансової основи різних систем соціального захисту населення, найбільш ефективними системами є ті, в яких основна роль відводиться державі як головному суб'єкту соціальної сфери. Тільки вирішуючи ці питання, можна домогтися підвищення ефективності публічного управління бюджетним фінансуванням соціального захисту населення. І як наслідок - підвищення якості життя населення, що розглядається як головна мета соціально-економічної політики України.

Ключові слова: публічне управління, соціальний захист, соціальна сфера, фінансування, населення.

Abstract

Problems and prospects of public management of budget financing of social protection of the population in Ukraine

Budeianskyi Borys Serhiyovych Graduate Student of the Specialty 281 Public Management and Administration Department of Public Management and Administration, Grigory Skovoroda University in Pereyaslav

Social protection of the population is one of the most important indicators of the development and functioning of the state in the modern world. Financing of social events is one of the main items of expenditure of the budget of any country, because any transformation is aimed at the formation of a socially oriented economy.

This issue is particularly acute in transformational economies, as stable structural economic proportions have not yet been established, and the sphere of financing social expenditures is the most unsettled. The purpose of the article is to determine the main directions for improving the system of public management of financing of social protection and social security of the population in Ukraine in modern conditions. Financing of social protection of the population in Ukraine is accompanied by a number of deep problems and shortcomings that require priority intervention. Solving the problems of financing requires a radical reform of social policy, which is the most important area of activity of any country.

In modern conditions, the problem of social protection should be solved by transforming the income policy of the population, and not by increasing their funding from public funds. From the policy of establishing a system of state protection, it is necessary to gradually move to a policy aimed at increasing individual incomes of the population, so that each working person can provide themselves with the necessary social services at their own expense. With changes in the economy in Ukraine, the system of social protection of the population and providing social guarantees is being formed and developed. But at the same time, the financing of the social sphere reveals the features of its imperfection and inconsistency with the modern needs of people. Solving the problems of financing social protection in Ukraine should be carried out in conjunction with the reform of the social protection system as a whole, which will reduce the financial burden of the state and increase the standard of living of the population.

Keywords: Public Administration, Social Protection, social sphere, financing, population

Вступ

Постановка проблеми. У сучасній демократичній країні соціальні послуги є надзвичайно важливим елементом, оскільки вони відображають соціальні цінності, якість життя, рівень економічного розвитку, рівень поваги прав людини. Однак, незважаючи на їх важливість, система надання соціальних послуг в Україні стикається з багатьма проблемами. Сучасне фінансування системи соціального захисту населення в Україні здійснюється з бюджетів усіх рівнів, як державних, так і регіональних бюджетних і позабюджетних фондів. Досить велика частина коштів для фінансування соціальних зобов'язань за допомогою міжбюджетних трансфертів перерозподіляється державою між елементами бюджетної системи за допомогою грантів, субвенцій та інших міжбюджетних трансфертів. Тому публічне управління фінансуванням соціального захисту населення країни є багаторівневим. Водночас, донедавна відсутність суттєвих реформ у державному секторі, на тлі скорочення частки державних витрат, призводила до поступового зниження інвестицій у розвиток соціальної сфери. У сучасних умовах питання соціального захисту населення є однією з найбільш актуальних проблем в Україні. Однією з основних складнощів у цьому процесі є питання бюджетного фінансування. Дійсно, забезпечення ефективного функціонування системи соціального захисту населення без достатнього фінансування не можливе.

Одним з ключових елементів публічного управління в цьому контексті є регулювання бюджетного фінансування систем соціального захисту населення. Проте, досить часто, бюджетні кошти розподіляються неефективно, а також є проблеми з виконанням бюджетних програм. Одним з рішень даної проблеми може бути вдосконалення системи моніторингу, оцінки та аудиту використання бюджетних коштів. Також важливим аспектом є забезпечення ефективного управління ресурсами, які виділяються на соціальний захист населення. Для цього необхідно впроваджувати сучасні технології управління та контролю за використанням бюджетних коштів. Крім того, для досягнення ефективної системи бюджетного фінансування необхідно також забезпечити прозорість та відкритість процесу розподілу бюджетних коштів. На сьогоднішній день, недостатньою є інформаційна відкритість та доступність інформації про розподіл бюджетних коштів на рівні місцевих органів влади.

Таким чином, вдосконалення публічного управління у сфері бюджетного фінансування соціального захисту населення є ключовим аспектом вирішення проблематики соціального захисту, підвищення ефективності соціальних витрат і розвитку соціального партнерства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування механізму публічного управління якістю послуг для громадян у сфері соціального захисту населення - це дуже складний і багатогранний процес, який охоплює різні сфери економічної та соціальної діяльності, пов'язані з наданням суспільству певних соціальних гарантій. Багаторівневий характер формування механізмів надання соціальних послуг зумовлює відповідну спрямованість теоретико-методологічних досліджень, практичних і прикладних проектів вчених, що працюють в рамках даної проблеми. Багато зарубіжні та вітчизняні вчені і фахівці внесли свій вклад в дослідження проблем публічного управління якістю послуг для громадян у сфері соціального захисту населення. До них відносяться Дутчак А. В. [1], Клименко, А. Л. [2], Колбушкін Ю.П., Климова О. І., Петрик А. М. [3], Огінська, А. Ю. [4], Осипова Л.В., Плахтій В. Г. [5] та інших. У дослідженнях цих вчених розглядається той чи інший аспект управління якістю послуг у сфері соціального захисту, застосування інноваційних підходів і технологій у сфері соціального обслуговування населення. Однак багато питань публічного управління у сфері соціального захисту населення залишаються не вирішеними.

Метою статті є визначення основних напрямів удосконалення системи публічного управляння фінансуванням соціального захисту та соцзабезпечення населення в Україні в сучасних умовах.

Методологія. У процедурі написання наукової роботи теоретико-методологічну основу формують загальнонаукові і специфічні методи пізнання, зокрема: інституційний і системний аналіз - для комплексної оцінки особливостей функціонування бюджетної системи фінансування соціального захисту з урахуванням її багаторівневої структури; абстрактно-логічний - для визначення сутності і взаємозв'язку економічних категорій і формування висновків; порівняльний аналіз - для порівняння отриманих показників; статистичні та графічні методи - для обробки і узагальнення статистичних даних і їх відображення в таблицях і малюнках.

Виклад основного матеріалу

Однією з основних функцій як держави, так і місцевого самоврядування є забезпечення умов і стандартів життя і досягнення гідного добробуту громадян за допомогою дій уряду щодо забезпечення основ сталого розвитку регіонів, запобігання зовнішніх і внутрішніх соціальних загроз. Розробка соціальної політики сприяє вирішенню проблеми максимального підвищення соціального добробуту громадян, а її захист зводить до мінімуму соціальні ризики [3]. В даний час система соціального захисту населення характеризують наступні основні особливості. Це високий ступінь її участі у функціонуванні держави і слабка участь інститутів громадянського суспільства, особливо самого населення. Свій вплив надає не послідовно і суперечливість нормативних правових актів, що регулюють діяльність цієї системи, їх невідповідність тенденціям розвитку української та міжнародної практики. Страждає від нестачі ресурсів у бюджетах усіх рівнів для фінансування заходів соціального захисту.

Недостатньо економічне використання фінансових ресурсів для забезпечення соціального захисту через дублювання функцій різними адміністративними структурами, невиправданих витрат, прямих втрат і відсутності ефективного механізму моніторингу соціальних трансфертів на державному і регіональному рівнях. Крім того, соціальний захист населення будується в основному на основі соціального забезпечення і характеризується нерозвиненістю систем соціального страхування і соціального забезпечення громадян. Існує безліч видів і форм соціальних пільг, а також категорій їх одержувачів, проте переважає процедура надання соціальних пільг, заснована на категоріальному підході визначення одержувачів. Відсутні обґрунтовані критерії та стандарти надання соціальних пільг і відсутній ефективний оперативний контроль за розподілом контингентів бенефіціарів для своєчасного і необхідного надання останніх. Розмір допомоги недостатній для забезпечення доходів населення, а також обмежений в доступності і не в повній мірі задоволений попит на соціальні виплати. Централізовані фонди - це кошти, що знаходяться в розпорядженні держави і органів місцевого самоврядування, що функціонують за правилами, які є загальнообов'язковими для всієї території країни і всіх господарюючих суб'єктів. Вони формуються в основному за рахунок податкових надходжень і страхових внесків.

Децентралізовані джерела - це в першу чергу витрати громадян на платні послуги в сфері освіти, охорони здоров'я та культури. Підприємства та установи також беруть участь у приватному фінансуванні соціальної сфери у формі прямої оплати навчання, лікування, добровільного медичного страхування, дозвілля своїх співробітників і членів їх сімей. Підприємства сплачують внески для фінансування допомоги з тимчасової непрацездатності та матеріальної допомоги у важких життєвих ситуаціях. Некомерційні організації інвестують в соціальну сферу за допомогою безоплатних платежів. До них відносяться благодійні фонди, громадські та релігійні об'єднання, профспілки і т. д. Приватні фонди і страхові компанії надають громадянам можливість добровільного страхування на випадок неминучих або непередбачених складних життєвих ситуацій.

Одним з напрямків реалізації принципів співфінансування соціальної сфери бізнесом є впровадження програм соціально відповідальної діяльності підприємства. В умовах кризових явищ, що спостерігаються в українській економіці, важливою умовою забезпечення сталого розвитку підприємства є забезпечення безпеки фінансово-господарської діяльності шляхом формування ефективної системи управління для швидкого реагування на зовнішні виклики [4].

Концепція соціальної відповідальності бізнесу заснована на принципах традиційного маркетингу, але з урахуванням загальнолюдських суспільних інтересів. Підприємства, які першими впровадили соціально відповідальну діяльність, є новаторами, що формують інноваційну стратегію, засновану на принципах корпоративної соціальної відповідальності [2]. Фінансування системи соціального захисту в Україні розподіляється між Державним бюджетом та місцевими бюджетами. Водночас значна частина фінансових ресурсів, що виділяються на соціальні цілі через місцеві бюджети, формується завдяки міжбюджетним трансфертам з консолідованого бюджету України (табл. 1). публічний управляння фінансування бюджет

Таблиця 1.

Розподіл видатків між бюджетами соціального захисту та соціального забезпечення у 2016-2020 рр., млн грн.

Джерело: складено автором

Це свідчить про значний дефіцит місцевих бюджетів при виконанні функцій соціального захисту, делегованих їм державою (рис. 2).

Рис. 3. Розподіл видатків між бюджетами соціального захисту та соціального забезпечення

Таким чином, бюджети різних рівнів по-різному несуть тягар фінансування соціальної сфери. Витрати на соціальний захист в основному (близько 60%) фінансуються з державного бюджету. За рахунок коштів регіонального та місцевих бюджетів здійснюється 32,1-49,7% від загального обсягу витрат. Протягом усього періоду розвитку України як незалежної держави соціальна сфера концептуально і практично формувалася виходячи зі значної ролі держави. Виходячи з цього, основне зростання в соціальній сфері відбувається за рахунок збільшення обсягу бюджетного фінансування, яке, в свою чергу, залежить від дохідної бази бюджету. В цілому, в останні роки в Україні спостерігається збільшення розміру і частки державних витрат, що спрямовуються на соціальний захист населення. З одного боку, соціалізація видаткової частини бюджетів є позитивним явищем, оскільки, скорочуючи бідність шляхом надання різних видів соціальної допомоги і пільг; держава покращує соціально-економічне становище населення, що благотворно позначається на економічному розвитку країни в цілому. З іншого боку, багато видів соціальних пільг і компенсацій неефективні, що збільшує непродуктивне навантаження на державні фінанси і створює значні перекоси в соціальній сфері, коли певна частина фінансових ресурсів використовується без урахування основних цілей соціального захисту [3]. Крім того, економічна криза, що триває, не дозволяє цій тенденції змінитися в позитивну сторону. У сучасний період розвитку держави соціальний захист концептуально і практично сформувався виходячи зі значної ролі держави, спрямовуючи тим самим значну частину видатків бюджетів усіх рівнів на цю галузь. Виходячи з цього, основне зростання в соціальній сфері відбувається за рахунок збільшення обсягу бюджетного фінансування, яке, в свою чергу, залежить від дохідної бази бюджету. Динаміка структури бюджетних видатків на окремі компоненти соціального захисту в бюджеті України за останні п'ять років наведена в таблиці 2.

Таблиця 2.

Динаміка структури бюджетних видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у 2016-2020 рр., млн грн.

Джерело: складено автором

Найбільшу частку в структурі відсоткових видатків бюджету на соціальний захист становлять пенсії у розмірі 54,2% від загального обсягу видатків за весь аналізований період (2016 - 2020 роки). Політика загального підвищення пенсій, завдяки якій вдалося уникнути різкого зниження доходів населення, зробила виплату пенсій найбільшою статтею загальних державних витрат на соціальну сферу, сумірною з 10-12% внутрішнього ВВП. Після фінансування пенсій друга за значимістю стаття в обсязі видатків у системі соціального захисту припадає на заходи соціальної допомоги щодо забезпечення житлом (у розмірі 18,9%).

Зокрема, за останні кілька років обсяг витрат за цією статтею швидко зростав по відношенню до обсягів економічного зростання та інших статей витрат. Така динаміка обумовлена, перш за все, зростанням обсягів фінансування пільг і виплат з підтримки певних соціальних груп населення без урахування потреби. Також важливою є частка заходів підтримки сімей, дітей та молоді - 14,6% і заходів в області сприяння зайнятості населення - 4,9%. Вирішення соціальних проблем в Україні, як і в будь-якій розвиненій країні, засноване на результатах економічного зростання і створенні ефективної системи соціального захисту. Завдання адресного, повного і своєчасного фінансового забезпечення соціального захисту на основі принципу необхідності є однією з найважливіших для подальшого розвитку соціально орієнтованих реформ. У той же час стан фінансового забезпечення сучасної системи соціального захисту населення не відповідає тому, яке необхідно для прискореного розвитку і зростання всієї економіки.

Висновки

Основним фактором підвищення ефективності використання фінансових ресурсів у соціальній сфері, насамперед, на наш погляд, є оптимальне розмежування повноважень між рівнями влади у цій сфері. Однак слід розуміти, що наділення регіональних і, зокрема, місцевих органів влади додатковими повноваженнями щодо фінансування видатків на соціальний захист без забезпечення їх необхідними джерелами доходів призводить до погіршення стану територіальних бюджетів та нестачі коштів для забезпечення інших, зокрема, інвестиційних цілей.

В результаті регіон змушений спрямовувати всі кошти на фінансування зростаючих соціальних зобов'язань, що призводить до недофінансування виробничого сектора, в результаті чого становище економічно слабких регіонів погіршується ще більше. Це, в свою чергу, не дозволяє територіальним громадам вживати заходів щодо збільшення своєї прибуткової бази. Вирішення цього питання можливе тільки шляхом надання територіальним органам влади джерел доходу, достатніх для фінансування їх зобов'язань.

Таким чином, основними напрямками вдосконалення публічного управління бюджетним фінансуванням сфери соціального захисту стануть, перш за все, посилення відповідальності територіальних органів влади за використання виділених коштів і контроль.

Забезпечення місцевих і регіональних органів влади доходами, достатніми для фінансування покладених на них повноважень, шляхом децентралізації бюджетних коштів, що допоможе досягти збалансованості регіональних і місцевих бюджетів.

Вирішення проблем соціального захисту вимагає великих фінансових витрат, які неможливо звести до мінімуму. Як показує світовий досвід розробки і побудови фінансової основи різних систем соціального захисту населення, найбільш ефективними системами є ті, в яких основна роль відводиться державі як головному суб'єкту соціальної сфери. Тільки вирішуючи ці питання, можна домогтися підвищення ефективності публічного управління бюджетним фінансуванням соціального захисту населення. І як наслідок - підвищення якості життя населення, що розглядається як головна мета соціально-економічної політики України.

Література

1. Дутчак А. В. Соціальне забезпечення громадян: сучасний стан і перспективи розвитку // Молодий учений-Молодий вчений., № 5 (45), 2017, с. 568-571

2. Клименко, А. Л. Соціальний захист та соціальне забезпечення в умовах європейської інтеграції України: Окремі аспекти // Теорія практики управління, №2 (12), 2017, с. 1-10

3. Колбушкін Ю.П., Климова О. І., Петрик А. М. Аналіз підходів до формування соціально орієнтованої економіки // Проблеми системного підходу в економіці, № 6, 2018, с. 59-65 DOI:10.32782/2520- 2200/2018-6-9

4. Огінська, А. Ю. Соціальний захист населення і фінансовий механізм її реалізації: теоретичний і концептуальний зріз // Економіка та держава, № 4, 2018, с. 131-136

5. Осипова Л.В., Плахтій В. Г. Фінансова підтримка соціального захисту населення в Україні: поточний стан та перспективи // Проблеми економіки та політичної економіки, № 1, 2018, с. 125-138.

References

1. Dutchak A. V. (2017). Sotsialne zabezpechennia hromadian: suchasnyi stan i perspektyvy rozvytku. [Social security of Citizens: current state and prospects of development] Molodyi uchenyi-Molodyi vchenyi, 5 (45), 568-571 [in Ukrainian].

2. Klymenko, A. L. (2017). Sotsialnyi zakhyst ta sotsialne zabezpechennia v umovakh yevropeiskoi intehratsii Ukrainy: Okremi aspekty. [Social protection and Social Security in the context of European integration of Ukraine: some aspects] Teoriia praktyky upravlinnia, 2 (12), 1-10 [in Ukrainian].

3. Kolbushkin Yu.P., Klymova O. I., Petryk A. M. (2018). Analiz pidkhodiv do formuvannia sotsialno oriientovanoi ekonomiky. [Analysis of approaches to the formation of a socially oriented economy] Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, 6, 59-65 DOI:10.32782/2520- 2200/2018-6-9 [in Ukrainian].

4. Ohinska, A. Yu. (2018). Sotsialnyi zakhyst naselennia i finansovyi mekhanizm yii realizatsii: teoretychnyi i kontseptualnyi zriz. [Social protection of the population and the financial mechanism of its implementation: theoretical and conceptual cross-section] Ekonomika ta derzhava, 4, 131-136 [in Ukrainian].

5. Osypova L.V., Plakhtii V. H. (2018). Finansova pidtrymka sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini: potochnyi stan ta perspektyvy. [Financial support for social protection of the population in Ukraine: current state and prospects] Problemy ekonomiky ta politychnoi ekonomiky, 1, 125-138. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru