За Петрашко Л.П. лізингова операція - це:

довгострокова оренда матеріальних цінностей, придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем на весь строк угоди;

специфічна форма фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, яка купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду.

Основні категорії лізингової операції:

Об'єкт та суб'єкти (сторони лізингової угоди).

Строк лізингової угоди.

Лізингові платежі.

Послуги, що надаються по лізингу

Об'єкт лізингової операції - будь-яка форма матеріальних цінностей, яка не знищується у виробничому циклі.

Суб'єкти лізингової операції - сторони угоди: прямі -

лізингові фірми або компанії;

виробничі, торговельні, транспортні підприємства та населення;

постачальники об'єкта угоди (виробничі та торговельні компанії); непрямі -

комерційні банки;

інвестиційні банки;

страхові компанії;

брокерські компанії;

інші посередницькі фірми.

Строк лізингової угоди - це період лізингу, тобто строк дії угоди. Фактори, що впливають на визначення строку лізингової угоди:

строк служби устаткування;

період амортизації устаткування;

цикл появи дешевшого аналога об'єкта угоди;

динаміка інфляційних процесів;

кон'юнктура ринку позичкових капіталів;

тенденції розвитку ринку позичкових капіталів Основні елементи лізингового платежу:

Амортизація.

Плата за ресурси.

Лізингова маржа.

Ризикова премія.

Лізинговий процент - це плата за ресурси, лізингова маржа та ризикова премія.

Форми лізингових платежів:

Грошові платежі - всі платежі здійснюються в грошовому виразі.

Натуральні, або компенсаційні, платежі - розрахунки здійснюються товарами, що виробляються з використанням об'єкта лізингу або шляхом надання лізингодавцю зустрічних послуг.

Змішані платежі - поєднання грошових і компенсаційних виплат. Види лізингових платежів:

1. За методами нарахування:

Фіксовані ставки - встановлюються в грошовій, натуральній або змішаній формі в абсолютній сумі.

Пайові платежі - розраховуються як частка від обсягу реалізованої продукції, виробленої на орендованому обладнанні, шляхом участі у прибутках або валовому доході лізингоодержувача та ін.

Сукупні платежі - сума всіх лізингових платежів за весь період лізингу плюс плата за викуп орендованого майна у власність після закінчення строку угоди.

2. За способом сплати:

Лінійні платежі - сплачуються пропорційно рівними частками.

Прогресивні платежі - незначні внески, які встановлюються в початковий період контракту і поступово збільшуються в міру освоєння устаткування і розширення обсягу виробництва продукції.

Дегресивні платежі - виплати, що, поступово знижуючись, більшою мірою застосовуються при прискорених платежах на початковому етапі лізингу.

Сезонні платежі - застосовуються в сільському господарстві і переробних галузях з сезонним характером процесу виробництва, де можливості оплати значно поліпшуються після збору врожаю.

3. За періодичністю сплати:

Одноразові платежі - здійснюються після поставки об'єкта лізингу та підписання сторонами акта приймання устаткування.

Періодичні платежі - щомісячні, щоквартальні, щорічні.

Платежі з авансом - це свого роду часткова попередня оплата в момент підписання лізингової угоди, яка потім вираховується із загального обсягу лізингових платежів, а решта суми погашається у встановленому порядку.

Згідно з п.2 ст.16 Закону України «Про лізинг» лізингові платежі включають:

суму, що відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу, яка амортизується за строк, за який вноситься платіж;

суму, яка сплачується лізингодавцеві як процент за залучений ним кредит для придбання майна;

платіж як винагорода лізингодавцю за одержане в лізинг майно;

відшкодування страхових платежів, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;

інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

При зовнішньому лізингу у розмір лізингових платежів має також включатися вартість митних платежів.

Методика визначення лізингових платежів:

1. Амортизаційні відрахування на об'єкт лізингу розраховуються за формулою:

А = С х На/100,

де А - амортизаційні відрахування С - вартість об'єкта лізингу; На - норма амортизації.

2. Плату за кредитні ресурси визначають таким чином:

Пк = ВкхПс/100,

де Пк - плата за кредитні ресурси;

Вк - величина кредитних ресурсів, що залучаються; Пс - кредитна ставка,%.

В свою чергу,

Вк = (Сп + Ск) /2,

де Сп - вартість об'єкта лізингу на початок року. Ск - вартість об'єкта лізингу на кінець року.

3. Розмір комісійних витрат (Пком):

Пком = ВкхПв/100,

де Пв - ставка комісійної винагороди лізингодавцю.

4. Плата за додаткові послуги (Пп):

Пп в Втп + Втв + Втн + Вті,

де Втп - витрати на послуги (юридичні, консультаційні, інформація з експлуатації устаткування); Втв - витрати на відрядження; Втн - витрати на навчання персоналу; Вті - інші витрати лізингодавця.

5. ПДВ розраховується таким чином:

ПДВ = В х 20/100,

де В - виручка за лізинговою угодою, з якої стягується ПДВ;

В=Пк + Пком + Пп.

Слід зазначити, що операції з оплати послуг за договорами оперативної оренди є об'єктом оподаткування ПДВ згідно із п.3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а при фінансовому лізингу орендні платежі не оподатковуються ПДВ.

6. Загальна сума лізингових платежів (Лп) розраховується за формулою:

^{Лп - А + Пк + Пком + Пп + ПДВ.}

7. Величина лізингових внесків визначається відповідно до їх періодичності: а) при щорічній сплаті:

Лв = Лп/Тл,

де Тл - строк лізингу в роках;

б) при щоквартальній сплаті:

Лв - Лп/Тл/4;

в) при щомісячній сплаті:

Лв = Лп/Тл/12.

Міжнародний лізинг - договір лізингу, що укладається суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.

Розрізняють міжнародний лізинг:

прямий експортний;

прямий імпортний;

транзитний (непрямий).

Технологічно вони реалізуються за допомогою договорів, що укладаються:

українською лізинговою компанією безпосередньо із зарубіжним орендатором;

українською лізинговою компанією з іноземним користувачем через дочірню компанію за кордоном;

українською лізинговою компанією з іноземним орендатором через зарубіжну лізингову компанію за комісійну винагороду або участь у прибутках;

українським орендатором безпосередньо з іноземним постачальником або із зарубіжною лізинговою компанією через українську лізингову компанію.

Прямий міжнародний лізинг являє собою угоду, де всі операції здійснюються між комерційними організаціями, наділеними правами юридичної особи з двох різних країн.

Переваги:

лізингодавець має можливість одержати експортний кредит в своїй країні і тим самим розширити ринок збуту своїх товарів і послуг;

лізингова операція платіж міжнародний

орендатор забезпечує повне фінансування використання сучасних машин, устаткування і прискорене технічне переоснащення виробництва.

Експортна лізингова операція - міжнародна операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди у національної фірми і передає в оренду іноземному лізингоодержувачу.

Імпортна лізингова операція - лізингова операція, в якій лізингодавець купує предмет оренди в іноземної фірми і передає його вітчизняному лізингоодержувачу.

Транзитний (непрямий) лізинг - лізингова операція, в якій лізингодавець однієї країни бере кредит чи купує необхідне устаткування в іншій країні і постачає його орендатору, що знаходиться в третій країні. Переваги транзитного лізингу:

одержання доступу до місцевих фінансових джерел країни орендаря;

зменшення ризику, пов'язаного з обміном валюти;

розширення номенклатури технічних засобів, що здаються в лізинг;

зниження податкових бар'єрів на переведення лізингових платежів за кордон;

зняття обмеження на діяльність іноземних партнерів-лізингодавців;

розширення іноземних ринків збуту продукції, що виробляється. Класифікація основних видів лізингу:

1. За формою організації угоди:

Прямий лізинг - має місце, коли постачальник сам без посередників здає об'єкт у лізинг, що дозволяє безпосередньо виробнику одержувати всі економічні переваги від лізингу своєї продукції і спрямовувати їх на розширення і технічну реконструкцію виробництва.

Непрямий лізинг передбачає участь посередників: лізингодавець спочатку фінансує купівлю засобів виробництва виробника і постачає їх орендарю, а потім одержує лізингові платежі від орендаря.

Зворотний лізинг - полягає в тому, що власник майна спочатку продає його майбутньому лізингодавцю, а потім сам орендує цей об'єкту покупця, тобто одна і та ж особа (початковий власник) виступає і як постачальник, і як лізингоодержувач.

Лізинг постачальнику - відрізняється від зворотного тим, що постачальник, хоча й виступає в ролі продавця та орендаря одночасно, але не є користувачем майна, яке він зобов'язується передати в сублізинг третій особі.

2. За строками угоди:

Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший за той, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший за той, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути подовжений або об'єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Пайовий (leveraged) - суть його полягає в об'єднанні кількох фінансових установ для фінансування крупної операції з лізингу. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів згідно із Законом України «Про лізинг» не може перевищувати 80% вартості набутого для лізингу майна.

Груповий лізинг - орендодавцем виступає група учасників (акціонерів). Вони засновують спеціальну корпорацію і призначають довірену особу, яка здійснює в подальшому всі операції з лізингових відносин.

3. За обсягом обслуговування:

Чистий лізинг - угода, за якої за всіх інших умов технічне обслуговування устаткування, переданого у користування, лягає на лізингоодержувача.

«Мокрий» лізинг - звільняє лізингоодержувача від згаданого вище зобов'язання, оскільки лізингова фірма пропонує йому цілий набір послуг з експлуатації вказаного майна.

4. За об'єктом:

Лізинг нерухомості - лізингодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і передає йому для користування у виробничих та комерційних цілях з правом викупу або без нього по закінченні строку договору.

Лізинг рухомого майна - поділяється на лізинг виробничого і будівельного обладнання, комп'ютерів, транспортних засобів, верстатів і т.д.

5. За відношенням до податкових пільг:

Фіктивний лізинг - має спекулятивний характер і розрахований на одержання прибутку за рахунок діючих у країні податкових та інших пільг. Ця угода здійснюється для прикриття операцій купівлі-продажу в розстрочку, яку б хотіли здійснити сторони насправді.

Дійсний лізинг - з правової точки зору повинен відповідати чинному законодавству та економічному змісту лізингу.

6. За типом лізингових платежів:

Грошовий лізинг - коли всі платежі здійснюються у грошовій формі.

Компенсаційний лізинг - передбачає платежі у формі поставки товарів, що виробляються на орендованому обладнанні, або у формі надання зустрічних послуг.

Змішаний лізинг - базується на поєднанні грошових і компенсаційних платежів.

Слід зазначити, що в Україні сьогодні можуть застосовуватись далеко не всі види лізингу через відсутність необхідної законодавчої бази (законодавчо дозволені лише фінансовий і оперативний, зворотний, пайовий і міжнародний лізинги).

Размещено на Allbest.ru