Адміністрування перевірок платників податків, зборів та обов’язкових платежів

Податкова служба послідовно впроваджує принцип мінімізації втручання у бізнес сумлінних платників податків. Зазначений принцип закріплений у п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України (від 02.12.2010 №2755-VI), до планів перевірки включаються лише платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів.

Органами ДПС України проводиться доперевірочний аналіз підприємств з найбільшими ризиками несплати податків, роботу щодо добровільної відмови від застосування схем мінімізації податків та вживаються заходи контрольно-перевірочної роботи, передбачені чинним законодавством.

Наслідком запровадження ризикоорієнтованого аудиту є зменшення кількості планових перевірок суб'єктів господарювання та підвищення рівня добровільної сплати податків.

Кількість планових перевірок в І кварталі 2011 року зменшено порівняно з І кварталом 2010 року на 18% (з 6,1 тис. до 5 тис.), зокрема, у березні поточного року кількість планових перевірок юридичних осіб зменшено на 32,1% порівняно із березнем минулого року (із 2123 до 1440 перевірок).

В ІІ кварталі 2011 року - зменшено на 54% порівняно із планом - графіком ІІ кварталу 2010 року (3,2 тис. СГ проти 7,1 тис.). [18].

Таким чином, можна зробити висновок про те, що практика організації та проведення податкових перевірок в Україні потребує удосконалення за рахунок конкретизації податкових ризиків та їх належного відпрацювання та впровадженню процедури визначення зобов'язань за непрямими методами. До інших пріоритетних напрямів удосконалення контрольно-перевірочної роботи слід віднести: удосконалення методології здійснення перевірок та порядку оформлення їх результатів, підвищення кваліфікації особового складу, що здійснює контрольно-перевірочну роботу, мінімізація корупційних ризиків, забезпеченню настання економічної та кримінальної відповідальності за несплату податків.

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення проведення документальних перевірок податкових агентів з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування до бюджету податків

3.1 Проблемні питання щодо проведення документальних перевірок та шляхи їх вирішення

Основними проблемними питаннями, які виникають при проведенні документальних перевірок органами державної податкової служби є:

Виплата заробітної плати за двома платіжними відомостями. При цьому заробітна плата за фіктивними відомостями набагато перевищує офіційну. Податок на доходи фізичних осіб або взагалі не перераховується чи перераховується з мінімальної суми доходу.

Продаж працівникам підприємства продукції власного виробництва або придбаних товарів за цінами, нижчими ціни продажу стороннім споживачам чи ціни придбання товарів.

Недосконало налагоджена система взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації та проведенні документальних перевірок. Наприклад, співпраця перевіряючих з відділом апеляції та юридичним відділом при винесенні податкових повідомлень-рішень значно зменшила б кількість скасованих податкових повідомлень-рішень [17, с.9].

Сьогодні досить актуальною темою є неякісне оформлення матеріалів перевірок та нечітке виконання нормативних актів щодо подальшої реалізації матеріалів, зібраних підчас проведення виїздної документальної перевірки , що також призводить до зниження податкових надходжень до бюджету.

Для успішного проведення контрольно-перевірочної роботи необхідно максимально використовувати інформацію, яка міститься у податковій звітності, є одним із основних джерел проведення аналізу ступеня ризикованості платника. Але якість результатів аналізу залежить від того , наскільки якісно визначені критерії ризику. Ці критерії мають відповідати змісту законодавства ( зокрема законодавству з ПДВ та податку з доходів фізичних осіб, інших законодавчих актів з питань оподаткування).

Для вдосконалення проведення перевірок та збільшення їх результативності працівникам відділу документальних перевірок фізичних осіб необхідно проводити аналіз: проведених перевірок по АРМу ”Аудит”; порушень, виявлених попередніми перевірками; первинних документів; інформації від організацій , які здійснюють сервісне обслуговування РРО; отриманих від місцевих органів виконавчої влади даних про видані дозволи на розміщення господарських одиниць; даних підрозділів оперативного контролю про реалізовані або зняті з сервісного обслуговування РРО; порівняння звітних даних обсягів реалізації з рівнозначними торговельними об`єктами; аналіз товарних і грошових потоків; встановлення кола постачальників, до якої категорії уваги вони віднесені, асортименту товару, форми розрахунків за поставлені товари.

Проведення роботи по виявленню вищеописаних видів ухилень від оподаткування дає можливість розширити базу оподаткування та виявити і залучити до оподаткування нових платників податків, а також вишукати додаткові джерела надходження коштів до бюджету.

З метою покращання результатів контрольно-перевірочної роботи та вдосконалення процесів оподаткування необхідно зосередитись на:

-посиленні відбору платників для проведення перевірок та поліпшенні якості доперевірочного аналізу всієї наявної інформації по платниках запланованих для перевірки;

-створенні умов для ефективного обміну досвідом з фахівцями інших інспекцій, які за рейтингом ДПА України займають перші місця по контрольно-перевірочній роботі;

удосконалення структури інформаційних баз;

-з метою підвищення результативності контрольно-перевірочної роботи встановити відсоткове заохочення за кожне донарахування до бюджету посадових осіб податкових органів безпосередньо залучених до проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання [16, с.41].

Поряд з цим, сучасна практика податкового адміністрування та проблеми роботи підрозділів податкового аудиту і валютного контролю вимагає підвищення рівня матеріально та інформаційного забезпечення їх працівників а також зменшення рівня податкового навантаження на платників, якого можна досягти шляхом запровадження податкових канікул на застосування штрафних та фінансових санкцій за порушення вимог податкового законодавства на період до 2013 року.

3.2 Міжнародний досвід адміністрування перевірок платників податків

У більшості країн світу податковим органам надані повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог податкового законодавства. Платники самі визначають свої зобов'язання та справляють платежі до бюджетів. Кожний податковий орган має програму аудиторських перевірок для визначення правомірності сплати платниками податків за своїми зобов'язаннями. Здебільшого перевірка обмежується бухгалтерськими книгами та звітами. Однак, якщо, на думку інспекторів-ревізорів (аудиторів), звіти, бухгалтерські книги і облікові записи платника не є відповідним документом для відображення господарської діяльності платника, то доцільно застосувати непрямі методи для відстеження правильного розміру доходу, що оподатковується, і відповідних донарахувань.

Вивчення зарубіжного досвіду показує, що питанням удосконалення діяльності у сфері оподаткування в економічно розвинених країнах приділяється значна увага.

Податкова перевірка починається, коли декларація попадає в інспекцію. Бухгалтери надсилають її поштою. Співробітники контролюючих органів розбирають мішки з деклараціями й заносять дані в комп'ютер. Як правило, ці люди лише перевіряють, чи правильно цифра перенесена з однієї графи в іншу, і перераховують підсумкові показники. Виявивши помилку, перевіряючі самі вносять виправлення в декларацію, не зв'язуючись із платником податків. Якщо потрібно доплатити податок, йому надсилають відповідний рахунок [20, с. 267].

Для більшості фірм перевірка цим і обмежується. Але для деяких ні. Жодна податкова служба світу не може перевірити всіх платників податків. Тому використовують певні методи відбору кандидатів для ретельної перевірки.

Найпростіший спосіб - це випадкова вибірка. Наприклад, у Канаді відбір платників податків відбувається у два етапи. Спочатку комп'ютерна система вибирає довільно задану кількість компаній. Потім інспектор переглядає справи обраних підприємств і вирішує, кого потрібно перевіряти, а кого - ні [14, с.88].

Інший метод - відбір фірм, що належать до проблемних галузей, (наприклад, будівельні фірми). У великих проектах генеральний підрядник залучає безліч дрібних субпідрядників, з якими розрахунки, як правило, здійснюються готівкою. Багато субпідрядників приховують свої доходи. Тому було вирішено, що генеральний підрядник може включити у витрати суми, сплачені субпідрядникам, тільки після заповнення спеціальної форми для податкової інспекції. У цій формі вказується найменування субпідрядників, їхні реєстраційні номери й сплачені їм суми.

Ще один спосіб вибору об'єкта - “сигнали”пильних громадян. У Канаді досить часто люди дзвонять у податкову інспекцію й повідомляють, що якась компанія, на їх думку, не платить податки. Всі такі дзвінки обов'язково перевіряються, жоден з них не залишається без уваги. Інспектор піднімає справу платника податків, щодо якого надійшла інформація, і якщо вона виявиться правдивою, то призначається перевірка [10, с.25].

Комп'ютерний спосіб відбору платників податків для перевірки застосовується у країнах Західної Європи й Північної Америки. Програмне забезпечення дозволяє швидко знайти всю інформацію про платника податків, навіть якщо вона зберігається в різних базах даних. Наприклад, відомості про доходи фізичної особи подають роботодавці, організатори лотереї; власники ресторанів звітують про отримання офіціантами чайових тощо. І якщо людина не задекларує всі ці доходи, то комп'ютерна система виявить розбіжності. У такому випадку не потрібно навіть проводити перевірку: інспектор має право відразу виписати рахунок на сплату податку, пені й штрафів.

Для розрахунку податків практично в будь-якій країні використають дані бухгалтерського обліку. Тому перевірка починається з первинних документів, поступово переходячи до аналізу системи обліку на підприємстві й ревізії бухгалтерських регістрів.

Для того щоб перевірити правильність нарахування й сплати податків, інспектор спочатку повинен переконатися, що платник податків дотримується принципів бухгалтерського обліку, тому що саме за даними бухгалтерського обліку розраховуються податки. Наприклад, розрахунок оподатковуваного прибутку розпочинають із бухгалтерського прибутку, який потім коректують відповідно до правил оподатковування. Інспектор може подивитися й фінансову звітність, але перевіряти правильність складання балансу або звіту про прибутки й збитки він не повинен.

У більшості західних країн податківці можуть перевірити правильність ведення обліку й розрахунку податків за три попередні роки. Але, при підозрі в несплаті податків інспектор може запросити для перевірки більш давні документи. Наприклад, канадські фірми зобов'язані зберігати документи шість років, відповідно при бажанні податківці можуть перевірити не три роки, а всі шість [12, с.9].

На відміну від українських податкових інспекторів західні колеги широко використовують непрямі методи розрахунку податків. Вони застосовуються, коли підприємство не веде облік доходів і витрат або він не викликає в інспектора довіри. Найчастіше ці методи використовуються при перевірках підприємств, пов'язаних з обігомготівки: торгівлі, громадського харчування, сфери послуг.

Прикладом ретельно розробленої і добре організованої системи державного “фіску” може слугувати організація збору податків і фінансового контролю США. Ядром цієї системи є Служба внутрішніх доходів ( далі - СВД) Міністерства фінансів США, яка називається також Податковим управлінням, яке складається із центрального апарату і периферійних податкових служб, штатних і місцевих. Органи фінансового розшуку - це спеціалізовані поліцейські служби, укомплектовані професіоналами високої кваліфікації, які використовують при проведенні розслідування такі специфічні методи, як негласне спостереження, опитування свідків з оточення підозрюваної особи, перлюстрацію поштових відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, використовуючи документи різних урядових і приватних організацій. Спеціальним агентам дозволено носити зброю, провадити податкове розслідування, в інтересах слідства-працювати певний час співробітниками підозрюваної фірми. Служби внутрішніх доходів США мають також свій слідчий апарат, який провадить позасудове переслідування громадян - порушників податкового законодавства [14, с.85].

В основі діяльності Служби внутрішніх доходів США лежать такі принципи і процедури. Платники податків кожний рік зобов'язані до 15 квітня направляти в СВД або його регіональні відділення декларацію встановленої форми про свій сукупний прибуток, який оподатковується.

Одночасно з подачею платниками податків декларації про прибутки всі підприємці, фірми, корпорації, державні установи, банки, біржі, асоціації в обов'язковому порядку надають податковій службі детальні відомості про виплату тій чи іншій особі грошових коштів у вигляді заробітної платні, процентів на вклади, дивіденди, виграшів, гонорарів тощо, а також про здійснені особою фінансові угоди, торгові та інші операції, пов'язані з отриманням прибутку.

Важливим джерелом необхідних податковій службі відомостей є також отримані за останні 10-15 років в США і інших західних країнах інформаційні технічні кредитні бюро - приватні фірми, які спеціалізуються на зборі даних, які характеризують фінансовий стан приватних осіб. Поява і ріст чисельності цих фірм, їх діяльність регламентується законодавством. Вони пов'язані з розвитком кредитного обслуговування населення і обумовлені потребами кредиторів в оперативній перевірці кредитоспроможності потенціальних найманців. Зацікавлені кредитні установи - банки, страхові компанії тощо - є одночасно і поставниками, і головними споживачами інформації, яка акумулюється в електронних системах кредитних бюро. У трьох великих кредитних бюро США ( їх всього більш ніж 200) - “ТРВ”, “Транс Юніон”, і “Еквіфакс” - є 400 млн досьє на 160 млн чоловік, тобто практично на все доросле населення країни.

Об'єктами перевірки є передусім банківські рахунки, чеки, векселі, квитанції, акції, облігації, бухгалтерські книги, інші фінансові документи, а також нерухоме та рухоме майно платника податків.

Усі дані, що поступають у СВД із вказаних джерел, вводяться в комп'ютерну облікову систему, автоматично обробляються і зіставляються з даними, які знаходяться у податкових деклараціях. Застосування при обробці інформації спеціальних, як правило, таємних математичних моделей дозволяє відбирати податкові декларації з “підвищеним потенціалом для ретельної перевірки”, яка згодом здійснюється фінансовим інспектором.

Пошук порушників податкового законодавства проводиться внаслідок систематичного “просіювання” своїх і чужих масивів за такими критеріями, як часті переміщення фінансових засобів, використання декількох кредитно-фінансових установ при укладенні угод і здійсненні платежів, невідповідність податкових декларацій масштабам ділової активності платника податку, приховування партнерів з окремих видів бізнесу, суттєвих розривів доходів і витрат, оформлення нерухомості на імена підставних осіб, переводів готівки в предмети розкоші [10, с.44].

До того ж, у теперішніх умовах низького рівня бюджетної дисципліни, розробки і впровадження бюджетних державних цільових програм та контролю за використанням бюджетних коштів методи непрямого визначення податкових зобов'язань можуть стати ефективним інструментом виявлення незаконного привласнення службовцями суспільних ресурсів, існування тіньових джерел їх доходів, підвищення прозорості й підзвітності

Виходячи з викладеного вище, зрозуміло, що податкове законодавство більшості країн дозволяє збирати будь-яку інформацію, яка може допомогти при визначенні суми податків, а також дозволяє працівникам податкової служби проводити донарахування, але не передбачає методів, згідно з якими повинні проводитися розрахунки. Україна в цьому напрямі зробила крок вперед. Було розроблено методику визначення податкових зобов'язань за непрямими методами, що передбачила умови застосування, було запропоновано та закріплено застосування непрямих методів на законодавчому рівні.

Висновки

Зважаючи на високу ефективність контрольно-перевірочної діяльності податкових органів, на нашу думку, вона завжди буде дієвим інструментом податкового адміністрування. З метою покращення результатів контрольно-перевірочної роботи та вдосконалення процесів оподаткування доходів необхідно зосередитись на:

-посиленні відбору платників для проведення перевірок та поліпшенні якості доперевірочного аналізу всієї наявної інформації по платниках запланованих для перевірки ;

-забезпеченні створення централізованої бази даних по платниках фізичних особах в яку на рівні області надходила б інформація з БТІ, управління земельних ресурсів, та інших органів місцевого самоврядування для подальшого швидкого використання в процесі перевірки;

-створенні умов для ефективного обміну досвідом з фахівцями інших інспекцій, які за рейтингом ДПА України займають перші місця по контрольно-перевірочній роботі;

-вдосконаленні шляхів та механізмів стягнення донарахованих коштів до бюджету від контрольно-перевірочної роботи;

-розробленні системи ефективних заходів для захисту працівників податкових органів та їх родин від посягань на здоров'я, життя та майно;

- з метою підвищення результативності контрольно-перевірочної роботи встановити відсоткове заохочення за кожне донарахування до бюджету посадових осіб податкових органів, безпосередньо залучених до проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання.

Поряд з цим, переобтяжена нікому не потрібними даними та показниками сучасна форма акта виїзної податкової перевірки потребує суттєвого її вдосконалення, чому і варто присвятити, на наше переконання, подальші наукові пошуки в даному напрямі досліджень. Як показали проведені дослідження - одним з пріоритетних напрямків діяльності відділів оподаткування фізичних осіб має стати робота по вдосконаленню методики проведення документальних перевірок, підвищення рівня професійної підготовки ревізорів, що забезпечують виявлення та руйнування нових схем та напрямків ухилення від оподаткування та дозволить додатково мобілізувати кошти до бюджету.

Але для досягнення високих результатів документальних перевірок потрібно щоб у Податковому кодексі України було б визначено єдину методику обчислення та порядок вжиття конкретних заходів щодо підвищення ефективності контрольно - перевiрочної роботи, яка сприятиме виведенню з “тiнi” необлiкованих оборотів. Тому, що характерною особливістю сьогодні є недосконалість, неузгодженість та суперечливість окремих статтей податкового кодексу, що й обумовлює необхідність реформування податкової системи України.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996р.

2. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010р. № 2755-VI.

3. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010р. № 2456-VI.

4. Закон України від 4 грудня 1990р. № 509-XII ,,Про державну податкову службу ”(із змінами та доповненнями).

5. Закон України від 16 грудня 1993р. № 3723-XII ,,Про державну службу ”(із змінами та доповненнями).

6. Наказ ДПА України від 27.050.2008 р. № 355 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків ”.

7. Наказ ДПА України від 22.12.2010 р № 984 „Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”.

8. Наказ Державної податкової адміністрації України, від 24.12.2010р. № 1003 Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами

9. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. - 2003. - № 6. - С. 27-35.

10. Буряк П.Ю., Беркита К.Ф., Ярема Б.П. Податкова система: теорія і практика застосування активних методів навчання: Навчальний посібник. - Львів: ЛДФЕІ, 2003. - 208 с.

11. Ковалюк О.М. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Україні// Фінанси України. - 2004. - № 1. - С. 55-62.

12. Мельник В.М. Вплив адміністрування податків на ефективність функціонування податкової системи // Науковий вісник Національної академії ДПС України, 2005. - № 2 (29).

13. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія ДПСУ, 2001. - 362 с.

14. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації) // К.: Вісник податкової служби України - 2002. - 432 с.

15. Павлюк К. Формування доходів місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2006. - № 4.- с.24-37.

16. Соколовська А.М. Податкова політика в Україні // Розбудова держави. - 2008. - № 9/10. - С. 35-43.

17. Ткаченко О.О. Регіональна податкова політика // Вісник податкової служби. - 2011. - № 4.- с. 4-15.

18. sta.gov.ua

Додаток 1

Донараховано податку на доходи фізичних осіб в Сарненській МДПІ Рівненської області за 2009-2010 роки

Донараховано податку на доходи фізичних осіб в Новоград - Волинській ОДПІ Житомирської області за 2009-2010 роки

Донараховано податку на доходи фізичних осіб в Свалявській МДПІ Закарпатської області за 2009-2010 роки

Додаток 2

Рис. Методи проведення до перевірочної роботи

Додаток 3

Динаміка надходження до Зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб по роках в Сарненській МДПІ Рівненської області за 2009-2010 роки. тис. грн.

Динаміка надходження до Зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб по роках в Новоград - Волинській ОДПІ Житомирської області за 2009-2010 роки., тис. грн.

Динаміка надходження до Зведеного бюджету податку на доходи фізичних осіб по роках в Свалявській МДПІ Закарпатської області за 2009-2010 роки., тис. грн.

Размещено на Allbest.ru