Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

податковий платник заборгованість служба

ВСТУП

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ОКРУЖНОЇ ДПС-ЦЕНТРАЛЬНОГО ОФІСУ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВПП ДПС

2. ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

3. ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

4. ПОДАТКОВИЙ АУДИТ ТА ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

5. МАСОВО-РОЗ'ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА СЕРЕД ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

6. СТЯГНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

7. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ОБЛІК ПЛАТНИКІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах перебудови економіки України, створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві, розбудови нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться податковій системі.

У ринковій економіці податки потрібно використовувати не лише як джерело доходів бюджету, а й як невід'ємний і безпосередній структурний елемент фінансового регулювання економіки. Це багато в чому залежить від податкової політики, яку проводить уряд країни.

Створення ефективної податкової системи та використання оптимальних принципів застосування податків - це головне завдання податкових і фінансових державних органів з метою забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Податкова система повинна успішно вирішувати фіскально-розподільче завдання. Шляхом оптимального розподілу доходів суб'єктів підприємництва та громадян забезпечується дохідна частина бюджету, достатня для фінансування соціальних процесів та розвитку в цілому України та регіонів зокрема.

Система оподаткування має бути побудована таким чином, щоб сприяти розвитку виробничої діяльності, посиленню таких стимулів, які б забезпечили «прорив» на пріоритетних напрямах економічного та соціального розвитку країни. В економіці ринкового типу особливе значення набуває стабільність податкової системи, що дає змогу товаровиробникам прогнозувати результати господарської діяльності.

В залежності від проведення податкової політики державою, податки можуть відігравати крім суто фіскальної функції, роль стимуляторів або де стимуляторів економічних процесів у державі. Податки зберігають капітали суспільства, формують джерела для їх достатньо швидкого накопичення з метою розширення виробництва та всебічного розвитку держави. Мобілізуючи через податки значні ресурси в своє розпорядження, держава забезпечує свій захист, розвиток виробництва, поліпшує матеріальне становище своїх громадян, суттєво впливає на стан і розвиток науки, культури, освіти тощо. З одного боку, податки забезпечують фінансову базу держави, а з іншого, що дуже важливо - виступають головним знаряддям реалізації і економічної політики.

Проходження економічної практики було здійснено на базі Окружної Державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків державної податкової служби (далі Окружна ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС), що дало змогу більш детально ознайомитися зі структурними підрозділами податкової інспекції, функціональними обов'язками працівників, удосконалити набуті знання на практиці, вивчити порядок організації та проведення позапланових, зустрічних перевірок та інше.

Актуальність проходження практики полягає у тому, що економічна практика є продовженням навчального процесу підготовки фахівців з обліку і аудиту, оскільки податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави.

Метою проходження економічної практики є поглиблення та застосування на практиці теоретичних і практичних знань, які набуто в процесі навчання, оволодіння сучасними формами та методами фінансової роботи, формування відповідальності при прийнятті управлінського рішення, вміння орієнтуватися в організації роботи офісів ВПП, податковому законодавстві. Адже лише при поєднанні теоретичних і практичних знань податкового законодавства можливо зробити глибокий аналіз діючого законодавства щодо оподаткування та виявлення проблемних питань.

Завданнями проходження економічної практики є опис існуючого порядку обслуговування великих платників податків: критерії включення платників до ВПП; ознайомлення із структурною побудовою Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС, завданнями, обов'язками та відповідальністю співробітників, вивчення планування роботи Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС, вивчення порядку і форм взаємодії відділу дослідчих перевірок з іншими відділами, податковою інспекцією, а також з територіальними органами правоохоронних відомств щодо своєчасного викриття та якісного розслідування кримінальних справ, вивчення законодавчо-нормативної бази для здійснення дослідчих перевірок, вивчення порядку організації та проведення позапланових та зустрічних перевірок, вивчення застосування непрямих методів в оподаткуванні, прийняття участі у проведенні позапланової, зустрічної перевірках, прийняття участі у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства з метою з»ясування схеми приховування отриманих доходів від оподаткування.

Базою дослідження, за матеріалами якої виконується економічна практика є методичні рекомендації Державної податкової служби України по обслуговуванню ВПП, інструкції та рекомендації Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС.

Джерелами інформації, в процесі проходження практики, стала нормативно-правова база, а саме Конституція України [1], закони України, Бюджетний кодекс України [2], Податковий кодекс України [3], постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, інструкції, накази, методичні рекомендації, посадові інструкції головних державних ревізорів-інспекторів, та практичний матеріал, накопичений працівниками Центрального офісу щодо обліку великих платників та сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

1. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ОКРУЖНОЇ ДПС - ЦО З ОБСЛУГОВУВАННЯ ВПП ДПС УКРАЇНИ

Створення системи обслуговування ВПП розпочалось в нашій країні в 2000 році з утворення спеціалізованих органів, а саме СДПІ по роботі з ВПП. Однак цією системою були охоплені не всі платники податків, які входять до даної категорії. Хоча саме спеціалізовані органи ДПС визначені Податковим кодексом України як такі, що здійснюють податкове супроводження великих платників податків, значна частина ВПП залишається на обліку в державних податкових інспекціях, які не можуть в повному обсязі здійснювати податкове супроводження таких платників. Тому в рамках реформування податкової системи держави назріла нагальна необхідність створити сучасну цілісну систему обслуговування ВПП, яка могла б максимально спростити процес спілкування великих платників податків з органами державної податкової служби, забезпечити платникам податків високий рівень податкового обслуговування при постійному удосконаленні системи адміністрування податків.

Створення цілісної системи обслуговування ВПП розпочалось з утворення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №42 [4] на базі СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Однин із важливих напрямків такого реформування - запровадження нових методів роботи з великими платниками податків. Особлива увага до цієї категорії платників податків обумовлена такими факторами:

невелика кількість платників податків має значний фінансовий вплив на економіку держави, і тому потребує особливої уваги;

такі платники мають складну інфраструктуру (філії, структурні підрозділи, дочірні компанії тощо);

активно проводять зовнішньо-економічну діяльність, беруть участь в міжнародній інтеграції і глобалізації бізнесу;

використовують складні схеми розрахунків;

їх діяльність регулює складне законодавство, в тому числі міжнародне.

Таким чином, з'явилися об'єктивні умови для підвищення вимог до рівня податкового супроводження найважливіших бюджетоутворюючих підприємств, від взаєморозуміння з якими, в значній мірі, залежить фінансування заходів, спрямованих на виконання державою власних соціальних та економічних обов'язків перед суспільством.

Отже, на основі прийняття Постанови КМ України № 42 «Про утворення Центрального офісу з обслуговування великих платників податків» [4], Наказу ДПС України від № 152 «Про реорганізацію Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби» [5], Наказу ДПС України №409 «Про організацію функціонування окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування ВПП» [6] відбулося становлення Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС.

Центральний офіс з обслуговування великих платників податків є територіальним органом державної податкової служби, який підпорядковується Міністерству доходів і зборів України.

Центральний офіс забезпечує реалізацію повноважень Міндоходів України у взаємовідносинах з великими та іншими платниками податків та здійснює їх податкове супроводження.

Центральний офіс у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства фінансів України та Міндоходів України, дорученнями Міністра фінансів України та Міністра доходів і зборів України, іншими актами законодавства України [7,8].

Характеристика нормативно-правової документації, яку використовують працівники Окружної ДПС з обслуговування ВПП ДПС у своїй діяльності наведена у таблиці 1.1 (додаток А).

Основними завданнями Центрального офісу є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення та розслідування [7,8].

Центральний офіс відповідно до покладених на нього завдань:

надає адміністративні послуги;

виконує роботу, пов'язану із:

здійсненням контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків тощо), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на Міндоходів України, контролю за встановленими законом строками здійснення розрахунків у іноземній валюті, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги);

здійсненням контролю за правомірністю нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

веденням обліку платників податків, обліком об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; проведенням диференціації платників податків;

здійсненням контролю за веденням обліку податків та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міндоходів, та складанням звітності щодо стану розрахунків платників із бюджетом;

здійсненням контролю за погашенням податкового боргу з податків, зборів та інших платежів платників податків, у тому числі майно яких перебуває в податковій заставі;

здійсненням контролю та забезпеченням стягнення заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, позиками;

здійсненням контролю та забезпеченням відстроченням, розстроченням та реструктуризацією грошових зобов'язань та/або податкового боргу, а також списанням безнадійного податкового боргу в межах, передбачених законом;

здійсненням контролю та забезпеченням застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках в банку;

застосуванням до платників податків процедур банкрутства.

веде облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, та щомісяця подає інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснює контроль за погашенням векселів; видає суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;

готує та вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до компетенції Міндоходів України та узагальнює практику його застосування;

здійснює реєстрацію платників податків у визначеному законодавством порядку;

організовує інформаційно-аналітичне забезпечення процесів адміністрування та їх автоматизацію;

надає підпорядкованим спеціалізованим державним податковим інспекціям методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку її стану;

надає податкові консультації відповідно до Податкового кодексу України;

веде облік податків та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Міністерства, та складає звітність щодо стану розрахунків платників з бюджетом;

прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

організовує прийом громадян, забезпечує розгляд звернень громадян, запитів та звернень народних депутатів України;

розглядає звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та в межах повноважень з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб Центрального офісу та підпорядкованих СДПІ у порядку, встановленому законом;

співпрацює з інститутами громадянського суспільства, забезпечує участь громадськості у реалізації державної політики у відповідній сфері;

взаємодіє з фінансовими органами, органами Державної казначейської служби України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, Державної митної служби України та Державної фінансової інспекції України, іншими органами та органами місцевого самоврядування, а також координує діяльність та організовує взаємодію з ними підпорядкованих СДПІ;

здійснює перегляд рішень підпорядкованих СДПІ під час проведення процедури адміністративного оскарження;

здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на органи ДПС завдань [7,8].

Центральний офіс з метою організації своєї діяльності:

забезпечує безпеку діяльності Центрального офісу, підпорядкованих СДПІ та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків;

забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;

забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень, усунення наслідків, завданих ними, та негайно письмово повідомляє про їх вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції;

організовує планово-фінансову роботу у Центральному офісі та підпорядкованих СДПІ, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у її володінні;

забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики щодо захисту інформації з обмеженим доступом, державної таємниці, контроль за її збереженням у Центральному офісі та підпорядкованих СДПІ;

забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації;

організовує у Центральному офісі та підпорядкованих СДПІ роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів [7,8].

Центральний офіс відповідно до покладених на нього завдань і повноважень має право в установленому порядку:

здійснювати передбачені законодавством перевірки платників податків, крім установ Національного банку України, і звірки відповідно до вимог законодавства України;

проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, інших платежів, додержання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за додержанням якого покладено на Міндоходів України;

під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб перевіряти документи, що посвідчують особу;

отримувати в електронній формі документи у випадку, якщо такі документи формуються платником податків в електронному вигляді у межах, передбачених законом;

під час планових документальних перевірок вимагати від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів;

вимагати від платників податків, що перевіряються, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

надавати пропозиції Міндоходів України про зміну основного місця обліку та переведення великих платників податків на облік у Центральний офіс, організовувати роботу щодо забезпечення взяття на облік/зняття з обліку платників податків відповідно до направлених Міндоходів України повідомлень про включення/невключення таких платників податків до Реєстру великих платників податків;

отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов'язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування;

звертатися у передбачених законодавством випадках до суду;

скасовувати власні рішення та рішення, прийняті підпорядкованими СДПІ (крім рішень податкової міліції), у разі їх невідповідності актам законодавства;

вчиняти правочини, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законодавством;

залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців та експертів, у тому числі на договірній основі, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;

скликати наради, створювати комісії та робочі групи;

користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами [7,8].

Організація роботи Окружної ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС є одним з найважливіших чинників організаційного забезпечення виконання нею завдань та функцій. Планування роботи здійснюється шляхом розробки і затвердження плану основних питань економічної і контрольної роботи ЦО з обслуговування ВПП ДПС по роботі на рік, на квартал та планів роботи самостійних структурних підрозділів на квартал (додаток Б).

Окружну ДПС - ЦО з обслуговування великих платників податків державної податкової служби очолює - голова Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою ДПС України у порядку, визначеному законодавством [7,8].

Гранична чисельність працівників Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС затверджується головою ДПС України. Штатний розпис і кошторис Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС затверджується головою ДПС України або за рішенням голови - одним із його заступників.

Видатки та утримання Окружної ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Структура Центрального офісу затверджується Міністром доходів і зборів України за погодженням з Міністром фінансів (додаток В).

Планування роботи Центрального офісу є одним з найважливіших чинників організаційного забезпечення виконання його завдань і функцій та здійснюється відповідно до Порядку планування діяльності органів державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України №166 [9].

Планування роботи здійснюється шляхом розробки і затвердження у встановленому порядку Плану роботи Центрального офісу на відповідний рік (додаток Г), Плану роботи Центрального офісу на півріччя.

По закінченні терміну дії Плану на рік готується Звіт про його виконання, який за підписом голови Центрального офісу до 15 січня року, наступного за звітним, у встановленому порядку надсилається до Міндоходів України.

Квартальний план роботи структурного підрозділу складається його керівником і затверджується керівництвом Центрального офісу (відповідно до розподілу обов'язків) до останнього дня місяця, що передує плановому періоду.

Відповідальність за виконання заходів, передбачених Планом на рік та Піврічним планом, а також квартальним планом роботи структурного підрозділу, несуть керівники відповідних структурних підрозділів.

2. ОПОДАТКУВАННЯ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

В Окружній ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС оподаткування юридичних осіб здійснюють всі управління податкового супроводження підприємств, відділ обліку та звітності та відділ контролю за відшкодуванням податку на додану вартість.

Основними завданнями відділу оподаткування юридичних осіб є забезпечення контролю за дотриманням підприємствами та установами всіх форм власності законодавства по обчисленню і справлянню податку на прибуток, на додану вартість та узагальнення матеріалів перевірок, підготовка проектів, доповідей, наказів, розпоряджень, а також пропозицій щодо реалізації цих матеріалів, а також підготовка і передача податковій міліції рішень по матеріалах перевірок та заходів по попередженню недоліків і порушень податкового законодавства.

Основними функціональними обов'язками Управлінь, що здійснюють оподаткування юридичних осіб є:

податкове супроводження великих платників податків;

адміністрування податку на додану вартість;

відбір платників податку для документальних перевірок;

адміністрування акцизного податку і контроль за виробництвом та обігом підакцизних товарів;

контроль за веденням оперативного обліку податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів;

контроль за справлянням податку на прибуток;

контроль за справлянням єдиного податку суб'єктами господарювання - юридичними особами та плати за торговий патент;

контроль за справлянням місцевих, ресурсних (рентних) та неподаткових платежів з юридичних осіб; контроль за декларуванням валютних цінностей та застосування санкцій до порушників валютного законодавства;

контроль за справлянням податків суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють діяльність у СЕЗ;

введення даних у систему автоматизованої обробки даних (АОД);

формування зведених оперативних і статистичних звітів;

збереження податкових документів на паперових носіях;

організація забезпечення надходжень податків, інших платежів у бюджети.

У своїй практичній діяльності працівники відділів Окружної ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС керуються Конституцією України [1], Податковим Кодексом [2], Положеннями про відділи податкового супроводження, Методичними рекомендаціями щодо організації обліку платників податків в органах ДПС та іншими законами України.

Характеристика нормативно-правових документів щодо оподаткування юридичних осіб-платників податків наведена у таблиці 2.1 (додаток Д)

Законодавчо-нормативна документація щодо оподаткування юридичних осіб - платників податків представлена у додатку.

При спрощеній системі оподаткування контроль юридичних осіб полегшується, оскільки їх господарська діяльність характеризується як відносно незначна. Відповідно і кількість документів, що підлягають перевірці менше, також менша кількість контрагентів, що зменшує витрати робочого часу та державних коштів при адмініструванні на проведення зустрічних перевірок.

Також для суб'єктів малого підприємництва спрощується система адміністрування оподаткування при виборі ставки десять відсотків податку на прибуток, оскільки суми акцизного податку та податку на додану вартість входять до суми єдиного податку, відповідно такий платник податків не має права на відшкодування податку на додану вартість при здійсненні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Контроль у сфері непрямого оподаткування в Окружній ДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС здійснюється відділом контролю за відшкодуванням податку на додану вартість. До непрямих податків належать податок на додану вартість і акцизний податок.

ПДВ є одним із найбільших джерел надходження коштів до бюджету України. Усі платники податку зобов'язані сплачувати суми ПДВ до бюджету.

Працівники відділу здійснюють адміністрування податку на додану вартість, перевірку декларацій, занесених даних до електронної бази, перевірку даних податкових накладних, реєстру виданих та отриманих податкових накладних (додаток Ж).

Податковим Кодексом в розділі V «Податок на додану вартість» визначено, ставки податку, платників і їх порядок реєстрації, базу та об'єкт оподаткування [2].

Платником ПДВ є будь-яка особа, що здійснює господарську діяльність і реєструється або підлягає реєстрації як платник такого податку. Якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом періоду останніх 12 календарних місяців перевищував 300000 тис. грн., то така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ, після чого їй присвоюється індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку [2, ст. 180-181]. Відомості про проведення даних з нарахування чи відшкодування податку в особовому рахунку платника відображаються в Декларації з ПДВ (додаток З), яка потім передається для здійснення перевірки відповідним відділом.

При перевірці Декларації перевіряється правильність її заповнення, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, перевіряється відповідність суми податку, заявленої платником у декларації, поданим розрахункам.

Якщо платником допущені арифметичні помилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати, податковий орган самостійно здійснює перерахунок такої суми податку та повідомляє платника про суму донарахувань, належних до сплати.

Для перевірки правильності сплати податку на додану вартість проводиться камеральна перевірка. Камеральна перевірка це - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника [2, ст.75].

Контроль у сфері відшкодування податку на додану вартість здійснює відділ контролю за відшкодуванням податку на додану вартість. Працівники підрозділу забезпечують контроль правомірності та обсягів бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме направляють запити про проведення підтверджень здійснених операцій платником податків до контрагентів, листи до податкових органів на обліку в яких знаходяться контрагенти про проведення документальної перевірки їх партнерів, довідки на запити інших податкових органів про підтвердження господарських відносин про результати документальної перевірки. У разі відсутності розбіжностей із заявленою сумою відшкодування та щоб підтвердити правомірність сум бюджетного відшкодування начальником управління оподаткування юридичних осіб складається службова записка на ім'я начальника інспекції, довідка про розрахунок сум бюджетного відшкодування та довідка про результати невиїзної документальної перевірки, платником податків надсилає довідку на запит податкового органу та затверджена платником оборотно-сальдова відомість розрахунків.

Міністерство доходів і зборів України розробило для платників податків механізм визначення права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Відповідно до пункту 200.19 Податкового кодексу України платники, які заявили до відшкодування ПДВ, мають право на його автоматичне бюджетне відшкодування [2].

Право на автоматичне відшкодування ПДВ згідно з Податковим кодексом України мають: платники податку, які здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 50 % загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх чотирьох послідовних звітних податкових періодів). Необхідно також, щоб загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, у частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищувала 10 % заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції) [2].

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України або ввезених на її територію, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань [2, ст. 217-218] (додаток И).

Прямі податки з юридичних осіб відіграють важливе значення та займають значне місце в податковій системі України. До складу прямих податків відноситься зокрема, податок на прибуток підприємства, який регламентується Податковим кодексом України (Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств») [2].

Платниками даного податку виступають суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг та суми інших витрат звітного податкового періоду [2, ст. 133-134].

Податок нараховується платником самостійно за ставками, що визначаються Податковим кодексом, заповнюють Декларацію на прибуток підприємства (додаток К) та подають до щоквартально, наростаючим підсумком.

Податковий контроль податку на прибуток здійснюють працівники управління податкового супроводження підприємств основним завданням яких є контроль за дотриманням великих платників податків законодавства і правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток. Працівниками здійснюються заходи попереднього контролю щодо податку на прибуток у формі перевірки правильності записів у декларації з податку на прибуток підприємств (див. додаток К), стимулювання платників податків до подання електронної звітності, внесення даних до бази даних на персональному комп'ютері. При проведенні виїзних документальних перевірок основним завданням податкового ревізора-інспектора проаналізувати структуру доходів та витрат, амортизаційних відрахувань.

Головним завданням відділу є здійснення контролю за повнотою та своєчасністю подання звітності та сплатою до бюджетів податків, зборів, інших платежів встановлених законодавством. Відділ працює в тісній взаємодії з іншими структурними підрозділами інспекції і здійснює також контроль за справлянням місцевих податків та зборів, а також платежів за природними ресурсами. Перелік місцевих податків і зборів визначено Податковим кодексом України [2, ст. 10]. Для ресурсних платежів встановлено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, у разі, коли платник ресурсного платежу не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом зазначених граничних термінів, такий платник зобов'язаний сплатити штраф.

3. ОПОДАТКУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Одним з ефективних фіскальних важелів для різних податкових систем є оподаткування фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівно напруженого податкового тиску на основі прямого визначення доходів платника податків.

Законодавчо-нормативною базою оподаткування фізичних осіб є Податковий Кодекс України та інші законодавчі акти.

Характеристика нормативно-правових документів щодо оподаткування фізичних осіб-платників податків наведена у таблиці 3.1 (додаток Л).

Платниками податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;

нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України [2, ст. 162].

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній податковий період справляється з активів такого платника податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Адміністрування податку на доходи фізичних осіб регламентується Податковим кодексом України (Розділ IV «Податок на доходи фізичних осіб»), де зазначаються об'єкт і база оподаткування податком, платники, ставки податку, податкові знижки і податкові соціальні пільги, порядок подання річної податкової декларації [2, ст.162-169].

Законодавчо-нормативні документи щодо оподаткування фізичних осіб подано у додатку «Характеристика нормативно-правових документів щодо оподаткування фізичних осіб-платників податків».

В Окружній ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС відсутнє окреме управління оподаткування фізичних осіб. Контроль за нарахуванням та сплатою податків з фізичних осіб здійснюють ГДПРІ усіх відділів управління податкового супроводження підприємств сфери матеріального виробництва, управління податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу сфери матеріального виробництва, управління податкового супроводження підприємств невиробничої сфери діяльності, управління податкового супроводження банківських та небанківських фінансово-кредитних установ.

Оподаткування доходів фізичних осіб здійснюється на підставі:

декларації про очікуваний у поточному році або про фактично одержаний ними протягом року доход;

матеріалів перевірок діяльності громадян;

отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи і утримані податки за формою №1-ДФ.

Річна декларація про майновий стан і доходи подається платником податку, який:

зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами Податкового кодексу України [2];

має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Головний державний податковий ревізор-інспектор перевіряє лише отримані від великих платників податків форми №1-ДФ (додаток М) та за результатами перевірки приймає відповідне рішення.

4. ПОДАТКОВИЙ АУДИТ ТА ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ

Податковий аудит та валютний контроль в Окружній ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС здійснюють управління податкового супроводження підприємств та управління економічного аналізу, прогнозування та аналітичної роботи.

Основними завданнями Управлінь є контроль за дотриманням чинного законодавства по справлянню в бюджет прямих та непрямих податків організаціям та підприємствам району; проведення документальних перевірок з питань правильності та повноти перерахування до бюджету прямих та непрямих податків; оформлення актів перевірок, протоколів, довідок про результати проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання та інших офіційних документів; впровадження на підприємствах касових апаратів, комп'ютерних систем товарно-касових книг, забезпечити їх реєстрацією та здійснення незалежного контролю за суб'єктами підприємницької.

Управління організовує роботу працівників та виконує такі функції:

отримання та виконання інформаційних запитів від органів державної податкової служби;

отримання та виконання інформаційних запитів зовнішніх організацій у межах вимог, встановлених нормативними актами;

виконання інформаційних запитів податкових органів зарубіжних країн за дорученням Державної податкової адміністрації України;

проведення відбору платників податків засобами наявної системи АОД та інформаційно-аналітичної системи податкової служби;

використання допоміжної зовнішньої інформації;

оцінка комп'ютерного переліку порушників податкового законодавства для остаточного визначення списку для планування документальної перевірки;

підготовка працівників до документальної перевірки;

відбір платників податків для документальних перевірок за критеріями: тип суб'єкта підприємницької діяльності (малий, середній, великий);

повідомлення платників податків про документальні перевірки (не проводиться при проведенні позапланових перевірок та перевірках розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі);

здійснення документальної перевірки; перевірка достовірності податкових документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та інших платежів, достовірності відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виявлення у суб'єктів підприємницької діяльності недійсних угод для стягнення у дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав;

проведення зустрічних перевірок, виявлення фактів порушення термінів повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в банках;

оформлення результатів документальних перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи) та їх передача для введення в систему АОД та до структурних підрозділів про виявлені об'єкти оподаткування.

Характеристика нормативно-правових документів під час здійснення податкового аудиту наведена у таблиці 4.1 (додаток Н).

Функціональними обов'язками співробітників відділів є контроль за достовірністю декларування валютних цінностей, що знаходяться закордоном і належать фінансовим установам, аналіз причин та оцінку фактів порушень, виявлених у ході контрольно-перевірочної роботи щодо діяльності фінансових установ, здійснення контролю за використанням ліцензій, дозволів та інших документів, які регламентують діяльність фінансових установ, зокрема контроль за дотриманням термінів початку видаткових операцій. Здійснює удосконалення процесів підготовки та проведення та проведення документальних перевірок з питань контролю за діяльністю фінансових установ та підприємств.

Головною метою здійснення документальних перевірок платників податків є досягнення зменшення кількості виникнення фактів правопорушень у сфері оподаткування.

При організації та проведенні податкових перевірок податкові інспектори-ревізори повинні дотримуватися чинного законодавства, яке представлене низкою законів, інструкцій, наказів, що регулюють діяльність відповідних підрозділів, зокрема деякі з них подано в додатку.

До перевірочних дій фактичного контролю, які здійснюють працівники відділу відносяться інвентаризація, контрольні обміри, контрольні запуски, обстеження приміщень тощо. Проведення дій фактичного контролю під час перевірки здійснюється як на підставі програми перевірки, так і за раніше складеним планом, так і позапланово на випадок, коли виникне така необхідність в процесі перевірки. При проведенні цих дій слід дотримуватися правил нормативно-правових актів, що регламентують їх проведення.

При проведенні контрольних обмірів, контрольних запусків, відборі проб та зразків на дослідження тощо доцільно залучати фахівців відповідного напряму (наукових працівників, агрономів, технологів, інженерів, лікарів, економістів, будівельників).

Наприклад, при проведенні контрольних обмірів, виконанні будівельних чи ремонтних робіт необхідно залучати до проведення перевірки незалежних фахівців-будівельників. При проведенні контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, як правило, залучають фахівців-технологів, що працюють на аналогічному виробництві.

До інших перевірочних дій фактичного контролю також відносяться контрольні аналізи готової продукції, перевірки правильності застосування норм витрат сировини і матеріалів виходу готової продукції і природних втрат, підбір проб та зразків для дослідження. Всі ці дії проводяться не тільки із залученням фахівців-експертів, але й з дотриманням галузевих технологічних норм та державних стандартів.

Підставою для проведення виїзної документальної перевірки є наказ про здійснення планової (позапланової) виїзної перевірки та направлення, де вказується кількість та посади податківців, що проводитимуть перевірку. За 10 днів до початку перевірки платнику надсилається повідомлення.

Валютний контроль здійснюється працівником відділу податкового контролю юридичних осіб. Він полягає у регулярній перевірці платників на відповідність наявних коштів у касі магазину та звіту РРО. При такій перевірці складається опис фактичної наявності коштів та при виявленні невідповідності складається акт.

Результати перевірочних дій фактичного контролю оформляються відповідними актами або довідками, які реєструються у відповідних журналах, висновками експертів чи експертних установ.

Правильно оформлені акти та висновки експертів, податкового ревізора - інспектора використовуються як докази при прийнятті рішень з питань оподаткування.

Підвищення якості відбору суб'єктів підприємницької діяльності для податкового аудиту потребує запровадження нових методів при організації процесів перевірки податкової, фінансової звітності та інформації із зовнішніх джерел.

Для цього були розроблені Методичні рекомендації з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб) [10]. Вони є модернізацією податкової служби України в частині реорганізації контрольної роботи з метою виявлення та упередження на якомога ранній стадії можливих порушень податкового та валютного законодавства за рахунок застосування нових методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Тому основною метою розробки методичних рекомендацій є створення системного підходу до організації роботи з клієнтами (юридичними особами) у напрямі забезпечення проведення кабінетного аудиту з використанням результатів електронної перевірки та стимулювання самостійного виконання платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами відповідно до чинного законодавства.

Система «кабінетний аудит» є одним із напрямів забезпечення контролю за виконанням податкових зобов'язань клієнтами (платниками податків).

Суть реорганізації системи обробки та аналізу даних податкової і фінансової звітності та іншої зовнішньої інформації полягає у створенні принципово нової технології проведення кабінетного аудиту, яка базується на використанні комп'ютерних мереж та баз даних. Ця система дає можливість здійснювати контроль за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою сплати податків до бюджету [10].

Аналіз фінансово-господарської діяльності клієнтів базується на достовірній інформації з внутрішніх та зовнішніх джерел, що потребує запровадження ефективних методів перевірки звітних даних з обов'язковим використанням методів співставлення показників податкової і фінансової звітності.

При аналізі важливо установити наявність філій, представництв, відділень та інших окремих підрозділів і організацій. Перевіряється наявність у структурно відособлених підрозділів розрахункових рахунків, способи розрахунку з головною організацією, взаємини з державними податковими службами, а також порядок їх реєстрації в податкових службах. Підприємства, що мають ліцензійну діяльність, повинні пред'явити органу, що перевіряє, ліцензії, патенти і дозволи.

Комплексна документальна перевірка може проводитися за основними джерелами формування бази оподаткування (грошові нагромадження, доходи, витрати і т.д.) чи за окремими статтями (ділянками) обліку.

Для здійснення аудиту обов'язково повинен бути затверджений план перевірки, який визначає які моменти повинні бути досліджені під час здійснення перевірки.

Відділи, які здійснюють валютний контроль в Окружній ДПС-ЦО з обслуговування ВПП ДПС виконують такі найважливіші функції:

перевірка дотримання резидентами, нерезидентами та їх представництвами норм валютного законодавства;

підготовка та надання до податкових органів вищого рівня інформації про результати перевірок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [6] та пов'язані з ним закони, для застосування до цих суб'єктів спеціальних санкцій, передбачених законодавством;

здійснення контролю у сфері ЗЕД з питань, пов'язаних із дотриманням податкового та валютного законодавства резидентами і нерезидентами України, у тому числі;

проведення перевірок з питань валютного контролю та оподаткування у сфері ЗЕД;

оформлення результатів перевірок (акти, довідки, протоколи, проекти рішень і постанов, інші документи);

контроль за здійсненням операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах;

узагальнення результатів контрольно-перевірочної роботи з питань валютного контролю та оподаткування у сфері ЗЕД;

здійснення контролю за використанням ліцензій, дозволів та інших документів, які регламентують зовнішньоекономічну діяльність;

взаємодія з підрозділами податкової міліції та надання їм матеріалів перевірок, за наслідками яких виявлено порушення вимог податкового та валютного законодавства;

взаємодія з органами виконавчої влади з питань, пов'язаних із здійсненням контролю за дотриманням вимог валютного законодавства та оподаткуванням у сфері ЗЕД.

Центральний офіс також здійснює внутрішній контроль та аудит підпорядкованих СДПІ, структурних підрозділів Центрального офісу (у т.ч. підрозділів податкової міліції), підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління (далі - підвідомчі установи), щодо виконання вимог Закону України „Про державну податкову службу в Україні», норм законодавства, нормативно-правових актів та розпорядчих документів Міндоходів України.

Планування, координація та організація проведення внутрішнього контролю і аудиту покладається на підрозділ внутрішнього контролю та аудиту Центрального офісу.

Внутрішній контроль проводиться за напрямами: комплексна внутрішня перевірка або тематична внутрішня перевірка.

Внутрішній аудит проводиться за одним або кількома напрямами одночасно: аудит ефективності, фінансовий аудит та/або аудит відповідності.

Проведення внутрішнього аудиту здійснюється відповідно до положень Порядку планування і проведення внутрішніх аудитів, документування, реалізації їх результатів в органах державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України №184 [11].

Проведення внутрішніх перевірок та аудитів не повинно порушувати нормального ритму роботи органів Міндоходів та підвідомчих установ, що перевіряються.

Внутрішні перевірки та аудити проводяться робочими (аудиторськими) групами, які очолюють посадові особи підрозділу внутрішнього контролю та аудиту. Керівникам робочих (аудиторських) груп за необхідності надається право залучати до участі у перевірках працівників інших структурних підрозділів Центрального офісу та підпорядкованих СДПІ.

У разі проведення внутрішньої перевірки та аудиту однією особою, така особа вважається керівником робочої (аудиторської групи).

Внутрішні перевірки та аудити проводяться на підставі розпорядчого документа Центрального офісу, в якому визначаються строки і період перевірки, затверджується склад робочої (аудиторської) групи та програма.

Строк проведення внутрішніх перевірок та аудитів визначається виходячи з обсягів роботи, місцевих особливостей і завдань кожної перевірки (аудиту).

Строк проведення внутрішньої перевірки не може перевищувати 30 календарних днів. Строк проведення аудиту ефективності не повинен перевищувати 45 робочих днів, а терміни проведення фінансового аудиту та аудиту відповідності - 30 робочих днів. Ці терміни можуть бути продовжені до 15 робочих днів на підставі розпорядчого документа голови Центрального офісу.

Комплексна внутрішня перевірка податкових органів здійснюється не рідше одного разу на чотири роки або за необхідності, на підставі аналітичного відбору, виходячи із пріоритетів їх діяльності, виконання основних показників та наявності інформації, яка свідчить про порушення або недоліки в роботі, але не частіше одного разу на рік.

Тематичні внутрішні перевірки, зокрема стосовно організації та ефективності заходів щодо усунення недоліків, виявлених попередніми перевірками (у т.ч. перевірками підрозділів податкової міліції), виконання вимог наказів Центрального офісу, виданих за їх результатами, а також перевірки, що проводяться з метою перевірки фактів, викладених у скарзі на дії працівників підрозділу внутрішнього контролю та аудиту, що надійшла до Центрального офісу, здійснюються згідно з розпорядчими документами Центрального офісу про їх проведення.

За результатами внутрішніх перевірок складається акт (довідка).

Акт за результатами внутрішньої перевірки складається у двох примірниках, з яких перший залишається у Центральному офісі, другий вручається СДПІ, про що вчиняється відповідний запис в акті. Акт реєструється у СДПІ, що перевірялась.

За результатами комплексної внутрішньої перевірки готується проект наказу Центрального офісу та вживаються інші заходи щодо реалізації матеріалів перевірок, здійснюється контроль за їх виконанням.

Проект наказу Центрального офісу за результатами комплексної внутрішньої перевірки надається на розгляд та погодження комісії протягом двадцяти календарних днів після завершення комплексної внутрішньої перевірки.

Начальник СДПІ за матеріалами комплексної внутрішньої перевірки у тижневий термін після її завершення видає відповідний наказ із заходами щодо усунення виявлених недоліків і порушень в організації роботи та надсилає їх до Центрального офісу.

Контроль за виконанням прийнятих рішень та затверджених заходів за результатами комплексної внутрішньої перевірки покладається на підрозділ внутрішнього контролю та аудиту.

Результати проведення внутрішнього аудиту оформляються у встановленому порядку аудиторським звітом.

Результати внутрішнього аудиту 1 раз на півріччя (рік) розглядаються на засіданні колегії Центрального офісу.

5. МАСОВО-РОЗ'ЯСНЮВАЛЬНА РОБОТА СЕРЕД ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ

Масово-роз'яснювальна робота серед платників податків Центрального Офісу проводиться згідно квартальних та щомісячних планів відділом масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян.

Метою проведення роботи з платниками податків щодо роз`яснення податкового законодавства є:

своєчасне доведення до платників податків актуальної інформації щодо змін та доповнень чинного податкового законодавства;

роз`яснення порядку застосування норм податкового законодавства;