Правове регулювання віртуальних активів в Україні

Аналіз міжнародної практики врегулювання обігу та використання віртуальних активів. Сучасні підходи до визначення Bіtcоіn: віртуальна валюта, грошовий сурогат, нематеріальна цінність, віртуальний товар. Основні власні функції і під функції грошей.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.10.2021
Размер файла 18,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правове регулювання віртуальних активів в Україні

Панфілов О.Є., к.ю.н., доцент; Сідор М.І., к.ю.н., доцент кафедри адміністративного і фінансового права, Національний університет «Одеська юридична академія»

У статті визначено стан правового регулювання віртуальних активів в Україні. Встановлено, що криптовалюта не підпадає під визначення категорії «національна валюта» чи «іноземна валюта» та, відповідно, не є засобом платежу в розумінні чинного законодавства України. Для того, щоб набути статусу валюти, вона має отримати еквівалент у грошових одиницях, номінованих у гривні або одиницях іноземних держав, та (або) банківських металах. Превалюючим є визначення криптовалюти як різновиду нерегульованих цифрових грошей, які створюються і зазвичай контролюються їхніми розроблювачами, використовуються і приймаються членами віртуального співтовариства.

З'ясовано, що в Україні вибрано підхід, який полягає у використанні терміна «віртуальний актив» замість терміна «криптовалюта». Вказана теза обґрунтовується положеннями чинних нормативно-правових актів, якими віртуальний актив визначено як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Тобто в такому трактуванні віртуальний актив належить конкретному суб'єктові, але не має матеріального вираження, одночасно його може бути оцінено в грошовому еквіваленті.

Проаналізовано міжнародну практику врегулювання обігу та використання віртуальних активів. Визначено, що нині існують такі підходи до визначення Bіtcоіn: віртуальна валюта, грошовий сурогат, нематеріальна цінність, віртуальний товар.

Звернуто увагу на те, що функціонування віртуальних активів є викликом для забезпечення належного фінансово-правового регулювання як на національному, так і міжнародному рівнях. Завданням фінансового права є адекватне сприйняття викликів сучасності та створення відповідних правових конструкцій. При цьому ознаки такої віртуальної валюти мають бути юридично оформлені для вирішення таких проблем, як абстрактний характер, нестабільність курсу, визначення вартості (цінності) попитом і пропозицією, а також довірою до системи, відсутністю механізмів захисту через неможливість відміни транзакцій із біткоінами тощо.

Ключові слова: віртуальний актив, криптовалюта, правове регулювання, міжнародний досвід, фінансове право.

Legal regulation of virtual assets in Ukraine

The article defines the state of legal regulation of virtual assets in Ukraine. It is established that cryptocurrency does not fall under the definition of the category of national currency or foreign currency, and accordingly is not a means of payment within the meaning of current legislation of Ukraine. In order to acquire the status of a currency, it must receive the equivalent in monetary units denominated in hryvnia, or foreign countries and (or) bank metals. The prevailing definition of cryptocurrency is a type of unregulated digital money that is created and usually controlled by their developers, used and accepted by members of the virtual community.

It was found that the approach, which consists in using the term “virtual asset” instead of the term “cryptocurrency” is chosen in Ukraine. This thesis is substantiated by the provisions of current regulations, which define a virtual asset as a digital expression of value, which can be traded in digital format or transferred and which can be used for payment or investment purposes. That is, in this interpretation, a virtual asset belongs to a specific entity, but has no material expression, at the same time it can be valued in monetary equivalent.

The international practice of regulating the circulation and use of virtual assets is analyzed. It is determined that currently there are the following approaches to the definition of Bitcoin: as a virtual currency, as a monetary surrogate, as intangible value, as a virtual commodity.

Attention is paid to the fact that the functioning of virtual assets is a challenge to ensure proper financial and legal regulation at both national and international levels. The task of financial law is to adequately perceive the challenges of modernity and create appropriate legal structures. At the same time, the features of such a virtual currency should be legalized to solve such problems as: abstract nature, exchange rate instability, determining the value of supply and demand, and also confidence in the system, lack of protection mechanisms due to the impossibility of canceling transactions with bitcoins.

Key words: virtual asset, cryptocurrency, legal regulation, international experience, financial law.

bіtcоіn віртуальний валюта гроші

Розвиток фінансових технологій в усьому світі зумовлює новий етап цифрової трансформації суспільних відносин. Ще кілька років тому криптовалюти та блокчейн здавались новітньою забаганкою, але з початком законодавчого врегулювання цих інструментів фінансового права стало зрозумілим, що вказана сфера є провідним напрямом реформування фінансових відносин загалом. Разом із тим на теоретичному рівні виникає потреба опрацювати такі аспекти використання віртуальних активів, як впровадження в законодавство України нових понять та категорій, прийняття законодавчих актів щодо регулювання правового статусу та обігу віртуальних активів, формування правової позиції щодо «майнерів» та смарт- контрактів у вітчизняному законодавстві, врегулювання процедури проведення ІСО та окреслення правового статусу «токенів».

На жаль, проблематика віртуальних активів суттєво не висвітлена в науковій літературі. Єдиним комплексним дослідженням станом на теперішній час є праця М.П. Кучерявенко, А.А. Кудь та Є.М. Смичок «Цифрові активи та їх правове регулювання у світлі розвитку технології блокчейн», що опосередковує актуальність цього дослідження.

Метою статті є визначення стану правового регулювання віртуальних активів в Україні.

Виклад основного змісту

Загалом віртуальна валюта - це один із видів нерегульованих цифрових грошей, які створюються і контролюються їхніми розроблювачами, використовуються й приймаються серед членів віртуального співтовариства. Метою функціонування криптовалют є створення незалежної від регулювання альтернативної платформи, в якій перекази, порівняно з альтернативними напрямами, здійснюються швидше та з мінімальними транзакційними витратами, а також немає потреби зазначати персональні дані.

Порівняно недавня поява віртуальних валют як можливої альтернативи наявним електронним грошам особливо відчутно хвилює не тільки економічну спільноту, але й пересічних громадян - активних користувачів сучасних фінансових послуг в умовах функціонування глобальної мережі Інтернет. Віртуальні валюти є нематеріальними засобами, що генеруються на основі математичних алгоритмів, серед яких найбільш популярною є Bitcoin, однак є й інші аналоги, такі як Litecoint, Ripple, OneCoint [1, c. 12].

Найвідомішою криптовалютою є Bitcoin як система, що спирається на децентралізовану однорангову мережу, яка функціонує без централізованої розрахункової палати або іншого посередника. Біткоіни можна отримати кількома шляхами, одним із яких є придбання їх на спеціальних платформах за інші валюти, шляхом обміну готівкових коштів чи шляхом «майнингу» (від англ. «mining» - добувати). Bitcoin був створений у 2009 р. як альтернатива фіатним грошам невідомим програмістом із псевдонімом Сатоші Накамото. Bitcoin не має централізованого управління та емітентів. Транзакції із цифровим підписом між двома вузлами передаються до всіх вузлів peer-to-peer мережі, а самі дані про переміщення коштів зберігаються в розподіленій базі даних. Для запобігання змоги витрачати чужих грошей або використовувати свої кошти двічі використовуються криптографічні методи.

Мережа Bitcoin не контролюється якою-небудь установою, подібно до Центральному Банку країни, вона контролює рух електронних грошей та грошових знаків. Кожен комп'ютер, що бере участь у «майнингу» біткоінів та обробці транзакцій, є частиною цієї мережі. На відміну від звичайних грошей, які можна емітувати шляхом збільшення грошової маси, система Bitcoin розроблена таким чином, щоб максимальна кількість біткоін-монет була обмежена.

Варто розуміти, що біткоіни є не електронними грошима, а тільки віртуальними валютами. Поява криптовалют зумовлює переосмислення функцій грошей.

Являючи собою еквівалентну вартість, гроші тим самим уже вимірюють вартість товару в обміні. Тому, насамперед, вони виконують функцію міри вартості. її здійснення отримує прояв у категорії «ціни» як грошового вираження товарів. «Вартість» представлена в грошовій одиниці, виступає як масштаб цін. коли роль грошей виконували благородні метали, масштаб цін визначався через золотий вміст грошової одиниці. Але після певної еволюції питання більшість вчених вважає, що нині гроші виконують такі основні власні функції і підфункції:

1) міра вартості: засіб вираження вартості; засіб представлення одиниці вартості;

2) засіб обігу: купівельний засіб; засіб платежу;

3) засіб нагромадження: засіб заощадження; засіб збереження вартості [2, с. 490].

Відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» до валютних цінностей зараховано:

- національну валюту (гривню), включаючи грошові знаки грошової одиниці україни - гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам'ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території україни, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні; електронні гроші, номіновані в гривні;

- іноземну валюту (при цьому іноземною валютою є грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; електронні гроші, номіновані в грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах);

- банківські метали [3].

Таким чином, криптовалюта не підпадає під визначення категорії «національна валюта» чи «іноземна валюта» та, відповідно, не є засобом платежу в розумінні чинного законодавства україни. для того, щоб набути статусу валюти, вона має отримати еквівалент у грошових одиницях, номінованих у гривні, або іноземних держав та (або) банківських металах. Крім того, Національний банк України (далі - НБУ) розглядає криптовалюту як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу [4].

У 2017 р. зафіксовано спроби впорядкування відносин, які пов'язані з використанням віртуальних активів. Так, у вказаний період було зареєстровано два законопроєкти: 1) «Про обіг криптовалюти в Україні» (за співавторством народних депутатів І.О. Єфремової, Л.Л. Денісової, І.О. Котвіцького, І.П. Рибака, С.М. Войцеховської), яким криптовалюту визначено як програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об'єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн як облікові одиниці поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду) [5]; 2) «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» (ініціатором є народний депутат С.В. Рибалко), яким криптовалюта визначається як децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений у цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку. Крім того, у цьому законопроєкті зазначено, що криптовалюта для цілей правового регулювання вважається фінансовим активом [6].

У 2020 р. було запропоновано проєкт Закону України «Про віртуальні активи», в якому немає визначення поняття «криптовалюта» та розмежування видів цифрових активів. Також вбачається невдалим визначення єдиним регулюючим органом у цій сфері Міністерство цифрової трансформації України [7].

Твердження, що криптовалюта - це різновид нерегульо- ваних цифрових грошей, які створюються і контролюються їхніми розроблювачами, використовуються і приймаються членами віртуального співтовариства, не є усталеним. Як наслідок, в Україні вибрано підхід, який полягає у використанні терміна «віртуальний актив» замість неоднозначного терміна «криптовалюта». Вказана теза обґрунтовується положеннями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким встановлено, що віртуальний актив - це цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей [8]. Тобто в такому трактуванні віртуальний актив належить конкретному суб'єктові, але не має матеріального вираження, одночасно його може бути оцінено в грошовому еквіваленті.

Видається доцільним звернути увагу на міжнародну практику врегулювання віртуальних активів та крип- товалюти як її різновиду. З цього приводу у країнах ЄС склалася різна практика щодо юридизації криптовалюти. Законодавство ЕС розуміє нині під Bitcoin цифрове вираження вартості, яке не підтверджене центральним банком чи державним органом, не прив'язане до юридично фіксованих валютних курсів та яке може використовуватися як засіб обміну для купівлі товарів й послуг, їх передачі та зберігання та може придбаватися в електронному виді. При цьому обмін традиційних валют на одиницю Bitcoin не створює базу оподаткування ПДВ. Європейський Суд у своєму рішенні у справі Skatteverket v. David Hedqvist (C-264/14) постановив застосовувати до суб'єктів, які займаються обміном національних валют на віртуальну криптовалюту Bitcoin, звільнення від ПДВ.

В Ізраїлі Bitcoin не відповідає ні юридичному визначенню валюти, ні фінансовому забезпеченню, ні оподатковуваному активу. У процесі продажу такого товару продавець щоразу має сплатити податок на приріст капіталу. Народний банк Китаю розцінює Bitcoin як віртуальний товар, а не валюту, а його продаж може обкладатися податком на додану вартість. Подібний підхід в Японії, де Bitcoin визнається цінністю, тотожною активу (asset-like values) та також оподатковується японським аналогом ПДВ [9]. А у Відні (Австрія) вже відкритий перший у світі Bitcoin-shop [10].

Останнім часом у США зробили значні кроки для введення в законодавство понять «криптовалюта», «блокчейн» та «смарт-контракт». Наприклад, у штаті Вайоминг 31 січня 2019 р було прийнято законодавчий акт, який прирівнює криптовалюту до грошей [11]. Закон штату «Про цифрові активи» поділяє ці визначення на три категорії: цифрові споживчі активи, цифрові цінні папери та віртуальні валюти. Кожна категорія має свій докладний опис. Будь-який криптоактив, що відповідає критеріям цих трьох категорій, класифікується як «нематеріальне особисте майно». При цьому кріптоактиви регулюються так само, як фіатні гроші. Банки можуть виконувати функції кваліфікованих кастодіанів цифрових активів відповідно до правил, встановлених Комісією з цінних паперів і бірж США. Цікавим для правозастосовчої практики в нашій державі є визначення віртуальної валюти в зазначеному законі, яке вживається через поняття «цифровий актив», та робиться наголос, що цей актив не є визначеним законним платіжним засобом урядом США.

Штат Каліфорнія першим дозволив використовувати криптовалюту, прийнявши Assembly Bill 129. Цей закон дозволяє будь-якій корпорації, асоціації чи фізичній особі брати участь в обороті грошей, відмінних від законних платіжних систем. Але проблема полягає в тому, що Assembly Bill 129 не врегульовує введення криптовалютного бізнесу. У Нью-Йорку цю проблему вирішено шляхом законодавчого закріплення у New York Codes, Rules and Regulations Департаментом фінансових послуг Bitlicense - ліцензії на введення криптовалютного бізнесу. Тобто єдиної практики до теперішнього часу також не вироблено [12].

Досвід Білорусії щодо нормативного врегулювання використання віртуальних активів також досить позитивний. Так, 21 грудня 2017 р. було підписано декрет № 8 «Про розвиток цифрової економіки», в якому визначено, що у республіці створюється офшорна зона до 2049 р. для операцій із криптоактивами на базі Парку високих технологій (екстериторіальний технопарк, який створено ще в 2005 р.). Цікавим є визначення криптова- люти як біткоіну, іншого цифрового знаку (токену), який використовується в міжнародному обороті як універсальний засіб обміну, який наведено в Додатку № 1 [13]. Це визначення не є комплексним у зв'язку з тим, що криптовалютою може бути не тільки біткоін.

Таким чином, нині є такі підходи до визначення Вitсоіn: віртуальна валюта, грошовий сурогат, нематеріальна цінність, віртуальний товар.

Дослідження, проведене ESMA та Європейським банківським управлінням ЕВА, поряд із широким переліком переваг віртуальних активів/криптовалют виділяє більш суттєві недоліки. Однією з таких проблем є абстрактний характер криптовалют, що створює проблеми для правового регулювання, адже, як і будь-яку форму грошових цінностей - готівку, електронні гроші, кредитні карти тощо, - криптовалюти також можна використати як у законних, так і у незаконних цілях [14]. Підвищує ризик використання біткоіну і нестабільність його курсу. Криптовалюта не прив'язана до жодної з реальних валют. Її вартість (цінність) визначається попитом і пропозицією, а також довірою до системи. Оскільки жодна транзакція з біткоінами не підлягає скасуванню, користувачі, які виявилися жертвами шахрайства або підозрюють це, позбавлені будь-яких правових засобів захисту. Можна стверджувати, що нині споживачі стоять перед вибором плати підвищених комісійних за послуги, що забезпечують повергнення коштів у разі шахрайства, або нижчих - за сервіс, що передбачає мінімальний рівень правового захисту або взагалі його не забезпечує.

Висновки

Загалом функціонування віртуальних активів є викликом для забезпечення належного фінансово- правового регулювання як на національному, так і міжнародному рівнях. Завданням фінансового права є адекватне сприйняття викликів сучасності та створення відповідних правових конструкцій. При цьому ознаки такої фіктивної валюти мають бути юридично оформлені. Встановлено, що криптовалюта не підпадає під визначення категорії «національна валюта» чи «іноземна валюта» та, відповідно, не є засобом платежу в розумінні чинного законодавства України. Як наслідок, в Україні вибрано підхід, який полягає у використанні терміна «віртуальний актив» замість неоднозначного терміна «криптовалюта». Віртуальний актив є цифровим вираженням вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Таким чином, віртуальний актив належить конкретному суб'єктові, але не має матеріального вираження, одночасно його може бути оцінено в грошовому еквіваленті.

Література

1. Бачо Р.Й. Державне регулювання ринків фінансових послуг в умовах функціонування віртуальних валют (криптовалют). Бізнес Інформ. 2015. № 11. С. 12.

2. Предборський В.А. Економічна теорія. Київ : Кондор, 2003. 492 с

3. Про валюту і валютні операції : Закон України від 21.06.2018 р. № 2473-VNL Відомості Верховної Ради України. 2018. № 30. Ст. 239.

4. Роз'яснення щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Вitсоіn.

5. Про обіг криптовалюти в Україні : законопроєкт № 7183.

6. Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні : законопроєкт № 7183-1.

7. Про віртуальні активи: законопроєкт № 3637.

8. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення : Закон України від 06.12.2019 р. № 361-ІХ.

9. Virual pоses acrountfog dNemma for Japan's early adоpters.

10. Erster Bіtcоіn-Shоp іп Wfon erцffnet

11. Про цифрові активи: Закон Штату Вайомінг від 31.01.2019 р.

12. Криптовалюта: її правовий режим, проблеми застосування.

13. О развитии цифровой економики : Декрет Президента Республики Беларусь № 8 от 21 декабря 2017 года.

14. Геращенко А. Правовое регулирование крипто валютного бизнеса.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та економічна сутність грошей, їх основні функції та особливості використання в сучасному світі. Еволюція грошей від стародавніх часів до сьогодення. Структура, елементи грошових систем. Зміст, значення закону грошового обігу, сфери використання.

    контрольная работа [30,9 K], добавлен 03.01.2011

  • Характеристика законів грошового обігу. Пропозиція грошей та чинники її впливу. Формування пропозиції грошей Центральним банком України. Комерційні банки у створенні нових грошей. Державне регулювання та функції НБУ у регулюванні грошового ринку.

    курсовая работа [2,0 M], добавлен 11.05.2015

  • Теоретичні аспекти організації грошового обігу в Україні. Регламентація основних принципів організації грошового обігу. Види та функції грошей. Грошові агрегати. Модель пропозиції грошей та попит на гроші. Ефекти доходів, цін та процентних ставок.

    курсовая работа [378,3 K], добавлен 23.07.2010

  • Функції грошей як засобу обігу та особливого товару, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Історія виникнення грошей. Особливості функціонування грошової системи. Сутність закону грошового обігу. Гривня - національна валюта України.

    презентация [10,2 M], добавлен 19.02.2013

  • Еволюція форм вартості. Види грошей та їх розвиток. Сутність грошей та їх роль в економіці. Функції грошей. Поняття грошового обігу та його види. Закон грошового обігу. Грошова маса та грошові агрегати. Проблеми стабілізації грошової системи.

    курсовая работа [73,5 K], добавлен 19.10.2002

  • Грошовий обіг як об’єкт фінансово-правового регулювання. Правові засади організації безготівкового грошового обігу. Проблеми правового закріплення елементів та структури грошової системи. Роль Національного банку України у регулюванні грошового обігу.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.09.2016

  • Визначення сутності грошей через їх функції. Гіпотеза власної вартості неметалевих грошей. Міра вартості як економічна функція грошей. Гроші як одиниця рахунку, як засіб обігу та платежу, як засіб нагромадження і заощадження. Функція світових грошей.

    контрольная работа [67,9 K], добавлен 03.03.2010

  • Природа електронних грошей і загальні схеми їх обігу. Систематизація міжнародного досвіду правового регулювання електронних грошей та визначення подальших перспектив запровадження їх в Україні як нового платіжного засобу для здійснення масових платежів.

    курсовая работа [754,1 K], добавлен 20.08.2011

  • Сутність та специфіка функціонування грошового ринку. Особливості монетарного обігу. Грошовий ринок як самостійне явище. Попит на гроші як одне з ключових і найскладніших явищ економічної теорії. Суть пропозиції грошей та її макроекономічні функції.

    реферат [449,8 K], добавлен 30.01.2015

  • Поняття та соціально-економічне значення грошового обігу. Система показників грошового обігу. Статистичне вивчення маси грошей в обігу, швидкості обігу грошової маси. Статистичне прогнозування касових оборотів. Аналіз емісії грошей і інфляції.

    реферат [46,1 K], добавлен 18.10.2002

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.