Порівняльна характеристика правового регулювання податку на прибуток підприємств та спрощеної системи оподаткування юридичних осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Порівняльна характеристика правового регулювання податку на прибуток підприємств та спрощеної системи оподаткування юридичних осіб

А.В. Кравзюк, Університет ДФС України

У статті проведено порівняльний аналіз оподаткування юридичних осіб податком на прибуток підприємств та третьої групи спрощеної системи оподаткування. Визначено відмінності між двома системами оподаткування на основі порівняння елементів правового механізму податку на прибуток та єдиного податку. Так, податок на прибуток підприємств має ширше коло платників податків, оскільки його зобов'язані сплачувати не тільки резиденти, а й нерезиденти. При цьому складність зовнішньоекономічних операцій та їх обсяг не дає можливості застосовувати при цьому спрощену звітність. Констатовано, що спрощена система оподаткування, яка сама зазнає ряд трансформацій щороку, все ж не дозволяє повною мірою враховувати особливості діяльності юридичних осіб для розумного їх оподаткування і може бути вигідною для започаткування та ведення дрібного бізнесу із малою диференціацією видів діяльності.

Ключові слова: спрощена система оподаткування, податок на прибуток підприємств, об'єкт оподаткування, юридична особа, прибуток компанії.

А.В. Кравзюк. Сравнительная характеристика правового регулирования налога на прибыль предприятий и упрощенной системы налогообложения юридических лиц

В статье проведен сравнительный анализ налогообложения юридических лиц налогом на прибыль предприятий и на 3 группе упрощенной системы налогообложения. Определены различия между двумя системами налогообложения на основе сравнения элементов правового механизма налога на прибыль и единого налога. Налог на прибыль предприятий имеет широкий круг налогоплательщиков, поскольку его обязаны платить только резиденты но и нерезиденты. При этом сложность внешнеэкономических операций и их объем не позволяет применять при этом упрощенную отчетность. Констатировано, что упрощенная система налогообложения, которая сама испытывает ряд трансформаций ежегодно, все же не позволяет в полной мере учитывать особенности деятельности юридических лиц для разумного их налогообложения и может быть выгодной для начала и ведения малого бизнеса с малой дифференциацией видов деятельности.

Ключевые слова: упрощенная система налогообложения, налог на прибыль предприятий, объект налогообложения, юридическое лицо, прибыль компании.

Постановка проблеми

Метою статті є порівняти правові умови, у яких перебувають юридичні особи-платники податку на прибуток та платники, які обрали спрощену систему оподаткування.

Оподаткування юридичних осіб завжди асоціювалося з податком на прибуток підприємств (далі - Пні II І). Проте не всі юридичні особи є платниками податку на прибуток підприємств, оскільки значна частина малого бізнесу обирає спрощену систему оподаткування. Останній режим оподаткування має ряд особливостей та обмежень, що, на жаль, не запобігає великому бізнесу подрібнюватися і використовувати цю схему для себе. Отже, спрощена система оподаткування для юридичних осіб є єдиною альтернативою оподаткуванню Пні II І. Наявність такого вибору теоретично повинна відображатися в економічній активності та ефективності бізнесу. Але водночас з тим, чи не призводить такий вибір до порушення прав тих суб'єктів, які сплачують Пні II І? Адже економічна вигода для суб'єкта за рахунок перебування на спрощеній системі створює переваги, не обумовлені рівною конкурентною боротьбою, учасники якої презентують кращі якості та організацію для отримання уваги споживача. А досягнення максимального порогу перебування на спрощеній системі оподаткування зі свого боку стає приводом для подрібнення бізнесу, підлаштування звітності під допорогові показники чи сповільнення економічної активності. Отже, для відповіді на поставлене запитання потрібно порівняти обов'язкові елементи обох податків і зробити висновок щодо відмінностей умов оподаткування юридичних осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний обсяг наукових публікацій щодо оподаткування податком на прибуток підприємств обумовлений його складністю та значним обсягом характеристик об'єкта оподаткування, платників цього податку та сфери їх діяльності. Для окреслення проблематики досліджуваного питання було враховано ряд напрацювань вітчизняних учених щодо особливостей Пні II І та спрощеної системи оподаткування, зокрема В. Андрущенка, Л. Воронової, С. Брехова [1], А. Новицького, Ю. Аністратенко, Л. Кемарської, та закордонних науковців і спеціалістів, зокрема Mihir A. Desai [2], D. Dharmapala, M. Bertrand [3], M. Bombardini та ін. Різновекторні погляди учених та практиків щодо оподаткування юридичних осіб податком на прибуток і перспектив існування спрощеної системи оподаткування додатково свідчать про наявність проблем у цій сфері.

Виклад основного матеріалу

оподаткування юридичний особа регулювання

За даними Державної служби статистики, у реєстрі підприємств установ та організацій станом на листопад 2020 року зареєстровано 1,39 млн юридичних осіб, незначна частина з них належить до державних органів, установ та організацій (94,6 тис.) [4]. Також за відкритими даними ДПС на 3 групі спрощеної системи оподаткування наприкінці 2020 року перебувало 605 тис. платників податків (на частку юридичних осіб у цій кількості припадає близько 1/3). Отже, варто зазначити, що понад 15 % юридичних осіб перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Слушним тут є висновок Ю. Аністратенко про те, що зміст оподаткування малого та середнього бізнесу в Україні розкривається через можливість використання двох систем оподаткування (загальної та спрощеної), які визначаються залежно від категорії платника, його правового статусу та зайняття певним видом бізнесу. Ефективність використання кожної системи оподаткування реалізується завдяки можливості платника визначати для себе переваги кожної з них при виборі зайняття бізнесом [5, с. 383].

Спеціальний режим оподаткування, який передбачав полегшення умов діяльності малого бізнесу, було запроваджено 1998 року Указом Президента України, проте сучасна версія цього режиму була запроваджена відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Отже, платники податків продовжили користуватися спрощеною системою обліку та звітності у новому форматі як альтернативою для сплати Пні II І. При цьому правові вимоги до платників, які можуть скористатися спрощеною системою оподаткування, не дозволяють більшій частині юридичних осіб перейти на цей режим оподаткування.

До переваг, що надає спрощена система оподаткування, науковці відносять такі: спрощена процедура і порядок реєстрації платника податку; можливість переходу на сплату єдиного податку з початку будь-якого кварталу; простота нарахування єдиного податку; спрощене ведення обліку, розрахунків, пов'язаних з визначенням сум податків, та відносне спрощення заповнення звітності, зокрема з урахуванням Положень бухгалтерського обліку; збільшення власних оборотних коштів платників за рахунок зменшення сум платежів за податками й зборами, наявність вибору щодо сплати ПДВ [6, с. 244; 7, с. 336].

Водночас обмеження, що стосуються платників єдиного податку, роблять таку систему не актуальною для середнього та великого бізнесу, хоча вітчизняний бізнес неодноразово демонстрував гнучкість щодо оптимізації податкового навантаження за рахунок дрібнення бізнесу за формальною ознакою (Фокстрот, Розетка та ін.). Тут також варто зазначити про неможливість відображення більш складних господарських процесів та операцій, для яких потрібно ведення бухгалтерського обліку та запровадження облікової політики на підприємстві для урахування особливостей його діяльності, що передбачено законодавством.

Зі свого боку зміст Пні IIІ визначається через поняття прибуток, що є абстрактною економічною категорією, за допомогою якої робиться теоретичне обґрунтування того, що економіка зародилася на основі прагнення зрозуміти принципи господарського механізму [8, с. 92]. Отже, юридичне вираження цього податку лежить у площині економічного змісту прибутку, що зі свого боку часто породжує невідповідність між змістом господарських операцій та формально-юридичним вираженням.

Економісти, неодностайні у визначенні змісту поняття прибуток, пропонують такі визначення: прибуток - загальна економічна категорія, яка властива товарно-грошовим відносинам і є частиною доходу конкретної компанії, на яку впливає внутрішнє та зовнішнє середовище і розвиток бізнесу [9, с. 83]; це різниця між доходом від усіх видів діяльності і витратами компанії, що виникли під час отримання цього доходу, здійсненням процесу розширеного відтворення та задоволенням інтересів власників бізнесу, працівників, інвесторів [10, с. 84]. Водночас у положенні про національні стандарти бухгалтерського обліку (Стандарт) 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі - НСБО) прибуток згадується як «сума, на яку дохід перевищує пов'язані з цим витрати», а збиток - як «перевищення суми витрат над сумою доходів, за які ці витрати були понесені» [10].

З теорії відомо, що ПнПП за формою оподаткування є прямим податком, це означає, що він прямо залежить від розміру доходів платника та істотно впливає на діяльність господарюючих суб'єктів. Український учений В. Андрущенко звертає увагу на переважне використання його регулюючого потенціалу у західних державах [11, с. 242]. Регулюючий механізм ПнПП реалізується через диференціацію ставок оподаткування за різними видами діяльності платників і пільгове оподаткування виробництва пріоритетних товарів. Тому в інших країнах не часто можна зустріти такий податковий режим, як спрощена система оподаткування для стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу поза межами корпоративного податку. Для цього застосовуються інші податкові стимули та пільги: спрощена система обліку і звітності; нижчі ставки прибуткового податку; введення спеціальних податкових правил; стимулювання інвестицій в основний капітал; надання податкових канікул для стартапів; стимулювання витрат на дослідження і розробки; використання податків на розрахунковий дохід і мінімальних податків [12, с. 152; 13, с. 266].

У таблиці 1 висвітлено елементи, що характеризують основні відмінності між Пні IIІ та третьою і четвертою групами єдиного податку.

Одразу стає помітним те, що податок на прибуток підприємств має ширше коло платників податків, оскільки його зобов'язані сплачувати не тільки юридичні особи-резиденти, а й нерезиденти. Отже, наявність статусу податкового резидента, що для юридичної особи проявляється у державній реєстрації, є обов'язковою умовою для застосування спрощеної системи оподаткування. Адже мета запровадження спрощеної системи оподаткування та складність зовнішньоекономічних операції і їх обсяг не дають можливості застосовувати при цьому спрощену звітність. Окремою важливою ознакою правового статусу платника єдиного податку є обмеження щодо обсягу доходу та видів діяльності. Крім того, також існує обмеження щодо структури власників, оскільки не може бути платником єдиного податку юридична особа, якщо інша юридична особа володіє часткою у її статутному капіталі 25 % і більше відсотків. Фермерські господарства також мають значні обмеження щодо обсягу землі та доходу від сільськогосподарської діяльності для користування спрощеною системою оподаткування. Раніше також були обмеження щодо кількості працівників, що значно обмежувало можливість перебування на спрощеній системі оподаткування. На нашу думку, такі обмеження щодо платників єдиного податку пояснюються потребою мінімізувати зловживання, пов'язані з маніпуляціями та підлаштуванням під такі вимоги більших платників податків.

Об'єктом оподаткування єдиним податком є весь дохід юридичної особи, за винятком доходів, які не включаються через необхідність при цьому звітувати про сплату податку на прибуток за третіх осіб або отримувати від них доходи, що під час нарахування також оподатковуються Пні II І. Зі свого боку об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств враховує особливості діяльності платника податків та формування прибутку на основі фінансового результату.

Об'єкт оподаткування ПнПП у сучасному визначенні, відповідно до розділу III статті 134 ПКУ, є дохід з джерелом походження з України та за кордоном, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) результату до оподаткування, зазначеного в річній фінансовій звітності компанії, на податкові різниці. Доходом платника єдиного податку - юридичної особи, відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ, визначається будь-який дохід такої особи, отриманий упродовж податкового періоду в грошовій формі (ІІІ група).

Таблиця 1 - Порівняння ПнПП та єдиного податку першої і четвертої груп

Джерело: складено автором.

Під доходами потрібно розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) упродовж звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп. 14.1.54 ст. 14 ПКУ). На сьогодні порядок визначення об'єкта оподаткування під час справляння податку на прибуток, визначений законодавством України, вважається складним [14], а правові норми можуть мати різні тлумачення. Не випадково з'являються ідеї замінити ПнПП, наприклад, на податок на виведений капітал. А податкова оптимізація може привести до того, що окремі платники податків не будуть обкладатися податком на належному рівні, перекладаючи таким способом тягар сплати податку на інших платників податків, адже значну частину податкових надходжень від ПнПП забезпечують усього 0,4 % усіх платників цього податку [15]. Також постійні зміни у системі оподаткування призводять до невідповідності податкової звітності ПКУ та неоднозначних ситуацій і податкових спорів [16].

Основна ставка ПнПП - 18 %, проте, на відміну від єдиного податку, ця ставка застосовується до прибутку, а не до доходу. Крім того, в межах податку на прибуток є інші ставки, які застосовуються до окремих об'єктів оподаткування, видів діяльності та платників податків (нерезидентів) (табл. 1), що робить його застосування більш гнучким. Отже, максимальна сума податку, яку сплатить юридична особа у граничних межах третьої групи спрощеної системи оподаткування, буде 210 тис. грн з ПДВ (3 %) і, відповідно, 350 тис. грн без ПДВ (5 %). При цьому ПнПП не має граничних меж доходу і дає можливість враховувати особливості діяльності та вираховувати збитки попередніх періодів. Для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи застосовується подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 293.3 статті 293 (тобто 6 % з доходу платників ПДВ та 10 % з доходу тих, хто не є платником ПДВ): до суми перевищення граничного рівня річного доходу, визначеного для цієї групи платників у пп. 3 п. 291.4 статті 291 ПКУ; до доходу, отриманого у процесі застосування іншого способу розрахунків, ніж передбачено для платників єдиного податку; до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

У випадку порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування юридична особа повинна буде перейти на загальну систему оподаткування, тобто ПнПП. Такими причинами для вимушеного переходу, відповідно до пп. 298.2.3 ПКУ, для юридичних осіб-платників єдиного податку третьої групи є: перевищення встановленого обсягу доходу; застосування негрошової форми розрахунків; провадження видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку; порушення вимог щодо складу статутного капіталу; наявність податкового боргу «на кожне перше число місяця упродовж двох послідовних кварталів».

Отже, спрощена система оподаткування, яка сама зазнає ряд трансформацій щороку, все ж не дозволяє повною мірою враховувати особливості діяльності юридичних осіб для розумного їх оподаткування і може бути вигідною для започаткування та ведення дрібного бізнесу з малою диференціацією видів діяльності, зокрема ІТ-бізнесу [17]. Тому потрібно і далі удосконалювати правове регулювання податку на прибуток підприємств для реалізації його регулюючого потенціалу та правової визначеності.

Висновки

Значні відмінності у правовому регулювання податку на прибуток підприємств та податку спрощеної системи оподаткування для юридичних осіб призводять до неоднозначного вибору, який створює значний ризик оптимізації оподаткування з одного боку, а з іншого - стимули до розвитку. Водночас правовий статус юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування містить значні обмеження, недотримання яких може призводити до вимушеного переходу на сплату податку на прибуток підприємств. Тому попри складність та недосконалість необхідно надалі розвивати правове регулювання ПнПП з урахуванням його регулюючого потенціалу для малого бізнесу.

Список використаних джерел

1. Протидія агресивному податковому плануванню: світовий досвід та виклики для України: монографія / за заг. ред. С. С. Брехова та В. І. Коротуна. - К.: Алерта, 2017. 344 с.

2. Mihir A. Desai And Dhammika Dharmapala. Revisiting the uneasy case for corporate taxation in an uneasy World. Journal Of The British Academy, 6(S1), 247-284. DOI https://doi. org/10.5871/jba/006s1.247

3. Bertrand M., Bombardini M., Fisman R. & Trebbi F. (2018), `Tax-exempt Lobbying: Corporate Philanthropy as a Tool for Political Influence', working paper 24451, National Bureau of Economic Research, Cambridge, MA.https://doi.org/10.11n/j.1468-0335.2009.00843.x

4. Показники Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). Державна служба статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2020/ks_opfg/arh_ks_opfg_20.htm

5. Аністратенко Ю.І. Правове регулювання оподаткування малого та середнього бізнесу: дис. ... доктора юридичних наук: 12.00.07. Ірпінь: Університет державної фіскальної служби України, 2017. 461 с.

6. Козинець І. Г., Кравченко О. В. спрощена система оподаткування в Україні: переваги та недоліки. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. №9 3. С. 242-245. DOI https:// doi.org/10.32782/2524-0374/2020-3/58

7. Лега О. В. Оподаткування малого бізнесу як напрям розвитку підприємництва.

8. Сучасні технології менеджменту, інформаційне, фінансове та облікове забезпечення розвитку економіки в умовах євроінтеграції: збірник тез доповідей учасників Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, м. Черкаси, 16-17 квітня 2020 року. Черкаси, 2020. С. 333-336.

9. Янок Д. А. Економічний зміст фінансових результатів діяльності підприємств. Економіка АПК.2003. № 11. С. 91-95.

10. Податкова система: навчальний посібник. Андрущенко В. Л., Осмятченко В. О., Ізмайлов Я. О., Тучак Т. В. та ін. - Ірпінь: Університет ДФС України, 2020. 492 с.

11. Кучеркова С. О. Сутність прибутку та методика визначення фінансового результату діяльності підприємств. Економіка АПК. 2005. № 5. С. 78-84.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: положення, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0336-13

13. Голобородько Т. В. Облік та оподаткування суб'єктів малого бізнесу у зарубіжних країнах в умовах застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип. 12 (2). С. 149-154.

14. Кміть В. М., Жук Ю. І., Чеботарь О. А. Зарубіжний досвід податкового стимулювання підприємництва. Східна Європа: економіка, бізнес та управління. Дніпро, 2017. Вип. 3 (08). С. 265-269.

15. Удосконалення податкової системи України в контексті викликів та загроз, спричинених поширенням COVID-19 / за заг. ред. О. Драган, C. Брехова, О. Нагорічної. Ірпінь: НДІ фіскальної політики, 2020. 96 с.

16. Трансформація податку на прибуток підприємств у податок на виведений капітал.

17. Непочатенко О. О., Боровик П. М. Оподаткування прибутку підприємств в Україні. Економіка. Управління. Інновації. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.Ua/UJRN/eui/2018/1/28.

18. Кемарська Л. Г. Розвиток ІТ-сектору в Україні: перспективи та ризики, особливості оподаткування та обліку. Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. 2020). №° 1(1). С. 104-114.

19. Protydiiaahresyvnomupodatkovomuplanuvanniu: svitovyidosvidtavyklykydliaUkrainy: monohrafiia / zazah. red. S. S. Brekhova ta V I. Korotuna. K.: Alerta, 2017. 344 s.

20. Mihir A. Desai And Dhammika Dharmapala. Revisiting the uneasy case for corporate taxation in an uneasy World. Journal Of The British Academy, 6(S1), 247-284. DOI https://doi. org/10.5871/jba/006s1.247

21. Bertrand M., Bombardini M., Fisman R. & Trebbi F. (2018), «Tax-exempt Lobbying: Corporate Philanthropy as a Tool for Political Influence», working paper 24451, National Bureau of Economic Research, Cambridge, MA.https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.2009.00843.x

22. PokaznykyYedynohoderzhavnohoreiestrupidpryiemstvtaorhanizatsiiUkrainy (IeDRPOU). Derzhavnasluzhbastatystyky.URL: http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2020/ks_opfg/arh_ks_opfg_20.htm

23. AnistratenkoYu.I. Pravoverehuliuvanniaopodatkuvanniamalohotaserednohobiznesudysertatsiia... doktorayurydychnykhnauk: 12.00.07. Irpin: Universytet derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy, 2017. 461 s.

24. Kozynets I. H., Kravchenko O. V. sproshchena systema opodatkuvannia v Ukraini: perevahy ta nedoliky. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. 2020. № 3. S. 242-245. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-3/58

25. LehaO. V. Opodatkuvanniamalohobiznesuyaknapriamrozvytkupidpryiemnytstva. Suchasnitekhnolohiimenedzhmentu, informatsiine, finansovetaoblikovezabezpechenniarozvytkuekonomikyvumovakhyevrointehratsii: zbirnyktezdopovideiuchasnykivVseukrainskoinaukovo-praktychnoiinternet-konferentsii, m. Cherkasy, 16-17 kvitnia 2020 roku. Cherkasy, 2020. S. 333-336.

26. Yanok D. A. Ekonomichnyi zmist finansovykh rezultativ diialnosti pidpryiemstv. EkonomikaAPK. 2003. № 11. S. 91-95.

27. Podatkova systema: navchalnyi posibnyk / Andrushchenko V L., Osmiatchenko V O., Izmailov Ya. O., Tuchak T. V ta in. Irpin: Universytet DFS Ukrainy, 2020. 492 s.

28. KucherkovaS. O.Sutnistprybutkutametodykavyznachenniafinansovohorezultatudiialnostipidpryiemstv. Ekonomika APK. 2005. № 5. S. 78-84.

29. Natsionalne polozhennia (standart) bukhhalterskoho obliku 1 «Zahalni vymohy do finansovoi zvitnosti»: polozhennia, zatverdzhene nakazom Ministerstva finansiv Ukrainy vid 07.02.2013 № 73. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0336-13

30. HoloborodkoT. V. Obliktaopodatkuvanniasub'iektivmalohobiznesuuzarubizhnykhkrainakhvumovakhzastosuvanniamizhnarodnykhstandartivfinansovoizvitnosti. Prychornomorski ekonomichni studii. 2016. Vyp. 12 (2). S. 149-154.

31. KmitV. M., ZhukYu. I., ChebotarO. A. Zarubizhnyidosvidpodatkovohostymuliuvanniapidpryiemnytstva. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. Dnipro, 2017. Vyp. 3 (08). S. 265-269.

32. UdoskonalenniapodatkovoisystemyUkrainyvkontekstivyklykivtazahroz, sprychynenykhposhyrenniamCOVID-19 / avtorskyikolektyv, zazah. red. O. Drahan, Brekhova, O. Nahorichnoi. Irpin: NDI fiskalnoi polityky, 2020. 96 s. URL: http://ir.nusta. edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5593/1/4991_IR.pdf

33. Transformatsiia podatku na prybutok pidpryiemstv u podatok na vyvedenyi kapital. URL: http://www.radaprogram.org/sites/default/files/infocenter/piblications/corporat e_income_tax_ transformation_into_distributed_profit_tax_1.pdf

34. NepochatenkoO. O. BorovykP. M. OpodatkuvanniaprybutkupidpryiemstvvUkraini. Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, Vyp. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui/2018/1/28

35. KemarskaL. H. RozvytokIT-sektoruvUkraini: perspektyvytaryzyky, osoblyvostiopodatkuvanniataobliku. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. 2020. Vyp. 1(1). S. 104-114. DOI https://doi.org/10.31319/2709-2879.2020iss1(1). 219906pp104-114

А.V. Kravzyuk. Comparative analysis of legal regulation of corporate income tax and the simplified system of taxation of legal entities

Taxation of legal entities has always been associated with corporate income tax (CIT). However, not all legal entities are corporate income taxpayers, as many small businesses opt for a simplified taxation system. The latter tax regime has a number of features and limitations, which unfortunately does not prevent big business from dividing into small ones and use this scheme for themselves. Thus, a simplified system of taxation for legal entities is the only alternative to CIT. The existence of such a choice should theoretically be reflected in economic activity and business efficiency. But at the same time, does not such a choice lead to a violation of the rights of those entities that pay CIT? After all, the economic benefit for the entity on a simplified system creates advantages that are not due to equal competition, the participants of which should present the best qualities and organization to get the attention of the consumer. And achieving the maximum threshold of being on the simplified taxation system, in turn, becomes a reason to divide business into small ones, adjust reporting to sub-threshold indicators, or slow down economic activity. To answer this question, the article compares the legal conditions in which legal entities are payers of income tax and taxpayers who have chosen a simplified system of taxation.

It is immediately obvious that the corporate income tax has a wider range of taxpayers, as it is payed not only by residents but also by non-residents. At the same time, the complexity of foreign trade transactions and their volume does not allow the use of simplified reporting. The object of taxation of the single tax is the entire income of the legal entity, except for income that is not included due to the need to report on the payment of income tax for third parties or receive income from them which is also taxed by CIT. Accordingly, the object of corporate income tax takes into account the specifics of the taxpayer and the formation of profits based on financial results. Thus, the simplified taxation system, which itself undergoes a number of transformations each year, still does not fully take into account the specifics of legal entities for reasonable taxation and can be beneficial for starting and running a small business with little differentiation of spheres of activity. Therefore, it is necessary to further improve the legal regulation of corporate income tax to implement its regulatory potential and legal certainty.

Key words: simplified taxation system, corporate income tax, object of taxation, legal entity, company profit.

Размещено на Allbest.ru