Взаємодія державної служби фінансового моніторингу України з суб'єктами первинного фінансового моніторингу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємодія державної служби фінансового моніторингу України з суб'єктами первинного фінансового моніторингу

Коломоєць О. К.

аспірант кафедри адміністративного та митного права, Університет митної справи та фінансів

Досліджено теоретичні питання взаємодії між суб'єктами первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) та Державної служби фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг). Встановлено вичерпний перелік СПФМ та більш детально опрацьовано порядок діяльності з уповноваженим органом. Висвітлено основні тенденції щодо новел законодавства та скасування попередніх нормативно-правових актів з цього питання. Проаналізовано законодавчі акти, які регулюють питання взаємовідносин вищевказаних суб'єктів. Автором запропоновано поділ на види взаємодію на підставі завдань та реалізації прав. Визначено місце та роль СПФМ в системі державної політики з фінансового контролю. Розглянуто основні права та обов'язки учасників правовідносин в аспекті спільних дій, звітності та підкон-трольності. Проаналізовано основні форми електронної взаємодії та обміну інформацією між СПФМ та уповноваженого органу. Здійснено порівняння законодавчих актів з точки зору інформаційної взаємодії. фінансовий моніторинг законодавство правовий акт

Ключові слова: фінансовий моніторинг, суб'єкт первинного фінансового моніторингу, Державна служба фінансового моніторингу України, суб'єкт державного фінансового моніторингу, фінансова операція, кінцевий бенефіціарний власник, кваліфікований електронний підпис.

Постановка проблеми

В умовах трансформаційних процесів та наближення українського законодавства до міжнародних стандартів гостро постає питання про введення в дію тієї частин норм права, які з урахуванням сучасного стану розвитку нормативно-правової бази та відповідної кон'юнктури будуть прийнятними для України. Одним з найбільш важливих завдань міжнародного співтовариства є боротьба з тероризмом та транснаціональною злочинністю, у зв'язку з чим питання діяльність органів державної влади, а особливо їх взаємодії щодо запобіганню та протидії легалізації (відмивання) коштів отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення залишається актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження взаємовідносин СПФМ та уповноваженого органу потребує вивчення основних засад діяльності, прав та обов'язків, які постають перед останніми. Вказане питання аспектно було висвітлено у працях Н.А. Литвин [3]. Крім того, щодо питання діяльності Держфінмоні-торингу свою увагу приділяли А.В. Даниляк, Е. Дмитренко, Т.Б. Стечишин, однак ця проблематика залишається відкритою та потребує детального вивчення.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Запровадження на національному рівні Стратегії розвитку систем запобігання фінансування тероризму потребує розробку низки законодавчих актів, які здійснюватимуть координацію векторів взаємодії між Держфінмоніторин-гом, правоохоронними органами та іншими суб'єктами фінансового моніторингу відповідного рівня. Суть проблеми полягає у відсутності послідовності та чіткості правовідносин між різними органами влади, організаціями, установами тощо.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної роботи є проведення дослідження взаємодії Держфінмоніторингу з СПФМ, розкриття змісту правовідносин між останніми, аналіз нормативно-правових актів, які регулюють вищевказане питання.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відповідно до норм діючого законодавства, а саме згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон): «Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів» [6]. Аналізуючи вищевказане, логічним і послідовним є той факт, що на державному рівні функції фінансового моніторингу виконують органи державної влади, зокрема Національний банк України, Держфінмоніторинг, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації. Не менш значущими залишаються СПФМ (табл.1) [6].

Наявність такого широкого переліку уповноважених осіб на здійснення контролю у сферах визначених в спеціальному законодавстві породжує питання щодо регулювання процесу взаємовідносин, а саме отримання, обробки даних, тощо. З цією метою, на законодавчому рівні розроблено Порядок електронної взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу та Держфі-нмоніторингу України, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 р. №1085 (далі - Порядок) [5]. При цьому, слід звернути увагу, що основною формою є електронна взаємодія з зазначенням таких елементів: 1) файли інформаційного обміну (файли-пові-домлення про): -фінансові операції (далі - ФО), - взяття (відмову у взятті) інформації про ФО на облік, - СПФМ, - результати обробки інформації про суб'єкта; файл - запит; файл - відповідь; файл - додаток; файл - квитанція; файл - лист; технологічний файл; тестовий файл; 2) правила формування найменувань файлів; 3) формати інформаційних повідомлень та типів даних інформаційних повідомлень; 4) порядок доставки (приймання/передавання) транспортних файлів; 5) вимоги до захисту інформації. Так, для дотримання норм законодавства СПФМ зобов'язані дотримуватись ризик - орієнтованого підходу, що означає збір інформації про клієнта, встановлення ділових відносин, отримання інформації про ФО.

Таблиця 1

Поділ та система СПФМ

Джерело: складено автором

Крім того, відповідно до Положення про Дер-жфінмоніторинг України, яке затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. №537, серед завдань служби є взаємодія з СПФМ, яка на думку автора може бути поділена на пряму, тобто таку, що спрямована чи/та направлена виключна між центральним органом виконавчої влади та СПФМ та непряму (опосередкована), в процесі якої (взаємодії) Держфі-нмоніторинг є дотичним до СПФМ, а останній зобов'язаний дотримуватись норм Закону, хоча й не перебуває у взаємозалежних відносинах з уповноваженим органом.

Так, до першого блоку (прямої взаємодії) з точки зору наявних прав та обов'язків можна віднести: 1) забезпечення в установленому порядку взяття на облік та зняття з обліку/понов-лення на обліку СПФМ; 2) вимога від СПФМ дотримання законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; 3) у випадку виявлення порушень вимог законодавства СПФМ, Держфінмоніторинг вживає заходів та повідомляє відповідним суб'єктам державного фінансового моніторингу (далі - СДФМ), які відповідно до Закону виконують функції з державного регулювання нагляду за СПФМ; 4) інші. До непрямої взаємодії слід віднести усі інші загальні завдання та напрямки діяльності Дер-жфінмоніторингу та дотримання цих положень СПФМ, наприклад: 1) збирання,оброблення та проведення аналізу (операційного і стратегічного) інформації про ФО, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов'язана з підозрою в легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансоуваннітерори-му чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення; 2) реалізація державної політики з питань зазначених у п.1; 3) тощо. В той же час, законодавством на СПФМ покладаються обов'язки, під час виконання яких останні тісно взаємодіють з Держфінмоніторингом, а саме: 1) забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним СДФМ, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу; 2) своєчасно та в повному обвсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним СДФМ достовірну інформацію та/або документи, що стосуються виконання СПФМ вимог законодавства у цій сфері; 3) забезпечувати доступ СДФМ до документів або інформації , що містяться в них; 4) інші зобов'язання, права передбачені національним законодавством України [6]. В цьому сенсі іншими завданнями є облік у Держфінмоніторингу, призначення та звільнення відповідального працівника; призначення особи, яка тимчасово буде виконувати обов'язки відповідального працівника у разі його відсутності; зміна відомостей про відповідального працівника та/або особи, яка тимчасового виконує його обовязки; у подальшому розгляд питання про припинення та/або поновлення діяльності; забезпечення реєстрації ФО, що підлягають фінансовому моніторингу; повідомлення спеціальний орган про порогові ФО та інші завдання, які відіграють значну роль у реалізації політики фінансового контролю.

В контексті цього питання, Держфінмоніто- рингом розробляються методичні рекомендації з питань дотримання норм законодавства про фінансовий моніторинг різними СПФМ, зокрема суб'єктам підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна. Так, першочерговою дією є постановлення СПФМ на облік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації фінансового моніторингу» від 09.09.2020 р. № 850 [1]. Передбачено порядок подання інформації для взяття облік, реєстрації та подання інформації про ФО, іншої інформації що може бути пов'язана з легалізацією (відмивання) доходів. Як наслідок формується довідка про обліковий ідентифікатор - це документ установленого зразка, що надається на вимогу СПФМ, який став на облік у Держфінмоніторингу, та використовується ним при направленні запитів до державних органів та державних реєстраторів стосовно ідентифікації клієнтів та в інших визначених законодавством випадках, що передбачено Порядком формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки, який затверджено наказом Мінфіну від 08.06.2015 р. № 542 [9]. У подальшому під час здійснення діяльності, СПФМ (зокрема ріелтор) зобов'язаний виявляти ФО, здійснювати їх реєстрації та повідомляти Держфінмоніторинг. Крім того, вказаний суб'єкт інформує уповноважений орган про відмову від встановлення ділових відносин з клієнтом, а також відомості на запит уповноваженого органу, які можуть бути пов'язані з протиправною діяльністю визначеною Законом, при цьому законодавством встановлюється форми для заповнення та обміну такими даними [4]. Взаємодія проявляється у встановленні основних вимог для проведення контролю за ФО; перевірки клієнтів з метою встановлення даних про кінцевого бенефіціарного власника; підтримки відносин з клієнтами та актуалізація їх даних; виявлення та фіксація операцій, які є підозрілими; обмін (тобто фактична пряма взаємодія) між СПФМ та СДФМ; формування правил щодо обліку та подання інформації; як наслідок відмова або подальше підтримання відносин з клієнтом по проведеній фінансовій операції.

Крім того, на нормативному рівні закріплено Порядок обміну інформацією з питань фінансового моніторингу, який затверджено наказом Мінфіну України від 04.06.2021 р. № 322 (датою набрання чинності визначено 27 листопада 2021 року) [8], який фактично скасовує діючі положення наказів № 542 від 08.06.2015 року, № 1085 від 24.11.2015 р., № 24 від 26.01.2016 р. Більше детально встановлюються механізми інформаційної взаємодії між СПФМ та Держфі-нмоніторингом, а саме: створення електронного кабінету з метою визначення структури, форми повідомлень, поданняня/отримання СПФМ інформації необхідної для її обліку, інформації про ФО, що підлягають фінансовому моніторингу [5]. Фактично вказаний наказ акумулює визначені положення в скасованих підзаконних правових актах та більшою мірою деталізує взаємодію на первинному рівні. Однак, вводяться такі дефініції як адміністратор е-кабінету, кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) для юридичних та фізичних осіб, файл - квитанція, технічний адміністратор е-кабінету. Так, для взаємообміну використовуватиметься створений особистий кабінет, що здійснюється за допомогою КЕП суб'єкта, завдяки чому останній має змогу ознайомитися та використовувати шаблони повідомлень, здійснювати їх формування, отримувати доступ до раніше збережених повідомлень та наданої інформації від уповноваженого органу. Функціонування е-кабінету шляхом використання визначених форм для заповнення провадиться завдяки підписанню засобами КЕП. Слід зазначити, що об'єктом інформаційного обміну (взаємодії) є такі повідомлення про: -СПФМ з ідентифікуючими відомостями; - результати обробки інформації про особу; - сформовані ФО;

- взяття або відмову у взятті на облік інформації про ФО; - діяльність пов'язану з ризиками; - відмінності з даними про кінцевих бенефіціарних власників; - рішення/доручення щодо відстежен-ня ФО, а також повідомлення: -запит; - відповідь;

- додаток; - лист; - про результати обробки отриманих відомостей.

Висновки

Таким чином, взаємовідносини між СПФМ та Держфінмонітрингу відіграють важливу роль для реалізації політики щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що проявляється в прямій та опосередкованій формах. В процесі дослідження встановлено, що нормативно - правова база є динамічною та розвивається відповідно до вимог сьогодення й у зв'язку з необхідністю контролю за ФО і протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам національній безпеці України. При виявленні будь-яких правових колізій необхідним є приведення у відповідність норм права та закону з метою ефективної взаємодії між СПФМ та СДФМ.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК:

1. Деякі питання організації фінансового моніторингу : постанова Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 р. № 850 // Відомості Верховної Ради України. 2020. № 850-2020-п.

2. До відома суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Веб - сайт. URL : https://fiu.gov.ua/pages/ dijalnist/funkcional/news/Kopdo-vidoma-sub-jektiv-pervinnogo-finansovogo-monitoringu.html (дата звернення : 19.09.2021).

3. Литвин Н.А. Щодо форм взаємодії між Державною службою фінансового моніторингу України та Національним антикорупційним бюро України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. 2019. Випуск № 39. С. 38 - 41. URL : http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc39/10. pdf (дата звернення : 18.09.2021).

4. Методичні матеріали з питань фінансового моніторингу для субєктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі - продажу нерухомого майна. Київ. 2016. С. 30 - 41.

5. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 25. Ст. 171.

6. Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України : постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. № 537. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 537-2015-п.

7. Про затвердження Порядку електронної взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України : наказ Міністерства фінансів України від 24.11.2015 р. № 1085. Відомості Верховної Ради України. 2015. №z1593-15.

8. Про затвердження Порядку обміну інформацією з питань фінансового моніторингу : наказ Міністерства фінансів України від 04.06.2021 р. №322. Державні сайти України. URL : https://fiu.gov.ua/pages/zakonodavstvo/ akti-derzhavnih-organiv/akti-ministerstva-finansiv/nakaz-ministerstva-finansiv-ukrajini-vid-04-06-2021-322.html (дата звернення : 22.09.2021).

9. Про затвердження Порядку формування облікового ідентифікатора та надання довідки про обліковий ідентифікатор та форми такої довідки : наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2015 р. № 542. Відомості Верховної Ради України. 2015. №z0749-15.

REFERENCES:

1. DeyakipitannyaorganizatsiyifInansovogomonitoringu : postanovaKabinetuMinistrivUkrayinivid 09.09.2020. № 850. VidomostiVerhovnoyiRadiUkrayini. 2020. № 850-2020-p. (inUkrainian).

2. DovidomasubektivpervinnogofInansovogomonitoringu. Veb - sayt. URL : https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/ funkcional/news/Kopdo-vidoma-sub-jektiv-pervinnogo-finansovogo-monitoringu.html (accessed 19 September 2021). (inUkrainian).

3. Litvin, N.A. (2019).SchodoformvzaemodiyimizhDerzhavnoyusluzhboyufInansovogomonitoringuUkrayinitaNatsionalnimantikoruptsiynimbyuroUkrayini. NaukoviyvisnikMizhnarodnogogumanitarnogouniversitetu. Yurisprudentsiya.Vypusk 39. 38 - 41. URL : http://www.vestnik-pravo.mgu.od.ua/archive/juspradenc39/10. pdf (accessed 18 September 2021). (inUkrainian).

4. Metodichnimateriali z pitanfInansovogomonitoringudlyasubektivpidpriemnitskoyidiyalnosti, yakinadayutposerednitskiposlugipidchaszdiysnennyaoperatsIy z kupivli - prodazhuneruhomogomayna. Kiyiv. 2016. (inUkrainian).

5. Prozapobigannyataprotidiyulegalizatsiyi (vidmivannyu) dohodiv, oderzhanihzlochinnimshlyahom, finansuvannyuterorizmutafinansuvannyurozpovsyudzhennyazbroyimasovogoznischennya : ZakonUkrayinivid 06.12.2019 r. № 361-IX. VidomostiVerhovnoyiRadiUkrayini. 2020. 25. St. 171. (inUkrainian).

6. ProzatverdzhennyaPolozhennyaproDerzhavnusluzhbufinansovogomonitoringuUkrayini : postanovaKabinetuMinistrivUkrayinivid 29.07.2015 r. № 537. VidomostiVerhovnoyiRadiUkrayini. 2015. №537-2015-p. (inUkrainian).

7. ProzatverdzhennyaPoryadkuelektronnoyivzaemodіyisubekfivpervinnogofinansovogomonrtoringutaDerzhavnoyisluzhbifinansovogomonrtoringuUkrayini : nakazMosterstvafinanswUkrayinivіd 24.11.2015 r. № 1085. VіdomostіVerhovnoyiRadiUkrayini. 2015. №z1593-15.

8. ProzatverdzhennyaPoryadkuobminuinformacieyu z pitanfinansovogomonitoringu : nakazMinisterstvafinansivUkrayinivid 04.06.2021 r. №322. DerzhavnisajtiUkrayini. URL : https://fiu.gov.ua/pages/zakonodavstvo/ akti-derzhavnih-organiv/akti-ministerstva-finansiv/nakaz-ministerstva-finansiv-ukrajini-vid-04-06-2021-322.html (accessed 22 September 2021). (inUkrainian).

9. ProzatverdzhennyaPoryadkuformuvannyaoblikovogoidentifikatoratanadannyadovidkiprooblikovijidentifikatortaformitakoyidovidki : nakazMinisterstvafinansivUkrayinivid 08.06.2015 r. № 542. VidomostiVerhovnoyiRadiUkrayini. 2015. № z0749-15. (inUkrainian).

Размещено на Allbest.ru