Особливості та наслідки застосування різних форм податку з обороту

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 336.22

Особливості та наслідки застосування різних форм податку з обороту

Анотація

У статті розкрито переваги й недоліки різних форм загального податку з обороту (general turnover tax), обумовлені особливостями визначення бази оподаткування та порядку стягнення податку. Розглянуто міжнародний досвід одночасного застосування ПДВ і податку з продажів, а також досвід України щодо використання показника вартості реалізованої продукції при стягненні внесків до Державного інноваційного фонду. Проведено порівняльний аналіз бюджетної ефективності ПДВ в Україні та країнах ОЕСР із використанням показників надходжень ПДВ до бюджету, його частки в загальній сумі податків і обов'язкових платежів, а також коефіцієнта ефективності. Наведено результати емпіричних оцінок наслідків використання декількох форм податку з обороту для підприємств різних видів економічної діяльності, що перебувають на різних етапах виробництва продукції. Доведено, що застосування податку з обороту, який стягується по всіх операціях купівлі-продажу товарів, призводить до зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції, підвищення рівня оподаткування продукції зі збільшенням числа ланок технологічного ланцюжка, ускладнення податкового обліку та аудиту.

Ключові слова: загальний податок з обороту, податок на додану вартість, коефіцієнт ефективності ПДВ (VRR), кумулятивний ефект.

В статье раскрыты преимущества и недостатки различных форм общего налога с оборота (general turnover tax), обусловленные особенностями определения базы налогообложения и порядка взимания налога. Рассмотрен международный опыт одновременного применения НДС и налога с продаж, а также опыт Украины по использованию показателя стоимости реализованной продукции при взимании взносов в Государственный инновационный фонд. Проведен сравнительный анализ бюджетной эффективности НДС в Украине и странах ОЭСР с использованием показателей поступлений НДС в бюджет, его доли в общей сумме налогов и обязательных платежей, а также коэффициента эффективности. Представлены результаты эмпирических оценок последствий использования нескольких форм налога с оборота для предприятий разных видов экономической деятельности, которые находятся на разных этапах производства продукции. Доказано, что применение налога с оборота, взимаемого по всем операциям купли-продажи товаров, приводит к снижению конкурентоспособности отечественной продукции, повышению уровня налогообложения продукции с увеличением числа звеньев технологической цепочки, усложнения налогового учета и аудита.

Ключевые слова: общий налог с оборота, налог на добавленную стоимость, коэффициент эффективности НДС (VRR), кумулятивный эффект.

In the article advantages and disadvantages of different forms of the general turnover tax are defined due to peculiarities of definition of the tax base and the tax collection machinery. It is considered international experience of simultaneous application of VAT and sales tax, as well as Ukrainian experience of application of the value of sales index in collecting contributions to the State Innovation Fund. Comparative analysis of budget efficiency of VAT in Ukraine and OECD countries is conducted using indicators of VAT revenue to the budget, the share of VAT in total taxes and duties, and the efficiency coefficient. The results of empirical estimates of the consequences of using multiple forms of sales tax for enterprises of different economic activities, which are at varying stages of production, are presented in the article. It is proved the negative impact of the sales tax levied on all sales transactions of goods, including loss of competitiveness of domestic products, increased taxation of products with increasing number of links of the process chain, complications in tax accounting and auditing.

Keywords: general sales tax, value added tax, VAT efficiency ratio (VRR), cumulative effect.

Вступ

Протягом останніх 15 років в Україні періодично актуалізуються питання застосування податку на додану вартість, зокрема висловлюються пропозиції щодо відмови від нього та заміни його податком з обороту або одночасного застосування різних комбінацій цих податків. Так, у 1999 р. було запропоновано замінити ПДВ і податок на прибуток підприємств податком на вартість реалізованих товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і придбаних при виконанні угод або прирівняних до них операцій [1, с. 9, 10]. У 2013 р. було розроблено проект внесення змін до Податкового кодексу України [2], яким передбачалося (з метою вдосконалення оподаткування податком на додану вартість, у т. ч. поліпшення адміністрування податку та його бюджетного відшкодування, зниження податкового навантаження на сумлінних платників податків і забезпечення рівних умов оподаткування суб'єктів господарювання) зменшити базову ставку ПДВ до 9 % і одночасно запровадити 2-відсотковий податок з обороту по всіх операціях купівлі-продажу. 2015 р. у рамках нової податкової реформи деякі експерти пропонують реалізувати встановлення вимоги щодо стягнення ПДВ лише в сукупності з мінімальним ПДВ-платежем, котрий не може бути меншим за 2 % від обороту [3].

Податок на додану вартість у країнах ОЕСР і Україні

Цей податок відіграє провідну роль у системі державних доходів близько 160 країн світу, хоча ще в 1960-х роках застосовувався тільки у Франції (частковий ПДВ) і Фінляндії (на регіональному рівні). У той час інші країни Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) не використовували загальні податки на споживання (Японія й Туреччина) або стягували одноступінчасті чи каскадні податки з продажів.

Відповідно до Директиви Ради ЄС від 28 листопада 2006 р. № 112, у податкових системах країн Євросоюзу має використовуватися ПДВ, що дає змогу забезпечити вільний рух товарів і послуг, а також усунути фактори, котрі спотворюють умови конкуренції.

ПДВ є загальним податком з обороту (general turnover tax), який стягується на всіх етапах виробництва й розподілу товарів і послуг. Широке використання ПДВ пов'язане з такими його перевагами:

-- відсутність кумулятивного ефекту завдяки можливості вирахування вхідного ПДВ, що сплачується підприємствами при купівлі сировини та матеріалів, з податку, одержуваного при продажі готової продукції (наданні послуг);

— широка база оподаткування;

— стійкість податкових надходжень;

— рівномірний розподіл податкового навантаження по всьому ланцюжку виробництва й розподілу продукції;

— нейтральність податку стосовно вітчизняних та імпортних товарів;

— можливість контролю всього ланцюжка виробництва й розподілу продукції.

ПДВ -- основне джерело державних доходів у країнах ОЕСР, що забезпечує близько 20 % загальної суми податків і обов'язкових платежів (табл. 1).

В Україні у 2006--2012 рр. доходи від ПДВ становили близько чверті податкових надходжень і обов'язкових платежів (включаючи платежі до Пенсійного фонду та фондів обов'язкового соціального страхування), що перевищує середнє значення по країнах ОЕСР і приблизно відповідає показникам такої постсоціалістичної країни, як Естонія.

Доходи бюджету України від ПДВ за останніх 10 років зросли більш ніж удвічі -- з 4,7 % ВВП у 2003 р. до 9,8 % ВВП у 2012 р. за незмінної стандартної ставки податку (20 %). У 2012 р. рівень доходів від ПДВ був найвищим серед країн ОЕСР, де така сама стандартна ставка податку (Австрія, Великобританія, Естонія, Словенія, Словаччина) (табл. 2).

В Україні починаючи з 2005 р., коли було скасовано багато податкових пільг, бюджетні надходження ПДВ у % ВВП перевищують середній показник країн ОЕСР. У 2012 р. за рівнем державних доходів від цього податку ми випереджали Угорщину, хоча там стандартна ставка податку вища (27 %). Останніми роками ПДВ забезпечує близько 30 % доходів зведеного бюджету України та майже 50 % податкових надходжень до державного бюджету.

У міжнародній практиці для оцінки ефективності системи ПДВ використовується коефіцієнт ефективності (VAT Revenue Ratio, VRR), що дає можливість оцінити різницю між фактичними доходами й тими, котрі могли бути зібрані за умови застосування стандартної ставки до всієї потенційної бази оподаткування (витрат на кінцеве споживання) [4]. Він визначається за формулою:

VRR = VR/(FCE - VR) r,

де VR -- фактичні надходження ПДВ;

FCE -- витрати на кінцеве споживання; r -- стандартна ставка ПДВ.

Цей коефіцієнт допомагає визначити, яка частка податкової бази (кінцевого споживання) фактично обкладається ПДВ із урахуванням застосування пільгових ставок і звільнень, використання різноманітних схем ухилення від сплати податку або незаконного одержання бюджетного відшкодування.

В Україні з 2009 р. коефіцієнт ефективності ПДВ (VRR) становить 0,61-- 0,66, тобто перевищує його середні показники по країнах ОЕСР за відповідні роки (табл. 3). У 2011--2012 рр. в Україні він дорівнював 0,66--0,63 та перевищував середній показник за період 2005--2010 рр. (0,61).

Таблиця 1. Динаміка частки ПДВ у загальній сумі податків і обов'язкових платежів, включаючи внески з обов'язкового соціального страхування, в країнах ОЕСР і Україні протягом 2000--2012 рр., %