Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Орлова Наталія Сергіївна

УДК: 338. 24 : 330. 322

РозвиТОК БАГАТОРІВНЕВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО регулЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Донецьк - 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Поважний Олександр Станіславович,

Донецька державна академія управління

Міністерства освіти і науки України

(м. Донецьк), завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Онищенко Володимир Олександрович, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка (м. Полтава), ректор;

- кандидат наук з державного управління Долгальова Олена Вячеславівна, Донбаська державна академія будівництва і архітектури (м. Макіївка), доцент кафедри менеджменту організацій і права.

Провідна установа:

- Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем економічних стратегій, прогнозування та регулювання економіки (м. Київ).

Захист відбудеться: “ 20 ” квітня 2004 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою 83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий “ 19 ” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток економіки України знаходиться у прямій залежності від обсягів інвестицій і ефективності їх використання. Досягнення пріоритетів соціально-економічного розвитку і необхідних темпів економічного росту повинні підкріплюватися відповідними інвестиційними можливостями. Реалізувати інвестиційну політику держави можливо тільки при наявності дійової системи державного регулювання.

Необхідність пошуку принципово нових підходів до державного регулювання інвестиційної діяльності і подальший розвиток методів, які існували раніше, обумовлено такими чинниками, як поява різноманітних форм власності і різних типів суб'єктів господарювання, дефіцит інвестиційних ресурсів, випуск в обіг нових фінансових інструментів.

Першочерговими завданнями державного регулювання інвестиційної діяльності є визначення обсягів інвестицій, джерел і пріоритетів їх вкладення у визначені галузі чи в економіку регіонів країни. Нові умови господарювання вносять корективи у вже діючі механізми залучення інвестицій і вимагають розробки принципово нових підходів. При цьому збільшується економічна та адміністративна відповідальність за результати прийнятих рішень і ефективне використання інвестиційних ресурсів, модернізується законодавча регламентація інвестиційних процесів.

Державне управління інвестиційною діяльністю має важливе значення для економіки в цілому, окремих галузей і регіонів, а також для функціонування підприємств, незалежно від розмірів, галузевої приналежності та організаційно-правової форми.

Недостатність інвестиційних ресурсів і, в окремих випадках, непогодження їх спрямованості вимагають нових підходів до державної інвестиційної політики на основі цілеспрямованого узгодження її складових: загальнодержавної, регіональної і галузевої. Це актуалізує необхідність пошуку нових і розвитку діючих форм і засобів регулювання інвестиційної діяльності.

Проблема формування і розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності, визначення загальних принципів її функціонування, вдосконалення механізму використання методів активізації інвестиційної діяльності є актуальною і має як теоретичне, так і практичне значення.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження обумовила необхідність розвитку даного наукового напрямку, удосконалення і доповнення існуючих теоретичних та методологічних положень, розробки конкретних механізмів і заходів, що стосуються, насамперед, напрямків активізації державної інвестиційної політики та її впливу на регіональну і галузеву складові в системі державного управління в Україні, використання різних засобів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності і раціонального взаємозв'язку всіх її рівнів. Це обумовило вибір теми, мету і задачі дисертаційної роботи.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в рамках науково-дослідної теми Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України “Удосконалення фінансових відносин підприємств” (1999 - 2004 рр., номер державної реєстрації 0100U004246). У рамках цієї теми автором досліджено передумови формування і розвитку державного регулювання інвестиційної діяльності, стан та структурні складові інвестиційного клімату в Україні, структура і зміст інвестиційної політики, державне регулювання іноземного інвестування, взаємозв'язки рівнів інвестиційної політики, принципи і критерії оцінки галузевої політики машинобудівної галузі (на прикладі Донецької області), а також запропоновано методичний підхід до оцінки та використання цінних паперів для активізації інвестиційної політики в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

Для досягнення поставленої мети було сформульовано і вирішено наступні задачі:

теоретично обґрунтовано значення державного регулювання в розвитку інвестиційних процесів;

проаналізовано зміст категорій “державна інвестиційна політика” та “багаторівнева система державного регулювання”;

узагальнено світовий досвід державного регулювання інвестиційної діяльності в розвинутих країнах;

розроблено механізм взаємозв'язку засобів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності;

обґрунтовано структуру інвестиційного клімату;

визначено принципи та етапи галузевої інвестиційної політики;

розроблено інвестиційно - позиковий механізм у структурі інвестиційної політики на основі використання цінних паперів.

Об'єктом дослідження є процес формування інвестиційної політики з використанням інструментів багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності.

Предметом дослідження є принципи, методи і практичні положення з розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є класичні положення теорії управління, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень. У дисертаційній роботі застосовувалися такі методи і підходи: методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності державного регулювання інвестиційної діяльності і поняття “державна інвестиційна політика”; статистичний і графічний аналіз - для дослідження тенденцій розвитку виробництва та інвестиційної діяльності, виявлення чинників, що впливають на ефективність інвестиційних процесів; формалізація та економіко-математичне моделювання - при побудові інвестиційно-позикового механізму в структурі інвестиційної політики. Для формування галузевої інвестиційної політики, принципів та етапів її формування використовувалися методи стратегічного менеджменту.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні документи з питань інвестування в Україні, офіційні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, дані звітності машинобудівних підприємств Донецької області. Як джерело інформації використано теоретичні і практичні розробки вчених, матеріали науково-практичних конференцій, Internet.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційної роботи складається в обґрунтуванні і розробці методичних підходів щодо розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Зазначене забезпечило одержання нових положень і рекомендацій.

Уперше:

обґрунтовано організаційну систему державного регулювання інвестиційної діяльності, спрямовану на прийняття ефективних управлінських рішень для досягнення цілей інвестиційної політики на всіх рівнях інвестиційної діяльності;

доведено об'єктивну необхідність взаємного узгодження і супідрядності в багаторівневій системі державного регулювання інвестиційної діяльності та розроблено методичний підхід до її реалізації;

розроблено інвестиційно - позиковий механізм у структурі інвестиційної політики з використанням облігацій місцевих позик, що забезпечує раціональне взаємовідношення рівнів інвестиційної політики;

одержали подальший розвиток:

форми державного регулювання інвестиційної діяльності в залежності від засобу впливу (прямого і непрямого);

структура інвестиційного клімату, з урахуванням груп чинників, що впливають на інвестиційний процес (соціально-політичних, організаційно-правових і фінансово-економічних), об'єктів впливу (на макро-, мікрорівнях), результатів впливу конкретних чинників на інвестиційний процес (позитивного і негативного);

принципи та етапи формування галузевої інвестиційної політики для більш ефективного регулювання інвестиційної діяльності в різних галузях промисловості;

систематизовано і доповнено:

поняття “багаторівнева система державного регулювання інвестиційної діяльності”, що являє собою взаємозалежну сукупність форм і засобів впливу держави на інвестиційні процеси на різних рівнях перерозподілу інвестиційних ресурсів, і “державна інвестиційна політика” з метою більш чіткого виявлення ролі держави у формуванні інвестиційного клімату;

удосконалено:

методичний підхід до розвитку та використання взаємозв'язку всіх рівнів законодавчого забезпечення інвестиційного процесу з метою реалізації основних напрямків інвестиційної політики.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що їх використання у діяльності органів державної влади і управління щодо реалізації державної (регіональної, галузевої) інвестиційної політики, у процесі удосконалення нормативно - правових актів з інвестування, засобів державного регулювання інвестиційної діяльності сприятиме підвищенню ефективності суспільного господарства, досягненню суттєвих економічних та соціальних ефектів.

Результати досліджень, отримані в дисертаційній роботі, повязані з розвитком інвестиційних процесів в Донецькій області, були використані в діяльності Головного фінансового управління Донецької облдержадміністрації (довідка № 03-01/27-1403 від 29 серпня 2003 р.). Запропонований у роботі інвестиційно-позиковий механізм у структурі інвестиційної політики дозволяє залучити тимчасово вільні грошові ресурси інституційних та інших інвесторів для розвитку галузей економіки, що забезпечує цільове використання фінансових ресурсів та надає макроекономічний ефект і приріст ВВП.

Принципи, критерії оцінки та етапи формування галузевої інвестиційної політики використано при розробці інвестиційної стратегії підприємства на ВАТ “Донецький експериментальний ремонтно-механічний завод”(довідка № 1306 від 2 вересня 2003 р.).

Теоретичні розробки і практичні рекомендації, що висвітлено в дисертаційній роботі, використовуються у навчальному процесі Донецької державної академії управління Міністерства освіти і науки України при викладанні дисциплін “Інвестування”, “Цінні папери і фондовий ринок”, “Корпоративне управління” (довідка № 01-12/ 463 від 28 серпня 2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором особисто. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли своє відображення в наукових роботах, опублікованих без співавторів. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано у списку використаних джерел.

Дисертант є ініціатором, керівником і безпосереднім учасником практичного впровадження отриманих наукових і прикладних результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково - практичній конференції “Шляхи зміцнення фінансово-економічної самостійності регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), Міжнародній науково - практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів” (м. Харків, 2000 р.), Всеукраїнській науково - практичній конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), ІІ Всеукраїнській науково - практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України”(м. Харків, 2002 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія інноваційного розвитку підприємств України”(м. Київ, 2003 р.), на конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи Донецької державної академії управління (2001-2003 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць. У тому числі 2 статті у наукових журналах, 10 статей у збірках наукових праць (з них 3 - у співавторстві), 3 публікації у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,74 д.а., із яких 3,83 д.а особисто належить авторові.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків. Загальний обсяг дисертації 181 сторінка, у тому числі, 11 таблиць (10 сторінок), 8 рисунків (7 сторінок), список використаних джерел з 176 найменувань (15 сторінок), 3 додатки (12 сторінок).

Основний зміст дисертації

Розділ 1. Державне регулювання інвестиційної діяльності. На основі аналізу теоретичних засад, зарубіжної та вітчизняної практики розвитку інвестиційної діяльності визначено значення інвестицій для економічного зростання, що пов'язано з вирішенням основних проблем щодо нездатності банківського сектору забезпечити довгострокове кредитування, низької купівельною спроможністю і рівня заощадження населення, відтоку капіталу за кордон, недостатнього державного регулювання інвестиційного процесу.

Необхідність збільшення темпів інвестування вимагає активізації роботи з усіма видами інвестицій як фінансовими, так і з реальними, на основі розробки нових підходів залучення та розподілу коштів підприємств, населення, органів державного управління.

Проведення теоретичних досліджень і обґрунтування практичного впровадження отриманих результатів неможливо без чіткого понятійного апарату. Зараз в Україні ще існують розбіжності у визначенні базових інвестиційних понять. Проблема визначення поняття і змісту інвестицій як у юридичній, так і в економічній літературі викликана їх складністю і наявністю різноманітних видів. Більшість з них визначають якість, окремі риси економічного і правового змісту інвестування. З огляду на те, що відсутня у базовому Законі України “Про інвестиційну діяльність” відповідність загальноприйнятій у світовій практиці класифікація інвестицій, проведено зіставлення видів інвестицій (капітальних, фінансових і реальних) і тих видів матеріальних і нематеріальних цінностей, що закріплені зазначеним законом.

Розподіл інвестиційної діяльності на види має практичне значення, оскільки, в залежності від суб'єктів, форм власності і джерел інвестування можуть розрізнятися види правового регулювання інвестиційної діяльності.

Аналіз наукової літератури і практичного досвіду дозволив зробити висновки про відсутність єдиних підходів до визначення базових понять, зокрема, “державне регулювання інвестиційної діяльності”. Це обумовлено тим, що в законодавстві виділено тільки принципи та основні напрямки державного регулювання інвестиційної діяльності.

За аналізом законодавчих актів з інвестиційної діяльності було виявлено низку протиріч у тлумаченні базових понять інвестування (капітальні вкладення, фінансові інвестиції, реінвестиції), що змушує прийняття нових, найчастіше специфічних нормативних документів, які відносяться до вузьких сфер інвестування. Для усунення таких протиріч законодавча інфраструктура повинна бути чітко структурованою. Такі акти повинні деталізувати додаткові моменти здійснення інвестиційної діяльності: вивіз капіталу, особливості інвестування професійних і непрофесійних учасників, основи захисту прав вітчизняних та іноземних інвесторів. Автором виявлено логіко-структурний взаємозв'язок правового регулювання інвестиційної діяльності, що дозволить уникнути плутанини при тлумаченні термінів і встановити чіткий взаємозв'язок всередині системи загальнодержавних нормативних актів, що регулюють інвестиційні процеси (рис.1).

Результативність організаційних форм і засобів державного регулювання інвестиційної діяльності визначається їх відповідністю стану розвитку ринкових відносин, структурі економіки і конкретній економічній ситуації.

Існує два загальноприйнятих методи державного регулювання, що застосовуються до інвестиційних процесів: пряме і непряме втручання. Визначення напрямків розвитку інвестиційного процесу сприяє на вибір засобу впливу держави на інвестиційну діяльність і форми регулювання. Результати аналізу дозволили розробити механізм державного регулювання інвестиційної діяльності в залежності від засобів впливу, де формами прямого впливу є дії держави щодо визначення стратегічних пріоритетів інвестиційної політики та їх виконання за допомогою регулятивних дій, прямо пов'язаних з інвестиційною діяльністю, а непрямий вплив є необхідним доповненням прямого і передбачає регулювання окремих аспектів інвестиційної діяльності чи використання різних видів інвестицій (податкове, бюджетне, кредитне регулювання, політика у галузі приватизації, регулювання фондового ринку та амортизаційної політики).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Логіко-структурний взаємозвязок правового регулювання інвестиційної діяльності

У ряді випадків (в залежності від умов розвитку економіки) при виборі форм державного регулювання інвестиційної діяльності, держава використовує переважно непрямий вплив - як найбільш ефективний у порівнянні з прямим.

Аналіз засобів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності дозволив сформувати організаційну систему державного регулювання інвестиційної діяльності (рис. 2).

На підставі вихідної мети (що залежить від стратегічних цілей і пріоритетів соціально-економічного розвитку держави), формуються бажані характеристики інвестиційної політики на різних рівнях ієрархії: національному, галузевому і регіональному. Інструментом досягнення цих цілей є багаторівнева система державного регулювання інвестиційної діяльності. Керуючий вплив цієї системи, виходячи з базових цілей, здійснюється з метою забезпечення спрямованості розвитку інвестиційних процесів на визначений момент часу в майбутньому.

Багаторівнева система державного регулювання являє собою взаємозалежну сукупність форм і засобів впливу держави на інвестиційні процеси на різних рівнях перерозподілу інвестиційних ресурсів.

Таким чином, для досягнення відповідності очікуваного і реального результатів, за умови адекватно обраної мети інвестиційної політики, необхідний обґрунтований механізм, що припускає раціональний звязок використання інструментів на міжнародному, національному, галузевому, регіональному та окремих субєктів рівнях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1 - бажані характеристики

2 - реальні характеристики

3 - рівень відповідності бажаних та реальних характеристик

4 - регулюючий вплив

Рис. 2. Організаційна система державного регулювання інвестиційної діяльності

Невідповідність бажаних і реальних характеристик вимагає внесення змін в інструменти впливу на інвестиційні потоки і, насамперед, у систему державного регулювання.

Дослідження досвіду зарубіжних країн (США, Франції, Німеччини, Японії, Росії) у галузі державного регулювання інвестиційної діяльності дозволило виділити особливості застосування різних методів, які з урахуванням специфіки, притаманній українській економіці, можуть бути використані у вітчизняній господарській практиці. Це особливо актуально в умовах, коли в Україні проголошено курс на інтеграцію в ЄС, що надасть їй важливі політичні, економічні і соціальні переваги, і, в свою чергу, потребує використовувати нові форми регулювання інвестиційної діяльності щодо активізації міжнародних інвестиційних процесів, які дозволять створити позитивний міжнародний інвестиційний імідж.

Розділ 2. Багаторівнева інвестиційна політика у системі державного управління в Україні. Ключовою задачею державного управління є створення економічних умов для залучення інвестицій, необхідних для стратегії розвитку країни, регулювання їх обсягів і встановлення раціональної структури внутрішніх та іноземних інвестицій. Розвиток цих напрямків дозволить більш інтенсивно проводити структурну і технологічну перебудову економіки.

Активізація чи гальмування інвестиційної діяльності тісно пов'язано зі станом інвестиційного клімату, який є найбільш важливою складовою частиною в інституціональній системі економіки, залученням іноземних інвестицій та раціональним використанням внутрішніх інвестиційних ресурсів.

Інвестиційний клімат держави піддається динамічним змінам у певний бік (кращий чи гірший) і характеризується нестійкістю, що особливо притаманно економікам перехідного періоду.

На підставі проведеного аналізу публікацій обґрунтовано структуру інвестиційного клімату, у якій виділені групи чинників, що впливають на інвестиційний процес (соціально-політичні, організаційно-правові і фінансово-економічні); об'єкти впливу (макро-, мікрорівень); результати впливу конкретних чинників на інвестиційний процес (позитивний і негативний).

Базові цілі зміни інвестиційного клімату країни визначаються відправною точкою - рівнем соціально-економічного розвитку і підсумковим орієнтиром, на досягнення якого спрямована діяльність органів державного управління. Коректування спрямованості впливу на інвестиційні процеси на макро- чи мікрорівнях реалізуються за допомогою урахування чинників, що визначають стан інвестиційного клімату.

Найважливішим напрямком державного управління для створення сприятливого інвестиційного клімату є безпосередня діяльність держави за визначеним переліком пріоритетних інвестиційних проектів і розробки заходів щодо їх контролю і підтримки. До основних з них належать: реалізація державних гарантій; державна підтримка, у т.ч. у виді податкових пільг; участь держави в експертизі і безпосередній реалізації інвестиційних проектів; інформаційний супровід; створення режиму сприяння інвесторам (у конкретну галузь, на території визначеного регіону чи в цілому в державі) шляхом створення правових основ і організаційно-економічних умов для залучення інвестицій щодо забезпечення соціальної стабільності розвитку економіки.

Розвиток і раціональне поєднання зазначених напрямків є необхідною умовою досягнення мети державного управління при формуванні сприятливого інвестиційного клімату, а отже реалізації основних напрямків соціально-економічної політики держави.

Дослідження динаміки інвестиційних процесів дозволяє зробити висновок про систематичне зниження інвестицій в основний капітал за період з 1995 по 1997 рр. У період з 1998 по 2002 рр. відбувається незначне зростання обсягів інвестицій, у порівнянні з попередніми роками (найбільш істотні зміни - у 2000 р. - 114,4%, у 2001 р. - 120,8%, у 2002 р. - 124,9%). Незважаючи на подібні зміни, обсяг капітальних вкладень недостатній для покриття потреб галузей української економіки. Основним джерелом надходження інвестицій в основний капітал у 2002 р., як і в попередні роки, стали власні ресурси підприємств - 65,8% (від загального обсягу інвестування), на кошти Державного бюджету припадає - 5,0%, кошти місцевих бюджетів складають 3,7%, інвестиції населення у будівництво власного житла - 4,2%, кошти іноземних інвесторів - 5,6%, кредити банків - 5,3%, інші джерела фінансування - 10,4%.

Найбільший обсяг інвестицій в основний капітал в Україні здійснюється в м. Києві і двох промислово розвинутих областях - Донецькій і Дніпропетровській. Незважаючи на зростання обсягів капіталовкладень, у Донецькій області (виняток складає 1997 р. і 2002 р.) їх питома вага у загальному обсязі інвестицій знизилась і склала у 2001 р. - 11,1%, а в Дніпропетровській - 8,5%, що менше ніж у 1990 р. на 1,5%.

На основі статистичних даних було досліджено динаміку інвестицій в основний капітал, які впливають на структурні перетворення з якісним відновленням товаровиробництва, ринкову і соціальну інфраструктуру, формування конкурентноспроможного середовища.

На рівні загальної активізації інвестиційної діяльності в Україні помітно покращилася технологічна і відтворювальна структура інвестицій в основний капітал. Збільшення частки витрат на активну частку основних фондів, а також на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств свідчить про те, що вже почали складатися умови ефективного використання інвестицій у реальному секторі економіки. Період пристосування до нової ситуації на ринку капіталів перебороли ті галузі економіки, підприємства яких випускають технологічно просту продукцію.

Динаміка зміни структури капітальних вкладень в залежності від форм власності дає можливість зробити висновок про те, що протягом першого і другого етапів приватизації постійно збільшується частка капітальних вкладень підприємств колективної і приватної власності і зменшується частка державних підприємств. Однак на початок третього етапу приватизації частка капітальних вкладень державного сектора економіки зросла і складає біля половини.

Незважаючи на загальне пожвавлення інвестиційної активності і збільшення обсягів інвестицій, темпи відновлення основних виробничих фондів усе ще не відповідають ступеню їх зносу. Виходячи з цього, інструменти державної інвестиційної політики мають потребу в коректуванні.

Аналіз існуючих понять “державна інвестиційна політика”, принципів і чинників, що впливають на її формування, особливості економіки України, дають підставу для уточнення поняття державна інвестиційна політика - як послідовна діяльність, що спрямована на формування сприятливого інвестиційного клімату держави, за допомогою раціонального взаємозв'язку засобів та форм державного регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному, регіональному, галузевому рівнях.

Крім державної інвестиційної політики розрізняють галузеву, регіональну та інвестиційну політику окремих суб'єктів господарювання. Усі вони знаходяться в тісному взаємозв'язку між собою. Виходячи з цього, проаналізовано стан правового регулювання інвестиційної діяльності на всіх рівнях інвестиційної політики і розкрито взаємозв'язок їх законодавчого забезпечення інвестиційного процесу (рис. 3).

Зацікавленість української економіки в залученні внутрішніх і зовнішніх інвестицій робить необхідним створення систем пільг і гарантій, регламентованих як законодавчо, так і на основі спеціальних угод з конкретними інвесторами. Формування системи додаткових стимулів повинно поєднуватися з вимогами виконання інвесторами певних обмежень: з експорту, імпорту, зайнятості та участі у власності.

Зменшення інвестиційних можливостей державного бюджету і місцевих бюджетів у сукупності з 17,3% у 1995 р. до 8,7% у 2002 р. у структурі джерел дозволяє зробити висновок про необхідність активізації залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Аналіз динаміки обсягів прямих іноземних інвестицій в українську економіку свідчить про постійне поступове їх зростання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Взаємозвязок рівнів законодавчого забезпечення інвестиційного процесу

Глобалізаційні процеси можуть надати Україні можливості для залучення додаткових коштів, стати економіці країни конкурентною і поліпшити інвестиційний клімат. Для досягнення цього слід врахувати дію чинників, що негативно впливають на поліпшення інвестиційного клімату України: вузький внутрішній ринок, недостатньо платоспроможний попит підприємств і низька купівельна спроможність населення; збитковість більшості підприємств у всіх сферах господарської діяльності, що робить більш вигідним імпорт у порівнянні із залученням іноземних інвестицій і розширенням виробництва; високий рівень і неефективна структура витрат на виробництво; неефективне корпоративне управління та захист прав акціонерів; надмірний податковий прес на легальну економіку при одночасній “тінізації” практично половини національного виробництва; низька ділова культура і повільне впровадження сучасних технологій ведення бізнесу; нерозвиненість ринкової інфраструктури.

Оскільки зведення національних законодавств до “спільного знаменника” у найближчій перспективі не уявляється можливим, можна зробити висновок про те, що особливу роль сьогодні має регламентація інвестиційних відносин між країнами, на основі двох-, трьох- чи багатосторонніх угод. Це особливо актуально для української економіки в силу комплексу причин: тільки формується імідж держави з відкритою ринковою економікою, нестабільність і недосконалість законодавства, гостра потреба в надходженні іноземних інвестицій.

Здійснення державного регулювання іноземним інвестуванням повинно враховувати специфічні інтереси зарубіжних інвесторів та досвід вже реалізованих інвестиційних проектів. Це дозволить сформувати та реалізувати нові напрямки державного регулювання іноземного інвестування для створення сприятливого інвестиційного клімату.

Розділ 3. Формування раціональної взаємодії рівнів державного регулювання інвестиційної діяльності. При формуванні і реалізації соціально-економічної політики визначається система пріоритетів як засобу досягнення головної стратегічної мети розвитку економіки з урахуванням умов вирішення існуючих проблем щодо використання всіх наявних та залучених ресурсів.

У роботі доведено необхідність формування раціональної взаємодії рівнів державного регулювання для вирішення проблеми достатнього та ефективного фінансування розвитку промисловості. Для цього варто задіяти всі можливі джерела одержання коштів, створити умови для підвищення інвестиційної привабливості промислових об'єктів, збільшення купівельної спроможності населення, раціоналізації використання кредитних засобів.

Для модернізації і структурної перебудови економіки із застосуванням нових механізмів державного регулювання, необхідний розвиток інноваційної діяльності. Автором роботи проведено дослідження інноваційних процесів у промисловості України і запропоновано основні напрямки інвестиційно-інноваційної політики.

Розвиток інвестиційних процесів у промисловості ґрунтується на розвитку цієї діяльності на рівні підприємства, що дає можливість підвищення інвестиційної активності галузей, регіонів і економіки країни в цілому. Тому у дисертації розглянуто взаємозв'язок інвестиційної політики підприємства та інвестиційної політики галузі (регіону), держави, а також виділено критерії, що визначають їх взаємодію.

До галузей, що визначають науково - технічний прогрес в Україні, відноситься, у першу чергу, машинобудівний комплекс. Разом з тим, як свідчать результати аналізу, починаючи з 1997 р. частка машинобудування в галузевій структурі промисловості України постійно знижується, що прямо пов'язано з недостатністю інвестиційних ресурсів і, відповідно, вимагає перегляду галузевої інвестиційної політики.

Найважливішою функцією державного управління інвестиційною діяльністю цієї галузі в Донецькій області є визначення і розробка принципів галузевої інвестиційної політики у взаємозв'язку з її іншими рівнями. Виходячи з цього, визначено, що в результаті проведення галузевої інвестиційної політики спостерігаються такі види ефектів від інвестиційної діяльності: соціальний (збільшення кількості робочих місць, рівня заробітної плати, поліпшення якості життя працівників галузі); економічний (стимулювання економічного зростання, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу) і фінансовий (одержання прямих і непрямих доходів за проектами).

Запропоновано схему формування галузевої інвестиційної політики, яка враховує вплив як зовнішніх чинників (інвестиційний клімат країни, регіону, ресурсний потенціал, державні інвестиційні програми, інвестиційні ризики), так і внутрішніх чинників галузі, що віддзеркалюють основні напрямки її інвестиційного розвитку.

У дисертації обґрунтовано принципи галузевої інвестиційної політики, які спрямовані на підвищення її результативності: підпорядкованість пріоритетам державної інвестиційної політики і соціально-економічній політики України, а також погодженість з регіональною інвестиційною політикою; ефективний підбір інструментів реалізації і, насамперед, системи регулювання; прозорість і гласність процедури добору інвестиційних проектів; раціональне сполучення позикових і власних джерел; концентрація інвестиційних ресурсів на пріоритетних напрямках; підтримка інвестиційної активності за рахунок реалізації партнерських принципів при здійсненні великих інвестиційних проектів при діючій системі захисту прав інвесторів.

Використання систем державних і місцевих позик за умови розвиненого фондового ринку створює можливості для мобілізації і надання інвестиційних ресурсів. До основних задач, що виконує ринок державних і муніципальних позик, залучаючи додаткові фінансові ресурси, відносяться: активізація інвестиційної діяльності зовнішніх і внутрішніх інвесторів, підвищення гнучкості бюджетів на різних рівнях, стабілізація грошового обігу за допомогою регулювання кредитно-грошової політики комерційних банків, перекриття касових розривів при погашенні заборгованостей за раніше випущеними позиками.

Дослідження процесів залучення інвестицій шляхом випуску облігацій місцевих позик в Україні дозволило виявити особливості їх обігу: відставання законодавчої бази; слабке інформаційне забезпечення; недостатність економічно обґрунтованих регіональних проектів; відсутність системи гарантій (насамперед майнової) погашення позик і виплати доходу за ними; нерозвиненість фінансових посередників, що стримує можливості їх залучення для обслуговування місцевих позик на первинному ринку цінних паперів.

Для реалізації інвестиційних проектів галузі та узгодження різних рівнів інвестиційної політики обґрунтовано необхідність створення привабливого для потенційних інвесторів механізму розміщення, обіг і погашення боргових зобов'язань. Необхідною умовою цього є формування інвестиційно-позикового механізму в структурі інвестиційної політики (рис.4). Даний механізм припускає можливості і раціональне поєднання усіх видів облігаційних позик: державних, місцевих і корпоративних. Підприємства регіону надають обласному фінансовому управлінню бізнес-плани інвестиційних проектів з обґрунтованими сумами коштів на їх реалізацію. Обласне фінансове управління формує базу даних регіональних інвестиційних проектів в галузевому розрізі та здійснює емісію місцевих облігаційних позик, які передбачається розміщувати серед інституційних інвесторів - комерційних банків (КБ). КБ купують облігації внутрішніх державних позик (ОВДП) в межах банківського кредитування дефіциту державного бюджету та облігації місцевих позик, формують портфель цінних паперів з низьким рівнем ризику та високою прибутковістю за ОВДП.

У рамках наведеної схеми, держава, в особі Національного банку України (НБУ) (який проводить рефінансування банків, здійснюючих інвестиційні проекти, під залог державних цінних паперів) та Обласного фінансового управління, виступає гарантом повернення коштів за місцевими облігаційними позиками, знижуючи, таким чином ризикованість інвестицій.

Цей механізм дозволить залучити тимчасово вільні грошові ресурси інституційних та інших інвесторів для розвитку галузей економіки. Наявність банку даних інвестиційних проектів у галузевому і регіональному розрізі забезпечить цільове використання фінансових ресурсів, який, в остаточному підсумку, дасть макроекономічний ефект, що відображається у прирості ВВП.

Задача щодо залучення інвестиційних ресурсів для фінансування підприємства галузі зводиться до мінімізації різниці між необхідною кількістю облігацій для реалізації проектів по j-й галузі, і-му регіону, k-му проекту і фактично реалізованою:

, де

- кількість облігацій, необхідних для реалізації ijk-того проекту;

- фактична кількість реалізованих облігацій для залучення коштів у j-у галузь.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Інвестиційно-позиковий механізм у структурі інвестиційної політики

Таким чином, місцеві позики в контексті інвестиційної політики мають важливе значення для залучення інвестиційних ресурсів на внутрішніх і зовнішніх ринках і фінансування регіональних та галузевих інвестиційних проектів, що сприяє економічному і соціального розвитку регіонів, а також забезпечує узгодження різних рівнів інвестиційної політики.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу науково-прикладну задачу розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності для підвищення ефективності інвестиційних процесів на основі узагальнення теоретичних положень, вітчизняного та зарубіжного досвіду і особливостей становлення економіки України.

На основі комплексного дослідження питань формування і розвитку багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності, узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду у формах і засобах державного регулювання, зроблено ряд наукових висновків і рекомендацій, зміст яких полягає у такому:

1. Теоретично аргументовано важливе значення структуризації державного регулювання за різними рівнями інвестиційної діяльності для визначення пріоритетів інвестиційної політики держави.

2. Розроблено механізм взаємозв'язку засобів і форм державного регулювання інвестиційної діяльності. Запропоновано класифікацію засобів впливу на інвестиційний процес при використанні різних груп чинників (соціально - політичних, організаційно - правових, фінансово - економічних), яка дає можливість вибору ефективних напрямків інвестиційної політики, враховуючи різні результати у процесі її реалізації.

3. Розроблено логіко-структурний взаємозв'язок правового регулювання інвестиційної діяльності, що дозволить систематизувати різні напрямки правового забезпечення інвестиційної діяльності.

4. Створено організаційну систему державного регулювання інвестиційної діяльності, за допомогою якої можливе формування ефективних управлінських рішень з метою удосконалення засобів регулювання інвестиційної політики. У зв'язку з цим, уточнено поняття “багаторівнева система державного регулювання” - як взаємозалежна сукупність форм і засобів впливу держави на інвестиційні процеси на різних рівнях перерозподілу інвестиційних ресурсів.

5. Обґрунтовано структуру інвестиційного клімату з виділенням груп чинників, що впливають на інвестиційну діяльність, і об'єктів впливу (на макро-, мікрорівні), при аналізі яких можливе підвищення ефективності регулювання інвестиційного процесу.

6. Результати дослідження структури інвестиційного клімату та форм регулювання інвестиційного процесу дозволили уточнити поняття “державна інвестиційна політика” - як послідовна діяльність, що спрямована на формування сприятливого інвестиційного клімату держави, за допомогою раціонального взаємозв'язку засобів та форм державного регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях.

7. Визначено принципи і етапи формування галузевої інвестиційної політики, в ході урахування яких досягається соціальний, економічний і фінансовий ефект (на прикладі машинобудівної галузі Донецької області). Запропоновані принципи та критерії оцінки можна використовувати для реалізації стратегії інвестиційного розвитку регіону та галузі.

8. Розроблено інвестиційно-позиковий механізм в структурі інвестиційної політики з використанням боргових цінних паперів для активізації інвестиційної діяльності, який сприяє залученню інвестиційних ресурсів і фінансуванню регіональних та галузевих інвестиційних проектів для економічного і соціального розвитку регіонів.

Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації

1. Орлова Н.С. Анализ эмиссионной деятельности в Украине открытых акционерных обществ // Менеджер. - 2001. - №1(13). - С.69-73.

2. Орлова Н.С. Оцінка інвестиційної привабливості машинобудівної галузі Донецької області // Збірник наукових праць ДонДАУ. Стратегія маркетингу в управлінні регіоном та підприємництвом. Сер. Державне управління. - Донецьк: ДонДАУ. - 2001. - Т. 2 , вип. 7.- С. 166 -172.

3. Орлова Н.С. Государственно-правовое регулирование инвестиционной деятельности в Украине // Збірник наукових праць ДонДАУ. Управління та регулювання діяльності підприємств, установ та організацій. Сер. Державне управління. - Донецьк: ДонДАУ. - 2002. - Т. 3, вип. 10. - С. 53 -57.

4. Орлова Н.С. Державні цінні папери у структурі інвестиційної політики // Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління.- Одеса: ОРІДУ УАДУ. - 2003. - Вип. 1(13). - С. 198 - 206.

5. Орлова Н.С. Государственное регулирование иностранного инвестирования в структуре инвестиционной политики // Менеджер. - 2003. - № 2(24). - С.31- 37.

6. Поважный А.С., Орлова Н.С. Развитие многоуровневой системы государственного регулирования инвестиционной деятельности// Збірник наукових праць ДонДАУ. Фінансові аспекти державного управління. Сер. Державне управління. - Донецьк: ДонДАУ. - 2003. - Т. 4, вип. 7. - С. 56 -70.

Особистий внесок: на засаді результатів аналізу динаміки надходження інвестицій та правового забезпечення цього процесу обґрунтовано взаємозв'язок рівнів законодавчого забезпечення інвестування.

7. Орлова Н.С. Проблемы и перспективы развития инвестиционной деятельности в Украине // Збірник наукових праць. Вісник Харківського державного політехничного університету.- Харків: ХДПУ. - 2000.- Вип. 122.- С. 299 -301.

8. Орлова Н.С. Региональные инвестиционные программы как способ развития инвестиционной деятельности в Украине // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. 2000.- Вип. 65.- С.34 -37.

9. Орлова Н.С. Анализ инвестиционной ситуации в Украине //Вісник Донецької державної академії будівництва і архітектури. - 2001. - №3(28).-С.135 -137.

10. Орлова Н.С. Инвестиционная привлекательность машиностроительной отрасли Донецкой области // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики.- Дніпропетровськ: ДНУ.- 2002. - Вип. 122. - С.157-161.

11. Поважный А.С., Орлова Н.С., Шайхет А.Л. Оптимизация инвестиционной стратегии производственного предприятия // Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ.- 2003. - Т. 1.- С. 308 -313.

Особистий внесок: запропоновано математичну модель інвестиційної стратегії підприємства з урахуванням фінансового та виробничого планів.

12. Поважный А.С., Орлова Н.С. Формирование структуры инвестиционного климата в Украине// Збірник наукових праць. Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. -Т. 2, вип. 183. - С.328 - 335.

Особистий внесок: запропоновано та класифіковано групи чинників впливу на інвестиційний процес у структурі інвестиційного клімату.

13. Орлова Н.С. Стратегическое инвестирование машиностроительной отрасли в Украине / Праці Першої міжнародної наук. конф. “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: ДонНУ. - 2001. - С. 195-197.

14. Орлова Н.С. Инвестиционная деятельность в СЭЗ Донецкой области/ Матеріали Другої Всеукраїнської наук.- практ. конф. “Україна наукова “2002”.- Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2002. - С.18-19.

15. Орлова Н.С. Привлечение иностранных инвестиций на предприятия машиностроения Донецкой области / Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. Молодих вчених “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи їх вирішення”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта.- 2003. - С.170-171.

АНОТАЦІЯ

Орлова Н.С. Розвиток багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

В дисертації розроблено науково-методичні основи функціонування багаторівневої системи державного регулювання інвестиційної діяльності. Розкрито сутність та значення інвестицій для економічного зростання країни. Систематизовано форми і засоби державного регулювання інвестиційною діяльністю на основі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду державного управління. Запропоновано логіко-структурну схему взаємозв'язку правового регулювання інвестиційної діяльності, у якій виділено і систематизовано різні напрямки правового забезпечення інвестиційної діяльності. Розроблено організаційну систему державного регулювання інвестиційної діяльності. Обґрунтовані принципи, етапи та критерії оцінки галузевої інвестиційної політики. Розроблено інвестиційно-позиковий механізм у структурі інвестиційної політики з використанням боргових цінних паперів.

Ключеві слова: державне регулювання, управління, інвестиційна діяльність, засоби державного регулювання, багаторівнева система.

АННОТАЦИЯ

державний регулювання інвестиційний позиковий

Орлова Н.С. Развитие многоуровневой системы государственного регулирования инвестиционной деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкая государственная академия управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2004.

В диссертации разработаны научно-методические основы функционирования многоуровневой системы государственного регулирования инвестиционной деятельности. В работе раскрыта сущность, выявлены роль и влияние инвестиционных процессов на развитие экономики в Украине, что позволило проанализировать основные направления инвестиционной деятельности, слабые и сильные стороны в законодательном обеспечении процесса инвестирования. Исходя из анализа, автором работы разработана логико-структурная взаимосвязь правового регулирования инвестиционной деятельности, которая позволит систематизировать различные направления правового обеспечения инвестиционной деятельности.

Теоретически обоснована значение государственного регулирования в развитии инвестиционных процессов, что позволит определить основные направления инвестиционной деятельности при формировании и дальнейшем развитии социально-экономической политики государства.

На основе обобщенного зарубежного и отечественного опыта в вопросах государственного регулирования инвестиционной деятельности выделены формы и способы государственного регулирования инвестиционной деятельности (прямой и косвенный). Предложенная классификация способов воздействия на инвестиционный процесс при использовании различных групп факторов (социально - политических, организационно - правовых, финансово - экономических), даст возможность для выбора эффективных направлений инвестиционной политики.

С целью совершенствования методов и способов регулирования инвестиционной политики разработана организационная система государственного регулирования инвестиционной деятельности, с помощью которой возможно формирование эффективных управленческих решений.

Проанализировано состояние и структура инвестиционного климата в Украине, на основе чего выделены группы факторов, воздействующих на инвестиционную деятельность, и объектов влияния (на макро-, микроуровне) в структуре инвестиционного климата, при учете которых возможно эффективное регулирование инвестиционного процесса для получения желаемого результата.

Уточнены понятия “государственная инвестиционная политика” - как последовательная деятельность государства, направленная на формирование благоприятного инвестиционного климата государства, с помощью рациональной взаимосвязи способов и форм государственного регулирования инвестиционной деятельности на общегосударственном, региональном и отраслевом уровнях, и “многоуровневая система государственного регулирования”, которая представляет собой взаимосвязанную совокупность форм и способов воздействия государства на инвестиционные процессы на различных уровнях перераспределения инвестиционных ресурсов.

Сформирована схема многоуровневой инвестиционной политики в системе государственного управления в Украине. Взаимосвязь различных уровней инвестиционной политики (государственного, регионального, отраслевого, хозяйствующего субъекта) даст возможность для разработки эффективных региональных инвестиционных программ, инвестиционных проектов в соответствии с социально-экономической политикой государства.

Предложены и обоснованы принципы и критерии оценки отраслевой инвестиционной политики, в ходе использования которых достигается социальный, экономический и финансовый эффект (на примере машиностроительной отрасли Донецкой области), которые можно использовать для реализации стратегии инвестиционного развития региона и других отраслей.

Разработан инвестиционно-заемный механизм в структуре инвестиционной политики с использованием долговых ценных бумаг для активизации инвестиционной деятельности.

Ключевые слова: государственное регулирование, управление, инвестиционная деятельность, способы государственного регулирования, многоуровневая система.

SUMMARY

Orlova N. S. Development of the multilevel investment government regulation system. - Manuscript.

The thesis for Candidates Degree in State management on speciality 25.00.02. - The government management mechanisms. - Donetsk State Academy of Management of the Ministry of education and science of Ukraine, Donetsk, 2004.

Guidance basis of the functioning of the layered control government system of investments are developed in the thesis. The main points and the meaning of the investments for the economical development of the country are showed. The forms and the means of the government investment management based on the analysis of foreign and domestic experience of the government management are systemized. Logical and structural scheme of the legal regulation of investments, in which different ways of the legal providing of the investment are picked out and systemized, is proposed. Organizational system of the government investment management are developed. The principals, stages and criterias of estimation of the industrial investment policy are proved. Investment and debt mechanism in the structure of the investment policy with the using of the promissory securities is developed.