Бюджетний дефіцит

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Бюджетна система України »

на тему: «Бюджетний дефіцит»

Виконала:

студентка групи ДФК 21-д

Король Наталія

Вінниця 2014

Вступ

Стан бюджетної системи можна назвати найважливішим критерієм економічної ситуації в країні, а однією з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної незалежності й обороноздатності, місце і роль України в міжнародних економічних відносинах.

Розуміння сутності бюджетного дефіциту нерозривно пов'язано з поняттям фінансування бюджету. У радянській бюджетній практиці до кінця 1980-х років дефіцит не визнавався, отже і джерела фінансування його чітко не визначались. Зіткнувшись з проблемою бюджетного дефіциту, органи державної влади незалежної України виявилися неготовими раціонально і з мінімально можливими негативними наслідками вирішувати її. В українській практиці джерела фінансування дефіциту державного бюджету почали встановлюватись з 1993 року. Сьогодні актуальність цього питання не тільки не зменшилась, а навіть значно зросла. Адже в цілому держава зобов'язана формувати свою бюджетну політику так, щоб домогтись скорочення бюджетного дефіциту. Бездефіцитність бюджету - має стати неминучим принципом бюджетної політики України. Тому, існує реальна необхідність визначити сутність бюджетного дефіциту, його види, соціально-економічні наслідки; визначити, що являють собою джерела фінансування бюджетного дефіциту; з'ясувати, чим відрізняється фінансування від способів скорочення розміру дефіциту; розглянути підходи до класифікації фінансування; визначити його інструменти. дефіцит бюджет державний економічний

Актуальність цієї теми полягає у важливості бюджету для функціонування національної економіки, в його складності й многогранності. На сучасному етапі розвитку України удосконалення бюджетного процесу дасть змогу успішно впроваджувати стратегічні цілі держави щодо економічного та соціального розвитку, адже підйом економіки - це єдине надійне джерело покращення добробуту народу.

Завданням реферату є вивчення бюджетного дефіциту, причин його виникнення, факторів, які на нього впливають та соціально-економічних наслідків цього явища.

Мета реферату полягає у тому, щоб визначити методи оптимізації бюджетного дефіциту, шляхи його подолання, внести пропозиції щодо удосконалення бюджетного планування та розкрити методи погашення бюджетного дефіциту.

Об'єктом дослідження в рефераті виступає бюджетна система, а конкретніше - бюджетна система України. Об'єкт дослідження є складним, оскільки бюджетна система України тісно пов'язана з іншими системами - фінансовою, економічною, грошовою, політичною, тощо. Бюджетна система поєднує в собі складові елементи всіх зазначених систем, але функціонує відповідно до принципів та завдань, що зумовлені діяльністю бюджетного механізму України.

Предметом дослідження в рефераті є дефіцит державного бюджету, як невід'ємний елемент функціонування бюджетної системи країни, а також всієї її економічної системи на макрорівні. Теоретично предмет дослідження тісно пов'язаний також і з іншими економічними категоріями, такими як державні доходи, видатки, бюджетні ресурси, тощо. Все це ставить сам процес дослідження у відповідні стратегічні орієнтири, яких необхідно дотримуватись при розкритті теми реферату.

1. Сутність, класифікація, причини виникнення та методи покриття бюджетного дефіциту

В ідеалі бюджет будь-якого рівня бюджетної системи держави повинен бути збалансований. Однак через різні фактори (економічні, політичні, природні та ін.) часто виникає ситуація, коли доходи бюджету (податкові та неподаткові) не покривають всі необхідні для відповідного рівня бюджетної системи видатки.

Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості.

Бюджетний дефіцит - це перевищення видатків бюджету над його доходами. Він притаманний бюджетам більшості країн світу, у тому числі і країнам з розвиненою ринковою економікою. Його величина коливається від 2 до 15% валового національного продукту при середньосвітовій величині 4,5%. Вважається, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% ВНП, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку інфляції [6, c. 20].

Причинами виникнення бюджетного дефіциту можуть виступати:

- зростання державних витрат у зв'язку зі структурною перебудовою економіки і необхідністю розвитку промисловості;

- скорочення доходів державного бюджету в період економічної кризи;

- надзвичайні обставини (війни, масові безладдя, великі катастрофи, стихійні лиха);

- неефективність фінансової системи держави;

- політичний популізм, який виражається в зростанні соціальних програм, не забезпечених фінансовими ресурсами;

- корупція в державному секторі;

- неефективність податкової політики, що викликає збільшення тіньового сектору економіки.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:

- відкритий бюджетний дефіцит - це дефіцит, який офіційно відображений у щорічному законі про бюджет, звітності про виконання бюджету та в бюджетній статистиці. Його розмір може бути як плановим, так і фактичним;

- прихований бюджетний дефіцит - це дефіцит, який виникає через несвоєчасне фінансування запланованих у бюджеті призначень унаслідок недоотримання запланованих доходів. Його форми: завищення планових обсягів доходів; включення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту.

Залежно від урахування дефіциту в процесі бюджетного планування виділяють:

- запланований бюджетний дефіцит (або очікуваний). Запланований бюджетний дефіцит щорічно затверджується парламентом у законі про державний бюджет. Граничний розмір бюджетного дефіциту є одним із найважливіших показників, необхідних для складання проекту бюджету. Його розмір також щорічно затверджує законодавчий орган;

- фактичний бюджетний дефіцит. Його розмір отримують за даними звітів про виконання бюджету. При цьому може виявитися, що утворився незапланований бюджетний дефіцит (або неочікуваний).

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

- активний дефіцит виникає тоді, коли уряд через збільшення видатків бюджету стимулює сукупний попит. При цьому фіскальна політика спрямовується на сприяння зростанню сукупних інвестицій (через бюджетні капіталовкладення, політику прискореної амортизації) і на стимулювання поточного споживання (зниження ставок податків, введення податкових пільг, свідоме нарощування поточних бюджетних видатків).

- пасивний дефіцит - це дефіцит, що виникає як наслідок економічного спаду, зниження виробництва та зайнятості і призводить до зменшення бюджетних доходів. Бюджетний дефіцит є результатом автоматичних змін.

За терміном дії бюджетний дефіцит поділяється на:

- тимчасовий бюджетний дефіцит. Він виникає не регулярно - з року в рік, а лише в окремі періоди несприятливої соціально-економічної кон' юнктури. Це явище не є типовим для бюджетної практики;

- постійний (хронічний) бюджетний дефіцит. Сучасні бюджети мають хронічні бюджетні дефіцити [8, c. 155].

Методи покриття бюджетного дефіциту є такими:

-- беземісійний -- покриття дефіциту бюджету шляхом залучення до фінансування дефіциту бюджету зовнішніх джерел (кредити міжнародних фінансових об'єднань, іноземних держав, безоплатна та безповоротна фінансова допомога для здійснення цільових програм міжнародного значення) та внутрішніх джерел (кредити НБУ, доходи від операцій з цінними паперами), що призводить до виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави;

-- емісійний -- метод покриття бюджетного дефіциту пов'язаний з використанням грошово-кредитної емісії. Такий метод вважається недостатньо ефективним, оскільки він спричиняє розвиток неконтрольованої інфляції, підриває стимули для інвестицій, знецінює заощадження населення тощо.

Проблема скорочення дефіциту бюджету вельми серйозна через ряд причин. По-перше, обсяг необхідних державних витрат великий. Ці зобов'язання накопичуються десятиліттями, багато які з них не підлягають скороченню, зниження інших, є непопулярним заходом і зачіпає інтереси різних груп населення. По-друге, знаходити нові джерела поповнення бюджету досить складно. Зростання податків негативно позначається на діловій активності в економіці, сприяє криміналізації економіки (ухилення від оподаткування, зростанню тіньової економіки) [10].

До соціально-економічних наслідків бюджетного дефіциту можна віднести:

? дезорганізація господарства, нанесення серйозних економічних збитків як великому, так і малому бізнесу, насамперед через невизначеність ринкової кон'юнктури;

? виникнення внутрішнього і зовнішнього боргу;

? заважає проведенню ефективної макроекономічної політики;

? нерівномірно зростають ціни, що підсилює диспропорцію між галузями економіки, спотворюючи структуру споживчого попиту;

? ціна перестає виконувати головну свою функцію у ринковому господарстві - бути об'єктивним економічним сигналом:

? відбувається відтік капіталу торгівлю;

? виникає інфляція, яка загострює товарний голод, підриває стимули до грошового обігу;

? прискорюється матеріалізація грошей, зростають ціни на нерухомість та товарно-матеріальні запаси;

? порушується функціонування грошово-кредитної системи;

? знецінюються надходження від оподаткування, що негативно впливає на фіскальну політику;

? зменшується впливовість національної валюти;

? знижується мотивація до інвестування, інвестиції стають більш ризикованими;

? знижується мотивація до праці;

? знижуються реальні доходи населення, насамперед це стосується осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери, студенти);

? знецінюються заощадження населення внаслідок виникнення інфляції;

? погіршуються умови життя [3, c. 27].

Уряд обов'язково має контролювати розмір бюджетного дефіциту. Інакше останній сам по собі чинитиме дестабілізуючий вплив на соціально-економічний розвиток країни.

2. Аналіз дефіциту державного бюджету України

Для аналізу дефіциту державного бюджету найкраще використовувати статистичні дані, тому розглянемо основні показники державного бюджету України за останні роки.

Таблиця 2.1 Показники виконання державного бюджету України за січень-грудень 2012-2013рр., та за січень - березень 2013-2014 рр. (млн. грн.).

Таблиця 2.1 ілюструє показники виконання державного бюджету України відповідно за за січень-грудень 2012-2013рр., та за січень - березень 2013-2014 рр. (млн. грн.). З неї можна зробити висновок, що доходи бюджету України з кожним роком зростають а відповідно і зростають видатки. Найбільший рівень дефіциту спостерігався у 2013 році в порівнянні з показниками 2012 року в сумі - 64222,9 млн. грн. За січень-березень 2013 року дефіцит державного бюджету становив -4067.9 млн. грн., а за січень - березень 2014 року спостерігається також перевищення видатків над доходами на суму -4053.5 млн. грн. Тобто спостерігається зменшення дефіциту бюджету за даний період.

В цілому можна сказати, що обсяг дефіциту державного найбільший у 2013 році, що негативно відображається на стані економіки країни та її фінансовій системі.

Проаналізувавши її, можна зробити висновок, зростання доходів відбулося в 2012 році, у 2013 році спостерігається скорочення дохідної частини бюджету і збільшення видатків. Основною причиною виникнення дефіциту бюджету за бюджету за січень-грудень 2012-2013рр., та за січень - березень 2013-2014 рр. є повільні темпи зростання доходів порівняно з видатками.

За рахунок зменшення доходів, держава змушена скорочувати видатки для збалансування бюджетної системи. У 2012 році дефіцит зведеного бюджету України становив 46929.4 млн. грн.,а у 2013 становив -63049 млн. грн. За січень-березень 2013 року дефіцит зведеного бюджету становив -5207.2 млн. грн., а за січень - березень 2014 року спостерігається перевищення доходів над видатками на суму 526.3 млн. грн. Тобто спостерігається профіцит Зведеного бюджету України.

В цілому можна сказати, що найвищі показники дефіциту державного бюджету спостерігалися у 2013 році відповідно за даними порівняння трьох місяців 2013 та 2014 років спостерігалася тенденція до відсутності дефіциту.

3. Шляхи мінімізації бюджетного дефіциту та основні напрямки вдосконалення планування державного бюджету

Сьогодні Україна перебуває в досить складних економічних умовах. Розпочаті, але незавершені реформи призвели до кардинальних змін в економічній, політичній соціальній сферах. В такій ситуації актуальним було і залишається питання бюджетного планування. Зокрема це стосується бюджетного процесу в Україні [5, c. 27].

Існування бюджетного дефіциту вимагає постійного пошуку шляхів його подолання і, в ідеалі, збалансування доходів і витрат бюджету. Конкретні заходи держави в цьому напрямі можуть бути різними, але в результаті зводяться до створення можливостей зростання доходів та скорочення видатків бюджету. З цією метою необхідно:

- Удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності;

- Посилити відповідальність суб'єктів господарювання та їхніх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами;

- Удосконалити інструменти залучення до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення;

- Забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва;

- Запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів;

- Перейти від бюджетного фінансування до системи надання субсидій, субвенцій, інвестиційних позик суб'єктам господарювання;

- Запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості [7, c. 68].

Економічною основою визначення планових і прогнозних показників доходів бюджету є Державна програма економічного і соціального розвитку України на відповідний період, важливою складовою якої виступають основні макропоказники економічного і соціального розвитку держави на конкретний бюджетний період (рік). Відповідно до ст. 4 Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" від 23 березня 2000 p., до системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку включається прогноз економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди. Одночасно прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку можуть розроблялися на більш тривалу перспективу [1].

Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік, а на середньостроковий період розробляється па п'ять років. Державна програма економічного і соціального розпитку України па коротко строковий період, яка розробляється щороку, має бути узгодженою з проектом Державного бюджету України на відповідний рік ще на стадії планування їх показників та визначеним результатів.

Удосконалення бюджетного процесу потребує також додаткової організаційної перебудови діяльності міністерства фінансів. Разом із виконанням функції поточного бюджетного планування воно повинно слідкувати за виконанням бюджету, забезпечувати за допомогою цього реалізацію державної макроекономічної політики [4, c. 18].

Також для подолання дефіциту бюджету необхідно удосконалити податкову систему, забезпечити оптимальний рівень податкових вилучень для формування бюджетів усіх рівнів і створення сприятливих умов для підприємницької діяльності. Важливим моментом є посилення відповідальності суб'єктів господарювання та їхніх керівників, зокрема особисту майнову і кримінальну, за дотримання вимог податкового законодавства, тобто забезпечити своєчасність і повноту розрахунків з бюджетом та державними позабюджетними фондами.

Не менш важливими є такі заходи як удосконалення інструментів залучених до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення; забезпечити фінансову підтримку малого та середнього бізнесу шляхом розроблення й виконання цільових програм розвитку малого і середнього підприємництва; запровадити жорсткий режим економії ; а також запровадити науково обґрунтовану систему прогнозування показників, що беруться за основу формування доходів і видатків бюджету, використовувати при бюджетному плануванні нормативи бюджетної забезпеченості [2, c. 24].

Висновок

Бездефіцитність бюджету - абсолютний, необхідний і неминучий принцип бюджетної політики України.

В Україні існує ілюзія, що затвердження бездефіцитного бюджету працює або повинно працювати автоматично, тобто призводити видатки до реального споживання . Це працює в Америці, у Європі. Але не в Україні. В Україні вважається ознакою доблесті спожити більше чим можна. Це уже ввійшло в звичку, стало невід'ємною рисою нашого повсякденного життя.

В умовах ринкової економіки дефіцит може бути корисним у випадку, коли при спаді виробництва держава витрачає більше грошей, ніж одержує: він забезпечує збільшення попиту, в тому числі купівельної спроможності населення. Споживачі починають більше купувати, підприємці - більше продавати. Внаслідок цього зростають обсяги виробництва і скорочується безробіття.

Проте в період піднесення економіки держава не може дозволити собі дефіцит бюджету, оскільки він стимулюватиме інфляцію. Отже, бюджет, в якому збалансовані доходи та видатки, потрібний не щорічно, а для певного періоду. В окремі роки з метою стимулювання ділової активності держава може допускати дефіцит бюджету.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

Буковинський С. П. Концептуальні засади управління бюджетними коштами в Україні/ С. П. Буковинський // Фінанси України. - 2012. - №4.- С. 24-33.

Гладченко Л. А. Бюджетний дефіцит: джерела і механізм його фінансування/ Л. А. Гладченко//Ринок цінних паперів України. - 2011. - № - 3-4. - С. 27-30.

Дьякова І. І. Бюджетний дефіцит та методи його оптимізації/ І. І, Дьякова// Фінанси України. - 2010. - №- 10. - С. 18-22.

5) Формування і функціонування бюджетної системи України [Монографія]/ С. О. Булгакова, О. Т. Колодій, Л. В. Єрмошенко та ін.; за заг. ред. А. А. Мазаракі. - К.: Книга, 2010. - 344 с.

6) Редіна Н. І., Гордєєва Л. П. Дефіцит бюджету і основні шляхи його подолання в Україні/ Н. І. Редіна, Л. П. Гордєєва // Фінанси України. - 2011. - № - 5. - С 20-25.

7) Стоян В. Ю. Сучасні доктрини та принципи державного фінансового регулювання/ В. Ю. Стоян // Фінанси України. - 2012. - № - 12 -С. 68-76.

8) Федосов В. М. Бюджетна система: підруч./ В. М. Федосов - К.: Центр навчальної літератури, 2012. - 390 с.

9) Офіційний сайт Міністерства фінансів України. [Електронний ресурс] -Режим доступу: www.minfin.gov.ua.

10) [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.pidruchniki.ws.

Размещено на Allbest.ru