Аналіз інвестиційної привабливості підприємства ТОВ "Комфі Трейд"
Організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз структури грошових надходжень, показників рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Характеристика стану інвестицій в необоротні активи. Напрями удосконалення фінансового управління.
| Рубрика | Финансы, деньги и налоги |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.10.2018 |
| Размер файла | 396,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Техногенна небезпека - стан, внутрішньо властивій технічній системі, промисловому або транспортному об'єкту, реалізоване у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і навколишнє середовище при його виникненні, або у вигляді прямого або непрямого збитку для людини і навколишнього середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.
Аварія - порушення технологічних процесів на виробництві, ушкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів, що приводить до викиду ХНР в атмосферу в кількостях, які можуть викликати масова поразка людей і тварин.
Аварійно хімічно небезпечна речовина (ХНР) - небезпечна хімічна речовина, застосовувана в промисловості і сільському господарстві, при аварійному викиді (розливі) який може відбутися зараження навколишнього середовища у вражаючий живий організм концентраціях (токсодозах).
Аварійно хімічно небезпечна речовина інгаляційної дії - аварійно хімічно небезпечна речовина, при викиді (розливі) який може відбутися масова поразка людей інгаляційним шляхом.
Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, прямий або опосередкований вплив якого на організм людини може викликати гострі і хронічні захворювання людей або їхня загибель.
Гранично допустима концентрація робочої зони (ГДКРЗ) - це така концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони, що при щоденній роботі протягом 8 годин, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не може викликати захворювання або відхилення в стані здоров'я, що виявляють сучасними методами досліджень, у процесі роботи або віддалених строків життя дійсних і наступних поколінь.
Токсодоза - це величина, рівна кількості токсичної речовини, що надходить в організм, віднесеному до маси його тіла.
Гранично допустима токсодоза - така доза (концентрація), при якій симптоми отруєння ще не наступають.
Середня гранична (токсодоза РС50) - доза, що викликає початкові симптоми отруєння ХНР в 50 % уражених;
Середня вивідна (токсодоза ІС50) - доза, що приводить до втрати працездатності в 50 % уражених;
Середня смертельна (токсодоза LC50) - доза, що приводить до загибелі 50% людей або тварин при 2 - 4 годинній інгаляційній дії.
Хімічне зараження - поширення небезпечних хімічних речовин у навколишньому природному середовищі в концентраціях або кількостях, що створюють загрозу для людей, сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.
Осередок хімічної поразки - територія, у межах якої в результаті впливу небезпечних хімічних речовин відбулися масові поразки людей, сільськогосподарських тварин і рослин.
Зона хімічного зараження - територія або акваторія, у межах якої поширені або куди привнесені небезпечні хімічні речовини в концентраціях або кількостях, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин протягом певного часу.
Глибина зараження - максимальна довжина відповідної площі зараження за границями місця аварії.
Глибина поширення - максимальна довжина зони поширення первинної або вторинної хмари ХНР.
Тривалість хімічного зараження - час випару ХНР, на продовженні якого існує небезпека поразки людей.
Первинна хмара - хмара ХНР, що утвориться в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини ХНР з ємності при її руйнуванні.
Вторинна хмара - хмара ХНР, що утвориться в результаті випару речовини, що розлилося, з поверхні, що підстилає.
Еквівалентна кількість ХНР - така кількість хлору, масштаб якого при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості атмосфери кількістю ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.
Площа зони фактичного зараження ХНР - площа території, зараженої ХНР у небезпечні для життя межах.
Площа зони можливого зараження ХНР - площа території, у межах якої під впливом зміни напрямку вітри може переміщатися хмару ХНР.
5.3 Прогнозування та оцінка хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом ХНР і розробка комплексу заходів щодо захисту персоналу та відвідувачів ТОВ «Комфі-Трейд»
Вихідні данні. Прогнозування оцінки хімічної обстановки у даній роботі виконано за методикою на прикладі гіпотетичної аварії.
На хімічно небезпечному об'єкті 15 липня в 2.15 ночі сталося руйнування обвалованої місткості (висота обвалування - 3,2 м) об'ємом 1000 м3, яка містила водень хлористий, з нормативним коефіцієнтом заповнення резервуару - 0,83. На відстані 16 км від місця аварії починається житлова забудова площею 7 км2, з щільністю населення 2500 чол/км2. На цій території знаходиться об'єкт господарської діяльності - ТОВ «Комфі-Трейд»
У момент аварії температура повітря складала 20 0С; швидкість вітру - 3 м/с (напрям у бік житлового масиву); хмарність відсутня .
Необхідно:
1. Оцінити хімічну обстановку в житловому районі через 2 години після аварії, якщо прийняти, що уся забудова знаходиться в зоні зараження. Населення не оповіщене про подію.
2. Розробити комплекс заходів з захисту персоналу об'єкту господарської діяльності ТОВ «Комфі-Трейд»
Характеристика небезпечної хімічної речовини - водень хлористий. Хлористий водень, Hcl, за звичайних умов безбарвний газ з різким запахом; на повітрі при поглинанні вологи утворює туман, що є найдрібнішими крапельками соляної кислоти . Х. ст -- стійке з'єднання; при 1800°c він диссоціює на Cl 2 і H 2 лише в незначній мірі. Хімічно у відсутність H 2 O Х. ст малоактивне, в газоподібному вигляді не реагує з вуглецем, фосфором, сіркою, залізом. При нагріванні з киснем до 400--500°c в присутності каталізатора Cucl 2 Х. ст окислюється до хлору: 4hcl + O 2 = 2Н 2 Про + 2Cl2. З лужними металами, алюмінієм і магнієм реагує з виділенням водню, особливо легко при нагріванні, наприклад: 2al + 6hcl = 2alcl 3 + 3Н 2 . З аміаком взаємодіє з утворенням диму -- твердих часток хлориду амонія Nh 4 Cl. У присутності каталізаторів приєднується до ненасичених органічних з'єднанням, наприклад: C 2 H 4 + Hcl ® C 2 H 5 Cl.
Хлористий водень є надзвичайно отруйним. До організму він потрапляє через органи дихання, не подразнюючи при цьому слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Миш'яковистий водень є гемолітичною отрутою, виражена дія якої проявляється вже через 2 - 3 години після контакту з ним. Вдихання хлороводню може призвести докашлю,задухи,запаленняносу,горла, і верхніх дихальних шляхів, а у важких випадках,набряк легенів, порушення роботікровоносної системи, і навітьсмерть.
Розрахунок глибини і площі зони зараження, тривалість вражаючої дії воденю хлористого і часу підходу зараженого повітря до житлового масиву, на якому знаходиться ТОВ «Комфі-Трейд»
1. За таблицею 5.1 визначаємо ступінь вертикальної стійкості атмосфери при швидкості вітру 3 м/с, ясній погоді і часу 2.15 години ночі.
Таблиця 5.1 Визначення ступеню вертикальної стійкості атмосфери за прогнозом погоди
|
Швидкість вітри, м/с |
Ніч |
Ранок |
День |
Вечір |
|||||
|
Ясно мінлива хмарність |
суцільна хмарність |
Ясно мінлива хмарність |
суцільна хмарність |
Ясно мінлива хмарність |
суцільна хмарність |
Ясно мінлива хмарність |
суцільна хмарність |
||
|
< 2 |
ін |
із |
із (ін) |
із |
к (із) |
із |
ін |
із |
|
|
2-3,9 |
ін |
із |
із (ін) |
із |
із |
із |
із (ін) |
із |
|
|
> 4 |
із |
із |
із |
із |
із |
із |
із |
із |
Після аналізу таблиці 5.1, ми визначили, що ступінь вертикальної стійкості атмосфери - інверсія.
2. Визначимо масу розлитого хлористого водню за формулою 5.1:
(5.1)
Де Vx - об'єм резервуару (Vx = 1000 м3);
d - щільність зрідженого хлористого водню (d = 1,191 т/м3 за таблицею 5.2);
n - нормативний коефіцієнт заповнення резервуару (n = 0,83).
3. За формулою 5.2 визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Qe1 = К1К3К5К7 Q0(5.2)
За таблицею 5.2 знаходимо коефіцієнти К1 = 0,28; К3 = 0,3; К7 = 1/1.
Коефіцієнт К5 при інверсії дорівнює 1.
4. За рівнянням (5.3) визначаємо тривалість вражаючої дії (час випару) водню хлористого:
Таблиця 5.2 Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
|
ХНР |
Щільність ХНР, т/м3 |
Темпер. кипін., 0С |
Порог. Токсодоза ((мг·хв)/л |
Значення допоміжних коефіцієнтів |
|||||||||
|
К1 |
К2 |
К3 |
К7 для температури повітря (0С) |
||||||||||
|
газ |
рід. |
-40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
|||||||
|
Водень хлористий |
0,0016 |
1,191 |
-85,1 |
2 |
0,28 |
0,037 |
0,3 |
0,4/1 |
0,6/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
(5.3)
Товщина шару рідини при розливі в піддон рівна h = H - 0,2.
Коефіцієнти: К2 = 0,037 (таблиця 5.2); К4 = 1,67 при швидкості вітру 3 м/с (таблиця 5.3).
Таблиця 5.3 Значення коефіцієнту К4 залежно від швидкості вітру
|
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
|
|
К4 |
1 |
1,33 |
1,67 |
2,0 |
2,34 |
2,67 |
3,0 |
3,34 |
3,67 |
4,0 |
5,68 |
5. З формули (5.4) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
(5.4)
Коефіцієнти К1, К2, К3, К4, К5 такі ж як і у формулах (5.2) і (5.3).
Коефіцієнт К6 залежить від годин після аварії N та після розрахунку Т.
Коефіцієнт К7 = 1/1 (таблиця 5.2) для вторинної хмари.
.
6. За таблицею 5.4 знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари.
Для Qe1 = 83 т глибина зони зараження знаходиться методом інтерполяції:
Таблиця 5.4 Глибина зони зараження (км)
|
Швидкість вітру, м/с |
Еквівалентна кількість ХНР, т |
|||||||||
|
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
500 |
700 |
1000 |
2000 |
||
|
1 і менш |
38,13 |
52,67 |
65,23 |
81,91 |
166 |
231 |
288 |
363 |
572 |
|
|
2 |
21,02 |
28,73 |
35,35 |
44,09 |
87,79 |
121 |
150 |
189 |
295 |
|
|
3 |
15,18 |
20,59 |
25,21 |
31,30 |
61,47 |
84,50 |
104 |
130 |
202 |
7. Для вторинної хмари для Qe2 = 6,43 т глибина зони зараження визначається за таблицею 5.5 і інтерполяцією.
Таблиця 5.5 Глибина зони зараження (км)
|
Швидкість вітру, м/с |
Еквівалентна кількість ХНР, т |
|||||||||
|
0,01 |
0,05 |
0,1 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
||
|
1 і менш |
0,38 |
0,85 |
1,25 |
3,16 |
4,75 |
9,18 |
12,53 |
19,20 |
29,56 |
|
|
2 |
0,26 |
0,59 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,20 |
10,83 |
16,44 |
|
|
3 |
0,22 |
0,48 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,94 |
8. Розраховуємо повну глибину зони зараження (формула (5.5)):
(5.5)
9. За допомогою формули (5.6) та таблиці 5.6, визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас:
(5.6)
Таблиця 5.6 Швидкість (км/год) перенесення переднього фронту хмари зараженого повітря залежно від швидкості вітру
|
Стан атмосфери (ступінь вертикальної стійкості) |
Швидкість вітру, м/с |
|||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
||
|
Інверсія |
5 |
10 |
16 |
21 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
10. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною Г = 30,89 км як мінімальна з Г і Гп.
11. Розраховуємо площу зони можливого зараження за допомогою формули (5.7):
(5.7)
Таблиця 5.7 Кутові розміри зони можливого зараження ХНР залежно від швидкості вітру
|
Швидкість вітру, u, м/с |
< 0,5 |
0,6 - 1 |
1,1 - 2 |
> 2 |
|
|
Кутовий розмір, ц 0 |
360 |
180 |
90 |
45 |
12. Визначаємо за рівнянням (5.8) площу зони фактичного зараження:
(5.8)
13. Визначаємо час підходу зараженого повітря до об'єкту за формулою (5.9):
(5.9)
5.3. 4 Розрахунок кількості і структури уражених
1. Виконуємо оцінку наслідків аварії в місті:
а) за таблицею 5.8 на 2.15 ночі знаходимо середній коефіцієнт захищеності від первинної хмари.
Оскільки первинна хмара діє нетривало, розрахунок проводиться на мінімальний час, приведений в таблиці, - 15 хвилин після дії отруйної речовини. К'зах = 0,95.
Розрахунок кількості уражених як серед виробничого персоналу об'єкту, на якому сталася аварія, так і серед населення, що проживає поблизу цього об'єкту, проводиться виходячи з кількості людей, які опинилися в осередку ураження, і їх захищеності від дії пари отруйних речовин.
За формулою (5.10) визначаємо кількість уражених:
(5.10)
Таблиця 5.8 Середнє значення коефіцієнтів захищеності (Кзах) міського и сільського населення з урахуванням його перебування в житлових и виробничих будівлях, транспорті и відкрито на місцевості
|
Час доби, години від і до |
Міське населення час, який пройшов після початку дії ХНР |
|||||
|
15 хв |
30 хв |
1 год |
2 год |
3-4 год |
||
|
А. В умовах повсякденної діяльності (населення не сповіщене про небезпеку) |
||||||
|
1-6 |
0,95 |
0,89 |
0,76 |
0,36 |
0,09 |
|
|
6-7 |
0,84 |
0,72 |
0,64 |
0,29 |
0,07 |
|
|
7-10 |
0,64 |
0,54 |
0,35 |
0,13 |
0,02 |
|
|
10-13 |
0,69 |
0,58 |
0,37 |
0,15 |
0,03 |
б) аналогічно, як і для первинної хмари, за таблицею 5.8 знаходимо середній коефіцієнт захищеності через 2 години після аварії (початкові дані). К''зах = 0,36.
Визначимо кількість уражених (за винятком уражених від первинної хмари):
.
в) сумарна кількість уражених :
2. Оцінюємо структуру уражених:
Таблиця 5.9
|
Назва ХНР |
Характер ураження |
||||
|
смертельні |
тяжкого і середнього ступеню |
легкого ступеню |
порогові |
||
|
Водень хлористий |
15 |
10 |
25 |
50 |
- смертельні - 15 % - 11515•0,15 = 1727 чоловік;
- важкій і середній тяжкості - 10 % - 11515•0,1 = 1151 людина;
- легкій і середній тяжкості - 25 % - 11515•0,25 = 2879 чоловік;
- порогові - 50 % - 11515•0,5 = 5758 чоловік.
Перевірка: 1727 + 1151 + 2879 + 5758 = 11515 чоловік
Висновки за розділом 5
Таким чином, виходячи з даних, отриманих у підрозділі 5.3, підприємство ТОВ «Комфі-Трейд» потрапляє у зону хімічного зараження, так як відстань до об'єкту дорівнює 7 км., а повна глибина зони зараження складає 30,89 км., при цьому вітер має напрям у бік житлової забудови. Заражене повітря досягне меж підприємства за 60 хв. Після 15 хв. дії отруйної речовини кількість уражених сягне 875 чол. Сумарна кількість уражених складатиме 11515чол.
1. У разі виникнення розглянутої гіпотетичної надзвичайної ситуації, а саме аварійному витоку водню хлористого, керівництву ТОВ «Комфі-Трейд» необхідно вживати наступні заходи:
- попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу поразки ХНР;
- забезпечення засобами індивідуального захисту. Для захисту населення від ХНР можуть застосовуватися цивільні протигази для дорослих (ГП-5, ГП-7) і дитячі - (ПДФ-7, ПДФ-Д, ПДФ-Ш, ПДФ-2Д, ПДФ-2Ш):
- кожний на своєму робочому місці повинен зробити все можливе для зниження згубних наслідків аварії: забезпечити відключення енергоджерел, зупинити агрегати, апарати, перекрити газові, парові і водяні комунікації згідно з умовами технологічного процесу.
- здійснити евакуацію працівників і службовців із зони ураження ХНР і укритися в підготовлених сховищах.
- Пошук і надання першої медичної допомоги постраждалим;
2. Комплекс заходів, що здійснюється керівництвом підприємства заздалегідь по захисту від ХНР включає:
- закупівля і зберігання засобів індивідуального захисту персоналу об'єкту;
- утримування захисних споруд на об'єкті;
- налагодження системи оповіщення про НС;
- прогнозування хімічної і радіаційної обстановки;
- розробка плану евакуації;
- поточне і перспективне планування заходів цивільного захисту;
- складання звітної документації в міністерство (відомство) і місцеві органи виконавчої влади;
- проведення навчань на об'єкті;
- підготовка і перепідготовка керівного складу підприємства і так далі.
Всі ці заходи відображаються в плані захисту об'єкту від ХНР, що розробляється заздалегідь з участю всіх головних фахівців об'єкту. План розробляється, як правило, в текстовій формі з додатком необхідних схем, що вказують розміщення об'єкту, сил та засобів ліквідації наслідків аварії, їх організацію і т. д. Він складається з декількох розділів і визначає підготовку об'єкту до захисту від ХНР і порядок ліквідації наслідків аварії.
Відповідно до Закону України «Про Цивільну оборону України» при виникненні широкомасштабних аварій, катастроф на хімічно небезпечних, радіаційно небезпечних, бактеріологічно небезпечних об'єктах, вся відповідальність за здійснення комплексу заходів щодо захисту відвідувачів та персоналу ТОВ «Комфі-Трейд» від негативних чинників НС покладається на першого керівника підприємства.
Висновки
Розвиток фінансових інститутів та інтеграція України у світове економічне співтовариство істотно підвищують увагу до інвестиційної привабливості підприємств. Інвестиційна привабливість є однією з ключових характеристик, яка обумовлює залучення підприємством інвестицій. Рівень інвестиційної привабливості підприємства визначається на підставі значень показників, які з різних сторін характеризують перспективи його розвитку, фінансово-господарську діяльність, систему маркетингу, систему менеджменту та інше. На сучасному етапі розвитку теорії інвестування розроблено й застосовуються різні підходи до визначення інвестиційної привабливості підприємства відповідно тільки до однієї заздалегідь установленої мети інвестування. Однак вони можуть призводити до суперечливих результатів у випадку їхнього застосування для визначення інвестиційної привабливості підприємства за іншої мети. У зв'язку з різними підходами до розгляду інвестиційної привабливості підприємства з позиції різних цілей інвестування, особливої актуальності набуває дослідження цієї проблеми, її забезпечення теоретичною базою і методичними рекомендаціями.
В якості наукових результатів дипломної магістерської роботи ми сформулюємо тезис про те, що термін «інвестиційна привабливість підприємства» може розглядатися у двох значеннях:
у широкому розумінні, що визначається на основі сукупності всіх чинників, що впливають на інвестиційну привабливість, тобто тих, що формуються на рівні держави, регіону, галузі та підприємства;
у вузькому розумінні, що визначається на основі чинників, діючих на рівні конкретного підприємства.
Проблема інвестиційної привабливості підприємства може бути вирішена лише після аналізу існуючої ситуації та визначення всіх чинників, що впливають на її рівень як ззовні (на рівні держави, регіону, галузі), так й зсередені (з боку самого підприємства). Подальша оцінка впливу виявлених чинників сприятиме встановленню рівня інвестиційної привабливості підприємства й розробці конкретних заходів щодо його підвищення.
Таким чином, інвестиційна привабливість підприємства - це інтегральна характеристика окремих підприємств як об'єктів майбутнього інвестування з позицій перспективного розвитку, обсягів і перспектив збуту продукції, ефективності використання активів.
В даний час основна задача комплексної оцінки інвестиційної привабливості вирішується в двох напрямках: перший - це розробка узагальнюючого (синтетичного), або інтегрального показника; інший напрямок комплексної оцінки - розробка алгоритмів обчислювальних процедур, які б на основі набору показників забезпечили однозначну оцінку результатів господарської діяльності. Традиційним є уявлення оцінки інвестиційної привабливості підприємства як результату оцінки його фінансово-господарського становища виключно за допомогою окремо взятих коефіцієнтів.
Об'єктом дослідження виступило ТОВ «Комфі-Трейд»».
Ціль написання дипломної магістерської роботи досягнута, а саме - виявлена сутність процесу оцінки і управління інвестиційною привабливістю на підприємстві, проаналізовані фінансові показники і розроблені шляхи підвищення інвестиційної привабливості підприємства.
Результати аналізу основних показників діяльності підприємства протягом двох років свідчать про задовільне становище підприємства. Це обумовлено, перш за все, удосконаленням основних засобів, достатнім забезпеченням виробництва власними обіговими коштами, конкурентоспроможністю продукції, а також не маючи заборгованості підприємства перед постачальниками та бюджетом.
Отже, загальна вартість майна підприємства збільшилась на 107907 тис. грн. В складі майна доля основних засобів та інших необоротних активів у 2011 році збільшилась на 35290 тис. грн., питома вага склала 5,4 % у порівнянні з 2010 роком.
Підприємство ТОВ «Комфі Трейд» є досить рентабельним, тобто порівняно ефективно працює та використовує свої ресурси. Всі показники рентабельності позитивні, що є дуже добре.
Після проведеного розрахунків інвестиційної привабливості можна зробити висновки, що у 2010 році підприємством на одиницю коштів, інвестованих в активи було отримано чистої виручки на 0,5 більше, ніж у 2011 рік; у 2010 році виручка перевищує середню дебіторську заборгованість у 1,1 разів; у 2010 році коефіцієнт оборотності запасів склав 1,7 - це кількість оборотних коштів, інвестованих у запаси; у 2010 році 0,80 чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу.
Прийнятий метод розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабливості підприємства, є наочним і придатним для практичного застосування.
Проведені розрахунки інтегрального показника інвестиційної привабливості свідчать про досить високу привабливості ТОВ «Комфі Трейд» для інвесторів. Починаючи з 2010 року, спостерігається тенденція підвищення інвестиційної привабливості.
На розмір інвестиційної привабливості ТОВ «Комфі Трейд» найбільш сильно вплинули показники ліквідності Вплив на інвестиційну привабливість мають наступні зміни в структурі активів та джерел їх утворення.
До основних напрямків поліпшення фінансового управління підприємством ТОВ «Комфі Трейд» слід віднести такі.
- оптимізація структури активів.
- ресурсне збалансування процесу формування і відновлення основних фондів.
- збільшення величини і частки власних коштів в обороті.
- зниження витратомісткості обороту.
- ефективне управління фінансовими ресурсами ТОВ «Комфі Трейд».
Параметри моделі свідчать, при збільшенні питомої ваги позикового капіталу ТОВ «Комфі Трейд» на 1% відбудеться зменшення рентабельності інвестиційної діяльності на 0,31%. Збільшення вартості позикового капіталу на 1% знизить рентабельність інвестиційної діяльності на 1,38%. Відносно нейтральним можна вважати вплив інфляції - збільшення інфляції на 1% може знизити рентабельність інвестиційної діяльності на 0,056%. Виходячи з отриманих результатів підприємству необхідно здійснювати пошук альтернативних джерел фінансування. На сьогодні найбільш прийнятним і реальним варіантом є залучення інвесторів на умовах співфінансування.
З метою вдосконалення процесу визначення інвестиційної привабливості ТОВ «Комфі Трейд» також пропонується використання наступних варіантів програмних пакетів, які можуть бути використані для аналізу інвестиційної привабливості підприємства: програмний комплекс Audit Expert - набір професійних інструментів для аналізу фінансового стану, інвестиційної привабливості та результатів діяльності підприємства, які обробляє стандартні фінансові звітності компанії; табличний процесор Excel - інструментальне програмне засіб для розробки функціонального програмного забезпечення фінансового аналізу; міністерська (галузева) програма для розрахунку фінансових показників.
Що стосується окремих факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості ТОВ «Комфі Трейд», т оми вважаємо, що доцільно використовувати їх групування за ступенем впливу, а саме: фінансові та економічні фактори, що здійснюють прямий вплив на рівень привабливості промислового підприємства, та групи факторів опосередкованого впливу, а саме кадрові, інформаційні, резерви підвищення ділової репутації тощо. Тобто, підвищення інвестиційної привабливості може бути як наслідком прямого покращення конкретних показників (наприклад, прискорення обігу оборотних коштів за рахунок скорочення заборгованості), так й опосередкованого (наприклад, підвищення вмотивованості персоналу), що, утім, в кінцевому рахунку, призведе до зміни фінансових показників.
Також дослідження показало, що умови охорони праці на робочому місці спеціаліста галузі, взагалі, дотримані. Інтегральна оцінка важкості праці в 55 балів відповідає II категорії важкості праці, працездатність 38%. Удосконалення, дотримання норм і правил охорони праці спроможне вплинути на категорію важкості праці, а, отже, на підвищення працездатності робітника.
Комплекс заходів, що здійснюється керівництвом підприємства заздалегідь по захисту від ХНР включає:
- закупівля і зберігання засобів індивідуального захисту персоналу об'єкту;
- утримування захисних споруд на об'єкті;
- налагодження системи оповіщення про НС;
- прогнозування хімічної і радіаційної обстановки;
- розробка плану евакуації;
- поточне і перспективне планування заходів цивільного захисту;
проведення навчань на об'єкті;
- підготовка і перепідготовка керівного складу підприємства і так далі.
Всі ці заходи відображаються в плані захисту об'єкту від ХНР, що розробляється заздалегідь з участю всіх головних фахівців об'єкту. План розробляється, як правило, в текстовій формі з додатком необхідних схем, що вказують розміщення об'єкту, сил та засобів ліквідації наслідків аварії, їх організацію і т. д. Він складається з декількох розділів і визначає підготовку об'єкту до захисту від ХНР і порядок ліквідації наслідків аварії.
Відповідно до Закону України «Про Цивільну оборону України» при виникненні широкомасштабних аварій, катастроф на хімічно небезпечних, радіаційно небезпечних, бактеріологічно небезпечних об'єктах, вся відповідальність за здійснення комплексу заходів щодо захисту відвідувачів та персоналу ТОВ «Комфі-Трейд» від негативних чинників НС покладається на першого керівника підприємства.
Список літератури
1. Конституція України із змінами і допов. від 12.04.2012 № 254к/96-ВР
2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI
3. Про інвестиційну діяльність: Закон України, 18 вересня 1991 року N 1560-XII
4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [Інструкція]: наказ Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. N 291
5. Наказ Про затвердження Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій N 22 від 23.02.98 [Наказ]
6. Баланс: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. за №91. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.05.2000р. за №284/4505.
7. Фінансові інвестиції: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. за №91. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.05.2000р. за №284/4505.
8. «Про охорону праці»: Закон України із змінами і допов. від 18.11.2012 № 2694-XII
9. Iнвестицiї на пiдприємствi: формування, використання, ефективнiсть / Сiдун В.А. // Економiка пiдприємства: Навч. посiбник / Сiдун,В.А., Пономарьова, Ю.В.. - К., 2003.
10. Алексєєнко Л.М. Фінансові аспекти оцінки інвестиційної привабливості підприємства / Л.М. Алексєєнко // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні. -- Луцьк, 1999.
11. Антипенко Е.Ю. Принципы анализа капитальных вложений: [монография] / Е.Ю. Антипенко, В.И. Доненко. - Запорожье: Фазан; Дикое поле, 2005. - 420 с.
12. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. -- К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. -- 448 с.
13. Донцов С.С. Оценка инвестиционной привлекательности предприятия посредством анализа надежности его ценных бумаг / С.С. Донцов // Финансовый менеджмент. -- 2003. -- № 3.
14. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. - 3-тє вид., випр. і доп. Рекомендовано МОН / Савицька Г.В. - К., 2009. - 668 с.
15. Иванов А.П. Принципы и факторы определения инвестиционного рейтинга предприятий / А.П. Иванов, И.В. Сахарова, Е.Ю. Хрусталев // Консультант директора. -- 2005. -- № 12. -- С. 31.
16. Козаченко А.В. Управление инвестициями: [уч.пособ.] / А.В. Козаченко, А.П.Осыка. -- Луганск, Изд-во ВУГУ, 1996. -- 136 с.
17. Козаченко Г.В. Управління інвестиціями на підприємстві : [монографія] / Г.В. Козаченко, О.М. Антіпов, О.М. Ляшенко, Г.І. Дібніс. -- К.: Лібра, 2004. -- 368 с.
18. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч.посібник для студентів вищих навч. закладів. - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2004. - 376 с.
19. Макарій Н.П. Оцінка інвестиційної привабливості українських підприємств / Н.П.Макарій // Економіст. -- 2001. -- № 10. -- С. 52.
20. Маленко Е. Инвестиционная привлекательность и ее повышение / Е. Маленко, В. Хазанов // Автоматизация управления компаниями. -- 2007.
21. Машкин В.А. Управление инвестиционной привлекательностью реального сектора экономики региона
22. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте. - Введ. 01.07.90. - Л: Гидрометеоиздат, 1991. - 23 с.
23. Методичні вказівки для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності «Фінанси» за ОКР «спеціаліст» / М-во освіти і науки України ; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського ; Л.О. Омелянович, О.В. Чайковська, Г.Є. Долматова, І.І. Канєєва. - Донецьк : [ДонНУЕТ], 2008. - 35с.
24. Методичні вказівки до виконання розділу «Охорони праці» у магістерських і дипломних роботах студентів економічних спеціальностей «Фінанси»; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського; В.В. Осокін. - Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010.
25. Мозгоев А. О некоторых терминах, используемых в инвестиционных процессах / А. Мозгоев // Инвестиции в России. --2002. -- № 6. -- С. 48.
26. Мойсеєнко І.П. Інвестування Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. - 490 с.
27. Омелянович Л.О., Сєвка В.Г. Кононенко А.Ф. та ін. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання.: Навч. посіб./ керівник авт. кол. і наук. редактор проф. Л.О. Омелянович - Донецьк: ДонДУЕТ, 2002. - 283 с.
28. Осокін В.В. Охорона праці: питання і відповіді (у сфері торгівлі, виробництва харчової продукції, митної справи, підприємницької і економічної - 2-ге вид. - діяльності): Навч. посіб. / В.В. Осокін, Ю.А. Селезньова. Донецьк: ДонДУЕТ, 2004 - 139 с.
29. Пахомов В.А. Инвестиционная привлекательность предприятий - исполнителей контрактов как экономическая категория
30. Пересада А.А. Інвестування: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 250 с.
31. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: [підручник] / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та ін.; За заг. ред. С.Ф. Покропивного. -- К.: КНЕУ, 2001. -- 528 с.
32. Проектний менеджмент: Навч. посібник /Гриньов А.В., ДмитрівІ.А., Бікулова Д.І. та ін. - Х.:ХНАДУ, 2006. - 244 с.
33. Супрун С.Д. Оцінка ефективності інвестиційних проектів підприємств / С.Д. Супрун, С.В. Юхимчук // Фінанси України. -- 2003. -- № 4. -- С. 82-87.
34. Трясцина Н.Ю. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности предприятий
35. Українська асоціація інвестиційного бізнесу
36. Український тлумачний словник
37. Федоренко В.Г. Інвестування: [підручник] / В.Г.Федоренко. -- К.: Алерта, 2006. -- 443 с.
38. Фінансовий менеджмент: [інтегр. навч. комплекс] / Л.О. Омелянович, О.В. Хістєва, О.В. Чайковська, О.М. Зєрова. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2006.- 285с.
39. Фінансові інвестиції: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. за №91. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.05.2000р. за №284/4505.
40. Череп А.В. Інвестознавство: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 398с.
41. Чорна М.В. Проектний аналіз: Навч. посібник. - Х.: Консум, 2003. - 228с.
42. Шевцова А.Я. Інвестиційне забезпечення діяльності підприємств: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Я.А. Шевцова; Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля. - Луганськ, 2003. - 18 с.: рис. - укp.
43. Шкура И.С. Особенности формирования финансового механизма инвестиционных процессов // Академічний огляд. - 2003. - №2. - с. 35-39.
44. Яремко З.М., Тимощук С.В., Третяк О.І., Ковтун Р.М. Охорона праці: Навч. Посіб. За ред.. проф.. З.М. Яремка. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. - 69с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Приведення грошових потоків. Динаміка показників ліквідності, платоспроможності, власного оборотного капіталу. Горизонтальний і вертикальний аналіз балансу підприємства. Аналіз показників фінансової стійкості. Аналіз оборотності засобів та рентабельності.
курсовая работа [268,8 K], добавлен 22.04.2015Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, показники фінансової стійкості. Техніко-економічна характеристика заводу. Аналіз складу та структури джерел коштів, активу балансу. Оцінка платоспроможності, ліквідності та рентабельності.
курсовая работа [219,7 K], добавлен 31.05.2013Поняття та завдання фінансового аналізу підприємства, основні показники його торговельної діяльності. Аналіз показників майнового стану, фінансової стабільності, ліквідності й платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 28.04.2011Загальна модель і система показників фінансового стану. Аналіз інвестиційної діяльності, майна підприємства, його грошових потоків, капіталу і ділової активності. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Прогнозування можливого банкрутства.
курсовая работа [126,0 K], добавлен 24.03.2011Загальна організаційно-економічна характеристика підприємства. Аналіз фінансового стану МКП "Миколаївводоканал". Показники ліквідності МКП "Миколаївводоканал" за 2007-2009 рр. Оцінка показників фінансової стійкості підприємства. Аналіз ділової активності.
дипломная работа [176,1 K], добавлен 04.01.2011Теоретичні аспекти поняття фінансового стану підприємства: сутність, значення для діяльності. Аналіз фінансового стану ВАТ "Видавництво Харків". Показники платоспроможності і ліквідності підприємства. Заходи щодо покращення фінансового стану підприємства.
дипломная работа [146,6 K], добавлен 21.08.2010Характеристика підприємства ВАТ "Галактон", історія створення та розвитку, напрямки діяльності та особливості організаційної структури. Структурно-динамічний аналіз коштів підприємства за ступенем ліквідності, їх джерел, показників платоспроможності.
курсовая работа [76,7 K], добавлен 18.09.2010Організаційно-економічна та господарська діяльність підприємства. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності. Рекомендації щодо поліпшення фінансового стану підприємства. Напрямки використання чистого прибутку.
курсовая работа [192,9 K], добавлен 10.01.2014Експрес-аналіз фінансового стану підприємства ВАТ "Радсад": майна та капіталу підприємства, фінансової стійкості та ліквідності підприємства, грошових потоків та прогнозування ймовірності банкрутства, ділової активності та рентабельності підприємства.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 24.04.2008Показники оцінки фінансового стану підприємства. Стан майнового положення. Оцінка ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. Темпи приросту дебіторської і кредиторської заборгованості. Аналіз інвестиційної привабливості.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 28.03.2016
