Інвестиційна діяльність в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

Університет банківської справи

ХАРКІВСЬКий інститут банківської справи

Кафедра економічної теорії

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Політична економія”

На тему “Інвестиційна діяльність в Україні”

Виконала:

Студентка факультету

банківської справи,

І курсу, групи 13-ФК

О.А.Павленко

Науковий керівник:

к.е.н., доцент

О.П. Соболєва

Харків 2012

АНОТАЦІЯ

Тема моєї курсової роботи: «Інвестиційна діяльність в Україні». Ціль написання даної роботи полягає в тому, щоб визначити сучасний стан інвестиційних процесів в Україні за допомогою аналізу статистичних даних.

Об'єктом дослідження у даній роботі є сутність інвестицій, їх ефективність та особливості інвестиційної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є проблема процесів сучасного інвестування на території України.

При написанні курсової роботи виникли такі завдання:

1. Розглянути категорії поняття і сутність інвестицій і вивчити стан інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку економіки країни.

2. Вивчити основи правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

3. Проаналізувати сучасний стан інвестиційної діяльності та інвестиційного стану в Україні.

4. Розглянути можливості і перспективи активізації інвестиційної діяльності з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Методами дослідження являються огляд літератури із загальної теми, аналіз та опрацювання статистичних даних, перегляд джерел з даними про іноземні інвестиційні процеси.

Дослідження з даної теми є дуже актуальними, адже в сучасному економічному розвитку України інвестиції відіграють чималу роль. Недостатньо дослідивши та використавши всі дані про інвестиції, неможливо правильно спрогнозувати та доцільно скласти програму розвитку економіки держави. інвестиційна клімат діяльність

Робота складається зі вступу, трьох частин, висновку, списку використаної літератури та додатків. В вступі сформульована головна мета написання роботи, актуальність теми, визначено предмет і об'єкт дослідження, завдання та методологічна база дослідження.

В першому розділі відображається сутність та основи функціонування інвестицій в загальному обсязі.

В другому розділі проаналізовано сучасні дані, що стосуються інвестиційних процесів та дано оцінку сучасному стану інвестиційної діяльності в Україні.

В третьому розділі міститься інформація щодо розгляду та даних рекомендації вирішення проблем інвестування в Україні.

У висновку підведено підсумки написання роботи.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна діяльність, інвестиційний процес, інвестор.

ПЛАН

ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Сутність і класифікація інвестицій

1.2 Економічна роль інвестиційної діяльності

2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА СУЧАСНОГО СТАНУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз динаміки та тенденції інвестиційної діяльності в Україні

2.2 Оцінка сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні

2.3 Інвестиційна політика та інвестиційний клімат в Україні

3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВЯЗАННЯ

3.1 Огляд загальних проблем розвитку інвестиційних процесів

3.2 Визначення пріоритетних напрямів залучення інвестицій та оптимізація їх структури розвитку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

ВСТУП

На теперішній час у суспільстві є розуміння того, що світова економіка ХХІ століття зазнає кардинальних змін у визначенні напрямів економічного прогресу. Одним із основних шляхів розвитку економіки України, розв'язання широкого кола економічних і соціальних проблем є розвиток інвестиційної діяльності.

Сьогодні від ефективності інвестиційної діяльності залежать стан виробництва, положення й рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств, можливості структурної перебудови економіки, рішення соціальних і екологічних проблем. Інвестиції є основою для розвитку підприємств усіх форм власності, окремих галузей і економіки в цілому. Вищезгадане і визначає актуальність обраної мною теми.

Об'єктом дослідження є сутність інвестицій, їх ефективність та особливості інвестиційної діяльності в Україні.

Предметом дослідження є проблема процесів сучасного інвестування на території України.

Мета курсової роботи: на основі аналізу ефективності інвестицій, їхньої ролі в економічній системі держави розглянути стратегію інвестиційної діяльності в Україні і шляхи її активізації з урахуванням правового регулювання інвестиційного процесу на території нашої держави.

Завдання дослідження:

1. Розглянути категорії поняття і сутність інвестицій і вивчити стан інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку економіки країни.

2. Вивчити основи правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

3. Проаналізувати сучасний стан інвестиційної діяльності та інвестиційного стану в Україні.

4. Розглянути можливості і перспективи активізації інвестиційної діяльності з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Робота складається із змісту, вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, термінологічного словника та додатків. У першому розділі ми знайомимося із загальними поняттями, що стосуються інвестиційної діяльності та власне інвестицій. Другий розділ присвячено аналізу інвестиційної діяльності в Україні. У третьому розділі ми розглядаємо основні проблеми інвестицій в Україні та перспективи розв'язання цих проблем.

Для дослідження використовувались нормативно-правові джерела: Конституція України, Закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про підприємництво», Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» інші. Також використовувались статті з підручників та журналів, таких як «Вісник НБУ», «Финансы и инвестиции», «Актуальні проблеми економіки» за 2009-2011 роки. Для розкриття проблеми дослідження використовувалися підручники Л.М. Борщ, О.А. Кириченко, Т.В.Майорової, Б.І. Пшика, інші.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Сутність і класифікація інвестицій

Світовий досвід свідчить, що країни з перехідною економікою не в змозі розвивати господарство без залучення й ефективного використання інвестицій. Акумулюючи підприємницький, державний та змішаний капітал, забезпечуючи доступ до сучасних технологій та менеджменту, інвестиції не тільки сприяють формуванню національних інвестиційних ринків, але і пожвавлюють ринки товарів та послуг. Крім того, інвестиції, як правило, сприяють заходам макроекономічної стабілізації та дозволяють вирішувати соціальні проблеми трансформаційного періоду.[10, ст. 7]

Загалом, поняття інвестиції (від лат. investio - одягаю) означає вкладення капіталу в галузі економіки всередині країни чи за кордоном з метою одержання прибутку. У системі суспільного відтворення, інвестиціям належить найважливіша роль у справі поновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, отже, і забезпеченні визначених темпів економічного росту. Якщо представити суспільне відтворення як систему виробництва, розподілу, обміну і споживання, то інвестиції, головним чином, стосуються першої ланки - виробництва, і, можна сказати, складають матеріальну основу його розвитку.

Ріст інтенсивного типу інвестицій є чинником швидкого підвищення матеріального рівня життя. Тому що зростаючий виробничий апарат підвищує продуктивність праці. Так що сьогоднішній добробут є, у значній мірі, результатом учорашніх інвестицій, а сьогоднішні інвестиції, у свою чергу, закладають основи завтрашнього збільшення продуктивності праці і підвищення добробуту.

Інвестиції як економічна категорія виконують ряд найважливіших функцій, без яких немислимо нормальний розвиток економіки будь-якої держави.

В остаточному підсумку вони необхідні для забезпечення нормального функціонування підприємства в майбутньому, стабільного фінансового стану і максимізації прибутку.

Таким чином, інвестиції є найважливішою економічною категорією і відіграють значиму роль як на макрорівні, так і на мікрорівні, у першу чергу, для простого і розширеного відтворення, структурних перетворень, максимізації прибутку і на цій основі рішення багатьох соціальних проблем.

До початку 90-х років в Україні категорії «інвестиції» не знаходилося місця як у теорії, так і на практиці. Уперше це поняття у вітчизняній економічній літературі почало зустрічатися, коли підмінялось поняттям „капітальні вкладення”. Інвестиції розглядались, як правило, в якості найважливішого економічного інструменту, який характеризував діяльність будівельного комплексу. В цьому випадку капітальні вкладення (іноді - інвестиції) аналізувались у двох аспектах: як економічна категорія та як процес, пов'язаний з рухом грошових коштів (ресурсів). [10, ст. 7]

Звичайно, що інвестиції мають класифікацію за певними ознаками, що необхідна задля більш детального вивчення їх змісту [Додаток 1. Рис. 1.1].

За об'єктами вкладень коштів виділяють реальні і фінансові інвестиції.

Під реальними інвестиціями розуміють вкладення коштів у реальні активи - як матеріальні, так і нематеріальні (іноді вкладення коштів у нематеріальні активи, пов'язані з науково-технічним прогресом, характеризуються як інноваційні інвестиції, або інновації).

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частку становлять вкладення коштів у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні виділяють прямі і непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміють особисту участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення коштів. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, що мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре ознайомлені з механізмом інвестування.

Непрямі інвестиції являють собою інвестування, що опосередковується іншим особам (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного керування ними. У цьому випадку вони одержують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів і інвестиційних компаній). Зібрані в такий спосіб інвестиційні кошти ці посередники розміщують на свій розсуд - вибирають найефективніші об'єкти інвестування, беруть участь у керуванні ними, а отримані прибутки розподіляють потім серед своїх клієнтів.

3. За періодом інвестування розрізняють короткострокові й довгострокові інвестиції.

Короткострокові інвестиції - це звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо).

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період понад один рік. Цей критерій застосовують у практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації. Інвестиційні компанії довгострокові інвестиції деталізують у такий спосіб: а) до двох років; б) від двох до трьох років; в) від трьох до п'яти років; г)понад п'ять років.

За формами власності інвесторів розуміють інвестиції приватні, державні, іноземні і спільні.

Приватні інвестиції - це вкладення коштів, здійснювані громадянами, а також підприємствами не державних форм власності, насамперед - колективної (правильніше було б назвати цю форму інвестицій “недержавними”, але в економічній теорії та практиці вживається термін “приватні”).

Під державними інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані центральними і місцевими органами влади й управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичених коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичених коштів.

Іноземні інвестиції являють собою вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, здійснювані суб'єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакою виділяють інвестиції всередині країни і за кордоном.

Інвестиції всередині країни (внутрішні інвестиції) означають вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені в територіальних межах даної країни. [9, ст. 11-13]

Під інвестиціями за кордоном (зарубіжними інвестиціями) розуміють вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами території даної країни (до цих інвестицій відносять також придбання різноманітних фінансових інструментів інших країн - акцій закордонних компаній, облігацій інших держав тощо).

Наведена класифікація інвестицій відбиває найістотніші їхні ознаки і за необхідності може бути розширена залежно від підприємницьких або дослідницьких цілей.

1.2 Економічна роль інвестиційної діяльності

Для того, щоб глибше пізнати та зрозуміти суть інвестицій, необхідно розрізняти поняття власне інвестицій та інвестиційної діяльності.

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій юридичних осіб, держави та громадян щодо реалізації інвестицій [2].

Нинішня правова система України складається з більше ніж 100 законів та інших нормативних актів, що регулюють інвестиційну діяльність. Серед них слід насамперед відзначити Закон України "Про інвестиційну діяльність"[2], Закон України «Про підприємництво» [3], Закон України « Про цінні папери та фондовий ринок» [4] та інші, які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в здійсненні цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів або торгів [1].

Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

* цінні папери (акції, облігації та ін.);

* цільові грошові внески;

* науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об'єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

* пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створенні підприємств;

* придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним інвесторам;

* придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;

* надання позик, кредитів, майна та майнових прав.

Суб'єктами інвестиційної діяльності є:

* інвестори (замовники);

* виконавці робіт (підрядники);

* користувачі об'єктів інвестиційної діяльності;

* постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;

*юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

* громадяни України;

*іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації. [10, ст. 13-21]

Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиною підприємницької діяльності компанії , підприємства. Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії , підприємства на окремих етапах їх розвитку. У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

1. Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів. Вирішальна роль у реалізації інвестицій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяльності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комплекс дозволяє забезпечувати стійкі темпи зростання народного господарства, запроваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.

2. Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства. Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підприємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності. Це економічне зростання забезпечується насамперед за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегічні цілі підприємства.

3. Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності, Прибуток є основним показником, що характеризує результати не тільки інвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності підприємства.

4. Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринкове середовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризики можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюють необхідність пошуку шляхів та способів зниження ризику при реалізації інвестиційних проектів.

5. Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені. Забезпечення високих темпів розвитку підприємства може бути досягнуте за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів, та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених на тому чи іншому етапі її розвитку. У свою чергу максимізація прибутку.

Мінімізація інвестиційних ризиків є одночасно найважливішою умовою забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії у процесі здійснення інвестиційної діяльності.[12, ст. 48-50]

Виходячи з цього, серед розглянутих завдань інвестиційної діяльності пріоритетною є не максимізація доходу від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку компаній та підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ТА СУЧАСНОГО СТАНУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз динаміки та тенденції інвестиційної діяльності в Україні

Теоретичні дослідження змісту та економічної суті інвестиційної діяльності і механізмів її реалізації в умовах розвитку ринкових відносин у вітчизняній економіці дозволяють нам підійти до аналізу інвестиційних процесів, які відбуваються в Україні, та за його допомогою спробувати сформувати шляхи вдосконалення механізмів фінансово-кредитного стимулювання інвестиційного розвитку.

Одним із першочергових напрямів ринкових реформ в Україні є проведення ефективної структурно-інвестиційної політики, активізація інвестиційної діяльності н загальнодержавному та регіональному рівнях і формування оптимального інвестиційного клімату для залучення національного й іноземного капіталів. Стан інвестиційної діяльності прямо відображається в основних показниках соціально-економічного розвитку країни.

Проблема формування джерел інвестиційної діяльності в Україні сьогодні є надзвичайно гострою. Це зумовлено, з одного боку, значною кількістю підприємств, які потребують модернізації чи налагодження виробництва і спрямовують свої погляди на пошук приватних вітчизняних та іноземних інвесторів, оскільки фінансовий потенціал держави є недостатнім; з другого - спотвореною структурою української економіки: 1991 року 25,6% промислового виробництва припадало на базові галузі - металургію, хімію, енергетику, паливну промисловість, тобто найбільш капітало-, енерго- та трудомісткі виробництва.[11, ст. 141]

Крім того, катастрофічних масштабів набуло фізичне і моральне старіння основних виробничих фондів. Реальне спрацювання основних засобів у провідних галузях тепер сягає понад 60-70%. В енергетиці, на транспорті та в деяких інших галузях цей показник упритул наблизився до критичної межі. [11, ст. 140]

Проаналізувавши ситуацію щодо надходження внутрішніх інвестицій, яка склалася протягом 2002 - 2011рр., можна зробити висновок, що в цілому досягнуто позитивних результатів у розвитку інвестиційної діяльності (рис. 2.1).

За даними Держкомстату (http://www.ukrstat.gov.ua/)

Рис.2.1. Динаміка капітальних інвестицій в Україні за 2002-2011 рр. (у фактичних цінах, млн. грн)

З рис. 2.1 видно, що за аналізований період обсяги капітальних інвестицій в Україні зросли приблизно у два рази і у 2011 році становили понад 260000 млн грн.. Проте ми бачимо, що ця величина знизилася порівняно 2008 роком, в якому становила 272074 млн грн, що було викликано розвитком процесів економічної кризи та фінансової нестабільності.

За даними Держкомстату, обсяги і структуру капітальних інвестицій упродовж 2002-2011 років наведено в таблиці 2.1[Додаток А]

З таблиці 2.1 видно, що основною їх складовою є інвестиції в основний капітал. Порівняно з 2008 роком спостерігається скорочення інвестицій в основний капітал на 82414млн грн. через зниження обсягів капітального будівництва ( на 51105 млн грн) та інвестицій у машини, обладнання і транспортні засоби ( на 36970 млн грн). Також скоротилися витрати на капітальний ремонт та інвестиції в нематеріальні активи.

Подібна ситуація спостерігається також стосовно інвестицій в основний капітал, які порівняно з 2002 роком зросли з 37178 до 150667 млн грн, однак, знову ж таки, цей показник є меншим, порівняно з 2008 роком, у якому ця величина становила 233081. Найбільші темпи зростання обсягів інвестицій в основний капітал спостерігаються у 2007 році (129,8 %), що відображено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Інвестиції в основний капітал в Україні у 2002-2011 роках 

	Освоєно
	у фактичних цінах	у % до попереднього року
2002	37178	108,9
2003	51011	131,3
2004	75714	128,0
2005	93096	101,9
2006	125254	119,0
2007	188486	129,8
2008	233081	97,4
2009	151777	58,5
2010	1506671	99,4
2011	2091301	122,4

1 Без ПДВ.

За даними Деркомстату

З наведених даних видно, що за досліджуваний період значно зменшилися інвестиції в реальний сектор економіки. Наслідком такого зменшення обсягів інвестицій в основний капітал є старіння основних виробничих фондів, відставання вітчизняних підприємств у напрямі впровадження нових прогресивних технологій, зниження конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту тощо.

Проаналізуємо структуру джерел фінансування інвестицій в основний капітал [додаток В табл. 2.3].

Як показує таблиця 2.3, найчисленнішим джерелом фінансування інвестиційної діяльності є власні кошти підприємств та організацій, які займають левову частку в структурі фінансування. (упродовж 2002 - 2011 років ця частка коливалась на рівні 65,8 - 54%). Значно менша частка припадає на кредити банків і небанківських фінансово-кредитних установ - 5,3 - 17,9%. На всю решту джерел фінансування інвестиційної діяльності (бюджетні асигнування, іноземні інвестиції тощо) в останні роки припадало не більше ніж 8 %.

У більшості країн світу одним із основних інвесторів підприємницького сектору економіки виступає держава, за рахунок якої формується значна частина інвестиційного потенціалу - інвестиції за рахунок централізованих державних джерел. Аналіз якісних змін, які відбулись у сфері використання інвестицій у реальному секторі України, показав, незважаючи на поступове збільшення, дуже низьку частку інвестицій в основний капітал за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.

Аналіз структури інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності [Додаток Г] показав, що за більшістю їх спостерігається зниження темпів зростання. А за такими сферами діяльності, як діяльність готелів та ресторанів (213,0 %), зокрема готелів (290,6 %), діяльність авіаційного транспорту (496,3 %), оренда машин та устаткування , прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку (246,0%), санітарні послуги, знищення сміття і відходів (533,7%), спостерігаються найвищі темпи росту [ додаток Г]

Нерівномірною є структура інвестицій в основний капітал за видами економічної діяльності. Більш ніж третина (39,7%) припадає на промисловість; 16,1% - на діяльність у сфері транспорту і зв'язку; 15,7% - на операції з нерухомим майном, оренду та надання послуг підприємцям.

На всі інші види економічної діяльності припадає незначна питома вага - від 0,1 до 8,1 %.

Проведений аналіз свідчить про необхідність розроблення дієвої селективної політики щодо розвитку таких видів економічної діяльності ( особливо сільського господарства, будівництва, машинобудування, науково-дослідної діяльності тощо) у напрямі створення належного податкового середовища для їхнього розвитку, застосування ефективних механізмів їх фінансово-кредитного стимулювання з метою підвищення рівня їхньої привабливості як для вітчизняних, так і зарубіжних інвесторів. Такі галузі мають значний потенціал і в майбутньому можуть стати ключовими напрямами економічного розвитку в Україні. [12, с.148]

2.2 Оцінка сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні

Дослідження тенденцій розвитку ринку інвестицій є актуальним і має важливе практичне значення. Саме інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі й визначають конкурентні позиції країн на світових ринках. Інвестиційна діяльність, а також сукупність практичних дій з реалізації інвестицій є одним з основних засобів зростання національного доходу. Все це зумовлює необхідність аналізу інвестиційної діяльності, її форм, видів та сучасного стану розвитку в Україні для подальшого виявлення основних напрямів розвитку інвестиційної сфери в економіці країни.

Проблеми інвестиційної діяльності та залучення інвестиційного капіталу в економіку України досліджували і вітчизняні, і зарубіжні вчені. Незважаючи на багатоаспектність наукових досліджень, питання інвестиційного процесу, джерел фінансування та напрямів активізації інвестиційної діяльності в Україні вимагають постійного дослідження проблем, пов'язаних з залученням інвестицій в країну.[7, с. 5]

Інвестиційні процеси в Україні мають суттєвий вплив на розвиток ринкових відносин. Визначення сутності інвестицій є важливим критерієм ефективності державного управління інвестиційним процесом в країні.

Економічні реформи, що відбуваються протягом останніх 10-15 років в Україні, вимагають значних довгострокових вкладень капіталу, тобто фінансових інвестицій.

Темпи економічного розвитку і ефективність функціонування фінансового ринку значною мірою визначаються інтенсивністю інвестиційної діяльності в країні. Необхідність інвестиційних вкладень в економіку стала очевидною для всіх господарюючих суб'єктів з моменту вступу України на шлях ринкових перетворень. Але розвиток економіки держави неможливий без активної інвестиційної політики і ефективного використання інвестиційного потенціалу національної економіки. [8, с.13]

На сьогоднішній день в Україні інвестиційна активність внутрішніх та зарубіжних інвесторів значною мірою стримується за рахунок несприятливого інвестиційного клімату, який є наслідком цілого ряду зовнішніх та внутрішніх факторів, таких як, наприклад :

зниження фінансових можливостей бюджетів всіх рівнів, а також господарюючих суб'єктів населення;

недосконалість і часті зміни законодавчої і нормативно-правової бази;

слабка розвиненість фондового ринку і ринку капіталів;

відсутність системи страхування ризику інвесторів;

нестабільна політична ситуація в країні. [16, с.23-24]

Послаблення фінансового сектора економіки світовою економічною кризою, також сприяло зниженню темпів приросту обсягу іноземних інвестицій в Україну. Їхній загальний обсяг є абсолютно недостатнім і не зможе кардинально поліпшити економічний стан в країні. Вплив інвестиційних чинників економічного розвитку внаслідок обмеженості фінансових ресурсів національної економіки суттєво послаблений, що поглиблює фінансове та технічне виснаження виробничих фондів.

Ріст іноземних інвестицій в 2008 та 2009 році пов'язаний в першу чергу з наданими Україні кредитами іноземними банківськими установами для подолання наслідків кризи. Істотне покращення організації інвестиційної діяльності в Україні неможливе без вирішення питань фінансового забезпечення її розвитку.

Вирішення проблеми недостатності фінансових ресурсів у середині країни можливе за рахунок зовнішніх надходжень. У зв'язку з цим роль іноземних інвестицій в розвитку економіки перехідного періоду останнім часом істотно зростає( за даними Держкомстату)[20]

У більшості розвинутих країн, таких як США, Німеччина, Великобританія, іноземні інвестиції стали стимулом для розвитку і росту внутрішніх інвестицій. [10, с.56-58]

Джерелами інвестиційних ресурсів найчастіше виступають власні джерела суб'єктів господарювання і розглядаються як найбільш надійне джерело. В соціально-економічних умовах, які склалися в Україні на сьогодні, фінансування інвестицій із власних джерел підприємств ускладнене внаслідок їх обмеженості. Низький рівень менеджменту і фінансові чинники не дають можливості українським підприємствам формувати власний інвестиційний потенціал. [12, с. 156]

Отже, ми бачимо, що сучасний стан інвестиційних процесів в Україні не є задовільним та потребує докорінних змін у системі інвестиційної діяльності держави, напрямки яких ми розглянемо у наступному розділі.

2.3 Інвестиційна політика та інвестиційний клімат в Україні

Для того, щоб чітко зрозуміти стан та напрями реалізації сучасного інвестиційного клімату в Україні, необхідно розглянути загальну теорію цього питання.

Інвестиційний клімат - це сукупність політичних, правових, економічних та соціальних умов, що забезпечують та сприяють інвестиційній діяльності вітчизняних та іноземних інвесторів.[2]

Сприятливий інвестиційний клімат повинен забезпечити насамперед захист прав інвестора від інвестиційних ризиків, тобто непередбачених втрат доходу та капіталу.

Є різні підходи до оцінки інвестиційного клімату національної економіки, що розрізняються залежно від цілей дослідження, кількістю аналізованих показників і їх якісних характером [9, c.28]

До чинників, що формують інвестиційний клімат країни відносять:

рівень розвитку продуктивних сил та стан інвестиційного ринку - це стан та структура виробництва, рівень розвитку робочої сили, стан ринку інвестиційних товарів та послуг.

політичні та правові чинники - створення відповідного законодавчого та нормативного поля, яке залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади; заходи з державної підтримки та стимулювання інвестиційної діяльності; досягнення стабільності національної грошової одиниці; валютне регулювання; забезпечення привабливості об'єктів інвестування.

стан фінансово-кредитної системи та діяльність фінансових посередників: інвестиційна діяльність комерційних банків; рівень розвитку та функціонування пара банківської системи; інвестиційна політика НБУ.

статус іноземного інвестора: режим іноземного інвестування; діяльність міжнародних фінансово-кредитних інституцій; наявність вільних економічних та офшорних зон.

інвестиційну активність населення: відносини власності в державі; стан ринку нерухомості; стабільність національної валюти тощо. [13, с. 29-31]

Важлива роль в організації інвестиційної діяльності належить державі. Державна інвестиційна політика - це комплекс правових, адміністративних та економічних заходів, спрямованих на поширення та активізацію інвестиційних процесів.[2]

Виділяють два типи державної інвестиційної політики - пасивну та активну. Пасивна державна інвестиційна політика полягає в тому, що держава застосовує методи переважно правового та економічного характеру, обмежуючи безпосереднє адміністративне втручання в інвестиційні процеси до мінімуму. У разі активної державної інвестиційної політики держава широко застосовує всі види методів і часто сама стає інвестором [6, с. 34].

Відповідність організаційних форм і методів державного регулювання інвестиційної діяльності залежить від стану розвитку ринкових відносин, структури економіки та конкретної економічної ситуації. Недостатнє врахування взаємовпливу різних заходів інвестиційної політики може суттєво обмежити їхню ефективність. Головним питанням державної інвестиційної політики є визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування, які мають відповідати як довготривалим національним інтересам держави, так і тим невідкладним завданням, які випливають із сучасного стану та структури економіки України. [3]

В Україні інвестиційний процес регулюють понад 100 законів та інших нормативних актів, зокрема Закони України «Про інвестиційну діяльність» [2]. Українське законодавство, що регулює або впливає на інвестиційну діяльність потребує системного вдосконалення: по-перше, недостатньо врегульоване питання виділення та обігу землі; по-друге, потребує реформування дозвільна система; по-третє, система нарахування та стягнення податків та зборів в Україні є ускладненою і накладає помітне навантаження на підприємницьку діяльність. Тому за участю держави в 2010-2011 роках було запропоновано створити: венчурний корпоративний інвестиційний фонд інноваційного розвитку «Україна»; державний інноваційно-інвестиційний банк (ДІІБ); державну фінансову установу муніципального розвитку; національну фондову біржу; центральний депозитарій цінних паперів; центральну розрахунково-клірингову палату;

центрального контрагента (Central Counterparty - CCP) - структури, яка займає позицію між установами платіжної системи. [18, с.76-77]

3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВЯЗАННЯ

3.1 Огляд загальних проблем розвитку інвестиційних процесів

При переході до системи ринкових відносин в Україні склалася непроста політична й економічна ситуація. Щоб завершити процес реформування економіки потрібно переоцінити власні можливості народного господарства і вивчити тенденції світового ринку. У цій ситуації стає актуальним залучення прямих іноземних інвестицій. Доцільність цього процесу обумовлена тим, що відчувається гостра нестача власних фінансових ресурсів та сучасних технологій, а також іноземні інвестиції сприяють входженню України в систему світового економічного господарства і формуванню власної ринкової інфраструктури [3].

Складні проблеми організації інвестиційних процесів в умовах трансформації економічних відносин і питання активізації інвестиційних процесів є предметом поглибленої уваги сучасних економістів на пострадянському просторі. Початок ринкових перетворень в Україні спричинив реформування підходів до аналізу інвестиційних процесів.

Україна відстає від більшості розвинених країн майже за усіма макроекономічними критеріями та оцінками і залишається на периферії інвестиційних потоків. Недостатній рівень залучення інвестиційних ресурсів ускладнився впливом світової фінансово-економічної кризи, внаслідок чого суттєво погіршився фінансовий стан підприємств, різко зменшилася їх прибутковість і кредитоспроможність, відбулося скорочення позикових ресурсів (національних - через кризу ліквідності та підвищення вартості запозичень, зовнішніх - внаслідок розвитку фінансової кризи), а також спостерігається високий ступінь невизначеності щодо глибини та тривалості кризових явищ, що і стало основною причиною пролонгованого згортання інвестиційної діяльності. Основними причинами виникнення проблеми низької інвестиційної активності є:

несприятливі умови інвестування, зокрема недосконале законодавство щодо захисту прав власності, адміністрування податків, отримання у власність земельних ділянок, вимог до здійснення та контролю підприємницької діяльності;

недостатня державна підтримка інвестиційної діяльності, неналежна система підготовки програм і проектів для державного інвестування;

нерозвиненість інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури;

відсутність правових засад та дієвих механізмів державного-приватного партнерства в інвестуванні[18, с. 198].

На низьку інвестиційну активність вплинула світова фінансово-економічна криза. Високий інфляційний тиск та низька конкурентоздатність економіки призводить до низької схильності до інвестицій.

Україна, на жаль, досі не має єдиної, загальновизнаної методики оцінки реального інвестиційного середовища, на відміну, наприклад, від США, Франції чи Німеччини. Тому її розробка, безумовно, вкрай актуальна. [8, с.67]

Розглянемо основні причини невисокої інвестиційної привабливості регіонів України, що також впливає на недостатній розвиток інвестиційної діяльності в Україні:

недостатня ємність внутрішнього ринку;

високий податковий тиск на бізнес та його адміністративна зарегульованість;

нерозвинутість ринку цінних паперів, землі, нерухомості, інших ринкових інститутів і корпоративного сектора в цілому;

низька конкурентоспроможність багатьох українських товарів на світових ринках, що робить невигідним вкладення в їх виробництво;

недостатня інтегрованість у глобальну економіку;

відсутність послідовної інвестиційної політики держави та відповідних механізмів її втілення на місцевому рівні;

брак достовірної та оперативної інформації, що зменшує ефективність співпраці між суб'єктами ринку;

інертність місцевої влади, значною мірою викликана відсутністю стимулів і механізмів для залучення інвестицій у реальну економіку.[14, с.34]

Інвестиційний рейтинг регіонів України свідчить, окрім іншого, про низький професійний рівень місцевих чиновників та їх недостатню відповідальність за створення сприятливого інвестиційного клімату.

Нинішня макроекономічна ситуація в Україні свідчить, що назріла потреба у системних зрушеннях. Окремі часткові зміни або зовсім нічого не дають, або навіть призводять до негативних наслідків. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної діяльності та поліпшення на цій основі соціальних умов можна досягти лише шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які вивільняють підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й дадуть економіці стимули для ефективного розвитку.[7, с.45]

Загалом низький рівень інвестиційної активності України особливо загострився в умовах світової фінансової кризи і був зумовлений насамперед такими аспектами, як високий рівень зовнішнього боргу, загострення фінансової та іпотечної криз, дисбаланс і нестабільність інвестиційної активності та економічної свободи, відтік капіталу, високий рівень доларизації економіки ( близько 30 %), неефективна структура золотовалютних резервів країни, спекуляція на фінансовому ринку України зі сторони іноземних банків та інших фінансово-кредитних установ, недостатня ефективність змін на ринку фінансових послуг України у контексті вступу до Світової організації торгівлі, невиконання Україною зобов'язань перед міжнародними організаціями у сфері легалізації тіньових капіталів та повернення вкладених інвестицій. [9, с. 56]

3.2 Визначення пріоритетних напрямів залучення інвестицій та оптимізація структури їх розвитку

Враховуючи стан економічного потенціалу й обмежені внутрішні інвестиційні можливості впродовж всього періоду трансформації економіки, українська держава намагається створити сприятливі умови для розвитку інвестиційної сфери.

Без інвестицій неможливе створення капіталу, забезпечення конкурентоздатності товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках. Процеси структурного і якісного відновлення світового товаровиробництва і ринкової інфраструктури відбуваються винятково шляхом і за рахунок інвестування. Чим інтенсивніше воно здійснюється, тим швидше відбувається відтворювальний процес, тим активніше відбуваються ефективні ринкові перетворення. Світовий досвід показує, що залучення іноземного капіталу у вигляді прямих інвестицій має низку суттєвих переваг для країни, що приймає, порівняно з іншими формами економічного співробітництва. Прямі іноземні інвестиції - це дещо більше ніж просто фінансування капіталовкладень у економіку, хоча самі по собі вони є конче необхідними для України. Прямі іноземні інвестиції є також способом підвищення продуктивності й технологічного рівня вітчизняних підприємств [17, с.267].

Розміщуючи свій капітал в Україні, іноземна компанія приносить із собою нові технології, нові засоби організації виробництва і відкриває прямий вихід на світовий ринок завдяки можливості користуватися відпрацьованою світовою мережею продавців, клієнтів і центрів обслуговування через свої дочірні компанії. Найбільш привабливими для інвесторів залишаються традиційні галузі економіки. Насамперед, це - металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Водночас дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика й ін. Проте, незважаючи на всі кількісні та якісні перетворення, Україна сприймається іноземними інвесторами як несприятлива для інвестування країна.[11, с. 13-15]

Проте в Україні наявні об'єктивні й суб'єктивні чинники, які негативно впливають на процес іноземного інвестування, а саме:

- залучення іноземних інвестицій відбувається в умовах економічної кризи. Дехто з інвесторів призупинив діяльність на території України, висловлюючи свою невпевненість у подальшій співпраці, подаючи запити щодо економічної політики уряду;

- нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;

- повільні темпи приватизації. Іноземні інвестори, банки та фінансові організації під час вкладання коштів у інвестиційні проекти віддають перевагу приватним підприємствам;

- невирішеність питання щодо надання у приватну власність земельних ділянок під об'єкти, що приватизуються;

- темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;

- низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції;

- невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв'язок України з іншими країнами [2, с. 158].

Тому головне в проблемі інвестицій - їх ефективність, створення умов для вкладення в найбільш ефективні, конкурентоспроможні виробництва, що дають швидку віддачу, дозволяють максимально збільшити доходи підприємств, населення та бюджету, обмежити капіталовкладення та інші затрати, що призводять до розбазарювання ресурсів та посилення інфляції. Тобто необхідно вжити усіх заходів для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Так, із метою збільшення надходжень обсягів іноземних інвестицій запроваджено відповідні механізми: угоди про розподіл продукції, концесії, лізингові операції, створення спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.[13, с. 78-79]

Ефективність державних інвестицій є чималою. Проте, необхідно застосовувати «правильну» політику задля забезпечення її.

Ще одним стратегічним напрямком інвестиційної діяльності слід вважати реформування податкової системи -- з тим, щоб вона забезпечувала достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів. Реформа цієї системи має бути спрямована на зниження податкового навантаження за рахунок скорочення переліку податків і зборів; розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; впровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктом-платником податків; введення оподаткування нерухомості[16, с. 56-57]

Одним з найвагоміших напрямків активізації інвестування є розвиток спеціальних (вільних) економічних зон, територій, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності. Подолати депресивний стан окремих територій можливо лише за державної підтримки, яку доцільно надавати у вигляді комплексу заходів щодо сприяння створенню екологічно безпечних умов для життєдіяльності населення, а також щодо розвитку малого бізнесу, підвищення зайнятості населення за рахунок цільового фінансування виконання програм перекваліфікації та професійної освіти населення [16, с. 59].

Вирішальним фактором у визначенні стратегії інвестиційної діяльності є провідна роль держави, спрямована, насамперед, на усунення структурних деформацій в економіці. З цією метою протягом прогнозного періоду відбуватимуться зміни у структурі капітальних вкладень шляхом забезпечення державної підтримки виробництва високотехнологічної продукції та розвитку малого і середнього бізнесу за рахунок відшкодування з державного бюджету частини ставок за банківськими кредитами; розширення прав суб'єктів господарської діяльності щодо формування та використання власних амортизаційних коштів; направлення державних інвестицій на поповнення (відновлення) основних фондів пріоритетних галузей економіки, а також впровадження ресурсо- і енергозберігаючих техніки та технологій; інноваційного інвестування підприємств за рахунок коштів, одержуваних від приватизації об'єктів державної власності.[8, c. 178]

Отже, у даній ситуації вирішальна роль належить державній політиці щодо інвестицій, що полягає у контролі за станом ринку, регулюванні економічної, політичної та соціальної діяльності.

ВИСНОВКИ

На основі аналізу ефективності інвестицій, їхньої ролі в економічній системі держави у цій роботі ми розглянули стратегію інвестиційної діяльності в Україні і шляхи її активізації з урахуванням правового регулювання інвестиційного процесу на території нашої держави.

Також ми розглянули категорії поняття і сутність інвестицій, вивчили стан інвестиційної діяльності на сучасному етапі розвитку економіки країни, вивчили основи правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Проаналізували сучасний стан інвестиційної діяльності та інвестиційного стану в Україні та розглянули можливості і перспективи активізації інвестиційної діяльності з метою створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Протікання інвестиційних процесів, їх характер, інтенсивність та результативність, а також управління ними залежить від інвестиційного клімату, що сформувався в державі, тобто від стану правового, фінансового, соціально-економічного та суспільно-політичного середовища в її межах., яке зумовлює ту чи іншу ступінь привабливості для інвестицій.

Як ми побачили, інвестиційний клімат в сучасній Україні є все ще незадовільний, а тому управління інвестиційними процесами в країні є надзвичайно складним, бо інвестиційна діяльність в умовах кризи є слабкою; інвестиційна політика - нестабільною, що пов'язане з законодавчою базою, податковою політикою тощо; інвестиційна співпраця - назріваючою, а інвестиційний менеджмент - інерційним.

В наш час переважають негативні оцінки сучасного інвестиційного клімату України фахівцями, науковцями, працівниками управління різних ієрархічних рівнів. Це вимагає глибокого наукового дослідження інвестиційного клімату, розробки та реалізації низки заходів з метою його поліпшення.

Доки Україна не створить сприятливого інвестиційного клімату, тобто умов, за яких українські - й іноземні також - підприємці зможуть процвітати, Україна обділятиме саму себе, втрачаючи економічний ріст, робочі місця і доходи з податків, які можна було б збирати з таких підприємств.

Нинішня ситуація в Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР

Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991р., за ред. від 19.01.2012р.

Закон України «Про підприємництво» від 07.02.1991р., за ред. Від 19.06.2009 р.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 №3480-ІV

Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. - 2-ге вид., стер. - К.:Т-во «Знання», 2003. - 318 с.

Дрич А. Основні способи досягнення інвестиційної привабливості України // Вісник НБУ. - 2010, квітень, с.40-41

Івахненко І.С. Інвестиційна діяльність в Україні: сучасний стан та можливості її активізації// Финансы и инвестиции. - 2010, - березень, №6 с.21-25

Кириченко О.А., Єрохін С.А. Інвестування: підручник. - К. : «Знання», 2009. - 573 с.

Кириченко О.А., Харченко О.І Антикризова інвестиційна політика України// Актуальні проблеми економіки. - 2010 р. - січень № 1 - с.64-74

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навчальний посібник. - К.: «Центр навчальної літератури», 2004. - 376с.

Нехайчук Д.В. Проблемы иностранного инвестирования в развитие региона // Финансы и инвестиции. - 2010. - березень №6. - с.15-20

Удосконалення фінансово-кредитного стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності в Україні: монографія / авт..кол. ; за науковою редакцією канд. екон. наук,доц. Б.І. Пшика - К. : УБС НБУ, 2010. - 263 с.

Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.

Пшик Б.І. Шляхи підвищення ефективності науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми управління ефективністю інновацій у регіоні (Збірник наукових праць) / НАН України. Інститут регіональних досліджень;редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2005. - Вип. 1 (LI). - 236 с.

Чернікова О.В. Інвестиційний процес в економіці країни як визначальний чинник економічного розвитку // Актуальні проблеми економіки ю. - 2010. - вересень №9. - с.83-87

Солонінко К.С. Міжнародна економіка: навчальний посібник. - К.: «Кондор». - 2008. - 380с.

А.М. Мороз,М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін.; за ред. доктора екон. наук, проф. А.М. Мороза.Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. І доп - К.: Кондор, 2004.

ДОДАТОК А

Рис. 1.1 Основні ознаки класифікації інвестицій

ДОДАТОК Б

Капітальні інвестиції в Україні впродовж 2002-2011 років

(за даними Держкомстату)

Таблиця 2.1

	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	20101	20111
У фактичних цінах, млн.грн.
Усього	46563	59899	89314	111174	148972	222679	272074	192878	189061	259932
Інвестиції у матеріальні активи2	…	…	…	…	…	…	…	186985	182076	250501
у тому числі
інвестиції в основний капітал	37178	51011	75714	93096	125254	188486	233081	151777	150667	209130
з них
капітальне будівництво	20834	28509	41885	50552	71518	109694	134655	80091	83550	118446
машини, обладнання та транспортні засоби	16344	22502	33829	42544	53736	78792	98426	65340	61456	85305
земля2	…	…	…	…	…	…	…	1547	614	1945
існуючі будівлі та споруди2	…	…	…	…	…	…	…	6652	4832	8055
нові будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва2	…	…	…	…	…	…	…	3115	2864	2439
довгострокові біологічні активи тваринництва3	393	487	447	577	645	705

Подобные документы

• Інвестиційна діяльність підприємства та її ефективність

  Поняття інвестиційної діяльності та проблеми її активізації в Україні. Класифікація джерел фінансування інвестицій. Сутність інвестиційного проекту та його цикли. Проблеми фінансового забезпечення інвестиційної діяльності, методи оцінки її ефективності.
  
  курсовая работа [124,1 K], добавлен 01.12.2013
  

• Оцінка інвестиційного клімату України

  Інвестиційна діяльність як основна передумова створення ефективної економіки та розвитку ринкових відносин в Україні. Аналіз чинників, що впливають на формування інвестиційного клімату. Розгляд основних завдань регулювання інвестиційної діяльності.
  
  курсовая работа [371,9 K], добавлен 09.03.2013
  

• Інвестиційна діяльність підприємства

  Економічна сутність інвестицій. Класифікація інвестицій, основні поняття інвестиційної діяльності. Процес управління інвестиціями компанії. Характеристика інвестиційної діяльності в Україні. Особливості форми здійснення фінансових інвестицій підприємства.
  
  реферат [938,4 K], добавлен 15.01.2010
  

• Інвестиційна діяльність

  Інвестиційна діяльність, її об'єкти та суб’єкти. Форми державного регулювання інвестиційної діяльності. Інвестиційна діяльність в Україні. Право інвестора як головної фігури інвестиційного проекту. Показники розвитку та інвестування економіки України.
  
  контрольная работа [40,7 K], добавлен 11.07.2010
  

• Організаційно-правове регулювання інвестиційної діяльності (на прикладі Вінніцької області)

  Інвестиційний процес в умовах ринкової економіки. Державне регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Компетенція органів державної влади. Проблеми створення сприятливого інвестиційного клімату у Вінницькій області.
  
  магистерская работа [193,8 K], добавлен 12.04.2007
  

• Аналіз інвестиційної діяльності в Україні та шляхи її розвитку

  Сучасне тлумачення категорії "інвестиції" як засобу збереження і примноження заощаджень та цінностей. Вкладенням капіталу з метою його збільшення. Приоритетні галузі для іноземного інвестування та інвестиційна діяльність в Україні, шляхи її поліпшення.
  
  курсовая работа [37,2 K], добавлен 19.06.2008
  

• Шляхи активізації інвестиційного клімату в Україні

  Шляхи поліпшення інвестиційного клімату в Україні: фактори впливу. Створення передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів. Низький рівень інфляції та передбачуваність поведінки цін як умова інвестиційної діяльності.
  
  реферат [30,3 K], добавлен 21.11.2011
  

• Які галузі в Україні є найбільш привабливими для інвестування

  Аналіз найбільш привабливих галузей як об'єкта для інвестицій іноземного капіталу. Причини, що стримують розвиток інвестиційної діяльності в Україні. Переваг для інвестування її економіки. Передумовами формування сприятливого інвестиційного клімату.
  
  реферат [270,7 K], добавлен 08.11.2015
  

• Удосконалення інвестиційної діяльності торгівельного підприємства

  Економічна сутність інвестицій та основні поняття інвестиційної діяльності. Правила управління інвестиційною діяльністю та формування інвестиційної стратегії, розробка методів та шляхів її удосконалення на підприємстві. Стадії інвестиційного процесу.
  
  курсовая работа [344,9 K], добавлен 11.10.2008
  

• Інвестиційна діяльність підприємства та шляхи підвищення її ефективності

  Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності, опис методів оцінки її ефективності. Характеристика циклів інвестиційного проекту. Проблеми фінансового забезпечення інвестицій. Напрями покращення управління інвестиційною діяльністю підприємства.
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 18.10.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам