Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Шепетівський коледж ПДАТУ

Курсова робота

З дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: «Облік розрахунків з покупцями та замовниками»

Виконала

Студентка групи Б-31

Коряка Аліна Володимирівна

Викладач

Краснолуцький Олег Васильович

Шепетівка

2017



ПЛАН

Вступ

1. Операції по обліку розрахунків з покупцями та замовниками в системі господарювання

1.1 Економічний зміст та завдання обліку розрахунків з покупцями та замовниками

1.2 Огляд нормативно-інструкційної та спеціальної літератури по темі

2. Організація первинного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

2.1 Первинний облік реалізації продукції покупцям та замовникам

2.2 Первинний облік погашення дебіторської заборгованості по розрахунках з покупцями та замовниками

3. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

3.1 Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

3.2 Облік резерву сумнівних боргів

3.3 Вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками із застосуванням комплексної автоматизації

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Діяльність кожного господарського суб'єкта у сучасних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені у позитивних результатах його функціонування.

Розвиток України на сучасному етапі характеризується подальшим розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникнення акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Розвиток ринкових відносин, створення підприємств різних форм власності, необхідність визначення і відображення фінансових результатів їхньої діяльності вимагали кардинальних змін в організації і методології бухгалтерського обліку в Україні. Можливості виходу українських підприємств на ринки капіталу безпосередньо залежать від прозорості і достовірності фінансової звітності, на підставі якої інвестор міг би прийняти рішення про доцільність і обсяг інвестицій, здійснювати контроль за їх ефективним використанням.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову стабільність суб'єктів господарювання.

У процесі господарської діяльності та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідношення з іншими суб'єктами господарювання, які виникають в наслідок кругообігу господарських засобів і називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг. У зв'язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

В процесі господарської діяльності у підприємства може виникнути і кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість - це найбільш “вагома” частина зобов'язань підприємства,до яких тепер включаються довгострокові і поточні зобов'язання,забезпечення і непередбачені зобов'язання,які раніше не враховувалися.

Актуальність даної теми полягає в тому, що порядок і форми розрахунків між постачальниками та замовниками визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов'язань. У випадку здійснення передплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження плату же кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Метою даної роботи є дослідження обліку, аналізу та аудиту розрахунків з постачальниками та замовниками, встановлення достовірності даних щодо наявності зобов'язань перед кредиторами і дебіторами,та шляхи підвищення їх ефективності.

Завдання дослідження полягає в розкритті змісту розрахунків з постачальниками та замовниками, їхньої характеристики, класифікації, особливості синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві.

Предметом дослідження в даній роботі виступає первинний, аналітичний та синтетичний облік, аналіз і аудит розрахунків з постачальниками та замовниками, пропозиції та шляхи підвищення ефективності розрахунків з постачальниками та замовниками на даному підприємстві.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі визначені для вирішення наступні завдання:

- розкрити економічну сутність та значення розрахунків з постачальниками та замовниками;

- провести огляд нормативної бази з обліку розрахунків з постачальниками та замовниками;

- дослідити особливості організації первинного обілку розрахунків з постачальниками та замовниками на підприємстві;

- показати місце розрахунків з постачальниками та замовниками в системі бухгалтерського обліку;

- провести аудит з постачальниками та замовниками на підприємстві;

- провести аналіз розрахунків з постачальниками та замовниками та намітити шляхи їх вдосконалення.

Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблем обліку розрахунків з постачальниками та замовниками займалися такі провідні вчені та теоретики бухгалтерського обілку як І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, Я.Д. Крупка та ін.



1. Операції по обліку розрахунків з покупцями та замовниками в системі господарювання

У процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання виникають розрахункові взаємовідносини. Ці відносини пов'язані з формуванням основних та оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданням послуг, придбанням товарно-матеріальних цінностей, розподілом прибутку.

Найбільшу частку у розрахункових операціях займають розрахунки підприємства з контрагентами. Основними контрагентами для підприємства є покупці і замовники.

Покупці - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють купівлю продукції, виробленої самим підприємством-продавцем або придбаним ним у іншої організації для подальшої реалізації.

Замовниками виступають юридичні та фізичні особи, які замовляють у підприємства виконання різного роду робіт чи надання послуг.

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату відразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяють на:

- довгострокову дебіторську заборгованість;

- поточну дебіторську заборгованість.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію,- товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю.

Таку заборгованість включають до підсумків балансу за чистою реалізаційною вартістю, яку обчислюють як суму поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

До розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю належать:

- розрахунки з покупцями;

- розрахунки за векселями одержаними; 'г розрахунки з іншими дебіторами.

Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором, відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку, свої зобов'язання виконує одна із сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсацію за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з другої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською.

Окрім грошової форми розрахунків з покупцями і замовниками існує також такий вид розрахунків, як бартерні операції.

Товарообмін (бартерна операція) -- це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи та послуги) в іншій, ніж грошовій, формі. Тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів, робіт чи послуг на інші. При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреси постачальника та покупця.

Підсумовуючи вище сказане, можна узагальнити такі види розрахунків з покупцями і замовниками:

1. Аванс або попередня оплата (використовується як правило при роздрібній торгівлі та без укладання договору);

2. Оплата після відвантаження продукції (як правило, використовується при оптовій торгівлі та на основі укладеного договору);

3. Оплата векселем (являє собою боргову розписку, що дає можливість покупцю відстрочити оплату отриманого товару)

4. Товарообмін, або бартерні операції (господарські операції, які передбачають іншу, ніж грошову форму оплати, за товари, роботи, послуги).

В реальній практиці жодне підприємство не може використовувати лише один вид розрахунків, тому часто виникає заборгованість за продукцію. Для підприємств це явище є доволі негативним, оскільки сповільнює оборот його грошових коштів, впливаючи цим на загальний фінансовий стан підприємства. Окрім того, доволі часто спостерігаються ситуації, коли така заборгованість з різних причин переходить спочатку у статус сумнівної, а потім і безнадійної, що призводить в свою чергу до зменшення активів підприємства.

Розкриваючи економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками слід також вказати на можливі порушення і розбіжності, які виникають в процесі поставки продукції, а саме: недостача, пересортиця, неналежна якість товарів, їх некомплектність або відсутність супровідних документів і т.д. При виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з покупцями і замовниками, застосовуються документи, перелік яких зображено на рис. 1



Рис. 1 Документи, які застосовуються при виявленні порушень та розбіжностей при розрахунках з покупцями і замовниками

Якщо права підприємства порушені, то воно може звернутися до порушника із письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства. Така претензія-вимога підписується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.

Види претензій, які можуть бути складені у такому випадку, зображено на рисунку 1.1.



Для розгляду претензії, до неї мають бути додані всі необхідні документи. Підприємство, якому надіслана претензія, має розглянути її у встановлений термін і після розгляду надіслати на неї відповідь. За умови"безпідставної повної або часткової відмови постачальника, а також залишеної без відповіді претензії, що пред'явлена підприємством, проводиться підготовка матеріалів для пред'явлення позову. Позовна заява подається до арбітражного суду у письмовій формі та підписується керівником.

Платіжні документи, договори тощо використовуються при розрахунках за виданими авансами під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також з оплати продукції та робіт, що прийняті замовником по частковій готовності. При обліку розрахунків за відшкодування підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування цінностей, недостач та розкрадання грошових коштів (якщо виявлено винуватця) застосовують такі документи:

інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (в залежності від об'єкту перевірки);

порівняльна відомість;

договір про повну матеріальну відповідальність;

розрахунково-платіжна відомість. Первинний та зведений облік розрахунків з покупцями і замовника ведеться відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88. Крім розрахунків із покупцями, дебіторська заборгованість виникає також за іншими видами розрахунків, інформація про яку також відображається за допомогою системи первинної документації (табл. 8.1).

Для відображення інформації про стан розрахунків з покупцями і замовниками у бухгалтерському обліку використовують систему рахунків, до якої входять: Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"; Рахунок 34 "Короткострокові векселі одержані";

Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями", а саме субрахунок 681 "Розрахунки за авансами одержаними".

Таблиця 1.3. Документування розрахунків з дебіторами

Види розрахунків	Документи
Розрахунки з покупцями і замовниками	Накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні (ТМ-І), товарні накладні, вексель, комерційні документи (рахунки-фактури), транспортні накладні (СМП - залізнична накладна, авіанакладна. коносамент, товарно-транспортна накладна, пакувальні листи), платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ, розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Розрахунки за виданими авансами	Платіжні доручення, в яких є посилання на укладений договір
Розрахунки з підзвітними особами	Розпорядження керівника про направлення працівника у відрядження. Список осіб, які мають право отримувати гроші під звіт на господарські потреби, затверджений наказом керівника. Авансовий звіт про витрачені суми та додані виправдовуючі документи: акт закупівлі, акти на списання представницьких витрат у межах передбачених норм з доданням відповідних документів на оплату рахунків ресторанів, кафе, готелів тощо, чеки, квитанції, рахунки магазинів, готелів, залізничні, авіаційні та інші проїзні квитки
Розрахунки за нарахованими доходами	Розрахунки бухгалтерії, ПКО, виписки банку
Розрахунки за претензіями	Претензії, акти приймання вантажу, рішення судових органів (арбітражу), письмові згоди постачальників на пред'явлені претензії, виписки установ банку на суми, що надійшли в порядку задоволення претензій
Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків	Протокол засідання інвентаризаційної комісії, наказ керівника
Розрахунки за позиками членам кредитних спілок	Договір між членами кредитних спілок, ПКО, виписки банку, ВКО, платіжне доручення
Розрахунки з іншими дебіторами	Авізо про оприбуткування майна учасником, який веде спільні справи, або первинний документ про отримання майна (копія накладної, квитанція до прибуткового ордера тощо)

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом -- сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

Кореспонденція по рахунку 36 наведена у таблиці 1.4.



Таблиця 1.4. Типові бухгалтерські проведення по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

У разі реалізації продукції на умовах, що оплата за неї буде здійснена після її відвантаження, в обліку будуть зроблені такі записи (табл. 1.5).

Таблиця 1,5. Облік розрахунків з покупцями І замовниками у випадку оплати за продукцію після її відвантаження

№ п/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Продана продукція покупцю за договірною вартістю з урахуванням ПДВ	361	701
2.	Відображено податкове зобов'язання з ПДВ	701	641
3.	Списана готова продукція зі складу за фактичною собівартістю	901	27
4.	Надійшла оплата за продукцію на поточний рахунок продавця	311	361
5.	Списаний чистий дохід від реалізації на фінансові результати	701	791
6.	Списана фактична собівартість готової продукції на фінансові результати	791	901
7.	Списаний на прибуток фінансові результати за підсумками звітного періоду	791	441

На субрахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними" ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. У разі реалізації продукції на умовах попередньої оплати, в бухгалтерському обліку буде зроблено такі записи (табл.8.4).

Таблиця 1.6. Облік розрахунків з покупцями і замовниками у випадку одержання авансу за продукцію

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	На суму авансового платежу, здійсненого покупцем готової продукції	311	681
2.	Одночасно на суму податку на додану вартість	643	641
3.	Відображено дохід від реалізації готової продукції	361	701
4.	Відображення податок на додану вартість	701	643
5.	Відображено собівартість реалізації готової продукції	901	26
6.	Закриття рахунків	681	361
7.	Відображено результат реалізації готової продукції	701	791
	Відображено фінансовий результат	791	441

Операції за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" в частині обліку формування доходів і результатів діяльності відображають у журналі-ордері № 6 с.-г. Записи в

Журналі-ордері № 6 с-г. роблять підсумком за місяць на підставі Відомості № 6.4 с-г. аналітичного обліку реалізації продукції, біологічних активів, товарів, робіт та послуг, виробничих запасів; Відомості № 6.6 с-г. аналітичного обліку по рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"; Відомості № 6.7 с-г. аналітичних даних про доходи по рахунках: 71,72,73, 74, 75,79.

Дані первинних документів узагальнюються в необхідному розрізі в "Реєстрі документів по реалізації готової продукції, біологічних активів (безготівкові розрахунки)" (ф. № 6.1 с-г); "Реєстрі документів по реалізації товарів, робіт та послуг, виробничих запасів (безготівкові розрахунки)" (ф. № 6.2 с-г); "Реєстрі документів по реалізації продукції, біологічних активів, товарів, робіт та послуг, виробничих запасів за готівку (за цінами реалізації)" (ф. № 6.3 с-г.) та "Реєстрі документів по реалізації продукції, біологічних активів, товарів, робіт та послуг, виробничих запасів за готівку (за обліковими цінами)" (ф. № 6.3 а с-г.). Підсумкові дані цих реєстрів за видами продукції і каналами реалізації переносять у Відомості № 6.4 с-г. аналітичного обліку реалізації продукції, біологічних активів, товарів, робіт та послуг, виробничих запасів, яка складається щомісяця (рис. 1,7).



Рис. 1.7. Схема запису з обліку розрахунків з покупцями і замовниками в частині формування доходів діяльності

1.1 Економічний зміст і роль розрахунків з покупцями і замовниками в господарській діяльності

У процесі господарської діяльності між суб'єктами господарювання виникають розрахункові взаємовідносини. Ці відносини пов'язані з формуванням основних та оборотних засобів, реалізацією виробленої продукції і наданих послуг, придбанням товарно-матеріальних цінностей, розподілом прибутку.

Встановлення господарських відносин суб'єкта підприємницької діяльності з іншими фізичними і юридичними особами передбачене виникненням між ними певних прав та зобов'язань.

Під зобов'язаннями сторін у цивільному законодавстві розуміють усі дії, які кожна зі сторін договору повинна здійснити на користь іншої сторони і які обумовлені договором, адміністративними актами, юридичними вчинками та іншими підставами, що не суперечать законодавству. На відміну від цього, у бухгалтерському обліку підприємства зобов'язання виникають не в момент укладення договору, а після здійснення однією зі сторін передбачених у ньому дій (або бездіяльності), внаслідок яких виникає заборгованість однієї сторони перед іншою.

Найбільшу частку у розрахункових операціях займають розрахунки підприємства з контрагентами. Основними контрагентами для підприємства є покупці і замовники.

Покупці - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють купівлю продукції, виробленої самим підприємством-продавцем або придбаним ним у іншої організації для подальшої реалізації.

Замовниками виступають юридичні та фізичні особи, які замовляють у підприємства виконання різного роду робіт чи надання послуг .

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату відразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість покупців та замовників визначає П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість".

Дебіторська заборгованість -- сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Юридичні та фізичні особи, які внаслідок подій, що відбулися, заборгували підприємству певні суми грошових коштів. їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами .

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо її сума може бути достовірно визначена та існує вірогідність одержання за нею майбутніх економічних вигод.

Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяють на:

Ш довгострокову дебіторську заборгованість;

Ш поточну дебіторську заборгованість.

Дебіторську заборгованість, не погашену в строк, класифікують за строками непогашення і для кожної групи встановлюють коефіцієнт сумнівності, який підприємство визначає самостійно, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності збільшується із зростанням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у процесі нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців від дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг і оцінюється за первісною вартістю.

Таку заборгованість включають до підсумків балансу за чистою реалізаційною вартістю, яку обчислюють як суму поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Поточна дебіторська заборгованість -- сума дебіторської заборгованості, яка виникає у процесі нормального операційного циклу або

буде погашена протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

До розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю належать:

Ш розрахунки з покупцями;

Ш розрахунки за векселями одержаними;

Ш розрахунки з іншими дебіторами.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладено в П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". В даному П(С)БО 10 визначені методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість, а також формування величини резерву сумнівних боргів. Величину резерву сумнівних боргів визначають, виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації за строками непогашення. Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість в її погашенні боржником.

Резерви сумнівних боргів дозволяється створювати тільки за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року, в той час як сумнівні борги виникають в ході торгових операцій протягом року. Існують наукові думки, що необхідно нараховувати резерв протягом всього облікового періоду. На мою думку, розрахувати резерв сумнівних боргів доцільно перед складанням звітності, а використовуватися він буде протягом звітного року при потребі або безпосередньо перед складанням звітності.

Резерв повинен формуватись на базі експертних оцінок фінансового менеджменту підприємства.

Списання боргу на збиток внаслідок неплатоспроможності боржника не є анулюванням заборгованості. Ця заборгованість повинна відображатися на позабалансових рахунках з метою контролю за можливістю стягнення у випадку зміни майнового стану боржника. Термін, на який заборгованість повинна обліковуватись на позабалансовому рахунку, встановлюють деякі практики в три, деякі - в п'ять років з моменту списання. Зазначений термін повинен обиратися підприємством самостійно, але не менше трьох років з моменту списання заборгованості з балансу.

Для того, щоб списати безнадійну заборгованість, необхідно правильно документально оформити дану операцію. Дебіторська заборгованість, по якій закінчився строк позовної давності, списується за рішенням керівника підприємства.

Виникнення заборгованості пов'язано з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов'язань за договором, відбувається дуже рідко. Як правило, спочатку, свої зобов'язання виконує одна із сторін, внаслідок чого у неї виникає право вимагати компенсацію за заборгованістю, а з іншої сторони - обов'язок оплатити цю заборгованість. Тобто у бухгалтерському обліку у першої сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а з другої сторони виникає зобов'язання перед кредитором погасити цю заборгованість, яка називається кредиторською.

1.2 Огляд нормативно-інструкційної та спеціальної літератури по темі

Бухгалтерський облік є складовою частиною процесу управління, накопичення і узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства. Це складна система - сукупність елементів, пов'язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле.

Бухгалтерський обік є універсальною і гнучкою системою з інформаційно-контрольним відображенням процесів і результатів діяльності господарських суб'єктів.

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV, який визначає правові принципи регулювання організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерських облік і подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства [10, стор. 4].

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV передбачає:

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів й удосконалення бухгалтерського обліку та звітності.

2. Застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які визначаються національними

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(с)БО) та не суперечать міжнародним стандартам [10, стор.2].

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку на ДП «Ніженський спецлісгосп» представлена п'ятьма рівнями, кожний з яких охоплює ряд документів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство визначило облікову політику, форму ведення та форму організації бухгалтерського обліку.

Методологією обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затверджений МФУ від 08.10.1999 р. №237.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV, національні стандарти бухгалтерського

Найзручнішим, а тому найпоширенішим способом є перший, він і застосовується в Україні та на даному підприємстві.Формалізуємо визначення кінцевої ціни реалізації:

Цр = ( С + П ) х 1,20 (2.1)

де, Цр - ціна реалізації, що включає суми ПДВ;

С - собівартість;

П - прибуток;

20 % - ставка ПДВ.

В загальному вигляді величина ПДВ, яка включена у виручку, визначається за формулою:

( ПДВ ) = В х Ст / ( 100 + Ст ) (2.2)

де, Ст - ставка ПДВ, %

В - виручка від реалізації.

Сума податку на додану вартість по відвантаженій продукції (товарах, роботах, послугах) включається до складу виручки від реалізації (тобто відображається в обліку по кредиту рахунку 70 "Доходи від реалізації").

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) представляє собою витрати на її виробництво. Такі витрати збираються по дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації".

На суму фактичної собівартості відвантаженої продукції покупцям на основі відповідних первинних документів, що підтверджують відвантаження, у бухгалтерському обліку вантажовідправника здійснюється запис:

Д-т - 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т - 26 "Готова продукція".

Фактичну виробничу собівартість виконаних робіт і послуг промислового характеру після приймання їх замовником не оприбутковують на рахунок 26 "Готова продукція", а відображають записом:

газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо) [38,стор.73].

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин по товарних операціях є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками здійснюються на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги повинні бути акцептовані.

Акцепт розрахункових документів - напис уповноваженої особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує згоду прийняти рахунок до платежу. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком ЕККА, копію чеку з відміткою "сплачено").

Підставою для оприбуткування та оплати придбаного товару також є документ, що підтверджує його якість.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Загальна структура П(с)БО 10



Достовірна оцінка довгострокової дебіторської заборгованості має суттєвий вплив на правильне відображення інформації в облікових регістрах і звітності. Важливу роль при цьому відіграє принцип обачності, який передбачає застосування в бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які будуть запобігати завищенню оцінки активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Теперішня вартість - це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. Розрахунок теперішньої вартості здійснюється за допомогою дисконтування, тобто довгострокові дебіторські заборгованості оцінюються за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість [16,стор.16].

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які придбали товари (роботи, послуги). Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасникам договору.

На сьогоднішній день в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції. Товарообмінна (бартерна) операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення (заліку) взаємо заборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків. Тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін однакових товарів (робіт, послуг) на інші [40, стор.62].

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконання робіт,

При здійсненні експортних операцій (крім бартерних) слід враховувати норми П(с)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» затверджене наказом Мінфіну України від 10.08.2000 р. №193. Дебетове сальдо рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» у випадку продажу за гроші при відображенні в балансі є матеріальною статтею. У цьому випадку сальдо рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» перераховується за діючим курсом НБУ на кожну дату балансу та на дату здійснення операції (отримання грошових коштів від нерезидента). При цьому утворюються курсові різниці, які включаються до складу доходів або витрат звітного періоду [24, стор.46].

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків.

Таблиця 2.3

Документування розрахунків з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
- накладні - рахунки-фактури - рахунки - акти приймання робіт, послуг - податкові накладні - товарно-транспортні накладні (ТМ_1) - товарні накладні	- комерційні документи (рахунки фактури - invoice) - транспортні накладні (CMR -залізнична накладна, авіанакладна, коносамент, ТТН, пакувальні мети) - платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ - розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць
Погашення заборгованості
Виписки банку, ПКО, векселі	Виписки банку, векселі



При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

На суму оплати за відвантажену продукцію, виконані роботи та надані послуги покупцям і замовникам та на суму нарахованого ПДВ на виручку здійснюють наступні записи: Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», К-т 70 «Доходи від реалізації» та Д-т 70 «Доходи від реалізації», К-т 64 «Розрахунки за податками та платежами».

При погашенні покупцями та замовниками своєї заборгованості:

у випадку погашення грошовими коштами: Д-т 30, Д-т 31, К-т 36;

у випадку погашення векселем: Д-т 16, Д-т 34, К-т 36;

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» відображаються операції одночасно в національній та іноземній валюті.

У випадку зменшення курсу іноземної валюти у відношенні до національної валюти (гривні) курсова різниця відображається за дебетом рахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці» [24, стор.49].

Операція із закриття рахунків за бартерною угодою відображається в бухгалтерському обліку записом Д-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», К-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Відображення в бухгалтерському обліку розрахунків з покупцями і замовниками наведено в таблиці 2.5.

Системний облік за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться в журналі-ордері 9-1 (І розділ) і відомості до даного журналу.

Підприємства лісового господарства синтетичний та аналітичний облік за рахунком 36 «розрахунки з покупцями та замовниками» ведуть в журналі-ордері 9-1 та відомості реалізації до цього журналу.



2. Організація первинного обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Продаючи свою продукцію підприємство вступає у взаємовідносини з юридичними та фізичними особами - покупцями і замовниками, а отже здійснює з ними у певному порядку розрахунки. Взаємовідносини з покупцями (замовниками) пов'язані з укладанням договорів купівлі-продажу своєї продукції (товарів). У цих договорах відображаються зобов'язання підприємства як продавця про обсяги і терміни відвантаження продукції (товарів) і зобов'язання покупця про приймання продукції (товарів). Особлива увага в договорах приділяється ціні товару, термінам поставки, порядку розрахунків, терміну оплати, оскільки ці умови договору є істотними і необхідні у разі вирішення спору у претензійно - позовному порядку.

Розрахункові взаємовідносини між покупцями і замовниками виникають у процесі господарської діяльності підприємства, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг. Договір купівлі - продажу являє собою комерційний документ, згідно з яким оформлено торгівельну угоду. У ньому міститься письмова угода сторін про поставку товарів - зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця та зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт відпуску продукції (товарів) має бути належним чином оформлений документами. Підставою для відпуску продукції (товару) зі складу підприємства є доручення, яке пред'являється представником покупця і яке повинне містити відповідні реквізити. Підпис представника покупця на дорученні повинні бути ідентичними підпису одержувача на відвантажувальних документах про приймання продукції.

Первинними документами для розрахунків з покупцями і замовниками є: накладні, рахунок-фактура, платіжна вимога-доручення за якою здійснюється перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства-продавця , підтвердженням здійснення оплати за продукцію є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства-продавця, товарно-транспортна накладна, а також, оскільки підприємство є платником податку на додану вартість і зареєстроване податковій інспекції, надають покупцеві податкову накладну, із зазначенням у ній дати виписки, порядкового номеру, найменування та індивідуального податкового номеру продавця і покупця, умови продажу і форми ведення розрахунків.

У разі доставки продукції покупцеві автотранспортом підприємства важливе значення має товарно-транспортна накладна , в якій повинні бути наявні записи з підписами і відбитком печатки одержувача, які засвідчують доставку продукції.

Рух первинних документів у бухгалтерському обліку ґрунтується графіком.

Графік документообігу - це затверджений порядок створення і використання інформації, що зазначена в документах, який регламентує перелік затверджених форм, строки створення надання та обробки первинних документів за відповідальними виконавцями, посадовими особами; проходження та використання документів по інстанціях, передача їх до бухгалтерії для проведення обліково-звітних робіт за їх переліком і виконавцями і передача документів сформованих за номенклатурою архівних справ на зберігання до архіву.

Графік документообігу може бути оформлений у вигляді схеми, або переліку робіт зі створення, перевірки та обробки документів, які виконуються кожним підрозділом підприємства, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку та строків виконання робіт.

Зведений облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться у Журналі-ордері №6.1 с.-г. У ньому відображають підсумки за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 72, 73, 74, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

У журналі-ордері наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередній періоди. За кожним з них показується залишок на початок і кінець місяця та обороти за дебетом і кредитом за звітний місяць. Заповнюються відомість на підставі первинних документів та аркушів - розшифровок. Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять в кредит рахунків 70, 71 та ін. на підставі відомостей аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт.

Уповільнює процес обліку розрахунків з покупцями і замовниками у ручне ведення обліку. Тому найпершим, що вдосконалить цей процес є автоматизація обліку

2.1 Первинний облік реалізації продукції покупцям та замовникам

Процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг, як уже зазначалося, відображують на кількох балансових рахунках: 90 "Собівартість реалізації", 93 "Витрати на збут", 70 "Доходи від реалізації"".

Де ведеться бухгалтерський облік доходів від реалізації?

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок 70 "Доходи від реалізації"". Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу. Рахунок 70 "Доходи від реалізації99 має такі субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції"";

702 "Дохід від реалізації товарів";

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг";

704 "Вирахування з доходу";

705 "Перестрахування'4.

За кредитом субрахунків 701-703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".

На субрахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції" узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 "Дохід від реалізації товарів" узагальнюється інформація про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг" підприємства і організації, що виконують і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг.

На субрахунку 704 "Вирахування з доходу" за дебетом відображується сума надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів: сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів на інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунка 704 відображується списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Приклад:

СТОВ "Мрія" відвантажило 3 тонни ячменю "сорту еліта" СВК "Розвиток" на суму 7200 грн., в т.ч. ПДВ - 1200 грн. Справедлива вартість реалі30ваного ячменю - 3600 грн. СВК "Розвиток" перерахував оплату за ячмінь на суму 4800 грн., а ячмінь на суму 2400 (за продажною ціною) повернув як некондиційний. Справедлива вартість повернутого ячменю - 1200 грн.

Наведений приклад найде відображення в системі бухгалтерських рахунків таким чином.

Таблиця 2. Зменшення доходу при поверненні некондиційного ячменю

Пор. №	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
1	Відображено дохід від реалізації	361	701	7200,00
2	Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ	701	641	1200.00
3	Списано справедлива вартість реалі30ваного ячменю	901	27	3600,00
4	Надійшли кошти від СВК "Розвиток"	311	361	4800.00
5	Повернуто некондиційний ячмінь	704	361	2400.00
6	Скориговано суму податкових зобов'язань з ПДВ (методом "червоне сторно")	704	641	400,00
7	Сторновано справедлива вартість реалі30ваного ячменю (методом "червоне сторно")	901	27	1200,00
8	Списано дохід від реалізації ячменю на фінансові результати	701	791	6000,00
9	Списано суму зменшення доходу у зв'язку 3 поверненням ячменю	791	704	2000.00
10	Списано справедлива вартість реалі30ваного ячменю	791	901	2400.00

Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства поряд з реалізацією готової сільськогосподарської продукції і тварин на вирощуванні та відгодівлі можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так і на сторону. Поряд з виробничою діяльністю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна діяльність. Тому в цих підприємствах будуть задіяні всі названі вище субрахунки рахунка 70 "Доходи від реалізації*". Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання інформації про одержання доходу від окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів від реалізації вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг і напрямками реалізації. Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:

- доходи від реалізації продукції рослинництва;

- доходи від реалізації продукції тваринництва;

- доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;

доходи від реалізації поточних біологічних активів тваринництва.

- Окремими напрямами одержання доходів від реалізації готової продукції доцільно виділити:

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготівлі, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції на ринку;

- доходи від реалізації сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями;

1- доходи від реалізації готової продукції за іншими напрямами. Дебет рахунка 70 "Доходи від реалізації" кореспондує з кредитом рахунків:

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 79 "Фінансові результати"

Кредит рахунка 70 "Доходи від реалізації"" кореспондує з дебетом рахунків:

14 "Довгострокові фінансові інвестиції*",

30 "Каса",

31 "Рахунки в банках",

34 "Короткострокові векселі одержані",

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками",

37 "Розрахунки з різними дебіторами",

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками",

66 "Розрахунки за виплатами працівникам",

68 "Розрахунки за іншими операціями",

69 "Доходи майбутніх періодів", 79 "Фінансові результати".

Де ведеться облік собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг?

Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт та послуг призначено рахунок 90 "Собівартість реалізації"".

За дебетом цього рахунка відображується вартість реалізованої сільськогосподарської продукції і додаткових біологічних активів, оцінених за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, а також фактична собівартість реалізованих робіт, послуг і товарів (без торгових націнок), за кредитом рахунка 90 проводиться списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції*";

902 "Собівартість реалізованих товарів";

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг";

904 "Страхові виплати".

При організації аналітичного обліку за рахунком 90 "Собівартість реалізації*" необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку за рахунком 70 "Доходи від реалізації", тобто аналітичні рахунки, відкриті до цих синтетичних рахунків як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.

Дебет рахунка 90 "Собівартість реалізації*" кореспондує з кредитом рахунків: 21 "Поточні біологічні активи", 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари".

Де ведеться облік витрат на збут?

Для обліку витрат на збут передбачено ведення рахунка 93 "Витрати на збут", на якому сільськогосподарські підприємства відображують витрати, пов'язані з реалізацією продукції: тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, вантаження в автомобілі, вагони та інші транспортні засоби; комісійні збори, сплачені збутовим та іншим посередницьким організаціям, вивізне мито; утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалізації, оплата праці продавців, рекламні витрати, інші аналогічні за призначенням витрати.

Дебет рахунка 93 "Витрати на збут" кореспондує з кредитом таких рахунків: 20 "Виробничі запаси" - на вартість матеріальних цінностей, використаних при відвантаженні продукції, а також при її зберіганні в місцях реалізації; 23 "Виробництво" - на вартість послуг із транспортування продукції до місця реалізації; 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"-на вартість робіт та послуг із транспортування продукції до місць реалізації; 37 "Розрахунки з різними дебіторами" - на суму витрат службових відряджень працівників збуту; 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" - на суму нарахованої оплати праці працівникам, зайнятим на реалізації продукції; 65 "Розрахунки за страхуванням" - на суму нарахувань на соціальні заходи, що відносяться на збут, та ін.